82140

Журнали для дітей (Бібліотечний урок для 3-4 класи)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання: Сумка листоноши; виставка З поштової скриньки дитячі газети та журнали; словники папір олівці. Девіз уроку: Читай журнали та газети І подолай усі тенета Дізнаєшся про Всесвіт гарний Труди твої не будуть марні Хід уроку: Бібліотекар: Добрий день діти Сьогодні у нас незвичайний урок.

Украинкский

2015-02-25

41.5 KB

0 чел.

Донецький навчально-виховний комплекс №5 імені М.П.Бойка

Журнали для дітей

(Бібліотечний урок для 3-4 кл.)

                                                                                                          Зав.бібліотекою

Шаповалова Т.М.

Донецьк 2013

Мета уроку: - познайомити учнів з періодичними виданнями для дітей;

                       - сприяти всебічному розвиненню дитячого кругозору;

                       - розвивати вміння та навички читання періодичних видань.

Обладнання: Сумка листоноши; виставка „З поштової скриньки”: дитячі газети  

                        та журнали; словники, папір, олівці.

Форма проведення: бесіда + урок творчості.

Девіз уроку:

Читай журнали та газети

І подолай усі тенета!

Дізнаєшся про Всесвіт гарний,

Труди твої не будуть марні!

Хід уроку:

Бібліотекар: Добрий день діти! Сьогодні у нас незвичайний урок. Проходить він у бібліотеці. Зверніть увагу, будь ласка, на виставки. (Звертає увагу дітей на стелаж з назвою «З поштової скриньки», де розташовані купками газети й журнали для дітей).

Бібліотекар:  Діти, скажіть, що, на вашу думку, можна дістати із сумки листоноши?

Діти відповідають: газети, журнали, листи.

Бібліотекар: Так. Пошта – це листівки, листи, газети та журнали. Багато журналів отримує поштою і наша бібліотека. Вони адресовані читачам різного віку. Сьогодні тема нашого урока «Журнали для дітей», де ми поговоримо про журнали, які отримує бібліотека для вас. А що таке журнали? Будь ласка, висувайте свої версії.

Діти висувають різні версії: «тонка книжка», «книжка з картинками», «маленька книжка», «склеєна книжка з цікавими матеріалами» тощо. 

Якщо не надходить від дітей відповідна версія, наприклад, «книжка, яка виходить щомісячно» чи «видання, яке виходить періодично», бібліотекар задає «інші» «навідні» питання: «Чим журнал відрізняється від книги?».

Відповіді  дітей: – «він маленький» - Ні, бібліотекар показує «книжку –малюк», «він тонкий» - Ні, бібліотекар показує «книжку-локшину». При цьому називає автора й назву книжки. При такому розгляданні книг діти пригадають структуру книги й побачать на титульному листі цифри, які позначають рік і номер видання.

Зясовується, що книга була видана, наприклад, у 1998 році, а журнал – 2009, №3.

Висувається ще одна версія: журнал – видання, яке виходить періодично, тобто в певний період.

Бібліотекар: Так, журнали, як і газети, ми отримуємо поштою періодично (1-2 рази на тиждень, або на місяць). Тому їх і називають періодичними виданнями або „періодикою”. Перший журнал вийшов у 1665 році у Франції, а потім – в Англії. А в 1785 році зявився перший дитячий журнал „Дитяче читання для серця та розуму”. У 1861 році почав виходити журнал „Навколо світу”. І всі ви, мабуть, чули назви таких журналів, як „Колобок”, „Барвинок”, „Юний технік”.

Бібліотекар: А які журнали для дітей вашого віку виходять сьогодні? (Відповіді дітей).

Бібліотекар: Скажіть, будь ласка, чим відрізняються газети від журналів? І що в них спільного?

Відповіді дітей: Газети відрізняються від журналів своїм форматом і виходять частіше. В газеті розповідається про важливі події, які відбуваються кожен день.  

Бібліотекар:  Всі газети і журнали мають рубрики. А що це таке?

Відповіді дітей: Це розділ в газеті чи журналі: назва розділу, підрозділу.

Бібліотекар: Добре! У нас є 2 версії: Що таке журнал?

1. «Склеєна книжка з цікавими матеріалами».

2. «Видання, яке виходить періодично».

Щоб підтвердити чи спростувати наші гіпотези, необхідно провести дослід. На кожний стіл я роздам журнали різних років видання.

1 стіл – «Настенька»,

2 стіл – «Детская академия»,

3 стіл – «Мурзилка».

Слово Мурзилка у дітей завжди викликає сміх.

Бібліотекар розповідає, що смішна жовтенька істота у червоному береті з сумкою через плече – Мурзилка – вперше з’явилася на сторінці журналу в 1937 році в липневому номері. З його біографії видно, що він – Мурзилка – рідний онук Діда Мороза і Снігової Баби, що спіймав його і притягнув в редакцію художник О. Каневський і що відразу ж з ним почалися неймовірні й дивовижні пригоди, які продовжуються і до цього дня.

Бібліотекар: А тепер, увага, завдання: через 10 хвилин, використовуючи всі ці журнали, ви повинні розповісти про них.

1. Назва журналу.

2. З якого року виходить?

3. Як часто виходить (щомісячно, 1 раз на 2 місяці тощо)?

4. Хто бере участь у створенні журналу? Люди яких професій створюють  

  журнал?

5. Назвіть основні рубрики журналу?

6. Ознайомте нас з цікавими матеріалами, порадьте, на що треба звернути увагу.

Надруковані питання лежать на кожному столі.

(Діти виконують завдання: розподіляють питання, хто буде відповідати. Потім учасник кожної групи розповідає про свій журнал за пропонованими питаннями і робиться висновок.)

Бібліотекар допомагає учням. Вставляє свої цікаві факти чи коментує відповіді. Наприклад: рік народження журналу «Мурзилка» - 1924. Уявляєте, цей журнал був улюбленим журналом наших бабусь і дідусів! А журнал «Настенька» зовсім молодий!

Всі групи прийшли до єдиної думки, що журнал – це видання, яке виходить періодично. Щоб перевірити правильність цієї версії, дітям пропонується звернутися до тлумачного словника С. І. Ожегова. З роботою зі словником вони вже знайомі. Кожна група знаходить статтю про журнали. Перший, хто знайшов, голосно читає, інші уважно слухають. Діти приходять до висновку, що їх версія правильна, але коротка, бо у словнику С. І. Ожегова є декілька значень слова журнал.

Бібліотекар:  Добре! А зараз я вам розповім, які журнали для дітей вашого віку отримує наша бібліотека. Це дуже цікаві журнали: „Пізнайко”, „Колосок”, „Детская академия”, «Мурзилка», «Настенька». В них ви знайдете багато корисної для вас інформації, цікавих ігор.

(Бібліотекар дістає з поштової скриньки журнали і проводить їх презентацію.)

Бібліотекар:  Дитячих журналів виходить дуже багато, я бажаю вам зустрічатися з ними частіше і знаходити багато цікавого. Я пропоную вам виконати домашнє завдання - створити свій журнал, який буде називатися «В нашій школі, в нашому класі»:

Для цього потрібно:

  1.  Вибрати головного редактора, коректора, оформлювачів. (Незнайомі слова потрібно знайти у словнику.)
  2.  Памятайте про різноманітність рубрик, оригінальну назву, ілюстрації.

    ( Спочатку готується і збирається матеріал (вірші, малюнки, міні-твори,  

    тексти для рубрик), потім все це систематизується у журнал.)

  1.  Не забудьте вказати, хто брав участь у створенні вашого журнала.

Успіхів вам!

До нових зустрічей!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74094. Абылай (Әбілмансұр) хан 33.02 KB
  Абылай хан 1711-1781 Қазақ Ордасының ханы қазақ мемлекетінің тарихындағы аса көрнекті мемлекет қайраткері арғы тегі Жошы хан бергі бабалары қазақ ордасының негізін салған ӘзЖәнібек одан соң еңсегей бойлы ер Есім хан Салқам Жәңгір хан. Оның баласы Әбілмансұр кейін қазаққа хан болып Абылай атанған ақтабан шұбырынды жылдарында жетім қалып үйсін Төле бидің қолына келеді. Абылай бастаған қазақ қолы жоңғар басқыншылырына бірнеше мәрте соққы берді. Сол кездегі ойрат басқыншыларына қарсы күрестің ең белсенді ұйымдастырушыларының біріне...
74095. Казак хандыгынын курылуы: ишки курылысы 29.99 KB
  XIΥXΥғасырларда Шығыс Дешті Қыпшақ Ақ Орда Әбілхайыр хандығы Жетісу Моғолстан мен Түркістан Қазақстанның отырықшыегінші ауданы аумағындағы қазақ рулары мен тайпаларының этникалық және саяси топтасуының күшейе түсті. Сонымен қатар Қазақ хандығы үш жүздің қалыптасуы өндіргіш күштердің дамуы көшпелі аудан мен отырықшыегінші аудандар арасындағы интеграция нәтижесінде өмірге келді. Олай болса Қазақстан аумағында біртұтас мемлекеттік Алтын Ордаға формальды түрде бағынып дербес мемлекет ретінде өмір сүрген Ақ Ордадан бастау алып...
74098. Ыбырай Алтынсарин 24.63 KB
  Ыбырай 1841 жылы қазан айының 20сында қазіргі Қостанай облысы Қостанай ауданында дүниеге келеді. Сөйтіп немересі кішкентай Ыбырайды Орынборда ашылады деп күтілген орысқазақ мектебіне күні бұрын жаздырып қояды. Атаң мұнда анаңмен есенаман Сүйіп сәлем жазады бүгін саған.
74099. Скиф-сақ әлеміндегі қоғамдық ұйымдар 24.17 KB
  I мыңжылдықтың басы сақ қоғамындағы алғашқы рулық қатынастар ыдырап жаңа әлеуметтік құрылымның қалыптасу үрдісінің жедел жүруімен сипатгалады. Сол кездің өзіндеақ алғашқы ірі қоғамдық еңбек бөлінісінен мыс пен қола металлургиясының тууы мен дамуынан кейін алғашында үлкен патриархаттық ал одан кейін шағын және моногамиялы отбасылар окшаулана бастады. Археологиялық деректер жеке адамдық ал кейін барып отбасылық меншіктің шыққанын айқын көрсетеді. II мыңжылдыктың аяғында және I мыңжылдыктың басында қыш ыдыстар мен кейбір қола заттарға...
74100. Қаңлы мемлекеті 22.17 KB
  II ғасырдың екінші жартысында ЧжанЦянь Қаңлы жерлерінің оңтүстігінде юечжиге ал солтүстігінде ғұндарға тәуелді екенін айтса біздің заманымыздағы I ғасырда мұндағы жағдай өзгереді. Егер Чжан Цянь юечжи әскерін 100200 мың ал қаңлы әскерін 90 мың деп хабарлаған болса ЦаньХаньШу енді қаңлы әскерін 120 мың юечжи әскерін 100 мың дейді14. Бұл кезенде Орта Азиядағы қос өзен аралығында юечжилердің негізгі бөлігінің оңтүстікке сол жағалаудағы Бактрияға ығысуы жерге отырықшылық орын алып жекежеке бес иелікке бөлінгенін мұның өзі қаңлымен...
74101. Қазан Хандығы 21.84 KB
  Қазанға орнығып бұл хандықтың дербес болуына негіз салды. Қазан Хандығы тұрғындарының негізгі кәсібі егіншілік болды; оған қосымша мал шаруашылығы баубақша жабайы араның балын жинау аңшылық балықшылық кәсіптерімен айналысты. Қазан Хандығында жоғары өкімет билігі ханның қолында болды бірақ оған ірі ақсүйектер кеңесі диуан бағыт сілтеп бақылау жүргізіп отырды.
74102. Қазақстан жеріндегі әскери қозғалыстар мен соғысқа кіруі 21.52 KB
  Қазақстан азамат соғысы жылдарында 19181920 жж. Ленин қол қойған халық комитетінің декреті бойынша қырғыз қазақ революциялық комитеті қүрылды. Оның қарамағына Қазақ Совет автономиясы жарияланып өлке Советтерінщ құрылтай съезі шақырылғанға дейін қазақ тұрғындары мекендеген Орал ТорғайАқмола Семей облысы мен Астрахань губерниясы жерівдегі барлық жоғарғы әскериазаматтық басқармалар берілді.