82248

История как форма проявления жизни. Объективация жизни во времени. Жизнь как незавершаемая целостность.(О.Шпеннглер, Э. Гуссерль)

Доклад

Логика и философия

Объективация жизни во времени. Она может трактоваться в естественно-научном это форма движения материи психологическом это одухотворенность бытия историко-культурном это проявление жизни в разных эпохах биографическом жизнь отдельного человека и философском жизнь как благо смыслах. Она может изучаться с разных позиций например со стороны образа жизни людей стиля и манеры жизни повседневного жизненного мира человека со стороны продолжительности уровня качества жизни и т.

Русский

2015-02-26

33.65 KB

14 чел.

История как форма проявления жизни. Объективация жизни во времени. Жизнь как незавершаемая целостность.(О.Шпеннглер, Э. Гуссерль)

Жизнь – это категория, применяемая многими науками. Она может трактоваться в естественнонаучном (это форма движения материи), психологическом (это одухотворенность бытия), историко-культурном (это проявление жизни в разных эпохах), биографическом (жизнь отдельного человека) и философском (жизнь как благо) смыслах. Категория «жизнь» является важнейшей и в социально-гуманитарных науках. Жизнь в социокультурном и гуманитарном смысле это непосредственное, внутреннее переживание человеком собственного бытия, которое является уникальным и раскрывается в духовно-коммуникативном опыте (В. Дильтей). Она может изучаться с разных позиций, например, со стороны образа жизни людей, стиля и манеры жизни, повседневного, жизненного мира человека, со стороны продолжительности, уровня, качества жизни и т.д.

Жизнь – это форма бытия человека в социальной среде, которая осознается и переживается им, окружает его и оказывает на него определенное воздействие. Важнейшей стороной жизни является её осмысляемость и переживаемость человеком. Человек, прежде всего, стремиться понять место жизни в системе других ценностей. Он осознает что, жизнь среди всех других ценностей занимает центральное место, так как является первоначальной основой существования и реализации других ценностей (надо, прежде всего, жить, чтобы обрести свободу или стать счастливым и т.д.). В социально-гуманитарных науках присутствует и другая точка зрения на значение повседневного, жизненного мира для человека. Согласно ей он рассматривается как неподлинный мир, как подготовительный период подлинной жизни человека, которая наступит вследствие или практического переустройства мира, или духовного, нравственного самосовершенствования самого человека. Данная точка зрения не является общепринятой.

Человек воспринимает свою жизнь, прежде всего, как повседневный, жизненный мир, который проявляется как:

непосредственная жизненная среда – она окружает человека, является повседневной средой, она чувственно воспринимается и реально представляется человеком, в этой среде человек совершает в основном традиционные действия ;

опосредованная жизненная среда – она дистанцирована от человека, но влияет на него;

отдаленная жизненная среда – она удалена от человека и оказывает на него небольшое влияние.

Повседневный, жизненный мир, прежде всего, непосредственная жизненная среда, имеет наибольшее значение для человека, так как он является «началом и концом всякой человеческой деятельности» (Д. Лукач). Он характеризуется следующим:

ориентированность на прагматичные действия (поступки с целью удовлетворить свои первичные, жизненные потребности),

постоянное изменение (частые преобразования среды жизни ),

значительная коммуникативность (постоянное общение с ближним кругом людей),

стандартизированность поведения (ориентация на привычные формы поведения),

приоритет переживания над осмыслением среды (ориентация на эмоциональное восприятие мира),

постоянная интерпретация жизненных смыслов (понимание целей и задач).

Повседневный, жизненный мир является приоритетным предметом гуманитарных наук. Так, например, история считается особой формой проявления жизни, способом объективизации жизни во времени, которая никогда не завершается (Г. Зиммель, О. Шпенглер, Э. Гуссерль); филология стремиться посредством изучения текстов художественных произведений познать и пережить жизнь героев или маленьких людей, культурология и этнография описывают повседневную жизнь людей и т.д.

Социальные науки (прежде всего, социология, политология) изучают образ жизни людей. Образ жизни – это вся совокупность форм жизнедеятельности, которые осуществляются человеком в определенных условиях социальной среды. Он включает в себя: способы совместной деятельности, связи человека, его ценности и цели. Формирование позитивного образа жизни людей является одной из важных задач социально-гуманитарных наук.

Социально-гуманитарные науки пытаются научить человека правильно решать важнейшие экзистенциональные вопросы:

быть или не быть (безусловно – быть),

иметь или быть (оптимально иметь, преимущественно – быть),

как стать бессмертным (в делах, в детях, в памяти людей).

Они также учат людей ориентироваться в философских учениях о смысле жизни и правильно выбирать свои цели:

жить ради других (альтруизм) или ради самого себя (эгоизм),

жить в самоограничении (аскетизм) или в наслаждении (гедонизм),

жить ради личных интересов (индивидуализм) или ради общественных интересов (коллективизм),

жить, преобразовывая среду (активизм) или не изменяя её (пассивизм).

Отношение к жизни в социально-гуманитарных науках преимущественно строиться на базе принципе благоволения перед жизнью, который был сформулирован А. Швейцером. В соответствии с ним, жизнь есть наивысшая ценность и поэтому, необходимо жить при любых обстоятельствах. Данный принцип так же подразумевает: благоговение перед небесным миром, сострадание к равному (к человеческому миру), вспомоществование к низшему (к растительному и животному миру).

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83584. Міжнародна організація цивільної авіації 36.37 KB
  Міжнародна організація цивільної авіації ІКАО була створена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.: забезпечувати безпечний і впорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі; заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден у мирних цілях; заохочувати розвиток повітряних трас аеропортів і аеронавігаційних засобів для міжнародної цивільної авіації; задовольняти потреби народів світу у безпечному регулярному ефективному й економічному повітряному транспорті; запобігати...
83585. Правовий режим повітряного простору. Свобода повітря 37.43 KB
  Згідно з принципом свободи польотів у міжнародному повітряному просторі повітряні судна підпорядковуються в даній сфері юрисдикції держави прапору держави реєстрації Порядок реєстрації повітряних суден визначається внутрішнім правом. Держави зобов\'язані здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в них повітряних суден вимогам безпеки польотів та за дотриманням ними міжнародних норм. Юрисдикція держави у власному повітряному просторі визначається її територіальним верховенством. Повітряний простір є частиною території держави.
83586. Боротьба з актами незаконного втручання у діяльність цивільної авіації 32.4 KB
  містить цілий ряд статей що відносяться до повітряного піратства під яким розуміють будьякий неправомірний акт насильства затримання що здійснюється в особистих цілях екіпажем або пасажирами приватного літального апарату. У міжнародному просторі урядові судна будьякої держави можуть захопити піратський літальний апарат заарештувати осіб що захопили його та віддати суду своєї держави. Будьяка держава зобовязана або судити або видавати осіб що скоїли їх.
83587. Поняття і принципи міжнародного космічного права 35.11 KB
  Його основними джерелами є: Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. Принципи міжнародного космічного права закріплені у Договорі про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. До них відносяться: дослідження та використання космосу на благо всього людства; рівне право всіх держав на дослідження та...
83588. Правовий режим космічного простору і небесних тіл 35.9 KB
  Розмежування повітряного простору держав на який поширюється їх суверенітет та відкритого космічного простору проходить на висоті 100110 км над рівнем Світового океану. Основоположною особливістю сучасного правового статусу космічного простору та небесних тіл є їх міжнародноправова кваліфікація як надбання всього людства. встановлює що ніяка частина космічного простору включаючи небесні тіла не підлягає національному привласненню ані шляхом проголошення над ними суверенітету ані шляхом використання або окупації; ані будьякими...
83589. Правовий режим космічних обєктів і екіпажів 37.05 KB
  Згідно з Конвенцією про реєстрацію об\'єктів що запускаються В космічний простір 1975 р. держава що здійснює такий запуск реєструє космічний об\'єкт у національному реєстрі. Кожна запускаюча держава представляє Генеральному секретарю ООН у найкоротший строк необхідну інформацію про кожний космічний об\'єкт занесений в її реєстр.
83590. Відповідальність у міжнародному космічному праві 35.62 KB
  Держави несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі включаючи Місяць та інші небесні тіла незалежно від того чи здійснюється вона урядовими органами або неурядовими юридичними особами. У випадку діяльності в космічному просторі включаючи Місяць та інші небесні тіла міжнародної організації відповідальність за виконання Договору про космос несуть разом з міжнародною організацією також і держави що беруть у ній участь. Держава що здійснює або організує запуск об\\\'єкта в космос а також кожна...
83591. Поняття і принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права 37.61 KB
  Сучасна практика свідчить, що основну частину МЕП складають норми, що регулюють міждержавні економічні відносини. Так, норми, спрямовані на регулювання правовідносин за участю фізичних та юридичних осіб, переважно регулюють відповідні...
83592. Сучасна система міжнародних економічних організацій 39.05 KB
  На універсальному рівні основними організаціями є ООН її спеціалізовані установи і СОТ. Незважаючи на важливу роль ООН в регулюванні міжнародних економічних відносиносновну роботу з розробки універсальних стандартів в галузі МЕП сьогодні здійснюють МВФ Група Світового банку та СОТ. СОТ була створена в 1994 р. Установчим документом СОТ є Марракешська угода про заснування СОТ 1994 р.