82675

Рекомендацій щодо поліпшення умов праці на виробництві

Реферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

На сучасному етапі розвитку України спостерігається загострення проблем в області організації нормальних умов праці. Це зумовлено тим, що значна частина працівників працює у шкідливих або важких умовах. Тому проблема покращення умов праці для будь-якого підприємства є актуальною.

Украинкский

2015-03-01

92.09 KB

5 чел.

2

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1.Оцінка ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці……...4

2.Ефективність програм стимулювання робіт…………………………………..7

3. Розробка засобів компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці………………………………………………………………………………..8

4.Рекомендацій щодо поліпшення умов праці на  виробництві……………...10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...12

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...13

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..14

Вступ

На сучасному етапі розвитку України спостерігається загострення проблем в області організації нормальних  умов праці. Це зумовлено тим, що значна частина працівників працює у шкідливих або важких умовах. Тому проблема покращення умов праці для будь-якого підприємства є актуальною.

Серед причин несприятливих умов праці в Україні слід назвати такі: 

- невідповідність значної частини техніки санітарно-гігієнічним нормам, ергономічним або технічним вимогам безпеки;

- моральний і фізичний знос більшості функціонуючого обладнання;

- соціально-трудові відносини щодо умов праці не стимулюють роботодавців щодо покращання виробничого середовища.

Оцінка умов праці на виробництві здійснюється шляхом прямих вимірювань параметрів виробничого середовища і зіставлення їх з нормативами, а також шляхом контролю за функціональним станом, працездатністю і здоров’ям працівників.

Широке впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини, які супроводжуються підвищенням інтенсивності та монотонності праці, захворюваннями м'язової, нервової, серцево-судинної систем, психічними розладами, лазерним опроміненням.

Теоретичні проблеми поліпшення умов праці з точки зору економіки праці розглядалися І.В. Бестужев-Ладою, М.І. Бухалковим, Л.П. Владимировою, Б.М. Генкиним, А.І. Кравченко, В.В. Куликовим, Ю. Кучіліним, Ю. М. Остапенко, Б.Ю. Сербиновским, С.Г. Струмиліною та ін. У своїх роботах вони розкривають поняття умов праці, як фактора, необхідного для раціонального використання трудового потенціалу, що впливає на структуру заробітної плати, що є невід'ємною частиною МОТ.

1.Оцінка ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки, особливу увагу слід звернути на економічні аспекти охорони праці.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і соціальні результати виробництва.

До економічних результатів впливу умов праці на людину, які мають позитивне значення, слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів.

Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними результатами. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, обумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням ефективності використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.

Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму.

До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з введенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.

Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників.

До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров’я людини та розвиток її особистості; стан здоров’я, ставлення до праці; соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини — потреби в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаної з цим потреби в змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я.

Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці.

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорону праці, слід знати, що виділяють п’ять груп витрат. Ці витрати подані в Додатку А.

Розглядаючи витрати з охорони праці, слід зазначити, що вони також поділяються на:

— доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачання життєвих сил на відновлення працездатності;

— частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;

— недоцільні витрати, які обумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, запобігання виробничому травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги та компенсації, пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці. Співвідношення між витратами на поліпшення умов і охорони праці до видатків на доплати, пенсії, пільгові відпустки становить 1 : 10.

Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат.

Слід знати, що до капітальних вкладень належать одноразові та постійні витрати, спрямовані на:

— створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення;

— удосконалення техніки й технології з метою поліпшення умов і охорони праці.

Поточні (експлуатаційні) витрати — це витрати на утримання й обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують його функціонування в необхідному режимі.

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці показана на Додатку Б.

Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:

1. Податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці.

2. Диференціювання страхових внесків залежно від частоти і важкості травматизму і професійних захворювань.

3. Вживання санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці.


2. Ефективність програм стимулювання робіт

Програми стимулювання робіт з охорони праці націлені на скорочення втрат від травматизму. У них є також і позитивні ефекти:

- вносять вклад у промисловість, оскільки заощадження завжди перевищують витрати;

- вони можуть підняти моральний дух серед співробітників компанії.

Програми стимулювання можуть посприяти в поліпшенні загального організаційного клімату і, отже, внести позитивний внесок у підвищення продуктивності праці, що перевищує вигоди від скорочення виробничого травматизму. Групові програми заохочення робіт з охорони праці наділяють робочих почуттям спільності по відношенню один до одного і керівництву. Посилюючи роботу в цьому напрямку, "знімається небажані побічні ефекти, викликані порушенням трудової дисципліни і застосуванням покарань; поліпшується якість взаємин між керівниками середньої ланки і робітниками, і службовцями".

Співвідношення між доходами та витратами на програми  зазвичай вище, ніж 2:1. Це показує, що компанії можуть заробляти гроші на таких зусиллях із запобігання аваріям та травматизму. Це можливо, в основному, завдяки скороченню виплат робітникам з фондів компенсаційних витрат та інших джерел покриття витрат по страхуванню, а також поліпшення таких виробничих показників, як вироблення продукції, скорочення часу простою і зменшення випадків заміни одних робочих іншими.

3. Розробка засобів компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці

Охорона здоров’я працівників, забезпечення сприятливих умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму є однією з основних турбот уряду України. Це виявляється в комплексі економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і правових заходів, спрямованих на прискорення технічного прогресу, автоматизацію та механізацію виробничих процесів, заміну ручної праці машинами, подальше поліпшення умов праці. Треба зазначити, що основними засобами компенсації впливу на працівників шкідливих умов праці є:

- лікувально-профілактичне харчування для працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, для зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань згідно з Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці. Витрати, пов’язані з безплатною видачею такого харчування працівникам, повинні проводитися за рахунок собівартості продукції, а в бюджетних організаціях – за рахунок асигнувань з бюджету. Працівникам, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, передбачено видачу молока. Основна мета видачі молока – підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища;

- додаткова відпустка до основної і встановлюється скорочений робочий день згідно зі списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку та скорочений робочий день. При скорочені робочого дня людина працює і відчуває на собі вплив шкідливих речовин не повний нормований робочий день (вісім годин), а на певний визначений час менше. Завдяки цьому часу відпочинку їй легше повернутися до нормального самопочуття. Такий вид компенсації, як додаткові відпустки, скорочений робочий день спрямовані на те, щоб людина, яка працює в умовах, небезпечних для її здоров’я та життєдіяльності, мала більше часу на відтворення своїх життєвих сил; 

- направлення  на лікування за рахунок коштів соціального страхування першочергово осіб, які перебувають на диспансерному обліку;

- видачі лікувальні путівки працівникам відповідно до висновку лікарської комісії та оформленої чергової відпустки (передусім інвалідам війни, ветеранам війни, репресованим, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, ветеранам праці, донорам);

- забезпечити періодичний (один раз на місяць) контроль радіоактивного випромінювання у всіх навчальних корпусах і виробничих приміщеннях підприємства.

На формування умов праці впливає багато факторів, основними з яких є соціально-економічні, техніко-організаційні та природні. Соціально-економічні фактори визначають характер умов праці.

4. Рекомендацій щодо поліпшення умов праці на  виробництві

  Виявлення проблем охороною праці на виробництві потребує здійснення комплексу заходів, щодо зменшення та запобігання аварійності і промислового травматизму на підприємствах.

Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Тому, насамперед, необхідно:

- удосконалити управління охороною і безпекою в організаціях;

- забезпечити на постійній основі комплексну оцінку робочих місць з позиції потреб ергономіки, санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з охорони праці;

- систематично проводити профілактичні засоби виробничого травматизму, які включають в себе атестацію робочих місць, за умовами праці; впровадження системи сертифікації організації робіт з охорони праці; навчанні та інструктаж; підвищення кваліфікації;

- створювати та впроваджувати сучасні засоби індивідуального і колективного захисту, приладів контролю, шкідливих і небезпечних речовин в робочій зоні;

- формувати заздалегідь сприятливих умов праці на нових, реконструйованих підприємствах, новому обладнанні тощо;

- створити правила фінансування у  плановому періоді  2011-2012 рр. попереджувальних заходів для зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань працівників і санітарно-курортного лікування працівників, які зайняті на роботах з шкідливими або небезпечними виробничими чинниками;

- виділяти щорічно із держбюджету України достатню кількість грошових коштів для фінансування заходів, для поліпшення умов праці робітників.

Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів, нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять понад 700 млн. грн., але цих коштів недостатньо, щоб впровадити у життя  всі переліченні рекомендації.


ВИСНОВКИ

Сучасний стан ринку праці України характеризується такими проблемами: недостатній рівень організації умов праці; втрата трудових навичок кваліфікованих кадрів внаслідок впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини до яких не вивчені; погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць; неадекватність структури і форм професійної підготовки і перепідготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці; складна ситуація щодо організації умов праці для окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців); недоліки системи дотримання норм трудового законодавства щодо режиму і охорони праці окремих груп працюючих. 

Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона потребує доповнення рядом важливих Законів України. За допомогою приведених даних можна систематизувати заходи щодо вирішення проблем умов праці нашої країни по регулюванню напрямами, зокрема: формування нормативно-правової бази в сфері охорони праці; створення нових робочих місць. Задоволеність працівників умовами праці залежить від удосконалення охорони праці, комфортної робочої атмосфера, а також буде більше можливостей для навчання і росту. Про стан умов праці свідчить рівень зайнятості у галузі господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Андрєєв С.В., ЄфремоваО.С. Охорона праці від «А» до «Я»: Випуск 3. – М.:Альфа-Пресс, 2006. –392с.
  2.  Пашуто В.П. Організація і нормування праці в підприємстві:Учеб. посібник для студ.екон. спец. вузів. –Мн.: Нове знання, 2001. –304с.
  3.  Шепеленко С.Г. Організація, нормування і оплата праці в підприємстві. – М.: Березень, 2004. –158с.
  4.  Збірник систематизованого законодавства. Витрати на охорону праці // К. – № 3. – 2008. – с. 17-32 
  5.   Лисюк М. Управління охороною праці на виробництві // Справочник кадровика. – 2006. - №1. – С. 70-73
  6.  Дорошенко К. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці: Думка науковця // Людина і праця. К.– 2005. - №8. – 20-30с.

 

                                                                                                              Додаток А                                                                                                                       

Основні витрати на поліпшення умов на охорони праці на виробництві

№ групи витрат

Назва витрат

Складові витрат

І

Відшкодування потерпілим внаслідок травм і

професійних захворювань

Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога; моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих

ІІ

Пільги та

компенсації за

працю у важких і

шкідливих умовах

Додаткові відпустки; скорочений робочий день;лікувально-профілактичне харчування; одержання молока чи інших рівноцінних продуктів;

ІІІ

Витрати на

профілактику травматизму, професійних захворювань

Витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами; витрати на заходи з охорони праці з фонду охорони праці підприємства

IV

Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на виробництві

Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих; розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих внаслідок загибелі чи інвалідності

V

Штрафи та інші

відшкодування

Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих; штрафи на працівника за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів з охорони праці; компенсації за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт та через припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці; штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами;

                                                                                                                 Додаток Б

Структура річної економії підприємтсва від поліпшення безпеки праці

Найменування груп

показників економії

Складові річної економії

Економія від зменшення

професійної захворюваності

заробітної плати; за рахунок зменшення собівартості продукції; коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності

Економія від зменшення

випадків травматизму

заробітної плати; за рахунок зменшення собівартості продукції; коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності

Економія від зниження

плинності кадрів

за рахунок зменшення собівартості продукції; збільшення прибутку; у витратах на підготовку кадрів

Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в

несприятливих умовах

заробітної плати; витрат на лікувально-профілактичне харчування; витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів