81703

Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен

Доклад

Психология и эзотерика

Для розрізнення свідомості та психіки мислення й розуму їх варто розрізняти. Але окрім цього варто не забувати що центром свідомості є людське Я. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ.

Украинкский

2015-02-21

27.73 KB

2 чел.

Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен

Феномен свідомості є одним з самих проблемних в філософії. Це пов’язано з неможливістю його зафіксувати. Для розрізнення свідомості та психіки, мислення й розуму їх варто розрізняти. Свідомість – це вища здатність психіки, в якій дійсність відображається у формах культури. Тобто свідомість – це культурне і суспільне явище. Студент має пояснити, яким чином свідомість пов’язана з культурою та суспільством. Але, окрім цього, варто не забувати, що центром свідомості є людське Я. Саме навколо нього відбуваються усі свідомі процеси психіки. Я є активним суб’єктом волі, переживань, розуміння. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ. В цілому феномен свідомості складається з активного Я спрямованого на світ (і саму себе) через символічні форми культури (мову, поняття, символи, речі, образи).

Актуальність філософського аналізу проблеми свідомості зумовлена ​​насамперед тим, що філософія свідомості являє методологічну основу вирішення основних теоретичних і практичних питань фактично всіх гуманітарних наук - психології, інформатики, кібернетики, юриспруденції, педагогіки, соціології і т.д.

Свідомість, будучи за доцільне, впорядкованим, регулятивним відображенням, являє собою вищий вид інформаційних процесів. Інформаційна характеристика свідомості дає можливість уточнити розуміння його як вищої форми відображення дійсності.

Ідеальність і суб'єктивність - специфічні характеристики свідомості; ідеальне - це завжди суб'єктивне буття індивідуальної свідомості, у тому числі в соціальних формах його взаємодії з навколишнім світом. Буття свідомості не піддається звичайному опису в координатах простору і часу, його суб'єктивно-ідеальний зміст не має існування у фізичному і фізіологічному сенсі слова. Разом з тим почуття, думки, ідеї людини існують не менш реально, ніж матеріальні предмети і явища. Але як, яким чином? Філософи говорять про два типи реальності: об'єктивної реальності матеріальних явищ і суб'єктивної реальності свідомості, ідеального.

Необхідно зрозуміти, що свідомість має структуру. Компонентна структура охоплює: 1) знання, 2) цінності, інтереси, емоції, потреби, 3) програми. Знання, що утворюють когнітивну сферу свідомості, відтворюють наявне буття. Цей структурний рівень представлений відчуттями, сприйманнями, уявленнями, поняттями, судженнями. Цінності, потреби, інтереси, емоції, що створюють мотиваційно-вольову сферу, відкривають буття в його незавершеності. Програми, проекти, що демонструють нормативно-проективну сферу, виявляють здатність буття до змін. З інших курсів студент вже має уяву про рівневу структуру свідомості: несвідоме, свідоме, передсвідоме. У З.Фрейда несвідомим (Воно) є інстинкти, бажання, лібідо. Свідомим (Я) є активний суб’єкт, який володіє здатністю самоусвідомлення. Передсвідомим (Над-Я) є сфера своєрідних соціальних фільтрів (совість, ідеали, традиції, цінності, заборони, тощо). Необхідно пояснити, чим індивідуальне несвідоме відрізняється від колективного несвідомого, про яке писав К.Г.Юнг. Останнє є відображенням досвіду попередніх поколінь, загальнолюдські прообрази-архетипи. На архетипах ґрунтуються сновидіння, міфи, символіка художніх творів.

Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

Передумовою виникнення свідомості є загальна властивість усіх наявних предметів і явищ як природних, так і соціальних, властивість відображення.

Відображення є здатність матеріальних об’єктів, процесів, явищ відтворювати пов’язані з ними об’єкти зовнішнього світу. Будь-яка дія залишає в предметі «слід», відповідний відбиток, простий чи складний. Кожній формі руху матерії відповідає форма відображення. Умовно можна виділити відображення в неживій природі, живій природі, на соціальному рівні, які становлять якісно різні його форми.

На неорганічному рівні основою відображення є збереження матерії. На біологічному рівні сутність відображення полягає в обміні речовин, без якого не можуть існувати й розвиватися живі істоти. На цьому рівні відображення має випереджувальний, вибірковий характер. Одна й та сама тварина по-різному реагує на зовнішні подразники залежно від того, сита вона чи голодна. Людина, на відміну від тварини, не змінює свою анатомо-фізіологічну організацію відповідно до змін зовнішнього середовища, а змінює це середовище відповідно до своїх потреб. Так, наприклад, з похолоданням на Землі багато тварин змінили свою біологічну структуру. Людина ж, пристосовуючись до більш прохолодного клімату, почала одягати шкури тварин, робити житло тощо. А це можливе лише на основі матеріально-практичної діяльності, наявності мислення, свідомості. Отже, специфіка соціальної форми відображення у свідомості полягає в активному перетворенні світу на основі праці, творчості.

Біологічні передумови виникнення свідомості з можливості перетворилися на дійсність завдяки включенню в антропогенез соціальних факторів, головні з яких — праця, колективний спосіб життя та членороздільна мова. Вище було показано вирішальну роль у цьому практичної діяльності. Але не менше значення мала й поява мови. Мова така ж давня, як і свідомість. Сутність мови виявляється в її двоєдиній функції: бути засобом спілкування і знаряддям мислення. Мова — це сам процес спілкування, обміну думками, відчуттями, побажаннями, цілепокладаннями і т.п. За допомогою мови думки, емоції окремих людей перетворюються з їх особистого надбання в суспільне, в духовне багатство всього суспільства. Завдяки мові продукти свідомості і форми свідомості є загальнозначущими явищами, їх можна засвоювати від попередніх поколінь і передавати наступним. Таким чином, свідомість об’єктивується у формах матеріальної і духовної культури людства. Будучи суспільною за своїм походженням і сутністю, свідомість реалізується через свідомість окремих індивідів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1465. Конфликтология 321.32 KB
  Методические указания по изучению дисциплины. Содержание разделов дисциплины. Методические рекомендации студентам по организации изучения дисциплины. Прогнозирование и профилактика конфликтов. Трудовые конфликты и пути их разрешения.
1466. ДИАЛОГ АРГУМЕНТАТИВНОГО ТИПА: КОГНИТИВНЫЕ АСПЕКТЫ; СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ПРАГМАТИКА (на материале русских и английских текстов интервью) 322.43 KB
  Цель данной диссертационной работы заключается в выявлении макроструктуры, создаваемой журналистами-участниками интервью и исследовании их аргументативных стратегий по методике, принятой в когнитивной лингвистике и прагмалингвистике.
1467. ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ГЕНДЕРНЫХ ОТНОШЕНИЙ: СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЙ АСПЕКТ 325.77 KB
  Целью данной работы является сравнительный анализ манифестации лингвокультурологического аспекта гендерных отношений в казахском, немецком и русском языках.
1468. ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА 327.99 KB
  Курсовой проект состоит из графической части в объеме 2 чертежных листов формата АI и расчетно-пояснительной записки, содержащей 25-30 страниц текста. Исходные данные приведены в прил. 1, схема здания выдается преподавателем. Вариант задания назначается преподавателем.
1469. ЖАНРОВО-КУЛЬТУРНАЯ СПЕЦИФИКА РУКОВОДСТВ ПО ЭКСПЛУАТАЦИИ БЫТОВЫХ ПРИБОРОВ. АСПЕКТЫ ПЕРЕВОДА 328.15 KB
  Цель исследования заключается в разработке технологии перевода, основанной на результатах сопоставительного изучения жанровых особенностей русскоязычных и англоязычных руководств по эксплуатации с точки зрения организации и реализации макроструктуры текстов данного жанра.
1470. Дискурсивные аспекты политических дебатов (на материале русских и английских текстов) 329.27 KB
  На основе выработанного метода определить сопоставительные характеристики дискурсивных особенностей англоязычной и русскоязычной речи. Представить сравнительное описание речевого поведения участников политических дебатов через призму теории пресуппозиций в рамках политического дискурса. Выявить степень привязанности к контексту речевого поведения политических деятелей, а также определить те аспекты, которые обусловливают нарушение контекстуальных фреймов.
1471. ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЙ КОММУНИКАЦИИ В НОВЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЯХ 329.94 KB
  Цель диссертационного исследования состоит в выявлении и последующей классификации общих, универсальных и специфических, уникальных особенностей реализации личностно-ориентированной коммуникации при сопоставлении вариантов ее осуществления в русскоязычном и англоязычном киберпространстве.
1472. СТРУКТУРА И СЕМАНТИКА ДЕТЕКТИВНОГО НАРРАТИВА (на материале текстов английских и русских рассказов) 331.07 KB
  Целью диссертационной работы является сопоставительный анализ когнитивных механизмов структуры и семантики детективного нарратива на материале английского и русского языков.
1473. Win API 32. Программирование на C 337.13 KB
  Литература по API Windows. Краткая история Windows. Цикл обработки сообщений Windows. Стили окна, overlapped window, pop-up window. Структура сообщения MSG. Окно сгенерированного приложения.