81743

Личность и история в романе Л. Н. Толстого « Война и мир». Кутузов и Наполеон как два нравственных полюса романа

Доклад

Литература и библиотековедение

Он утверждал что существуют история наука и история искусство и что они имеют свои четко различающиеся задачи. История-наука как полагал Т уделяет главное внимание частностям подробностям событий и ограничивается их внешним описанием в то время как история-искусство схватывает общий ход событий проникая в глубины их внутреннего смысла.

Русский

2015-02-21

30.19 KB

0 чел.

Личность и история в романе Л. Н. Толстого « Война и мир». Кутузов и Наполеон как два нравственных полюса романа.

На страницах «Войны и мира» живут, вступая между собой в сложные взаимоотношения лица «совершенно вымышленные», как их назвал сам Т., а также лица исторические. И каждого из них автор провернет эпохой 1812 г., выясняя их отношение к общенародному, общенациональному делу спасения родины от иноземных захватчиков. Кроме этого — главного — критерия оценки персонажей, здесь проступает сложная шкала нравственных ценностей, в соответствии с которой Наполеон вызывает к себе отрицательное отношение. В критической литературе о романе до сих пор бытует мнение, что его образ «не соответствует» историческому Наполеону. Напр , Эрнест Хемингуэй и Морис Дрюон полагали, что образ французского императора на страницах «Войны и мира» написан не Толстым художником, а Толстым — офицером русской ар мии. Однако освещение Наполеона у Т. опирается на традицию, сложившуюся в русской литературе задолго до «Войны и мира». К наполеоновской теме обращались Пушкин и Гоголь, Лермонтов и Герцен «Системы у него не было никакой,- писал о Наполеоне Герцен,— добра людям он не желал и не обещал. Он добра желал себе одному, а под добром разумел власть». В этой характеристике легко увидеть черты толстовского образа Наполеона. Интересно, что в Германне из «Пиковой дамы» Пушкина и в Чичикове из «Мертвых душ» Гоголя отмечено своеобразное сходство с Бонапартом.

Недовольство толстовским «разоблачением» Наполеона в «Войне и мире» было высказано не только критиками и писателями, но и историками. Но Т. убежденно и смело шел в открытое наступление против того раболепного отношения к Наполеону, с которым он встретился в китах французских историков бонапартистов и русских официальных историков, писавших сочинения об Отечественной воине 1812 г «по высочайшему повелению».

Характеризуя свою работу над «Войной и миром», Т. указывал, что он собирал и изучал исторические материалы «с рвением ученого» подчеркивая при этом, что историк и художник используют эти материалы по разному. Он утверждал, что существуют «история наука» и «история искусство» и что они имеют свои четко различающиеся задачи. История-наука как полагал Т , уделяет главное внимание частностям, под-робностям событий и ограничивается их внешним описанием, в то время как история-искусство схватывает общий ход событий, проникая в глубины их внутреннего смысла. В свете Отечественной войны 1812 г., которую русский народ вел как войну освободительную, контрастные характеристики Наполеона как агрессора и «палача народов» и Кутузова как «представителя народной войны», «представителя русского народа» не выглядят неожиданными


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84573. Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання 44.62 KB
  Особливістю дорсального ядра є наявність в ньому тільки інспіраторних нейронів які збуджуються безпосередньо перед вдихом та під час вдиху інспіраторні нейрони або нейрони вдиху. Збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра забезпечує скорочення м’язів спокійного вдиху вдих гальмування інспіраторних нейронів дорсального ядра розслаблення м’язів пасивний видих. Еферентні зв’язки нейронів дорсального ядра інспіраторних здійснюються таким чином: від цих нейронів по ретикулоспінальних шляхах інформація передається до мотонейронів...
84574. Механізм першого вдиху новонародженої дитини 38.86 KB
  Після перерізки пуповини в крові дитини накопичується вуглекислота знижується рН крові та знижується парціальний тиск кисню – стимуляція центральних та периферичних хеморецепторів – збудження дихального центру – збудження інспіраторних нейронів – скорочення м’язів вдиху. Після народження дитини треба зняти рефлекс пірнальника котрий блокує настання вдиху через наявність рідини в дихальних шляхах.
84575. Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання 44.12 KB
  Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання. Варто відзначити що до рецепторів які знаходяться в легенях та в дихальних шляхах і які беруть участь в регуляції дихання відносяться: ірритантні рецептори легень які реагують на дію їдких газів пилу тютюнового диму холодного повітря і при збудженні зумовлюють звуження бронхів і гіпервентиляцію; юкстакапілярні рецептори що розміщуються поблизу капілярів легень і реагують на зміну механічних властивостей...
84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього зв’язку.
84577. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні 42.93 KB
  При фізичному навантаженні розвивається гіпервентиляція ступінь якої пропорційна інтенсивності навантаження. Головним механізмом розвитку гіпервентиляції при фізичному навантаженні є безумовні рефлекси з пропріорецепторів працюючих м’язів керуючий пристрій КП яким є дихальний центр отримує по каналу зовнішнього зв’язку інформацію від пропріорецепторів працюючих м’язів про роботу що виконується; КП аналізує цю інформацію і викликає підвищення глибини та частоти дихання для того щоб при збільшених метаболічних потребах тканин склад...
84578. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини 49.84 KB
  Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини. Тобто 1й закон термодинаміки представляє собою закон збереження енергії. Ентропія – міра невпорядкованості системи міра деструкції та розсіяності енергії. Тобто 2й закон обмежує можливі самовільні перетворення енергії в системі.
84579. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину 44.73 KB
  Основний обмін ОО – добові енерговитрати організму в стандартних умовах: зранку тому що є добові коливання рівня енерговитрат – він мінімальний вночі о 34 годині й максимальний ввечері о 1718 годині; в умовах фізичного та емоційного спокою м’язева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму так як на скорочення м’язів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи збільшується кількість катехоламінів та тироксину розщеплення...
84580. Робочий обмін, значення його визначення 46.22 KB
  За величиною РО населення поділяють на 6 груп: Для людей віком 1829 років добові енерговитрати в різних групах складає: Група Добові енерговитрати Чоловіки Жінки кДж ккал кДж ккал 1 11715 2300 10142 2400 2 12552 3000 10669 2550 3 13388 3200 11296 2700 4 15480 3700 13179 3150 5 17991 4300 6 20043 4900 16423 3850 1 група – переважає розумова праця; 2 група – зайняті легкою фізичною працею; 3 група – виконання фізичної роботи середньої важкості; 4 група – зайняті важкою фізичною працею; 5 група – зайняті дуже важкою фізичною роботою; 6 група...
84581. Температура тіла людини та її добові коливання 37.09 KB
  Організм людини належить до гомойотермних – здатний підтримувати сталу температуру тіла незалежно від коливань температури навколишнього середовища. Поняття гомойотермії стосується ядра тіла внутрішні органи та головний мозок. Оболонка тіла людини шкіра та підшкірна клітковина є пойкілотермними – її температура залежить від температури навколишнього середовища.