82069

ОБЕРИ ЖИТТЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Рецепти та традиції що склали основу козацької медицини були обумовлені світоглядом і способом життя козаків. Наші предкизапорожці були невтомливими воїнами: життя козака проходило у воєнних походах і відчайдушних битвах з недругами. Ми навіть не знаємо що за вікном ті самі пігулки ліки мікстури...

Украинкский

2015-02-24

330 KB

1 чел.

Від козаків до наших днів

збережемо вогонь батьків

Конкурс з пропаганди та розповсюдження здорового способу життя «ОБЕРИ ЖИТТЯ»

Мета та завдання конкурсу:

  •  Мотивувати підлітків на здоровий спосіб життя, нагадати про традиції українського народу, Запорізького козацтва, що завжди славились своїм фізичним здоров’ям і духовністю, сприяти збереженню і зміцненню репродуктивного здоров’я учнівської молоді;
  •  Виховувати любов та повагу до історичного минулого України та національних традицій;
  •  Сприяти всебічному розвитку дитини, її самопізнанню та самовдосконаленню

КОЗАЦЬКА МЕДИЦИНА

Традиційним є побажання: "Козацького тобі здоров’я!”.

І справді, про здоров’я і незвичайні фізичні можливості наших предків ходять легенди. Кажуть, що козаки ніколи не хворіли "рядовими” недугами, а лікувалися хіба що від ран та після перебування у полоні.

"Козацька медицина"... Чи була вона взагалі? Давайте підрахуємо: населення Козаччини сягало (загалом) 150-200 тисяч чоловік. А інколи й більше. Поблизу, під їхнім захистом, по селах-хуторах жили козацькі жінки та діти. Це - ще близько 600-800 тисяч людей. Чи були вони всі здорові? А коли ні, то хто ж їх, хворих, лікував? Відповідь однозначна.

Сьогодні традиції козацької медицини майже забуті. А за часів Січі вона була засобом підтримки не лише фізичного, а й духовного здоров’я козаків, пов’язуючи наших предків із навколишнім середовищем.

Рецепти та традиції, що склали основу козацької медицини, були обумовлені світоглядом і способом життя козаків. Звичайно, значну частину з них сьогодні дехто сприйматиме як забобони, але серед набору «медичних переконань» козацтва трапляються дуже цікаві речі, які частково можна застосовувати й сьогодні. Найголовнішим видається те, що, відчуваючи безпосередній зв’язок і свою пряму залежність від навколишнього середовища, козаки, мовою сучасності, мислили екологічними категоріями. Цього нам точно варто в них повчитися.

Наші предки-запорожці були невтомливими воїнами: життя козака проходило у воєнних походах і відчайдушних битвах з недругами. Не дивно, що за 300 років існування Запорозької Січі була створена і ефективно застосовувалась на практиці найсправжнісінька система воєнно-польової медицини. Пам'ять про старовинні методи козацького цілительства живе.

Ще в сиву давнину люди знали про нерозривний зв’язок минулого, теперішнього і майбутнього. Все навколишнє — це наслідок минулого, а в тому, що відбувається зараз, зароджується майбутнє. Перегорнімо сторінки нашої славної історії.


Виступ агітбригади

Візитна картка команди

(Під звуки козацького маршу на сцену виходять учасники агітбригади)

Разом. Добрий день!

Учасник 1. Ми народилися і живемо на Україні.

Учасник 2. Наші пращури - славетні козаки, які створили і використовували козацьку медицину

Учасник 3.Повірте, ми завжди нагоді раді

Що нині знов підтверджуємо це.

До молодої, здорової громади

Козацьке дужне мовити слівце.

Учасник 4. Ми - нащадки козацького роду.

Пропагуємо здоров’я і фізичний гарт.

Ми - учні 5 школи

І це гордість для нас!

Капітан команди. Наша команда:

Разом. « МІКС!» (демонструють емблему команди та літери назви):

 М – медицина

 І – і

 К – козацька

 С – спілка

Капітан команди. Наш девіз:

Разом. «Козацькому роду - нема переводу!

Ми - нащадки козацького роду!

Будьмо здорові!

Будьмо веселі!

Будьмо щасливі!

Будьмо сильні, спритні, сміливі!»

Учасник 1. В часи козацтва традиції козацької медицини були засобом підтримки не тільки фізичного, але і духовного здоров’я, пов’язаного з навколишнім середовищем. (демонструється плакат із написом «Козацька медицина» )

Учасник 2. Сьогодні козацька нетрадиційна медицина зазнала занепаду. Її витісняють усілякі модифіковані ліки. У двадцять першому столітті людство забуло про дари природи. Ми навіть не знаємо, що за вікном ті самі пігулки, ліки, мікстури, тільки безпечні для життя. Що допомога – завжди поруч: в травах, в чистій воді, у свіжому повітрі, в духовному спілкуванні.

Учасник 5. Звичними речами для козацького раціону були гарбузове насіння та «жуйка». Сире підсушене насіння, багате на цинк та мідь, служило очисником організму. А жуйки були, так би мовити, природними — бджолиний віск, клеї з патьоків вишні, черемхи, терену, горобини, диких груш і яблунь. Таким чином не знали січовики ні карієсу, ні інших хвороб зубів та ясен. (демонструється плакат із написом «Фітотерапія» та відповідними малюнками)

Учасник 6. На відмінну від сучасних курців, які палять шкідливий тютюн наші предки козаки курили суміш трав, які мали лікарські властивості Така суміш заспокоювала нервову систему, знижували кров’яний тиск, поліпшувала апетит і сон, позитивно впливала на дихальну систему, а гарячий дим від куріння цілюще впливав на слизові оболонки бронхів і верхніх дихальних шляхів. (демонструється плакат із написом «Аромотерапія» та відповідними малюнками козацької люльки та навколо пучечки лікарських рослин)

Учасник 7. Цікава деталь: козаки мали два різновиди люльок. Друга — коротенька люлька без отвору в мундштуку. Так звана носогрійка просто чаділа перед обличчям, послуговуючи своєрідною інгаляцією.

Учасник 1. Козаки вставали до схід сонця, ходили босоніж по росяній траві споришу, кульбаби та конюшини, а напуваючи коней, занурювали ноги в воду. Це надавало їм першу дозу бадьорості. Гарт для козаків був органічною й невід’ємною частиною повсякденного життя. (демонструється плакат із написом «Загартовування» та відповідними малюнками)

Учасник 2. Тому, спочиваючи горілиць просто на землі, у густій траві, вони не боялися застудитися, а навпаки, заряджалися енергією трав, властивості яких добре знали. Декілька годин такого відпочинку могли замінити цілу ніч у затишному ліжку. Практикували наші предки й своєрідні «зелені ванни»: після вранішнього купання в річці чи озері вони, ще мокрими, заходили в квітучі трави. Суміш із роси та пилку всотувалася шкірою, зміцнюючи весь організм.

Учасник 3. Кожен козак знав - відпочинок корисний не скрізь. Якщо відпочиватимеш під дубом, то заряджатимешся сильною енергетикою. А сосна володіє здатністю засвоювання знань. А біля тополі краще не затримуватися, це дерево - вампір.

Учасник 4. Кінь козаку заміняв тренажер. Хворих на радикуліт у козаків не було. А все тому, що під час верхової їзди задіяні всі групи м’язів, закріплюється м’язовий корсет навкруг хребта. Верхова їзда допомагає попередити розвиток сколіозу, корисна при захворюванні серця. (демонструється плакат із написом «Іпотерапія» та відповідними малюнками козака на коні)

Учасник 5. Багато сили і спритності потрібно, щоб затанцювати ГОПАК – бойовий танок запорізьких козаків. Іноземці, потрапивши на Запорізьку Січ, дивувалися, що замість муштри козаки танцюють і співають. Звідки ж їм знати, що саме в цьому криється секрет сили і здоров’я. Відомо, що вони любили танцювати з шаблею в руках, співати веселі марші. (демонструється плакат із написом «Танці, бойовий гопак» та відповідними малюнками елементів гопаку)

(команда виконує пісню «Заспіваймо, браття» на мелодію пісні «Наливайте, браття, кришталеві чаші..»)

Разом. Заспіваймо, браття, щоб Вкраїна знала,

Щоби наша слава, козацькая слава,

Повік не пропала.

Щоби наша слава, козацькая слава,

Повік не пропала!

Як лелечій клекіт, козакова мова –

Ви гукнеться сміхом, ви гукнеться щирим,

А відлунить словом.

Ви гукнеться сміхом, ви гукнеться щирим,

А відлунить словом!

Козацькая доля, як у полі рута –

Січена дощами, хрещена громами,

Ще й вітрами гнута.

Січена дощами, хрещена громами,

Ще й вітрами гнута!

Учасник 6. Запам’ятайте ж, друзі милі,

Як буде на душі, так буде і на тілі.

Тому із гарними ви звичками дружіть,

Веселими та добрими живіть!

Учасник 7. Здоров’я бережіть, ви ж не малі,

І мудрими ідіть по цій землі.

Хай кожен з вас в житті запам’ятає,

Що без здоров’я щастя не буває.

Учасник 4. А є здоров’я - буде все, як треба:

Сміятиметься сонечко із неба,

Широкий шлях простелиться під ноги,

Щоб ви ступали ним без остороги.

Учасник 1. Здорові діти – й нація здорова,

Багата Україна і чудова.

Тож, як козаки здоровими ростіть,

В майбутнє сильними ідіть.

Учасник 2. Дбайте про себе!

Учасник 3. Привчайте себе до активного й здорового способу життя.

Учасник 4. Пам’ятайте:

Разом. Здоровому - завжди здорово!

 Козацького Вам здоров’я!

Конкурс плакатів

  Хочеш жити – опануй науку про здоров’я

КОЗАЦЬКА МЕДИЦИНА

Складники козацького здоров’я:  

Ми народились в муках, щоб родити,

Синами обезсмертити свій рід,

Щоб квітував на диво всьому світу

Козацький геніальний родовід. (В.Симоненко)

Конкурс капітанів – захист композиції з лікарських рослин

Композиція з лікарських рослин «Казан здоров’я» (або «Люлька здоров’я»). Під плакатом із зображенням гурту козаків виставлено казан на тринозі, під ним, перев’язані червоною стрічкою, що символізує вогонь, дрова. В казані – пучки лікарських рослин, а навколо казана – мішечки з засушеними лікарськими травами. Під час захисту композиції капітан додає до казану дрібку трав та ягід, коментуючи їх вплив на організм людини.

 Казан здоров’я

Захист композиції

Життя наших предків–козаків проходило у воєнних походах і відчайдушних битвах з недугами. Не дивно, що за триста років існування Запорізької Січі була створена і ефективно застосовувалась на практиці найсправжнісінька система воєнно-польової медицини.

Козаки добре зналися на лікарських рослинах. Тому серед степу могли знайти ліки від усіх недуг. На Січі популярними були настої, відвари, спиртові настої, обгортання цілющими травами. Мудрість наших предків заключалася у вірному поєднанні продуктів харчування.

Козаки завжди харчувалися щойно зготованою гарячою

їжею. Додаючи у страви різні трави, властивості яких добре знали, заряджалися енергією.

Кулінарним шедевром був борщ – смачний і запашний з щавлем, кропивою, лободою, кропом, з голівкою часнику, корисний для тіла і душі.

Серед напоїв найбільш поширеним був узвар. Настоювали його в горщиках, або казанах на гілочках верби та інших дерев і кущів, степових трав. А саме:

  •  Ромашка – має протизапальну дію.
  •  Полин заспокоює нерви, поліпшує гостроту зору.
  •  Липа – застосовують у сумішах з іншими рослинами при захворюваннях шлунка, печінки, нирок.
  •  Дуб – кору дуба використовують для лікування фурункулів на шиї, для припинення кровотечі з рани; внутрішньо відвар дубової кори використовують при виразці шлунка, при кровотечах із шлунка.
  •  Шипшина – найбагатше і неперевершене джерело життєво необхідних вітамінів. Настоянки, сиропи, відвари з плодів шипшини використовуються у при захворюваннях печінки, авітамінозах.
  •  Конюшина і листки щавлю – використовують при знесиленні після довгих походів, після важких поранень.
  •  Аїр  підвищує тонус організму, лікує статеву слабкість.
  •  Кропива – відновлює гемоглобін, спиняє кровотечу, знижує рівень цукру в крові.
  •  Кульбаба лікує - ураження печінки та нирок, екземи.
  •  Береза лікує хворі суглоби.
  •  Осика – хвороби нирок, кора - при гастритах.
  •  Каштан кінський допомагає при тромбофлебітах, трофічних виразках, підвищує стійкість судин, допомагає при проносах, пропасниці, бронхітах, коклюші.
  •  Соняшник покращує травлення, підвищує апетит.
  •  Сон-трава заспокоюючий засіб при безсонні, невралгія, істерії, при лікуванні бронхіальної астми, бронхітів, нирок.
  •  Калина – кору застосовують при застуді, золотусі, носових кровотечах, плоди — при геморої, сік — горлових простудах, кашлі, хворобах шкіри, квітки і плоди — при склерозі, туберкульозі легень, гіпертонії, захворюванні нирок, серцевих хворобах,потогінний засіб.
  •  Подорожник – використовують як кровоспинний і ранозагоювальний засіб, при ударах, порізах, наривах, носових кровотечах.
  •  Чистотіл – затримує ріст деяких злоякісних пухлин. Зменшує і заспокоює болі, загоює рани, виводить бородавки та мозолі.

Список лікарських трав можна продовжувати і продовжувати…

У двадцять першому столітті людство позабуло про дари природи. Ми навіть не знаємо, що за вікном ті ж таблетки і настої, тільки безпечні для життя.

Користуючись досвідом славних козаків, радимо: вживайте завжди тільки здорову та корисну їжу.

Козацького вам здоров’я!

Життя людини – найвища цінність.

Життя – це шанс. Скористайся.

Життя – це краса. Милуйся нею.

Життя – це мрія. Знайди її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це цінність. Цінуй його.

Життя – це скарб. Бережи його.

Життя – це любов. Насолоджуйся нею.

Життя – це тайна. Пізнай її.

Життя – це пісня. Доспівай її.

Життя – це боротьба. Розпочни її.

Життя – це безодня невідомого – не бійся ступити в неї.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове – не марнуй його.

 ДОДАТОК

Кодекс лицарської честі козака:

  •  люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну;
  •  шануй віру і звичаї свого народу;
  •  май свою національну і людську гідність, будь готовий захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей;
  •  виховуй шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі,
  •  оберігай їх людську честь і гідність;
  •  будь вірним Українській національній ідеї, принципам Української національної моралі і духовності;
  •  відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави;
  •  кріпи характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим;
  •  слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників, будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним;
  •  понад усе цінуй козацьку честь;
  •  будь лицарем до супротивника, зневажай жорстких і лихих;
  •  будь ревнивим охоронником рідної природи, бережи традиції українського козацтва, охороняй пам’ятки історії і культури народу.

К Козак — герой народу України.

Козакувати — справа не проста.

Коли державу відбудуєм незалежну,

Красою слава запалає золота.

О Острів Хортиця — республіка козацька.

Ось де слава розквітала буйноцвіттям!

Ой, як боронили наші предки хвацько

Острів, Україну, наше довголіття!

З Запорожець завше знає,

Звідки ворог зазіхає.

Зможуть легко перемогти

Запорожці-козаки.

А А слово, школярики, все прочитайте,

А потім про славу козацьку згадайте,

Аби не забути історію роду,

Аби бути гідними дітьми народу.

К Козаки — це вільні люди!

Козаки — безстрашні люди!

Козаки — борці за волю,

За народу щасливу долю!

Хочеш жити – опануй науку

про здоров’я, а не лікування

Традиційним є побажання: "Козацького тобі здоров’я!”.

І справді, про здоров’я і незвичайні фізичні можливості наших предків ходять легенди. Кажуть, що козаки ніколи не хворіли "рядовими” недугами, а лікувалися хіба що від ран та після перебування у полоні.

"Козацька медицина"... Чи була вона взагалі? Давайте підрахуємо: населення Козаччини сягало (загалом) 150-200 тисяч чоловік. А інколи й більше. Поблизу, під їхнім захистом, по селах-хуторах жили козацькі жінки та діти. Це - ще близько 600-800 тисяч людей. Чи були вони всі здорові? А коли ні, то хто ж їх, хворих, лікував? Відповідь однозначна.

Сьогодні традиції козацької медицини майже забуті. А за часів Січі вона була засобом підтримки не лише фізичного, а й духовного здоров’я козаків, пов’язуючи наших предків із навколишнім середовищем.

Рецепти та традиції, що склали основу козацької медицини, були обумовлені світоглядом і способом життя козаків. Звичайно, значну частину з них сьогодні дехто сприйматиме як забобони, але серед набору «медичних переконань» козацтва трапляються дуже цікаві речі, які частково можна застосовувати й сьогодні. Найголовнішим видається те, що, відчуваючи безпосередній зв’язок і свою пряму залежність від навколишнього середовища, козаки, мовою сучасності, мислили екологічними категоріями. Цього нам точно варто в них повчитися.

ЕНЕРГІЯ ТРАВ

Козаки вставали до схід сонця, ходили босоніж по росяній траві споришу, кульбаби та конюшини, а напуваючи коней, занурювали ноги в воду. Це надавало їм першу дозу бадьорості. Гарт для козаків був органічною й невід’ємною частиною повсякденного життя. Тому, спочиваючи горілиць просто на землі, у густій траві, вони не боялися застудитися, а навпаки, заряджалися енергією трав, властивості яких добре знали. Декілька годин такого відпочинку могли замінити цілу ніч у затишному ліжку. Практикували наші предки й своєрідні «зелені ванни»: після вранішнього купання в річці чи озері вони, ще мокрими, заходили в квітучі трави. Суміш із роси та пилку всотувалася шкірою, зміцнюючи весь організм.

ЦІЛЮЩА ЛЮЛЬКА

Образ козака складно уявити без люльки. Таким змальовує його фольклор. І жителі Січі справді були небайдужими до куріння. Проте легеневі захворювання серед козаків були дуже рідкісними, адже, по-перше, вони ніколи не курили в хаті, у курені та навіть у землянці. «Бо там — Бог», казали січовики. Таким чином дим не «їв» їм легені у зачинених приміщеннях. Але головна таємниця крилася в суміші трав, якою заправляли люльки: полин, деревій, чебрець, будяк, сухе листя валеріани, м’ята, борщівник. Чистий турецький тютюн був на той час вельми дорогим, та й з’явився він в Україні лише у середині XVI століття. Оскільки тютюн був дефіцитом, то, як правило, він був лише додатком до суміші трав, які традиційно курили козаки і які мали лікарські властивості: заспокоювали нервову систему, знижували кров’яний тиск, поліпшували апетит і сон, позитивно впливали на дихальну систему, а гарячий дим від куріння цілюще впливав на слизові оболонки бронхів і верхніх дихальних шляхів. Тому запорозькі вояки майже не хворіли на астму, бронхіти, трахеїти.

НАСІННЯ ТА ЖУЙКА — ЗДОРОВИЙ РАЦІОН

Звичними речами для козацького раціону були гарбузове насіння та «жуйка». Сире підсушене насіння, багате на цинк та мідь, служило очисником організму. А жуйки були, так би мовити, природними — бджолиний віск із стільниковим медом, клеї з патьоків вишні, черемхи, терену, горобини, диких груш і яблунь. Таким чином не знали січовики ні карієсу, ні інших хвороб зубів та ясен.

Досить уживаною загалом у народній, не тільки козацькій, медицині була так звана ковальська вода. Технологія її «виробництва» досить специфічна: загартовуючи шаблі, ковалі занурювали метал у воду, яку після цієї процедури використовували як лікарський засіб. «Ковальською водою» поїли знесилених, тяжкопоранених, тих, хто втратив багато крові. Ту ж воду, з домішками ржі, використовували для позбавлення від болю в печінці. На ній же, ще гарячій, робили трав’яні настої.

Серед козацьких «напоїв» чи не найпоширенішим був узвар. Настоюючи його в горщиках або казанках на гілочках верби та інших дерев, чагарників (тополі, дуба, липи, калини, осики), степових трав, козаки закопували настоянку в попіл згасаючого вогнища. Узвар не закипав, а ніби впрівав у гарячому попелі, а тому зберігав вітаміни та сполуки мікроелементів. Узвари діяли передусім запобіжно — попереджували захворювання, знімали втому та загальний стрес.

ПЛАСТУНСЬКА МЕДИЦИНА

Пластунська військова наука була особливою. Для такої служби, окрім бездоганної фізичної форми, необхідна була витримка та ясний розум. Найперше правило пластуна було таким: ніколи не пити сиру воду в незнайомих місцях. Пили вони окріп, добряче витриманий у казанах над вогнищем. До нього додавали лепеху, деревій, звіробій, полин. Усі ці трави справляють антимікробну дію. Такою водою наповнювали пластуни баклажки, які брали в розвідку. Корисним вважалося додати до напою «царгородське» червоне вино, яке не лише дезінфікувало, а й піднімало тонус, допомагало легше переносити поранення. Коли ж доводилося пити застояну, болотяну воду, то перед тим пластуни ковтали жменьку вугілля, взятого з багаття. Коли ж усе-таки з’являлися біль та судоми, вояки лягали на полин чи конотоп (спориш і червона конюшина) і лежали деякий час нерухомо. Тоді біль ущухав.

Багато козаків, а пластуни — усі й завжди, носили з собою капшук (гаман, кисет), де зберігався порошок із сухих трав: полину, материнки, оману, кіндзи, тархуну. Його додавали до їжі або вживали окремо. За свідченнями істориків, під час Кримської війни пластуни практично не хворіли на інфекційні хвороби. Вони виявилися міцнішими й здоровішими за інших «царських слуг», турків, сардинців, французів, і навіть англійців, які мали досвід війни у спекотних колоніях. Окрім цілющого трав’яного порошку, пластуни носили з собою попіл. Ним обробляли свіжі рани, аби ті швидше гоїлися, потім перев’язували їх сорочкою, а замість вати використовували пух очерету та куги.

Але, здається, коли щоранку зустрічати сонце не сном, а наповнюватися його енергією, збираючи босими ногами вранішню росу, то будь-яка медицина — зайва. Саме в цьому криється беззаперечна мудрість наших славних предків.

ЩО ПАЛИЛИ В ЛЮЛЬЦІ КОЗАКИ?

Лікарські трави козаки курили у люльках. Полин допомагав заспокоювати нерви, поліпшував гостроту зору. Лікувались наші предки росою, яка випадала на трави. Застосовували лікування камінням.

Кілька козацьких рецептів збереглось до наших днів. При знесиленні після довгих походів, після важких поранень козаки застосовували у рівних частинах траву конюшини і листки щавлю. Їх сушили на сонці з 11-ої до 12-ої години дня впродовж двадцяти хвилин. Три пригорщі заливали 1,5—2 літрами води, доводили до кипіння і настоювали впродовж 2—3 годин. Пили настій теплим тричі на день.

Додавала сил, заспокоювала дика ромашка: дрібку висушених квіток заливали чашкою гарячої "мідної” води, настоювали півгодини. Щоб приготувати "мідну” або "залізну” воду, у кип’яток клали залізні або мідні ошурки, настоювали, поки вода не охолоне.

При варикозному розширенні вен брали дрібну рибу, чистили її, дрібно різали і варили до однорідної маси. Потім додавали ложку риб’ячої крові, усе перемішували і клали на ногу компрес на ніч.


Секрет козацької медицини –

у єдності людини й природи

Так, перед тим, як зібрати трави для лікування, травник розмовляв з кожною рослиною, просив допомоги у неї. Козаки спали на траві, від землі брали силу. При приготуванні ліків тричі читали "Отче наш”.

Трави мали різні властивості.

КОЗАЦЬКІ ЛІКИ

АЇР. По річках, ставках, мов зелені шаблі, росте аїр. Звуть його ще лісова лепеха або татар-зілля.

Існує легенда, що під час татаро-монгольської навали возили коріння його з собою вершники-завойовники, щоб підтримувати сили, втамовувати спрагу. І там, де в поході вронили вони коріння, виросли зелені оці хащі. Проте це не лише легенда. По-перше, народи Середньої Азії і зараз вживають коріння для підвищення тонусу організму, а також лікування статевої слабкості. По-друге, ви ніколи не побачите на Україні цвітіння аїру — він завжди розповсюджується лише паростками.

А коріння лепехи непросте: коли порошком з нього присипати забруднену рану, вона швидко зробиться чистою і загоїться. Цим дуже часто користувалися запорожці і рани від ворожих шабель гоїли наваром татар-зілля. Таке саме застосування має він і зараз серед людей у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Але з віками набувся досвід, і зараз народна медицина вживає його також при малярії, водянці, проносах, цинзі, сухотах.

КРОПИВА. Серед шанованих зелен-ліків купальських найменш шанована та найбільш корисна - кропива. Ви її знаєте з дитинства і ображаєтесь на кропиву за науку. А даремно. Чи відомо вам, що єдиної кропиви в природі не існує? Маємо родину кропив'яних, до якої входять понад 400 видів, з них на Україні росте лише вісім. А де ж подівся весь великий жалкий клан? Він - у тропіках Азії, Африки, Латинської Америки. Та навіть наші вісім видів за лікувальними властивостями різні. Зупинимось на двох.

Кропива дводомна містить у листі аскорбінову кислоту, хлорофіл, каротин, вітаміни В, К та інші. Розшифруємо: за змістом каротину вона поступається лише моркві, а по вітаміну С рівна капусті і цибулі. Трава здатна відновлювати гемоглобін, спиняти кровотечу, знижувати рівень цукру в крові. Лікують нею анемію, атеросклероз, суглобний ревматизм, діабет, запалення нирок, сечевого міхура, печінки, жовчного міхура, хвороби шкіри, облисіння. Для цього столову ложку трави заливають 200 г окропу, настоюють півгодини, проціджують, листя розм'якле вичавлюють теж у напар і п'ють замість води. Вживають постійно 1,5-2 місяці. Отруєнь не буває ніколи, але болі на початку лікування будуть. Бо кропива чистить печінку та нирки, а пісок та камінці виходять сечовиками й жовчними протоками, злегка травмуючи слизову оболонку.

Спеціалізація кропиви жалкої дещо інша. Вона — чудові ліки при пухлинах селезінки, носових кровотечах, кровохарканні.

Для лікування катастрофічне швидкого випадіння волосся існує стародавній "секрет трьох кропив". Двома видами рослин — кропивою жалкою та кропивою малою — слід мити голову. Готують напар таким чином: три жмені сухого листя кропиви заливають чотирма склянками окропу, остуджують та проціджують. Далі, попередньо вимивши голову, прополоскують волосся двома склянками напару. Через дві доби в залишеному настої змочують тампони й втирають рідину в коріння волосся на ніч до легкого почервоніння. Ще через добу процедуру повторюють.

Одночасно п'ють відвар "собачої кропиви", яку ще інакше звуть пустирником. Готують його так: 1 столову ложку сухої трави заливають двома склянками окропу, кип'ятять на маленькому вогні 7-10 хвилин, проціджують. Приймають по одній столовій ложці чотири рази на добу через рівні проміжки часу, один раз обов'язково на ніч. Відвар заспокоює нервову систему, запобігає неврозам серця. З іншого боку, він збагачує організм, а відтак і шкіру солями залізу та калію, роблячи її стійкою до негативних зовнішніх впливів. Лікування трьома кропивами зміцнює корені волосся, запобігає його випадінню. Воно зробить ваше волосся красивим, блискучим, молодим.

КУЛЬБАБА. Яка квітка першою непереборно провіщає весну? Пролісок, первоцвіт, сон-трава? То теж перші квіточки весни, але найвідоміша з них - кульбаба звичайна. Білоруси називають її "сонячницею". А українці ще йменують її "одулисина", "попова лисина", "духівка", "золотавочка". Загалом існує понад 20 місцевих назв кульбаби.

Достеменно відомо, що немає жодної краплини меду, що не містила б у собі пилку —нектару з кульбаби. А препаратами з неї лікують широкий спектр хвороб: від ластовиння до тяжких уражень печінки та нирок, екзем різноманітного походження. Помад 50 хвороб лікує кульбаба звичайна.

БЕРЕЗА. У вас хворі суглоби? Скористайтеся допомогою берези. 5 г бруньок її заливають склянкою води, кип'ятять на малому вогні 15 хвилин. Посуд з окропом укутують та настоюють годину. Після проціджування вживають по чверті склянки 4 рази на день через годину після їжі. Можна скористатися і листям. Одну столову ложку листя берези заливають склянкою окропу, настоюють 6 годин, п'ють по півсклянки 2-3 рази на день. Лікувальні властивості має і сік берези. Пийте його частіше, як це пращури наші робили.

ОСИКА. Дерево, яке завжди хвилюється: при найменшому вітрі дріботять його листочки. Дерево, яке донедавна вважали чи не лісовим бур'яном. Така наша осика.

Але останнім часом звернули увагу на досить швидкий його ріст та відновлення. І виявилось, що бруньки, молоді пагони, листя осик мають багато хімічних речовин, корисних для людини. Бруньки дерева застосовують при подагрі та хворобах нирок, кора — чудовий шлунковий засіб при гастритах зі зниженою кислотністю. А листя на Волині входить у збори, вживані при хворобах легень та малярії.

КАШТАН КІНСЬКИЙ. Найулюбленіше дерево, цвіт та листя якого увінчує київський герб, має до того ж дуже цікаві лікувальні властивості. Цілющі — кора, квіти, сік квітів, лушпиння та самі плоди. У Німеччині одержаний з квіток ескузан — ліки, що допомагають при тромбофлебітах, трофічних виразках. Крім того, він запобігає утворенню тромбів під час пологів та операцій, підвищує стійкість судин. У народі відвар кори каштана вживають для лікування геморою. Зуд шкіри гарно знімають сидячі ванни з лушпинням достиглих плодів, які роблять щовечора. Каштан також допомагає при проносах, пропасниці, бронхітах, коклюші.

СОНЯШНИК. Не лише насіння, з якого виробляють олію, а й листя та квіти соняшника не без користі: вони — ліки. Відвар з пелюсток покращує травлення, спиртова настойка у рівній кількості листя та квітів по 30 крапель перед трапезою підвищує апетит та стимулює виділення жовчі.

СОН-ТРАВА. На початку квітня з'являються на лісових галявинах великі блакитні і фіалкові квіти. Вони Сон-трава. прикриті довгими пухнастими віями-листочками, а пряма стеблина — сріблясте-сива від дрібних волосків.

Сон-трава має широкий вжиток у народній медицині з давніх-давен. Вона — заспокоюючий засіб при безсонні, невралгіях, істерії, а також при лікуванні бронхіальної астми, бронхітів, ниркової коліки. Збирають цю рослину під час плодоутворення, тобто з половини травня до половини червня, а вживають лише через три-п'ять місяців після збору.

БАРАНЦІ. У лузі, серед кущів одними з перших блідо-жовтими віночками розквітають баранці — примула. Розетки їхнього світло-зеленого довгастого листа красиво оздоблюють майже голу землю. Листя не лише окраса, а й добрий салат навесні, коли дуже мало вітамінів. У їжі цілющі. Простий відвар з них у п ять разів сильніший за дією, ніж препарати сенеги та іпекакуани. Ось чому жовтенькі баранці широко вживаються і лікарями, і в народі при різних хворобах легень. Відвар і навіть порошок допомагає при болях у голові, мігрені, є добрим перевіреним сечогінним засобом. Він полегшує та пом'якшує кашель у дітей.

Це лише деякі рослини, що їх використовували козаки


РЕЦЕПТАР

1. Коріння аїру — 10-15 г, дві склянки води, роблять відвар. Приймають по півсклянки тричі на день за півгодини до їди. Лікують виразку шлунку та дванадцятипалої кишки.

2. Коріння та насіння кропиви жалкої — 15 г відварюють у 200 г води і п'ють по 2-3 столові ложки за один прийом при круглих глистах. Гостриці та аскариди масово гинуть.

3. Кропива дводомна, мілко нарізане та посічене просіяне листя — 100 г кип'ятять у 500 г води півгодини. У воду додають трохи оцту. Від облисіння голову миють 2-3 рази на тиждень цим відваром.

4. Бруньки осики — 90 г варять у семи склянках води, доки не залишиться лише три склянки відвару. Проціджують, додають столову ложку меду і п'ють тричі на добу при легеневих хворобах та малярії.

5. Кора каштана кінського — 20 г на 200 г води відварюють і п'ють по столовій ложці 4-6 разів на день. Як заспокоюючий засіб при безсонні, невралгіях, істерії.

7. Свіжий сік сон-трави змішують у рівній кількості з медом і приймають по чайній ложці тричі на добу при глаукомі.

8. Баранці, трава — 15 г листя на 200 г води кип'ятять 5 хвилин, проціджують та вживають по півсклянки чотири рази на день при мігрені. Цей відвар також пом'якшує кашель у дітей.

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ

ХВОРОБИ НЕ СТРАШНІ

Наші предки-запорожці були не втомливими воїнами: життя козака проходило у воєнних походах і відчайдушних битвах з недругами. Не дивно, що за 300 років існування Запорозької Січі була створена і ефективно застосовувалась на практиці найсправжнісінька система воєнно-польової медицини.


КОЗАКИ-ЛІКАРІ

Пам'ять про старовинні методи козацького цілительства живе сьогодні лише у фольклорі: з часів козаччини не збереглося жодного письмового джерела, яке свідчило б про давну традицію народного лікування. Перш ніж Січ була ліквідована, запорожці спалили медичні архіви, які знаходилися у Пустельно-Миколаївському і Спасо-Преображенському монастирях, - щоб не потрапили до нечестивих рук…

«Цирульники» - так називали на Січі козаків-лікарів – володіли мистецтвом лікування отриманих у бою ран без звичних ліків – підручними засобами. Прикладали до рани.. павутину, а іноді й звичайну землю, а в якості антисептика використовували, наприклад, сушений любисток.

Дія цілительських ліків посилювалася читанням молитов, вимовлянням особливих – магічних – замовлянь і заклинань. Лікували, перш за все, словом – чим це не прообраз сучасної психотерапії?

Відома «трубка-носогрійка» була в пошані на Січі, «як мати рідна». Вона допомагала позбавитися від багатьох недуг. Щоб не стався у поході розлад шлунка, курили трубку, набиту материнкою; нервові розлади традиційно заспокоювали сумішшю м'яти і звіробою, а куріння табаку з додаванням полину, як вважалося, покращувало зір.

Простою козацькою «трубкою-сбрулькою» запорожці лікували і хвороби спини: примотували її до викривленої ділянки хребта широким поясом і – відправлялись в похід. До місць забивів прикладали підкови, камні: не всі підряд, а особливі – лікувальні. Підкову використовували також в якості своєрідного тренажера – накачували м'язи по спеціальній системі. Ходили легенди про те, що запорожець одним зусиллям волі умів поставити на місце хребець, що вискочив.

На Січі популярними були настої, відвари, спиртові настійки, обгортання цілющими травами – кажучи сучасною мовою, цирульники були чудово знайомі з основами фітотерапії.

Сьогодні традиції козацької медицини майже забуті. А за часів Січі вона була засобом підтримки не лише фізичного, а й духовного здоров’я козаків, пов’язуючи наших предків із навколишнім середовищем.

КОЗАЦЬКОГО ВАМ ЗДОРОВЯ!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20703. Шифри заміни 14.03 KB
  Ключ k=i27mod 33; i – позиція букви у вхідному алфавіті k позиція букви у вихідному алфавіті Вхідний алфавіт: а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я Відкрите повідомлення: Морозов Зашифроване повідомлення: Єіліціи 2. Ключ 0 1 2 3 4 5 0 ж р ш в щ г 1 о у м х ф і 2 ч а п л к з 3 д ц ь ю н ґ 4 ї и я б т с 5 е є й Відкрите повідомлення: Морозов Зашифроване повідомлення: 12100110251003 Висновки: Шифри заміни почали використовувати ще до н.е але попри те вони є популярними і на даний...
20704. Шифри перестановки 19.62 KB
  Ключ Сонечко 5 4 3 1 6 2 4 С о н е ч к о 1 2 4 4 3 5 6 м е н і т р и н а д ц я т и й м и н а л о я п а с я г н я т а з а с е л о м Виписуємо у порядку зростання цифр кожен стовбець :мнйяял еампто тяаяа ндиаам іцнсз ртлгс иионе 2 Побудова шкали рознесення і по ній шкалу набору для шифрування з подвійною перестановкою Ключ: Сонечко веселе с о н е ч к о 5 4 3 1 6 2 4 В 3 М Я Т А С л О Е 7 Е Ц И П Я Е М С 21 Н Д Й Я Г С е 7 І А М О Н А л 16 т Н И Л Я З е 7 р И н А т А Маршрут запитуваннязчитування Змінюємо рядки у відповідності зростання цифр е...
20705. Стандарт шифрування даних DES 70.76 KB
  Data Encryption Standard це симетричний алгоритм шифрування даних стандарт шифрування прийнятий урядом США із 1976 до кінця 1990х з часом набув міжнародного застосування. DES дав поштовх сучасним уявленням про блочні алгоритми шифрування та криптоаналіз. Вхідні дані MYNAMEISARTEM Шифрування з використанням випадкового ключа Результат шифрування даних ТЭ1oЋ HЎ т ПqАgy Результати розшифрування L .
20706. Гамування з зворотнім зв’язком 111.8 KB
  1КІ08 Морозов Артем Вінниця 2012 Вхідні дані My Name is Artem Ключ ч7є'V B1{XKСтЌu–Э0UБlЋоJј Шифрування простою заміною Гамування Зашифроване повідомлення г ЎвжЃЫjґЎqkіп'gИ Гамування з зворотнім зв’язком зворотний зв'язок не залежить від відкритого і зашифрованого тексту. Вона в цьому випадку відбувається за гамою з виходу алгоритму блочного шифрування У цьому режимі алгоритм блочного шифрування використовується для організації процесу поточного зашифрування так само як і у вищеперелічених режимах гамування.
20708. Экстремумы и точки перегиба 99 KB
  Определение: Если то называется точкой строгого локального минимума. Определение: Если то называется точкой локального максимума. Определение: Если то называется точкой строгого локального максимума.
20709. Первообразная функция и неопределенный интеграл 82 KB
  Опр: Функция называется первообразной для функции на промежутке если . Если первообразная для функции на и с произвольная постоянная то функция также является первообразной для . Если первообразная для функции на и первообразная для функции на то найдется с: . Вывод: Таким образом множество всех первообразных для на представимо в виде Опр: Множество всех первообразных функции на наз.
20710. Определенный интеграл и его свойства 157 KB
  Если постоянна на то она интегрируема и .Если и интегрируемы на то также интегрируема на и . Если интегрируема на и то также интегрируема на и . Если и совпадают на всюду за исключением может быть конечного числа точек и интегрируема на то также интегрируема на 5.
20711. Матанализ. Основные классы интегрируемых функций 90 KB
  Теорема Интегрирование монотонной функции Всякая функция fx монотонная на [ab] интегрируема на этом отрезке Доказательство: для возрастающей функции Пусть fx возрастает на [ab] может быть разрывная. Докажем это: Возьмем тогда с учетом 1 получим: тем самым доказано @ 1 Теорема Интегрируемость непрерывной функции Всякая функция fx непрерывная на [ab] интегрируема на этом отрезке. критерий интегрируемости надо доказать что @Возьмем и пользуясь равномерной непрерывностью fx на [ab] найдем выполняетсяУтверждается...