81712

Мысль семейная в произведениях отечественной классики 19 веке

Доклад

Литература и библиотековедение

Писатель считает что основой формирования личности является семья. Семья в понимании Т. Идеалом семейного бытия является семья Ростовых. и княжны Марьи состоявшееся Семья Н.

Русский

2015-02-21

32.23 KB

0 чел.

«Мысль семейная» в произведениях отечественной классики 19 в.

Л. Толстой «Война и мир»

Писатель в романе показывает пятнадцатилетний пласт жизни многих людей в период великих потрясений и перемен в России (1805 – 1820 г. г.) В центре – три семьи: Ростовых, Болконских, Курагиных. Писатель считает, что основой формирования личности является семья. Именно в семье любимые герои Т. приобщаются к духовному опыту старших. Многие главы романа посвящены семейной жизни героев, внутрисемейным отношениям. Семья, в понимании Т. – свободно-личностное единение людей, некое идеальное общественное устройство в миниатюре. Писатель считает, что атмосфера дома, родового гнезда определяет не только личность, но и судьбу героя. Гармоничный семейный мир писатель противопоставляет отчуждению людей вне семьи. Гармоничны семьи Ростовых, Болконских, молодые семьи (в эпилоге романа) Члены этих семей близки не только кровно, но и по духу. Идеалом семейного бытия является семья Ростовых. Они хлебосольны, нерасчетливы, добры, простодушны. Отношения их строятся на взаимопонимании и любви. В мире Ростовых преобладает эмоциональное, интуитивное начало. В доме Р. Царит атмосфера благожелательности, любви и искренней заботы о ближнем. Душевная щедрость Р. Распространяется не только на близких, но и на всех, кто вхож в этот гостеприимный дом. Для Т. важно, как человек относится к семье, к детям. Графиня Р. Посвящает свою жизнь семье, она полностью растворяется в муже и детях – в этом, по Т., и заключается главное предназначение женщины. Именно к этому пониманию своего предназначения приходит и Наташа, тем самым воплотив авторский идеал женщины.

Семейный уклад Болконских совершенно иной. Их жизнь подчинена строгим принципам, установленным старым князем Николаем Андреевичем. Его день расписан по минутам и никто не смеет нарушить заведенный порядок. Старый князь занимается физическим и умственным трудом. Он не терпит, когда ему противоречат, и поэтому в семье часто возникают разногласия. Князь Андрей – настоящий сын своего отца: такой же твердый, несколько холодный и отчужденный. Все члены семьи Б. – люди с сильными характерами, и отношения в семье внешне кажутся очень прохладными, но на самом деле все они по-настоящему привязаны друг к другу. Семьи Р. И Б. представляют два противоположных и взаимодополняющих начала, которые должны воссоединиться. Две сюжетные линии воплощают это воссоединение: любовь Наташи и Андрея (несостоявшееся) и брак Николая Р. и княжны Марьи (состоявшееся) Семья Н. Р. и М. Болконской – образец счастливой супружеской пары, где муж и жена дополняют друг друга, ощущая себя единым целым. В конце романа (эпилог) Т. представляет еще одну супружескую пару: семейная жизнь Пьера и Наташи – почти идиллия. Цель их супружества не только продолжение рода и воспитание детей, но и духовное единение.

На другом полюсе романа – изображение других семей: Курагиных, Друбецких, Бергов. Связь между членами таких семей формальная, отношения прохладные. Князь Василий Курагин говорит, что дети – его «крест», а княгиня завидует собственной дочери. Все К. эгоистичны и порочны. Назвать такую семью семьей можно лишь условно. Т. не изображает дома К. Нет дома, нет родового гнезда и нет будущего у представителей этого семейства.

На примере разных семей Т. представляет не только разные педагогические концепции, но и показывает, какой должна быть семья, что такое истинные семейные ценности. Семья и отношение к семье становятся главным критерием оценки нравственной ценности личности в романе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84574. Механізм першого вдиху новонародженої дитини 38.86 KB
  Після перерізки пуповини в крові дитини накопичується вуглекислота знижується рН крові та знижується парціальний тиск кисню – стимуляція центральних та периферичних хеморецепторів – збудження дихального центру – збудження інспіраторних нейронів – скорочення м’язів вдиху. Після народження дитини треба зняти рефлекс пірнальника котрий блокує настання вдиху через наявність рідини в дихальних шляхах.
84575. Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання 44.12 KB
  Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання. Варто відзначити що до рецепторів які знаходяться в легенях та в дихальних шляхах і які беруть участь в регуляції дихання відносяться: ірритантні рецептори легень які реагують на дію їдких газів пилу тютюнового диму холодного повітря і при збудженні зумовлюють звуження бронхів і гіпервентиляцію; юкстакапілярні рецептори що розміщуються поблизу капілярів легень і реагують на зміну механічних властивостей...
84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього зв’язку.
84577. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні 42.93 KB
  При фізичному навантаженні розвивається гіпервентиляція ступінь якої пропорційна інтенсивності навантаження. Головним механізмом розвитку гіпервентиляції при фізичному навантаженні є безумовні рефлекси з пропріорецепторів працюючих м’язів керуючий пристрій КП яким є дихальний центр отримує по каналу зовнішнього зв’язку інформацію від пропріорецепторів працюючих м’язів про роботу що виконується; КП аналізує цю інформацію і викликає підвищення глибини та частоти дихання для того щоб при збільшених метаболічних потребах тканин склад...
84578. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини 49.84 KB
  Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини. Тобто 1й закон термодинаміки представляє собою закон збереження енергії. Ентропія – міра невпорядкованості системи міра деструкції та розсіяності енергії. Тобто 2й закон обмежує можливі самовільні перетворення енергії в системі.
84579. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину 44.73 KB
  Основний обмін ОО – добові енерговитрати організму в стандартних умовах: зранку тому що є добові коливання рівня енерговитрат – він мінімальний вночі о 34 годині й максимальний ввечері о 1718 годині; в умовах фізичного та емоційного спокою м’язева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму так як на скорочення м’язів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи збільшується кількість катехоламінів та тироксину розщеплення...
84580. Робочий обмін, значення його визначення 46.22 KB
  За величиною РО населення поділяють на 6 груп: Для людей віком 1829 років добові енерговитрати в різних групах складає: Група Добові енерговитрати Чоловіки Жінки кДж ккал кДж ккал 1 11715 2300 10142 2400 2 12552 3000 10669 2550 3 13388 3200 11296 2700 4 15480 3700 13179 3150 5 17991 4300 6 20043 4900 16423 3850 1 група – переважає розумова праця; 2 група – зайняті легкою фізичною працею; 3 група – виконання фізичної роботи середньої важкості; 4 група – зайняті важкою фізичною працею; 5 група – зайняті дуже важкою фізичною роботою; 6 група...
84581. Температура тіла людини та її добові коливання 37.09 KB
  Організм людини належить до гомойотермних – здатний підтримувати сталу температуру тіла незалежно від коливань температури навколишнього середовища. Поняття гомойотермії стосується ядра тіла внутрішні органи та головний мозок. Оболонка тіла людини шкіра та підшкірна клітковина є пойкілотермними – її температура залежить від температури навколишнього середовища.
84582. Фізіологічне значення гомойотермії. Терморецептори і центр терморегуляції 51.2 KB
  Підтримка сталості температури ядра необхідна для нормального протікання процесів обміну речовин в клітинах активність ферментів залежить від температури. Організм людини краще переносить зниження температури – життєдіяльність зберігається до 26 С. До підвищення температури організм людини менш стійкий – її підвищення до 43 С протягом більшменш тривалого часу зумовлює смерть внаслідок порушення процесів обміну речовин та функцій клітин. Більш вигідним корисним є вмикання регуляції за збуренням оскільки при цьому попереджуються...