81703

Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен

Доклад

Психология и эзотерика

Для розрізнення свідомості та психіки мислення й розуму їх варто розрізняти. Але окрім цього варто не забувати що центром свідомості є людське Я. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ.

Украинкский

2015-02-21

27.73 KB

2 чел.

Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен

Феномен свідомості є одним з самих проблемних в філософії. Це пов’язано з неможливістю його зафіксувати. Для розрізнення свідомості та психіки, мислення й розуму їх варто розрізняти. Свідомість – це вища здатність психіки, в якій дійсність відображається у формах культури. Тобто свідомість – це культурне і суспільне явище. Студент має пояснити, яким чином свідомість пов’язана з культурою та суспільством. Але, окрім цього, варто не забувати, що центром свідомості є людське Я. Саме навколо нього відбуваються усі свідомі процеси психіки. Я є активним суб’єктом волі, переживань, розуміння. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ. В цілому феномен свідомості складається з активного Я спрямованого на світ (і саму себе) через символічні форми культури (мову, поняття, символи, речі, образи).

Актуальність філософського аналізу проблеми свідомості зумовлена ​​насамперед тим, що філософія свідомості являє методологічну основу вирішення основних теоретичних і практичних питань фактично всіх гуманітарних наук - психології, інформатики, кібернетики, юриспруденції, педагогіки, соціології і т.д.

Свідомість, будучи за доцільне, впорядкованим, регулятивним відображенням, являє собою вищий вид інформаційних процесів. Інформаційна характеристика свідомості дає можливість уточнити розуміння його як вищої форми відображення дійсності.

Ідеальність і суб'єктивність - специфічні характеристики свідомості; ідеальне - це завжди суб'єктивне буття індивідуальної свідомості, у тому числі в соціальних формах його взаємодії з навколишнім світом. Буття свідомості не піддається звичайному опису в координатах простору і часу, його суб'єктивно-ідеальний зміст не має існування у фізичному і фізіологічному сенсі слова. Разом з тим почуття, думки, ідеї людини існують не менш реально, ніж матеріальні предмети і явища. Але як, яким чином? Філософи говорять про два типи реальності: об'єктивної реальності матеріальних явищ і суб'єктивної реальності свідомості, ідеального.

Необхідно зрозуміти, що свідомість має структуру. Компонентна структура охоплює: 1) знання, 2) цінності, інтереси, емоції, потреби, 3) програми. Знання, що утворюють когнітивну сферу свідомості, відтворюють наявне буття. Цей структурний рівень представлений відчуттями, сприйманнями, уявленнями, поняттями, судженнями. Цінності, потреби, інтереси, емоції, що створюють мотиваційно-вольову сферу, відкривають буття в його незавершеності. Програми, проекти, що демонструють нормативно-проективну сферу, виявляють здатність буття до змін. З інших курсів студент вже має уяву про рівневу структуру свідомості: несвідоме, свідоме, передсвідоме. У З.Фрейда несвідомим (Воно) є інстинкти, бажання, лібідо. Свідомим (Я) є активний суб’єкт, який володіє здатністю самоусвідомлення. Передсвідомим (Над-Я) є сфера своєрідних соціальних фільтрів (совість, ідеали, традиції, цінності, заборони, тощо). Необхідно пояснити, чим індивідуальне несвідоме відрізняється від колективного несвідомого, про яке писав К.Г.Юнг. Останнє є відображенням досвіду попередніх поколінь, загальнолюдські прообрази-архетипи. На архетипах ґрунтуються сновидіння, міфи, символіка художніх творів.

Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.

Передумовою виникнення свідомості є загальна властивість усіх наявних предметів і явищ як природних, так і соціальних, властивість відображення.

Відображення є здатність матеріальних об’єктів, процесів, явищ відтворювати пов’язані з ними об’єкти зовнішнього світу. Будь-яка дія залишає в предметі «слід», відповідний відбиток, простий чи складний. Кожній формі руху матерії відповідає форма відображення. Умовно можна виділити відображення в неживій природі, живій природі, на соціальному рівні, які становлять якісно різні його форми.

На неорганічному рівні основою відображення є збереження матерії. На біологічному рівні сутність відображення полягає в обміні речовин, без якого не можуть існувати й розвиватися живі істоти. На цьому рівні відображення має випереджувальний, вибірковий характер. Одна й та сама тварина по-різному реагує на зовнішні подразники залежно від того, сита вона чи голодна. Людина, на відміну від тварини, не змінює свою анатомо-фізіологічну організацію відповідно до змін зовнішнього середовища, а змінює це середовище відповідно до своїх потреб. Так, наприклад, з похолоданням на Землі багато тварин змінили свою біологічну структуру. Людина ж, пристосовуючись до більш прохолодного клімату, почала одягати шкури тварин, робити житло тощо. А це можливе лише на основі матеріально-практичної діяльності, наявності мислення, свідомості. Отже, специфіка соціальної форми відображення у свідомості полягає в активному перетворенні світу на основі праці, творчості.

Біологічні передумови виникнення свідомості з можливості перетворилися на дійсність завдяки включенню в антропогенез соціальних факторів, головні з яких — праця, колективний спосіб життя та членороздільна мова. Вище було показано вирішальну роль у цьому практичної діяльності. Але не менше значення мала й поява мови. Мова така ж давня, як і свідомість. Сутність мови виявляється в її двоєдиній функції: бути засобом спілкування і знаряддям мислення. Мова — це сам процес спілкування, обміну думками, відчуттями, побажаннями, цілепокладаннями і т.п. За допомогою мови думки, емоції окремих людей перетворюються з їх особистого надбання в суспільне, в духовне багатство всього суспільства. Завдяки мові продукти свідомості і форми свідомості є загальнозначущими явищами, їх можна засвоювати від попередніх поколінь і передавати наступним. Таким чином, свідомість об’єктивується у формах матеріальної і духовної культури людства. Будучи суспільною за своїм походженням і сутністю, свідомість реалізується через свідомість окремих індивідів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34532. Модернизм, его философские и эстетические основы 18 KB
  Термин модернизм присущ только отечественной искусствоведческой школе в западных источниках это термин modern. Так как в русской эстетике модерн означает художественный стиль предшествующий модернизму необходимо различать эти два понятия дабы избежать путаницы. Модернизм как идеологическое явление противопоставляется идеологии традиционного общества основанной вопервых на доминировании традиции над инновацией а вовторых опирающейся на религиозное или мифологическое оправдание этой традиции.
34533. Социалистический реализм 16.34 KB
  Интеллигенция была к ним восприимчива этим и было обусловлено влияние политика на искусство это вело к художественным потерям. Искусство для искусства требования безответственности ибо искусство не может отстаивать роскошь в мире безмерных страданий не рискуя стать ложью. Искусство соцреализма искусство пропаганды. Розовая библиотека искусство не отражает действительность а искажает ее.
34534. Тема ясности в Творчестве А. Барбюса 17 KB
  Герой романа автобиографичен: на пути прощания с ложными иллюзиями он проходит сквозь очищающий огонь к ясности что в лексиконе писателя означает истину и правду. Многие участники войны до того считавшие что ими двигал патриотизм и жажда справедливости теперь увидели в героях романа свою собственную судьбу. Главный замысел романа прозрение солдатской массы реализуется преимущественно в публицистическом ключе подзаголовок романа дневник взвода. Персонажи романа называют себя палачами и не хотят чтобы о них говорили как о...
34535. Жанровое и стилевое своеобразие Прозы М. Пруста. Повествовательная организация романа В сторону Свана 16.84 KB
  цикл В поисках утраченного времени т. Герой испытывает подлинный интерес к литературе и искусству но его собственные творческие попытки в течение долгого времени безрезультатны. Лишь в последнем романе цикла Обретённое время герой начинает писать роман о своей жизни ибо убеждается в том что только художественное творчество основанное на интуиции сообщает смысл человеческому существованию утраченному времени . привлекают внимание к явлениям субъективного восприятия пространства и времени и особенно непроизвольной памяти; внутренняя...
34536. Традиция семейного романа во франц. л-ре 20 в. (Р. Роллан, Ф. Мориак, Э. Базен) 15.92 KB
  Приступая к рассмотрению многотомных семейных циклов которые продолжают появляться во французской литературе послевоенного периода следует поставить вопрос о характере этого жанра как такового.Прежде всего надо отметить что то обстоятельство что сюжеты этих циклов связаны рамками одного или нескольких семейств отнюдь не означает их асоциальности. Во Франции например начиная с РугонМаккаров вплоть до Семьи Тибо и до нынешних послевоенных семейных циклов все это подчеркнуто социальные произведения которые выходят далеко за пределы...
34537. Проблема гуманизма в произведениях А. Де Сент-Экзюпери. «Маленький принц» как сказка-притча 18.04 KB
  Маленький принц как сказкапритча. Маленький принц был написан в 1943 году и трагедия Европы во второй мировой войне воспоминания писателя о разгромленной оккупированной Франции накладывают свой отпечаток на произведение. То что Маленький принц сказка мы определяют по имеющимся в повести сказочным признакам: фантастическое путешествие героя сказочные персонажи Лис Змея Роза. Прообразом литературной сказки Маленький принц можно считать фольклорную волшебную сказку с бродячей фабулой: прекрасный принц изза несчастной любви...
34538. От Сюрреализма к соцреализму. Арагон и Элюар 18.91 KB
  Арагон и Элюар СЮРРЕАЛИЗМ Мировой центр Париж но среди участников движения были и немцы и чехи и американцы. Участники необычайно имениты: Арагон Ренуар Дали и т. Арагон поэт и романист которому принадлежит видное место во французской литературе социалистического реализма крупный общественный деятель. стала для Арагона первой школой жизни.
34539. Своеобразие мифотворчества Ф. Кафки 18.94 KB
  Странность Грегоранасекомого в том что он начинает превращаться и превращается не в насекомое а в Человека. Звучит абсурдно но мизансцена свидетельствует о том что Грегор трутень на нем паразитирует вся семья. Грегор Замза просыпаясь утром понимает кто он есть на самом деле и образ жука здесь служит символом очищения души ее возрождении и освобождении от гнета. Грегор человек в обличии насекомого; его родичи насекомые в человеческом облике.
34540. Теория эпического театра и Конфликт и его худ. воплощение в пьесах Брехта 17.5 KB
  Среди наиболее знаменитых пьес эмиграции Матушка Кураж и ее дети 1939. В условиях 30х годов Матушка Кураж звучала конечно как протест против демагогической пропаганды войны фашистами и адресовалась той части немецкого населения которая поддалась этой демагогии. Сущность эпического театра становится особенно ясной в связи с Матушкой Кураж . Поэтому в Матушке Кураж столь последовательный и выдержанный даже в мелких деталях подлинный лик жизни.