82131

Літературна вітальня, присвячена творчості Максима Рильського для учнів 7–8-х класів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

У глибині сцени вміщено портрет М.Т.Рильського на панно із зображенням грон винограду та троянд, під ним цифри 1895 –1965. По центру сцени підставка, на якій лежить рушник, відкрита книга М.Рильського, підсвічник із запаленими свічками.

Украинкский

2015-02-25

74.5 KB

0 чел.

Відділ освіти Петровської районної в м.Донецьку ради

Донецька загальноосвітня школа I-III ступенів № 106

Літературна вітальня,

присвячена творчості Максима Рильського

для учнів 78-х класів

                                                                       

                                                                                                  

                                                                                                                                                    

                                                                                     Виконавець:

                                             учитель української мови та літератури,

                                                                    заступник директора з НВР

                                                                                         Сташевська І.Є.

2011 рік


ОФОРМЛЕННЯ ЗАЛИ

        У глибині сцени вміщено портрет М.Т.Рильського на панно із зображенням грон винограду та троянд, під ним цифри 1895 –1965.

       По центру сцени підставка, на якій лежить рушник, відкрита книга М.Рильського, підсвічник із запаленими свічками.

        Ліворуч й праворуч на сцені  розташовано 2 столики, на них стоять квіти, підсвічники із запаленими свічками. Столики вкрито рушниками, візерунками до залу. За столиком №1 сидять 2 учні-біографи, за столиком №2 – 2учні-літературознавці.

        Ліворуч й праворуч від сцени на стінах вміщено висловлювання Рильського на плакатах, прикрашених або калиною, або барвінками, або будь-якими квітами.

  1.  Нове життя нового прагне слова.

  1.  У кожній мові, в кожнім слові       

Краси майбутнього шукай…

  1.  Треба, щоб слова

З багатих не зробилися убогі,

Щоб залишилась думка в них жива.

4. Хай наше слово не вмирає,

І наша правда хай живе!

5.Мова є сповіддю народу.

6.Як парость виноградної лози,

  Плекайте мову!

I  частина.

Звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”. На тлі цієї мелодії учні розказують вірші:

1 учень. Благословен той день і час,

              Коли прослалась килимами

              Земля, яку сходив Тарас

              Малими босими ногами,

              Земля, яку скропив Тарас

              Дрібними росами-сльозами.

2 учень. Благословенна ти в віках,

              Як сонце наше благовісне,

              Як віщий білокрилий птах,

              Печаль і радість наша, пісне,

              Що мужність будиш у серцях,

              Коли над краєм хмара висне.

3 учень. Хто може випити Дніпро,

              Хто властен виплескати море,

              Хто наше злото-серебро

              Плугами кривди переоре.

              Хто серця чистого добро

              Злобою чорною поборе?

Вчитель. А відповідь на ці риторичні питання одна-єдина:

               Ні! Сили на землі нема

               І сили на землі не буде,

               Щоб потягти нас до ярма,

               Щоб потоптати наші груди!

          Миттєвості, хвилини, години, час, ера, епоха. Саме стільки живуть ці полум'яні слова Максима Тадейовича Рильського, скільки прагне чути їх наша епоха. Це вірші не на замовлення, вони народились із самого серця, із глибини душі видатного поета, літературознавця, вірного сина України, 110-річчя якого ми сьогодні відмічаємо. Життя Рильського пройшло випробування часом, поколіннями і він вийшов переможцем, бо жив завжди за законами правди, людяності, краси. Його ім'я зайняло почесне місце у ряді багатообдарованих українців, якими для нас є Тарас Шевченко, Іван Франко, Борис Грінченко, Леся Українка… Тож давайте простежимо, якими ж шляхами пройшов до нашого сьогодення Максим Тадейович Рильський.

1 біограф.  Коли починаєш знайомство із біографією будь-якої людини, завжди цікаво дізнатись щось про те коріння, з якого зародилося, проросло й забуяло зернятко таланту. Такою нивою для Рильського стала його родина. Народився Максим Тадейович 19 березня 1895 року в Києві, в збіднілій дворянській родині, яка не втратила своєї шляхетності разом з багатством. Доля зробила хлопчику подарунок: він зростав, шліфував і гартував свій талант людини, митця серед визначних особистостей. У родині панувала атмосфера добра, благородства, високого інтелекту, правди, краси. Батько майбутнього поета – Тадей Розеславович – відомий український етнограф, фольклорист, педагог, був дуже близький до селянства, читав їм “Наймичку” Тараса Шевченка та інші його твори. Брати Рильські, дядько Йосип та Тадей підлягали таємному поліцейському нагляду за прищеплення селянам думок про “ рівність і комунізм”. Батько мав величезну бібліотеку, у власному будинку, що в Романівці, створив школу, де вчителював. Мати Максима була простою селянкою. Меланія Федорівна стала для сина втіленням народної моралі, мудрості, доброти, які майбутній поет проніс через усе своє життя і запліднив ними свою творчість.

2 біограф.  Зростав малий Максимко під благотворним впливом материної пісні, дружби із селянськими дітлахами, захоплювався і дихав розкішною красою Романівки, зеленими берегами невеличкої, але чарівної річки Унави. Охоплений мудрістю книг, атмосферою могутнього мистецтва – від народної пісні до світової класичної музики, Рильський щасливо поєднав в собі глибину інтелекту, рідкісної ерудиції з простотою, щирістю, любов'ю до рідного слова, пісні…

         Розвинений хлопчик вступив зразу до третього класу приватної гімназії в Києві. Якийсь час він жив у композитора Миколи Віталійовича Лисенка, відомого автора опери “Наталка-Полтавка”. Це сприяло розвитку й поглибленню його природного музичного обдарування. У гімназії Максим вивчав античну літературу, французьку. Ось як пізніше згадував Максим Тадейович про роки навчання в гімназії:

          “Вже тоді глибоко полюбив я на все життя Шевченка, Пушкіна,

           Міцкевича, трьох найдорожчих мені моїх вчителів, а з любов'ю

           до народної творчості, здається, і вродився”.

1 літературознавець. Не могли всі ті умови не відбитися на обранні подальшого шляху Максима Рильського. У шестирічному віці він вже складає свої перші вірші, потім з друку вони вийдуть у першій збірці “На білу гречку впали роси”… Ось вірш тринадцятирічного Максима, який можна було б назвати його життєвим і творчим кредо, та й назва у нього – “Моє бажання”.

             Що я бажаю,

             Мене питають,

             На те питання

             Одповідаю:

                       Народ без крові

                       Щастя добуде,

                       Й царство любові

                       На землі буде!

             Скинуть кайдани,

             Скинуть неволю,

             Й народи глянуть

             У вічі долі.

2 літературознавець. Це передбачення 1908 року Рильський піддає сумніву: чи спроможний він знайти свій шлях у житті? І у 1910 році він складає поезію під назвою “Шлях”:

                  Шлях без краю лежить, а над шляхом – імла,

                  Шлях, камінням укритий, тернистий,

                  І життя на той шлях вже мене посила.

                  Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?

                            Чи в знемозі впаду, притулюсь до землі

                            І брехнею й неправдою вкриюсь,

                            Чи дійду до мети з потом я на чолі

                            І сльозами утіхи умиюсь?

                  Як впаду і скажу, що не маю снаги, -

                  Чи хто буде мене рятувати?

                  Як почнуть кепкувать з мене злі вороги –

                  Чи хто буде і з них кепкувати?

                            Чи я сам одиноко і сумно піду,

                            І зневірюсь в меті, і заплачу,

                            А чи друзів таки на шляху тім знайду

                            І надію і в інших побачу?

        Як на мене, ці вірші гідні того, щоб назвати їх своєрідною програмою самовдосконалення на шляху пошуку життєвої дороги, на якій, по-перше, треба було стати людиною серед людей.

1 біограф.  Закінчивши гімназію, Максим Тадейович поступає до Київського університету Святого Володимира, навчається спочатку на медичному факультеті, потім на історико-філологічному. Пізніше вчителює в Романівці, як колись і його батько, пізніше у селі Вчорайшому на Житомирщині, потім викладає українську мову на робітничому факультеті при Київському університеті. Це ще були роки пошуку, роки випробувань, коли важко було не бачити горизонтів нового життя, освітленого Жовтневою революцією. І поет чітко знав, чому присвятити свій поетичний талант, він залишається вірним своїй дитячій мрії – служити народу.

2 біограф. У поемі “Сашко”, написаній у 1927-1928 роках, Рильський висловлює подив, страх, невдоволення поетами-ремісниками:

                       Мене аж огортає ляк,

                       Коли згадаю про поетів,

                       Що без дороги, без признак

                       Ідуть у хаосі сюжетів,

                       Главу копичать на главу,

                       Людей то мирять, а то сварять

                       І душу свіжу та живу

                       В аналізі жорстоко варять.

Звучить мелодія пісні  “Священная война”.

1 біограф.  Нове життя нового прагне слова. Саме того слова, яке б кликало до бою з ворогом рідної землі. Сторінки біографії Рильського періоду Великої Вітчизняної війни – це яскраві поезії великої любові  до свого народу, до України. І хоча Рильський знаходився в евакуації під час війни, його творчість цього періоду –найвеличніша проповідь патріотизму для всіх поколінь українців. Цього року ми відзначатимемо 60-річчя Великої Перемоги над фашизмом, і я впевнена, що вірші Рильського: “За рідну землю”, “Вогонь, залізо і свинець”, “Україні”, поема “Слово про рідну матір” –з почестю і пошаною до видатного поета-земляка обов'язково лунатимуть на урочистих лінійках, біля пам'ятників, на концертах та літературних вечорах, присвячених цій перемозі.

1 учень.                     На наші ясні зорі,

                                  На наші тихі води

                                  Руїну, смерть і горе

                                  Несуть вони, народе!

                                                          Та хай цей сон проклятий

                                                          Грабіжникам не сниться –

                                                          Довіку не топтати

                                                          Їм нашої пшениці.

                                 Гей, сміло стань,

                                 Гей, прямо глянь

                                 Ти ворогам у вічі,

                                 На славний бій,

                                 Останній бій,

                                 Усіх Отчизна кличе!     (“За рідну землю”)

2 учень.           За кожну п'ядь землі, за кожен зойк дитяти,

                        За сльози матерів, за рідну братню кров

                        За кожен –Чуєте? –себе віддать готов,

                        Та й камінь неживий волає до відплати.

                        Україно моя! Чисті хвилі ланів,

                        Променисті міста, голубінь легкокрила!

                        Україно! Сьогодні звірів-ворогів

                        Ти грудьми вогняними зустріла.    (“Вогонь, залізо і свинець”)

3 учень.                         Мати ніжна моя! Знай: по бурі тяжкій

                                      Перемога засяє дзвінка і погідна.

                                      Славен буде в народах священний твій бій,

                                      Славен серп твій і меч твій, свята моя, рідна! (“Україні”

4 учень.               Хіба їй можна одцвісти,

                            Коли зоря горить рожева,

                            Коли шумлять-дзвенять світи

                            Від рику раненого лева,

                            Лисиці брешуть на щити

                            І кличе див поверху древа!

5 учень.                           О земле рідна! Знаєш ти

                                        Свій шлях у бурі, у негоді!

                                        Встає народ, гудуть мости,

                                        Рокочуть ріки ясноводі!

                                        Лисиці брешуть на щити,

                                        Та сонце устає на сході!     (“Слово про рідну матір”)

1 мовознавець.  Як ви гадаєте, що ж спонукало Рильського до творчості? Так, саме любов до рідного слова, до мови, до материнської пісні. Ця любов вилилася в чарівні поезії, а також дала йому силу й наснагу боротися за утвердження рідної мови, яка споконвіку зазнавала знущань, утисків.

Звучить пісня П.Дворського  “Рідне слово моє”.

2 мовознавець. Коло мовних проблем, що їх порушував Рильський-поет, мовознавець, надзвичайно широке, більшість їх не втратило своєї актуальності й сьогодні. Ось як Рильський визначив: “Письменник повинен так знати свою мову і дбати про неї, як боєць знати свою гвинтівку і за  неї дбати”.

1 учень.     Як парость виноградної лози,

                  Плекайте мову. Пильно й ненастанно

                  Політь бур'ян. Чистіша від сльози

                  Вона хай буде. Вірно і слухняно

                  Нехай вона щоразу служить вам,

                  Хоч і живе своїм живим життям.

2 учень.                      Прислухайтесь, як океан співає –

                                   Народ говорить. І любов, і гнів

                                   У тому гомоні морськім. Немає

                                   Мудріших, ніж народ учителів:

                                   У нього кожне слово –це перлина,

                                   Це праця, це натхнення, це людина.     (“Мова”)

3 учень.        Живе поезія у мові,

                     Якої мати вчила нас,

                     У гніві, в усмішці, в любові,

                     В красі звичайній, без прикрас.         (“Вірш в альбом”)

4 учень.                 Хвала тому, хто людям у приполі

                              Несе слова, подібні хлібу й солі,

                              І співи, гідні слави сіяча.                (“Михайлу Стельмаху”)

5 учень.          Не бійтесь заглядати у словник:

                       Це пишний яр, а не сумне провалля.

                       Збирайте, як розумний садівник,

                       Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

                       Не майте гніву до моїх порад

                       І не лінуйтесь догляд свій сад.          (“Мова”)

1 літературознавець. Максим Тадейович вважав, що мовою можна отруїти свідомість, і піднести її, прояснити, оздоровити. Слово й мелодія –два крила одного птаха, і лише одностайним їх змахом підіймається співак на осяйну верховину краси. Мене вразив вірш Рильського, присвячений цьому композитору, генію всіх часів і народів.

             Звучить мелодія місячної сонати Л.В.Бетховена, на тлі якої учень читає вірш  “Бетховен”:

             Коли глухого генія музики

             Уже людські не досягали крики,

             Коли він чув лиш бунт німих стихій

             І з них, у пінній пристрасті своїй,

             Складав гармонії, щоб  сам не чути, -

             Настигла смерть. Відомий і забутий,

             Прославлений, осміяний, владар

             І раб –він умирав. Сувої хмар заслали небо.

             Потемніла далеч.

             Ішла гроза. Думки, як чорна галич,

             Назустріч ночі креслили круги.

             Враз-повен невтоленной жаги –

             Він стрепенувсь, орел, ще не добитий.

             Він чув. Він чув! –Ах землю розтрощити,

             Створити землю, дати радість їм,

             Синам землі! Він чув, як темний грім

             Перекотився під німим склепінням.

             Охоплений нових надій тремтінням –

             А смерть уже на чоло клала знак, -

             Він небу, гордий, показав кулак.

             Бетховене! Той жест руки худої

             Страшніший від симфонії страшної!

Учитель. А ось і незабутній вальс Шопена і вірш Максима Рильського  “Шопен”.

Звучить вальс Шопена, пара учнів під нього танцює, на тлі мелодії учень читає вірш М.Рильського  “Шопен”.

2 літературознавець. “Ми працю любимо, що в творчість перейшла”, - це своєрідне гасло не тільки людини-митця, а, на мій погляд, будь-якої людини, що живе на цій священній землі, даній нам предками, освяченій у боротьбі за наше сьогодення. Збірка  “Троянди  і виноград” стала однією з незнищенних ніякими режимами, бо в ній пролунали рядки - афоризми. Це натхненна пісня праці, повнокровного буття людини, в ній оспівано красу  мистецтва праці людини і природи. Працювати слід, стверджує Рильський не з примусу, а за покликом серця, тільки тоді труд приносить моральне задоволення і відчуття щастя:

                       Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

                       І музику палку, що ніжне серце тисне.

                       У щастя людського два рівних є крила:

                       Троянди й виноград – красиве і корисне.

Учитель. Саме таким прекрасним у праці, коханні пройшов свій земний шлях Максим Тадейович Рильський. Він кохав, страждав, працював руками і серцем, мозком і серцем, а його інструментом було перо і слово, слово-пісня:

                  В пісні я буду виливати

                  Любов і розпач свій тяжкий.

        До кінця своїх днів, фізичних і творчих, а їх було понад 50 років, - поет залишався тонким ліриком, мудрим філософом, надзвичайно чесною людиною, яка завжди знаходила пораду у власних творах. І, мабуть, про себе він сказав у вірші  “мандрівка”:

                  А слова чесного пішли й пішли орала

                  По рідному степу, до обріїв століть,

                  Орати добрий грунт, що нам заповідала

                  Жага Сковороди і пристрасть Кобзаря, -

                  І світить нам, живим, жива тепер зоря!

II частина.

Конкурс читців віршів Максима Рильського.

Нагородження переможців конкурсу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22089. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С ДЕТЬМИ, ОСТАВШИМИС БЕЗ ПОПЕЧЕНИЯ РОДИТЕЛЕЙ 57.5 KB
  Особенности детейсирот.В стране в 2004 году официально было зарегистрировано 700 тысяч детейсирот. В этом случае общество и государство берет на себя заботу по развитию и воспитанию таких детей.
22090. Средства массовой информации 40 KB
  СМИ оказывают влияние почти на все сферы и институты общества включая политику здравоохранение образование религию; являются важнейшими инструментами реализации политического процесса. Актуальность данной темы заключается в том что формирование массового общественного сознания и направленное влияние на отдельные группы населения являются политическими функциями СМИ. Таким образом благодаря СМИ формируется общественное мнение состояние массового сознания заключающее в себе скрытое или явное отношение различных социальных общностей к...
22091. ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В ШКОЛЕ 34 KB
  это деятельность классных руководителей и завучей по воспитательной работе на которых возлагались и задачи социальной работы и социальной педагогики. Но изменились условия жизни в стране отношение к учителю и в новых условиях решать социальные проблемы стало необходимо на качественно новом уровне профессионально. Для обеспечения действенности такой работы социальной службе школы необходимы специалисты способные решать задачи диагностики социолог и психолог и прикладной работы соц.
22092. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ 37 KB
  Последовательность подготовки письменной работы: формирование замысла. поиск и отбор материала; группировка и систематизация материалов; написание текста; обработка работы. Методика работы над рефератом: 1. Второй этап составление календарного плана: сроки подбора и изучение литературы; написание каждого раздела темы; редактирование; оформление; изготовление схем; представление работы руководителю; доработка реферата.
22093. СОЦИАЛИЗАЦИЯ КАК СОЦИАЛНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ЯВЛЕНИЕ 46 KB
  Сущность социализации состоит в том что в ее процессе человек формируется как член того общества к которому он принадлежит. Эмиль Дюркгейм один из первых обративший внимание на проблему социализации подчеркивал что любое общество стремится сформировать человека в соответствии с имеющимися у него моральными интеллектуальными и даже физическими идеалами. Процесс социализации неразрывно связан с общением и совместной деятельностью людей.Парыгин: Процесс социализации вхождение в социальную среду приспособление к ней освоение...
22094. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ ДЛЯ ДЕТЕЙ С НЕДОСТАТКАМИ В УМСТВЕННОМ И ФИЗИЧЕСКОМ РАЗВИТИЯХ 27 KB
  Главной и основной целью всего процесса реабилитации является включение нетипичного ребенка в жизнь социума и его реабилитация. Воздействие идет на тело и психику ребенка. При этом должны учитываться возможность включения компенсаторных механизмов самого ребенка с ограниченными возможностями. Основная цель этого уровня достичь наибольшего физического оздоровления ребенка помочь ему в осознании своей личности поэтому работу необходимо проводить совместно с медицинскими и психологическими службами.
22095. СПЕЦИФИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА 26 KB
  Действительно в профессиональной деятельности учителя и соц. Учитель выполняет главным образом образовательную функцию передает молодому поколению знания и социокультурный опыт накопленный обществом. В центре же внимания соц.
22096. СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ С ПОДРОСТКАМИ, СКЛОННЫМИ К СУИЦИДАЛЬНОМУ ПОВЕДЕНИЮ 61 KB
  Суицидальное поведение включает в себя кроме самого суицидального акта еще и покушения попытки и проявления. Суицидальные попытки молодежи в подавляющем большинстве имеют оттенок манипулятивности в чем проявляется принципиальное отличие суицидального поведения у лиц этой возрастной категории. К внешним формам суицидального поведения относят: суицидальные попытки; завершенный суицид.Личко выделяет три типа суицидального поведения у подростков: демонстративное аффективное и истинное.
22097. МЕТОДИКА И ТЕХНОЛОГИИ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 73.5 KB
  Выражение соц. технология появилась в 7080е годы в связи с необходимостью разработки социальных проблем в обществе. Социальнопедагогическая технология совокупность приемов и методов применяемых соц.