8243

Особливості консультування та особистості консультанта

Контрольная

Психология и эзотерика

Психолог-консультант має справу з найскладнішим та найважливішим обєктом людською психікою. І найдавніший закон цієї взаємодії такий, як і в медицині: Не нашкодь..

Украинкский

2013-02-07

71.5 KB

2 чел.

Вимоги до особистості консультанта

Психолог-консультант має справу з найскладнішим та найважливішим об'єктомлюдською психікою. І найдавніший закон цієї взаємодії такий, як і в медицині: «Не нашкодь».

Міжнародні професійно-етичні стандарти у роботі психолога:

компетентність;

відповідальність;

конфіденційність;

морально-позитивний ефект взаємодії.

Від людини, яка надає психологічну допомогу, окрім професійних знань та володіння методикою психотерапії, необхідна стійка система переконань, світогляду, що надає самому консультанту впевненість у собі. З іншого боку, якщо психолог-психотерапевт не бачить сенсу у своїй роботі, в глибині душі зневажає  клієнта, його діяльність, навіть озброєна сучасними психотехніками, не принесе користі ані клієнту, ані самому психотерапевту.

Отже, для успішного професійного функціонування психологу необхідно розв'язати свої світоглядні проблеми, з'ясувати для себе питання сенсу життя та місця в ньому своєї професійної діяльності.

Професійна діяльність психолога-консультанта вже за визначенням передбачає впевненість у своїх знаннях.

Людина бачить світ своїми очима, вірить у те, в що вірять її близькі. Таким чином, між тим, що існує об'єктивно, та між нашими уявленнями про це ціла прірва. Людина живе у світі ілюзій, які є сферою професійної діяльності психолога. Ілюзії претендують на істинність, винятковість. Світ ілюзій з претензіями на істинність є патогенним для людини, яка починає в ньому жити. Г.Рейнін пропонує використати формулу для зниження усвідомлення ілюзорності сприйняття. Саме усвідомлення ілюзорності сприйняття робить картину світу людини відкритою, класичною, несуперечливою. Якщо ми організовуємо світогляд на аксіомі «мені відомі основні істини про цей світ», то поява нової інформації зруйнує нашу систему, а разом з нею і психіку. Якщо ми залишаємо систему світобачення відкритою, готовою до змін, залишаємо за собою право на помилку, то нова інформація про світ доповнює світоглядну суперечливість і є запорукою здорової психіки людини.

Американські психологи ще в 40-вірр. XX ст. запропонували перелік критеріїв (характеристик особистості) як запоруку успішної діяльності практичного психолога (тут враховано й світоглядний аспект):

  1.   Неабиякі розумові здібності й розважливість.
  2.   Оригінальність, спритність і різнобічність.
  3.   Невтомна допитливість, самонавчання.
  4.   Інтерес до людини як до особистості, а не як до математеріалу впливу повага особистості іншої людини.
  5.   Розуміння своїх особистісних характеристик, почуття гумору.
  6.   Здатність сприймати складні мотивації.
  7.   Толерантність: відсутність зарозумілості.
  8.   Здатність займати терапевтичну позицію, встановлювати гнучкі конструктивні взаємини з іншими.
  9.   Наполегливість, методичність у роботі, здатність витримувати напруження.
  10.   Готовність взяти на себе відповідальність.
  11.   Тактовність й здатність до співпраці.
  12.   Цілісність натури, самоконтроль і врівноваженість.
  13.   Здатність розрізняти моральні цінності.
  14.   Широта культурного обрію — освіченість.
  15.   Глибокий інтерес до психології, особливо до її клінічних аспектів.

основні правила індивідуально-психологічного консультування

В індивідуально-психологічному консультуванні основну роль відіграють вільна творчість, нестандартність підходів та нестереотипність поведінки.

Загальні правила та принципи, дотримання яких дає змогу досягти певного корекційного ефекту:

  1.   Психологічна консультація, як і будь-який інший вид психокорекції, може бути ефективною тільки тоді, коли людина сама справді хоче позбутися проблеми.
  2.   Психолог не має права бути ініціатором психологічної консультації. Така його ініціатива може бути розцінена як втручання у приватне життя іншої людини, що автоматично призводить до професійної дискредитації психолога.
  3.   Практика свідчить, що джерелом проблем є не та людина, на яку скаржаться, а та, яка скаржиться. Це означає, що консультацію може отримати той, хто звернувся до психолога. Якою б великою не була спокуса запросити на консультацію інших учасників для обговорення ситуації, психолог не може цього робити, оскільки не може бути ініціатором. Впливати на ситуацію він може тільки через клієнта, використовуючи можливості, доступні клієнтові в його становищі.
  4.  Психолог-консультант, до якого звернувся клієнт зі своїми проблемами, повинен вимагати від нього роботи душі для опанування себе. Ефективність психологічної допомоги виявляється в готовності клієнта витрачати час, гроші, душевні сили на розв'язання його проблеми. Психолог-консультант у консультативному процесі виступає в ролі каталізатора роботи душевних сил клієнта, спрямованих на усунення особистісних проблем або їх розв'язання. Серйозність ставлення психолога до проблеми клієнта має відповідати серйозності ставлення клієнта до своєї проблеми.

5. Психолог-консультант повинен прагнути діяти в суворій відповідності досвідові клієнта й безпомилково «влучати» в зону його найближчого розвитку.

6. Тривалість однієї консультації 40—60 хв. Протягом цього часу обговорюються тільки проб проблеми, які вибрав клієнт і які хвилюють його сьогодні (хоча психолог може бачити й інші особливості клієнта, про які той поки що не говорить, але які сильно ускладнюють його життя; акцентувати увагу клієнта на цьому поки що не потрібно). Професіоналізм консультанта полягає не стільки в тому, щоб побачити слабкі місця клієнта й заздалегідь попередити про них, скільки в тому, щоб утриматися від коментарів стосовно того, що ще не стало для клієнта актуальним і не переживається ним як проблема, якої треба позбутися. Через це ініціатором другої зустрічі, як і першої, є клієнт. Психолог дає зрозуміти клієнтові, що двері для нього завжди відчинені, тобто що клієнт у разі потреби може звернутися до нього.

Отже, корекційний ефект у процесі психологічного консультування досягається за рахунок таких властивостей психолога:

спеціальні знання з таких галузей психології, як особистість, малі групи та групова динаміка, конфлікти, їх причини та методи подолання тощо;

вміння керуватись спеціальними правилами консультування;

психологічна спостережливість;

варіативність мислення;

високорозвинена емпатія;

здатність до соціальної перцепції;

комунікативна компетентність.

Робота психолога-консультанта пов'язана з певним ризиком, оскільки він відкритий для спілкування з різними людьми, а їх установки не завжди миролюбні й чесні. Уразі неправильної поведінки психолога з перших хвилин зустрічі він може бути залученим до гри клієнта або може стати жертвою його маніпуляцій. Тому перші хвилини зустрічі психолога з клієнтом це своєрідний поєдинок, у якому психолог з'ясовує, хто до нього прийшов і навіщо. На допомогу йому приходить принцип обґрунтування проблеми в допомозі, згідно з яким він просить клієнта обґрунтувати, чого він очікує від консультації та консультанта.

Ускладнює початок консультативного процесу те, що прийом психолога сприймається людьми як різновид лікарської діяльності. Зовні це справді схоже на лікарську діяльність, проте внутрішня, психологічна основа взаємодії «психолог — клієнт» принципово відрізняється від взаємодії «лікар — пацієнт». Розглянемо кожен з випадків.

Звертаючись до лікаря, пацієнт перебуває в еґо-стані «Дитя», а лікар бере на себе роль «Батька». Цим хворий визнає свою нездатність боротися з хворобою і делегує відповідальність за себе та результат лікування лікареві. Лікар, набуваючи батьківської позиції, вимагає від пацієнта чіткого виконання своїх вказівок і приписів, гарантуючи успіх лікування. Про те, що хворий перебуває в еґо-стані «Дитини», свідчить і те, що він, будучи дорослою людиною, дозволяє собі капризувати, примушує вмовляти себе, може плакати й жалітися, бо це дозволено в його стані. Лікар несе відповідальність за лікування. У медичній практиці саме такий тип взаємин найбільше підходить для досягнення ефективних результатів.

Клієнт, який прийшов на прийом до психолога, є здоровою людиною, яка відповідає за себе. Психологічна консультація може бути ефективною тільки за рівноправної конструктивної співпраці психолога і клієнта. А це можливо тільки тоді, коли і психолог, і клієнт перебувають у еґо-стані «Дорослий».

Однак може статися так, що клієнт, уперше ідучи до психолога, пригадуючи свій попередній візит до лікаря, налаштовується на дитячу позицію, або прибудову знизу. На дитячу позицію клієнта вказує його звертання до психолога за порадою. Психолог не повинен зважати на прохання клієнта й щось йому радити. А краще одразу пояснити: психолог не може давати порад.

Слід відрізняти поради від рекомендацій психолога-консультанта. Порада в консультуванні не можуть бути продуктивними, оскільки є спробою приміряти до себе (своїх здібностей, особистісного розвитку, вольової регуляції) складну ситуацію клієнта, відповісти на запитання «що я зробив бив ситуації клієнта?». Але клієнт не має тих психічних ресурсів, що є у психолога. Рецепт не потрібний психологові, бо він не переживає проблему, і так само не потрібен клієнтові, бо останній не має тих потенційних можливостей виходу з проблемної ситуації, які є в консультанта.

Рекомендації — це система заходів, запропонована консультантом на основі всебічного аналізу проблеми клієнта та його особистісних ресурсів, спрямованих на подолання клієнтом його проблеми. Психолог несе професійну відповідальність за якість наданих рекомендацій. Однак за клієнтом завжди залишається вибір: скористатись цими рекомендаціями чи ні.

Обирати подальшу стратегію поведінки — особиста справа кожного. Психолог може запропонувати клієнтові розібрати проблему разом. У такому випадку він має перевести розмову в русло «дорослий — дорослий». Звичайно, клієнти, які справді відчувають потребу у психологічній консультації, погоджуються з пропозицією психолога та переходять у еґо-стан «Дорослий». Якщо ж клієнт починає вимагати поради, то він прийшов не за консультацією (в усякому разі, не готовий до роботи).

Серед клієнтів трапляються такі, яким не потрібна психологічна консультація в повному розумінні цього слова. Причинами їхнього звернення можуть бути цікавість, психологічна інтоксикація або маніпуляторство. Одразу зазначимо, що далеко не завжди перелічені псев-дозвернення продиктовані якимось злим наміром щодо психолога.

Типи псевдозвернень до психолога

  1.   Цікавість. Клієнт, що перебуває в такому стані, нічого від консультанта не очікує. Його звернення продиктоване бажанням бути в курсі справ щодо можливостей психотерапевта, а також своєрідне задоволення від виставляння напоказ складності та «оригінальності» свого внутрішнього світу.

 Психологічна інтоксикація. В результаті поширення психологічних знань та зростання їх популярності у когось виникає ілюзія, що психологи добре знаються на помилках людей, знають правила, за якими треба жити, щоб запобігти помилкам. Клієнт, що перебуває в такому стані, не переживає в цей момент труднощів і звертається до психолога, так би мовити, «про запас» а раптом знадобиться у майбутньому. З таким клієнтом приємно спілкуватися, однак це марна витрата часу. До того ж клієнт зробить для себе погані висновки щодо можливостей психологічного консультування, адже неможливо вилікувати того, хто не хворий.

  1.   Маніпуляція. Клієнт намагається перейняти в консультанта спеціальні методи впливу на людей, озброїтися психологічними знаннями про людські слабкості з метою застосування їх для досягнення власної користі у спілкуванні з людьми. В такому разі психолог має повне право відмовити йому в консультації, прямо сказавши про це.

У кожному з перелічених випадків психологу не варто починати консультацію. Єдино можливий варіант консультування аналіз причин звернення до психолога, тобто знову і знову повертати клієнта до обговорення та аналізу причин його звернення до психолога. Оскільки в людини знайшлась енергія нате, аби прийти до психолога, нехай навіть з «підставною проблемою», можна припустити, що є якась причина, про яку він не хоче зізнатися навіть собі. Аналіз причин звернення може пролити світло на це, а також дещо послабити деструктивний психологічний захист.

етапи індивідуального консультування

Початковий етап. Метою роботи на цьому етапі є встановлення психологічного контакту між клієнтом і консультантом. Головний зміст роботи — знайомство з клієнтом, збір первинної інформації про нього, обговорення мети, методів і вартості консультування, розподіл відповідальності, інформування клієнта про його права та обов'язки, обговорення питань конфіденційності.

Розпитування клієнта. Завдання психологаякомога краще з'ясувати, в чому проблема клієнта. Зусилля консультанта спрямовані на підтримку та поглиблення психологічного контакту з клієнтом, стимулювання його на подальшу розповідь та заглиблення, осмислення клієнтом своєї розповіді. Консультант використовує прямі запитання, емпатійне слухання, невербальне та вербальне схвалення клієнта. 

Психологічне опрацювання  проблеми клієнта. Тепер зусилля психолога спрямовані на розуміння та подолання клієнтом психологічних труднощів. Для досягнення мети етапу психолог-консультант використовує різні психологічні засоби допомоги клієнтові в осмисленні та подоланні ним своїх психологічних труднощів. Консультант обирає інструмент психологічної допомоги залежно від напряму психологічного консультування, якого він дотримується. Результатом консультування буде усвідомлення клієнтом причин своїх труднощів та оволодіння конструктивними способами їх подолання.

Критерієм завершення роботи з клієнтом можна вважати створення умов, за яких клієнт опрацював проблему на трьох рівнях: усвідомлення наявності проблеми (когнітивний), емоційне реагування емоцій, зміна поведінки.

Отже, консультація психолога полягає в зацікавленій детальній розмові з клієнтом про його проблему, аналізі варіантів виходу із ситуації, збереженні вихідних позицій або їх зміні.

Психолог входить у ситуацію клієнта, тобто «орендує» свій професійний апарат (досвід, світогляд, спеціальні знання). При цьому він ставить низку запитань для кращого входження у ситуацію. Після цього психолог розв'язує завдання, але рішення поки що є в його свідомості й сформульоване у психологічній термінології. Потім він знову ставить запитання, але вже для того, щоб підвести клієнта до розуміння психологічних причин скрутної ситуації, своїх помилок та прорахунків, можливих способів виходу з цього становища.

Корекційний ефект консультації залежить від того, наскільки клієнт може дозволити собі відкритися перед психологом і перед собою, тобто наскільки йому вдалося в процесі життя трансформувати свій психологічний захист із деструктивного в конструктивний. Проте вибір глибини контакту завжди залишається за клієнтом. Психолог при цьому змушений працювати від «партнера». Він повинен знати, що політика «відкривання очей на правду» навпаки шкодить. До того ж, він не має права порушувати психологічний захист клієнта, оскільки не може взяти на себе відповідальність за його психічну рівновагу. Деструктивний психологічний захист, з одного боку, є втечею від реальності, але з іншого — це індивідуальний варіант адаптації до дійсності. Саме виникнення проблеми і звернення з її приводу до психолога свідчить про непродуктивність захисних засобів, якими користується клієнт, про наявність ірраціональних уявлень та міфів у його картині світу.

Активна робота клієнта над проблемою передбачає й переструктурування його особистого психологічного захисту, але щодо цього він має відчути сили та бажання. Це може бути відомо тільки йому. Тому роль психолога-консультанта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові прийняти реальність, примирити його з самим собою, налаштувати на активну роботу над собою, звернути його увагу на переваги життя, доступні йому в його становищі, наголошувати на тому, що клієнт здатний почути і сприйняти сьогодні, і промовчати про те, що клієнт захоче почути завтра.

В особистій позиції психолога-консультанта у ставленні до клієнта краще скористатися висновком К.Роджерса щодо гуманізації будь-яких міжособистісних стосунків, що забезпечують особистісні конструктивні зміни. Ось цей висновок: необхідними й достатніми умовами є безоцінне позитивне прийняття іншої людини, її активне емпатійне слухання та конгруентне (тобто адекватне, щире, достовірне) самовираження у спілкуванні з нею.

На відміну від лікаря, психолог має право відмовити в консультації. Цим правом доцільно користуватися у випадках, коли клієнт і його ситуація викликають у психолога бурхливу емоційну реакцію неприйняття або перегукуються з власними особистими нерозв'язаними проблемами. В першому випадку психолог не зможе перейнятися проблемою клієнта через засудження його думок і дій, у другому існує небезпека використання психологом клієнта для своєї корисливої мети. Останнє потребує пояснення. Психологічну допомогу може здійснювати людина, в якої немає психологічних проблем. А якщо вони є, то психотерапевтичний процес відбуватиметься на користь розв'язання проблем психолога, і відбуватиметься підсвідомо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35148. редства удалённого выполнения заданий в Windows 38 KB
  Планировщик заданий Windows осуществляет настройку как для локального компьютера так и для удаленной системы. На удаленных системах эта возможность обеспечивается совместной работой нескольких служб и программ: Планировщик заданий это стандартная служба Windows управляющая планировщиком заданий. Создание заданий на локальном компьютере осуществляется через: ПускВсе программыСтандартныеНазначенные задания Создание заданий на удаленном компьютере осуществляется через: Сетевое окружениеОтобразить компьютеры рабочей группывыбираем...
35149. Средства удалённого доступа к сети в Windows 40 KB
  в ОС Windows XP имеются встроенные инструменты для организации таких подключений : Remote Desktop Удаленный рабочий стол Remote ssistnce Удаленный помощник. Remote ssistnce Remote ssistnce позволяет пригласить другого пользователя друга знакомого специалиста для оказания помощи. При этом приглашенный участник в отличие от использования Remote Desktop может наблюдать за действиями пользователя. При этом Remote ssistnt самостоятельно управляет настройками соединения подстраивая объем передаваемых данных под возможности канала...
35150. Виртуальные частные сети. Архитектура и протоколы 42.5 KB
  VPN англ. В зависимости от применяемых протоколов и назначения VPN может обеспечивать соединения трёх видов: узелузел узелсеть и сетьсеть. Уровни реализации Обычно VPN развёртывают на уровнях не выше сетевого так как применение криптографии на этих уровнях позволяет использовать в неизменном виде транспортные протоколы такие как TCP UDP. Пользователи Microsoft Windows обозначают термином VPN одну из реализаций виртуальной сети PPTP причём используемую зачастую не для создания частных сетей.
35151. Методы повышения надёжности хранения данных. Технология RAID 50.5 KB
  Технология RID Одна из причин ведущих к утрате информации аппаратные сбои и поломки. RID это акроним от Redundnt rry of Independent Disks. Этим набором устройств управляет специальный RIDконтроллер контроллер массива который инкапсулирует в себе функции размещения данных по массиву; а для всей остальной системы позволяет представлять весь массив как одно логическое устройство ввода вывода. В зависимости от уровня RID проводится или зеркалирование или распределение данных по дискам.
35152. Цели и задачи администрирования 25 KB
  чтобы предоставить пользователям ИС наилучшее возможности по эффективному использованию ресурсов ИС при объективных ограничениях. 3 квалифицируемая помощь пользователям. Здесь задача состоит в том чтобы реализовать в ИС выбранную стратегию ИБ на базе 1 или нескольких политик безопасности обеспечить использование ИС только санкционированным пользователям предусмотреть резервное копирование и восстановления отдельных ресурсов или всей ИС.
35153. Сетевое администрирование. Основные понятия. Сетевые ОС 26.5 KB
  Компьютерные сети – это совокупность компьютеров связанных коммуникационной системой необходимым программным обеспечением позволяющей пользователям и приложениям получить доступ к ресурсам компьютеров сети. клиентская часть средство запроса на доступ к удаленным серверам транспортные средства сетевой ОС обеспечивающие передачу доступных между компьютерами Среди компонентов сети выделяют сетевые службы – это программные модули работающие в установленном режиме которые предоставляют доступ к конкретным ресурсам компа через сеть....
35154. Модели управления доступом к ресурсам 27 KB
  Основными компонентами ролевой модели разрешения права пользователя Разрешение – определяет тип доступа к объекту или его свойству дается пользователям или группам . разрешения применяются к защищенным объектам Рекомендуется назначать разрешения группам. Существуют группы разрешений которые являются основными или обязательными чтение разрешения смена разрешения смена владельца удаление разрешения Существует специальный вид разрешения – владения которое назначается при создании объектов. Какие бы разрешения не были установлены для...
35155. Администрирование сетей Microsoft. Средства анализа состояния сети в Windows 29 KB
  Средства анализа состояния сети в Windows. Базовые принципы: 1 необходимо иметь точную схему и документацию сети: текущая топологическая схема подробная информация обо всем его сетевом оборудовании его конфигурации и использующихся протоколах IPадресах каналах связи WU сервера и сегментах пользовательских локальных сетей. 2 перед изменениями в сети а так же после этих изменений необходимо оценивать работу в сети для того чтобы делать выводы об отрицательном или положительном влиянии внешних изменений . В Windows отдается приоритет...
35156. Службы каталогов. Пространство имен X.500 и протокол LDAP 30 KB
  Службы каталогов. Основная цель объединения компов в вычислительную сеть это обеспечение совместного использования ресурсов при администрировании вычислительной сети 1 из основных задач это реализация оптимального метода организации общих ресурсов одним из методов эффективного управления множеством ресурсов и множеством потребителей вычислительной сети является разветвленная служба каталогов Служба каталогов – это сетевая служба позволяющая получать доступ без знания точного местоположения ресурса При использовании службы каталогов вся...