81969

Хай вічно горить вогонь пам’яті

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Яка б річниця визволення нашої країни від німецько-фашистських загарбників не наступала, думка про те, що настала тиша, прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир, бентежить душу. Зараз ми послухаємо у грамзаписі спогади учасників боїв.

Украинкский

2015-02-23

42.5 KB

1 чел.

                                                                                        Міністерство освіти і науки України.

                                                                                        Донецька загальноосвітня школа № 89

  Хай вічно горить вогонь пам`яті.

     ( До 67 річниці визволення України)

                                                                      

                                                                     Класна година

                                                                     Учитель: Донцова Н.Н.

                               Донецьк 2011 р.


Учень:
 Чимало свят дарує нам життя,

             Як в рідний дім повернення з дороги.

             Та є найбільш хвилюючим для нас

             Величне свято Перемоги.

             Це свято не затьмариться в віках.

             В цей день нестимуть люди завжди квіти,

             Не обміліє пам`яті ріка  -

             В серцях нащадків буде жити...

Учитель:

             Яка б річниця визволення нашої країни від німецько-фашистських загарбників не наступала, думка про те, що настала тиша, прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир, бентежить душу. І саме тому, щоб про це не забували, щоб не згасала пам`ять про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на олтар свободи найдорожче, не байдужіли до сторінок історії, яку гортає життя, ми збираємося сьогодні.

               Сьогодні ми віддаємо дань пам`яті тим, хто загинув на фронтах. Приносимо слова вдячності живим.

           Зараз ми послухаємо у грамзаписі спогади учасників боїв.

           Спасибі Вам, шановні!

Учні:      Над хвилями Волги,

               В краю вогняному

               Підводиться стовпчик

               І зірка на ньому.

               Вербичка в жалобі

               Стоїть, мов спокута...

               Ніхто не забутий,

               Ніщо не забуте!

               Не спиться ще вдовам,

               Бо туга лишилась,

               Для них і сьогодні

               Війна не скінчилась.

               Серця в них назавжди тривогою скуті.

               Ніхто не забутий,

               Ніщо не забуте.

Учитель:

               Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Відтоді минає 65 рік. Але той час у всіх подробицях пам`ятають люди старшого покоління. Про це пам’ятає історія.

Учні:       За Батьківщину у боях вмирали

               Однаково – дорослі і малі.

               За довгі роки ще не розшукали

               Усіх могил солдатських на землі.

               Вже весни не вперше травою покрили

               Відмітин війни навіть цятки малі...

               Лиш братські могили, лиш братські могили

               Болять, не стихаючи, рідній землі.

               Розкидані вони у чистім полі,

               Десь при дорозі, у розмай-траві...

               Могил отих не обминай ніколи;

               Поховані у них – для нас живі!

               Когось не діждались, хто рідний і милий,

               У пам’яті обпалену біль заповза.

               Воєнні могили, високі могили,

               Завжди біля вас материнська сльоза.

               Ота сльоза ніколи не зітреться,

               Що в правді нашій і чужій вині...

               Лишила батьківщина біля серця

               Своїх синів, загиблих на війні.

               Сльоза зорі стоїть над обеліском,

               Сховавши клопоти людські і сни.

               Сьогодні треба поклонитись низько

               Усім, усім, хто не прийшов з війни.

Учитель:

               Немає нині жодного міста чи села, де б не берегли все те, що пов’язане з подвигом радянських людей.

               Як символ всенародної вдячності в пам’яті про тих, хто віддав своє життя за батьківщину, радянські люди запалили полум’я Вічного вогню. Це – вогонь пам’яті живих про загиблих, вогонь пам’яті серця. Ця пам’ять - вдячність наша за мирне життя, за чисте небо, це біль за тих, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Учні:   Вже давно боїв немає,

            Тільки наш солдат

            У руках своїх тримає

            Вірний автомат.

            Рідний край – єдиний в світі –

            Він зберіг живим

            І лишився на граніті

            Миру вартовим.

            Матуся старенька засмучена йде

            До сина, що став на граніті,

            Це мужністю сина розвиднівся день

            І стало світліше на світі.

            Стоїть солдатський обеліск.

            На обеліску сонця блиск.

            Ти принеси сюди, як всі,

            Осінні айстри у росі.

            Під обеліском зупинись,

            Солдатській славі уклонись.

Учитель:

             Материнські руки Вітчизни високо піднесли імена патріотів і поставили їх на п’єдестал вічності. Вічна пам’ять героям, які загинули в боротьбі за свободу і незалежність нашої Батьківщини.

             Пам’ятайте! Через віки, через роки – пам’ятайте про тих, хто вже не прийде. Пам’ятайте! Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто увійшов в безсмертя. Вшануємо їх хвилиною мовчання.

            (Оголошується хвилина мовчання).    

            Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України  в руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей йшли радянські воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну вітчизняну, справедливу. Перемогли тому, що відстоювали свою Батьківщину, право на щастя, на життя.

Учні:     Довіку не забути нам атаку,

             Смертельний бій, годину ту, коли

             Червоний стяг до купола рейхстагу

           Бійці крізь дим по сходах тих несли.

           Такої ми чекали перемоги,

           Бажаючи угледіть край війни,

           Але в диму губилися дороги,

           І додалось вам більше сивини.

           До сходів цих і плутаних, і довгих,

           Де з ворогом ми сходились в штики,

           Від гнівної, засніженої Волги,

           Від Сталінграда – шлях був не близький.

           Та ми пройшли... Здригалися колони

           Похмурого рейхстагу в димній млі.

           Коли над ним злетів наш стяг червоний

           Ясніш одразу стало на землі!

           

           Ми пам’ятаємо всіх,

           Хто віддав життя за те,

           Щоб не було війни нової,

           Щоб сонце сяяло золоте!

           Щоб не окоп чорнів на ниві –

           Хліба цвіли, мов килими.

           І щоб веселі і щасливі

           До школи всі ходили ми.

 (Чути дитячий сміх, лине музика, виконується пісня „Громче, громче смейтесь, дети!”)

Діти:   Зайчик сонячний іскриться

            На лататті у ріці.

                               На піску і на травиці,

                               І у тебе на лиці.

                               Промінь радо розсилає

                               Геть у всі земні кутки.

           Чорні, білі і русяві

           Дітям гладить голівки.

                               Щоб жили спокійно люди,

                               Сонце лагідно сія,

                               Щоб лунала всюди – всюди

                               Пісня радісна твоя:

           „Хай завжди буде сонце”

           Хай завжди буде небо,

           Хай завжди буде мама,

           Хай завжди буду я!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80481. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ЛЮТНЕВОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (лютий—жовтень 1917 р.) 38.27 KB
  Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Законодавство Тимчасового уряд. За згодою між лідерами Тимчасового комітету і керівництвом Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів був утворений Тимчасовий уряд. Через кризи прорахунки та помилки коаліційний Тимчасовий уряд представлений кадетами народними соціалістами меншовиками та есерами вів країну до Установчих зборів котрі як він сподівався мали розвязати кардинальні питання її нового буття.
80482. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ 106.5 KB
  ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Після Люблінської унії 1569 року Велике князівство Литовське втратило не лише свої землі а й державне значення. Перше велике козацькоселянське повстання вибухнуло у 1591 році і тривало до 1593 року. Восени 1595 року все українське Правобережжя і ПівденноСхідна Білорусія опинилися в руках повстанців. Згідно зі статтями Переяславської угоди від 29 травня 1630 року козаки визнавали свою провину однак не підлягали покаранню за участь в повстанні.
80483. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО В РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНО - ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ (середина ХVІІ – ХVІІІ ст.ст.) 218 KB
  Політичне та економічне становище України було дуже тяжким. Український історик і юрист Андрій Яковлів підкреслював що українським проектом договору гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалося будьяке втручання влади московського царя у внутрішні справи України. Самостійність України визнавалась і на міжнародній арені. Спочатку і Москва ставилась до України як до вільної держави.
80484. УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. ДЕРЖАВА І ПРАВО УСРР В РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ І ВОЄННОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ 122.5 KB
  Радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та воєнної інтервенції весна 1918 кінець 1920 рр. в Україні розгорталися в загальному контексті громадянської війни на території Росії. Під час збройної боротьби на політичну арену вийшли різноманітні отамани діяльність яких стала однією з характерних рис громадянської війни в Україні. Більшовики спираючись на допомогу радянської Росії докладали чимало зусиль щоб відновити в Україні радянську владу.
80485. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД З ПОЧАТКУ XX ст. до 1917 року 27.16 KB
  Кожний стан поділявся на групи становища які мали особливі тільки їм надані законом права та обов\'язки. У Луганську та Катеринославі Ради розпустили міські думи і провели роботу по підготовці виборів нового складу цих органів на засадах загального та рівного виборчого права. Вона містила норми про права підданих яких не було в попередніх редакціях Основних законів. Джерела права.
80486. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ (листопад 1917 — квітень 1918 рр.) 49.43 KB
  Центральна Рада вважала що в такій ситуації можливий єдиний вихід щоб вона стала дійсною фактичною крайовою владою це утворення Української Народної Республіки. Особливе місце в структурі вищих органів УНР займала Центральна Рада. У III Універсалі міститься конструкція згідно з якою Центральна Рада поставлена українським народом разом з братніми народами України. берегти права здобуті боротьбою а в IV Універсалі сказано: Ми Українська Центральна Рада представниця робочого народу селян робітників і солдатів .
80487. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ (друга половина XIX – поч. ХХ ст.) 43.41 KB
  Сільські і волосні органи самоуправління були підпорядковані не тільки системі державних органів управління селянами мировим посередникам повітовим мировим з\'їздам і губернським по селянських справах присутствіям але й поміщикам. Сфера діяльності нових органів всестанового самоврядування була обмежена господарськокультурними справами: освітою охороною здоров\'я торгівлею будівництвом та ін. Маніфест декларував створення Державної думи як законодавчого органу на основі загального виборчого права а також введення громадянських свобод. У...
80488. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (перша пол. XIII — друга пол. XIV ст.) 40.5 KB
  Державний лад та правова система Галицько Волинського князівства. У Новгороді та Пскові утворилися феодальні республіки у ВолодимироСуздальській землі утвердилась одноосібна влада князя в ГалицькоВолинській землі великий вплив на владні відносини мала боярська аристократія. Вершини могутності ГалицькоВолинське князівство досягло під час князювання Романа Мстиславича...
80489. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ (листопад 1917 — квітень 1921 рр.) 53.6 KB
  Слід звернути увагу й на заяву Ради міністрів Української держави від 10 травня: Гетьман не думає стати самодержцем. 15 жовтня було оприлюднено листа Скоропадського голові Ради Міністрів в якому він вказуючи на завершення першого періоду будування Української держави наголошував на тому що настав вже час приступити до вироблення закону який має завершити нашу планомірну працю по будуванню державності а саме до вироблення закону про вибори до Державного Сейму . На відміну від системи центральних органів Української держави формування...