8173

Козацькі Літописи

Доклад

Культурология и искусствоведение

Козацькі Літописи Історії Запорозької Січі присвячено численні розвідки - від суто популяризаторських до капітальних праць. Різними дослідниками це явище висвітлюється по-різному: і як цілісний процес, і як окремі його складові чи персонали. Пр...

Украинкский

2013-02-05

18.81 KB

6 чел.

Козацькі Літописи

Історії Запорозької Січі присвячено численні розвідки — від суто популяризаторських до капітальних праць. Різними дослідниками це явище висвітлюється по-різному: і як цілісний процес, і як окремі його складові чи персонали. Протягом останнього століття побачили світ ґрунтовні праці Д. Яворницького, М. Андрусяка, В. Голобуцького, М. Гру-шевського, І. Крип'якевича, О. Оглобліна, Н. Полонської-Василен-ко, В. Антоновича та багатьох інших. Нині інтерес до козацької доби істотно підвищився.

Першоджерела історії виникнення, становлення і розвитку Запоріжжя тривалий час були невідомі дослідникам. У ході роботи з періодичними виданнями минулого століття склалося враження, що автори відтворювали не справжню, а емпіричну історію. І лише у 1841—1845 pp. А. Скальковський, який знайшов і оприлюднив архів Запорозької Січі, увів в обіг оригінальні документи, частково їх опрацювавши, заклавши підвалини наукового підходу до проблеми. Щоправда, він сам так і не зміг повною мірою осягнути значущості цих матеріалів.

За активної участі О. Бодянського, вченого секретаря "Общества истории и древностей Российских", у 1846 p. побачив світ "Літопис Самовидця про війни Богдана Хмельницького і про міжусіб'я, що були в Малій Росії, і про його смерть". Автор літопису був скромною людиною, що було в традиціях літописців, тому ім'я його невідоме. Він, як свідчить текст, був безпосереднім учасником війни Б. Хмельницького і, напевно, дожив до кінця XVII ст. Одразу ж після виходу праці розгорілася дискусія про особу Самовидця — хто він, козак чи особа священного сану. Ми більшою мірою схильні до версії, що це був козак. Адже козаки були освіченими людьми. Лексичний аналіз також дає підставу для такого твердження.

Самовидець розповідає про події, які відбувалися в Україні, і пов'язує їх із процесами в сусідніх державах — Росії, Польщі, Молдавії. Висвітлюється діяльність сподвижників Б. Хмельницького, не залишаються поза увагою історичні діячі сусідів — російського царя Олексія Михайловича, Степана Разіна та ін. Він, напевно, користувався архівом Коша Запорозького, оскільки в літописі наводиться низка документів про дипломатичні місії запорожців, точні цифри чисельності реєстрового козацтва тощо.

Існує версія, що Самовидцем міг бути Роман Ракушка-Романовсь-кий — громадський діяч часів Руїни.

"Літопис Самовидця" має непересічну цінність для науковців. Він дає змогу грунтовніше вивчити добу козаччини та особистостей, які її творили.

Перший козацький літопис анонімний, а наступні — авторські. Григорій Граб'янка і Самійло Величко уклали зводи, де розповіли про козацтво з тією повнотою висвітлення матеріалу, яка була їм доступна. Безперечно, обидва автори знали "Літопис Самовидця", але кожен тлумачив події по-своєму.

Незважаючи на те, що основна тема твору Г. Граб'янки — події визвольної війни 1648—1654 pp., він чільне місце відводить питанню походження козацтва, полемізує з польськими письменниками Коховським, Стриковським та Гвагніним, заперечуючи їм у тому, що слово "козак" походить від слова "коза", і робить спробу вивести походження січовиків від скіфів. Аргументація досить наївна, але заслуговує на увагу.

Він яскраво описує побут і життя козаків, їх моральні засади, стверджує, що за брехню, блуд і безчестя винний міг бути покараний на смерть.

Г. Граб'янка щиро вболіває за долю України, особливо після Люблінської унії 1569 р. Його обурюють утиски козаків та людності, які стали майже безправні й віддані на відкуп панам та орендарям, народ був приречений на вимирання.

Образ Б. Хмельницького висвітлюється досить об'єктивно і, виходячи з контексту, з великою повагою.

Літопис Г. Граб'янки й сьогодні є цінним першоджерелом. До нього додаються два реєстри Війська Запорозького — до Б. Хмельницького та після його смерті. Г. Граб'янка вводить у літопис словник незрозумілих слів, що полегшує сприйняття твору. Вперше текст літопису був опублікований 1793 р. у журналі Ф. Туманського "Российский магазин".

Найбільш фундаментальною працею є чотиритомний "Літопис" С. Величка. Незважаючи на пропуски, що стосуються 1649—1652 pp., автор доносить до читача багато джерел. У літописі використано цитати і посилання на іноземних авторів, подано великий обсяг інформації.

Автор "Літопису" не відокремлює Україну 1648—1654 pp. від історичного розвитку країн, з якими її звела доля, наводить багато цитат з історичних праць зарубіжних авторів, часто мовою оригіналу. Зокрема,

він цитує німецького історика Пуффендорфа, який розповідає про Б. Хмельницького та його оточення.

"Літопис" С. Величка за жанровими особливостями належить до художньо-літературного дослідження. Цей жанр допускає можливість викладу певної гіпотези бачення проблеми. Автор стверджує, що український народ виживе, незважаючи на всі намагання сусідів звести його з історичної арени. Свої аргументи він підкріплює словами Стефана Баторія: «...король хотел решительно истребить козачество, но не успел, и сказал незадолго до кончины: "Из этих лотриков-козаков образуется когда-то самостоятельное государство"».

"Літопис" С. Величка вперше було видано в Києві 1858 р. "Временною комиссиею для разбора древних актов".

В усіх козацьких літописах є одна особливість: їх автори відтворювали дійсність не такою, якою вона була, а такою, якою мала бути за їх уявленням. Про це влучно сказав І. Франко: "Власне в козацьких літописах Самовидця, Граб'янки, Величка і їх наступників і компіляторів таких, як Боболинський, Лукомський, Рігельман і т. п., було б інтересно прослідити зріст тої легенди про Хмельниччину, що в значній мірі заслонила перед ними правдиву дійсність. З літературного погляду се було явище дуже цінне, здібне будити запал у широких масах народу: аж у XIX віці ми побачили його значення для національного відродження і формування наших політичних ідеалів... Отся грандіозна конструкція Хмельниччини, конструкція більше літературна, аніж історична, була... головною заслугою козацьких літописів".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36228. Адресация памяти ЭВМ. Организации памяти и адресации 149 KB
  Адресация памяти ЭВМ Организации памяти и адресации. Для того чтобы адресовать к такому количеству ячеек необходим 20разрядный указатель. Начальный адрес сегмента может быть установлен прикладной программой и всегда должен начинаться с 16байтовых границ. Базовый адрес сегмента получается делением действительного физического адреса начальной ячейки сегмента на 16.
36229. Адресация памяти ЭВМ 37 KB
  Адресация памяти ЭВМ. 3 Непосредственная адресация. Непосредственная адресация удобна для хранения различного рода констант. Прямая адресация.
36230. Прерывания микропроцессора 69.5 KB
  Прерывания микропроцессора Прерывание работы микропроцессора. Прерывания осуществляются аппаратными средствами которые заставляют МП приостановить выполнение текущей программы и отреагировать на внешнее событие. Прерывания дают возможность осуществлять операции вводавывода независимо от МП. ЦП может игнорировать требование маскируемого прерывания и продолжать выполнять текущую программу.
36231. Использование стековой памяти 52 KB
  Поскольку существует только один регистр сегмента стека SS хранящий начальный базовый адрес стека в каждый момент времени можно обращаться только к одному стеку. Указатель стека SP используется для хранения адреса последнего члена последовательности вершины стека записанного в стек. Такие команды как PUSH записать данные в стек РОР считать данные из стека CLL вызов процедуры RET возврат из процедуры или IRET выход из прерывания автоматически изменяют содержимое указателя стека SP так чтобы отслеживать адрес вершины...
36233. Угрозы защищенности информации 84 KB
  Нарушение конфиденциальности возникает тогда когда к какойлибо информации получает доступ лицо не имеющее на это права. Отказ в обслуживании угрожает не самой информации а АС в которой эта информация обрабатывается. При возникновении отказа в обслуживании уполномоченные пользователи не могут получить своевременный доступ к необходимой информации хотя имеют на это полное право.
36234. Предмет и объекты защиты информации в ЭИС 120 KB
  Под ЗИ в ЭИС понимается регулярное использование в них средств и методов принятие мер и осуществление мероприятий с целью системного обеспечения требуемой надежности информации хранимой и обрабатываемой с использованием средств ЭИС [13]. ТСК должен принадлежать к одному и тому же организационному компоненту ЭИС участвовать в осуществлении одних и тех же функций обработки информации в ЭИС быть локализованным с точки зрения территориального расположения ЭИС. Элементы защиты выделяются по нахождению в одном и том же объекте защиты...
36235. Криптографическое закрытие информации, хранимой на носителях (архивация данных) 339 KB
  Устройства содержат датчики случайных чисел для генерации ключей и узлы шифрования реализованные аппаратно в специализированных однокристальных микроЭВМ. На базе устройств КРИПТОН разработана и серийно выпускается система КРИПТОНИК обеспечивающая также чтение запись и защиту данных хранящихся на интеллектуальных идентификационных карточках получающих в последнее время широкое применение как в виде дебетно кредитных карточек при безналичных расчетах так и в виде средства хранения прав доступа ключей шифрования и другой конфиденциальной...
36236. Общие положения по применению системы «Кобра» 229 KB
  Классификация компьютерных вирусов Компьютерные вирусы классифицируются в соответствии со следующими признаками: 1 среда обитания: файловые вирусы; загрузочные вирусы заражающие компоненты системной области используемые при загрузке ОС; файловозагрузочные вирусы. 2 способ заражения среды обитания; 3 способ активизации: резидентные и нерезидентные вирусы; 4 способ проявления деструктивные действия или вызываемые эффекты: влияние на работу ПК; искажение программных файлов файлов с данными; форматирование диска или его части; замена...