8251

Освітлювальні установки для сільського господарства

Контрольная

Лесное и сельское хозяйство

Освітлювальні установки для сільського господарства. Освітлювальні прилади. Загальні відомості Загальні принципи нормування освітленості Види і системи освітлювання Вибір типу джерела світла і світильника Розміщення сві...

Украинкский

2013-02-07

121.5 KB

16 чел.

Освітлювальні установки для сільського господарства.

  1.  Освітлювальні прилади. Загальні відомості
    1.  Загальні принципи нормування освітленості
      1.  Види і системи освітлювання
      2.  Вибір типу джерела світла і світильника
      3.  Розміщення світильників в приміщені
      4.  Методи розрахунку освітлювальних установок

Освітлювальні прилади - це сукупність джерел світла і арматури, які призначені для раціонального використання світлового потоку, кріплення і захисту джерела світла від механічних пошкоджень і забруднення. Всі освітлювальні прилади діляться на 3 групи:

  •  Світильники - радіус дії 20-30м;
  •  Прожектори - радіус дії більше 30м;
  •  Комплектні освітлювальні пристрої на основі світловодів.

Світильник-освітлювальний пристрій призначений для освітлення об'єктів.

По призначенню: світильники поділяються на: світильники для закритих приміщень, відкритих просторів, залізнодорожі та ін.

По виконанню: - пиленезахисні, пилезахисні, пилонепроникні;

  •  водонезахищені, каплезахищені, бризгозахищені, герметичні та ін.
  •  взривобезпечні, особливо взривобезпечні
  •  по способу установки: підвісні, стельові, настінні і настольні

По світлорозприділенню: 

(Н) прямого світла - 80% світла випромінюється в нижню напівсферу,

-(П) переважно прямого світла 60-80% в нижню сферу;

-(Р) розсіяний 40-60% в нижню сферу;

-(В) переважно відбитого світла - 20-40% в нижню напівсферу.

Номенклатура типу, будова, характеристики світильників для виробничих приміщень з лампами розжарювання, газорозрядними лампами високого тиску, а також світильники для громадських будівель, світильники для місцевого освітлення виробничих приміщень, світильники для зовнішнього освітлення приведені в спирав очній літературі.

Загальні принципи нормування освітленості

Вибір нормуємої освітленості виконується за нормами документами СниП 11 - 4-79 «Естественное и исскуственное освещение. Нормы проектирования».

При проектуванні штучного освітлення в пташниках тваринницьких приміщень, громадських приміщень користуються таблицями, В таблицях приведено різноманітні приміщення, яка в них повинна бути освітленість в люксах при освітленні приміщень.

При експлуатації освітлювальних установок освітленість на робочих місцях знижується - основні принципи зменшення світлового потоку джерел світла в процесі роботи, забруднення освітлювальної арматури.

Тому потрібно при проектуванні враховувати коефіцієнти запасу, значення якого залежить від наявності пилу, диму, копоті, від конструкції світильників, типу джерела світла, періодичності чистки.

Види і системи освітлення

Існують 2 системи освітлення: загального (рівномірна і локалізована) та комбінованого освітлення.

Найбільш економічні системи загального (локалізованого) освітлення. При локалізованому освітленні норма освітлення визначається тільки в зоні найбільш напруженої роботи і може відрізнятись від середньої освітленості на 25%.

При комбінованій системі освітлення нормується освітленість вище, ніж при загальній. Кожна із двох систем має свої недоліки і переваги.

Види і системи освітлення

Види освітлення бувають слідуючі:

-Робоче освітлення - повинно забезпечити нормовану освітленість у всіх точках робочої поверхні з відхиленням не більше -10+20 %

-Дежурне освітлення - встановлюються в приміщеннях де потрібен контроль по закінченню робочої зміни (наприклад в пташниках, тваринницьких приміщеннях і т.д.). Для дежурного освітлення вибирається 10% світильників (ламп) від робочого освітлення.

-Аварійне освітлення - забезпечує продовження робіт у випадку виключення робочого освітлення. Живлення аварійного освітлення виконують від акумуляторної батареї, при цьому освітленість на робочих місцях повинна бути не менше 5% від установленої.

-Евакуаційне освітлення - встановлюється в основних проходах і на сходах і служить для евакуації людей із виробничих і громадських будівель де працюють, або знаходяться більше 50 людей. При цьому освітленість сходів, підлогит повинна бути не менше 0,5 лк.

Існують 3 системи освітлення: загальна, місцева і комбінована.

  •  Загальне освітлення - призначена для створення належних умов бачення на всій освітлювальній площадці. Воно може бути рівномірним і локалізованим.

-Загальне рівномірне - забезпечує рівномірне розприділення освітленості і виконується світильниками одного типу і однієї потужності і розміщені на одній висоті.

  •  Загальне локалізоване - створює неоднакову освітленість на робочих місцях. Тип, розміщення і потужність вибирають індивідуально. При цьому споживана потужність, як правило менша.

-Місцеве освітлення - служить для забезпечення певного рівня освітленості тільки в межах робочих місць. В виробничих умовах забороняється застосовувати тільки одне місцеве освітлення.

  •  Комбіноване освітлення - це загальне і місцеве освітлення.

Кожна система має свої переваги і недоліки. Система загального рівномірного освітлення забезпечує рівномірність освітлення, не загромаджує робочі місця, не потребує змін при перестановці робочих місць. Система комбінованого освітлення дає можливість високої освітленості на робочих місцях. Недолік - більш високі капітальні затрати.

Вибір типу джерела світла і світильника

Згідно рекомендацій JIP встановлюються:

  1.  В допоміжних приміщеннях
    1.  Для місцевого освітлення
    2.  Для аварійного освітлення
    3.  В пташниках для регулювання освітлення 5 .Свинарникахвідгодівельниках

Люмінесцентні лампи:

  1.  У всіх приміщеннях із зоровим напруженням
    1.  В тваринницьких приміщеннях
      1.  В приміщеннях де відсутнє природне освітлення

Роблячи вибір між лампами розжарювання і ЛП бажано враховувати слідуюче:

  1.  Капітальні затрати на установку і покупку ЛЛ або ЛР.
    1.  Надійна робота ПР апаратури забезпечується лише при певних параметрах навколишнього середовища.
      1.  Спектр випромінювання ЛЛ дозволяє отримати більш правильну кольоропередачу, ніж в ЛР

Тому вибираючи ЛР чи ЛЛ необхідно брати до уваги конкретні приміщення, які роботи там виконуються, скільки часу знаходиться та оперативний персонал.

Від вибору світильника теж залежить надійність, ефективність і економічність освітлювальної установки.

При виборі світильника враховують:

  •  умови навколишнього середовища;
  •  вимоги до характеру світлорозподілення;
  •  економічну ефективність.

Основні параметри розміщення світлових приладів наступні: Н- висота приміщення;

          hc - висота звісу світильника;

           hpn - висота робочої поверхні;

          hp - розрахункова висота світильника;

          Lab -відстань між рядами;

          І - відстань крайніх рядів до стін;

          L -відстань між світильниками в ряду;

        Розрахункова висота світильника визначається як

hp=H-hc-hpn

 Кількість рядів світильників 

 Кількість світильників в ряду

Загальна кількість світильників в приміщенні

Методи розрахунку освітлювальних установок

Існує два основних методи розрахунку: метод коефіцієнта використання світлового потоку і точковий. В основу методу коефіцієнта використання світлового потоку закладено розрахунок середньої освітленості, а точковий метод базується на основному законі світлотехніки і в залежності від світлового приладу (ЛР, ЛЛ, прожектор), характеристики об'єкту( закрите приміщення, вулиця, площа)

застосовують розрахункові формули.

Метод коефіцієнту використання світлового потоку

Даний метод застосовують для розрахунку загального рівномірного освітлення.

Де:  - розрахунковий потік, лм

- нормована освітленість, лк

К3 - коефіцієнт запасу

 N- число світильників в приміщенні, шт.

S - Площа освітлювального приміщення, кВ

- коефіцієнт використання світлового потоку

Z- Коефіцієнт мінімальної освітленості Z=1, 15

Визначаємо індекс приміщення –

hp - розрахункова висота світильника

Даними формулами користуються для розрахунку освітлення з JIP, ДРИ, ДНаТ, ДРЛ, коли до цього розраховано число світильників, а невідома потужність. Тому визначивши світловий потік Фр і співставивши його з нормованим світловим потоком ламп, які випускає промисловість, знаходимо тип і потужність джерела і вибирають із довідкової літератури.

Даний метод бажано застосовувати для розрахунків загального рівномірного освітлення горизонтальних площ.

Точковий метод розрахунку

Даний метод застосовується для розрахунку загального, локалізованого, місцевого, зовнішнього освітлення, освітлення входів в приміщення.

Суть методу заклечається в тому, що необхідний світловий потік визначають із умови, що в любій точці освітлювальної поверхні не повинно бути менше нормованого.

Основна розрахункова формула

Фр - необхідний світловий потік лампи, лм

Е - нормована освітленість, лк

К3 - коефіцієнт запасу

    - коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує удалені світильники.

- розрахункова умовна освітленість, лк

(визначається за допомогою графіків просторових ізолюкс)

1000 - світловій потік умовної лампи в світильнику = 1 ОООлм

По потрібному світловому потоку вибирається стандартна лампа.

Розрахунок освітлення за питомою потужністю

Даний метод є спрощеною формою розрахунку методом коефіцієнту використання світлового потоку. Питома потужність освітлювальної установки визначається як

де Рвст - загальна встановлена потужність світлових потоків, Вт/ т2

S - площа приміщення

Потужність визначається в залежності від типу світильника, площі приміщення, нормованої освітленості, розрахункової висоти для прийнятих значень коефіцієнтів відбиття, коефіцієнта запасу. Потужність лампи –

N- кількість світильників в приміщенні

Розрахунок люмінесцентного освітлення

Розрахунок люмінесцентного освітлення проводиться за допомогою лінійних ізолюкс. Розрахункова формула для визначення потрібного світлого потоку має вигляд:

де h - розрахункова висота світильника. Графіки лінійних ізолюкс мають такий вигляд:

   

L - довжина полуряду;

Р - відстань від розрахункової точки світлої лінії; Потрібний потік ряду визначається

де А - довжина ряду

Кількість світильників в ряду визначається

де Фсв - світловий потік світильника, лм

Електрична частина освітлювальних установок

  1.  Згідно з ПУЕ освітлювальна установка повинна живитись окремо від силової. Проте освітлювальну установку С.Г. признання допускається живити від окремої групи ввідного розподільчого пункту, при цьому застосовується напруга 380/220В.
  2.  Освітлювальні щитки необхідно розміщувати в місцях, які доступні персоналу і по можливості в центрі навантажень.
  3.  Освітлювальні щитки комплектуються автоматичними вимикачами по числу груп (3,6, 12, 18).
  4.  Всі світильники об'єкту діляться на 3 частини по числу фаз, а потім навантаження кожної фази ділять на групи.
  5.  Однофазні групові лінії рекомендується використовувати в приміщеннях де кожній лампи складає не більше 200 вт - в інших випадках - Зх фазні групові лінії.
  6.  Кожна групова лінія повинна мати не більше 20 світильників з J1P і лампами ДРЛ, ДРІ, ДНаТ і не більше 50 світильників з люмінесцентними лампами
  7.  Світильники дежурного і аварійного освітлення об'єднують в окремі самостійні групи.
  8.  Довжина групової лінії рекомендується
  •  однофазних - 35м (фаза + N)
  •  трьохфазних - 80м (Зф + N)
    1.  Внутрішні лінії виконують як правило алюмінієвими проводами АПВ, АППВ, АПР на роликах ізоляторах, скобах, трубах.
    2.   Переріз проводів вибирають по допустимій втраті напруги і перевіряють по умові нагрівання і механічній міцності .Для цього визначають момент на всіх участків.

11 .Освітлювальні мережі захищають від струмів к.з і струмів перевантаження. Автоматичні вимикачі вибирають по наступним умовам

  1.  По типу (ВА-14-26, ВА-16-25)
    1.  По номінальній напрузі

        V нав = V мережі.

  1.  По номінальному струму АВ  

        Ін. АВ = І розр.

  1.  По струму теплового розчіплювача

Ін.АВТР=Ірозр.

5.     По струму відсічки автоматичного вимикача

       І відс.ел.м.ст. = Івід.ел.розр.розр.

       І відс. розр.=1.4 Ірозр.(з робочим струмом до І=50А)

       І від. ст. = Ін тр.

6      Кліматичному виконанні, категорії розміщення


PAGE \* MERGEFORMAT 9


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34678. Парникові гази та їх роль у формуванні клімату 88 KB
  Сукупність цих газів створює в атмосфері парниковий ефект. Суть парникового ефекту полягає в наступному: Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектра а сама випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Затримуючи тепло в атмосфері Землі ці гази створюють ефект який називається парниковим а гази парниковими. Практично будьякий вид діяльності людини супроводжується викидами парникових газів створюючи таким чином додатковий або антропогенний парниковий ефект.
34679. УТВОРЕННЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНУ 221.5 KB
  1 Фотохімічна теорія утворення озону оксигенний цикл За Чепменом озон в атмосфері утворюється з молекулярного кисню [3]. В результаті дії цих двох протилежних процесів в атмосфері на деяких висотах встановлюється цілком визначена густина озону. Для формування озону в стратосфері перш за все необхідний атмосферний оксиген який утворюється внаслідок фотодисоціації молекули оксигену по реакції 1: Р.
34680. Фотохімічний смог 103.5 KB
  Незважаючи на формування в останні десятиліття загальної тенденції до покращення стану атмосферного повітря в м. Для утворення фотохімічного смогу необхідна наявність в повітрі таких первинних забруднювачів як оксид азоту NO та NO2 які у значній кількості надходять у повітря із відпрацьованими газами автомобільних двигунів; летких органічних сполук ЛОС таких як пропан нбутан етилен бензол формальдегід які в основному надходять через випаровування та згорання палива і розчинників; Метеорологічними передумовами утворення смогу є...
34681. Хімічний склад атмосфер інших планет 204 KB
  Початок формування атмосфери повязаний з еволюцією Сонця, з процесом його перетворення молодої зірки в дорослу. Цей процес характеризувався гравітаційним ущільненням до планет (космічного пилу) та газів сонячного туману.
34682. Хімічні процеси в стратосфері 99.5 KB
  У стратосфері на висотах менше 50 км відбувається утворення озону за реакцією O2 O → O3 Нестабільна молекула озону в збудженому стані O3 перетворюється в стабільну молекулу озону в результаті реакції з так званою третьою часткою в якості якої виступають молекули кисню і азоту що містяться в повітрі в найбільшій кількості: O3 M → O3 M 107 кДж Швидкість утворення озону пропорційна добутку концентрацій що беруть участь у реакціях частинок. Таким чином існує максимум швидкості утворення озону який припадає на...
34683. Аерозоль і клімат 311.5 KB
  Оцінка прямого впливу аерозолів на радіаційний баланс дає досить широкі Schätzungen der direkten Wirkung von erosolen uf den Strhlungshushlt zeigen eine reltiv große Bndbreite und beruhen weitgehend uf Modellstudien die nicht nur für die vorindustrielle Zeit sondern uch für die Gegenwrt schwer zu verifizieren sind. Die Unsicherheiten beruhen zum einen druf dss selbst der ktuelle tmosphärische Gehlt einzelner erosolrten nicht genu feststeht zum nderen druf dss die Größenverteilung die chemische Zusmmensetzung die Mischung und die...
34684. Водяной пар в атмосфере и гидрологический цикл 44.5 KB
  В отличие от большинства других присутствующих в атмосфере газов содержание водяного пара может очень сильно меняться. По мере того как молекулы воды переходят в воздух давление пара в воздухе увеличивается. Если температура воздуха продолжает увеличиваться то для поддержания насыщенного состояния пара число молекул поступающих в воздух также должно увеличиваться если конечно жидкость еще имеется. Давление пара служит мерой для другой величины также выражающей количество пара содержащегося в воздухе и называемой абсолютной влажностью.
34685. Вплив атмосферної циркуляції на транспорт хімічних речовин 144.5 KB
  Розподіл та концентрація хімічних речовин у атмосфері залежить від особливостей переміщення повітряних мас яке обумовлене загальною циркуляцією атмосфери. Внаслідок цього є постійний річний обмін енергією від низьких до високих широт завдяки океанічним і повітряним течіям рис. Оскільки Земля найсильніше нагрівається на екваторі то потоки нагрітого екваторіального повітря піднімаються високо вгору набагато вище ніж повітря в інших широтах. Під час екваторіального підйому повітря повітряні маси із низьких і високих широт...
34686. ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ ВМІСТУ ОЗОНУ В АТМОСФЕРІ ЗЕМЛІ 281 KB
  Аналіз накопичених за перші 10 15 років матеріалів спостережень показав що кількість озону в стратосфері зменшується і виникло припущення що причиною цього є виробнича діяльність людини. У заяві містилось перше попередження про зменшення кількості озону і повязаних у звязку з цим небезпечних наслідках. Зменшення кількості озону особливо помітне над холодним антарктичним континентом так звані озонові діркиâ було вперше помічено тут.