82432

Дилемма сциентизма и антропологизма

Доклад

Логика и философия

Сциентисты провозглашают знание как наивысшую культурную ценность В качестве аргументов в свою пользу сциентисты привлекают знаменитый пример из прошлого когда наука Нового времени пыталась обосновать новые подлинно гуманные ценности и культуру. Ими совершенно справедливо подчеркивается что наука есть производительная сила общества порождающая общественные ценности и имеющая...

Русский

2015-02-27

26.8 KB

2 чел.

Дилемма сциентизма и антропологизма.

Современная философия ведет свой отсчет от рубежа XIX-XX вв. - времени возникновения неклассических форм мышления. Несмотря на развитие традиционных идей в рамках неокантианства, неогегельянства, неотомизма, новые течения становятся определяющим фактором европейской и мировой философской мысли. Они выступают как достаточно обоснованные и во многом плодотворные попытки сформулировать радикально новые ответы на извечные вопросы человеческого бытия: возможность познания, ценностно-смысловая обоснованность жизни, сущность человека и т.д. Основные тенденции развития современной философии проявляются в форме сциентизма и антропологизма.

Сциентизм (лат. scientia - наука, знание) - философско-мировоззренческая позиция, которая рассматривает науку как высшую культурную ценность, необходимое условие ориентации в мире. Означает веру в возможность разрешения, прежде всего методами естественнонаучного знания, теоретико-познавательных, социальных и других проблем. С противоположных позиций исходит антисциентизм, рассматривающий науку как чуждую, враждебную человеку силу, источник опасных иллюзий и заблуждений. Антропологизм (гр. antropos - человек; logos - учение) - философская концепция, утверждающая основополагающее значение категории человек, исходя из которой только и можно разработать систему представлений о природе, обществе, мышлении.

Указанные тенденции по-разному сочетаются в направлениях современной философии - фрейдизме, экзистенциализме, структурализме, прагматизме и других. Усложнение человеческого существования, все более возрастающие динамизм, напряженность, интенсивность общественного бытия остро ставят вопрос взаимоотношениях людей, с которыми связаны как глобальные социальные процессы, так и жизнь отдельного человека. Поэтому возрастает значимость проблем сознания, языка, понимания и взаимопонимания в обществе. Этим можно объяснить интенсивное развитие за последние десятилетия таких философских направлений, как: философия языка, феноменология, герменевтика. Причем, наиболее плодотворным является комплексное использование этих направлений. И, наконец, следует отметить, процессы интеграции, свойственные для постклассической науки, ведут к возникновению междисциплинарных направлений и методов исследований. Примером этому может служить синергетика, структурализм, позволяющие по-новому рассмотреть целый ряд традиционных философских проблем и вопросов.

 В чем сущность дилеммы «сциентизм – антисциентизм»

первые -закрывают глаза на возможные негативные последствия развития науки, вторые - драматизируют их. первые считают научное синонимом истинного, вторые - отнюдь ((( решение противостояния конфликтующих сторон лишь в том, что каждая из позиций становится менее плоской.

Сциентисты приветствуют достижения науки. Антисциентиты испытывают недоверие к научным инновациям. Сциентисты провозглашают знание как наивысшую культурную ценность В качестве аргументов в свою пользу сциентисты привлекают знаменитый пример из прошлого, когда наука Нового времени пыталась обосновать новые, подлинно гуманные ценности, и культуру. Ими совершенно справедливо подчеркивается, что наука есть производительная сила общества, порождающая общественные ценности и имеющая огромные возможности для познания. В качестве контраргумента антисциентисты отмечают простую истину, что наука может порождать опасности способные уничтожить всё человечество и вместе с тем её многочисленные достижения не сделали человечество счастливее. По их мнению это означает, что наука не может сделать свои успехи благом для человечества. Только благодаря науке жизнь может стать организованной, управляемой и успешной, считают сциентисты, поэтому они во всем стремятся к онаучиванию" всех сфер деятельности человека и всего общества в целом. У их противников, антисциентистов, считается что понятие «научное знание» не то же самое, что понятие «истинное знание».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34870. Економічне зростання – мета макроекономічного розвитку країни 22 KB
  Економічне зростання мета макроекономічного розвитку країни Економічне зростання це найважливіша макроекономічна категорія яка є показником не лише абсолютного збільшення обсягів суспільного виробництва а й здатності економічної системи задовольняти зростаючі потреби підвищувати якість життя. Саме тому економічне зростання включається до числа основних цілей суспільства поряд з економічною свободою економічною ефективністю тощо. Економічне зростання створює можливості забезпечувати постійно зростаючі потреби людей в товарах і послугах...
34871. Фази економічного циклу 23.5 KB
  Фази економічного циклу Циклічність це форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до другої. Криза головна фаза циклу вона завершує попердній цикл і є початком наступного. Депресія фаза циклу яка проявляється у застої виробництва. Піднесення фаза циклу коли виробництво перевищує рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.
34872. Поняття і види безробіття 23 KB
  Безробіття - це відсутність можливості для працівників, здатних і бажаючих трудитися, мати робоче місце, що дає право на одержання прибутку.
34873. Класифікація населення україни.Рівень безробіття 24.5 KB
  Рівень безробіття 1. Рівень безробіття безробіття робоча сила. У звязку з тим що добровільне безробіття є і Д нормальним явищем то повна зайнятість припускає що економіка ніколи не V функціонує при 100 зайнятості робочої сили. Повна зайнятість це зайнятість яка складає менше 100 наявної робочої сили що припускає фрикційну та структурну форми безробіття.
34874. Сутність і показники інфляції 23 KB
  сутність і показники інфляції Інфляція це підвищення загального рівня цін. Дефляція зворотне явище тобто зниження загального рівня цін. В економічній літературі дискусійним є питання про те чи всяке підвищення цін є інфляційним. Більшість економістів вважають що будьяке підвищення цін означає інфляцію.
34875. Види інфляції 23.5 KB
  По причині виникнення :1) Інфляція попиту –виникає в результаті перевищення спроса попиту над пропозицією 2)Інфляція іздержок -виникає в результаті збільшення іздержок виробництва і зменшення пропозиції в результаті збільшення заробітної плати і збільшенням уін на ресурси (крива пропозиції буде відхилятися вліво).
34876. Сутність і функції грошей 24.5 KB
  Сутність і функції грошей Гроші це загальний еквівалент що виконує основні функції: міра ітості засіб обігу і засіб заощадження. Гроші як загальний еквівалент виникли ще в VII 111 і до нашої ери і виступали у вигляді товару що виражає вартість всіх і ч товарів що дозволяло легко порівнювати товари між собою. Цю функцію гроші виконують безпосередньо і виступають у якості посередника в товарному обігу. У 1690 року в Північній Америці з'явилися замінники золота у вигляді паперових грошей коли гроші вільно...
34877. Види і засоби, що замінюють гроші 23.5 KB
  Вексель письмове зобовязання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін. Звичайний вексель має такі реквізити: 1 найменування; 2 визначену суму платежів; 3 зазначення терміну платежу; 4 найменування того кому має бути здійснено платіж; 5 місце дату складання векселю і підпис того хто його видав. Вексель може розпочати самостійний рух якщо він передається від одного власника держателя до іншого шляхом особливого передатного напису індосаменту. Вексель можна передати банку отримавши із певною знижкою борг...
34878. Поняття кредит . Види кредиту 20.5 KB
  Позички торговим і промисловим підприємствам. Позички під застану нерухомості. Споживчі позички приватним особам що повертаються вроздріб. Позички під цінні папери даються для придбання акцій та інших цінних паперів.