81823

Социологический и культурологический подходы к исследованию развития науки

Доклад

Логика и философия

проблема истории науки не была предметом специального рассмотрения ни философов ни ученых работавших в той или иной области научного знания и только в трудах первых позитивистов появляются попытки анализа генезиса науки и ее истории создается историография науки. Специфика подхода к возникновению науки в позитивизме выражена Г. Спенсером 18201903 в работе Происхождение науки .

Русский

2015-02-22

27.7 KB

11 чел.

Социологический и культурологический подходы к исследованию развития науки.

Прошлое научной мысли рисуется нам каждый раз в совершенно иной и все новой перспективе. Каждое научное поколение открывает в прошлом новые черты.

Вплоть до XIX в. проблема истории науки не была предметом специального рассмотрения ни философов, ни ученых, работавших в той или иной области научного знания, и только в трудах первых позитивистов появляются попытки анализа генезиса науки и ее истории, создается историография науки.

Специфика подхода к возникновению науки в позитивизме выражена Г. Спенсером (1820-1903) в работе "Происхождение науки". Утверждая, что обыденное знание и научное по своей природе тождественны, он заявляет о неправомерности постановки вопроса о возникновении науки, которая, по его мнению, возникает вместе с появлением человеческого общества. Научный метод понимается им как естественный, изначально присущий человеку способ видения мира, неизменяемый в различные эпохи. Развитие знания происходит только путем расширения нашего опыта. Спенсером отвергалось то, что мышлению присущи философские моменты. Именно это положение позитивистской историографии явилось предметом резкой критики историками науки других направлений.

Разработка истории науки началась только в XIX в., но понималась она тогда или как раздел философии, или как раздел общей теории культуры, или как раздел той или иной научной дисциплины. Признание истории науки как специальной научной дисциплины произошла только в 1892 г., когда во Франции была создана первая кафедра истории науки.

Первые программы историко-научных исследований можно охарактеризовать следующим образом:

- первоначально решалась задача хронологической систематизации успехов в какой-либо области науки;

- делался упор на описание механизма прогрессивного развития научных идей и проблем;

- определялась творческая лаборатория ученого, социокультурный и мировоззренческий контекст творчества.

Одна из главных проблем, характерных для истории науки, - понять, объяснить, как, каким образом внешние условия - экономические, социокультурные, политические, мировоззренческие, психологические и другие - отражаются на результатах научного творчества: созданных теориях, выдвигаемых гипотезах, применяемых методах научного поиска.

Эмпирической базой истории науки являются научные тексты прошлого: книги, журнальные статьи, переписка ученых, неопубликованные рукописи, дневники и т.д. Но есть ли гарантия, что историк науки имеет достаточно репрезентативный материал для своего исследования? Ведь очень часто ученый, сделавший открытие, пытается забыть те ошибочные пути поиска, которые приводили его к ложным выводам.

Так как объектом историко-научного исследования является прошлое, то такое исследование всегда - реконструкция, которая стремится претендовать на объективность. Так же как и всем другим историкам, историкам науки известны две возможные односторонние установки, на основе которых проводится исследование: презентизм (объяснение прошлого языком современности) и антикваризм (восстановление целостной картины прошлого без каких-либо отсылок к современности). Изучая прошлое, иную культуру, иной стиль мышления, знания, которые сегодня в науке уже не воспроизводятся, не воссоздает ли историк науки нечто, что является лишь отражением его эпохи? И презентизм и антикваризм сталкиваются с непреодолимыми трудностями, отмеченными многими выдающимися историками науки.

Всплеск историографических исследований был зафиксирован в 30-х гг. XX в. В 1931 г. на Втором международном конгрессе историков науки в Лондоне доклад о социально-экономических корнях механики Ньютона сделал советский ученый Б. М. Гессен, применивший в своем исследовании диалектический метод. Этот доклад произвел очень большое впечатление на участников конгресса, из числа которых образовался "невидимый колледж", не имеющая организационного оформления группа, объединившая часть английских ученых, занимающихся изучением истории науки. Работа этой группы дала толчок к возникновению такого направления в западной историографии науки, которое получило название экстреналистского. Представители данного направления поставили своей задачей выявление связей между социально-экономическими изменениями в жизни общества и развитием науки. Лидером его по праву стал английский физик и науковед Д. Бернал (1901-1971), опубликовавший работы "Социальная функция науки", "Наука и общество", "Наука в истории общества" и др. К числу известных представителей экстренали-стского направления можно отнести Э. Цильзеля, Р. Мертона, Дж. Нидама, А. Кромби, Г. Герлака, С. Лилли.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68212. ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ 662 KB
  Розвиток світового господарства у теперішній час вирізняється посиленням глобалізаційних процесів, які зумовили трансформацію моделей міжнародного співробітництва, зміну структури об’єктів і суб’єктів світового ринку
68213. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 324.5 KB
  Курс на інноваційний розвиток в Україні визначає перехід економіки до нового якісного рівня. Він супроводжується активізацією інноваційної діяльності, яка сприяє реорганізації економіки на основі розвитку наукоємних виробництв, запровадження у виробництво прогресивних...
68214. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПРАВООХОРОНЦІВ 225 KB
  Проте на жаль потенціал соціального капіталу в її реалізації практично не використовується. Тому в даній дисертації вперше пропонується комплексно розглянути феномен соціального капіталу правоохоронців та визначити можливості його використання для оптимізації процесу їх професійної соціалізації.
68215. СУЛЬФАТРЕДУКУЮЧІ, ТІОНОВІ, ДЕНІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ В ПРИБЕРЕЖНІЙ ЗОНІ ЧОРНОГО МОРЯ І ЇХНЯ РОЛЬ У ТРАНСФОРМАЦІЇ НАФТОВИХ ВУГЛЕВОДНІВ 532.5 KB
  В 80х роках минулого сторіччя у відділі морської санітарної гідробіології Інституту біології південних морів НАН України вивчали деякі групи анаеробних бактерій біля узбережжя Криму та в західній частині Чорного моря Миронов 1988.
68216. КРІОКОНСЕРВУВАННЯ ТРОМБОЦИТІВ ДОНОРСЬКОЇ КРОВІ ЛЮДИНИ У БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ КРІОЗАХИСНИХ СЕРЕДОВИЩАХ 362.5 KB
  При розробці методів кріоконсервування та довгострокового зберігання тромбоцитів при низьких температурах головна увага дослідників була сконцентрована на виборі кріопротектора і створенні на його основі ефективного кріоконсерванта.
68217. Цукровий діабет 1 типу у дітей і підлітків: особливості перебігу та можливості оптимізації терапії 1.39 MB
  Особливою групою серед хворих на цукровий діабет ЦД 1 типу є діти і підлітки а також пацієнти що хворіють з дитинства через тяжкість гострих ускладнень ранній розвиток судинних і органних уражень які обумовлюють високий ступінь інвалідізації хворих та часті випадки смерті у молодому віці...
68218. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ МІЛІЦІЇ З ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ 178 KB
  Чинна правова основа фінансування міліції за рахунок коштів Державного бюджету України передбачена в ст. Необхідність реформування міліції приведення її у відповідність до суспільних потреб і можливостей держави визначалася з перших років незалежності України і досить широко декларувалася.
68219. ПІДГОТОВКА АСПІРАНТІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 170.5 KB
  Нові пріоритети та соціокультурні цінності, що зумовлюють необхідність інноватизації змісту, засобів, форм і методів підготовки аспірантів як майбутніх наукових і науково-педагогічних кадрів сучасної вітчизняної вищої школи, спрямованої на успішну інтеграцію в єдиний європейський науково-освітній простір...
68220. Конституційні гарантії особистої безпеки в Україні 153.5 KB
  На її основі ООН було підготовлено і 1966 року відкрито для підписання та ратифікації Міжнародний пакт про економічні соціальні та культурні права а також Міжнародний пакт про громадянські та політичні права які Україна ратифікувала 1973 року.