82131

Літературна вітальня, присвячена творчості Максима Рильського для учнів 7–8-х класів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У глибині сцени вміщено портрет М.Т.Рильського на панно із зображенням грон винограду та троянд, під ним цифри 1895 –1965. По центру сцени підставка, на якій лежить рушник, відкрита книга М.Рильського, підсвічник із запаленими свічками.

Украинкский

2015-02-25

74.5 KB

0 чел.

Відділ освіти Петровської районної в м.Донецьку ради

Донецька загальноосвітня школа I-III ступенів № 106

Літературна вітальня,

присвячена творчості Максима Рильського

для учнів 78-х класів

                                                                       

                                                                                                  

                                                                                                                                                    

                                                                                     Виконавець:

                                             учитель української мови та літератури,

                                                                    заступник директора з НВР

                                                                                         Сташевська І.Є.

2011 рік


ОФОРМЛЕННЯ ЗАЛИ

        У глибині сцени вміщено портрет М.Т.Рильського на панно із зображенням грон винограду та троянд, під ним цифри 1895 –1965.

       По центру сцени підставка, на якій лежить рушник, відкрита книга М.Рильського, підсвічник із запаленими свічками.

        Ліворуч й праворуч на сцені  розташовано 2 столики, на них стоять квіти, підсвічники із запаленими свічками. Столики вкрито рушниками, візерунками до залу. За столиком №1 сидять 2 учні-біографи, за столиком №2 – 2учні-літературознавці.

        Ліворуч й праворуч від сцени на стінах вміщено висловлювання Рильського на плакатах, прикрашених або калиною, або барвінками, або будь-якими квітами.

  1.  Нове життя нового прагне слова.

  1.  У кожній мові, в кожнім слові       

Краси майбутнього шукай…

  1.  Треба, щоб слова

З багатих не зробилися убогі,

Щоб залишилась думка в них жива.

4. Хай наше слово не вмирає,

І наша правда хай живе!

5.Мова є сповіддю народу.

6.Як парость виноградної лози,

  Плекайте мову!

I  частина.

Звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”. На тлі цієї мелодії учні розказують вірші:

1 учень. Благословен той день і час,

              Коли прослалась килимами

              Земля, яку сходив Тарас

              Малими босими ногами,

              Земля, яку скропив Тарас

              Дрібними росами-сльозами.

2 учень. Благословенна ти в віках,

              Як сонце наше благовісне,

              Як віщий білокрилий птах,

              Печаль і радість наша, пісне,

              Що мужність будиш у серцях,

              Коли над краєм хмара висне.

3 учень. Хто може випити Дніпро,

              Хто властен виплескати море,

              Хто наше злото-серебро

              Плугами кривди переоре.

              Хто серця чистого добро

              Злобою чорною поборе?

Вчитель. А відповідь на ці риторичні питання одна-єдина:

               Ні! Сили на землі нема

               І сили на землі не буде,

               Щоб потягти нас до ярма,

               Щоб потоптати наші груди!

          Миттєвості, хвилини, години, час, ера, епоха. Саме стільки живуть ці полум'яні слова Максима Тадейовича Рильського, скільки прагне чути їх наша епоха. Це вірші не на замовлення, вони народились із самого серця, із глибини душі видатного поета, літературознавця, вірного сина України, 110-річчя якого ми сьогодні відмічаємо. Життя Рильського пройшло випробування часом, поколіннями і він вийшов переможцем, бо жив завжди за законами правди, людяності, краси. Його ім'я зайняло почесне місце у ряді багатообдарованих українців, якими для нас є Тарас Шевченко, Іван Франко, Борис Грінченко, Леся Українка… Тож давайте простежимо, якими ж шляхами пройшов до нашого сьогодення Максим Тадейович Рильський.

1 біограф.  Коли починаєш знайомство із біографією будь-якої людини, завжди цікаво дізнатись щось про те коріння, з якого зародилося, проросло й забуяло зернятко таланту. Такою нивою для Рильського стала його родина. Народився Максим Тадейович 19 березня 1895 року в Києві, в збіднілій дворянській родині, яка не втратила своєї шляхетності разом з багатством. Доля зробила хлопчику подарунок: він зростав, шліфував і гартував свій талант людини, митця серед визначних особистостей. У родині панувала атмосфера добра, благородства, високого інтелекту, правди, краси. Батько майбутнього поета – Тадей Розеславович – відомий український етнограф, фольклорист, педагог, був дуже близький до селянства, читав їм “Наймичку” Тараса Шевченка та інші його твори. Брати Рильські, дядько Йосип та Тадей підлягали таємному поліцейському нагляду за прищеплення селянам думок про “ рівність і комунізм”. Батько мав величезну бібліотеку, у власному будинку, що в Романівці, створив школу, де вчителював. Мати Максима була простою селянкою. Меланія Федорівна стала для сина втіленням народної моралі, мудрості, доброти, які майбутній поет проніс через усе своє життя і запліднив ними свою творчість.

2 біограф.  Зростав малий Максимко під благотворним впливом материної пісні, дружби із селянськими дітлахами, захоплювався і дихав розкішною красою Романівки, зеленими берегами невеличкої, але чарівної річки Унави. Охоплений мудрістю книг, атмосферою могутнього мистецтва – від народної пісні до світової класичної музики, Рильський щасливо поєднав в собі глибину інтелекту, рідкісної ерудиції з простотою, щирістю, любов'ю до рідного слова, пісні…

         Розвинений хлопчик вступив зразу до третього класу приватної гімназії в Києві. Якийсь час він жив у композитора Миколи Віталійовича Лисенка, відомого автора опери “Наталка-Полтавка”. Це сприяло розвитку й поглибленню його природного музичного обдарування. У гімназії Максим вивчав античну літературу, французьку. Ось як пізніше згадував Максим Тадейович про роки навчання в гімназії:

          “Вже тоді глибоко полюбив я на все життя Шевченка, Пушкіна,

           Міцкевича, трьох найдорожчих мені моїх вчителів, а з любов'ю

           до народної творчості, здається, і вродився”.

1 літературознавець. Не могли всі ті умови не відбитися на обранні подальшого шляху Максима Рильського. У шестирічному віці він вже складає свої перші вірші, потім з друку вони вийдуть у першій збірці “На білу гречку впали роси”… Ось вірш тринадцятирічного Максима, який можна було б назвати його життєвим і творчим кредо, та й назва у нього – “Моє бажання”.

             Що я бажаю,

             Мене питають,

             На те питання

             Одповідаю:

                       Народ без крові

                       Щастя добуде,

                       Й царство любові

                       На землі буде!

             Скинуть кайдани,

             Скинуть неволю,

             Й народи глянуть

             У вічі долі.

2 літературознавець. Це передбачення 1908 року Рильський піддає сумніву: чи спроможний він знайти свій шлях у житті? І у 1910 році він складає поезію під назвою “Шлях”:

                  Шлях без краю лежить, а над шляхом – імла,

                  Шлях, камінням укритий, тернистий,

                  І життя на той шлях вже мене посила.

                  Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?

                            Чи в знемозі впаду, притулюсь до землі

                            І брехнею й неправдою вкриюсь,

                            Чи дійду до мети з потом я на чолі

                            І сльозами утіхи умиюсь?

                  Як впаду і скажу, що не маю снаги, -

                  Чи хто буде мене рятувати?

                  Як почнуть кепкувать з мене злі вороги –

                  Чи хто буде і з них кепкувати?

                            Чи я сам одиноко і сумно піду,

                            І зневірюсь в меті, і заплачу,

                            А чи друзів таки на шляху тім знайду

                            І надію і в інших побачу?

        Як на мене, ці вірші гідні того, щоб назвати їх своєрідною програмою самовдосконалення на шляху пошуку життєвої дороги, на якій, по-перше, треба було стати людиною серед людей.

1 біограф.  Закінчивши гімназію, Максим Тадейович поступає до Київського університету Святого Володимира, навчається спочатку на медичному факультеті, потім на історико-філологічному. Пізніше вчителює в Романівці, як колись і його батько, пізніше у селі Вчорайшому на Житомирщині, потім викладає українську мову на робітничому факультеті при Київському університеті. Це ще були роки пошуку, роки випробувань, коли важко було не бачити горизонтів нового життя, освітленого Жовтневою революцією. І поет чітко знав, чому присвятити свій поетичний талант, він залишається вірним своїй дитячій мрії – служити народу.

2 біограф. У поемі “Сашко”, написаній у 1927-1928 роках, Рильський висловлює подив, страх, невдоволення поетами-ремісниками:

                       Мене аж огортає ляк,

                       Коли згадаю про поетів,

                       Що без дороги, без признак

                       Ідуть у хаосі сюжетів,

                       Главу копичать на главу,

                       Людей то мирять, а то сварять

                       І душу свіжу та живу

                       В аналізі жорстоко варять.

Звучить мелодія пісні  “Священная война”.

1 біограф.  Нове життя нового прагне слова. Саме того слова, яке б кликало до бою з ворогом рідної землі. Сторінки біографії Рильського періоду Великої Вітчизняної війни – це яскраві поезії великої любові  до свого народу, до України. І хоча Рильський знаходився в евакуації під час війни, його творчість цього періоду –найвеличніша проповідь патріотизму для всіх поколінь українців. Цього року ми відзначатимемо 60-річчя Великої Перемоги над фашизмом, і я впевнена, що вірші Рильського: “За рідну землю”, “Вогонь, залізо і свинець”, “Україні”, поема “Слово про рідну матір” –з почестю і пошаною до видатного поета-земляка обов'язково лунатимуть на урочистих лінійках, біля пам'ятників, на концертах та літературних вечорах, присвячених цій перемозі.

1 учень.                     На наші ясні зорі,

                                  На наші тихі води

                                  Руїну, смерть і горе

                                  Несуть вони, народе!

                                                          Та хай цей сон проклятий

                                                          Грабіжникам не сниться –

                                                          Довіку не топтати

                                                          Їм нашої пшениці.

                                 Гей, сміло стань,

                                 Гей, прямо глянь

                                 Ти ворогам у вічі,

                                 На славний бій,

                                 Останній бій,

                                 Усіх Отчизна кличе!     (“За рідну землю”)

2 учень.           За кожну п'ядь землі, за кожен зойк дитяти,

                        За сльози матерів, за рідну братню кров

                        За кожен –Чуєте? –себе віддать готов,

                        Та й камінь неживий волає до відплати.

                        Україно моя! Чисті хвилі ланів,

                        Променисті міста, голубінь легкокрила!

                        Україно! Сьогодні звірів-ворогів

                        Ти грудьми вогняними зустріла.    (“Вогонь, залізо і свинець”)

3 учень.                         Мати ніжна моя! Знай: по бурі тяжкій

                                      Перемога засяє дзвінка і погідна.

                                      Славен буде в народах священний твій бій,

                                      Славен серп твій і меч твій, свята моя, рідна! (“Україні”

4 учень.               Хіба їй можна одцвісти,

                            Коли зоря горить рожева,

                            Коли шумлять-дзвенять світи

                            Від рику раненого лева,

                            Лисиці брешуть на щити

                            І кличе див поверху древа!

5 учень.                           О земле рідна! Знаєш ти

                                        Свій шлях у бурі, у негоді!

                                        Встає народ, гудуть мости,

                                        Рокочуть ріки ясноводі!

                                        Лисиці брешуть на щити,

                                        Та сонце устає на сході!     (“Слово про рідну матір”)

1 мовознавець.  Як ви гадаєте, що ж спонукало Рильського до творчості? Так, саме любов до рідного слова, до мови, до материнської пісні. Ця любов вилилася в чарівні поезії, а також дала йому силу й наснагу боротися за утвердження рідної мови, яка споконвіку зазнавала знущань, утисків.

Звучить пісня П.Дворського  “Рідне слово моє”.

2 мовознавець. Коло мовних проблем, що їх порушував Рильський-поет, мовознавець, надзвичайно широке, більшість їх не втратило своєї актуальності й сьогодні. Ось як Рильський визначив: “Письменник повинен так знати свою мову і дбати про неї, як боєць знати свою гвинтівку і за  неї дбати”.

1 учень.     Як парость виноградної лози,

                  Плекайте мову. Пильно й ненастанно

                  Політь бур'ян. Чистіша від сльози

                  Вона хай буде. Вірно і слухняно

                  Нехай вона щоразу служить вам,

                  Хоч і живе своїм живим життям.

2 учень.                      Прислухайтесь, як океан співає –

                                   Народ говорить. І любов, і гнів

                                   У тому гомоні морськім. Немає

                                   Мудріших, ніж народ учителів:

                                   У нього кожне слово –це перлина,

                                   Це праця, це натхнення, це людина.     (“Мова”)

3 учень.        Живе поезія у мові,

                     Якої мати вчила нас,

                     У гніві, в усмішці, в любові,

                     В красі звичайній, без прикрас.         (“Вірш в альбом”)

4 учень.                 Хвала тому, хто людям у приполі

                              Несе слова, подібні хлібу й солі,

                              І співи, гідні слави сіяча.                (“Михайлу Стельмаху”)

5 учень.          Не бійтесь заглядати у словник:

                       Це пишний яр, а не сумне провалля.

                       Збирайте, як розумний садівник,

                       Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

                       Не майте гніву до моїх порад

                       І не лінуйтесь догляд свій сад.          (“Мова”)

1 літературознавець. Максим Тадейович вважав, що мовою можна отруїти свідомість, і піднести її, прояснити, оздоровити. Слово й мелодія –два крила одного птаха, і лише одностайним їх змахом підіймається співак на осяйну верховину краси. Мене вразив вірш Рильського, присвячений цьому композитору, генію всіх часів і народів.

             Звучить мелодія місячної сонати Л.В.Бетховена, на тлі якої учень читає вірш  “Бетховен”:

             Коли глухого генія музики

             Уже людські не досягали крики,

             Коли він чув лиш бунт німих стихій

             І з них, у пінній пристрасті своїй,

             Складав гармонії, щоб  сам не чути, -

             Настигла смерть. Відомий і забутий,

             Прославлений, осміяний, владар

             І раб –він умирав. Сувої хмар заслали небо.

             Потемніла далеч.

             Ішла гроза. Думки, як чорна галич,

             Назустріч ночі креслили круги.

             Враз-повен невтоленной жаги –

             Він стрепенувсь, орел, ще не добитий.

             Він чув. Він чув! –Ах землю розтрощити,

             Створити землю, дати радість їм,

             Синам землі! Він чув, як темний грім

             Перекотився під німим склепінням.

             Охоплений нових надій тремтінням –

             А смерть уже на чоло клала знак, -

             Він небу, гордий, показав кулак.

             Бетховене! Той жест руки худої

             Страшніший від симфонії страшної!

Учитель. А ось і незабутній вальс Шопена і вірш Максима Рильського  “Шопен”.

Звучить вальс Шопена, пара учнів під нього танцює, на тлі мелодії учень читає вірш М.Рильського  “Шопен”.

2 літературознавець. “Ми працю любимо, що в творчість перейшла”, - це своєрідне гасло не тільки людини-митця, а, на мій погляд, будь-якої людини, що живе на цій священній землі, даній нам предками, освяченій у боротьбі за наше сьогодення. Збірка  “Троянди  і виноград” стала однією з незнищенних ніякими режимами, бо в ній пролунали рядки - афоризми. Це натхненна пісня праці, повнокровного буття людини, в ній оспівано красу  мистецтва праці людини і природи. Працювати слід, стверджує Рильський не з примусу, а за покликом серця, тільки тоді труд приносить моральне задоволення і відчуття щастя:

                       Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

                       І музику палку, що ніжне серце тисне.

                       У щастя людського два рівних є крила:

                       Троянди й виноград – красиве і корисне.

Учитель. Саме таким прекрасним у праці, коханні пройшов свій земний шлях Максим Тадейович Рильський. Він кохав, страждав, працював руками і серцем, мозком і серцем, а його інструментом було перо і слово, слово-пісня:

                  В пісні я буду виливати

                  Любов і розпач свій тяжкий.

        До кінця своїх днів, фізичних і творчих, а їх було понад 50 років, - поет залишався тонким ліриком, мудрим філософом, надзвичайно чесною людиною, яка завжди знаходила пораду у власних творах. І, мабуть, про себе він сказав у вірші  “мандрівка”:

                  А слова чесного пішли й пішли орала

                  По рідному степу, до обріїв століть,

                  Орати добрий грунт, що нам заповідала

                  Жага Сковороди і пристрасть Кобзаря, -

                  І світить нам, живим, жива тепер зоря!

II частина.

Конкурс читців віршів Максима Рильського.

Нагородження переможців конкурсу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32143. Финансовая стратегия. Первичный формат. Особенности 32 KB
  Особенности Финансовая стратегия это подсистема корпоративной стратегии представленная в виде долгосрочной программы конкретных действий по использованию собственных и привлеченных внешних финансовых ресурсов в организации для достижения стратегического конкурентного преимущества. Первичный формат стратегии. Значение финансовой стратегии т. Определение основных целей финансовой стратегии.
32144. Основные этапы цикла реализации стратегии 31 KB
  Основные этапы цикла реализации стратегии Реализация стратегии в широком смысле это непрерывная цикличная деятельность когда одна корпоративная стратегия регулярно заменяется другой качественно новой. Другими словами при расширенном толковании понятия циклическая реализация стратегии и стратегический менеджмент понимаемая как постоянная профессиональная деятельность фактически совпадают. На стадии запуска корпоративной стратегии каждый уровень менеджмента организации должен решать свои особые задачи. Вовторых завершить...
32145. Сущность стратегической эффективности 32.5 KB
  Сущность стратегической эффективности и одну из коренных причин текущей и перспективной актуальности стратегического менеджмента раскрывает тезис: в современном бизнесе ошибки в стратегии неизбежно приводят к поражению в конкурентной борьбе и ослаблению позиций организации на рынке; при этом стратегические ошибки исправить сколь угодно эффективными приемами оперативного менеджмента нельзя в принципе. Основные задачи стратегической рефлексии: логическое завершение стратегии организации; предложения по совершенствованию...
32146. Стратегический и тактический контролинг 40.5 KB
  Современный контроллинг включает в себя управление рисками страховой деятельностью предприятий обширную систему информационного снабжения предприятия систему оповещания путём управления системой ключевых финансовых индикаторов управление системой реализации стратегического тактического и оперативного планирования и систему менеджмента качества. Стратегический контролинг координация функции стратегического анализа целеполагания планирования и коррекции стратегии; осуществление контроля за функционированием всей системы в целом;...
32147. Элементы сбалансированной системы показателей 24.5 KB
  Элементы сбалансированной системы показателей Основной принцип ССП который во многом стал причиной высокой эффективности этой технологии управления управлять можно только тем что можно измерить. ССП делает акцент на нефинансовых показателях эффективности давая возможность оценить такие казалось бы с трудом поддающиеся измерению аспекты деятельности как степень лояльности клиентов или инновационный потенциал компании. Авторы ССП предложили четыре направления оценки эффективности отвечающие на самые значимые для успешной деятельности...
32148. Задачи и функции подразделения стратегического развития 31 KB
  Перед отделом стратегического развития который должен функционировать на постоянной профессиональной основе стоят две главные задачи: Сведение всех стратегических наработок произведенную в первую очередь самим отделом а также другими по разделениями Организации в заданные определенным форматом проекты решений. Проекты в установление порядке представляются отделом в органы управления организации которые уполномочены принимать соответствующие стратегические решения. В большинстве организаций такими органами управления являются:...
32149. Стратегическая карта и стратегические темы ССП 29 KB
  Эти цели содержат в себе детальное отображение различных аспектов стратегии. Каплан и Нортон рассматривают следующие аспекты: Четкое формулирование стратегии Передачу стратегии внутрь всей компании Согласование стратегии компании с целями персонала Связывание целей с годовым бюджетом Идентификацию и согласование стратегических инициатив Выполнение регулярных проверок с помощью обратной связи и необходимых корректировок стратегии В рамках ССП необходимо различать показатели которые измеряют достигнутые результаты и показатели...
32150. Базовые элементы построения стратегии по Портеру 24.5 KB
  Портер 1985 выделяет три ключевые общие стратегии: лидерство по затратам ндивидуализация и фокусирование. Лидерство по затратам. Жесткий контроль над затратами и накладными расходами сведение до минимума расходов в таких областях как исследования и разработки реклама и т. Стратегия лидерства по затратам часто создает прочную основу для конкуренции в отрасли.
32151. Стратегический переход от экономики производства к экономике знаний 28 KB
  Превращение науки в непосредственную производительную силу отмеченное в начале 1960х гг. На смену экономики фабричных труб когда преобладало массовое производство пришла экономика основанная на интеллектуальном труде человеческом капитале. Появление всемирной электронной рулетки когда реальные инвестиции подменяются спекуляцией когда человеческие ресурсы отвлекаются на бесплодные биржевые игры не может позитивно влиять на развитие мировой экономики. Касаясь вопросов связанных с...