8208

Сущность, движущие силы, противоречия и логика учебного процесса. Основные функции обучения: образовательная, воспитательная и развивающая

Доклад

Педагогика и дидактика

Сущность, движущие силы, противоречия и логика учебного процесса. Основные функции обучения: образовательная, воспитательная и развивающая. Обучение - это совместная целенаправленная деятельность учителя и учащихся, в ходе которой осуществляетс...

Русский

2013-02-06

47.5 KB

84 чел.

Сущность, движущие силы, противоречия и логика учебного процесса. Основные функции обучения: образовательная, воспитательная и развивающая.

Обучение – это совместная целенаправленная деятельность учителя и учащихся, в ходе которой осуществляется образование, воспитание и развитие личности. Обучение – процесс, протекание которого подчиняется определённой логике, а значит, поддаётся изучению, управлению и прогнозированию. Процесс обучения иначе называют учебным или дидактическим процессом.

Обучение обязательно включает в себя два взаимосвязанных процесса: преподавание (деятельность учителя) и учение (деятельность ученика). Поэтому в основе обучения лежит совместная деятельность, целенаправленное взаимодействие учителя и ученика. Они оба должны быть активны в образовательном процессе, т. е. выступать субъектами обучения. Если учитель недостаточно активен в преподавательской деятельности (не стремится к разнообразию форм и методов на уроках, плохо организует контроль обученности, нерегулярно проводит закрепление изученного и т. д.), он не добьётся хорошего результата в обучении. Если ученик пассивен в учении (не следит за мыслью учителя при объяснении нового материала, не пытается самостоятельно выполнить упражнение, не выполняет домашних заданий и т. д.), он плохо овладевает учебным материалом. Таким образом, результат обучения (уровень обученности учащегося) зависит от степени активности обоих субъектов образовательного процесса. Взаимосвязь преподавания и учения в дидактическом процессе Вам будет лучше понятна при выполнении этого задания.

Социальная направленность обучения проявляется в том, что обучение выступает одним из оптимальным способов социальной адаптации человека, т.е. подготовки человека к жизни в обществе.

Сущность обучения можно выразить через следующие признаки современного дидактического процесса:

  •  двусторонний характер процесса (преподавание – учение);
  •  совместная деятельность учителя и ученика;
  •  руководящая роль учителя;
  •  специальная планомерная организация всего процесса;
  •  соответствие учебного процесса закономерностям возрастного развития учащихся;
  •  воспитание и развитие учащихся в процессе обучения.

Движущие силы процесса обучения основаны на его противоречиях. Процесс обучения, ввиду его сложности и многогранности, очень противоречив. Движение, т.е. протекание учебного процесса, достигается за счёт постоянного разрешения возникающих противоречий.

Противоречия процесса обучения проявляются между возникающими в ходе обучения познавательными и практическими задачами, которые требуют от учащихся решения, и имеющимся у учеников уровнем знаний, умений и навыков, умственного развития и ценностных отношений. Каждый раз, сталкиваясь с задачей, для решения которой требуется освоение новых знаний и опыта, ученик с помощью педагога вынужден преодолевать эти противоречия.

Противоречие становится движущей силой обучения, если: а) оно осознаётся учеником как требующее разрешения; б) разрешение противоречия является посильным для ученика данного уровня развития; в) данное противоречие является закономерным звеном в системе противоречий, требующих постепенного разрешения.

Логика учебного процесса отражает путь познания, которым идёт ученик в процессе обучения. Логика учебного процесса зависит от возраста и уровня подготовленности учащихся, от особенностей изучаемого материала, от целей и задач учебного процесса. Например, в начальной школе преобладает традиционная логика обучения: восприятие конкретных предметов и явлений → образование представлений → обобщение отдельных представлений → формирование общих понятий. В средних и старших классах почти одновременно с восприятием конкретных предметов и явлений могут вводиться научные понятия, объясняться принципы.

Структура учебного процесса – это построение процесса обучения, единство, взаимосвязь и взаимодействие его отдельных компонентов (И. Ф. Харламов):

  •  целевого (поставленные цели и задачи образования, воспитания и развития учащихся);
  •  мотивационно-потребностного (мотивы преподавания и учения, потребность в передаче и восприятии знаний и опыта);
  •  содержательного (содержание образования);
  •  деятельностно-операционного (образовательные технологии);
  •  эмоционально-волевого (познавательные интересы и ответственность в учебном процессе);
  •  контрольно-регулировочного (контроль протекания учебного процесса, его коррекция);  
  •  оценочно-результативного (объективная оценка результатов обучения на основе сопоставления полученного результата с целевым компонентом).

Функции обучения: образовательная, воспитательная, развивающая. Эти функции исторически закрепились за процессом обучения, их выполнение обеспечивает полноценное развитие и успешную социализацию личности учащихся.

Образовательная функция заключается в формировании у учащихся знаний, умений, навыков, опыта творческой деятельности.

Воспитательная функция связана с формированием у учащихся нравственности, эстетических представлений и вкусов, системы взглядов на мир, способности следовать социальным нормам поведения.

Развивающая функция состоит в том, что в процессе обучения происходит развитие ребёнка во всех направлениях: развивается его речь, мышление, эмоционально-волевая, мотивационно-потребностная и сенсорно-двигательная сферы личности.

Проблема единства и взаимосвязи функций обучения состоит с том, что для формирования у ученика базовой культуры личности, для его гармоничного развития учебный процесс должен осуществляться таким образом, чтобы его функции были неразрывны, реализовывались во всех компонентах обучения: в комплексе задач урока, в содержании учебного материала, в системе методов, приёмов, форм и средств обучения и т. д. Так, одним из общедидактических требований к уроку является наличие триединой цели, включающей образовательные, воспитательные и развивающие задачи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52728. Реалізація соціальної, мотиваційної, функціональної компетенцій на уроках української мови та літератури 60 KB
  Насамперед учні мають засвоїти поняття мови і мовлення; стилі мовлення; монологічне і діалогічне мовлення;текст його ознаки; тему та основну думку тексту; типи мовлення. Хто є адресантом а хто адресатом мовлення У чому полягає діяльність адресанта і діяльність адресата Які умови потрібні щоб відбулося спілкування Від чого залежить успішність спілкування 2. Чи добре ви засвоїли зміст слів мова і мовлення Поширте поданий текст вибравши зі слів у дужках ті які підходять за змістом і поставивши їх у потрібному відмінку. Діти засвоюють...
52729. Формування життєвих компетентностей через проектну діяльність 346.5 KB
  Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої конструктивної моделі, орієнтованої на результат. Обновилася функція школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра, формування життєвої компетентності, розвиток соціально - значимих якостей особистості.
52733. Створення виховної системи навчального закладу 784.5 KB
  Коменський На першому етапі створення та впровадження виховної системи була проведена робота щодо вивчення стану виховної роботи у школі зроблено аналіз досягнень та недоліків творчою групою опрацьовано літературу з питань педагогіки та психології виховного процесу на педрадах та засіданнях методобєднань класних керівників обґрунтовано актуальність та необхідність системного підходу до питань виховання та навчання учнів. Досить неординарним є контингент учнів нашої школи додаток 2: майже 50 учнів належать до соціально незахищених...
52734. Робота з обдарованими дітьми в умовах сільської малокомплектної школи 171.5 KB
  Науково обґрунтований підхід до процесу побудови педагогічної технології виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою та спортом дає змогу вчителям фізичної культури тренерам класним керівникам шкільним психологам батькам всебічно зрозуміти суть і причини явищ і процесів у розвитку масового охоплення школярів оздоровчою і фізкультурноспортивною діяльністю через самостійні заняття відвідування спортивних секцій груп ЗФП участі в спортивних змаганнях. У період навчання у школі в учнів розкриваються творчі здібності та...
52735. ІНТЕГРОВАНІ ЗАНЯТТЯ У КОНТЕКСТІ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ 1.22 MB
  Існують три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу: Отже одним із шляхів підвищення якості освіти є впровадження у практику викладання бінарних та інтегрованих занять особливо з дисципліни Іноземна мова за професійним спрямування які є складовою нормативної частини типових навчальних планів підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І ІІ рівнів акредитації усіх спеціальностей і можлива інтеграція англійської мови із дисциплінами професійноорієнтованого спрямування. Але такий шлях використання міждисциплінарних...
52736. Формування соціальної активності підлітків через використання виховного педагогічного потенціалу спадщини В.Сухомлинського 103.5 KB
  Сухомлинський А яким бути саме мені Ким бути Як жити Як бути корисним людям Які якості треба виховувати в собі сьогодні щоб комфортно почуватися в житті завтра Якою має бути особистість XXI сторіччя Ці питання соціалізації й самореалізації особистості є найактуальнішими питаннями сьогодення. Соціальну активність особистості ще можна визначити як якість її звязків із суспільством. Від соціальної активності особистості залежить як правило і її соціальна мобільність. Під його керівництвом у Павлиській школі було...