81710

Испытание любовью как средство характеристики героя в произведениях отечественной классики 19 веке

Доклад

Литература и библиотековедение

Способность человека любить – это для Т. критерий его состоятельности, и своих героев писатель непременно проводит через это испытание. Любовь в мироощущении Т. всегда отмечена знаком трагедии. Он говорит о чувстве либо отвергнутом, либо неосуществленном, либо оборванном на первой высокой ноте. Любовь трагична, ибо она по сути своей есть стремление к идеалу, идеал же недостижим.

Русский

2015-02-21

33.02 KB

0 чел.

Испытание любовью как средство характеристики героя в произведениях отечественной классики 19 в.

И. С. Тургенев (1818 – 1883)

Через всю жизнь пронес Т. «веру в добро, красоту и женскую любовь». В понимании Т., любовь – одна из первооснов, первостихий бытия.

Способность человека любить – это для Т. критерий его состоятельности, и своих героев писатель непременно проводит через это испытание. Любовь в мироощущении Т. всегда отмечена знаком трагедии. Он говорит о чувстве либо отвергнутом, либо неосуществленном, либо оборванном на первой высокой ноте. Любовь трагична, ибо она по сути своей есть стремление к идеалу, идеал же недостижим.

Тема любви – главная в творчестве Т. – тесно связана для него с одним из вечных и неразрешимых вопросов, терзающих человечество, - вопросом о смысле жизни.

Повесть «Первая любовь» (1860)

Может быть, не было бы в прозе Тургенева такого удивительного лиризма и такого глубокого проникновения в человеческую душу и суть бытия, если бы его первая «небесная» любовь не пришла к нему в 15 лет, когда так остры и безоглядны чувства; если бы не была она безответной; если бы счастливым соперником его не оказался собственный отец. Владимир, его отец, Зинаида – все герои повести достойны друг друга и ворвавшейся в их жизнь страсти. Кажущаяся сперва легкомысленной, вздорной, порою небрежно-жестокой, Зинаида оказывается исполненной бесконечной женской и жизненной силы, которая кипит в ней, выплескиваясь в эксцентрических выходках, для того только, чтобы быть пожертвованной тому сильному человеку, который сумел бы «сломить» ее. «Бойся женской любви, бойся этого счастья, этой отравы», - напишет отец сыну перед смертью. Это ощущение яда и меда в одном бокале пронизывает не одну только эту повесть Т. Сюжет развязывается двумя смертями: отца и Зинаиды. Ранняя смерть Зинаиды как бы опрокидывает для главного героя всю осмысленную прежде картину мира: «Все прошедшее разом всплыло и стало передо мною. И вот чем разрешилась, вот к чему, спеша и волнуясь, стремилась эта молодая, горячая, блистательная жизнь».

Повесть «Ася» ( 1858)

«У счастья нет завтрашнего дня; у него нет и вчерашнего; оно не помнит прошедшего, не думает о будущем; у него есть настоящее – и то не день – а мгновенье», - так пишет Т. в повести. Неоднократно замечалась связь тургеневского творчества с поэзией А. Фета. И «Ася», пожалуй, - самая «фетовская» повесть писателя. Все те едва уловимые оттенки и полутона человеческих чувств и настроений, малейшие движения души Т. сумел воплотить в прозе. Речь в повести идет о невозвратимости упущенного мига.

Истинная любовь не рождается вдруг. Нужно время, чтобы ярко вспыхнувшее чувство разрослось и окрепло. А именно этого времени судьба и не дала господину Н., и, наверное, не вина его, а беда в том, что чувства в нем созрели медленнее, чем в нетерпеливой и порывистой Асе. История несостоявшейся любви, сперва, по признанию рассказчика, быстро пережитая и забытая им, воскресает в душе доживающего жизнь героя и оказывается самым прекрасным воспоминанием и высшим мигом в его судьбе.

«Молодость ест пряники золоченые, да и думает, что это-то и есть хлеб насущный; а придет время – и хлебца напросишься»

«Отцы и дети» (1862) (роман)

«роман о необходимости любви»

В любви Базарова к Одинцовой выразилась способность Б. к сильному чувству и уважение к женщине, ее уму и характеру – ведь самыми заветными мыслями он делится именно с О, наполняя свое чувство разумным содержанием. В любовном конфликте Б. выглядит крупной личностью. Отвергнутый. Он одерживает нравственную победу над эгоистичной женщиной. Но его чувства к ней и разрыв трагичны для Б. Любовь к О. помогла Б. пересмотреть свои взгляды, переосмыслить свои убеждения. У него появляется новый психологический настрой: замкнутость. Самоуглубленность, тяготение к ранее чуждым ему проблемам. Наступает сложная переоценка ценностей. Впервые Б. теряет веру в свое будущее. Но не отказывается от своих стремлений и выступает против успокоенности.

«Война и мир» Л. Н. Толстой

Андрей Болконский – Наташа Ростова

Наташа – Пьер Безухов

Мария Болконская – Николай Ростов

«Я решительно не знаю, что это за девушка; я никак не могу анализировать ее. Она обворожительна. А отчего, я не знаю: вот все, что можно про нее сказать», - так охарактеризовал Наташу в начале романа Пьер.

Сближение с князем Андреем и притягательно, и страшно для Наташи. Своим тонким чутьем она улавливает его чужеродность. Но, несмотря на неорганичность, чуждость кн. Андрея всему способу существования Ростовых, именно это «настоящее», истинная любовь, с которой Наташа входит в новую, взрослую жизнь. Главные качества героини – искренность и непосредственность, душевная щедрость и чуткость, любовь к людям. Т. подчеркивает, что сущность жизни Наташи – любовь, которая означает не только потребность в счастье и радости, но и самоотдачу. Самоотречение. В эпилоге романа Н. Ростова – толстовский идеал женщины, выполняющей свое естественное предназначение быть женой и матерью. Она живет гармоничной жизнью.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21098. Культура незалежної України 23.73 KB
  Культура незалежної України Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Основи законодавства про культуру якими передбачені заходи подальшого розвитку української національної культури. Верховна Рада України провела слухання на тему Культурна політика в Україні: пріоритети принципи та шляхи реалізації. показав що українська мова є рідною для 675 населення України.
21099. Визначення поняття «культура», її структура та основні функції 19.29 KB
  Термін культура вперше зустрічається в одному з творів знаменитого римського оратора Цицерона 45 р. Як самостійна наукова категорія культура фіксується вперше у працях німецького юриста С. У подальшому слово культура отримало ще більш узагальнене значення яке охоплювало собою сукупність створених людськими спільнотами традиційних благ і цінностей.
21100. Перші паростки культури на українських землях у найдавніші часи 17.16 KB
  Перші паростки культури на українських землях у найдавніші часи. Виникнення культури нерозривно повязано з появою людини. Загальні закономірності розвитку культури у первісну добу на українських землях були такими самими як в інших регіонах земної кулі проте були й деякі особливості. З огляду на це питання про генетичні витоки української культури має сьогодні неабияке значення і викликає у своєму розвязанні доволі гострі зумовлені актуальними проблемами в житті нашого суспільства суперечки.
21101. Трипільська культура 18.72 KB
  Трипільська культура. Найбільшого розвитку в цей час в добу енеоліту досягла трипільська культура названа так від с. Потретє за своїм походженням трипільська культура хоч і була повязана з БалканоНижньодунайським регіоном але в процесі поширення на нові східні території включала в себе на різних етапах елементи місцевих неолітичних та енеолітичних культур. Почетверте трипільська культура відзначається розташуванням поселень певними зосередженими групами з проміжними менш заселеними територіями.
21102. Кімерійці, скіфи, сармати, їх культура та світогляд 19.74 KB
  Але історичні відомості про скіфів містяться в іноземних джерелах. Одним із перших про скіфів написав Геродот який присвятив їм окрему книгу своєї Історії і не лише яскраво змалював побут і звичаї тих народів які заселяли українські землі під назвою скіфів а й навів дані про їх релігійні погляди міфологію. У випадку скіфів такою ознакою послужила характерна форма півсферичних посудинчаш характерних для кочівників і більш позаднього часу. Поховання кочівницьких скіфів відрізняються від поховань осідлого населення.
21103. Давньогрецька культура на теренах України 15.24 KB
  Північне Причорноморя входило до сфери колонізації руху греків яких привертали сюди родючі землі велика кількість риби в гирлах річок можливість вести широку торгівлю з племенами північних причорноморських степів скіфами синдами меотами та ін. Античні міста Північного Причорноморя жили самостійним життям зберігаючи проте торгові та культурні звязки зі своїми метрополіями. Велику роль в їх економічному житті відігравала торгівля з містами Греції та Малої Азії а також з племенами причорноморських степів. В містах Північного...
21104. Язичницька культура давніх слов’ян 22.85 KB
  Язичницька культура давніх словян. Релігійні вірування давніх словян давно привертають пильну увагу дослідників. Однак жодну з сучасних реконструкцій світу давньословянських вірувань не можна вважати остаточно доведеною. А подруге кожне словянське племя імовірно визнавало своїх богів культ яких не поширювався на значні території.
21105. Фольклор, музика, побут за часів Київської Русі 18.83 KB
  Фольклор музика побут за часів Київської Русі. Культура часів Київської Русі не була явищем однорідним уніфікованим для всіх регіонів держави яка обіймала великі території від Чорного до Білого морів населені цілком різними племенами. Вельми показовою ілюстрацією розбіжностей у релігійних уявленнях населення різних регіонів Київської Русі може служити поховальний обряд який суттєво відрізнявся навіть у найближчих сусідів що складали етнічне ядро держави у полян та древлян. Протягом тисячолітньої історії християнства на Русі церква...
21106. Освіта за часів Київської Русі 16.49 KB
  Освіта за часів Київської Русі. Перші школи на Русі зявилися за часів великого князя Володимира Святославовича початок XI ст. Основою руської літературнописемної мови як вважають вчені стала говірка мешканців княжої столиці що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі дружинників ремісників купців. Що до давньоруської живої мови то фахівці вважають що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів.