81785

Наука в собственном смысле слова: классическая наука, неклассическая и постклассическая

Доклад

Логика и философия

Таким образом основные стороны бытия науки это вопервых сложный противоречивый процесс получения нового знания; вовторых результат этого процесса т. объединение полученных знаний в целостную развивающуюся органическую систему а не простое их суммирование; втретьих социальный институт со всей своей инфраструктурой: организация науки научные учреждения и т.; этос нравственность науки профессиональные объединения ученых ресурсы финансы научное оборудование система научной информации различного рода коммуникации ученых и т....

Русский

2015-02-22

30.52 KB

1 чел.

Наука в собственном смысле слова: классическая наука, неклассическая и постклассическая.

Наука - это форма духовной деятельности людей, направленная на производство знаний о природе, обществе и о самом познании, имеющая непосредственной целью постижение истины и открытие объективных законов на основе обобщения реальных фактов в их взаимосвязи, для того чтобы предвидеть тенденции развития действительности и способствовать ее изменению.

Наука - творческая деятельность по получению нового знания и результат этой деятельности: совокупность знаний (преимущественно в понятийной форме), приведенных в целостную систему на основе определенных принципов, и процесс их воспроизводства. Собрание, сумма разрозненных, хаотических сведений не есть научное знание. Как и другие формы познания, наука есть социокультурная деятельность, а не только "чистое знание".Таким образом, основные стороны бытия науки - это, во-первых, сложный, противоречивый процесс получения нового знания; во-вторых, результат этого процесса, т.е. объединение полученных знаний в целостную, развивающуюся органическую систему (а не простое их суммирование); в-третьих - социальный институт со всей своей инфраструктурой: организация науки, научные учреждения и т.п.; этос (нравственность) науки, профессиональные объединения ученых, ресурсы, финансы, научное оборудование, система научной информации, различного рода коммуникации ученых и т.п.; в-четвертых, особая область человеческой деятельности и важнейший элемент (сторона) культуры.

В истории науки можно выделить четыре основных периода.

1. 2. XVI – XVII вв. Это период великой научной революции. Она начинается с исследований Коперника и Галилея и венчается фундаментальными физическими и математическими трудами Ньютона и Лейбница. В этот период были заложены основы современного естествознания. Появляются стандарты и идеалы построения научного знания. Они связываются с формулированием законов природы в строгой математической форме и с проверкой теорий посредством опыта. Начинает культивироваться критическое отношение к религиозным и натурфилософским догмам, недоступным обоснованию и проверке посредством опыта. Развивается методология науки. Наука оформляется как особая самостоятельная область общественной деятельности. Появляются ученыепрофессионалы, развивается система университетского образования для их подготовки. В XVII в. создаются первые научные академии. Возникает научное сообщество с присущими ему специфическими формами и правилами деятельности, общения, обмена информацией.

3. XVIII–XIX вв. Этот период соответствует классической науке. В это время образуется множество различных самостоятельных научных дисциплин, в которых накапливается и систематизируется огромный фактический материал. Строятся фундаментальные теории в математике, в различных областях естествознания, связанных с исследованиями в области неживой и живой природы; в областях гуманитарных наук (психология, языкознание) начинает распространяться экспериментальный метод; возникают технические науки и начинают играть все более заметную роль в материальном производстве. Возрастает социальная роль науки, и ее развитие становится важным фактором общественного прогресса. Существенно возрастает число людей, занятых научной деятельностью, которая оплачивается. Социальный институт науки обретает отчетливые черты (профессиональное образование, лаборатории, научные периодические издания). Существенно возрастает роль науки в культуре.

4. XX век и начало нынешнего столетия называют постклассической наукой. Этот период, как известно, начался научной революцией, и наука стала существенно отличаться от классической науки. В различных областях научного знания были совершены величайшие открытия. В математике в результате критического анализа теории множеств и оснований математики возникает ряд новых дисциплин, а также появляется метаматематика, представляющая собой глубокую рефлексию математической мысли над самой собой. Гедель дает строгое доказательство того, что непротиворечивость достаточно сильной теории не может быть доказана внутри нее самой2. В физике создаются теория относительности и квантовая механика – теории, заставившие пересмотреть сами основания физической науки. В биологии развивается генетика. Появляются новые фундаментальные теории в нейрофизиологии, психологии, медицине, лингвистике и других гуманитарных науках. Бурно развивается экономическая наука. В технических науках тоже происходят изменения величайшего значения, созданы кибернетика и теория информации. Меняется вся система научного знания.

Во 2й половине XX в. в науке происходят новые революционные преобразования. Их принято называть научнотехнической революцией. В отличие от предшествующих революций в науке и технике, она имеет глобальный характер, захватывает одновременно многие отрасли науки и многие области техники и технологии. В результате одни изменения влекут за собой другие, а сами темпы этих изменений оказываются такими, каких история человеческой цивилизации еще не видела

2 «Достаточно сильной» означает в данном случае то, что теория включает в себя арифметику. На первый взгляд может показаться, что это условие теоремы является серьезным ограничением в ее применимости. Однако, фактически, всякое серьезное научное утверждение так или иначе связано с необходимыми расчетами.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41083. Три покоління розвитку інформаційних систем 2.19 MB
  Для головних компонентів інформаційних систем даних і обчислень важливе значення має така ознака як їх надмірність. Протягом розвитку інформаційних систем організаційного типу структура і надмірність даних та процедури обчислень значно змінювалися що було критеріями для виділення поколінь цих систем. В інформаційних системах першого покоління які в зарубіжній літературі відомі під назвою Dt Processing System DPS системи оброблення даних синоніми електронне оброблення даних системи електронного оброблення даних а у...
41084. Перспективні засоби і напрями розвитку інформаційних систем 97.5 KB
  Перспективні засоби і напрямирозвитку інформаційних систем Загальна характеристикаінформаційних систем Сучасний етап розвитку економіки і бізнесу характеризується широким застосуванням для оброблення інформації та комп’ютерної підтримки рішень новітніх засобів інформаційних технологій основним вираженням яких є інформаційні системи різного призначення й різної проблемної орієнтації. Для проблематики економіки й бізнесу використовуються здебільшого інформаційні системи організаційного типу. Інформаційні системи організаційного типу ІСОТ...
41085. Віртуальний офіс і віртуальна організація 33.5 KB
  Віртуальний офіс Забезпечувана в останні роки технічними і програмними засобами можливість автоматизації офісу щодо електронного зв’язку між людьми зробила доступною новий напрям забезпечення функціонування офісу що навіть усунуло потребу роботи яка виконується в офісі [100]. Цей термін означає що робота офісу може бути виконана фактично незалежно від географічного розміщення службовців оскільки робоча територіальна мережа з’єднує кілька фіксованих розміщень фірми деяким типом електронної системи зв’язку. Очевидність віртуального офісу...
41086. Сучасне розуміння поняття «інформація» 62 KB
  Сучасне розуміння поняття інформація Інформація і дані У контексті автоматизованого оброблення інформації та інформаційних систем термін інформація має виключно важливе значення і від правильної його інтерпретації значною мірою залежить ефективність людиномашинних систем. Згідно з Державним стандартом України ДСТУ 293894 Системи оброблення інформації. Через те що вартість інформації включаючи витрати на збирання зберігання пошук і оброблення значна величезну перевагу має її колективне використання. Отже однією з головних цілей...
41087. Озеленення міст. Влаштування озеленення на штучних поверхнях 275.5 KB
  Природоохоронні та історіко культурні ландшафти Внаслідок його експлуатації сформувалися гірничо промислові ландшафти. Тому шкільна географічна освіта в Україні потребує узагальнюючих праць про сучасні антропогенні ландшафти на території нашої країни. У працях що розглядають антропогенні ландшафти України територія Полтавщини характеризувалася побіжно у складі геосистем вищого рангу.
41088. Рішення в організаційному управлінні. Сутність створення рішення 136.5 KB
  Рішення в організаційному управлінніСутність створення рішення Комп’ютерна інформаційна система СППР використовується для підтримки різних видів діяльності в процесі прийняття рішень: вибору загальної стратегії дій визначення спеціальних завдань делегування відповідальності оцінювання результатів ініціювання змін. Проблеми прийняття рішень і особи які їх приймають останнім часом заслуговують на все більшу увагу. Це зумовлено зростаючим динамізмом навколишнього середовища збільшенням взаємозалежності багатьох рішень стрімким темпом...
41089. Процеси створення рішень 70.5 KB
  Процеси створення рішень Загальна модель процесу прийняття рішення Як індивіди і групи осіб розробляють і приймають рішення Які кроки можна вважати безперечно ефективними Модель послідовного процесу прийняття рішення може допомогти аналізувати те як рішення розробляються і як це слід робити. Саймон 1960 року виділив такі три стадії в послідовному процесі прийняття рішень: інтелектуальна intelligence виявлення обставин можливостей для розроблення рішення збирання та упорядкування інформації і знань передбачення можливих варіантів...
41090. Структура і загальна характеристика СППР 2.07 MB
  Структура і загальна характеристика Еволюція концепції і структури СППР Концепція систем підтримки прийняття рішень виникла в кінці 60х років ХХ століття разом з ідеєю розподіленого комп’ютерного обчислення. Терміна СППР DSS не було до 1971 року. Як уже зазначалося не існує загальноприйнятого визначення СППР.
41091. Сфери та приклади застосування СППР 63.5 KB
  Сфери та приклади застосування СППР Галузі застосування СППР Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках передових країн світу причому їх кількість постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР зокрема для довго середньо і короткострокового а також для фінансового планування включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в маркетингу для прогнозування та аналізу збуту дослідження ринку і цін за виконання...