82245

Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук

Доклад

Логика и философия

Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соцгум наук а развитие соцгум наук в свою очередь все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Понимание КМ в соцгум науках не возможно без ориентации на человека понимания его места в культуре в мире способов видения им мира. В КМ соцгум наук нет противопоставления субъектачеловека и объектамира описываются лишь типы понимания мира включающего самого человека.

Русский

2015-02-26

33.42 KB

14 чел.

Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук.

Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соц-гум наук, а развитие соц-гум наук в свою очередь, все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Близость понятий КМ и мировоззрение отмечал Дильтей. Мировоззрение включает в себя КМ, оценку жизни и цели. Мировоззрение – результат познания, опыта жизненной позиции. Дильтей рассматривает типы мировоззрения в религии, поэзии и литературе, а также особый тип мировоззрения – метафизику, которое возникает, когда мировоззрение возвышается до связного рационального целого, научно оправдывается и претендует на общезначимость, выходя за пределы методологических приемов частных наук. Дильтей применяет понятие КМ при анализе наук о духе, включая в этот феномен такие базовые сущности как жизнь, цель, человек-субъект, что отсутствует в исследованиях ест-научной КМ. Его анализ разных подходов и типов исследования человека (метафизика греков, волевая позиция римлян, теория жизненного поведения, выявление основных типов антропологии в культуре 16-17 веков) – способы представленности человека в культурно-исторической КМ. Понимание КМ в соц-гум науках не возможно без ориентации на человека, понимания его места в культуре, в мире, способов видения им мира. В КМ соц-гум наук нет противопоставления субъекта-человека и объекта-мира, описываются лишь типы понимания мира, включающего самого человека.

Иной аспект прблемы КМ соц-гум знаний исследовал Витгенштейн. Общая КМ, усвоенная нами еще в детстве, принадлежит к сфере личностного знания, представлена особым типом эмпирических системных знаний (высказываний), принимаемых на веру. По Витгенштейну усвоение КМ в детстве, основанное на доверии к взрослым – не чисто познавательная процедура, но одна из форм жизни наряду языковыми играми; не просто знания, а основанные на них реальные действия. Сомнение приходит после веры, что выражается в принятии НКМ, принятие кот тоже основано на вере, но не повседневной, а формирующейся на научной парадигме.

Потребность в научной систематизации знаний о культуре и обществе, входящих в КМ, привела к специальным исследованиям в соц-гум знании. В теоретико-социологических работах Вебера картины мира включают человека. Вебер сопоставляет три наиболее общих и развитых КМ: конфуцианская (даосизм) – приспособление к миру; иудаизм/буддизм – призыв к отрешенности от мира; иудаизм и христианство – овладение миром. Вебер положил начало постижению феномена КМ в философии, соц-гум науках. Введение понятия НКМ в лингвистику позволяет выявить различные виды влияния человека на язык, влияние различных КМ (философской, НКМ, религиозно-мифологической) на язык. Язык формирует КМ и формируется ей.

По мнению Корнилова различия понятий НКМ и ЯКМ объясняются нетождественностью объектов и субъектов отражения. НКМ всегда меньше реального мира, но стремится к совпадению с ним. ЯКМ не стремится к тждественности с реальным миром, находится с ни в отношении частичного пересечения, достраивает его с помощью мифических, субъективно-объективных категорий, становясь больше отражаемого мира. Для соц-гум знания значимо то, что ЯКМ и НКМ являются средством интеграции культуры. Это особенно важно для историко-культурных исследований, где важна и интуиция, и научный подход. Развитие НКМ как базового понятия соц-гум наук проявилось в выявлении дополнительных смысловых категорий пространства и времени, НКМ дополнилась социально-психологическими составляющими. В последние годы разработано понятие художественной КМ, эмоционально-чувственного способа освоения мира. Ее внутренние составляющие: идея, жанр, темы, образы. ХКМ – позновательная структура, отражающая мир в определенную эпоху развития.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6553. Структура еукаріотичної клітини. Біологічні особливості протистів 16.62 KB
  Структура еукаріотичної клітини. Біологічні особливості протистів Домен Ядерні або Еукаріоти (Евкаріоти) (Eukaryota Whittaker Margulis, 1978) - домен одно- та багатоклітинних організмів, що характеризуються переважно полігеномними клітинами...
6554. Структура прокаріотичної клітини 65.95 KB
  Структура прокаріотичної клітини Донедавна більшість дослідників традиційно вважали, що клітини прокаріот досить одноманітні й у переважній більшості мають форму сфери, циліндра або спирали. Вони бувають одиночними, в інших випадках утворюють нитки ...
6555. Систематика прокаріот. Характеристика основних груп мікроорганізмів 53.83 KB
  Для характеристики організмів використовують різноманітні ознаки: морфологічні, цитологічні, культуральні, фізіологічні, біохімічні, імунологічні й ін. Якщо обсяг інформації для характеристики об'єктів по суті безмежний...
6556. Фізіологія росту і живлення мікроорганізмів 33.77 KB
  Фізіологія росту і живлення мікроорганізмів Фізіологія мікроорганізмів вивчає життєдіяльність мікробних клітин, процеси їх харчування, дихання, росту, розмноження, закономірності взаємодії з навколишнім середовищем. Предметом вивчення медичної мікро...
6557. Загальна характеристика метаболізму мікробної клітини. Основні типи енергетичного обміну 20.01 KB
  Загальна характеристика метаболізму мікробної клітини. Основні типи енергетичного обміну. На відміну від еукаріотів, бактерії проявляють надзвичайно широку різноманітність типів метаболізму. Поширення метаболічних рис в межах груп бактерій традиційн...
6558. Конструктивний обмін мікроорганізмів 66.15 KB
  Конструктивний обмін мікроорганізмів Хімічний склад мікроорганізмів, у тому числі й бактерій, подібний до хімічного складу тіла рослин і тварин. Бактеріальна клітина складається із органогенів: вуглецю азоту, кисню, водню і зольних елементів. На час...
6559. Мікробний синтез. Досягнення промислової мікробіології 39.04 KB
  Мікробний синтез. Досягнення промислової мікробіології. Біотехнологія являє собою галузь знань, яка виникла й оформилася на стику мікробіології, молекулярної біології, генетичній інженерії, хімічній технології й ряду інших наук. Народження біотехнол...
6560. Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. Антибіотики, їх природа та властивості 34.83 KB
  Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. Антибіотики, їх природа та властивості. Хіміотерапія - специфічне антимікробне, антипаразитарне лікування за допомогою хімічних речовин. Ці речовини мають найважливішу властивість - вибірковістю д...
6561. Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі 20.28 KB
  Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі. Мікроорганізми зіграли найважливішу роль у побудові земної кори. Значною мірою в результаті їх діяльності відбувся частковий поділ хімічних елементів і сполук, що залягали в корінних породах у виг...