8203

Мастерство педагогического взаимодействия

Доклад

Педагогика и дидактика

Мастерство педагогического взаимодействия. Деятельность учителя сложна, ответственна, трудоемка. Его иногда называют навечно вызванный к доске. Важнейшим инструментом деятельности педагога является общение. Можно выделить следующие функции общения...

Русский

2013-02-06

18.78 KB

21 чел.

Мастерство педагогического взаимодействия.

Деятельность учителя сложна, ответственна, трудоемка. Его иногда называют «навечно вызванный к доске». Важнейшим инструментом деятельности педагога является общение. Можно выделить следующие функции общения:

  1. познание личности воспитанника;
  2. сообщение и обмен информацией;
  3. организация деятельности воспитанников;
  4. обмен ролями;
  5. сопереживание;
  6. самоутверждение;
  7. .....

Современная педагогика выделяет три основных стиля педагогического общения:

  1. Авторитарный: общение-дистанция, общение-устрашение.
  2. Демократический, построенный на основе совместной деятельности, предполагающий диалогичность, дружеское расположение к воспитаннику.
  3. Либеральный или анархический: общение-заигрывание, общение-попустительство.

Продуктивным считается лишь демократический стиль общения. Однако в педагогике искусства, в силу специфики психологических отношений в творческом коллективе педагог-руководитель не может избежать элементов авторитаризма в общении. А иногда он вынужден идти и на либерализацию своих отношений с воспитанниками.

Важным условием продуктивности педагогического взаимодействия является педагогический такт (от латинского tactus – прикосновение, ощущение). Тактом называют чувство меры, подсказывающее деликатную линию поведения по отношению к кому-либо. Блестяще сформулировал это требование А.С.Пушкин: «Истинный вкус видим мы не в отвержении или принятии того-то и того-то, но в чувстве соразмерного и сообразного».

К.Д.Ушинский писал: «В школе должна царствовать серьезность, допускающая шутку, но не превращающая всего дела в шутку, ласковость без приторности, справедливость без придирчивости, доброта без слабости, порядок без педантизма и, главное, постоянная разумная деятельность».

ПРИВЕДИТЕ ПРИМЕРЫ НАРУШЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ ЭТИХ РЕКОМЕНДАЦИЙ ВЫДАЮЩЕГОСЯ РУССКОГО ПЕДАГОГА

Современные представления о мастерстве педагогического взаимодействия отражают ведущие идеи педагогики сотрудничества:

  1. Единство целей педагога и воспитанника.
  2. Личностный подход: уважение и понимание особенностей личности ученика.
  3. Индивидуальный подход: понимание и использование био-генетических особенностей ученика.
  4. Опора на продуктивную мотивацию учения.
  5. Использование современных методов преподавания.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд – це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...
33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.