81981

ТО СВІТЛИЙ ВЕЛИКДЕНЬ ГОСПОДНІЙ ДИТЯЧИЙ ЗВЕЛИЧУЄ СПІВ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У нашого українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Вовкулака – це завжди похмурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі...

Украинкский

2015-02-23

74 KB

0 чел.

ПЕРЕДМОВА

Україна… Рідний край… Золота, чарівна сторона. Земля, рястом заквітчана, зеленом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди , щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий  народ, про її лани широкії, гаї зелені, про тихі ріки та озера.

Що таке Україна? За віконцем калина ,
Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата, під тополями хата,
Під вербою криниця, золотиста пшениця.
Серед лугу лелека і діброва далека.

Десь з часом, із заборонами, турботами про «хліб насущний», багато з нас розгубили пам’ять про скарби наших предків – звичаї, забули, що це саме ті прикмети, по яких розпізнається народ, його духовна культура. Звичаї – це ті написані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.
           Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питає:

Чи ти рано до схід – сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаю – великий гріх.

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.
          У нашого українського  народу  існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками.Вовкулака – це завжди похмурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає.       Я сподіваюся, що серед учн
ів нашої школи таких немає. Бо одним з проектів виховної роботи педагогів нашого навчального закладу є плекання духовності шляхом збереження національних традицій. В рамках цього проекту ми провели «Різдвяну світлицю», Масляну, Покровські вечорниці,  Великдень, «Зима прийшла, нам веселощі принесла!»

                              

ТО СВІТЛИЙ ВЕЛИКДЕНЬ ГОСПОДНІЙ ДИТЯЧИЙ ЗВЕЛИЧУЄ СПІВ

Сценарій свята для початкової школи

Дійові особи : Ведуча, Вістунець, дівчинка, мати, Улянка, Лесик, Яйце, Хрін, Шинка. Ковбаса, Масло, Сир, Паска, Крейда, Свічка, Писанка, дівчатка, хлопчик

Фонограмма «Країно моя»

Ведуча.
Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа

Відео ряд про свято.

Вірші про свято читають діти 1 класу

Ведуча.
До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки

Фонограмма «Вербочка»

Вістунець.
Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень - Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,А красива, як весна.

Дівчинка.
Хто ти?

Вістунець.
Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка.
А чого мене б'єш?

Вістунець.
Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю -
За тиждень - Великдень!


Легенько вдарити вербичкою

Ведуча.
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося.

Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей.

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!


У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.

Фонограмма «Веснянка»

Мати.
Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай.

Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики

Мати обмахує віником всі кути хати.

Мати
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

Ходіть, діти, пасочки виробляти.

Виробляють, а мати садить їх у піч.

Господи, поможи!

Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було.

Мати виймає паски з печі.

Улянка.
Моя рум'яніша!

Лесик.
Зате моя з сиром!

Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом).
Дай, мамо, покуштувати.

Мати.
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох духмяна
Пасочка рум'яна.

Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!

Ведуча.
Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі й печива.

Сценка 

Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком:

Яйце:
Хтось тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спинка
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут? Озовися!
Наліг, що все тріщить.
Ти чуєш? Піднімися,
Не можу більш терпіть!

Хрін:
Хто ниє біля мене
У цей святковий день?

Яйце:
Це я, яйце свячене...
Хтось душить, наче пень.

Хрін (придивившись):
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась...
Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсуває шинку). 

Шинка (прокинувшись):
А вам до того зась...

Яйце (радісно):
Тепер уже вільніше,
Та й біль вже не такий...

Хрін:
І вигляд веселіший.

Яйце:
Ти добрий... Хоч гіркий.

Хрін:
Що за такого мають -
Мені не дивина...
Проте, всі поважають,
Як прийде лиш весна.
Сьогодні свято - Пасха...
Я незамінний тут.
Який смачний я з м’ясом...

Ковбаса (ображено):
Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша - я,
Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я.
Беруся радо в боки -
Гей, гоп, са-са, са-са,
Червоні в мене щоки -
Танцює ковбаса

Танцює.

Масло:
Я теж потрібне людям,
Їм ситності даю...
Мене і в страві люблять,
І хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.

Сир:
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани -
Хоч пальці оближи.
Й вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?

Паска (гордо):
Та що там говорити!
Важливіша я тут!
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я - голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Паскою Великдень
Звуть люди на землі...
Тоді і день великий,
Як паска на столі...
До того ж я багата
Родзинками, медком...
Їдять мене на свято
Із м’ясом, молоком...

Крейда:
Я теж, як ви свячена -
Лиш з церкви принесли -
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.

Писанка:
Я писана красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.

Шинка:
“Краса”, “любов” - всі трублять
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.

Писанка:
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багата
Всім радості дає.

Хрін (додавши):
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.

Свічка (до всіх):
О, знати ми повинні
Ціну собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.

Великдень - день єднання.
Це свято всіх родин!
І він - наш прапор спільний,
Бо ми - народ один.
Ми знаємо лиш чвари
І множимо роздор.
Українці, досить сварок!
Єднаймось під прапор!
Так нашому народу
Франко давно казав.
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо...
Вже йдуть господарі.
Христос Воскрес! -
Скажімо у мирі і добрі.

Фонограмма «Гаївки»

Ведуча.
Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки.

Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду , символ Воскресіння Христа.

Фонограма «Намалюю писанку»

Вірші про писанки читають учні 1 класу

Ведуча підкликає до себе дівчаток 3 класу.


Дівчатка, а чи знаєте ви, який ціавий звичай був на Україні? Він трошки жартівливий і трошки чарівний: щоб хлопц; ходили на нашу вулицю гуляти та бавитися, треба було по секрету від них зварити э різних злаків горщик кащі та закопати його у потаємному місці. Давайте і ми зробимо так.

Говорить неголосно, наче по секрету від хлопчиків.
Ведуча з дівчатками беруть горщик каші і вдають, що закопують його біля тину. За ними стиха підглядає хлопчик.


Дівчатка
Закопали горщик каші,                  Наша каша солона,
Ще й кілком прибили,                   Щоб нам не було сорому.
Щоб на нашу вулицю                    Наша каша з проса,
Хлопчики ходили.                          Бо наша вулиця хороша!


Раптом дівчатка помічають хлопчика, витягають його э-за тину.


Дівчатка.
А чого це ти за нами підглядаєш? Зараз ми тебе вкинемо у воду!


Намагаються скупати хлопчика в невеличкому озерц).


Хлопчик.

Ой, не хочу! Вода холодна! Відпустіть!
Дівчатка.
Як відгадаеш наші загадки, то відпустимо. Слухай:
1.
Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває.
(
Дзвін)
2.
Є деревенце — не полінце,
Багато дірочок має,
Весело співає.
(
Сопілка)
3.
Кинути вгору — то біле,
Кинути на землю — то жовте.
(Яйце)
4.
Розколеш лід — візьмеш срібло,
Розколеш срібло — візьмеш золото.
(Яйце)

Хлопчик не може відгадати загадки.



Хлопчик.

Дівчатка, не купайте, відпустіть, а я на вашу вулицю хлопців покличу.
Дівчатка.
Покличеш?
Хлопчик.
Зараз же!

                                       Дівчатка відпускають хлопчика, він іде до хлопчиків.

Дівчатка
Дівчатонька-гороб'ятонька,             

Граймося, радьмося,                                          

Та виходьмо на травицю,   

Піснею стрічати              

Великодні свята!


Виходять діти 4-х класів класу, співаючи пісню «Гаївка».

Ведуча.А в яку  граються тільки на
Великдень?
Діти.
У "Жучка".

                                       Проводиться хороводна гра «Жучок»



Ведуча.
 А й справді. Де ж наша паска?

Підходить до паски,що стоїть на столику.

Яка велика, гарна паска!

Присідає, ховаючи голову за нею.

А чи бачите ви мене, діти?
Діти.
Ні, не бачимо!
Ведуча.
То нехай і наступного року у нас буде така велика паска, як і нині, щоб ви мене за нею не бачили.


 Фонограмма «Сполох – веснянка»
Ведуча ріже паску і проводить рухливу гру під веселу музику «Д!стань паску». Кілька дівчаток беруть по невеличкому шматочку паски і піднімають його високо над головою. Стільки ж хлопчиків сідлають своїхх коней. Кожний скаче до своєї дівчинки і підстрибує, намагаючись дістати паску. Діставши, зїдає. Після гри й дівчатка пригощаються паскою.


Ведуча.
На Великдень еще такий звичай: щоб ніколи не сваритися, треба всім нам замиритися. Є для цього й гарна
мирилка:

Мир миром,
Пироги з сиром,
Ми дружечки красні,
Варенички в масл!—
Поцілуймося, помирімося!

              Діти кілька разів співають цю мирилку и миряться, хто з ким захоче.

Ведуча. Великодні дитячі ігри не обходяться без писанок і крашанок.Зараз ми з вами пограємо в навбитки

Фонограмма «Сполох – веснянка»
Одна дитина тримає свою крашанку в руці "носком" догори, а друга цокає своїм яєчком, також "носком". У кого "носок" розбився, той повертає яєчко "пухою", а той, у кого крашанка залишилася цілою, продовжує цокати "носком". Побита крашанка зветься "битка", її одержує переможець (той, хто розбив). Буває, в кого трапиться міцна битка, той виграє в других цілу торбину яєчок.


Ведуча. А тепер, дівчатка, подаруйте свої писаночки хлопчикам. Вони будуть їх берегти довго-довго.


Дівчатка беруть із своїх кошиків писанки та дарують хлопчикам зі словами: «Христос воскрес!» Хлопчики відповідають: «Воістину воскрес!» і дарують дівчаткам весняні букетики верболозу.

Ведуча.
Закічуються Великодні свята, і наше свято скінчилося. Тож дай нам. Боже, у полі роду, а в хаті згоду!

Христос Воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес.

Прозора річечка леліє —
І пролісок тремтить увесь.
Пташки співають у полі, лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливалися —
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
                                                       Лунає церковний дзвін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74961. Заняття з образотворчого мистецтва «Мандрівка до осіннього лісу» в 2 класі 40 KB
  Мета: учити дітей малювати листочки різними способами, робити відбитки природних матеріалів, досягти композиції шляхом правильного розміщення на площині, розвивати кольоровідчуття ока, образне мислення, уміння бачити красу й гармонію довколишнього світу...
74962. Світло і тіні. Замальовка «Рум’яне яблучко» 51 KB
  Мета: дати учням короткі відомості про світло, тінь, об’єм; продовжити знайомити учнів з виражальними засобами живопису; формувати вміння аналізувати та змішувати кольори; формувати образне, логічне та просторове мислення; стимулювати розвиток допитливості...
74963. Осінній натюрморт. Натюрморт як жанр образотворчого мистецтва. Зображення осіннього натюрморту з натури 91.5 KB
  Мета: Ознайомити учнів з різними видами і жанрами образотворчого мистецтва. Провести бесіду про один із жанрів - натюрморт. Вчити дітей малювати натюрморт, передаючи правильне розміщення, розмір, форму, пропорції і колір предметів.
74964. Математичний фестиваль 202.5 KB
  Зацікавити розум дитини, прищепити учневі смак, пристрасть до навчання, інтерес до предмета, активізувати і стимулювати розумову і пізнавальну діяльність, розвивати самостійність і творчість, логічне та образне мислення, математичну мову учнів, через гру інтерес до математики...
74965. Дорогу осилит идущий, а математику - мыслящий 212 KB
  В игре принимают участие 2 команды 9х классов: команда Радиус радостные активные дружные изобретательные умные смелые команда Фигура физически развитые инициативные грамотные умелые развеселые азартные. Команды приветствуют друг друга зрителей объявляя название и расшифровку обривиатуру...
74966. Фалес Мілетський – давньогрецький математик і філософ 277.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з фактами біографії Фалеса Мілетського та його внеском у розвиток математики розвивати пізнавальну активність мову творче мислення память виховувати любов до математики. Обладнання: ілюстрації з зображенням Фалеса сонячного затемнення...
74967. Материки Землі 417 KB
  Мета. Продовжувати формувати уявлення про глобус, карту півкуль, уміння читати карту, працювати з нею; Розвивати просторові уявлення, вміння висловлювати свої думки, сформувати уявлення про материки, їх природні умови, особливості рослинного та тваринного світу...
74968. Берегите матерей своих 52.5 KB
  Стихотворение Мать и дети Кто вас детки крепко любит Кто вас нежно так голубит Не смыкая ночью глаз Всё заботится о вас Мама дорогая Колыбель кто вам качает Кто вас песней забавляет Или сказку говорит Кто игрушки вам дарит Мама золотая...
74969. Народний календар юного бджоляра 845 KB
  Це - мед віск квітковий пилок прополіс маточне молочко бджолина отрута. Мета роботи: поглибити знання молоших школярів про різні аспекти бджільництва; сприяти виробленню стійкого інтересу до життя бджіл усвідомленню значення меду та інших продуктів бджільництва в житті людей.