81754

Тема любви и смерти в прозе И.А.Бунина

Доклад

Литература и библиотековедение

Бунина на примере одного произведения Рассказы Бунина о любви это повествование о ее загадочной ускользающей природе о тайне женской души которая томится жаждой любить но никогда не полюбит. Исход любви; по Бунину всегда трагичен В повести Митина любовь героя преследует романс Рубинштейна на слова Генриха Гейне: Я из рода бедных Азров Полюбив мы умираем. МуромцеваБунин а в книге Жизнь Бунина пишет о том что долгие годы Бунин носил в себе впечатление от этого романса который услышал в юношеском возрасте и в Митиной любви...

Русский

2015-02-21

31.39 KB

0 чел.

Тема любви и смерти в прозе И.А.Бунина ( на примере одного произведения)

Рассказы Бунина о любви — это повествование о ее загадочной, ускользающей природе, о тайне женской души, которая томится жаждой любить, но никогда не полюбит. Исход любви; по Бунину, всегда трагичен, В повести «Митина любовь» героя преследует романс Рубинштейна на слова Генриха Гейне: «Я из рода бедных Азров, /Полюбив, мы умираем...» В. Н. Муромцева-Бунин а в книге «Жизнь Бунина» пишет о том, что долгие годы Бунин носил в себе впечатление от этого романса, который услышал в юношеском возрасте и в «Митиной любви» как бы вновь пережил его (и не только в этой повести, «переживал» писатель его во всем своем творчестве эмигрантского периода).

Именно в любви видел Бунин «возвышенную цену» жизни, в любви, дающей сознание «приобретения» счастья, но всегда неустойчивого, теряемого, как неустойчива в утратах сама жизнь. Наиболее показательны в этом отношении рассказы «В Париже», «Холодная осень», «Генрих» и др. Герои Бунина обычно выведены из сферы общественной в сферу психологических отношений. Возможные социальные основы конфликта сведены к мысли о роке, судьбе, тяготеющей над любовью («Три рубля»). Персонажи бунинских рассказов, вошедших в книгу «Темные аллеи» внешне разнообразны, но все они — люди единой судьбы. Студенты, писатели, художники, армейские офицеры одинаково изолированы от социальной среды. Не в обстоятельствах внешних отношений смысл их жизни; для них характерна внутренняя трагическая опустошенность, отсутствие «цены жизни». Они ищут ее в любви, в воспоминаниях о прошлой любви. Будущего у них нет, хотя внешние обстоятельства жизни, казалось бы, логически не влекут их к обычному для бунинских рассказов трагическому финалу. «Чистый понедельник» — один из наиболее характерных бунинских рассказов этого цикла о крушении человеческой жизни, любви.

Как вспоминает В. Н. Муромцева-Бунина, Бунин считал этот рассказ лучшим из всего написанного им. Действительно, он как бы завершал целый период раздумий писателя о России, ее судьбах, а с точки, зрения эстетической был итогом его художественных исканий. «Чистый понедельник» — рассказ не только о любви, но и о судьбах дореволюционной России, стоявшей в 1910-е годы перед неизбежностью общественного взрыва. Это была попытка Бунина ответить на вопрос: могло ли быть иначе, чем было в истории, могла ли пойти Россия не в революцию, а по другому пути национального развития?

По содержанию, бытовому фону рассказ подчеркнуто национально-русский, со всеми атрибутами русского патриархализма, церковностью, со всеми чертами типично московского интеллигентского быта предреволюционного времени.

В центре рассказа загадочный образ женщины, в расцвете красоты ушедшей в монастырь и принявшей постриг. Тайна ее характера, не- объяснимость поведения связаны с ее изначальным решением уйти, пройдя искусы Жизни, от мира с его соблазнами накануне жизненны сдвигов и катаклизмов.. Уход героини в монастырь внутренне обоснован мотивом искупления за некое историческое отступничество, за то, что Россия «сорвалась» со своих нравственных устоев в бунт и мятежность. Ведя ее по пути обуздания чувственной стихии к патриархальности Бунин как бы размышлял о национальном нравственном идеале России. Финал рассказа приобретает символическое звучание: отречение героини от любви, мира — это проявление бунинского неприятия русской демократической общественности, тех социальных настроений, которые привел страну к революции.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20567. Проголошення незалежності України. Розпад СРСР 38 KB
  Проголошення незалежності України. Прийняття Верховною Радою УРСР _Декларації про державний суверенітет України Криза союзних структур політичне протиборство погіршення економічної ситуації зростання національної самосвідомості неухильно посилювали потяг до суверенності відновлення незалежної української держави. було ухвалено закон про економічну незалежність України. Консерватори в союзних структурах активно протидіяли зростанню суверенності й самостійності національних республік у тому числі й України.
20568. Визнання Української держави світовим співтовариством. Міжнародне співробітництво незалежної України. Взаємодія з членами СНД 66 KB
  Міжнародне співробітництво незалежної України. Швидке визнання державної незалежності України десятками країн світу певною мірою породжувало ілюзію того що труднощі пов'язані з перехідним періодом будуть розв'язані безболісно і в короткий термін. Політичні партії і рухи України обстоювали різні нерідко полярні позиції в питаннях зовнішньої політики. Основним документом який визначав принципові засади розбудови державотворчих процесів у тому числі в сфері зовнішньої політики став Акт проголошення незалежності України прийнятий 24 серпня...
20569. Відродження української національної свідомості у першій половині XIX ст 40 KB
  24 березня 1847 року за участь у КирилоМефодіївському товаристві заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. КирилоМефодіївське товариство Твори молодого поета згуртували навколо нього університетську молодь. Прагнення звільнити народ від кріпацтва і привело їх до участі в КирилоМефодіївському товаристві 1845 1847 назване на честь слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія створенню якого сприяло загальне духовне піднесення українського народу. Соціальний склад КирилоМефодіївського...
20571. Проведення реформи 1861 року в російській Україні, її особливості й наслідки 42.5 KB
  За реформою на кріпосних селян поширювалися економічні права вільних осіб тобто вони отримали право купувати нерухомість займатися торгівлею і промислами тощо. селяни не могли відмовитися від наділу що означало примусове прикріплення їх до землі.Після проведення реформи 220 тис. селян України залишалися безземельними майже 100 тис.
20572. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. та впровадження на Україні 30 KB
  Олександр II підписав Маніфест про скасування кріпосництва і Положення про селян звільнених від кріпосної залежності. Селяникріпаки що доти були власністю поміщиків отримували особисту свободу. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати відкривати фабрики та різні промисли підприємства займатися ремеслом за місцем проживання вступати до гільдій і торговельних організацій. Вона надавалася общині або селянському двору подвірне господарство за числом ревізьких душ які мали право на наділи.
20573. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст 38.5 KB
  Соціальноекономічний розвиток українських земель в другій половині 19 на початку 20 ст.Котляревського Марка Вовчка та інших українських письменників. тут почав виходити перший у царській Росії український часопис Основа що опублікував твори українських письменників. Громадівці всіляко пропагували культ козацтва волелюбних запорожців та гайдамаків які на їхню думку символізували прагнення українських мас.
20574. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика 29.5 KB
  з ініціативи групи харківських активістів культурницького і студентського руху: Д. була створена Революційна українська партія РУП. фактичним керівником РУП став М. У 1902 р від РУП відкололася Українська народна партія УНП організація націоналістичного напрямку яку очолював Махновський.
20575. Україна в роки Першої світової війни 40.5 KB
  українців було в російській армії та 250 тис. До них слід долучити 25 тис. На її заклик відгукнулося майже ЗО тис. Головна Українська Рада вирішила спиратись на ці сили.