8266

Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.

Доклад

Культурология и искусствоведение

Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIIIст. У другій половині XVIIIст. поглиблюються соціальні розмежування, козацька старшина зростається з поміщиками, урівнюється в правах з російським дворянством, остаточно ліквідуєт...

Украинкский

2013-02-07

18.56 KB

0 чел.

Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.

У другій половині XVIII ст. поглиблюються соціальні розмежування, козацька старшина зростається з поміщиками, урівнюється в правах з російським дворянством, остаточно ліквідується автономія України. Феодальні відносини входять у різку суперечність із характером продуктивних сил. Вибухають селянські повстання, які розхитували феодально-кріпосницький лад і прискорювали його знищення. Почалася зміна кріпосної системи на капіталістичну. На цьому етапі один період українського мистецтва переходить в інший, якщо перший оспівував феодальний лад, то в новому йде формування мистецького процесу під впливом європейських течій, насамперед це торкнулося архітектури і пластичних мистецтв.

Першою ластівкою стало зведення дзвіниці Києво-Печерської лаври, яку спроектував Ф. Васильєв, а побудував І. Шедель. Характерною її особливістю є те, що в основу архітектурної композиції покладено систему ордерів, що дало можливість створити певний архітектурний образ, декор її має підпорядкований характер.

Творчість відомого архітектора В. Растреллі справила великий вплив на розвиток архітектури Лівобережної України. Він, використавши традиційні форми, які склалися в українській архітектурі, збагатив її кращими досягненнями європейського мистецтва. Під його прямим і опосередкованим впливом сформувався і зміцнив свою майстерність самобутній київський архітектор І. Григорович-Барський, який виробив свою естетику розуміння архітектурної споруди, максимально поєднаної із середовищем, — проста, людяна, приваблива, не перенасичена декором і ліпними прикрасами. І. Григорович-Барський перший з українських архітекторів відмовляється від барокових впливів, чим готує закономірний перехід до архітектури класицизму. Найяскравіші його споруди — церкви в Лемешах, Миколи Набережного в Києві, Красногорський

монастир у Золотоноші, собор Різдва Богородиці в Козельці, який він споруджував разом з О. Квасовим, та ін.

Західна Україна була під владою Польщі та Австрії і мала інший шлях мистецького розвитку. Дерев'яна архітектура розвивалася традиційно, зберігаючи національну самобутність. Кам'яне монументальне будівництво втрачає українські риси і підпадає під вплив західноєвропейської архітектури. Найяскравішим представником цього напрямку був львівський архітектор Б. Меретин. Він звів собор Святого Юра у Львові (1748—1762), де зробив спробу об'єднати західноєвропейський тип хрестово-базилікального храму зі староруським шестистовпним триапсидним собором. Другим визначним витвором Б. Меретина стало зведення ратуші в Бучачі (1751), він узяв за основу корінфський ордер, додав цикл скульптурних прикрас на міфологічні (подвиги Геракла) та біблійні (подвиги Давида) теми. Споруда досить вишукана і цілісна, але не має нічого спільного з українською архітектурою.

На противагу скромному зовнішньому декору різко збагачується оздоблення іконостасів і кіотів; у них використовуються українські мотиви, зокрема традиційний рослинний орнамент, як основа береться флора місцевого походження. Виконується ажурне різьблення, іконостаси золотяться, знизу підводяться вставки яскравого синього кольору, який підсилює і відтіняє пластичність декору. Яскравий зразок — іконостаси Троїцької церкви в Межиріччі (1750—1760), церков Успенської та Юр'євської в Батятичах (1760—1770), Різдва Богородиці в Козельці (1763) та Калнишевського в Ромнах (1764). Усі вони дуже близькі за стильовими ознаками.

Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. у живопис також приходять нові тенденції. У цей час змінюється технологія розписів, замість фрески використовується темпера, плоскодекоративні трактування змінюються на живописно-декоративні, змінюється тематика, до суто теологічної входять світські мотиви, відбувається "перевдягання" біблійних героїв в українські строї, в ікону вводяться портретні зображення.

В образах святих простежується введення українського народного етнічного типу. Це яскраво помітно у творчості двох майстрів кінця XVII — початку XVIII ст. — Й. Кондзелевича та І. Рутковича. їхні кращі твори — це розписи Богородчанського іконостасу та церков у Волинцях і Скваряві. В іконний живопис входить зображення конкретних історичних осіб; як яскравий приклад можна навести ікону Розп'яття з

портретом Л. Свічки. Формується інтимний портрет для оселі, в якому підкреслюються суто світські риси портретованого — це портрети Г. Забели, І. Забели та ін. Великої популярності серед різних соціальних верств набуває народна картина "Козак Мамай".

З огляду на великі обсяги розписів у храмах постала потреба у підготовці майстрів-живописців. Школа для їх підготовки створюється при Києво-Печерській лаврі. Тут розроблюється система підготовки худож-ників-іконописців. Перший етап — копіювання зразків європейського естампа (кужбушків — від нім. Kunstbuch — книга для мистецтва), які у великій кількості привозилися з-за кордону. Другий етап — малювання з натури. Велика кількість альбомів, що збереглися від лаврської майстерні, підтверджує це. У церковні розписи вводиться пейзаж.

В іконах окрім активного використання кольору з'являється рух; до цього постаті були статичними. Та найбільше досягнення — це спроба, і досить вдала, передати внутрішню духовність особистості. Це яскраво видно в розписах церкви у Великих Сорочинцях на портретах-іконах гетьмана Д. Апостола та його дружини Уляни. Поза всяким сумнівом це світські портрети, їх можна без перебільшення віднести до шедеврів українського живопису.

У цей же період поглиблюється інтерес до увічнення образу сучасника. Це помітно в зображеннях запорізької старшини. Найхарактерніший приклад цього типу — портрет Г. Гамалії, значкового товариша Війська Запорозького. Він зображений в імпозантній позі, у розкішно орнаментованому жупані з обов'язковим козацьким атрибутом — шаблею і, щоб підкреслити свою родовитість, власним гербом.

Наприкінці XVIII ст. у живописі чітко розмежувалися два напрямки; один — суто теологічний, підпорядкований вимогам храмових розписів, другий — світський живопис, де перевага надається реалістичному відображенню портретованої людини, проникненню в її внутрішній світ. Яскраві приклади — портрети І. Гудими та Д. Долгорукова; вони різні, але їх об'єднує одне — художники намагалися (і ДОСЯГАЙ цього) передати особистість портретованого, показати багатство його внутрішнього духовного світу, створити привабливий образ мислячої особистості.

Таким чином, у XVIII ст. було закладено підвалини сприйняття нових течій, налагоджено мистецькі зв'язки з європейськими школами, кращі їх досягнення використано в практичній роботі, що, безумовно, збагатило і поглибило художнє життя України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27482. Назовите стадии процесса применения норм права, дайте им краткую характеристику 28.5 KB
  Применение права это государственновластная деятельность компетентных государственных органов или иных лиц по специальному уполномочию государства заключающаяся в вынесении индивидуальных конкретных предписаний направленных на реализацию норм права. Прежде всего применение права отличается от непосредственной реализации по субъекту применение всегда осуществляется государственным органом должностным лицом или иным субъектом по специальному уполномочию государственного органа. Стадии применения права: 1 установление фактических...
27483. Нетипичные формы правления 28.5 KB
  Типичные: 1 Монархия; 2 Республика. Нетипичные: 1 полупрезидентская республика – в ней устанавливается ответственность перед парламентом отдельных министров главы государства. 2 полупарламентская республика – в ней устанавливается усложненный порядок объявления вотума недоверия правительству. 3 монархическая республика республиканская монархия – в ней монарх переизбирается через определенный срок восточные эмираты – через 5 лет.
27484. Общая характеристика древнего (рабовладельческого) государства и права 31 KB
  Общая характеристика древнего рабовладельческого государства и права. Типология государства – традиционно рассматривают как теория учение о типах государств когдалибо существовавших в истории человеческого общества или существующих в настоящее время. Типология государства – это процесс систематизации государств с учетом их сущностных свойств для повышения эффективности в теоретической и практической деятельности по изучению государства и правоприменения. Под типом государства понимаются взятые в единстве общие черты различных...
27485. Общая характеристика законодательной власти в России 26 KB
  Общая характеристика законодательной власти в России. Общее наименование органа законодательной власти парламент. В СФ входит по 2 представителя от каждого субъекта федерации: по одному от представительного и исполнительного органа государственной власти.
27486. Общая характеристика исполнительной власти в России 31 KB
  Правительство РФ состоит из председателя Правительства РФ заместителей председателя правительства РФ и федеральных министров ст. Думы Председателя Правительства России принимает решение об отставке Правительства имеет право председательствовать на заседаниях Правительства по предложению Председателя Правительства РФ назначает на должность и освобождает от должности заместителей Председателя Правительства и министров представляет Гос. Являясь Верховным Главнокомандующим вооруженными силами России Президент подчиняет себе непосредственно...
27487. Общая характеристика методов ТГП 32.5 KB
  Методология включает различные методы приемы и средства познания правовой действительности. Все методы теории государства и права можно расположить в следующей последовательности: – всеобщие методы; – общенаучные методы; – частнонаучные методы. Всеобщие методы: диалектика и метафизика являются по своей сути философскими мировоззренческими подходами. Общенаучные методы применяются на отдельных этапах.
27488. Общая характеристика многообразных подходов к изучению вопросов о происхождении права и государства (патриархальная, насилия) 31.5 KB
  Ее родоначальником является Аристотель который полагал что из патриархальной семьи как из первоначальной ячейки общества произошли все другие общественные институты включая государство. Суть этой концепции в том что государство вырастает из разложившейся патриархальной семьи. Гумплович – австрийский социолог и государствовед 1838 – 1909 и известный €œревизионист марксизма€ – К. Особенности теории: государство это результат развития общества усиливающийся по средствам завоевания и захватнических войн; это порядок обеспечиваемый...
27489. Общая характеристика многообразных подходов к изучению вопросов о происхождении права и государства (органическая, гидравлическая теории) 37 KB
  Общая характеристика многообразных подходов к изучению вопросов о происхождении права и государства органическая гидравлическая теории. Оно появляется как полагал Блюнчи вместе с людьми и само подобно человеческому организму отдельные части которого соответствуют частям государства голова – правительство уши – министерство внутренних дел нос – министерство иностранных дел и т. Например Платон сравнивал структуру и функции государства со способностью и сторонами человеческой души. В его работе Восточный деспотизм возникновение...
27490. Общая характеристика многообразных подходов к изучению вопросов о происхождении права и государства (теологическая, договорная) 30.5 KB
  Это одна из самых древних теорий возникшая одновременно с первым государством и правом на основе религиозномистических представлений их божественного происхождения. Общий смысл теологических доктрин сводится к следующему: государство имеет божественное происхождение оно создано или непосредственно Богом или же людьми по велению Бога поэтому необходимо подчиняться существующей государственной власти как проявлению божественной воли. Представления о том что государство покоится на общественном договоре впервые встречается у...