8261

Процесуальні і криміналістичні засоби доказування: їх види

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Процесуальні і криміналістичні засоби доказування: їх види Виходячи із змісту доказування як діяльності по збиранню, дослідженню, оцінці й використанню доказів, розрізняють процесуальні (процедурні) іпізнавальні способи й засоби доказування. Д...

Украинкский

2013-02-07

56 KB

22 чел.

Процесуальні і криміналістичні засоби доказування: їх види

Виходячи із змісту доказування як діяльності по збиранню, дослідженню, оцінці й використанню доказів, розрізняють процесуальні (процедурні) і пізнавальні способи й засоби доказування.

До процесуальних способів збирання і дослідження відносяться:

  •  слідчі дії (вичерпний перелік передбачений КПК України);
  •  процесуальні дії: а) дослідча перевірка в стадії порушення кримінальної справи – заяви і повідомлення, отримання пояснень, ревізійних та інших пояснень; б) витребування документів та предметів за ініціативою суб’єкта доказування; в) прийняття повідомлень і предметів, документів від учасників процесу, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і окремих громадян.

Всі ці способи мають процесуальну форму у єдності із змістом.

Криміналістичні засоби і методи пізнання, що використовуються при доказуванні, розрізняються за:

  1.  за джерелом походження, засоби і методи можуть бути: а) результатом розвитку і удосконалення практики протидії злочинності: оперативно-розшукової, слідчої, експертної, судової; б) результатом досягнень технічних, прикладних наук, на базі яких розроблюються нові і удосконалюються існуючі засоби і методи розслідування та запобігання злочинам;
  2.  за змістом: а) тактичні; б) технічні; в) методичні;
  3.  за метою застосування розрізняють: а) криміналістичні засоби і методи судового дослідження (в т.ч. доказування); б) криміналістичні засоби і методи попередження злочинів.

Критеріями оцінки криміналістичних засобів і методів виступають:

  •  ефективність;
  •  надійність,;
  •  безпека;
  •  допустимість їх застосування у доказуванні.

Під допустимістю засобів або методів розуміють як їх науковість, етичність використання в конкретних умовах, можливість застосування засобу або методу в межах і випадках, регламентованих законом.

Логічні основи доказування

Доказування, як раціональна розумова діяльність підкоряється законам логічного мислення, що забезпечують правильність формулювання гіпотез і певних висновків. Закони логічного мислення ефективно використовуються в побудові різних версій, складанні на їх основі планів розслідувань і розшуку, при проведенні слідчих дій, при прийнятті рішень тощо.

Криміналістична версія – це обґрунтоване уявлення окремого факту або групи фактів, що мають або можуть мати значення для справи, яке вказує на наявність і пояснення походження та зміст цих фактів, їх зв’язок між собою.

Логічні визначення версії зводяться до вказівки на те, що версія є різновидом гіпотези або схожа з нею.

Функціональне значення версії розглядається у трьох аспектах.

З гносеологічної точки зору версія розглядається, як метод пізнання істини. Версії визначають напрямки діяльності слідчого, судді, експерта, оперативного працівника. Це є організаційним аспектом ролі версії.

З організаційної точки зору версії визначають напрями діяльності слідчого, дізнавача, суду, експерта тощо, будучи початковим етапом планування дій.

З точки зору тактичного аспекту версія є підставою для прийняття тактичного рішення.

Класифікація версій:

  1.  За сферою діяльності – слідчі, оперативно-розшукові, судові, експертні;
  2.  За суб’єктом висування;
  3.  За обсягом – загальні і приватні;
  4.  За ступенем визначеності – типові і конкретні.

Криміналістична версія – суттєвий, але не єдиний елемент логічних основ доказування. В доказуванні при побудові і перевірці версії використовуються і такі логічні категорії як: аналіз і синтез, дедукція і індукція, які є інструментами логічного мислення суб’єкта доказування.

Логічні основи доказування включають в себе ряд аксіом, які відображають загальні закони правильного мислення:

  1.  факти, що підлягають доказуванню, обставини і засоби їх доказування мають бути реальними і конкретно визначеними. З точки зору логіки це означає, що теза (те, що доказується) і аргументи (засоби доказування) повинні виражатись одностайно, не повинні по-різному тлумачитись;
  2.  протягом всього процесу доказування факту, обставини, те, що доказується має залишатись одним і тим самим. Ця вимога випливає із логічного закону тотожності: кожна думка при повторенні повинна мати один й той самий, відповідний, стійкий зміст. Порушення цього правила призводить до недоказаності обставини.
  3.  не можуть бути одночасно істиною дві протилежні думки про один і той самий предмет (логічний закон протиріччя);
  4.  два факти, які суперечать один одному, не можуть бути обидва й істинними, й неправдивими.
  5.  будь-яка думка має обґрунтовуватись іншими думками, істина яких доведена (логічний закон достатнього обґрунтування).

Психологічні основи доказування

Психологічні основи доказування – це психологічні особливості діяльності в процесі доказування його суб’єктів. До таких основ відносяться:

1. Інтуїція – неусвідомлене пізнання окремих положень, яке не виведено логічним шляхом. Інтуїція випливає з минулого досвіду людини;

2. Психологічний контакт – створення атмосфери довіри до слідчого, мотивам і меті його дій, формування у суб’єкті спілкування зі слідчим переконання, що слідчий у своїх діях і поведінці керується лише бажанням встановити істину і вільний від всього особистого. Психологічний контакт встановлюється в процесі спілкування слідчого з учасниками слідчих дій. Слідчий повинен проявляти комунікативні властивості, вміння привертати до себе увагу, зацікавленість, довіру.

Психологічний вплив слідчого на учасників розслідування відіграє важливу роль при подоланні їх протидії встановленню істини.

Протидія слідству з боку учасників кримінально-процесуальної діяльності може бути пасивною і активною.

До пасивних форм протидії відносять:

  •  Відмову від дачі показань;
  •  Невмотивоване заперечення фактів;
  •  Неявка за викликом;
  •  Неповідомлення необхідних відомостей і невидача необхідних предметів, документів;
  •  Ненадання допомоги;
  •  Невиконання необхідних дій і відмова від участі в слідчих діях.

Активні форми протидії:

  •  Навмисна дезорієнтація слідчого;
  •  Завідомо неправдиві показання, обман, створення псевдо доказів шляхом інсценувань, фальсифікація предметів, документів тощо;
  •  Приховування і знищення потрібних предметів або документів;
  •  Підбурювання до дачі завідомо неправдивих показань;
  •  Прямий опір слідчому;
  •  Знищення доказів при ознайомленні з матеріалами розслідування.

Внутрішнє переконання має бути:

  •  Висновком із доказів, перевіреним в порядку передбаченому законом;
  •  Засновано на розгляді і оцінці всіх доказів по справі;
  •  Засновано на оцінці доказів у їх сукупності;
  •  Засновано на оцінці кожного доказу за його власною природою та за зв’язком зі справою.

З психологічної точки зору переконання – це впевненість, відсутність сумнівів у правильності висновку. Сумнів, як складний психологічний стан включає усвідомлення недоведеності, невпевненості, переживання, незадоволення вирішенням поставленого завдання.

Інформаційні процеси при доказуванні

Доказування як пізнавальний процес можна розглядати як процес накопичення, переробки, передачі і використання доказової інформації.

Завдяки теорії інформації вирішується питання про те, яке явище може виступити засобом отримання дійсного і обґрунтованого знання, який механізм відображення об’єктів пізнання і як засоби пізнання функціонують в ньому.

Основна мета суб’єктів – сформувати інформаційну базу і на її підставі прийняти рішення.

Для характеристики інформаційної сутності процесу необхідно визначити поняття інформації.

Інформація – це засіб, за допомогою якого дійсність “згортається” у внутрішній план людини. Інформація (зміст відображення, як властивості матерії) дозволяє суб’єкту, який пізнає, формувати адекватний об’єктивній дійсності ідеальний образ, моделювати реальність. Найбільш прийнятою є точка зору, що інформація – це знання про щось або когось, це повідомлення про події, що відбуваються як у зовнішньому середовищі, так і в самій свідомості.

Доказова інформація мовою теорії доказів – це ступінь зв’язку доказів з подією до якої вони відносяться, що знаходяться у прямій залежності від кількісного і якісного змісту цих змін. Слід зупинитись також більш конкретніше на змісті теорії інформації, яка являє собою комплекс поглядів, ідей, спрямованих на тлумачення і пояснення певного явища (широке значення), а також – це найбільш розвинута форма організації наукового знання, яка дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв’язки об’єкта теорії, тобто інформації.

В теорії доказів інформація розглядається в семантичному і прагматичному аспектах, які виступають розділами семіотики, що досліджує властивості знакових систем.

Семантика – вивчає знакові системи, як засоби відображення смислу (інтерпретації знаків і знакових сполучень).

Прагматика – вивчає відношення між знаковими системами і тими, хто сприймає , інтерпретує і використовує відомості, що в них містяться.

Т.ч. семантика і прагматика досліджують інформацію щодо її значення, змісту, цінності та доцільності.

Сутність інформаційних процесів при доказуванні полягає у такому:

  1.  Доказування – це процес, який полягає в отриманні, зберіганні, передачі й переробці інформації з метою виконання спеціальних завдань судочинства.
  2.  Доказ – це сигнал – образ або повідомлення, як єдність змісту, джерела і форми.
  3.  Інформація (доказова, судова, ідентифікаційна) – це відомості про обставини які становлять предмет доказування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54190. Лекційно-практична система навчання математики з використанням групових форм роботи 774 KB
  Розв’язування задач на використання поняття та властивостей арифметичної прогресії Мета. Закріплення учнями поняття арифметичної прогресії та її властивостей. Біля дошки 3 учні виводять формулу nго члена арифметичної прогресії; властивість суми двох членів арифметичної прогресії рівновіддалених від її кінців; формулу суми n перших членів. Яку послідовність називають арифметичною прогресією Що називається різницею арифметичної прогресії Як знайти різницю арифметичної прогресії Якою є арифметична прогресія якщо d 0 d 0...
54191. Основные черты и признаки раннеземледельческих культур и их исторические судьбы 35.5 KB
  Для перехода к земледелию было необходимо культивирование высокопродуктивных злаков. Первый злак, который люди стали сжинать в диком виде – ячмень, затем были культивированы – пшеница, кукуруза, рис. Это привело к устойчивости в обеспечении племенных групп продуктами питания.
54192. Занятие по математике с одаренными детьми 154.5 KB
  Сколько всего на ней чисел 9 Сколько двузначных 5 Однозначных 3 Трехзначных 1 Сколько чисел четных 3 Нечетных 5 Сколько всего цифр записано 16 Сколько разных цифр 6 Назовите двузначное число где сумма десятков и единиц равна наибольшему однозначному числу 72 Назовите двузначное число где разность между десятками и единицами равна наименьшему однозначному числу 99 Дети вы хорошо поработали по числовой таблице. Сколько точек будет в круге Столько раз поднимем руки. Сколько...
54193. ГРУПИ ТА ТИПИ ПРОСТИХ ЗАДАЧ 217 KB
  ГРУПИ ТА ТИПИ ПРОСТИХ ЗАДАЧ МЕТА: узагальнити знання студентів з теми Прості задачі вчити аналізувати добирати складати прості задачі; розвивати вміння користуватися додатковими матеріалами приміняти отриманні знання на уроках практики; розвивати логічне мислення пам’ять увагу фантазію міжпредметні зв’язки; виховувати самостійність швидкість реакції увагу. Тернопіль 2002р ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ Повторити конспект дібрати та проаналізувати 3 задачі з підручника Математика 3 клас на множення...
54194. АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ 239 KB
  Активізація пізнавальної діяльності учня без розвитку його пізнавального інтересу не тільки важка, але й практично неможлива. От чому в процесі навчання необхідно систематично збуджувати, розвивати і укріплювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості, і як могутній засіб виховання.
54195. Позакласний захід в 2 класі «Математичний ранок» 196.5 KB
  Мета: познайомити учнів з історією чисел, їх написанням; вчити розв’язувати завдання з логічним навантаженням, застосовуючи знання з математики, природознавства; розвивати кмітливість, спостережливість, логічне мислення учнів; виховувати інтерес до математики.
54196. НТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-РАЗВЛЕКАТЕЛЬНАЯ ИГРА ДЛЯ УЧАЩИХСЯ 5-7 КЛАССОВ «ФАН КЛУБ МАТЕМАТИКИ» 105.5 KB
  Развитие умений формулировать и излагать мысль, моделировать ситуацию. Развитие навыков работы в группе. Воспитание стойкости, находчивости, любознательности.
54197. Клуб веселых математиков 309.5 KB
  Сегодня мы открываем клуб веселых математиков. В соревнованиях участвуют два класса - две команды. Это лучшие математики, которые не унывают, быстро считают, хорошо решают задачи, любознательны, живут весело и дружно.
54198. Сценарій позакласного заходу: «Математика – зліва, математика - справа» 134 KB
  Бажаю вам дорогі друзі шановні академіки успіхів у вивченні цариці наук Математики 1 учень вбігає Хлопці я чув що в школі буде тиждень математики Уявляєте весь тиждень сама лиш тільки математика 2 учень з місця Та не може такого бути 3 учень вбігає У мене для вас ось така новина Всіх вчителів направили на курси залишилися лише математики. 1 учень Ну. Учень Як зібрався математику вивчати То до класу на уроки вирушай. Виконується цікавий номер Учень Сорокап'ятирічний чоловік покохав п'ятнадцятирічну дівчину.