82208

Бабусине свято

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Прищеплювати почуття любові і поваги до старших членів сімї виховувати почуття обовязку і турботи про бабусів. Наші бабусі рідненькі Для вас готували це свято. Любі добрі бабусі Ми ваші внучата. Чи є в світі краща і рідніша людина Звичайно що ні Скільки пережили наші бабусі скільки недоспали ночей голублячи онучат.

Украинкский

2015-02-26

8.95 MB

0 чел.

Бабусине

свято

Ціннісне ставлення особистості до людей

Сценарій родинного свята

«Бабусине свято»

Мета.  Навчити дітей шанувати традиції свого народу, любити укра-

               їнські пісні , які ще з народження співали мама і бабуся, знати

               звичаї та обряди предків.

               Прищеплювати почуття любові і поваги до старших членів сім’ї,

               виховувати почуття обов’язку і турботи  про бабусів.

               Розширити уявлення дітей про сім’ю, родину, рід.  

         

         Підготувала

         вчитель початкових

         класів

Березівської ЗОШ

Бунь Тетяна Євгенівна

                                                              2010

Діти заздалегідь виготовляють для бабусь святкові листівки та

невеличкі сувенірні подарунки.

Свято відбувається у класі після останнього уроку. Його при-

міщення прикрашене вишитими рушниками, оберегами.

Посередині – плакат з великим сонцем, на кожному промінчику

якого  написані слова подяки бабусям.

Звучить лагідна музика.

Діти виходять одягнені в українські національні костюми.

 

Наперед виходять учні-читці із хлібом-сіллю.

Хлопчик.  Добрий день, вам люди добрі,

                 Що сидять в нашій господі.

                 Раді з святом,вас, вітати,

                 Щастя і добра бажати.

Дівчинка. Красиво і світло у нашій господі,

                 Примули на вікнах стоять вогняні,

                 Сьогодні у класі бабусине свято

                 І хочеться всіх привітати мені.

Хлопчик.  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                Стрічаємо з хлібом любовю і миром.

Звучить перший куплет пісні П.Майбороди «Пісня про рушник».

Учні-читці підносять на вишитому рушнику хліб-сіль бабусям.

 Учні.        Наші бабусі рідненькі,

                 Для вас готували це свято.

                 За ваші турботи, старання

                 Вам хочем спасибі сказати.

   Ви нас татові й матусі

   Помагаєте вчити,

   Як вирости чесними,

   Як по правді жити.

  Любі, добрі бабусі,

 Ми ваші внучата.

 Звертаємось до вас ми

 Щоб щастя побажати.

  Наймиліші, найрідніші,

  Дуже любимо ми вас.

  Тож прийміть у подарунок

  Гарну пісеньку від нас.

Наперед виходить пісенний гурт і виконує

пісню В. Нікол шина «Кожен по своєму бабцю вітає».

Вчитель.     Бабуся, бабусенька, бабуля… Яке ніжне, добре, лагідне і святе це слово.

       Чи є в світі краща і рідніша людина? Звичайно, що ні! Скільки пережили

                наші бабусі, скільки недоспали ночей, голублячи онучат. Заради онуків

                бабуся зробить усе. Недарма кажуть у народі, що діти – це діти, а справж-

                ні діти-це онуки. Як ніжно і ласкаво звертаються вони до своїх внучат.

       Пригадайте, діти, а як ваші бабусі звертаються до вас?

Діти називають звертання

(сонечко, ластівко, зайчику, поросятко).

Вчитель.  І коли це тебе бабуся назвала поросятком? Памятаєш?

Хлопчик.  Згадав! Це було тоді, коли я

 Вимазав чоботята,

 І щоб сховатися від тата

 До бабусі утікав!

 А вона побурчить,

 Поцілує та й мовчить.

 Чи туди, чи сюди,

 Чи то хліба, чи води,

 Чи сорочку, чи штанята,-

 Все до бабці, не до тата:

 Там безпечно від біди.

 І щасливо той живе,

 В кого бабця люба є.

 Той біди вже не зазнає,

 Бо бабусенька скрізь дбає.

Вчитель.  Справді, про все подбають добрі, натруджені бабусині руки. Скільки

                 роботи переробляють вони щодня. Вічна їм слава і хвала. Ось послу-

                 хайте, як дякують і допомагають своїм бабусям наші діти.

Учні.          Свою бабусю знаю

 Я з давніх-давніх пір

 Її обличчя любе,

 Її ласкавий зір.

  Замислиться бабуся,

  Зажуриться на мить

  І знов, дивись, сміється,

  Ласкаво гомонить.

 Та над усе найбільше

 Сподобались мені

 ЇЇ ласкаві руки

 Умілі та міцні.

 

  Оцим рукам хорошим

  Робота не важка,

  Бо вяже, варить, пише

  Бабусина рука.

 

Бабця вишила мені

 Квітами сорочку.

 Гарні, різні кольори –

 «На, вдягай, онучко».

 В нитці сонце золоте,

 Квіти є червоні,

 Ласка бабина цвіте

 Скрізь на білім фоні.

 Вишиваночку візьму,

 Швидко одягнуся.

 Підійду і обніму

 Я свою бабусю.

Дівчатка підбігають до своїх бабусь і

цілують їх руки.

Вчитель.   Цілуймо руки наших бабусь, цілуймо щодня  за ті смачненькі пиріжки і

               булочки, за зв’язані рукавички і шарфики. А які фантастичні вишивки

               створені цими руками. Це і серветки, і килимки, і рушники.

         Дівчатка підготували танець, який так і назвали «Бабусин рушничок».

Дівчатка виконують танець з рушниками  під мелодію

П.Майбороди «Танець про рушник».

Вчитель. Як гарно танцювали дівчатка. Як світились очі у бабусь. Та ще більше

      тішаться бабусі, коли їх внучата добре вчаться у школі. І я маю сказати, що

               ваші онуки дуже чемні і старанні школярі. Вони навіть склали жартівливі

               куплети про своє навчання у школі . Ось послухайте їх.

Наперед виходить пісенний гурт.

Хлопці змагаються з дівчатами.

Разом.         Заспіваєм вам частівки

 І веселі, і смішні.

 Ви послухайте уважно

 Наші успіхи шкільні.

Дівчата.    «Добрий день»,- казати треба

 Знаєм добре ми це всі.

 Одні кажуть все, аж зайве,

 Інші ходять, мов німі.

Хлопці.       У дівчаток гарні кіски,

 Але надто вже малі.

 І щоб більші виростали,

 Ми їх тягнем до землі.

Дівчата.     Хлопців треба научати,

 Що вони будуть солдати.

 А для того, щоб навчати,

 Любим їх завжди щипати.

Хлопці.       Джентльмени ми всі справжні,

 Коли треба чергувать,

 Для дівчат звільняєм місце

 І не будем заважать.

Дівчата.     А коли ідем в їдальню,

 Чи вертаємось у клас-

 Ви чомусь всі дружно місце

 Не звільняєте для нас.

Разом.         Ми куплети заспівали,

 Може в чомусь не праві.

 Неодмінно станем кращі,

 Адже ми іще малі.

Вчитель.      Ось, які ми артисти. Та на жаль не всі бабусі можуть сьогодні тішитися

                  своїми онуками. Немає на Землі нічого вічного. Не вічні і наші бабусі.

                  Приходить час і ми прощаємось з ними. «На все Божа воля»,-кажуть у

 народі. На жаль і в нашому класі є діти, бабусі яких уже померли.

 Вічній пам’яті покійних бабусь присвячуємо цю композицію.

Звучить сумна мелодія.

Наперед виходять хлопчик і дівчинка з запаленими

свічечками у руках.

Дівчинка.    В серці не гоїться рана,

   Душу біда напекла.

 Бабцю, чого ж ти так рано

 З дому навіки пішла.

  Ласкою серце ти гріла,

  Гріла і душу мою,

  І у колиски сиділа

  Тихо поки не засну.

Хлопчик.    Ти ж мене, бабцю, любила,

  Більш, ніж себе берегла.

 Бабцю, чого ж ти так рано

 З дому навіки пішла…

Вчитель.   Помянімо ж покійних бабусь хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

Вчитель. Дякую. Але життя продовжується і, як кажуть: «Живі про живе думають».

                Тож продовжуємо наше свято.

Учні.           Багато в бабусі турбот – не злічить!

 Одній всю роботу нелегко зробить.

 І хочеться вам, друзі, таке всім сказать:

 «Ми будем бабусі завжди помагать».

  Дуже нездужає наша бабуся,

  Я за бабусю дуже боюся.

  Каже бабуся: « Уже я стара…»

  Каже бабуся: «Вмирати пора..»

  Що ви бабусенько?

  Ви молоденька!

  Тільки натруджена,

  Тільки сивенька!

Звучить пісня у виконання пісенного гурту.

В.Ніколишин «А у нас бабусенька»

Учні.           Милі наші бабусі!

 Ми вам шану складаєм.

 І признатися мусим,

 Що без вас нас немає.

 

                   Ви нас, рідні, зростили,

 Нам життя дарували,

 І безмежно любили,

 Від біди захищали.

  Тож сьогодні я хочу

  Вам спасибі сказати

  За недоспані ночі,

  На тривоги багаті.

  

                             За натруджені руки,

  Що не знають утоми,

  За хвилини розради,

  Як не ладиться вдома.

 

                 

 Ми вас любимо щиро,

 Любим вас, як онуки.

 Всім здоровя вам, миру

 І цілуєм вам руки.

                             Нехай хоч і в маленькім ділі

  Та руки в нас уже умілі,

  Для вас, славні бабусі,

  Ростем помічниками.

  Ми щей дарунки змайстрували

  Своїми власними руками.

Звучить лагідна музика.

Учні вручають бабусям сувеніри

та листівки.

Учні.          Спасибі вам говорим знов

 За вашу ласку і любов.

 І вся весела дітвора

 Вам зичить щастя і добра.

  Побажаєм вам сто років жити

  Без горя, сліз і без журби!

  Хай з вами буде щастя і здоровя

  На многі літа, назавжди!

 Хай Бог охороняє вас від злого,

 Хай світить сонце і колосяться жита,

 Щоб були ви щасливі і здоров’я

            На многії і довгії літа.

Учасники свята виконують пісню

«Многая літ.»

Використана література

1. «Фольклорна веселка». Пісенник – К., «Муз. Україна», 1989

2. Верховинець В. «Весняночка». – К., «Муз. Україна», 1989

3. «Пролісок» - К., «Рад. школа», 1982

4. Ладижець В. «Ластівки з Карпат». Вірші. – К. «Веселка», 1984


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32790. Диалектика, её исторические формы. Диалектика и метафизика 15.42 KB
  Диалектика и метафизика. диалектика это учение о всеобщих связях и закономерностях развития природы общества и мышления а также основанный на этом учении метод познания. Диалектика как теория и метод познания в своем историческом развитии прошла несколько этапов. Наивная или стихийная диалектика античности.
32791. Общее понятие о философии. Исторические основания возникновения философии. Дофилософские мировоззренческие системы и их роль в формировании философии 15.71 KB
  Философия зародилась около 25 тыс. Термин философия был введен Пифагором и дословно означал любовь к мудрости phileo любовь sophi мудрость. Философия все больше превращалась в обобщенную систему знаний о мире задачей которой являлось дать ответы на наиболее общие глубинные вопросы о природе обществе человеке. Философия это форма духовной деятельности человека форма общественного сознания направленная на осмысление коренных мировоззренческих вопросов.
32792. Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины 15.26 KB
  Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины. С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук под частными науками понимаются те которые изучают отдельные области реальности. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка; 3антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач.
32793. Основной вопрос философии и его 2 стороны. Исторические формы материализма и идеализма 16.65 KB
  Основной вопрос философии и его 2 стороны. Центральная мировоззренческая проблема об отношении человека к миру конкретизируется в философии как вопрос об отношении мышления к бытию об отношении идеального и материального. Этот вопрос является основным вопросом философии т. Крупнейший представитель немецкой классической философии И.
32794. Исторические этапы развития мировой филосовской мысли. Основные филосовские принципы и исторические типы филосовствования 14.95 KB
  В истории философской мысли также выделяются основные типы философствования философского анализа. В античности созерцательный тип философствования проявился в натурфилософии философии природы а в Древнем Китае в принципе недеяния т. 2Умозрительный тип философствования это способ теоретического постижения действительности основанный на отвлеченных логических построениях не связанных с опытными данными. Ярким примером умозрительного типа философствования являются доказательства существования Бога в учении Ф.
32795. Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления 17.32 KB
  В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода: 1ведический предфилософский сер. связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни патриархальных традиций и власти деспотического государства. Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.
32796. Особенности Древнекитайской философии и её основные направления 17.69 KB
  В этот период создавались важнейшие философские школы оказавшие огромное влияние на общественную мысль китайского общества: конфуцианство даосизм моизм легизм и др. б даосизм как онтологическое учение его наивнодиалектический характер. Основателем даосизма является мудрец Лаоцзы VI V вв. Его главный труд Даодэцзын Книга о Дао и Дэ.
32797. Античная философия: этапы развития и характерные черты. Первые греческие мыслители 22.71 KB
  Античная философия: этапы развития и характерные черты. Античная философия возникла в Древней Греции в середине I тысячелетия до н. В центре внимания философии данного периода проблемы природы космоса в целом; 2классическая греческая философия учения Сократа Платона Аристотеля V IV вв. Главное внимание здесь уделяется проблеме человека его познавательных возможностей; 3философия эпохи эллинизма III в.
32798. Философия Платона, Теория познания Платона 14.35 KB
  Наиболее известные диалоги Платона: Государство Пир диалоги Софист и Федр посвящены проблеме души Тимей вопросу возникновения Космоса Протагор проблеме добродетели. Человек по Платону единство души и тела которые в то же время противоположны. Смертное тело только тюрьма для души оно источник страданий причина всех зол; душа гибнет если она слишком срослась с телом в процессе удовлетворения своих страстей. Стимулом к совершенствованию души является любовь к прекрасному.