81720

Новаторство лирики В.Маяковского. Чтение наизусть и разбор одного стихотворения

Доклад

Литература и библиотековедение

Уже в Облаке в штанах проявляются основы новых принципов стиха которые сделали поэзию В. Эти принципы и в дальнейшем проявлялись в стихотворениях и поэмах В. Художественные принципы М. ЛЕФовцы выдвинули 3 новых принципа искусства: 1.

Русский

2015-02-21

33.28 KB

0 чел.

Новаторство лирики В.Маяковского. Чтение наизусть и разбор одного стихотворения.

Напряжённость чувств, экспрессия требовала особых слов, особой синтаксической организации, иных ритмов. Уже в «Облаке в штанах» проявляются основы новых принципов стиха, которые сделали поэзию В. В. Маяковского новаторским явлением:

  1.  поэт освободил стих от обязательных канонов размера;
  2.  создал новую систему стихосложения — акцентный стих, в котором между ударными слогами может быть любое количество безударных;
  3.  поэт акцентирует смысловую ударность, усиливая внимание к содержанию неожиданной рифмой;
  4.  новым был и графический облик — его знаменитая «лесенка»;
  5.  необычна метафорическая речь поэта-новатора; в поэзии Маяковского появляются неожиданные сравнения, метафоры: «в норах мистики вели ему мышиться», «скомкав фонарей одеяла», «трамвай с разбега взметнул зрачки»;

Маяковский по-новому использовал возможности звукописи: «И жуток шуток клюющий смех», «слезают слёзы», «рука реки», «у вас в усах»;

В стихах усилено значение слова, паузы; отдельное слово подчас равно целой фразе;

• новое содержание требовало новых слов — неологизмов «прозаседавшиеся», «грудь испешеходили», «любовишки кроха»). Эти принципы и в дальнейшем проявлялись в стихотворениях и поэмах В. В. Маяковского, оказавших воздействие на развитие русской поэзии XX века.

Художественные принципы М., сформировавшиеся еще в футуристический период творчества, во многом сохранили свою актуальность и позднее. Более всего отличало кубофутуристов с эстетической точки зрения их стремление к синтезу живописи и поэзии, с одной стороны, и концепция «самовитого» слова – с другой. Под этим подразумевается слово как таковое, счищенное от позднейших смысловых наслоений или созданное самим художником. Словотворчество стало одной из главных задач у поэтов-футуристов.

М. широко вводил в свое творчество язык улицы, звукоподражания, создавал с помощью приставок и суффиксов новые слова.

М. явился одним из организаторов и руководителей литературной группы – ЛЕФ (Левый фронт). ЛЕФовцы выдвинули 3 новых принципа искусства:

1. принцип социального заказа;

2. принцип литературы факта;

3. принцип искусства-жизнестроения.

Соц. заказ – художник должен сам внутренне понять и почувствовать необходимость писать именно на ту тему, которая особенно актуальна и имеет общественное значение в данный момент.

Второй принцип – отбор материала для творчества. Факт, а не вымысел должен стать предметом искусства.

Третий принцип – определяющий для поэзии М. М. видел главной своей задачей видел приближение с помощью своих стихов будущего.

Его стих – это, прежде всего, ораторский стих, ориентированный на выступление перед широкими массами людей.

М. писал акцентным (тоническим ) стихом. Строка делится не на стопы, а на ритмико-смысловые доли

В 1923 г. М. перешел к собранной «лесенке», и выделявшей слова (или их сочетания) и подчеркивавшей единство стиха. Такое расположение акцентных долей дало новые возможности рифмовки. Рифма М. часто неточная, но богатая: в ней совпадает несколько звуков. Иногда одно длинное слово рифмуется с объединенными короткими.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25151. Поняття трансцедентальної філософії у Канта 28.5 KB
  Виокремлює три здатності людської душі яким відповідають три його критики – здатність пізнання критика чистого розуму здатність бажання критика практичного розуму здатність до почуття задоволення і незадоволення критика здатності до судження. В пізнанні не наше уявлення узгоджується з предметом а предмет узгоджується з нашим уявленням тобто людина сама конструює предмет свого пізнання. Трансцедентальне –всяке пізнання яке займається не стільки предметами скільки видами нашего пізнання предметів оскільки це пізнання є можливим...
25152. Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії 27 KB
  Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії Інтерсуб’єктивність – умова взаємодії та передачі знання; значимість пізнавального досвіду однієї людини для іншої. Інтерсуб’єктивність як спільний досвід.
25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра – інваріантно – статичне ціле утворене взаємозв’язком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може з’явитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина – лише...
25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Об’єктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно – назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розв’язання. Термін вперше з’являється в друці в 1966 році в книзі Адорно €œНегативна діалектика€. Адорно: розв’язання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування €œмисленням ідентичності€.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий суб’єкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому€ в розвиваючій ся в полярних визначеннях€ єдності. Безумовна єдність€ як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання€. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення – світ як прояв ідеї поняття Духа – процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення€ Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії – обґрунтування та досягнення щастя людини.