8267

Музичне життя України XVIII-XIX ст.

Доклад

Культурология и искусствоведение

Музичне життя України XVIII-XIXст. Для XVIIIст. характерний розвиток світської музики. У цей період у Києві створюються міська капела, музична школа та музичний цех. Музичні цехи відкриваються по всій Україні. У багатьох поміщицьких маєт...

Русский

2013-02-07

20.16 KB

4 чел.

Музичне життя України XVIII-XIX ст.

Для XVIII ст. характерний розвиток світської музики. У цей період у Києві створюються міська капела, музична школа та музичний цех. Музичні цехи відкриваються по всій Україні. У багатьох поміщицьких маєтках існували кріпосні капели, оркестри, оперні та балетні трупи (наприклад, театр К. Розумовсь-кого у Глухові). При деяких капелах відкривалися школи, які готували музикантів, співаків та артистів балету. В 1738 р. було відкрито Глухів-ську співочу школу, а в 1773 р. у Харкові — спеціалізовані музичні класи, якими керували М. Концевич та А. Ведель.

На основі кантів та народнопісенних традицій розвинулась пісня-романс літературного походження — "Всякому городу нрав і права", "Ой ти, птичко желтобоко", "Стоїть явір над горою" Г. Сковороди, "їхав козак за Дунай" С. Климовського, "Дивлюсь я на небо" (сл. М. Петренка, муз. Л. Александрове!'), "Стоїть гора високая" (сл. Л. Глібова) та ін.

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. з'явилися нові жанри: опера (першою українською національною оперою була "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського — 1863 p.); камерно-інструментальні твори. Розвивається і вдосконалюється симфонічна музика (М. Березовський, Д. Бортнянський).

На розвиток музичного життя України істотно вплинули Харківський, Київський та Львівський університети, Ніжинський ліцей, при яких були хори, оркестри, аматорські театри.

Відкриваються театри, де поряд із драматичними до репертуару входять оперні та балетні вистави: 1776 р. — у Львові, 1806 р. — у Києві, 1810 р. — в Одесі. Плідно працюють композитори І. Вит-ковський, І. Лозинський, І. Лизогуб та А. Лизогуб, Г. Рачинський та ін.

На західноукраїнських землях у царині музичного театру, хорової та інструментальної музики працюють М. Вербицький (музика до вистави "Подгоряне", 11 увертюр, хори на вірші Т. Шевченка, М. Шашке-вича та ін.), І. Лаврівський (хорові твори, музика до вистав "Обман очей", "Пан Довгонос", "Роксолана"), І. Воробкевич (оперети, хори, пісні), А. Вахнянин (опера "Купало", хори) та ін.

У цей період посилилися репресивні заходи царського уряду проти української культури. Забороняється українська мова в народних шко-

лах. Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р., що був підписаний власноручно царем, забороняли друкування українських книжок у межах Росії, увезення їх з-за кордону, не дозволялося співати у школах народних пісень, ставити українські п'єси, з'являтися у громадських місцях в українському народному вбранні.

Проте боротьба за національну культуру наростала. У цей період дедалі помітнішим ставав вплив революційно-демократичних ідей. Третє видання "Кобзаря" Т. Шевченка виходить друком у 1860 p., і відтоді його естетика, бунтарська поезія значною мірою визначають розвиток культури в Україні.

У 1860—1890 pp. розгортається робота українських учених, письменників, композиторів, пов'язана зі збиранням, вивченням та публікацією народної творчості. Велику роль у цьому відіграли І. Франко та М. Лисенко. У численних працях з фольклору та етнографії, зокрема у творі "Жіноча неволя в руських піснях народних" (1883), І. Франко стоїть на позиціях прогресивної естетики Європи.

З 70-х років XVIII ст. в Україні активно розвивається наукова фольклористика, основу якої заклала стаття О. Серова "Музыка южнорусских песен". Вагомий внесок у неї зробили М. Лисенко і П. Со-кальський. Предметом їх досліджень стають ладо-інтонаційна будова української народної пісні, особливості та закономірності її метро-рит-мічного складу, типові риси змісту та композиційної будови. Друкувалися численні статті та рецензії на театральні вистави, концерти, твори композиторів, перші пошуки науково-теоретичної розвідки з питань історії української музики. Іншими словами, розвивалася музично-критична та науково-теоретична думка.

З 60-х років починається новий етап в історії української музичної культури, завершується формування української національної школи у професійній музиці. У цей час в Україні працюють композитори С. Гу-лак-Артемовський, П. Ніщинський, П. Сокальський, М. Калачевсь-кий, М. Аркас, М. Вербицький, І. Лаврівський, В. Матюк, А. Вах-нянин, І. Воробкевич та ін.

Пісенна скарбниця українського народу збагачується новими за змістом і жанрами творами. Це робітничі, солдатські пісні (типово маршово-похідні, ліро-епічні та баладні, рекрутські); похоронні плачі-голо-сіння; бурлацькі, наймитські, строкарські пісні; пісні про тяжку жіночу долю; сатиричні та жартівливі.

У другій половині XIX ст. поширюються пісні на тексти Т. Шевченка. На його вірші писали музику О. Рубець, Д. Крижанівський, Г. Гладкий. З'являються пісні на слова інших українських поетів того часу: романсові — на слова С. Руданського ("Повій, вітре, на Вкраїну"), А. Чужбинського ("Скажи мені правду"), Л. Глібова ("Стоїть гора високая") та ін. Популярними залишаються старогалицькі пісні "Там, де Чорногора", "Сонце ся сховало", "Пою коні при Дунаї" та багато інших.

Подальшого розвитку набули хорове мистецтво, багатоголосний спів, особливо помітно це в так званих вуличних парубоцьких піснях. Особливості багатоголосся, зокрема підголосного, помітні у творчості М. Лисенка, М. Леонтовича, П. Козицького, Л. Ревуцького, Б. Лятошинсь-кого, Г. Верьовки, С. Козака та ін.

Учені-фольклористи та виконавці продовжують досліджувати народну пісню, здійснювати її художню обробку. Вийшли друком "Музыка южнорусских песен" (1861) О. Серова, "Старосветский бандурист" (1861), збірка "Українські пісні" (1868), "Народні українські пісні з голосом, зібрані, споряджені і видані О. Гулаком-Артемовським" (1868), "Чумацкие народные песни И. Рудченко" (1874), фундаментальне дослідження "Русская народная музыка, великорусская и малорусская" (1888) П. Сокальського. Видатну роль у збиранні, гармонізації, вивченні й творчому використанні української народної пісні відіграв М. Лисенко. Його справу підхопили і продовжили П. Демуцький та К. Квітка в Наддніпрянській Україні, С. Щасний, І. Воробкевич, В. Гнатюк, Я. Головацький, І. Колесса, С. Людкевич — у Галичині.

У культурному розвитку Галичини характерним явищем стало поширення аматорських гуртків та хорів, домашнє музикування, зокрема у формі вокальних квартетів, сольного співу в супроводі інструмента. Серед найпопулярніших авторів слід назвати В. Зарембу і С. Зарем-бу, М. Завадського, Й. Витвицького, Д. Січинського, Ш. Яронського, Ш. Тимошпольського, П. Любовича, М. Кумановського та ін.

Виникають хорові товариства "Торбан" (1870) і "Боян" (1891). Багато уваги приділяється створенню музики для театру, ставиться низка музично-драматичних творів місцевих композиторів — "комедіо-опер", "оперет", "співо-ігор". Театр у Львові став важливим осередком згуртування композиторів та виконавців.

В Україні організуються різні музичні гуртки і товариства: наприкінці 50-х років у Києві — філармонічне товариство, в 1842 р. — в Одесі, що з 1865 р. переросло у товариство "изящных искусств" (при якому працювали класи музики, ліплення, малювання, музичний і драматичний гуртки), а також у Харкові, Житомирі, Полтаві. Вони розвивалися у двох напрямках: організація концертної діяльності й розширення мережі спеціальних музичних навчальних закладів. Наприкінці XIX — на початку XX ст. відкриваються вищі музичні навчальні заклади: Київська консерваторія (1913), "Союз співацьких і музичних товариств", при якому було створено Вищий музичний інститут у Львові (1903).

З 1811 р. в Одесі працював постійний оперний театр, з 1867 р. — у Києві, з 1874 р. — у Харкові. Проте в розвитку українського національного оперного мистецтва дореволюційні оперні театри не відігравали вирішальної ролі.

У цей період продовжує розвиватися кобзарське мистецтво. Творчі набутки О. Вересая, А. Шута, М. Кравченка, Ф. Кушнерика, О. Савченка заживають заслуженої шани, стають популярними в народі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54906. Попеременный двухшажный ход, одновременные классические ходы 48.5 KB
  Создать представление о предстоящей деятельности на уроке Выполнить переход на учебную лыжню Подготовить все системы организма к дальнейшей работе Увеличить эластичность мышц и подвижность суставов Увеличить подвижность плечевого сустава Увеличить подвижность коленного сустава Увеличить эластичность задней поверхности бедра Увеличить подвижность позвоночника и эластичность прямых мышц спины Способствовать развитию равновесия Отработать детали техники классических лыжных ходов Учить переносу массы тела на скользящую лыжу...
54907. План анализа стихотворения для урока литературы 30 KB
  Итак Восприятие: Какое впечатление произвело на вас стихотворение Чем привлекло среди других произведений поэта его современников авторов обращавшихся к этой теме Какие картины возникают в вашем воображении когда вы читаете стихотворение Как лучше его читать вслух или про себя Почему Каким настроением проникнуто произведение Меняется ли оно Почему Истолкование: Тема стихотворения ситуация воплощенная в произведении которая иногда может быть обозначена уже в названии: Весенняя гроза К морю Незнакомка ; иногда название...
54909. Виды пиломатериалов, технология их производства и область применения 110 KB
  Задачи урока: познакомить учащихся с технологией получения и обработки древесины; применением пиломатериалов. Учебник для учащихся 6 класса общеобразовательных учреждений вариант для мальчиков. Организация учащихся запись присутствующих в журнале ознакомление с темой данного занятия назначение дежурных.
54910. Житло. Домашні обовязки 99.5 KB
  Today we’ll continue speaking about your home duties. We’re going to lay the table, cook some dishes, do some grammar exercises, listen to the text about different household machines and of cause to have a little rest after hard work.
54911. РОССИЯ ПРИ ПАВЛЕ I 109.5 KB
  Тип урока: комбинированный Цели урока: Образовательные: определить цели задачи осветить основные направления внутренней и внешней политики Павла I и подвести ее итоги; Воспитательные: указать на возможность негативных последствий изоляции ребенка Павла I от родителей постепенно формирующаяся враждебность по отношению к родителям неконтролируемая самостоятельность ожидание подходящего случая все изменить; вызвать сочувствие к судьбе простых людей крестьян и указать на то что облегчение жизни людей зачастую зависит от...
54912. Техники бесшажного хода. Техника одновременного одношажного хода 40.5 KB
  Проверить наличие спортивной одежды соответствие её погодным условиям и видам занятия Проверка исправности и комплектации. В2 одновременным бесшажным ходом 27 минут. 5минут 7минут 10минут 5минут Следим за правильным выполнением техники. Очистка и сдача лыж 5 минут 1 минута 2 минуты 1 минута 1 минута В одну шеренгу.
54913. Внешняя политика России в конце 19 – начале 20 вв. Русско-японская война 1904 – 1905 гг. 35 KB
  Актуализация ЗУН учащихся Задание. слайд 1 Вопросы классу: С чем ассоциируется связана в вашем сознании война Ответы учащихся Слово учителя: Перед нами – проблемное задание: Как отразилась русско –японская война в сознании российского народа слайд 2 На него вы попытаетесь ответить в конце урока. Слайды 34 Основные направления внешней политики России – европейское и дальневосточное работа учащихся в тетрадях Задание: прочитайте материал учебника стр. Задание: Почему Япония стремиться к расширению своего влияния в Восточной...
54914. Гражданское общество и государство 36 KB
  Задачи Образовательная: сформировать представление учащихся о структуре и признаках гражданского общества; Развивающая: развивать умения учащихся анализировать тексты документов делать выводы составлять схемы; Воспитательная: Способствовать формированию у учащихся гражданского самосознания...