8181

Проблема целей воспитания в педагогике

Доклад

Педагогика и дидактика

Проблема целей воспитания в педагогике. Историческая динамика целей воспитания. Человеческое общество в своей практической воспитательной деятельности всегда преследует определенные цели - даже если они не осознаются на уровне общественного соз...

Русский

2013-02-06

17.26 KB

3 чел.

Проблема целей воспитания в педагогике.

Историческая динамика целей воспитания.

Человеческое общество в своей практической воспитательной деятельности всегда преследует определенные цели – даже если они не осознаются на уровне общественного сознания. Рассмотрим это на примере нескольких этапов истории человечества.

ЭПОХА

ЦЕЛЬ

СРЕДСТВА

Первобытное общество

Выживание  в условиях противоборства с дикой природой

«Искусственный» отсев слабых – инициации; культ функцио-нальных характеристик (первобытные «Венеры»)

Античность

В Спарте – воспитание воина-захватчика.

Жесткость отбора, жестокость общественного воспитания, жестокие эксперименты по выявлению лидеров

В Афинах – идеи совершенного государства для совершенного человека

Впервые (хотя и на весьма ограниченном социальном пространстве) осуществляется попытка воспитания гармо-нически развитой личности

Средневековье

Дуализм сознания приводит к распаду воспитания на религиозное и светское

Два основных типа воспитания осуществляются в рамках двух не совпадающих вариантов содержания образования

Возрождение

Воспитание в соответ-ствии с новыми иде-алами общества: гармо-ничность, предприим-чивость, оптимизм

Возникновение университетов. Рост интереса к уникальной личности педагога. Поощрение самообразования.

Просвещение

Воспитание гражданина, ставящего общественные интересы выше личных

Просвещение максимально широких слоев населения: обеспечение всеобщей грамотности, образование женщин

Индустриаль-ная революция

Разработка разноуров-невых взаимосвязанных систем образования и воспитания

Поиски адекватного для каждого уровня содержания, форм и методов. Активизация изучения психологии детства

Социальная эволюция постиндустри-ального общества

Поиски модели саморазвивающегося общества

и гармоничной личности в нем

Осознание неизбежной динамики целей и средств воспитания теоретиками и практиками педагогического процесса

Интересно сравнить законодательно оформленные цели воспитания двух наиболее интенсивно развивавшихся в ХХ веке стран США и Японии. По решению Конгресса США цель воспитания в этой стране:

  1.  хороший гражданин,
  2.  хороший семьянин,
  3.  хороший труженик.

Японское правительство выработало не столь чеканную, зато отвечающую важнейшим тенденциям национальной идеологии формулу:

  1.  Человек, открытый мировому опыту, но ориентирующийся на национальные духовные ценности.

Анализируя взаимосвязь целей и средств воспитания и их зависимость от своеобразия исторической эпохи, мы вплотную подошли к важнейшим закономерностям воспитания.

ЗАКОНОМЕРНОСТИ ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА позволяют понять сущность и взаимосвязь педагогических явлений, выявить типичные ошибки воспитания и предложить пути их преодоления.

  1. Связь воспитания и социальной системы: характер воспитания в конкретных исторических условиях определяется потребностями общества.
  2. Процесс воспитания определяется и взаимообусловливается развитием личности. Целесообразно воздействовать на актуальные зоны развития: «не плестись в хвосте психического развития ребенка, а, забегая вперед этого развития, вести его за собой, целенаправлять, организовывать его, управлять им».(Л.С.Выготский).
  3. Связь воспитания и деятельности: воспитывать – значит включать ребенка в различные виды деятельности.
  4. Взаимосвязь деятельности воспитателя и воспитанников; в т.ч. влияние на процесс воспитания межличностного общения.
  5. Преемственность и взаимосвязь между частными процессами и субъектами воспитания в целостном педагогическом процессе.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25189. Сутність матеріалістичного розуміння історії 28 KB
  зору його внутрішньої структури; з т. зору процесу в якому задіяний: його історичних складових і звязків; з т. зору закономірностей його розвитку переходу одного його історичного стану в інший.
25190. Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи) 37.5 KB
  Оба эти допущения по Рорти вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности прежде всего в платонизме а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени начиная с Декарта. Соответственно отказ от этого допущения позволяет Рорти деконструировать образ Зеркала Природы а это в свою очередь ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант добывания человеком объективной истины о себе и мире. Эпистемология теория познания с точки...
25191. Громадянське суспільство і держава 25.5 KB
  В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою суспільства з державою. Вона є похідною від громадянського суспільства і її призначення полягає в тому щоб слугувати йому. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Етатизм навпаки всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.
25192. Філософське вчення Г. Сковороди 27.5 KB
  Сковорода 1722 1794 був всебічно освіченою для свого часу людиною досконало знав стародавні та нові європейські мови старогрецьку філософію і літературу. Сковорода стверджував що природа є безкінечна кількість світів . Сковорода пов'язував цю думку з концепцією двох натур двох природ лат. Сковорода намагався подолати дуалізм вчення про дві натури та знайти єдине начало€.
25193. Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля (Шеллінг, Шопенгауер, Фейєрбах, Кіркегор) 29.5 KB
  Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля Шеллінг Шопенгауер Фейєрбах Кіркегор. Фейєрбах: учень Гегеля незадоволений абстрактністю спекулятивної системи діалектикою €œчужістю€ системи конкретному людському індивідові. з гегелевською ідеєю абсолютного духа – €œвідстороненої€ сили Кіркегор: субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. Критикував Гегеля також за...
25194. Гадамер про герменевтичний досвід і природу філософської істини 24.5 KB
  Мета філософської герменевтики – порятунок цілісного досвіду сприйняття світу. Більшість людських проблем пов’язані з збідненням досвіду ФГ. Вчить дотримуватися набутого досвіду. Герменевтичний досвід не може не залежити від наших упереджень попереднього досвіду.
25195. Знання як особлива форма освоєння світу 27.5 KB
  Пізнання це такий процес що спрямований на отримання знання. Пізнання має багато модусів оскільки людина відноситься до світу у різних площинах і пізнає його у різних ракурсах. Тому можна виділяти наукове пізнання етичне релігійне філософське мистецьке та інші. Пізнанням є таке відношення до світу в якому людина змінює себе за допомогою світу.
25196. Пізнання як особлива форма освоєння світу 25 KB
  Пізнання як особлива форма освоєння світу Якщо дуже просто то пізнання – це процес взаємодії суб’єкта та об’єкта що своїм результатом має знання. Існують різні способи пізнання а отже й різні види знання. Поряд із різноманітністю видів знань існує величезна кількість поглядів на саму природу пізнання. Говорять про абстрактне і конкретне пізнання повне і неповне наукове і філософське тощо.
25197. Концепції комунікативно-структурованого життєсвіту за Ю.Габермасом 35 KB
  Габермас виходить з концепції суспільної еволюції де суспільний розвиток постає у формі руху від родовогоархаїчного до традиційногодержавноорганізованого а потім до модерногокапіталістичного суспільства. Концепція життєсвіту дістає своє втілення в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Системні механізми в цих суспільства невіддільні від соціальноінтегративних інституцій заснованих на життєвому світі. За умов традиційного...