8169

Особа, суспільство, держава

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема уроку. Особа, суспільство, держава. Мета: Навчити ліцеїстів розрізняти поняття людина, індивід, особистість, особа, громадянин. розвивати вміння висловлювати власне ставлення до проблеми виховувати почуття правової свідомості. Обладнання...

Украинкский

2013-02-05

31 KB

74 чел.

Тема уроку. Особа, суспільство, держава.

Мета: Навчити ліцеїстів розрізняти поняття людина, індивід, особистість, особа, громадянин. розвивати вміння висловлювати власне ставлення до проблеми; виховувати почуття правової свідомості. 

Обладнання: Дошка, підручник, підбір законодавчих статей.

Хід уроку.

Організація навчальної діяльності.

Актуалізація навчального матеріалу.

Сьогодні ми розглянемо основні поняття які відносяться до субєктів правовідносин, а саме: людина – індивід – особистість – особа – громадянин.

1. Людина – індивід – особистість – особа – громадянин.

- чи однакові поняття людина і громадянин?

- чим відрізняються поняття людина, громадянин, особа, особистість?

Найширшим є поняття «людина». Воно визначає належність до біологічного виду Людина розумна (homo sapiens). Це поняття ми можемо застосувати до будь-якої живої істоти яка належить до цього біологічного виду, незалежно від віку, статі, рівня інтелектуального розвитку. При цьому поняття «людина» є узагальнюючим. Ми застосовуємо його як для однієї людини так і для позначення певної групи людей.

Коли ж нам треба визначити не людину взагалі, а певну конкретну людину, ми застосовуємо поняття «індивід».

Отже, індивід – це конкретна людина, яка має унікальні, притаманні саме їй якості.

Особливістю людини є те, що вона існує в суспільстві. Кожний із нас є членом сімї, трудового чи навчального колективу, належить до нації, дехто є членом релігійної громади, політичної партії чи громади. Відносини людини із суспільством, її становище в ньому характеризуються поняттям «особистість». При цьому важливо зазначити, що людина формується як особистість тільки в людському суспільстві. Якщо людина житиме поза суспільством, вона, маючи всі біологічні ознаки, залишиться на тваринному рівні. Без спілкування з людьми в дитини не сформується мова, на тваринному рівні залишаться побутові навички тощо. Існують випадки коли діти зростали у тваринному оточенні, поза людським і відставали від своїх однолітків і були подібні до тварин серед яких вони жили.

Людина впливає на суспільство та суспільство впливає на людину.

Щодо людини, яка вступає в правові відносини, застосовують поняття «особа». Особа – це людина, яка є субєктом правовідносин. Особа – це людина, яка має історично зумовлений ступань розвитку, користується правами, що надаються суспільством, та виконує певні обоязки, які ним покладаються.

Поняття «громадянин».  Саме так звертаються до людини правоохоронці, прикордонники, саме це слово можна побачити в українському паспорті. Це звертання застосовують в основному представники держави. Громадянин – це поняття, яке характеризує правовий звязок між людиною та певною державою.  Громадянин -  це особа, яка належить до постійного населення певної держави, має нормативно закріплений статус, користується захистом держави як у межах її території, так і поза нею. Якщо особистість, особа -  поняття загальнолюдські, то громадянином можна бути лише певної держави – України, Росії, Франції тощо.

Отже поняття «людина» - здебільшого біологічне, стосується кожної істоти людського роду від самого народження. Поняття «особистість» - переважно соціальне поняття, а поняття «громадянин» - політико-правове, повязане з існуванням держави й права.

Сукупність прав та обовязків особи, визначених законодавством, називають правовим статусом.

Будь-яка людина має статус. Для окремих категорій осіб держава встановлює особливий статус, передбачає певні додаткові вимоги або ж, навпаки, особливі права й гарантії.

Назвіть осіб, які, на вашу думку, мають особливий правовий статус. Свою думку обґрунтуйте, визначивши, які особливості має статус цих осіб.

Законодавство України визначає особливий правовий статус для народних депутатів, суддів, іноземців, які є дипломатами, певні особливості має правовий статус неповнолітніх, пенсіонерів, військовослужбовців правоохоронців тощо.

Домашнє завдання: Параграф 4.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79559. Государственно-политическое развитие после распада СССР (конец 20 века - начало 21 века). 21.38 KB
  Первым президентом России был избран в 1991 г. Ельцин вицепрезидентом А. началась борьба за власть и изменение Конституции между президентом Ельциным и Верховным Советом кончившаяся незаконным роспуском последнего 21 сентября 1993 г.
79560. Глобальные проблемы человечества и роль России в их решении 21.17 KB
  Понятие глобальные проблемы появилось в международном лексиконе в последней трети XX в. Благодаря обмену информацией общению на международных конференциях и в международных организациях постепенно пришло понимание того что многие проблемы являются действительно глобальными. Проблемы межнациональных отношений Россия является крупнейшей ядерной державой с огромным промышленным научнотехническим интеллектуальным и культурным потенциалом.
79561. История в системе социально-гуманитарных наук. Предмет, принципы изучения и значение истории 20.8 KB
  Предмет принципы изучения и значение истории. Место истории в системе наук. История России неотъемлемая часть всемирной истории: общее и особенное в историческом развитии. Основные принципы изучения истории: Принцип дополнительности Нильс Бор: ни одна концепция не может описать объект столь исчерпывающим образом чтобы полностью исключить возможность других подходов.
79562. Методы и источники изучения истории 15.29 KB
  Сущность История рассматривается с одной стороны как процесс развития природы и человечества а с другой как система наук изучающих прошлое и настоящее природы и общества. История выполняет несколько социально значимых функций: познавательная и интеллектуально-развивающая функция исходит из познания исторического процесса. Сущность её в том что история как наука выявляя на основе...
79563. Историография как научная дисциплина. Этапы развития исторической науки 21.47 KB
  Историография в узком смысле слова это совокупность исследований в области истории посвящённых определённой теме или исторической эпохе например историография эпохи Крестовых походов или совокупность исторических работ обладающих внутренним единством в идеологическом языковом или национальном отношении например марксистская англоязычная или французская историография. В более широком смысле слова историография это вспомогательная историческая дисциплина изучающая историю исторической науки. Историография проверяет насколько...
79564. Россия в мировом человеческом сообществе. Факторы самобытности Русской истории 20.08 KB
  Факторы самобытности Русской истории. В отечественной и мировой историографии существуют три основные точки зрения на проблему особенностей русской истории. Сторонники первой из них придерживающиеся концепции однолинейности мировой истории считают что те или иные особенности российской истории проявляются как отсталость России и русских.Историкипрофессионалы придерживаются термина отсталости России Сторонники второго подхода к изучению русской истории исходят из концепции многолинейности исторического развития.
79565. Специфика цивилизаций Древнего Востока и Античности 20.74 KB
  Постижение высшего сакрального смысла а не реализация конкретных целей главная ценность бытия народов Востока. Общества Востока построены на принципах коллективизма.
79566. Место средневековья во всемирном историческом процессе 20.93 KB
  Основой феодального строя считался такой способ производства материальных благ при котором земля главное средство производства находится в собственности крупных землевладельцев эксплуатирующих труд зависимых от них крестьян ведущих свое хозяйство на землях принадлежащих землевладельцам. характеризовался расцветом феодального способа производства; появлением и развитием городов положивших начало формированию светской городской культуры; образованием централизованных монархий с сословным представительством. состояло в разложении...
79567. Формирование Древнерусской государственности. Принятие христианства и его влияние на дальнейшее развитие страны 21.69 KB
  Крещение Руси введение в Киевской Руси христианства как государственной религии осуществлённое в конце X века в 988 году князем Владимиром Святославичем. Утверждение христианства на Руси в качестве государственной религии оказало большое влияние на разные сферы общественной и духовной жизни страны. Ускорилось изживание местных племенных различий в отдельных областях Руси и формирование древнерусской народности с единым языком культурой этническим самосознанием. Ликвидация местных языческих культов также способствовала дальнейшей...