82463

Теория производства и предельной производительности факторов(изокванта, изокоста и их свойства). Закон убывающей производительности

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Используя эти положения Кларк попытался точно определить доли которые могут быть приписаны специфической производительности труда и капитала. Производительность труда последнего работниканазывается предельной производительностью труда. По мнению Кларка только тот продукт который создается предельным рабочим можно вменить труду и считать продуктом труда остальная же часть продукции т. разница между продуктами промышленности и продуктами труда представляет собой продукт капитала.

Русский

2015-02-27

35.56 KB

4 чел.

Теория производства и предельной производительности факторов(изокванта, изокоста и их свойства). Закон убывающей производительности.

Австрийская школа считает ценность производительных благ равной ценности принесенных им в жертву благ (концепция альтернативных затрат) – теория трех факторов производстваЖ. Б. Сея. Вариант ответа на вопрос о том, как определяется доля данного фактора в стоимости созданной продукции был дан Джоном Бейтсом Кларком (1847–1938) в работе «Распределение богатства» (1899 г.).

Взяв за основу теорию трех факторов производства Сея,работы Рикардо и Мальтуса, Кларк распространил сформулированный им закон «убывающего плодородия почвы» на все другие факторы производства, сформулировав в общем виде закон «убывающей предельной полезности». Закон гласит, что в условиях, когда, хотя бы один фактор производства остается неизменным, дополнительный прирост других факторов дает все меньший и меньший прирост продукции. Иными словами, предельный продукт переменного фактора постоянно уменьшается.

В определении же размеров вклада факторов производства в создание продукта и, соответственно, доли вознаграждения каждого фактора Кларк заимствовал принцип Рикардо(в теории земельной ренты Рикардо использовал принцип предельных приращений для иллюстрации того, что на долю фиксированного фактора (земли) достигается остаточная прибыль, определяемая разницей между средним и предельным продуктом переменного фактора).

Используя эти положения, Кларк попытался точно определить доли, которые могут быть приписаны специфической производительности труда и капитала.

В теории капитала каждый фактор производства характеризуется специфической производительностью и создает доход. Причем каждый собственник получает свою долю доходов, которую создает принадлежащий ему фактор.

Исходя из закона убывающей предельной производительности Кларк сделал вывод, что при неизменном размере капитала каждый дополнительный работник производит меньше продукции, чем ранее принятый. Производительность труда последнего работниканазывается предельной производительностью труда. По мнению Кларка, только тот продукт, который создается предельным рабочим, можно вменить труду и считать продуктом труда, остальная же часть продукции, т. е. разница между «продуктами промышленности и продуктами труда», представляет собой продукт капитала.

Предельный продукт в денежной форме определяет справедливый, естественный уровень дохода, выплачиваемый каждому фактору. Зарплата определяется предельной производительностью труда (предельной производительностью последнего рабочего), поэтому легко объяснить низкую зарплату в развивающихся странах, так как в условиях избыточного предложения труда по отношению к суммарному капиталу общества предельный продукт последней единицы общественного труда будет стремиться к минимуму.

Утверждение о вознаграждении фактора в соответствии с величиной его предельного продукта Кларк распространяет и на другие факторы производства. В частности, в его теории величина процента как продукта капитала определяется единицей капитала, дающей наименьший прирост продукта.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а “людськими проблемами†тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути об’єктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 1844–1900 Анрі Бергсон 1859–1941 Вільгельм Дільтей 1833–1911 Георг Зіммель 1858–1918 Освальд Шпенглер 1880–1936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .
33080. Зіґмунд Фройд 15.06 KB
  Як лікарпсихіатр Зіґмунд Фройд 18561939 досліджував причини і методи лікування неврозів психічних розладів для чого й розробив метод психоаналізу. Фройд першим в історії західної філософії обґрунтував учення про те що людська свідомість яка доти вважалася цілісною єдністю що панує над усіма іншими людськими якостями насправді є складним багаторівневим явищем де власне свідомості відводиться далеко не перше місце.Згідно з фройдівською концепцією у структурі особистості виділяються три елементи: Воно неусвідомлена...
33081. Екзистенціалізм 14.48 KB
  exstenti існування. який визначив три рівні на шляху до справжнього існування: етичний акцентування обов'язку естетичний настанова на насолоду релігійний страждання прилучення до долі Христа як принцип життєвої діяльності. Екзистенціалісти акцентують увагу на індивідуальному самовираженні людини твердять що людина XX століття переживає абсурдність існування відчуженість тому невдоволена перебуває у відчаї. Онишкевич для повного осягнення справжнього сенсу свого існування людина повинна пройти такі етапи: етап відчуття...
33082. Позитивізм 14.25 KB
  Його шеститомна праця Курс позитивної філософії зявляється в 18301842 рр. Третя позитивна на якій відкинувши вигадки теології та метафізики мислителі переходять до дослідження світу конкретнонауковими способами завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів які відкривають позитивні науки. Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму відстоював феноменалізм. Отже позитивізм заперечував можливість пізнання...
33083. Феноменологія 13.77 KB
  Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен – це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2) об'єкт чуттєвого споглядання на відміну від його сутнісної основи.
33084. Релігійна філософія 16.57 KB
  Жільсону належить відкриття оригінальності філософії буття у Томи Аквінського в порівнянні з усією попередньою філософією включаючи Арістотеля. Згідно з Жільсоном ця оригінальність полягає в розрізненні сутності та буття. Свою доктрину вони називають реалістичною на тій підставі що вона визнає зовнішній матеріальний світ як частину більш широкого загального буття Бога. Матеріальний світ залежить не від людської свідомості а від абсолютного буття.
33085. Постмодернізм 12.86 KB
  Цей напрям продукт постіндустріальної епохи епохи розпаду цілісного погляду на світ руйнування систем світогляднофілософських економічних політичних. Постмодерністи завдяки гіркому історичному досвідові переконалися у марноті спроб поліпшити світ втратили ідеологічні ілюзії вважаючи що людина позбавлена змоги не лише змінити світ а й осягнути систематизувати його що подія завжди випереджає теорію.