82354

Дизайн-проект кінологічного центру

Дипломная

Косметология, дизайн и стилистика

Традиційні ветеринарні клініки, які функціонують в великих містах України, не зовсім відповідають сучасним тенденціям з утримання та розведення домашніх тварин. Домашні улюбленці, які якоюсь мірою стають членами сім’ї, потребують більш гнучкого підходу до їх утримання, особливо в середовищі великих міст, яким є Київ.

Украинкский

2015-02-27

1.74 MB

4 чел.

Ізм.

Арк.

документа

Підпис

Дата

Арк.

3

Дипломний проект

Ізм.

Арк.

документа

Підпис

Дата

Арк.

3

Дипломний проект

Міністерство культури  України

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Інститут дизайну та  ландшафтного  мистецтва

Кафедра дизайну, графіки та реклами

Спеціальність 6.020207 Дизайн

Спеціалізація  „ Дизайн інтер’єру ”

                                              Допускається до захисту:

                                                  Директор Інституту дизайну

                                              і ландшафтного мистецтва

                                                              проф.____________Б.П. Андресюк

„____”__________________2015 р.

           

«Дизайн-проект кінологічного центру»

Випускна кваліфікаційна робота

Пояснювальна записка

Креслення

Електронна версія

                                                              студентка групи ДІ-29

денного відділення                                                         Клюй М.

керівник                                                               бакалаврської роботи                                                         доцент, кандидат арх. Ієвлева В. П.

                                                                

Київ 2013

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА  Академія Керівних  Кадрів Культури і Мистецтв

ІНСТИТУТ ДИЗАЙНУ І ЛАНДШАФТНОГО МИСТЕЦТВА

                                                             

„Затверджую”

Завідувач кафедри, професор Кущ М. В.                                                                                 __________________________________________

                                                         “________”___________________200____р.

Завдання

на бакалаврську кваліфікаційну роботу студентові

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я , по батькові)

1. Тема проекту (роботи)

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

затверджена наказом по Академії  №_________   від ”________” ______________20_____ р.

2. Термін  здачі студентом закінченого проекту (роботи)_____________________________

3. Вихідні дані до проекту (роботи)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить

розробити)_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що стосуються їх

Розділ

Консультант

Завдання видав

Завдання прийняв

7. Дата видачі завдання

________________________________________________________________

                          Керівник                                           ___________________________________

                                                                                                                                                                                       (підпис)

                          Завдання прийняв до виконання    __________________________________

                                                                                                                                                                               (підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент-дипломник____________________________________________

Керівник проекту______________________________________________

Відомість проекту

Формат

Позначення

Найменування

Кіл. лист.

№ екземпл.

Примітка

Текстовий документ

1

А4

Пояснювальна записка

63

2

Графічний матеріал

1

А0

1

2

А0

1

3

А3

Генплан м 1:1000

2

4

А3

Ситуаційний план м 1:25000

2

5

А3

Ситуаційний план м 1:10000

2

6

А3

Фасади головної споруди м 1:200

2

7

А3

Фасад виставочного центру м 1:75

2

8

А3

План першого поверху

м 1:200

2

9

А3

План другого поверху

м 1:200

2

10

А3

План третього поверху

м 1:200

2

11

А3

Розріз м 1:25

12

А3

План виставочного центру

м 1:200

2

13

А3

Зонування першого поверху

м 1:200

2

14

А3

Зонування другого поверху м 1:200

2

15

А3

Зонування третього поверху м 1:200

2

16

А3

Зонування виставочного центру м 1:200

2

17

А3

План стелі з розташуванням освітлення кімнати для кішок м 1:40

2

18

А3

План стелі кімнати для кішок м 1:40

2

19

А3

План розміщення меблів у кімнаті для кішок м 1:50

2

20

А3

Розгортки стін кімнати для кішок м 1:75

2

21

А3

Інтер’єр кімнати для кішок

2

22

А3

Інтер’єр кімнати для кішок

2

23

А3

Елемент меблів м 1:25

2

24

А3

Елемент меблів м 1:15

2

25

А3

План з меблями холу м 1:100

2

26

А3

План стелі з розташуванням освітлення холу м 1:100

2

27

А3

Розгортки стін холу м 1:100

2

28

А3

Інтер’єр холу

2

29

А3

Розгортки стін виставкового залу м 1:200

2

30

А3

Інтер’єр виставкового залу

2

 

Анотація

Клюй М. В. «Дизайн проект кінологічного центру» . Випускна бакалаврська робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з напрямку підготовки – 0202 «Мистецтво» спеціальність 6.02020701 – Дизайн, спеціалізації – «Дизайн інтер’єру», Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 2013.

Бакалаврська випускна робота являє собою дизайн-проект вирішення кінологічного  центру з дресування, лікування та виставкових функцій, пов’язаних з утриманням в міських умовах невеликих тварин ( собаки, кішки, невеликі гризуни, птахи ). Комплекс створений з урахуванням традиційних ветеринарних функцій, а також виставково-презентаційних з невеликим тимчасовим притулком для утримання домашніх тварин. Разом з вирішенням архітектурних об’єктів – лікувально-притулкового та виставкового корпусів – детально розроблені інтер’єри виставково-дресувального корпусу та різні за функціональним призначенням інтер’єри лікувально-притулкового корпусу.

При розробленні дизайн-проекту були проаналізовані відомості про облаштування та функціонування подібних закладів близького зарубіжжя та країн Європи.

При розробленні елементів інтер’єру комплексу запропоновано використання природних матеріалів, що забезпечить умови комфортного відпочинку для пацієнтів та відпочиваючих.

При конструювання зовнішнього вигляду павільйонів запропоновано форми, які лаконічно підкреслюють особливості ландшафту території, де розмістився кінологічний центр.  

Аннотация

Клюй М.В. «Дизайн проект кинологического центра». Выпускная бакалаврская работа на соискание образовательно-квалификационного уровня «Бакалавр» по направлению подготовки - 0202 "Искусство" специальность 6.02020701 - Дизайн, специализации - «Дизайн интерьера», Национальная академия руководящих кадров культуры и искусств, Киев, 2013.

Бакалаврская выпускная работа представляет собой дизайн- проект решения комплексного центра по дрессировке, оказанию ветеринарной помощи и выставочных функций, связанных с содержанием в городских условиях небольших животных (собак, кошек, небольших грызунов, птиц). Комплекс создан с сочетанием традиционных ветеринарных функций, а также выставочно-презентационных с небольшим временным убежищем для содержания домашних животных. Вместе с решением архитектурных объектов  лечебно-приютского и выставочного корпусов − детально разработаны интерьеры выставочно-дрессировочного корпуса и различные по функциональному назначению интерьеры лечебно-приютского корпуса.

При разработке проекта была проанализирована информация об  обустройстве и функционировании подобных заведений близкого зарубежья и государств Европы.

При разработке элементов интерьера предложено использование натуральных материалов , что обеспечит условия комфортного отдыха для пациентов и посетителей.

При конструировании внешнего вида павильонов предложены формы, которые лаконично подчеркивают особенности ландшафта   территории, где расположился кинологический центр.

Abstract

Kliuy M.V.  "Design  Project  of  the Dog Training Center." The graduation paper for getting educational qualification of Bachelor 2002 "Art" specialty 6.02020701- Design, specialization – Interior design, the National Academy of Culture and Arts, Kyiv, 2013.

Bachelor graduation paper presents the design of the Center for training, treatment and exhibition for pets. The center is designed with the purpose of keeping

pets in urban environment(dogs, cats, rodents, birds).

The center is divided into several architectural objects: the building for treatment and shelter, exhibition and training pavilions.

The interior of the blocks was worked out according to the functions of construction.

The analysis on functioning of such establishments in other European countries was made. Natural materials were used in interior construction of the pavilions.

ЗМІСТ:

Завдання на дипломний проект

Календарній план

Анотація

ВСТУП…………………………………………………………………..……………11

РОЗДIЛ І. НОРМАТИВНО-ПРОЕКТНА БАЗА ДЛЯ ВЕТЕРИНАРНОГО

ЦЕНТРУ ТА ПРИТУЛКІВ ДЛЯ ТВАРИН………………………………………..13

  1.  Ветеринарні установи та вимоги до створення ветеринарних пунктів……13
  2.  Вимоги до території ветеринарних пунктів……..........................................17
  3.  Вимоги до водопостачання та каналізації…………………………………..19
  4.  Опалення та вентиляція……………………………………………………….22
  5.  Типологія приміщень для утримання тварин………………………………24
  6.  Загальні вимоги до приміщень………………………………………………29

Висновки ………….……………………………………………………..................34

РОЗДІЛ ІІ. ЗАРУБІЖНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ АНАЛОГИ ПРИТУЛКІВ ДЛЯ

ТВАРИН ТА ВЕТЕРИНАРНИХ КЛІНИК………………………………………35

Висновки……………………………………………………………………………43

РОЗДІЛ ІІІ.  ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………44

3.1  Розташування................................................................................................44

3.2  Ідея-концепція комплексного центру з утримання та лікування

домашніх тварин .................................................................................................44

3.3  Організація території комплексу…………………………………………….45

3.4  Вирішення поверхових планів корпусів комплексу……………………….46

3.5 Інтер’єри спеціалізованих приміщень..........................................................49

3.5.1 Виставково-дресувальний корпус………………………………………….49

3.5.2 Вирішення інтер’єру холу клініки…………………………………………50

3.5.3 Спеціалізовані кімнати для утримання тварин……………………………52

3.6 Конструктивні рішення корпусів…………………………………………….52

3.7 Спеціалізовані меблі та обладнання …………………………………………54

Висновки………………………………………………………………....................56

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК………………………………………………………..57

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ………………………….……………….58

ДОДАТКИ……………………………………………………………….…………59

ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ………………………………………………………….64

Вступ

Актуальність теми. Традиційні ветеринарні клініки, які функціонують  в великих містах України ,  не зовсім відповідають сучасним тенденціям з утримання та розведення домашніх тварин. Домашні улюбленці, які якоюсь мірою стають членами сім’ї,  потребують більш гнучкого підходу до їх утримання, особливо в середовищі великих міст, яким є Київ.

Суміщення лікувальних, виховних та притулкових функцій в одному комплексі дасть змогу не тільки повністю забезпечити тваринам правильний з точки зору сучасних досягнень догляд та виховання, але й здійснити тимчасове утримання їх у спеціально створених для цього готелях для тварин на момент відсутності їх хазяїв. Хоча назва роботи акцентує увагу, насамперед, на кінологічному напрямку спеціалізації, в комплексі передбачено також спеціальні приміщення та засоби, які пов’язані з утримання кішок, невеликих гризунів та птахів.

Однією з особливих відмінностей запропонованого  проектом сучасного центру є його комплектність.

Ідея-концепція  проекту втілює найповніші зарубіжні зразки, що стосуються лікування, виховання та утримання братів наших менших в домашніх умовах великого міста.

Розташування центру пропонується на території  селища міського типу Новосілки Київської області, що має зручний транспортний зв'язок з іншими районами міста. Проектні пропозиції враховують найсучасніші досягнення в напрямках догляду за тваринами в домашніх умовах.

Стилістичне вирішення інтер’єрів тяжіє до простих сучасних архітектурно- конструктивних та каркасно-просторових систем з застосуванням розробок зарубіжних  та вітчизняних дизайнерів.

Новизна проекту. При створені дизайн-концепції комплексного вирішення інтер’єрів були застосовані як сучасні просторові конструкції, так і традиційні, добре знайомі дерев’яні елементи, що створюють затишні інтер’єри для тварин та працівників центру.

Практичне значення. Комплексний центр догляду за домашніми тваринами не має аналогів в межах України, актуальність його розробки та запроваджень не викликає сумнівів в тому, що він потрібний, передусім, для великих міст з чималою  численністю тварин, які на сьогодні утримуються  в місті.

Обсяг та структура роботи.  Дизайнерська бакалаврська робота складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів, що оформлені у вигляді додатків та двох демонстраційних планшетів формату А0. Пояснювальна записка має вступ, три розділи, висновки, загальні висновки і список літератури та джерел.

Основний текст становить 63  сторінок, а також 29  додатків.

 

РОЗДIЛ І. НОРМАТИВНО-ПРОЕКТНА БАЗА ДЛЯ ВЕТЕРИНАРНОГО

ЦЕНТРУ ТА ПРИТУЛКІВ ДЛЯ ТВАРИН

1.1 Ветеринарні установи та вимоги до створення ветеринарних пунктів

Ветеринарний комплекс являє собою будівлі та споруди ветеринарного призначення (міські станції боротьби з хворобами тварин, ветеринарні лабораторії, ветеринарні лікарні, амбулаторії, пункти та ін.) До ветеринарним об'єктів відносяться також споруди, що мають ветеринарно-санітарне значення.

Ветеринарні об'єкти для обслуговування домашніх тварин, що утримуються населенням міст та інших населених пунктів, розміщуються у місцях, зручних для їх обслуговування за умов дотримання ветеринарних вимог, щодо мінімального віддалення  ветеринарного об'єкта від підприємств та житлової забудови.

Успіх роботи ветеринарної служби, організація заходів профілактики та боротьби з хворобами, розширення впливу її на зростання культури громадського тваринництва, його продуктивність в значній мірі залежить від правильного проектування, будівництва та експлуатації ветеринарних, виробничих і ветеринарно-санітарних об'єктів. Відповідно до вимог Міністерства сільського господарства СРСР були розроблені «Норми технологічного проектування ветеринарних об'єктів (НТП-Сх.8-67)». Ці норми поширювалися на проектування нових або реконструйованих тваринницьких ферм в колгоспах, радгоспах, птахофабрик і інших сільськогосподарських підприємств.

Ветеринарні установи та об'єкти, запроектовані в тваринницьких господарствах, передбачали в залежності від напрямку їх спеціалізації та розмірів здійснення лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних і діагностичних досліджень.

Зооветеринарні розриви між загальногосподарськими ветеринарними об'єктами (ветлікарня) і іншими тваринницькими фермами передбачали не менше 150 м, птахівницькими – не менше 200 м, звірівницькими і кролеводчими  – 1500 м. При розміщенні ветлікарні на території центральної садиби між нею, житловими і громадськими будівлями відстань повинна бути 300 м.

Розриви між ветеринарними об'єктами, залізничними, автомобільними дорогами загальнодержавного і республіканського значення I і II категорій становить не менше 300 м, автомобільними дорогами республіканського та обласного значення III категорії і скотопрогонів – не менше 150 м, інших доріг місцевого призначення IV і V категорій – не менше 50 м.

Ветеринарні об'єкти розрізняють місцевого (внутрифермского) і загальногосподарського призначення. Ветеринарні установи можуть обслуговувати кілька господарств, тваринництво цілого району (районні), а також ряду районів (міжрайонні), всю область (обласні). Відповідно до «Норм технологічного проектування» в номенклатуру ветеринарних об'єктів внутрифермского і загальногосподарського призначення включені наступні об'єкти: а) ветеринарні об'єкти – ветеринарна лікарня, ветеринарний пункт, лікувально-санітарний пункт для господарств з відстійним тваринництвом, ветеринарна лабораторія для птахофабрик і племптахозавод, ізолятор, б) виробничі, ветеринарно-санітарні об'єкти – забійно-санітарний пункт, ветеринарно-санітарний пропускник, споруди для обробки шкірного покриву тварин (ванни і майданчики). До виробничих об'єктів відносять і карантинні споруди.

При проектуванні і будівництві тваринницьких ферм з різною спеціалізацією і розмірами  для окремих видів тварин повинні передбачатися такі основні ветеринарні об'єкти: ветпункт, ізолятор, ветсанропускник і споруди для обробки шкірного покриву тварин. Ветлабораторія проектується тільки на птахофабриках, племптахорепродукторі і племінних птахівничих конкурсно-випробувальних станціях.

Кожен з ветеринарних або виробничих ветеринарно-санітарних об'єктів загальногосподарського або загальнофермского призначення, як і ветеринарні лікувально-профілактичні, діагностичні та інші ветеринарно-санітарні установи, об'єкти і споруди складаються з окремих будівель, відділень, ланок, мають певний склад виробничих приміщень.

Загальні вимоги до ветеринарних пунктів широкого профілю

1. Ветеринарні послуги здійснюються юридичними особами та індивідуальними підприємцями, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення ветеринарної діяльності, якщо інше не встановлено законодавчими актами, а також державною ветеринарною службою. Безпосереднє надання ветеринарних послуг здійснюють спеціалісти ветеринарної служби.

2. Для надання ветеринарних послуг тваринам у притулках передбачено ветеринарний пункт.

Ветеринарні пункти призначені для амбулаторного та стаціонарного лікування тільки тих тварин, що знаходяться у притулку. Ветеринарна діяльність включає в себе здійснення профілактичних ветеринарно-санітарних, організаційних заходів щодо попередження та поширенню інфекційних та інвазійних хвороб і проведення діагностичних досліджень.

3. При проведенні діагностичних та лікувально-профілактичних заходів тварини повинні бути зафіксовані, методи фіксації, що наведені в додатку 2.

4. Облік і ведення ветеринарної документації проводиться у встановленому порядку згідно з чинним ветеринарним законодавством.

5. Номенклатура основних виробничих приміщень ветеринарного пункту і мінімальна норма їх площі (наведено в додатку 3).

6. У приміщеннях для утримання тварин слід передбачати механізацію напування, роздачі кормів, внесення підстилки, видалення екскрементів.

7. При проектуванні повинні передбачатися:

- Мобільні високонапорні автоматизовані установки для вологого прибирання та аерозольної дезінфекції та дезінсекції приміщень;

- Пристрої (верстати тощо) для фіксації тварин при лікуванні та проведенні профілактичних обробок;

8. У районах, де розрахункові перепади температур внутрішнього і зовнішнього повітря в холодний період року становлять більше 25 ° С, слід передбачати подвійне скління вікон.

9. Висоту від рівня підлоги до низу вікон у приміщеннях слід приймати  не менше 0,8 – 1,2 м.

10. Внутрішні поверхні огороджувальних конструкцій (стіни, перегородки та стелі) у приміщеннях стаціонарів, ізоляторів і карантинів повинні бути гладкими і пофарбовані у світлі тони вологостійкими фарбами та стійкими до дезінфікуючих засобів.

Стіни приміщень манежу-адміністратора, приміщення для ветеринарних обробок тварин, мийної, стерилізаційної, лікувальних процедур, обробки спецодягу, мийної та сушильної у відділенні прийому та санітарної обробки тварин повинні бути до стелі облицьовані керамічною плиткою або плиткою з полімерних матеріалів.

11. При вході в карантинне приміщення та ізолятор повинні розміщуватися килимки (розміром по ширині дверного отвору, довжиною не менше 1 м), змочені дезінфікуючим розчином.

12. Підлоги, стіни, годівниці та інше обладнання карантинного приміщення і ізолятора повинні бути виконані з матеріалів, що легко піддаються дезінфекції, проведеної після звільнення приміщень від тварин. У карантинному приміщенні і ізоляторі не допускається використання годівниць, поїлок та іншого інвентарю, виготовлених з дерева.

13. Мийку приміщень та обладнання карантинного відділення та ізолятора здійснюють по мірі необхідності протягом робочого дня, а дезінфекцію – в кінці роботи.

 

1. 2 Вимоги до території ветеринарних пунктів

1. Вибір і відведення ділянки під будівництво притулків вибирається з урахуванням плану організаційно-господарського устрою установи, існуючого розплануванням даного населеного пункту і районного планування за обов'язкової участі органів нагляду в галузі ветеринарії та державного санітарного нагляду. При відведенні ділянки слід враховувати напрямок пануючих вітрів, рельєф місцевості, рівень стояння ґрунтових вод, наявність під'їзних шляхів, можливість забезпечення водою питної якості, умови спуску стічних вод, можливість організації санітарно-захисної зони.

2. Ділянка повинна знаходитися з навітряного боку по відношенню до промислових організацій з викидами шкідливих речовин і з підвітряного боку – до житлових будинків, лікувально-профілактичних установ, культурно-побутових будівель, дитячих дошкільних та навчально-виховних закладів.

3. Притулки розміщуються в окремих будівлях з дотриманням вимог діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)» і обов'язковою наявністю окремих входів для відвідувачів з тваринами, персоналу, приймання відловлених тварин, готових кормів та напівфабрикатів для годування тварин.

4. Санітарно-захисна зона встановлюється відповідно до діючих «Технічних нормативно правових актів (ТНПА)».

5. Територія установи повинна мати ухил від 0,0030  до 0,050  залежно від ґрунту для відводу атмосферних, талих і змивних вод у зливову каналізацію. Рівень стояння ґрунтових вод повинен бути не менше, ніж на 0,5 м нижче позначки підлоги підвальних приміщень.

6. Територія будівлі установи повинна мати поділ на функціональні зони:

виробничу (тваринницьку) зону – де утримуються тварини, в неї входять: карантинне відділення, відділення перетримки тварин, оглядовий кабінет;

господарську зону – склади, кормокухня, і інші господарські приміщення;

приміщення адміністративно-господарських служб, в які повинен бути передбачений доступ сторонніх осіб.

7. Технологічний процес повинен забезпечувати повну ізоляцію виробничої зони від чистої (господарської та адміністративної) і виключати можливість поширення інфекції.

8. Місця для відпочинку персоналу і прийому їжі на підприємстві повинні бути винесені за межі виробничої зони.

9. Територія організації повинна утримуватися в чистоті. Протягом дня її очищають від забруднень. У теплу пору року перед збиранням не рідше одного разу на день проводять поливання зелених насаджень. У зимовий час проїжджу частину території та пішохідні доріжки систематично очищають від снігу та льоду.

10. На прилеглій до притулку території слід передбачити вигульні дворики для тварин з твердим покриттям і огорожею. Дворики регулярно повинні очищатися від фекалій і дезінфікуватися.

11. Для збору побутових відходів та продуктів життєдіяльності тварин повинні бути встановлені промарковані контейнери з кришками на асфальтованій або бетонній площадці, розміри якої повинні перевищувати розміри контейнерів не менше ніж на 1 м в усі сторони. Територія майданчика для контейнерів для збору побутових відходів повинна бути огороджена таким чином, щоб виключити можливість проникнення інших тварин і сторонніх людей. Майданчик для контейнерів для збору побутових відходів повинна бути огороджена з трьох сторін суцільною стіною висотою не менше 1,5 м. Майданчики для збору побутових відходів повинні бути розташовані з навітряного боку по відношенню до приміщень установи. Санітарний розрив між ними повинен становити не менше 15 метрів.

12. Видалення побутових відходів з контейнерів повинно проводитися при їх накопиченні не більше ніж на 2/3 ємності, але не рідше одного разу на день, з подальшою дезінфекцією контейнерів та майданчику, на якому вони розташовані. Для обробки контейнерів для збору побутових відходів, урн, зберігання інвентарю для   прибирання території має бути виділено окреме приміщення з підведенням холодної, гарячої води, каналізацією. При централізованому зборі побутових відходів в організацію повинні доставлятися чисті продезінфіковані контейнери для збору побутових відходів.

  1.  3  Вимоги до водопостачання та каналізації

1. Водопостачання повинно здійснюватися приєднанням труб до централізованої мережі водопроводу, а за його відсутності – влаштуванням внутрішнього водопроводу від артезіанських свердловин.

2. Якість води, що використовується для технологічних, питних і господарсько-побутових потреб, має відповідати вимогам СанПіН 10-124 РБ 99 «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води централізованих систем питного водопостачання. Контроль якості».

Водопостачання повинно здійснюватися з централізованої мережі господарсько-питного водокористування, а за його відсутності – влаштуванням внутрішнього водопроводу від артезіанських свердловин.

3. Вибір джерел водопостачання, місця забору води, розрахунок меж і план заходів з благоустрою зони санітарної охорони джерел водопостачання повинні проводитися у відповідності з діючими «Технічно-нормативними правовими актами (ТНПА)» і підлягають обов'язковому узгодженню з органами державного санітарного нагляду.

4. Пристрій системи водопостачання організації має відповідати вимогам діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)».

5. Артезіанські свердловини і запасні резервуари повинні мати зони санітарної охорони не менше 25 м. За їх санітарно-технічним станом і за якістю води повинен бути встановлений систематичний контроль відповідно до чинних «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)». у строки, узгоджені з органами державного санітарного нагляду.

Залежно від епідеміологічної та епізоотичної ситуації кратність випробувань води може бути змінена незалежно від джерел водопостачання.

6. Водопровідний ввід повинен знаходитись в ізольованому зачиненому приміщенні і утримуватися в належному технічному і санітарному стані, мати справні манометри, кран для відбору проб води, зворотні клапани.

7. Технічний водопровід повинен бути роздільним від господарсько-питного водопроводу. Обидві системи водопостачання не повинні мати ніяких з'єднань між собою і повинні бути пофарбовані в різні кольори.

8. Підживлення оборотної системи водопостачання повинна здійснюватися з мережі господарсько-питного водопроводу з повітряним розривом струменя не менше 20 мм.

Точки водозабору обох систем водопостачання необхідно відзначати відповідними написами: "питна", "технічна".

9. Комунікації оборотних систем водопостачання перед пуском в експлуатацію, а також періодично в процесі експлуатації повинні піддаватися дезінфекції.

10. З метою профілактики слід передбачати щорічну перевірку технічної справності і при необхідності ремонт обладнання джерел водопостачання, водопровідної мережі, запасних резервуарів, оглядових колодязів тощо

11. У приміщеннях притулку мають бути встановлені раковини для миття рук з підведенням холодної та гарячої води із змішувачем, дозатори для рідкого мила і антисептика для обробки рук, електрорушники або рушники разового користування, педальні бачки для відпрацьованих паперових рушників.

12. Для питних цілей встановлюють питні фонтанчики з безконтактним керуванням, сатураторні установки або питні бачки, температура питної води повинна бути в межах 8 - 200 С. Вода в бачках повинна замінятися щоденно, бачки повинні бути опломбовані.

13. Пристрої системи каналізації повинні відповідати вимогам діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)»., а також вимогам цих правил. Для збирання та видалення атмосферних опадів слід передбачати зливову каналізацію.

14. При скиданні на міські очисні споруди або за наявності власних очисних споруд умови скидання відпрацьованих стічних вод визначаються чинними «Технічно нормативно-правовими актами (ТНПА)».

Умови скидання стічних вод повинні бути узгоджені з органами державного санітарного нагляду.

15. Мережі зовнішньої каналізації на території організації доцільніше розташовувати нижче водопровідних комунікацій; допускається також закладення водопровідних і каналізаційних мереж на одній глибині. Обладнання місць перехрещення водопровідних і каналізаційних труб, а також відстань між паралельними комунікаціями повинні відповідати вимогам діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)».

16. При необхідності слід передбачати локальне очищення забруднених стічних вод.

17. Стічні води установи перед випуском у водойму повинні піддаватися механічній, хімічної (при необхідності) і повній біологічній очистці на очисних спорудах населеного пункту або на власних очисних спорудах.

Категорично забороняється скидання у відкриті водойми виробничих і побутових стічних вод без відповідного очищення, а також пристрої поглинаючих колодязів.

18. Злив в каналізацію стічних вод від устаткування повинно проводитися закритим способом. Скидання стічних вод на підлогу виробничого приміщення, а також у пристрої відкритих жолобів для їх стоку в каналізацію не допускається.

19. Збір і вивіз гною і сміття з території притулку проводиться щодня в щільно закритих контейнерах-сміттєзбірниках, що встановлюються в спеціально відведених місцях. Переповнення сміттєзбірників не допускається.

20. Умови скидання фекальних та зливових стічних вод повинні задовольняти вимогам охорони поверхневих вод від забруднення, узгоджуватися з територіальними органами санітарного нагляду, державного епідеміологічного нагляду.

21. Для видалення виробничих і господарсько-побутових стічних вод установи повинні бути приєднані до загальноміської каналізації або мати самостійну каналізацію та очисні споруди.

  1.  4    Опалення та вентиляція

1. При проектуванні систем вентиляції, кондиціювання та опалення споруджуваних, реконструйованих будівель притулків повинні дотримуватися діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)».

2. Експлуатація тепловикористовуючих установок і теплових мереж повинна здійснюватися відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж споживачів» та «Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж споживачів».

3. Системи вентиляції, опалення та кондиціонування повинні забезпечувати:

параметри мікроклімату повітряного середовища відповідно до ветеринарно-санітарних правил і норм;

4. В організації при використанні коштів опалення, вентиляції (або кондиціонування) у виробничих і допоміжних приміщеннях має бути створений сприятливий мікроклімат для:

- роботи обслуговуючого персоналу;

- збереження кормів та матеріалів;

- забезпечення умов утримання тварин;

- збереження обладнання.

5. У всіх приміщеннях в якості нагрівальних приладів повинні застосовуватися радіатори та інші системи опалення, конструкція яких забезпечує доступну очистку. Поверхня їх повинна бути виконана з матеріалів, що легко очищаються та регулярно очищатися від пилу.

6. Устаткування, що є джерелом пилу, має бути забезпечене індивідуальними спеціалізованими системами очищення (фільтрами, циклонами та ін.)

7. Низ приймального отвору повітря забірної шахти примусової вентиляції слід розміщувати на висоті не нижче 2 м від рівня землі.

8. Повітря, що видаляється системами витяжної вентиляції, повинно виводитися через витяжні шахти висотою не менше 1 м вище рівня даху.

9. Пристрої витяжної вентиляції слід розміщувати від повітрозабірних пристроїв на відстані не менше 10 метрів по горизонталі або 6 метрів по вертикалі, при горизонтальній відстані менше 10 метрів.

10. Конструкція обладнання систем вентиляції та кондиціонування повітря повинна забезпечувати легкий доступ для її миття та дезінфекції, вона повинна мати покриття, стійке до застосування миючих і дезінфікуючих засобів, піддаватися регулярним санітарним обробкам згідно з чинними «Технічними нормативно-правовими актами (ТНПА)» і утримуватися в постійній чистоті

11. Вентиляційні установки після реконструкції та капітального ремонту, що вводяться в експлуатацію, піддаються приймальним інструментальним випробуванням з визначенням їх санітарно-гігієнічної ефективності.

12. На діючі або заново обладнані вентиляційні установки в організаціях повинні бути технічні паспорти, в яких вказуються результати технічних і гігієнічних випробувань, визначення їх технічної справності та санітарно-гігієнічної ефективності. Випробування повинні проводитися згідно діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)», а також при виявленні невідповідності стану повітряного середовища у виробничих приміщеннях санітарним нормам, після реконструкції або ремонту вентиляційних установок.

13. Вентиляційні канали, повітропроводи від технологічних апаратів необхідно в міру забруднення, але не рідше 1 разу на рік, розбирати і очищати їх внутрішню поверхню, а також проводити заміну захисних фільтрів.

14. Вентиляційні та опалювальні установки не повинні створювати шум і вібрацію, що перевищують допустимі рівні.

15. Приміщення для утримання тварин, приміщення харчування, санвузол, котельні та інші приміщення, що не обладнані подачею кондиціонованого повітря, повинні мати припливно-витяжні вентиляційні системи з механічним спонуканням.

16. При центральному опаленні повинна забезпечуватися можливість регулювання ступеня нагріву приміщень, а також можливість незалежного включення і відключення опалювальних секцій.

17. Рами вікон, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері і тамбури до них, пристрої теплових завіс і тенти повинні утримуватися в справному стані.

  1.  5   Типологія приміщень для утримання тварин

1. Приміщення для утримання тварин у притулках повинні відповідати нормам технологічного проектування правилам та іншим вимогам діючих «Технічних нормативно-правових актів (ТНПА)».

2. Всі приміщення для утримання тварин повинні бути забезпечені:

-  освітлювальною та силовою роздільною електропроводкою. Проводка і всі її складові елементи ізолюються і не повинні бути доступні тваринам;

-  водопостачанням. Вода повинна бути доступна протягом усього року. Розрахунок потреби води проводиться з урахуванням потреби в ній тварин, необхідність проточності води, санітарних і побутових потреб приміщення.

Рекомендується обладнати приміщення для тварин водопроводом (бажано з протипожежними кранами). Труби, крани, вентилі і т.п. не повинні бути доступні тваринам;

-  каналізацією (за наявності водопроводу – обов'язково) з урахуванням кількості скидаються нечистот, відпрацьованої води і побутових потреб. Всі каналізаційні пристрої не повинні бути доступні тваринам;

- паровим або водяним опаленням від власних котелень або міських ліній теплопередач з розрахунком необхідного температурного режиму в приміщеннях. Всі опалювальні пристрої повинні бути ізольовані від тварин.

На випадок аварії опалювальних систем передбачаються резервні стаціонарні або переносні опалювальні системи з урахуванням безпеки їх експлуатації. Всі місцеві котельні установки незалежно від типу котлів, що  експлуатуються виходячи з загальноприйнятих  норм і правил експлуатації побутових котелень;

- припливно-витяжною вентиляцією. Вентиляційні пристрої повинні бути безшумними та ізольованими від тварин;

-  засобами протипожежної безпеки.

3. Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях для тварин (наведено в додатку 4).

4. Для вилову і проштовхування на місце тварин, що випадково вийшли на свободу, кожне приміщення має бути забезпечене аварійним інвентарем – набором сіток, сачків, комплектом мотузок, ременів, транспортними засобами (клітками), а у виняткових випадках – піротехнічними засобами, шлангами з брандспойтами, їдкими порошками (тютюн, перець та ін.) Місце знаходження аварійного інвентарю повинно бути чітко позначено. Методи і способи вилову тварин вибираються відповідно до реальних обставин на місці виробництва цих робіт. Вони повинні бути безпечні для всіх осіб, які беруть у них участь, в тому числі і для тварини.

5. У притулках має бути необхідна кількість транспортних, виставкових, пересадних і фіксаційних кліток, а також приміщень або клітин-ізоляторів (для хворих тварин).

6. При виборі будівельних матеріалів для споруди будівель, реконструкції, ремонту необхідно враховувати температурний режим, вологість повітря, фізичну силу тварин, необхідність періодичного застосування їдких дезінфікуючих засобів.

7. Освітлювальні вікна і вітражі для природного світла в приміщеннях з тваринами рекомендується розташовувати на висоті, недоступній тваринам.

8. Ширина і висота службових проходів у приміщеннях повинні забезпечувати вільне переміщення транспортних кліток, тари для кормів, надати свободу маневреності при обслуговуванні тварин, а також безперешкодне санітарне очищення приміщень.

9. Ширина і висота дверей для входу і виходу повинні забезпечувати вільне проходження транспортних кліток, ящиків з тими видами тварин, для яких призначено дане приміщення.

10. У кожному будинку (приміщенні) рекомендується передбачити кімнати для складування господарського інвентарю, приготування кормів.

11. Технічний огляд будівель, споруд, кліток, опалювальних, освітлювальних, водопровідних, вентиляційних та інших систем для виявлення дефектів, визначення міцності, необхідності ремонту і т.п. необхідно проводити систематично, при виявленні дефектів вжити заходів до їх ліквідації.

12. Конструкції кліток, загонів, вольєрів і інших приміщень для утримання тварин повинні забезпечувати повну безпеку для роботи обслуговуючого персоналу. Обслуговуючий персонал повинен мати можливість вільно працювати близько кліток з тваринами, не бути обмеженим огорожами, трубопроводами, порогами, каналами, вентиляційними пристроями тощо. Підлоги поблизу кліток з тваринами повинні бути твердими, рівними і не слизькими.

13. Всі приміщення для тварин повинні за площею забезпечувати свободу руху тварин, наявність достатньої кількості повітря і світла.

14. Всі експлуатовані запори, засувки, замки, страхові ланцюги, автоматично замикаються і закриваються. Пристрої на клітках повинні утримуватися в повній справності і чистоті, періодично змазуватися, піддаватися профілактичному огляду, вчасно ремонтуватися і бути недосяжними для тварин.

15. У клітках і вольєрах, призначених для утримання тварин, рекомендується спорудити додаткову секцію (розмір секції може бути менше, ніж в основної клітки або вольєрі), з'єднану з основною кліткою, для перегону тварин на час проведення різних заходів з обслуговування тварин. Додаткова секція виготовляється з того ж матеріалу, що й основна клітка або вольєр.

16. Підлога в приміщеннях для утримання тварин повинна бути суцільною і за іншими параметрами відповідати нормам технологічного проектування. Підлоги проходів в цих приміщеннях повинні підніматися над рівнем планувальної позначки землі не менше ніж на 0,15 м.

17. Підлога у всіх приміщеннях, де систематично на них потрапляють виробничі рідини або проводиться їх миття, повинні влаштовуватися з водонепроникних матеріалів з ухилами до лотків та трапів.

18. Перекриття у всіх видах кліток і вольєрів, якщо вони необхідні, повинні бути міцними і запобігати можливість як проникнення всередину клітини, так і виходу тварини з неї.

19. Стіни кліток з боку огляду тварин по всій довжині огороджують металевими гратами або сітками.

20. Ручки, поручні або інші засоби для транспортування кліток розташовують так, щоб тварини, що знаходяться всередині, не могли їх дістати, але не ближче 0,1 м від решітки. Шарнірні ручки для відкривання повинні бути не коротше 0,25 м.

21. На кожній клітці (в боксі, вольєрі) повинні бути таблички (етикетки), де записують дані про тварину, дату прибуття.

22. Тварин слід розміщувати таким чином:

Собак – окремо від кішок;

хворих і покалічених тварин – піддавати вибракуванню та евтаназії;

цуценят і кошенят – окремо від дорослих тварин (крім тих, які потребують догляду матерів);

самців – окремо від самок у відповідні біологічні періоди;

агресивних тварин – окремо від інших;

годуючих самок – окремо від інших тварин.

23. Приміщення для собак з майданчиком для вигулу повинні мати такі розміри:

- основне приміщення – 1,2 х 1,8 м;

- майданчик для вигулу – 1,2 х 2,4 м.

24. При вмісті в одному приміщенні декількох тварин у кожного має бути достатньо місця, щоб нормально стояти, лежати, повертатися і сидіти. Для цього необхідна площа не менше 1,2 х 1,2 м для кожного собаки. У приміщенні розміром 1,5 х 3,0 м не повинно бути більше двох великих або середніх або трьох маленьких собак.

25. У приміщенні повинні бути достатня кількість води і підстилка з матеріалів які легко міняти і дезінфікувати.

Приміщення для кішок повинні мати огородження з нержавіючої сталі, скловолокна або інших непроникних матеріалів.

26. Утримання кішок має спиратися на наступні рекомендації:

- коти повинні бути ізольовані від кішок;

- годуючі кішки ізолюються від інших кішок;

- кошенята ізолюються від дорослих кішок, за винятком їх матерів;

- в одному приміщенні 3,0 х 4,5 м може міститися не більше 15 кішок або 20 кошенят;

- площа на одну кішку повинна бути не менше 0,8 м ²;

- розмір підстилки для кожних трьох кішок або п'яти кошенят не менш 30 Х 45 см;

- кішці повинні бути в будь-який час доступні вода і сухий корм (у кожної кішки повинна бути посуд для свіжої їжі);

- бажано ізолювати простір, де розташовані відкриті для тварин полиці, коробки або приміщення для відпочинку.

27. У приміщеннях, де утримуються тварини, повинні бути раковини для миття рук з підведенням холодної та гарячої води із змішувачем, дозатори для рідкого мила, антисептика для обробки рук, електрорушники або рушники разового користування, педальні бачки для використаних паперових рушників.

  1.  6  Загальні вимоги до приміщень

1. Для організації систематичного спостереження за виробничими будівлями і спорудами в процесі їх експлуатації наказом керівника організації призначаються особи, відповідальні за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділом будівель або окремих приміщень, і комісія по загальному технічному огляду виробничих будівель і споруд.

2. Крім систематичного спостереження за експлуатацією будівель і споруд спеціально на те уповноваженими особами, всі виробничі будівлі та споруди піддаються періодичним технічним оглядам.

3. Результати всіх видів спостережень оформляються актами, в яких зазначаються виявлені дефекти, а також необхідні заходи для їх усунення із зазначенням термінів виконання робіт.

4. У приміщеннях організації підлога і фундамент повинні бути непроникні для стічних вод, стіни рівні і зручні для вологого прибирання та дезінфекції. У приміщеннях має бути відповідний температурний режим та режим вологості.

5. Підприємство для тимчасового утримання непродуктивних тварин повинно бути забезпечене такими приміщеннями:

- ветеринарним пунктом (приміщення для прийому та огляду вступників тварин, ізолятор)

- гардеробними кімнатами для обслуговуючого персоналу з індивідуальними шафами для спецодягу;

- кімнатою для проведення евтаназії, з холодильником для тимчасового зберігання трупів тварин;

- роздільними приміщеннями для утримання тварин (з окремим інвентарем);

- кормокухня з кімнатою для зберігання і приготування кормів,

- холодильна камера для зберігання охолоджених кормів і напівфабрикатів;

- приміщення для зберігання допоміжних матеріалів для догляду за тваринами;

- складські приміщення для зберігання засобів, що застосовуються при дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

6. Приміщення для прийому та огляду тварин повинно мати достатню площу, щоб вмістити людей, що приносять тварин, забезпечити огляд тварин, що поступають до  притулку і розмістити тварин окремо одну  від одної.  Надходження тварин має бути зплановано таким чином, щоб вони могли переміщатися з місця на місце швидко і вільно.

7. Прохід до приміщення для зберігання трупів померлих і підданих евтаназії тварин повинен бути легкодоступний з інших приміщень притулку. Люди не повинні бачити, як виносять трупи тварин. Для вивезення трупів тварин повинен використовуватися спеціальний транспорт, а навантаження трупів у нього повинно проводитися з чорного ходу притулку.

8. Для зберігання і приготування кормів для тварин і допоміжних матеріалів догляду за тваринами передбачають окремі приміщення з дотриманням ветеринарно-санітарних норм.

9. Зберігання і розташування кормів для тварин в холодильній камері повинні виключити можливість зіткнення їх з підлогою, стінами, охолоджуючими приладами.

10. Мийка холодильних камер  має здійснюватися  щодня по закінченні роботи або в міру звільнення.

11. Для санітарної обробки тари, контейнерів, піддонів, стелажів, підтоварників, слід передбачити мийну, розташовану поблизу холодильного контуру.

12. Для працівників притулку повинні бути обладнані допоміжні приміщення:

- побутові (кімната відпочинку, гардеробні, душові, умивальні, сушарки для спецодягу);

-медпункт.

Пристрій цих приміщень повинно задовольняти вимогам відповідних технічних нормативних правових актів.

13. За відсутності їдалень слід передбачати буфет, а також приміщення для прийому їжі, яке повинно бути обладнане вішалками для одягу, кип'ятильником, умивальником, столами і стільцями, холодильником, обладнанням для підігріву їжі (мікрохвильова піч і т.д.).

14. Пункти харчування (їдальні, буфети) повинні задовольняти санітарним вимогам, встановленим для організацій громадського харчування.

15. Гардеробні для зберігання домашнього, робочого одягу та засобів індивідуального захисту виробничо-технічного персоналу повинні бути обладнані індивідуальними шафами. Ширина проходів між рядами закритих шаф повинна бути не менше 1 м.

16. Душові повинні бути розміщені там само, де і приміщення для персоналу.

У душових повинні бути гумові або пластикові килимки, вішалки для одягу та банного приладдя. Використання дерев'яних трапів і грат не допускається. Косметичні засоби, гумові або пластикові килимки, індивідуальне банне взуття повинні щомісяця піддаватися дезінфекції. Стіни, підлоги, раковини, унітази, пісуари та урни щодня миються і дезінфікуються.

17. Раковини для миття рук повинні бути з підведенням холодної та гарячої води із змішувачем, дозатори для рідкого мила, антисептика для обробки рук, електрорушники або рушники разового користування, педальні бачки для відпрацьованих паперових рушників.

18. Туалети повинні бути утеплені, каналізовані, мати тамбури, обладнано раковинами з підведенням гарячої та холодної води через змішувач, пристроями для дезінфекції рук, електрорушниками або одноразовими рушниками, урнами з самозакривними кришками.

19. Стіни, стелі, підлоги в душових, гардеробних, в санітарних вузлах мають бути виконані з вологостійких матеріалів, що легко піддаються миттю і дезінфекції.

20. Побутові приміщення щоденно після закінчення роботи необхідно ретельно прибирати і дезінфікувати.

21. Всі панелі і перила сходів слід щодня протирати вологою тканиною і щотижня дезінфікувати.

22. При кожному прибиранні туалетів всі поверхні, до яких можливі дотику рук при відвідуванні туалету, слід протирати маркованої тканиною, змоченою розчином дезінфікуючих засобів.

23. Після кожного прибирання весь інвентар слід занурити в розчин дезінфікуючих засобів відповідно до інструкції з їх застосування.

24. Медпункт повинен складатися з двох кімнат загальною площею не менше 24 кв.м. У медпункті повинен бути передбачений телефонний апарат.

25. Прибирання приміщень вільних для відвідувачів проводиться вологим способом не рідше одного разу на день, а віконних рам, скла і колосників – у міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць.

26. Для зберігання інвентарю для прибирання  і мийних засобів передбачають комори, вбудовані шафи або закриті ніші. Залежно від місця використання інвентар для прибирання  відрізняється за колірною гамою відповідно до розробленого та затвердженого керівництвом організації регламентом. Інвентар для прибирання  (збиральні машини, візки, відра, щітки тощо) повинні бути марковані і закріплені за відповідними приміщеннями.

27. Для зберігання інвентарю для прибирання  санітарних вузлів слід передбачити окремі комори, шафи.

28. При необхідності при збиранні приміщень можуть бути використані засоби механізації (промислові пилососи, установки для миття та дезінфекції тощо).

29. Для зберігання коштів, застосовуваних при дезінфекції, дезінсекції та дератизації, повинні бути передбачені спеціальні складські приміщення, що закриваються на замок.

30. Для приготування використовуються миючих і дезінфікуючих засобів має бути виділено окреме приміщення.

31. Конструкція стелажів для зберігання хімічних засобів повинна бути розрахована на відповідні навантаження, забезпечувати стійке положення складованих матеріалів і виключати їх падіння при зберіганні. Хімічні засоби повинні зберігатися тільки в оригінальній упаковці організацій-виробників.

32. Для збору сміття в приміщеннях встановлюють педальні бачки з кришками, а також ємності з полімерних матеріалів. Бачки та ємності щодня повинні очищатися, піддаватися мийці й дезінфекції.

33. У притулку щомісяця передбачається один санітарний день для генерального прибирання та дезінфекції приміщень. У цей день прийом тварин і відвідувачів не проводяться.

У санітарний день стіни, підлоги, обладнання, а також вікна у виробничих побутових і допоміжних приміщеннях піддають ретельній механічній очистці, миттю і дезінфекції.

34. Профілактичну дезінфекцію та заходи щодо боротьби з мухами і гризунами проводять у відповідності з діючими «Технічними нормативно- правовими актами (ТНПА)».

35. Результати проведення дезінфекції реєструються в журналі з зазначенням об'єкта дезінфекції, площі, найменування, концентрації та кількості витраченого дезінфікуючого засобу, підпису особи, яка проводила дезінфекцію.

36. Використання побутових приміщень не за призначенням забороняється.

Висновки

  1.  В проекті кінологічного комплексу враховані всі вимоги та норми щодо проектування та оснащення спеціалізованих приміщень призначених для утримання домашніх тварин, догляду за ними та надання їм ветеринарної допомоги.
  2.  Функціонально-планувальні рішення,  основні техніко-економічні показники та архітектурно-планувальна організація кінологічного комплексу повністю узгоджені між собою.
  3.  Враховані новітні досягнення щодо утримання домашніх тварин з метою їх лікування, а також тимчасового утримання у відсутності їх господарів.
  4.  Враховані профілактичні засоби які дозволяють відділити хворих тварин від здорових, а людям , що їх обслуговують , створити відповідні умови для праці в такому центрі.

РОЗДІЛ ІІ. ЗАРУБІЖНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ АНАЛОГИ ПРИТУЛКІВ ДЛЯ ТВАРИН ТА ВЕТЕРИНАРНИХ КЛІНИК

Міський центр утримання тварин в Харкові.

До складу комплексу Центру утримання бездомних тварин входять:

  1.  сучасна ветеринарна клініка з двома відділеннями: для тварин, які мають власників і для бездомних тварин;
  2.  карантинний вольєрний блок на 500 місць для перетримки виловлених собак;
  3.  круглий демонстраційний вольєр, що складається з 14 групових секцій для соціалізованих і здорових собак, що пройшли карантин і відібраних для пошуку нових господарів;
  4.  готель для домашніх тварин на час відпусток їх господарів;
  5.  притулок для кішок з 7 кімнат групового утримання і ізолятора, в цілому на 80 місць;
  6.  зона для вигулу собак і дресирування,  майданчик для реабілітації і перевиховання відмовних агресивних тварин.

Таким чином весь комплекс розрахований на одночасне утримання 600 собак і 80 кішок.

Завданням міського Центру утримання бездомних тварин є:

  1.  прийом відловлених тварин і тимчасове розміщення на карантинному майданчику;
  2.  пошук господарів для безпритульних та загублених тварин;
  3.  догляд за загубленими тваринами до повернення їх господарям;
  4.  прийом відмовних і конфіскованих за рішенням суду тварин;
  5.  прийом у населення непотрібного потомства домашніх тварин.

Центр оснащений сучасним ветеринарним обладнанням і має штат досвідчених ветеринарів.

Мал. 1.  Головних вхід

Мал. 2. Карантинний вольєрний блок на 500 місць для перетримки виловлених собак 

Мал. 3.Карантинний вольєрний блок на 500 місць для перетримки виловлених собак

Мал. 4.Ккруглий демонстраційний вольєр, що складається з 14 групових секцій для соціалізованих і здорових собак, що пройшли карантин і відібраних для пошуку нових господарів

Мал. 5. Круглий демонстраційний вольєр, що складається з 14 групових секцій для соціалізованих і здорових собак, що пройшли карантин і відібраних для пошуку нових господарів

Мал. 6. Кімната для кішок

Ранчо Кабудл

У містечку під назвою Лії, що в 65 милях від Теллахасі, знаходиться саме незвично ранчо в світі: більше 5 акрів землі забудовані безліччю крихітних будиночків, які населяють сотні кішок.

Ранчо без перебільшення можна назвати котячим раєм, куди за життя прагне потрапити будь-яка кішка.

Якщо котячий рай і існує, то він виглядає як Ранчо Кабудл (Caboodle). На 5 акрах землі розташувалося  ціле котяче місто, в центрі якого розташований сіті-хол, поліцейська дільниця, філармонія, Волмарт і церква. Трохи віддалік знаходиться спальний район з симпатичними мініатюрними котеджами, а на околицях – кладовище, куди відправляються всі жителі Ранчо Кабудл, розгубивши всі свої дев'ять життів. Це ранчо стало притулком для 500 бездомних кішок, що займає  площу 40 га. 

Мал. 7. Будинок для кішок

Мал. 8.  Алея з будинками

Мал. 9. Алея з лавами

Мал. 10. Будинки з підсвіткою

Мал. 11. Будинки з підсвіткою

Мал. 12. Будинок з почтовою скринею

Мал. 13.  Будинок з почтовою скринею

The cat house on the kings

700 котячих душ проживає в «Будинку Кішки» − котячому притулку в Каліфорнії, США.

Багато хто дивується і дивуються, адже притулок Линея Латтанці − засновниця «Будинку Кішки» - організувала у власному будинку.

Догляд за  чотириногими вихованцями обходиться їй у 5700 $ в день (40 000 $ на тиждень).

Жінці допомагають волонтери а також люди, що здійснюють  матеріальну підтримку − всілякі пожертвування.

Мал. 15. Вітальня у будинку

Мал. 16. Вітальня у будинку

Мал. 17. Будинок з прилеглою територією

Висновки

  1.  Розробка кінологічних центрів вимагає від проектувальників глибоких знань у багатьох галузях: в архітектурі, енергетиці, вентиляції, ветеринарії, дизайні.
  2.  Створенню комфортних умов для тимчасового перебування тварин велику увагу приділяють в зарубіжних країнах. Останнім часом цьому питанню почали приділяти увагу в Україні, про що свідчить комплекс, створений в Харкові з утримання та тимчасового перебування собак та кішок, які передаються новим господарям для їх подальшого утримання.
  3.  Впродовж останніх 10 років з’явилася велика кількість центрів по утриманню домашніх тварин, в яких використані новітні досягнення в галузі проектування та будівництва, застосовані  інноваційні технології проектування та будівництва, екологічні матеріали, що використовуються для будівництва та оснащення комплексів.
  4.  Для дипломної роботи з проектування кінологічного центру були використані деякі ідеї з в даному розділі прикладів вітчизняних та зарубіжних комплексів.

РОЗДІЛ ІІІ.  ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ

3.1 Місцерозташування

Комплекс пропонується розмісти у живописній місцевості на околиці селища міського типу Новосілки Київської області, неподалік вулиці Івана Сірка. Зручна транспортна розв’язка  надає можливість швидко дістатися з Києва до кінологічного комплексу.

Крім того дістатися до комплексу можна також громадським транспортом від станції метро  Васильківська, Голосіївська, Либідська, або від Одеської площі маршруткою №309.

Облаштований за сучасними вимогами комплекс з усіх боків оточений мальовничим лісом. Мікрокліматичні умови лісу забезпечують комфортні умови для утримання тварин та відпочинку людей.

3.2  Ідея-концепція комплексного центру з утримання та лікування домашніх тварин.

Для будівництва  комплексу використані сучасні новітні матеріали та технології з будівництва та оздоблення.  Новітні засоби утримання та догляду створюють комфортні умови для утримання, лікування та виховання домашніх улюбленців. В кінологічному центрі можуть надаватися послуги з тимчасового перебування тварин, ветеринарні послуги, послуги з виховання та дресури, консультаційна допомога,  запропоновано притулок для бездомних тварин, які шукають собі господарів. Просторі, облаштовані за всіма необхідними вимогами споруди комплексу, дозволяють також проводити різноманітні виставки тварин міжнародного рівня. Для цього передбачається окремо розташований виставковий зал, розрахований на 160 відвідувачів-людей та на 120 собак або 210 кішок.

Виставковий зал займає окреме приміщення і складається з двох рівнів, один з яких – підсобний, розташований у підвальній частині, а демонстраційна зала займає площу – 300 м2.

В проекті також передбачено  відкриті ділянки – площадки для вигулу та дресирування собак, що розміщені в озелененій частині комплексу.

Обов’язково передбачено розділення тварин від хворих, а безпритульних тварин від тих, хто має господарів і тимчасово перебуває в готелі.

Приміщення основного корпусу розділені за функціональними групами та мають зручний зв'язок між ними.

Продумані також місця перебування обслуговуючого персоналу.

Послугами кваліфікованих тренерів можуть користуватися не лише власники домашніх тварин, а й організації які використовують для своєї діяльності службове собаківництво.

Крім основних послуг в комплексі передбачено надання різноманітних супутніх послуг. На території комплексу працює магазини де можна придбати різноманітні корми для своїх улюбленців. Спеціалізовані  магазини можуть задовольнити вимоги найвибагливіших клієнтів що - до зовнішнього виду свого улюбленця. В ветеринарній аптеці можна придбати всі необхідні медичні препарати, що будуть рекомендовані ветеринарами клініки.

Для зручності транспортування тварин надаються послуги з оренди спеціальних контейнерів.

3.3 Організація території комплексу

Площа комплексу становить близько 0,5 га. Має рівнинну поверхню. Вона огороджена по периметру та має центральний в’їзд з одного боку – біля основного корпусу та господарський в’їзд з іншого – біля виставкового залу.  На території комплексу збережено природну рослинність хвойного лісу. Для урізноманітнення озеленення запропоновано додаткові посадки каштанів та лип.

Територія комплексу огороджена парканом, що захищає його від несанкціонованого проникнення сторонніх осіб та запобігає самовільному виходу тварин за його межі. Контроль доступу на територію здійснюється  спеціалізованою охороною, яка також забезпечує контроль санітарно-епідеміологічного стану території комплексу.

З боку в,їзду на територію передбачено санітарний пропускник.

Неподалік головного  корпусу розташована зручна парковка для службового та приватного автотранспорту.

Для відпочинку персоналу та очікування відвідувачів влаштована зручна зона відпочинку, де під затишком дерев розміщені зручні лавки в оточенні топіарних кущів.

Неподалік від автостоянки розташований окремий виставковий зал, несучі конструкції якого нагадують міхи гармоні. Несучі рамні елементи, з яких змонтовано зальне приміщення, створюють образ відкритого світлого простору з заскленими  поверхнями.

Всю територію комплексу розділено на наступні функціональні зони: вїздну зону, зону відпочинку та очікування, клініку – притулок, виставкову зону, зону для літнього утримання тварин, зону вигулу та відкритий дресирувальник майданчик.

Зелені насадження, які використовуються на території комплексу створюють не тільки комфортні умови перебування, а й сприяють функціональному розділенню території на умовні зони, дозволяючи більш чітко організувати його роботу.

В північно-східній частині комплексу розміщенні літні вольєри для утримання тварин, в яких одночасно можна розмістити до 170 тварин.

В західній частині комплексу розташовані оснащенні всім необхідним обладнанням  дві відкриті площадки  для дресирування.

Всі об’єкти комплексу сполучені зручними пішохідними доріжками.

3.4 Вирішення поверхових планів корпусів комплексу

Головна споруда комплексу – ветеринарний та готельний корпус функціонально поділена на три частини:

І. Ветеринарний блок

ІІ. Центральний блок

ІІІ. Блок для тимчасового перебування тварин

Кожен блок має свій окремий вхід та ізольований від суміжних функціональних ділянок

І. Ветеринарний блок

Ветеринарний блок являє собою двоповерхову споруду.

Потрапити до цього блоку можна через окремий вхід або через хол першого поверху центрального корпусу.

На кожному поверсі ветеринарного блоку облаштовано по три кабінети ветеринарів для прийому різних пацієнтів. Для надання хірургічної допомоги тваринам, облаштовані операційні кімнати.  До складу кожного операційного відділення  входить операційна та передопераційна кімнати. В передопераційній кімнаті здійснюється безпосередня  підготовка пацієнта до хірургічної операції, а також здійснюються лікарями необхідні перед операцією санітарно-гігієнічні процедури.

Для відвідувачів облаштована зручна зона очікування, де вони можуть очікувати своєї черги прийому ветеринаром або закінчення операції.

Також в блоці передбачені та зручно облаштовані інфекційна та карантинна зони, які ізольовані від решти приміщень.

Для персоналу облаштована побутова зона, до складу якої входять:

  1.  санвузли
  2.  побутові приміщення
  3.  кімната відпочинку персоналу
  4.  кухня-їдальня

ІІ. Центральний блок

Центральний блок в об’ємно просторовій композицій займає наріжну частину споруди і є центральним композиційним елементом домінантою всієї композиції корпусу.

Через центральний вхід відвідувачі потрапляють до великого холу першого поверху центрального блоку. Перше, що бачать відвідувачі – це ресепшн, де можна отримати всю необхідну інформацію.

До послуг відвідувачів  облаштоване затишне кафе, де можна випити смачної кави, переглянути газети та журнали.

На другий та третій поверхи можна потрапити за допомогою сходів або ліфту.

План другого поверху аналогічний  плану першого поверху. Тут розмістилися ветеринарна аптека та підсобні приміщення.

На третьому поверсі знаходяться зоомагазин, де можна придбати всі необхідні для утримання та догляду за тваринами,  товари.

ІІІ. Блок для тимчасового перебування тварин

Блок для тимчасового перебування тварин являє собою друге крило корпусу, яке також має два поверхи.

Потрапити до блоку можна через окремий вхід або через хол першого поверху центрального корпусу.

На першому поверсі облаштовані кімнати для притулку та готель для собак. На цьому поверсі передбачено кімнату для проведення санітарно-гігієнічної обробки тварин та приміщення  для утримання дрібних тварин.

Для приготування їжі мешканцям притулку існує спеціально оснащена кухня. До послуг персоналу притулку є також спеціальна кімната.

Другий поверх призначений для утримання кішок, де передбачені також підсобні приміщення.

На поверсі розміщенні оснащенні клітками кімнати готелю та притулку для кішок. Навпроти розташовані три прогулянкові кімнати для кішок, котів та кошенят. Оснащена кімната для санітарно-гігієнічної обробки тварин. Для зберігання інвентарю виділена окрема кімната.

Як і на першому поверсі, на другому поверсі передбачено  кімната для персоналу та кухню-їдальню.

Виставковий зал

На ділянці розташований окремий павільйон виставкового залу. Він являє собою споруду ангарного типу з  підвальним приміщенням для підсобних функцій.

В підвальне приміщення ведуть  сходи, що розташовані неподалік центрального входу.  Там розташовані: гардероб для відвідувачів, санвузол та складське приміщення для зберігання розбірного або переносного обладнання, що використовується для організації виставок.

На першому поверсі, що являє собою високий світлий об’єм , розташована зала для проведення виставок та конкурсів. Зал розділений на дві зони – демонстраційне поле та місця для сидіння.

Сам виставковий зал являє собою прямокутне приміщення 30 х 10 м.

Зала складається з двох частин відповідно до функцій. В одній з них розміщені  два ряди стаціонарних сидінь, розташованих амфітеатром. Друга зона використовується для проведення виставок та дресирування тварин. При необхідності на її території можна змонтувати різноманітне обладнання, яке необхідне для організації виставок.

Сама форма зали є стаціонарною, конструкції залу не трансформуються, видозмінюватися може лише внутрішній простір за рахунок додаткового виставкового обладнання – спеціальних стендів, подіумів, відсіків та ін..

3.5 Інтер’єри спеціалізованих приміщень

3.5.1 Виставково-дресирувальний корпус

Внутрішній простір виставкового залу виконаний за допомогою сучасних оздоблювальних матеріалів з урахуванням функціонального призначення приміщення, з можливістю трансформації внутрішнього простору в залежності від характеру заходів, які мають проводитись.

Основна кольорова гама інтер’єру є сталою. Додаткові кольорові вставки можливі, якщо вони узгоджені з основним первинним задумом.

В оздобленні інтер’єру переважають відтінки синього та білого кольорів, які розбавленні вкрапленнями смарагдового кольору, передбачені також додаткові геометричні форми допоміжних устаткувань.

Стіни та стеля виконанні з подвійного односторонньо тонованого скла блакитного відтінку, яке кріпиться до металевих імпостів осклення. Самі несучі конструкції рамного типу виконані з залізобетону. Внутрішні поверхні несучих конструкцій отиньковані та вкриті фарбою на латексній основі світло кольорової гами (слонова кістка).

Конструкція підлоги багатошарова. Верхній шар становить безшовне-поліуретанове покриття з амортизуючою підкладкою. Кольорова гама покриття – сіро-синій колір.

В глядацькій зоні розміщенні амфітеатром два ряди м’яких крісел, оббивка яких виконана з поліефірного волокна смарагдового та сірого кольорів.

Для освітлення в вечірній час використовуються настінні прожектори. Освітлення в денний час забезпечується завдяки скляним світлопроникаючим поверхням стін та стелі.

Конструкція скляної стелі має ухил та спеціальний підігрів для танення можливого снігового покриву, що забезпечує взимку сходження снігу. Це робиться для того, щоб не перевантажувати скляну поверхню стелі.

3.5.2 Вирішення інтер’єру холу першого поверху центрального корпусу

Проектом передбачено детальну розробку інтер’єрів громадських просторів, які мають особливе значення для даного комплексу і є його візитівкою.

Одним з головних приміщень є хол основного ветеринарного корпусу.

До холу першого поверху центрального корпусу відвідувачі потрапляють через головний вхід, розташований посередині між двома крилами окремих блоків.

Інтер’єр холу витриманий у спокійних теплих кольорах. Центральною частиною холу є зона ресепшену. Робочі місця адміністраторів облаштовані за напівкруглими дерев’яними стійками вохристого кольору. На робочому місці адміністратора є офісна техніка (комп’ютер, копіювальна техніка, система комунікації ).

В холі передбачене невелике приміщення, яке може бути використане для потреб персоналу клініки.

Для відвідувачів функціонує невеличкий кафетерій. На території кафетерію розміщено три зручних столики. Кожен з яких розрахований на чотири особи. Столики мають прямокутну форму з округленими краями. Всі меблі та обладнання витримані в єдиному  стилі та кольоровій гамі.

Біля столиків кафетерію розміщенні вічнозелені кімнатні декоративні рослини, що створюють затишок для відвідувачів кафетерію.

Територія кафетерію відокремлена від основної частини холу скляною перегородкою.

Стійка кафетерію повторює стійку ресепції. Біля неї розміщена вітрина з продукцією кафе. В кафетерії можна придбати прохолоджуючі напої, смачний чай та запашну каву, а також легкі закуски.

Покриття підлоги виконано з паркетної дошки горіхового кольору.

Стеля пофарбована в світло-бежевий колір. На стелі змонтовані три округлої форми розетки, в  які вмонтовані стельові галогенові світильники.

Для розміщення інформаційно-довідникових матеріалів біля стійки ресепсії облаштовані спеціальні полички.

Праворуч від центрального входу розташовані вертикальні комунікації: два пасажирських ліфта та сходи, що ведуть на верхні поверхи.

На стіні навпроти ліфтів розміщений  колаж з фотографій тварин.

Більша частина стіни холу виконана з односторонньо тонованого скла. Кольорова гама решти стін витримане в оливковому тоні.

Інтер’єр виконаний в еко стилі та має охристо-оливкову гаму. Основний матеріал − дерево. З нього  виконані меблі та оздоблення підлоги. Декоративні дерева біля столиків кафетерію створюють приємну, затишну  атмосферу, додають приміщенню живості. Більша частина стіни біля кафетерію та ресепції має осклення, що  забезпечує гарне освітлення у денний час.

Для циркуляції повітря у досить великому приміщені є вентиляційна система та кондиціонери.

Площа холу складає 265,5 м2.

3.5.3 Спеціалізована кімната для утримання тварин

Для оздоблення кімнат для утримання тварин використанні натуральні матеріали (дерево).  Кімната витримана в спокійних кольорах, що доповнюють один одного .

Для прогулянок тварин облаштовані різноманітні переходи, полички та сходи. Для підтримання гарного настрою тварин передбачені улюблені ними подушки, невеличкий будиночок та різні схованки. Центральною частиною кімнати є спеціально спроектовані комплексні меблі, призначені для підтримання природних інстинктів поведінки представників родини котячих. Вони оздоблені  баштами, сходами та будинком з іграшками і кігте-гострилками.

В кімнаті передбачені  м’які меблі (диван), призначення яких полягає в тому, що відвідувачі можуть з комфортом спостерігати за поведінкою тварин, та обрати собі тварину, що найбільше відповідає її уподобанням.

Підлога вимощена дошками з твердих порід деревини.

Більша частина стіни кімнати заповнена вікнами, що забезпечують основне освітлення у денний час. З вікон відкривається чудовий краєвид. Велика кількість рослинності за вікном створює ілюзію перебування у лісовій місцевості, що пробуджує у тварин інстинкти дикої природи, що у свою чергу позитивно відображають на їх психічному стані.

Штучне освітлення, яке використовують з настанням сутінок досягають за рахунок  вмонтованих в стелю точкових світильників  та настінних світильників.

Для задоволення фізіологічних потреб тварин передбачені ємкості заповненні спеціальним матеріалом з запахопоглинаючими властивостями. Також присутні ємкості  для корму, та автоматичні поїлки.

Після контакту з тваринами відвідувачі мають можливість вимити руки в призначеному для цього рукомийнику.

Вентиляція кімнати забезпечується вікнами (розміщені так, що кішка не зможе в них вистрибнути) та вентиляційними отворами, що розташовані на стінах під стелею.

Розмір кімнати складає 28 м2 або 4х7 м та вмістити одночасно до 30 кішок.

3.6 Конструктивні рішення корпусів

Виставковий корпус.

Павільйон виставкового корпусу займає площу 300 м2. Його висота становить від 4 до 8 м. В основі фундаменту корпусу – прямокутник 10х30 м.

При проектуванні споруди виставкового корпусу використані нетрадиційні ідеї форми. Зовні корпус нагадує розтягнуті міхи гармоні, що вигнулися під час виконання музичного твору.

Бічні фасади павільйону нагадують прямокутну трапецію. Вхід до павільйону здійснюється з боку прибудови, подібної за форми до фасаду.

Для будівництва використовуються матеріали:

  1.  несучі конструкції – залізобетонні рамні конструкції з металевими імпостатами для кріплення скляних полотен;
  2.  проміжки між опорними конструкціями засклені двостороннім однобічно-тонованим склом синьоватого відтінку з протисонячним ефектом.

Кріплення скла здійснюється за допомогою металевих імпостів.

Вхід до павільйону оснащений автоматичними розсувними скляними дверима.

Головний корпус.

Головний корпус являє собою три конструкційно пов’язаних між собою блоками.

Центральне місце належить триповерховій споруді, висотою 10,5 м. Від якої під кутом 450 в обидва боки відходять двоповерхові споруди висотою по 7м та площею 301, 95м2 кожна. В основі корпусу закладено фундамент прямокутної форми з габаритними розмірами 9х33,550 м.

Несучі конструкції корпусу виконану з залізобетону. Міжповерхові перекриття та перекриття даху – залізобетонні панелі.

Плаский дах вкритий надійною гідроізоляцією, яка виконана з використанням єврорубероїду.

Проміжки між несучими конструкціями заповнені односторонньо-тонованим склом, яке монтується за допомогою металевих рам.

Кожний корпус має власний вхід оснащений автоматичними скляними дверима.

Блоки головного корпусу пов’язані між собою внутрішніми переходами.

Головна споруда та виставковий корпус виконані в одному стилі (архітектурний модернізм).

3.7 Спеціальні меблі, обладнання

Комплексна висотка

Для оздоблення кімнати для котів використана комплексна висотка.

Її конструктивні особливості – три вертикальні стійки різної висоти.

До однієї з стійок кріпляться полички, які утворюють гвинтові сходи. До верхньої  частини іншої стійки кріпиться полиця-драбинка яка веде до котячої прогулянкової галереї, розташованої попід стелею.

Для відпочинку котів в центральній частині цієї ж стійки прикріплене «котяче гніздо» у форму півкулі. В нижній третині стійки розташований будиночок для котів, до входу в який веде драбинка.

Елементи конструкцій комплексної висотки виготовлені з деревини листяних порід. «Гніздо для котів» – плетене з лози. Полички та сходи пофарбовані фарбою.

Габаритні розміри становлять: основа 1х1,1 м, висота 3,1 м.

Лежак-кігтеточилка для котів

Домашні тварини не менше ніж людина мають потребу в особистому просторі, і коти – не виключення. Саме для котів стануть у нагоді лежаки, що сконструйовані саме для них.

Лежак виконаний з натуральних екологічних матеріалів: деревини листяних порід та рогожі.

Зручна для розміщення тварини заглибина в масиві деревини вкрита стійким до механічного впливу матеріалом – рогожею.

Спокійні кольори коричневого відтінку гармонійно вписуються в загальну концепцію кімнати для кішок.

Ці лежаки стануть одним з  улюблених місць відпочинку пухнастих мешканців.

Розміри лежака 1,4 м Х 8,5 см.

Меблі для кафе

Для комфортного відпочинку відвідувачів кафе передбачені комплексні меблі. До їх складу входить стіл та місця для сидіння.

Стіл кафетерію. Виготовлений з натуральних матеріалів (деревини дубу). В основі столу шліфовані напівколоди. Стільниця виготовлена з шліфованої дубової дошки і має прямокутну форму з закругленими краями. Пропорції відповідають масивним грубуватим меблям з народного побуту.

Має такі габаритні розміри: сидіння 0,5 х 1,2 м, стіл 0,8х 1,2 м.

Сидіння виготовлені в вигляді лавок з зручними спинками. Ніжки сидінь вирізані з суцільного масиву деревини. Сидіння та спинка виготовлені з шліфованих брусків. Вигнута форма спинки забезпечує комфортний відпочинок.

Елементи декору зони кафе одночасно створюють ілюзію відокремленості столиків від загальної площі залу. Вони виконані з тієї ж деревини, що і столи.

Світло вохристий колір меблів кафетерію витриманий в єдиній кольоровій гамі холу першого поверху головного корпусу.

Висновки

  1.  При проектуванні розміщення комплексу враховане близьке розташування до Києва, зручну транспортну розв’язку та наявність лісу. Ці умови позитивно впливають на фізіологічний стан тварин – мешканців комплексу та створюють комфортні умови для персоналу.
  2.  Розміщення комплексу в лісовій зоні дає можливість клієнтам  отримати психологічне розвантаження та хоч на короткий час відволіктися від буденних проблем великого міста.
  3.  До складу комплексу входять споруди різного функціонального призначення, що дає можливість раціонально використовувати його територію та привабити більше клієнтів.
  4.  Триповерхова будівля головного корпусу дає можливість розмістити необхідну кількість приміщень для надання відвідувачам всіх анонсованих послуг.

Вона складається з трьох блоків, які відповідають трьом найважливішим функціям корпусу:

  1.  ветеринарна
  2.  господарська
  3.  приютно-готельна
  4.  При проектуванні інтер’єрів комплексу було доречним використання світлих просторих приміщень. А також враховані спеціальні вимоги для ветеринарних приміщень. Скляні стіни та засклені поверхні холу забезпечують гарне природне освітлення та створюють для відвідувачів ілюзію перебування на природі.
  5.  В оздобленні інтер’єрів та оснащені приміщень використані природні екологічні  матеріали – натуральна деревина, тканина, лоза та ін.
  6.  Споруди виконані в стилі «архітектурний модернізм». Його кредо – створення чогось нового, чогось, що відповідало б сьогоднішньому дню.
  7.  Основні конструкції усіх споруд комплексу залізобетонні рамні з металевими імпостатами для кріплення скляних полотен;

Загальні висновки

  1.  При створенні дипломного проекту проведені детальні дослідження норм та правил утримання тварин. Проаналізовані аналоги зарубіжні та вітчизняні , що дозволило обґрунтувати теоретичні основи формування  архітектурно-планувальної, функціональної та естетичної  структури сучасного центру для утримання та лікування тварин та його території.
  2.  Комплекс має розширену функцію ніж звичайний  кінологічний центр. Споруди та територія комплексу забезпечує раціональну організацію й відповідний комфорт мешканцям, клієнтам та персоналу, відповідає функціональним вимогам та нормам. Також відповідає естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам утримання та догляду за домашніми тваринами. Конструктивні особливості споруд комплексу передбачають  можливість їх  реконструкції.
  3.  Для успішного функціонування комплексу має величезне значення правильне розміщення його споруд та функціональне зонування його головного корпусу.
  4.  Функціонально-планувальні рішення,  основні техніко-економічні показники, художні якості інтер'єру та прилеглої території  поєднуються цілісністю підходу і узгодженістю всіх його елементів між собою.   
  5.  Враховані новітні досягнення щодо утримання домашніх тварин з метою їх лікування, а також тимчасового утримання у відсутності їх господарів
  6.  Метою дипломного проекту  було  створення комфортного простору та інтер’єрів для перебування тварин та відпочинку клієнтів, що й було досягнуто в результаті опрацьованої інформації, проаналізованого матеріалу, залучення досвіду аналогічних проектів.

Список літератури та джерел

  1.  Аликаев В.А., Волков Г.К., и др., «Зоогигиена и ветеринарная санитария в промышленном животноводстве», М.: «Колос», 1982, 414с.
  2.  (НТП-Сх.8-67) «Норми технологічного проектування ветеринарних об'єктів», утв. Минсельхозом СССР 24.10.1967
  3.  СанПіН 10-124 РБ 99 «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води централізованих систем питного водопостачання. Контроль якості , 01.01.2000.
  4.  (ТНПА)  «Технічно нормативні правові акти»
  5.  Чикалев А.И. «Зоогигиена с основами проектирования животноводческих объектов», 2009., 165с
  6.  http://www.cathouseonthekings.com/
  7.  http://unnatural.ru/cats-haven
  8.  http://nemcd.com/2010/11/koshachya-ferma-rancho-foto-koshek-i-kotov/

Додатки

Додаток 1

Основні терміни та визначення

для організацій що працюють з тваринами

Притулок для тварин – господарський комплекс, спеціально призначений і обладнаний для утримання тварин-компаньйонів, вилучених або іншим способом відчужених, знайдених або переданих з пункту тимчасового утримання тварин, а також поміщених їх власниками на певний час.

Пункт тимчасового утримання тварин (далі, якщо не вказано інше, - пункт тимчасового утримання) – господарський комплекс, спеціально призначений і обладнаний для тимчасового утримання вилучених або іншим способом відчужених тварин, а також знайдених або виловлених бездоглядних тварин.

Санітарно-захисна зона (далі – СЗЗ) – територія з особливим режимом використання, розмір якої забезпечує достатній рівень безпеки здоров'я населення від шкідливого впливу (хімічного, біологічного, фізичного) об'єктів на її межах і за нею;

Ізолятор – спеціально обладнане приміщення для тимчасового утримання тварин.

Карантинування – утримання тварин у спеціальних приміщеннях на час проведення відповідних обстежень, діагностичних досліджень і (або) лікувально-профілактичних ветеринарних обробок.

Бездоглядні тварини – тварини, що знаходяться без супроводжуючої особи.

Вилов – захід з затримання бездоглядних тварин.

Знерухомлення тварини – тимчасове (нетривале) обмеження рухових функцій тварини.

Реєстрація тварин – встановлені цими правилами порядок і умови обліку відомостей про тварин, які належать громадянам, видачі реєстраційного посвідчення, присвоєння ідентифікаційного номера.

Перереєстрація тварин – встановлений правилами порядок і терміни урахування раніше зареєстрованих тварин.

Зареєстрована тварина – тварина, зареєстрована у встановленому правилами порядку, відомості про який внесені в банк даних.

Чіпування тварин - введення під шкіру тварини за допомогою спеціального пристрою мікрочіпа для подальшої ідентифікації тварини.

Евтаназія (eu - добрий і thanatos - смерть, грец.) – гуманне умертвіння тварин, що виключають його передсмертні страждання.

Стерилізація тварин – хірургічна операція тварин, яка виключає здатність до відтворення.

Утилізація трупів тварин – екологічно безпечний процес утилізації в установці термічного знешкодження та спалювання біологічних відходів.


Додаток 2

МЕТОДИ ФІКСАЦІЇ  ТВАРИН

Вид тварин

Метод фіксації

1

2

Собаки

Надягають намордник або зав'язують їм ротову порожнину міцною тасьмою. З цією метою на щелепу зверху накладають тасьму, зав'язують простим вузлом під нижньою щелепою, а потім остаточно закріплюють на потилиці морським вузлом. Ці процедури виконують за допомогою господаря. При підозрі на сказ, а також злих і неспокійних собак краще помістити в спеціальну металеву клітку, одна сторона якої пересувається і затискає її. Для фіксації собак в лежачому положенні використовують операційний стіл для дрібних тварин, що дозволяє надати їм будь-яке положення для зручності в роботі.

Кішки

При болісних маніпуляціях фіксують у спеціальному матер'яному рукаві або обгортають рушником, залишаючи вільною підлягаючу дослідженню частину тіла. Морду можна зав'язати, як собаці, а ноги фіксувати руками в шкіряних або гумових рукавичках.


Додаток 3

НОМЕНКЛАТУРА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ВЕТЕРИНАРНОГО ПУНКТУ І МІНІМАЛЬНА НОРМА ЇХ ПЛОЩІ

Назва

Примірний склад приміщень

Мінімальна норма площі приміщення, м2

7 Ветеринарний пункт

- амбулаторія з стаціонаром

санітарний блок (санпропускник с душем, туалет)

По завданню на проектуванняя

Роздягалка для ветперсоналу

10

Кабінет  ветспеціалістів

10

Манеж-приймальня з діагностичним кабінетом для проведення ЛЮМ-діагностики

16

Мийня-автоклавна

10

Приміщення для чистого інвентаря

5

Ветеринарна аптека

12

Операційна

По завдянню на проектування

Перевязочна

10

Приміщення для утримання тварин після проведення полостних операцій

18

Ізолятор

12

Карантин

По завдянню на проектування


Додаток 4

РЕКОМЕНДОВАНІ ПАРАМЕТРИ МІКРОКЛІМАТА

В ПРИМІЩЕННЯХ ДЛЯ ТВАРИН

Вид тварин

Температура, ОС

Відносна волога, %

Допустима концентрація

Повітрообмін (об’єм у год.)

коливання

середня

коливання

середня

Амміаку, мг/л

вуглекислоти, %

витяжка

притік

Собаки

18-22

20

50-65

55

0,01

0,15

8

10

Кішки

18-22

20

50-65

55

0,01

0,15

8

10

Графічні

матеріали


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1557. Практична оцінка капіталовкладень у створення і функціонування пунктів обміну валют 76.34 KB
  Аналіз валютно-обмінних операцій банку. Методи оцінки ефективності капіталовкладень банку в проекти пунктів обміну валюти. Методи оцінки ефективності використання авансу ПОВ.
1558. Область применения и технология производства работ при устройстве полов из досок, паркетной доски 197.69 KB
  Краткая характеристика объекта практики и строящихся зданий и сооружений. Технология и организация выполняемых работ. Характеристика оперативного планирования и управления производством. Охрана труда и техника безопасности на объекте.
1559. Агалактия и Гипогалактия 19.81 KB
  Агалактия – безмолочность и гипогалактия – мало молочность – нарушение лактации как следствие неправильного кормления, содержания и эксплуатации животных, результат болезней и врожденных пороков молочной железы или других органов.
1560. Алиментарное бесплодие. Зоотехнические мероприятия по профилактике алиментарного бесплодия 19.8 KB
  Алиментарное бесплодие – нарушение воспроизводства животных вследствие общей или качественной недостаточности кормов. В основе возникновения этой формы бесплодия лежат алиментарные стрессы. Бесплодие как следствие истощения.
1561. Беременность как физиологический процесс 20.09 KB
  Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения. Она начинается с момента оплодотворения и заканчивается рождением зрелого плода. В практике началом беременности считается день последнего осеменения.
1562. Ветеринарно–санитарные и гигиенические условия при получении спермы 19.16 KB
  Получают сперму от производителей в условиях теплого, светлого, просторного манежа и идеальной чистоты.
1563. Видовые особенности полового цикла у самок. Поли и моноциклические животные 20.57 KB
  Сложный нейрогуморальный рефлекторный процесс, характеризующийся комплексом физиологических и морфологических изменений в половых органах и во всем организме самки от одной стадии возбуждения до другой (или от одной течки, охоты до другой).
1564. Виды беременности. Продолжительность беременности у разных видов животных 19.24 KB
  У коров – стельность, у кобыл – жеребость, у свиней – супоросность, у овец – суягность, у собак – щенность, у кошек – сукотность. Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения.
1565. Влияние беременности на организм матери 21.34 KB
  С наступлением беременности функции организма матери перестраиваются, становятся более многообразными. Изменяется сосудистое русло матки, усиливается вентиляция легких, повышается кислотность желудочного сока, возрастает способность слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта.