82208

Бабусине свято

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Прищеплювати почуття любові і поваги до старших членів сімї виховувати почуття обовязку і турботи про бабусів. Наші бабусі рідненькі Для вас готували це свято. Любі добрі бабусі Ми ваші внучата. Чи є в світі краща і рідніша людина Звичайно що ні Скільки пережили наші бабусі скільки недоспали ночей голублячи онучат.

Украинкский

2015-02-26

8.95 MB

0 чел.

Бабусине

свято

Ціннісне ставлення особистості до людей

Сценарій родинного свята

«Бабусине свято»

Мета.  Навчити дітей шанувати традиції свого народу, любити укра-

               їнські пісні , які ще з народження співали мама і бабуся, знати

               звичаї та обряди предків.

               Прищеплювати почуття любові і поваги до старших членів сім’ї,

               виховувати почуття обов’язку і турботи  про бабусів.

               Розширити уявлення дітей про сім’ю, родину, рід.  

         

         Підготувала

         вчитель початкових

         класів

Березівської ЗОШ

Бунь Тетяна Євгенівна

                                                              2010

Діти заздалегідь виготовляють для бабусь святкові листівки та

невеличкі сувенірні подарунки.

Свято відбувається у класі після останнього уроку. Його при-

міщення прикрашене вишитими рушниками, оберегами.

Посередині – плакат з великим сонцем, на кожному промінчику

якого  написані слова подяки бабусям.

Звучить лагідна музика.

Діти виходять одягнені в українські національні костюми.

 

Наперед виходять учні-читці із хлібом-сіллю.

Хлопчик.  Добрий день, вам люди добрі,

                 Що сидять в нашій господі.

                 Раді з святом,вас, вітати,

                 Щастя і добра бажати.

Дівчинка. Красиво і світло у нашій господі,

                 Примули на вікнах стоять вогняні,

                 Сьогодні у класі бабусине свято

                 І хочеться всіх привітати мені.

Хлопчик.  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                Стрічаємо з хлібом любовю і миром.

Звучить перший куплет пісні П.Майбороди «Пісня про рушник».

Учні-читці підносять на вишитому рушнику хліб-сіль бабусям.

 Учні.        Наші бабусі рідненькі,

                 Для вас готували це свято.

                 За ваші турботи, старання

                 Вам хочем спасибі сказати.

   Ви нас татові й матусі

   Помагаєте вчити,

   Як вирости чесними,

   Як по правді жити.

  Любі, добрі бабусі,

 Ми ваші внучата.

 Звертаємось до вас ми

 Щоб щастя побажати.

  Наймиліші, найрідніші,

  Дуже любимо ми вас.

  Тож прийміть у подарунок

  Гарну пісеньку від нас.

Наперед виходить пісенний гурт і виконує

пісню В. Нікол шина «Кожен по своєму бабцю вітає».

Вчитель.     Бабуся, бабусенька, бабуля… Яке ніжне, добре, лагідне і святе це слово.

       Чи є в світі краща і рідніша людина? Звичайно, що ні! Скільки пережили

                наші бабусі, скільки недоспали ночей, голублячи онучат. Заради онуків

                бабуся зробить усе. Недарма кажуть у народі, що діти – це діти, а справж-

                ні діти-це онуки. Як ніжно і ласкаво звертаються вони до своїх внучат.

       Пригадайте, діти, а як ваші бабусі звертаються до вас?

Діти називають звертання

(сонечко, ластівко, зайчику, поросятко).

Вчитель.  І коли це тебе бабуся назвала поросятком? Памятаєш?

Хлопчик.  Згадав! Це було тоді, коли я

 Вимазав чоботята,

 І щоб сховатися від тата

 До бабусі утікав!

 А вона побурчить,

 Поцілує та й мовчить.

 Чи туди, чи сюди,

 Чи то хліба, чи води,

 Чи сорочку, чи штанята,-

 Все до бабці, не до тата:

 Там безпечно від біди.

 І щасливо той живе,

 В кого бабця люба є.

 Той біди вже не зазнає,

 Бо бабусенька скрізь дбає.

Вчитель.  Справді, про все подбають добрі, натруджені бабусині руки. Скільки

                 роботи переробляють вони щодня. Вічна їм слава і хвала. Ось послу-

                 хайте, як дякують і допомагають своїм бабусям наші діти.

Учні.          Свою бабусю знаю

 Я з давніх-давніх пір

 Її обличчя любе,

 Її ласкавий зір.

  Замислиться бабуся,

  Зажуриться на мить

  І знов, дивись, сміється,

  Ласкаво гомонить.

 Та над усе найбільше

 Сподобались мені

 ЇЇ ласкаві руки

 Умілі та міцні.

 

  Оцим рукам хорошим

  Робота не важка,

  Бо вяже, варить, пише

  Бабусина рука.

 

Бабця вишила мені

 Квітами сорочку.

 Гарні, різні кольори –

 «На, вдягай, онучко».

 В нитці сонце золоте,

 Квіти є червоні,

 Ласка бабина цвіте

 Скрізь на білім фоні.

 Вишиваночку візьму,

 Швидко одягнуся.

 Підійду і обніму

 Я свою бабусю.

Дівчатка підбігають до своїх бабусь і

цілують їх руки.

Вчитель.   Цілуймо руки наших бабусь, цілуймо щодня  за ті смачненькі пиріжки і

               булочки, за зв’язані рукавички і шарфики. А які фантастичні вишивки

               створені цими руками. Це і серветки, і килимки, і рушники.

         Дівчатка підготували танець, який так і назвали «Бабусин рушничок».

Дівчатка виконують танець з рушниками  під мелодію

П.Майбороди «Танець про рушник».

Вчитель. Як гарно танцювали дівчатка. Як світились очі у бабусь. Та ще більше

      тішаться бабусі, коли їх внучата добре вчаться у школі. І я маю сказати, що

               ваші онуки дуже чемні і старанні школярі. Вони навіть склали жартівливі

               куплети про своє навчання у школі . Ось послухайте їх.

Наперед виходить пісенний гурт.

Хлопці змагаються з дівчатами.

Разом.         Заспіваєм вам частівки

 І веселі, і смішні.

 Ви послухайте уважно

 Наші успіхи шкільні.

Дівчата.    «Добрий день»,- казати треба

 Знаєм добре ми це всі.

 Одні кажуть все, аж зайве,

 Інші ходять, мов німі.

Хлопці.       У дівчаток гарні кіски,

 Але надто вже малі.

 І щоб більші виростали,

 Ми їх тягнем до землі.

Дівчата.     Хлопців треба научати,

 Що вони будуть солдати.

 А для того, щоб навчати,

 Любим їх завжди щипати.

Хлопці.       Джентльмени ми всі справжні,

 Коли треба чергувать,

 Для дівчат звільняєм місце

 І не будем заважать.

Дівчата.     А коли ідем в їдальню,

 Чи вертаємось у клас-

 Ви чомусь всі дружно місце

 Не звільняєте для нас.

Разом.         Ми куплети заспівали,

 Може в чомусь не праві.

 Неодмінно станем кращі,

 Адже ми іще малі.

Вчитель.      Ось, які ми артисти. Та на жаль не всі бабусі можуть сьогодні тішитися

                  своїми онуками. Немає на Землі нічого вічного. Не вічні і наші бабусі.

                  Приходить час і ми прощаємось з ними. «На все Божа воля»,-кажуть у

 народі. На жаль і в нашому класі є діти, бабусі яких уже померли.

 Вічній пам’яті покійних бабусь присвячуємо цю композицію.

Звучить сумна мелодія.

Наперед виходять хлопчик і дівчинка з запаленими

свічечками у руках.

Дівчинка.    В серці не гоїться рана,

   Душу біда напекла.

 Бабцю, чого ж ти так рано

 З дому навіки пішла.

  Ласкою серце ти гріла,

  Гріла і душу мою,

  І у колиски сиділа

  Тихо поки не засну.

Хлопчик.    Ти ж мене, бабцю, любила,

  Більш, ніж себе берегла.

 Бабцю, чого ж ти так рано

 З дому навіки пішла…

Вчитель.   Помянімо ж покійних бабусь хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

Вчитель. Дякую. Але життя продовжується і, як кажуть: «Живі про живе думають».

                Тож продовжуємо наше свято.

Учні.           Багато в бабусі турбот – не злічить!

 Одній всю роботу нелегко зробить.

 І хочеться вам, друзі, таке всім сказать:

 «Ми будем бабусі завжди помагать».

  Дуже нездужає наша бабуся,

  Я за бабусю дуже боюся.

  Каже бабуся: « Уже я стара…»

  Каже бабуся: «Вмирати пора..»

  Що ви бабусенько?

  Ви молоденька!

  Тільки натруджена,

  Тільки сивенька!

Звучить пісня у виконання пісенного гурту.

В.Ніколишин «А у нас бабусенька»

Учні.           Милі наші бабусі!

 Ми вам шану складаєм.

 І признатися мусим,

 Що без вас нас немає.

 

                   Ви нас, рідні, зростили,

 Нам життя дарували,

 І безмежно любили,

 Від біди захищали.

  Тож сьогодні я хочу

  Вам спасибі сказати

  За недоспані ночі,

  На тривоги багаті.

  

                             За натруджені руки,

  Що не знають утоми,

  За хвилини розради,

  Як не ладиться вдома.

 

                 

 Ми вас любимо щиро,

 Любим вас, як онуки.

 Всім здоровя вам, миру

 І цілуєм вам руки.

                             Нехай хоч і в маленькім ділі

  Та руки в нас уже умілі,

  Для вас, славні бабусі,

  Ростем помічниками.

  Ми щей дарунки змайстрували

  Своїми власними руками.

Звучить лагідна музика.

Учні вручають бабусям сувеніри

та листівки.

Учні.          Спасибі вам говорим знов

 За вашу ласку і любов.

 І вся весела дітвора

 Вам зичить щастя і добра.

  Побажаєм вам сто років жити

  Без горя, сліз і без журби!

  Хай з вами буде щастя і здоровя

  На многі літа, назавжди!

 Хай Бог охороняє вас від злого,

 Хай світить сонце і колосяться жита,

 Щоб були ви щасливі і здоров’я

            На многії і довгії літа.

Учасники свята виконують пісню

«Многая літ.»

Використана література

1. «Фольклорна веселка». Пісенник – К., «Муз. Україна», 1989

2. Верховинець В. «Весняночка». – К., «Муз. Україна», 1989

3. «Пролісок» - К., «Рад. школа», 1982

4. Ладижець В. «Ластівки з Карпат». Вірші. – К. «Веселка», 1984


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32991. Философия истории 29.45 KB
  заключается ли он в самой ткани исторического события или он следствие нашей позднейшей его интерпретации Имеет ли история направление Кто является творцом истории Как возможно историческое событие Важнейшее отличие философии истории от истории состоит в том что если историю интересует причины определенных конкретных событий то философия истории анализирует общие закономерности исторического процесса в целом. в таких работах как “Экономическофилософские рукописи 1844 года†“Святое семействНемецкая идеология†а в...
32992. Марксистская концепция общественного развития 22.24 KB
  Подобно Гегелю марксисты рассматривают мировую историю как единый закономерный процесс а исторический материализм призван изучать наиболее общие законы развития человеческого общества. Естественно что вначале эти идеи выступали как гипотезы а затем по мере развития социальной науки сами основоположники и их последователи в первую очередь советские обществоведы превратили ее в хорошо структурированную и аргументированную социальную теорию. В своем основном труде Капитал Маркс осуществил детальный анализ капиталистического общества...
32993. Как выглядит цивилизационная модель философии истории Освальда Шпенглера 16.52 KB
  Ожидается как он полагал появление русскосибирской культуры. В основе каждой культуры лежит душа а культура это символическое тело жизненное воплощение этой души. Так непредсказуемое неспланированное рождение конкретной культуры он связывает с хаотическим проявлением таинственности душевной жизни. Зато поэтапное становление культуры проходящей как и человек свои возрастные ступени Шпенглер склонен связывать со спиралью.
32994. ТИПЫ СОЦИАЛЬНОЙ ДИНАМИКИ 41.62 KB
  Конт который и ввел этот термин в научный оборот подразумевал под ним однонаправленные поступательные процессы общественного развития исключающие скачки и перерывы. Между тем понятие социальная динамика отражает определенную и весьма существенную сторону общественного развития в целом. ЦИКЛИЧЕСКИЙ ТИП СОЦИАЛЬНОЙ ДИНАМИКИ В общественной жизни широко распространены циклические процессы имеющие собственную логику развития и специфические формы реализации. Они не могут быть сведены к случайным и кратковременным явлениям в наступательном...
32996. Интерфейс для офисного служащего 276.5 KB
  Выводится критерий для оценки качества интерфейса. Создается прототип интерфейса с шаблонами основных частозаполняемых документов для офисного служащего, удовлетворяющий полученному критерию. Проводится пилотный эксперимент для оценки работоспособности интерфейса.
32997. Философская концепция человека 20.64 KB
  Б Жизнь человека подчиняется биологическим законам Биоорганизация человека есть результат развития длинного ряда его предков животное обезъяналюди гомениды современный человек Человек в отличие от животных имеет такие биологические структуры которые служат материальными предпосылками для развития чисто человеческих особенностей: возникают органы позволяющие человеку трудиться рука мозг и прямая походка 2. Человек обладает качественными надбиологическими образованиями которые формируют социальную характеристику человека....
32998. Понятие науки, её функции 20.99 KB
  Теоретические уровни отдельных наук смыкаются в общетеоретическом философском объяснении открытых принципов и законов в формировании мировоззренческих и методологических сторон научного познания в целом. Социологический анализ деятельности института науки в современном обществе дает основание утверждать что главной функцией науки является производство и умножение достоверного знания позволяющего раскрывать и объяснять закономерности окружающего мира Указанная выше основная функция науки в современном обществе может быть конкретизирована и...
32999. Философия техники, Исследование первопричин техники 24.35 KB
  Исследование первопричин техники. Основоположником этого раздела философии является Эрнст Капп написавший Основные направления философии техники 1877. философия техники во-первых исследует феномен техники в целом во-вторых не только ее имманентное развитие но и место в общественном развитии в целом в-третьих принимает во внимание широкую историческую перспективу.