82202

Збережи світ навколо себе

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Пропоную дослідити протягом засідання наступні питання: що складає довкілля; чи потрібні людям вода повітря сонце; знайти шляхи збереження довкілля; зробити висновки щодо ставлення до природи особистого значення кожної людини в справі збереження життя на Землі.

Украинкский

2015-02-26

58.5 KB

0 чел.

Позакласний захід для учнів 3 класів

Тема:            «Збережи світ навколо себе»

(засідання науковців у дослідницькій лабораторії)

Мета:  з`ясувати, що складає довкілля; дослідити, чи потрібні людям вода, повітря, сонце; знайти шляхи збереження довкілля; вчити дітей аналізувати події, висловлювати власні думки, робити висновки; розвивати навички роботи в групі, вміння ладнати в колективі й доходити спільної думки; виховувати бережливе ставлення до природи, усвідомлення значення особистого внеску кожної людини в справу збереження життя на Землі.

Обладнання: словники, газети, журнали; ножиці, клей, олівці, фломастери, альбоми; білі халати для співробітників лабораторії, бейджики з написами «ПРОФЕСОР», «НАУКОВЕЦЬ», «ЕКСПЕРТ», «ЛАБОРАНТ»;  табличка на кожному столі

Оформлення дошки: малюнок земної кулі у віночку зі стрічками.

Гості: діти в костюмах «Повітря», «Земля», «Вода»,»Сонце»

Хід заняття

1. Організація класу, знайомство з членами лабораторій (діти поділені на 3 групи - «лабораторії», в кожній групі є лаборант, науковець, експерт).

2. Оголошення мети заняття.

Учитель:

Шановні добродії! Оголошується початок роботи дослідницьких лабораторій. Завдання для всіх учасників незвичайне, але реальне для виконання. Пропоную дослідити протягом засідання наступні питання:

  •  що складає довкілля;
  •  чи потрібні людям вода, повітря, сонце;
  •  знайти шляхи збереження довкілля;
  •   зробити висновки щодо ставлення до природи, особистого значення кожної людини в справі збереження життя на Землі.

3. Очікування.

Учитель:

Висловіться, будь ласка, чого ви очікуєте від роботи лабораторій?

(висловлювання учнів)

4. Відкриття засідання  в лабораторіях.

Професор:

Все, що є навколо тебе:

сонечко, хмаринка, небо,

і пісок, каміння, води

й люди – часточка природи.

Поле, гори і травинка,

ліс, повітря і водичка,

бджілка, пташечка і зорі,

вільний вітер на просторі.

квіточки і різне зілля –

це і є наше довкілля!

  •  Пропоную дослідити в лабораторіях, чи потрібно нам все це, чи, може, без чогось можна було б прожити. Для першого досліду запрошую ПОВІТРЯ.

(Входить у клас хлопчик у прозорій накидці)

ПОВІТРЯ:

Я – повітря! Землю обіймаю,

усю планету! Я всюди є!

Усе живе я киснем напуваю,

а кисень всім життя дає.

Без мене і хвилинки не прожити

Ні в небі, ні на суші, ні в воді.

Не міг би і комарик полетіти,

живе все опинилося б в біді.

Хоч я невидиме, та всім потрібне,

даю життя, тому й чарівне,

я велетенське та газоподібне,

рукою не відчуєш ти мне.

Науковець1:

Спробуємо без тебе прожити, чи вдасться? Може ти нам не дуже потрібне? Давайте спробуємо затулити ніс, рот та не будемо дихати. Спробуємо…(діти виконують експеримент)

То як? Не виходить?!  

(Науковець знаходить потрібну інформацію  у словнику й переказує):

Повітря – невидимий газ без кольору і смаку, без запаху. Воно є всюди на Землі. Повітря складається з кисню, азоту, а інших газів у 100 разів менше, а ще має масу неабияку: на дорослу людину воно тисне масою 12-15 тон. Простягніть долоню. Чи відчуваєте тиск? Ні! А насправді на долоню кожного  зараз тисне 150 кг повітря.  

А якби воно раптом зникло, то сталася б катастрофа: через кілька секунд вода на планеті випарувалася б і закипіла, Сонце б спалило все живе.  А погляньте у вікно. Яке блакитне небо. Чим чистіше повітря, тим воно блакитніше.  Щоб рости здоровими, щоб була хороша увага і пам`ять, нам потрібно чисте повітря, насичене киснем.

(Всі у групах  розглядають ілюстрації у журналах, газетах, радяться, сперечаються: чи можна прожити без повітря)

Професор:

Яке приймемо рішення?

Експерт озвучує рішення. (Приблизно)

Повітря потрібне людям. А особливо чисте повітря. Гадаю, що нам треба і в класі,  і вдома частіше провітрювати кімнату, намагатися не забруднювати повітря! Особливо восени: не спалювати листя. Без повітря не тільки людині не обійтися, а й пташкам, метеликам, звіряткам!

Лаборант (виходить і вивішує на дошку навколо  земної кулі малюнки хмар, метеликів, тварин)

Професор:

Пропоную дослідити, чи потрібна нам вода.

(У клас входить дівчинка у блакитному костюмі)

ВОДА:

А я - вода! Я на планеті всюди.

Життя буяє, доки є вода.

Живуть рослини, звірі, люди,

а зникну я – прийде до всіх біда.

Засохне ліс, загинуть море й річка,

пустеля стане всюди, суховій.

Без  кольору і без смаку водичка,

А сила велетня в воді святій.

Науковець 2:

(Знаходить інформацію у словнику)

Так, без води життя не буде! Людина і більшість тварин складаються  на дві третіх з води, а деякі рослини – на чотири п`ятих. Вода становить дві третини від усієї поверхні планети, а решта – суша. Але кількість прісної води на планеті постійно зменшується, а люди, тварини, рослини не зможуть прожити без води.

Професор:

Яке приймемо рішення?

(В лабораторіях іде обговорення питання)

Експерт: озвучує рішення. (Приблизно)

Вода потрібна на Землі. Ми заздалегідь провели дослід. Для цього  брали дві квітки: одну поливали, а іншу – ні. Спостерігали. Через деякий час квітка, яку не поливали, просто  «померла». Так і все живе на цьому світі.  Без води не прожити, тому не можна забруднювати річки, ставки, а треба розчищати підземні джерела і маленькі струмочки, висаджувати на берегах річок верби, тополі, щоб зміцнювати береги.

Лаборант (прикріплює на дошці малюнки: дощик із  хмаринки,  річку, райдугу)

Професор:

А може без Сонця проживемо?

(Входить дівчинка в жовтому платтячку й оранжевому капелюсі)

СОНЦЕ:

Я – Сонце, велетень, зоря, світило.

Тримаю всі планети – ось в чім річ.

Я Землю всю проміннячком зігріло,

Коли свічу – є день, як ні – то ніч.

Без світла і тепла життя б не стало,

без Сонця – холод і пітьма.

(В лабораторіях вирішують питання: чи можна прожити землянам без Сонця)

Науковець 3:

(Знаходить інформацію у словнику)

Сонце – це велетенська розпечена куля, що має велику масу. З неї можна було б зробити 330 тисяч таких планет, як Земля. Відстань до Сонця 150 млн. кілометрів. Температура на поверхні Сонця – 6000 градусів. Тому і на великій відстані воно зігріває все живе на нашій планеті.

Експерт: озвучує рішення. (Приблизно)

Ми заздалегідь проводили дослід: дві  однакові квітки поставили на підвіконня, одну не ховали від сонячних променів, а другу накрили. Через кілька днів побачили, що квітка, хоча її ми поливали, без сонячних променів  стала бліда та квола.

Так, без Сонця й нам не обійтись, бо від нього нам тепло, співають птахи, влітку нагрівається вода в річках та морях, то й можна купатися, загоряти.  Без  світла і тепла не можливе життя на Землі.

Лаборант (прикріплює на дошку малюнок сонечка з променями)

Професор:

А щодо планети Земля?!

(Входить дівчинка в костюмі Землі – в плямах різного кольору, як на карті,

у листочках, квітках)

ЗЕМЛЯ:

А я – Земля! Чому ж я не казкова?

Усе життя – це казка чарівна.

А ось жучок заліз собі на зілля,

у небі пташка пісеньку співа.

Навколо тебе чарівне довкілля,

бо ж я – планета гарна і жива.

Це я – Земля! А як без мене жити?

Усе б живе пропало б назавжди.

У космосі вам добре всім летіти.

І поки є Земля – нема  біди.

(В лабораторіях іде обговорення)

Науковець 4:

(Демонструє ілюстрації з  журналу)

Земля – це наш космічний дім, планета, на якій ми живемо. Ми всі – космонавти, обертаємося на своїй планеті навколо Сонця, летимо разом з нею у космосі з величезною швидкістю. Земля – третя планета Сонячної системи. Земля – єдина планета, яка тримає на своїх просторах людей, тварин, рослини.

Експерт: озвучує рішення. (Приблизно)

Земля – наш дім, а в домі хочеться тепла і затишку, тому необхідно доглядати за ним. Ми обговорили цю проблему і зрозуміли, що треба саджати більше дерев, піклуватися про тварин, не смітити.

Лаборант (прикріплює на дошку жука, пташку, квітку).

5. Заключна бесіда.

Професор:

Ось ми і познайомилися з велетнями нашого довкілля. Усі ми залежимо від них, і чим довше вони будуть існувати, тим довше будемо жити ми всі.

Учитель:

Так які шляхи  збереження довкілля запропонуєте, шановні науковці?

Відповіді дітей. «Операція «Я можу!» (приблизно)

Я можу навесні посадити дерево!

Я можу прикрасити подвір`я квітами!

Я можу зробити птахам шпаківню!

Я можу  змайструвати годівничку!

Я можу щодня поливати квіти в класі і вдома!

Я можу слідкувати, щоб не ламали дерев і кущів!

Я можу осіннє листя закопувати осінню на городі, а не спалювати!

Я можу розчистити джерельце!

Учитель:

Ти на Землі живеш, дитино!

Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.

Рятуй цей світ щоднини,

обличчям до довкілля повернись!

6. Підведення підсумків.

Учитель:

Діти, чи здійснилися ваші очікування?

(Відповіді учнів)

Діти виходять до дошки, стають по обидва боки від дошки, співають пісню «Ми – разом!»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78993. Эстетические аспекты научной деятельности, их функция и роль в формировании идеала науки. Наука и искусство в их соотношении 19.76 KB
  Наука и искусство в их соотношении. В современной философской литературе понятия эстетики отнесены главным образом к искусству – эстетическое содержание научного творчества и других видов человеческой деятельности не связанных с искусством практически не рассматривается. В 1931 голу была опубликована книга моего отца – драматурга и искусствоведа В. Наука сближается с искусством то есть с эстетикой и высшее эстетическое значение имеет простая и ясная картина мира.
78994. Космологический дискурс научного знания. Наука как часть ноосферы. Проблемы современной экологической этики 23.12 KB
  Понятие экологической этики Подъем этики окружающей среды был в первый День Земли в 1970 году когда сторонники защиты окружающей среды вынудили философов которые работали в области окружающей среды сгруппироваться чтобы сделать некоторые замечания об этике окружающей среды. Дискуссия началась в 1974 когда австралиец именуемый John Pssmore опубликовал книгу пол названием Ответственность человека за природу: экологические проблемы и западные традиции в которой он аргументировал точку зрения что сохранение окружающей среды и ее...
78995. Наука в контексте традиционалистского и техногенного цивилизационного развития. Футурологические аспекты научного знания 16.91 KB
  Понятие цивилизации впервые возникло в 18 веке во Франции для обозначения общества в котором господствует свобода равенство и братство. Традиционные цивилизации. Техногенные цивилизации. Особенности техногенной цивилизации: Ориентация на совершенствование техники производства.
78996. Научное знание в контексте глобальных проблем. Особенности развития науки в глобализующемся мире. Роль науки в преодолении современного кризиса 14.1 KB
  К глобальным проблемам современности относят экологические демографические проблемы войны и мира проблемы кризиса культуры проблемы терроризма. Это включает в себя медикобиологические проблемы указывающие риски для здоровья современного человека сокращение ареалов нищеты и бедности комплекс минеральносырьевых проблем проблемы энергетического кризиса проблемы прекращения гонки вооружения и предотвращения использования средств массового уничтожения. Глобальные экологические проблемы требуют от ученых и предпринимателей повышения...
78997. Философские проблемы науки, их сущность, специфика и типология. Историко-философские, онтологические, логико-методологические, аксиологические аспекты науки в их соотношении 18.15 KB
  Философские проблемы науки их сущность специфика и типология. Историкофилософские онтологические логикометодологические аксиологические аспекты науки в их соотношении. Предметом философии науки являются общие закономерности и тенденции научного познания как особой деятельности по производству научных знаний взятых в их историческом развитии и рассматриваемых в исторически изменяющемся социокультурном контексте. Философия науки иногда отождествляется с ближними областями науковедения наукометрии социологии науки что неправомерно.
78998. Проблема генезиса научного знания и плюрализма историко-научных концепций. Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки 15.95 KB
  Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки. Средоточием научных знаний является философия и ее предмет неотделим от философии науки и от естественных наук вообще. В истории формирования и развития науки можно выделить две стадии которые соответствуют двум различным методам построения знаний и двум формам прогнозирования результатов деятельности. создавших принципиально новое по сравнению с античностью и средневековьем понимание мира и началась классическая наука ознаменовавшая генезис науки как таковой как целостного...
78999. Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. Критический рационализм и перспективы его развития 17.51 KB
  Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. и был ориентирован на развитие науки. Позитивисты видели роль философии в развитии науки исследования закономерностей языка науки. Позитивизм – наиболее широко распространенное течение западной философии второй половины XIXXX веков утверждающее что источником подлинного положительного позитивного знания могут быть лишь отдельные конкретные эмпирические науки и их синтетические объединения а философия как особая наука не может претендовать на...
79000. Философские аспекты обоснования научного знания. Проблемы формализации и математизации научных теорий: история и современность 39.5 KB
  Научное знание выраженное в рамках соответствующей теории позволяет человеку: предвидеть наступление соответствующих событий совершаемых в природе или обществе и тем самым предсказать ход их дальнейшего развития и изменить эту объективную действительность посредством человеческой деятельности в соответствии с полученными научными знаниями и тем самым подчинить эту действительность...
79001. Типология научных проблем, их философско-методологический анализ. Генезис научной проблемы и пути её разрешения 15.5 KB
  Проблема форма теоретического знания содержанием которой является то что еще не познано человеком но что нужно познать. Проблема – это процесс включающий 2 момента – постановку и решение. Однако этим процедурам всегда предшествует вопрос или проблема. Для успешного решения научной проблемы Поппер формулирует 2 основных условия: Ясное четкое формулирование Критическое исследование различных ее решений Тем самым научная проблема выражается в наличии противоречивой ситуации которая требует разрешения.