82140

Журнали для дітей (Бібліотечний урок для 3-4 класи)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання: Сумка листоноши; виставка З поштової скриньки дитячі газети та журнали; словники папір олівці. Девіз уроку: Читай журнали та газети І подолай усі тенета Дізнаєшся про Всесвіт гарний Труди твої не будуть марні Хід уроку: Бібліотекар: Добрий день діти Сьогодні у нас незвичайний урок.

Украинкский

2015-02-25

41.5 KB

0 чел.

Донецький навчально-виховний комплекс №5 імені М.П.Бойка

Журнали для дітей

(Бібліотечний урок для 3-4 кл.)

                                                                                                          Зав.бібліотекою

Шаповалова Т.М.

Донецьк 2013

Мета уроку: - познайомити учнів з періодичними виданнями для дітей;

                       - сприяти всебічному розвиненню дитячого кругозору;

                       - розвивати вміння та навички читання періодичних видань.

Обладнання: Сумка листоноши; виставка „З поштової скриньки”: дитячі газети  

                        та журнали; словники, папір, олівці.

Форма проведення: бесіда + урок творчості.

Девіз уроку:

Читай журнали та газети

І подолай усі тенета!

Дізнаєшся про Всесвіт гарний,

Труди твої не будуть марні!

Хід уроку:

Бібліотекар: Добрий день діти! Сьогодні у нас незвичайний урок. Проходить він у бібліотеці. Зверніть увагу, будь ласка, на виставки. (Звертає увагу дітей на стелаж з назвою «З поштової скриньки», де розташовані купками газети й журнали для дітей).

Бібліотекар:  Діти, скажіть, що, на вашу думку, можна дістати із сумки листоноши?

Діти відповідають: газети, журнали, листи.

Бібліотекар: Так. Пошта – це листівки, листи, газети та журнали. Багато журналів отримує поштою і наша бібліотека. Вони адресовані читачам різного віку. Сьогодні тема нашого урока «Журнали для дітей», де ми поговоримо про журнали, які отримує бібліотека для вас. А що таке журнали? Будь ласка, висувайте свої версії.

Діти висувають різні версії: «тонка книжка», «книжка з картинками», «маленька книжка», «склеєна книжка з цікавими матеріалами» тощо. 

Якщо не надходить від дітей відповідна версія, наприклад, «книжка, яка виходить щомісячно» чи «видання, яке виходить періодично», бібліотекар задає «інші» «навідні» питання: «Чим журнал відрізняється від книги?».

Відповіді  дітей: – «він маленький» - Ні, бібліотекар показує «книжку –малюк», «він тонкий» - Ні, бібліотекар показує «книжку-локшину». При цьому називає автора й назву книжки. При такому розгляданні книг діти пригадають структуру книги й побачать на титульному листі цифри, які позначають рік і номер видання.

Зясовується, що книга була видана, наприклад, у 1998 році, а журнал – 2009, №3.

Висувається ще одна версія: журнал – видання, яке виходить періодично, тобто в певний період.

Бібліотекар: Так, журнали, як і газети, ми отримуємо поштою періодично (1-2 рази на тиждень, або на місяць). Тому їх і називають періодичними виданнями або „періодикою”. Перший журнал вийшов у 1665 році у Франції, а потім – в Англії. А в 1785 році зявився перший дитячий журнал „Дитяче читання для серця та розуму”. У 1861 році почав виходити журнал „Навколо світу”. І всі ви, мабуть, чули назви таких журналів, як „Колобок”, „Барвинок”, „Юний технік”.

Бібліотекар: А які журнали для дітей вашого віку виходять сьогодні? (Відповіді дітей).

Бібліотекар: Скажіть, будь ласка, чим відрізняються газети від журналів? І що в них спільного?

Відповіді дітей: Газети відрізняються від журналів своїм форматом і виходять частіше. В газеті розповідається про важливі події, які відбуваються кожен день.  

Бібліотекар:  Всі газети і журнали мають рубрики. А що це таке?

Відповіді дітей: Це розділ в газеті чи журналі: назва розділу, підрозділу.

Бібліотекар: Добре! У нас є 2 версії: Що таке журнал?

1. «Склеєна книжка з цікавими матеріалами».

2. «Видання, яке виходить періодично».

Щоб підтвердити чи спростувати наші гіпотези, необхідно провести дослід. На кожний стіл я роздам журнали різних років видання.

1 стіл – «Настенька»,

2 стіл – «Детская академия»,

3 стіл – «Мурзилка».

Слово Мурзилка у дітей завжди викликає сміх.

Бібліотекар розповідає, що смішна жовтенька істота у червоному береті з сумкою через плече – Мурзилка – вперше з’явилася на сторінці журналу в 1937 році в липневому номері. З його біографії видно, що він – Мурзилка – рідний онук Діда Мороза і Снігової Баби, що спіймав його і притягнув в редакцію художник О. Каневський і що відразу ж з ним почалися неймовірні й дивовижні пригоди, які продовжуються і до цього дня.

Бібліотекар: А тепер, увага, завдання: через 10 хвилин, використовуючи всі ці журнали, ви повинні розповісти про них.

1. Назва журналу.

2. З якого року виходить?

3. Як часто виходить (щомісячно, 1 раз на 2 місяці тощо)?

4. Хто бере участь у створенні журналу? Люди яких професій створюють  

  журнал?

5. Назвіть основні рубрики журналу?

6. Ознайомте нас з цікавими матеріалами, порадьте, на що треба звернути увагу.

Надруковані питання лежать на кожному столі.

(Діти виконують завдання: розподіляють питання, хто буде відповідати. Потім учасник кожної групи розповідає про свій журнал за пропонованими питаннями і робиться висновок.)

Бібліотекар допомагає учням. Вставляє свої цікаві факти чи коментує відповіді. Наприклад: рік народження журналу «Мурзилка» - 1924. Уявляєте, цей журнал був улюбленим журналом наших бабусь і дідусів! А журнал «Настенька» зовсім молодий!

Всі групи прийшли до єдиної думки, що журнал – це видання, яке виходить періодично. Щоб перевірити правильність цієї версії, дітям пропонується звернутися до тлумачного словника С. І. Ожегова. З роботою зі словником вони вже знайомі. Кожна група знаходить статтю про журнали. Перший, хто знайшов, голосно читає, інші уважно слухають. Діти приходять до висновку, що їх версія правильна, але коротка, бо у словнику С. І. Ожегова є декілька значень слова журнал.

Бібліотекар:  Добре! А зараз я вам розповім, які журнали для дітей вашого віку отримує наша бібліотека. Це дуже цікаві журнали: „Пізнайко”, „Колосок”, „Детская академия”, «Мурзилка», «Настенька». В них ви знайдете багато корисної для вас інформації, цікавих ігор.

(Бібліотекар дістає з поштової скриньки журнали і проводить їх презентацію.)

Бібліотекар:  Дитячих журналів виходить дуже багато, я бажаю вам зустрічатися з ними частіше і знаходити багато цікавого. Я пропоную вам виконати домашнє завдання - створити свій журнал, який буде називатися «В нашій школі, в нашому класі»:

Для цього потрібно:

  1.  Вибрати головного редактора, коректора, оформлювачів. (Незнайомі слова потрібно знайти у словнику.)
  2.  Памятайте про різноманітність рубрик, оригінальну назву, ілюстрації.

    ( Спочатку готується і збирається матеріал (вірші, малюнки, міні-твори,  

    тексти для рубрик), потім все це систематизується у журнал.)

  1.  Не забудьте вказати, хто брав участь у створенні вашого журнала.

Успіхів вам!

До нових зустрічей!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28560. Электро́нная по́дпись (ЭП) 17.3 KB
  Кроме этого использование электронной подписи позволяет осуществить: Контроль целостности передаваемого документа: при любом случайном или преднамеренном изменении документа подпись станет недействительной потому что вычислена она на основании исходного состояния документа и соответствует лишь ему. Защиту от изменений подделки документа: гарантия выявления подделки при контроле целостности делает подделывание нецелесообразным в большинстве случаев. Доказательное подтверждение авторства документа: Так как создать корректную подпись...
28561. Открытое шифрование и электронная подпись 14.08 KB
  Пользователь А вырабатывает цифровую подпись предназначенного для пользователя В сообщения М с помощью следующего преобразования: SIGm=EebnbEdanaM При этом он использует: свое секретное преобразование; открытое преобразование Eebnb пользователя В. Edana Затем он передает пользователю В пару{MSIGM}. Пользователь В может верифицировать это подписанное сообщение сначала при помощи своего секретного преобразованияс целью получения Edbnb EdanaM=EdbnbSIGM=EdbnbEebnbEdanaM и затем открытого Eeana пользователя А для...
28562. Основные результаты статьи Диффи и Хеллмана 24.93 KB
  Первая публикация данного алгоритма открытого ключа появилась в статье Диффи и Хеллмана в которой вводились основные понятия криптографии с открытым ключом и в общих чертах упоминался алгоритм обмена ключа ДиффиХеллмана. Сам алгоритм ДиффиХеллмана может применяться только для обмена ключами. Безопасность обмена ключа в алгоритме ДиффиХеллмана вытекает из того факта что хотя относительно легко вычислить экспоненты по модулю простого числа очень трудно вычислить дискретные логарифмы.
28563. Однонаправленные функции, построение однонаправленных функций с секретами 14.43 KB
  Обозначим через QF сложность вычисления значения Fx для произвольного xX через QF1 сложность вычисления по произвольному yY значения x такого что Fx=y сложность вычисления понимается в стандартном смысле теории сложности. Сложность вычисления F такова что алгоритм ее вычисления реализуем на современной технике и выдает ответ за приемлемое время 2. Сложность вычисления F1 такова что алгоритм ее вычисления либо не реализуем на современной технике либо не дает ответ за приемлемое время. Что считать приемлемым...
28564. Система RSA. Использование алгоритма Евклида для расчета секретного ключа d 23.69 KB
  Подобный блок может быть интерпретирован как число из диапазона 0; 2i1;; для каждого такого числа назовем его mi вычисляется выражение ci=mie mod n 3.По теорема Эйлера если число n представимо в виде двух простых чисел p и q то для любого x имеет место равенство Xp1q1 mod n =1 Для дешифрования RSAсообщений воспользуемся этой формулой. Возведем обе ее части в степень y: Xyp1q1 mod n = 1 y=1 Теперь умножим обе ее части на x : xyp1q11 mod n =...
28565. Алгоритма цифровой подписи Эль Гамаля, преимущества по сравнению с методом RSA, недостатки 13.41 KB
  Алгоритма цифровой подписи Эль Гамаля преимущества по сравнению с методом RSA недостатки. В отличие от RSA метод ЭльГамаля основан на проблеме дискретного логарифма. По сравнению с методом RSA данный метод имеет целый ряд преимуществ: 1. Кроме того данный алгоритм подписи не допускает его использования в качестве алгоритма шифрования в отличии от RSA в котором шифрование и подпись суть одно и то же а следовательно не подпадает ни под какие экспортные ограничения из США.
28566. Проблема дискретного логарифмирования, аутентификация 86.42 KB
  Система строится из криптографических примитивов низкого уровня:групповой операции симметричного шифра функции хэширования и алгоритма вычисления кода аутентификации сообщенияимитовставки MAC. Код аутентификации сообщения позволяет пользователям обладающим общим секретным ключом выработать битовую строку для аутентификации и проверки целостности данных Пусть Msg = {01} – пространство сообщений mKey = {01}mLen – пространство ключей для вычисления MAC для некоторого mLen N Tag = {01}tLen – включающее множество всех возможных...
28567. Система открытого шифрования RSA, атаки на RSA 15.87 KB
  В настоящее время наиболее развитым методом криптографической защиты информации с известным ключом является RSA названный так по начальным буквам фамилий ее изобретателей Rivest Shamir и Adleman и представляющую собой криптосистему стойкость которой основана на сложности решения задачи разложения числа на простые сомножители. Чтобы использовать алгоритм RSA надо сначала сгенерировать открытый и секретный ключи выполнив следующие шаги: выберем два очень больших простых числа p и q; определим n как результат умножения p на q n = p Ч...
28568. Система электронной подписи Эль Гамаля (EGSA - ElGamal Signature Algorithm) 16.07 KB
  Затем выбирается секретное число х и вычисляется открытый ключ для проверки подписи y=gxmod p Далее для подписи сообщения М вычисляется его хэшфункция т = hM. Выбирается случайное целое k:1 k p1 взаимно простое с р–1 и вычисляется r=gkmod p. После этого с помощью расширенного алгоритма Евклида решается относительно s уравнение m=xrksmodp1. Получатель подписанного сообщения вычисляет хэшфункцию сообщения m=hM и проверяет выполнение равенства yrrs=gxrgks=gxrks=gmmod p.