82334

Изменение в социальной структуре и численности населения в начале 50-х-сер.60-х годов

Доклад

История и СИД

Доля рабочих среди трудоспособного населения была невелика. По официальным данным на 1940 год доля рабочих в Казахстане было 634 тысячи колхозников – 912 тысяч. Проблема нехватки рабочих рук была решена за счет приезжих которые составляли 80 от общего числа рабочих. В 1960 году численность рабочих составляла 22 млн человек колхозников – 611 тысяч.

Русский

2015-02-26

29.09 KB

2 чел.

Изменение в социальной структуре и численности населения в начале 50-х-сер.60-х годов

В годы Великой Отечественной войны население Казахстана значительно увеличилось за счет эвакуированных из районов, охваченных оккупацией, депортированных народов (поляков, немцев, представителей народов Северного Кавказа). По переписи 1939 года в Казахстане проживало 6,9 млн. человек, а после войны вместе с эвакуированными и депортированными составило 7,5 млн. человек.

В послевоенные годы республика постоянно ощущала недостаток в рабочей силе. Многие казахстанцы не вернулись с фронта (погибло примерно 600 тысяч человек). Значительное количество специалистов, работавших в Казахстане в годы войны, после ее окончания вернулись на родину. Профессиональная подготовка на заводах и фабриках оставалась низкой. Для решения проблемы переподготовки в республике были открыты школы трудовых резервов и училища по подготовке квалифицированных кадров.

Не смотря на проведенную в 20-30-е гг. ХХ века индустриализацию, Казахстан оставался аграрной страной. Доля рабочих среди трудоспособного населения была невелика. По официальным данным на 1940 год доля рабочих в Казахстане было 634 тысячи, колхозников – 912 тысяч. В послевоенный период это соотношение постепенно изменилось в пользу первых.

Значительные изменения в численности населения в 50-е годы ХХ века связаны с освоением целинных и залежных земель. В это же время начинается строительство крупных промышленных предприятий на территории республики, для чего требовались большие людские ресурсы. В 1954-1956 гг. в Казахстан было переселено примерно 500 тысяч человек. Проблема нехватки рабочих рук была решена за счет приезжих, которые составляли 80 % от общего числа рабочих.

В первый период освоения целины – 1954-1956 гг. – в Казахстан прибыло 640 тысяч человек, в основном девушки и юноши из России, Белоруссии и Украины. Всего за время освоения целины в Казахстан прибыло 1 млн 500 тысяч человек.

В результате национальный состав Казахстана изменился коренным образом. Доля казахов по переписи 1959 года составила 30 % (2 млн. 787 тысяч человек). (Сейчас казахов в РК – 10 млн. 500 тысяч).

В 1960 году численность рабочих составляла 2,2 млн человек, колхозников – 611 тысяч. Приведенные сведения не совсем точно отражают реальную картину, так как в число рабочих и служащих официально включали тружеников села, работавших в совхозах. На самом деле они по положению в общественной жизни, грамотности, квалификации были ближе к колхозникам, чем к промышленным рабочим.

Тем не менее, в 50-е годы по сравнению с предыдущим периодом увеличилось количество рабочих и служащих в сфере промышленности, транспорта и связи. Подготовка рабочих кадров осуществлялась в системе трудовых резервов и на самих предприятиях.

Со второй половины 50-х годов все больше внимания уделялось развитию техники и производственных технологий. Для работы в новых условиях требовались квалифицированные рабочие кадры. В период с 1956 по 1960 гг. свою квалификацию повысили 767,2 тысячи человек, что составляло 58,5 % всего контингента рабочих. Уже в 50-е годы начал осуществляться дефицит квалифицированных рабочих из числа представителей коренной национальности. Именно в этот период стала проявляться тенденция умышленного удержания представителей коренной национальности в сельской местности и обустройства в городах переселенцев, прибывших из других регионов.

Таким образом, численность населения Казахстана в 50-60-е гг. ХХ века увеличивалась, но не естественным путем, а за счет миграции.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23027. Псевдоінверсні методи моделювання задач керування лінійними динамічними системами 652 KB
  Інтегральні моделі динаміки лінійних систем і можливості по їх використанню в розв’язанні обернених задач.13 були успішно розв’язані в попередніх лекціях. Задачі були розв’язані точно якщо це можливо або з деяким наближенням якщо точний розв’язок задачі не можливий. Цим самим були дані розв’язки або найкраще середньоквадратичне наближення до них для задач моделювання зовнішньодинамічної обстановки в якій функціонує система та прямих задач динаміки таких систем.
23028. Задачі ідентифікації динаміки систем з розподіленими параметрами 276.5 KB
  Псевдоінверсні методи [2227] обернення алгебраїчних інтегральних та функціональних перетворень дозволяють виконати таку заміну побудувати моделюючі функції в неперервному або дискретному вигляді тільки при відомій функції матриці Гріна в необмеженій просторовочасовій області. Викладена ж в лекції 2 методика побудови функції дозволяє виконати це для систем динаміка яких описана вже диференціальним рівнянням вигляду 1.7 зведеться до знаходження перетворюючої функції функції Гріна в нашому розумінні такої що 15.4 побудови...
23029. Задачі ідентифікації лінійних алгебраїчних, інтегральних та функціональних перетворень 487 KB
  Постановка та план розв’язання задачі. Далі розв’язки ідентифікаційних задач 16.3 отримаємо із розв’язку допоміжних задач 16. Розглянемо розв’язок задачі 16.
23030. Проблеми моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами 1.64 MB
  4 і модель ця адекватно описує динаміку фізикотехнічного об’єкту процесу то можна ставити і розв’язувати: Прямі задачі динаміки – визначення векторфункції стану ys при заданих зовнішньодинамічних факторах ; Обернені задачі динаміки визначення векторфункцій які б згідно певного критерію дозволяли отримувати задану картину змін векторфункції ys або наближатися до неї.4 побудовані апробовані практикою а відповідні математичні теорії дозволяють розв’язувати як прямі так і обернені задачі динаміки таких систем....
23031. Побудова матричної функції Гріна та інтегральної моделі динаміки систем з розподіленими параметрами в необмеженій просторово-часовій області 249.5 KB
  Функція Гріна динаміки систем з розподіленими параметрами в необмежених просторовочасових областях.10 а також з того що шукана матрична функція Gss' є розв’язком рівняння 1.1 де визначені вище матричні диференціальні оператори та матрична функція одиничного джерела. А це означає що матрична функція відповідає фізичному змісту задачі а розв’язок її дійсно представляється співвідношенням 1.
23032. Дискретний варіант побудови та дослідження загального розв’язку задачі моделювання динаміки систем з розподіленими параметрами 586 KB
  Псевдообернені матриці та проблеми побудови загального розв’язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь. З цією метою виділимо в матриці C r лінійно незалежних стовпців. Враховуючи що всякий стовпець матриці C може бути розкладений за системою векторів як за базисом матрицю C подамо у вигляді де вектор коефіцієнтів розкладу стовпця матриці С за базисом .10 ранг основної матриці дорівнює рангу розширеної.
23033. Моделювання дискретизованих початково-крайових 244 KB
  Постановка задачі та проблеми її розв’язання.4 в розв’язку 1.23 вектора векторфункції та матричної функції проблему розв’язання задачі 4.6 в залежності від співвідношень між та може мати точний розв’язок або визначене згідно 4.
23034. Моделювання неперервної початково-крайової задачі динаміки систем з розподіленими параметрами 355.5 KB
  Моделювання неперервної початковокрайової задачі динаміки систем з розподіленими параметрами 5. Постановка задачі та проблеми її розв’язання. Розглянутий вище варіант постановки та розв’язання проблеми моделювання початковокрайової задачі динаміки системи 1.5 Для того щоб методику розв’язання дискретизованої задачі моделювання динаміки розглядуваної системи розвинуту в рамках лекції 3 успішно узагальнену далі лекція 4 на задачі моделювання дискретизованих початковокрайових умов неперервними функціями та поширити на задачу 5.
23035. Моделювання динамічних систем з розподіленими параметрами при наявності спостережень за ними 563 KB
  Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6. Відомі функції невідомі 6.