8271

Загальна характеристика держави та державної влади

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема: Загальна характеристика держави та державної влади. Мета: Навчити ліцеїстів основних поняттям теорії держави та влади розвивати вміння висловлювати власне ставлення до проблеми виховувати почуття правової свідомості. Обладнання: Дошка, підру...

Украинкский

2013-02-07

63.5 KB

282 чел.

Тема: Загальна характеристика держави та державної влади.

Мета: Навчити ліцеїстів основних поняттям теорії держави та влади; розвивати вміння висловлювати власне ставлення до проблеми; виховувати почуття правової свідомості.

Обладнання: Дошка, підручники, підбір законодавчих статей з основними положеннями принципів держави та влади.

Хід уроку.

Організація уроку:

Поняття влади. Співвідношення політичної і державної влади.

Влада присутня у тій чи іншій формі у будь-якому суспільстві, де є стійкі об’єднання людей: у родині, у виробничих колективах, у державі, тобто там, де є реальні можливості й здатність впливати на поведінку людей за допомогою певних засобів. Саме тому влада – явище соціальне.

Влада – це завжди вольові відносини: влада над собою, між індивідами, групами, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між державами тощо. Реалізується вона як у сфері особистої, так і суспільної діяльності – політичної, економічної, правової релігійної.

Основними складовими влади є: суб’єкт, об’єкт, засоби (ресурси) і процес, що приводить до руху всі її елементи. Соціальна влада – це завжди двостороння взаємодія суб’єкта і об’єкта яка означає відносини залежності між людьми.

Суть влади – це вольові відносини (управління, панування, підкорення). Влада передбачає верховенство, монопольне право суб’єкта приймати рішення, обов’язкові й значущі для об’єкта. Відсутність влади призводить до хаосу та анархії. Засоби влади: авторитет, право, насильство.

Соціальна (публічна) влада – це вольові (керівництво - підпорядкування) відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення і здійснення загальної для даного соціального колективу волі (інтересу). (Різновиди політична, державна, економічна, духовна, релігійна та ін.)

Політична влада – це публічні, вольові відносини, що складаються між суб’єктами політичної системи суспільства, у тому числі державою, на основі політичних і правових норм.

Державна влада – це публічно-політичні, вольові відносини, що складаються між державним апаратом і суб’єктом політичної системи суспільства на основі правових норм з використанням у разі потреби державного примусу.

Функція держави. Поняття та ознаки держави.

Ознаки держави. Територія, населення, суверенітет, наявність апарату управління, апарату легального примусу (армія міліція, тюремні установи), здатність видавати загальнообов’язкові юридичні норми, офіційна система оподаткування й фінансового контролю, єдина грошова система, мова, столиця.

Держава -  суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі правових норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів з опорою, у разі потреби, на легальний примус.

Функції держави можна поділити на такі групи. За соціальною значущістю - основні та неосновні. Основні функції - найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток культури, забезпечення освіти населення та ін.

Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном, збирання і розповсюдження необхідної для управління інформації тощо.

Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні. Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання економіки, підтримання та розвитку культури, охорони та захисту всіх форм власності, соціального захисту населення, гарантування екологічної безпеки, охорони правопорядку та ін. Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб'єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.

За часом здійснення - постійні та тимчасові. Постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними. Тимчасові функції - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки в перехідний період, подолання наслідків аварії на ЧАЕС чи повені на певній території України.

За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні. Гуманітарні функції - забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; охорона і відновлення здоров'я; соціальне забезпечення; освіта; виховання; розвиток культури тощо. У міжнародній сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті природного середовища (екологічна функція); участь у міжнародному культурному співробітництві. Економічні функції - створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв'язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень й освоєння космосу тощо). Політичні функції - створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань; забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності корінної та інших націй, що проживають на території держави; охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети.

Залежно від територіальної спрямованості:

внутрішні

зовнішні

За сферами суспільного життя:

гуманітарні

економічні

політичні

культурні

Органи держави: поняття, ознаки, види

Кожен державний орган - це структурна ланка, відносно самостійна частина державного апарату.

Державний орган характеризується такими ознаками:

здійснює від імені держави передбачені законом функції у відповідній сфері діяльності;

володіє владними повноваженнями;

має відповідну компетенцію (сукупність завдань, функцій, повноважень);

характеризується відповідною організаційною структурою;

формується в порядку, який встановлюється законом;

видає обов'язкові для виконання приписи, реалізація яких забезпечується можливістю застосування примусу.

Орган держави - це окремий службовець (наприклад, Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.

Класифікація державних органів

За способом утворення

Виборні

Успадковані

За територією, на яку поширюються їхні повноваження

Місцеві (локальні)

Загальні (центральні)

За складом

За характером і змістом функцій

Поняття і види влади. Особливості державної влади

Соціальна влада - здатність та можливість індивіда або колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).

Класифікація соціальної влади:

за сферами суспільного життя - політична, економічна, релігійна та інші;

за суб'єктом, носієм влади, влада глави держави, керівника підприємства, батьків

за методами та засобами щодо організації влади - демократична, недемократична.

Особливе місце серед видів соціальної влади в класифікації за сферами суспільного життя посідає політична влада.

Політична влада - це особливий вид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних груп.

Яке співвідношення політичної та державної влади?

Є дві точки зору із цього питання:

політична влада і державна влада - тотожні поняття, оскільки політична влада походить від держави і здійснюється за її прямої або опосередкованої участі;

політична влада і державна влада - поняття не тотожні, однак будь-яка державна влада є політичною.

Державна влада - головний, типовий засіб здійснення політичної влади.

Державна влада - управління суспільством, яке здійснюється органами держави в межах їхньої компетенції.

Характерними особливостями державної влади є:

публічність - виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки);

верховенство - юридично уособлює загальнообов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;

універсальність - поширює владні рішення, які є загальнообов'язковими для всіх колективних та індивідуальних суб'єктів, на все суспільство;

суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;

легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур при проведенні виборів або їх фальсифікація.

Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади

Органи законодавчої влади - це державні органи, діяльність яких полягає в прийнятті, зміні або скасуванні законів.

За загальним правилом законодавчим органом є парламент. Верховна влада. Парламент може бути однопалатним або двопалатним. Однопалатні парламенти, як правило, створюються в простих за формою устрою державах (наприклад, Верховна Рада України). Двопалатні парламенти (бікамералізм) існують у федеративних державах (наприклад, у Росії Федеральні збори складаються з двох палат - Ради Федерації та Державної думи).

Основна функція парламенту - законотворча діяльність, але, окрім неї, законодавчий орган має й ряд інших:

представницьку;

засновницьку (установчу);

контрольну (контроль за роботою уряду, інших посадовців виконавчої влади) та інші.

Органи виконавчої влади - це державні органи, які здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність на підставі законів та інших актів законодавчої влади.

Ознаки органів виконавчої влади:

формуються шляхом призначення;

практично реалізують цілі та завдання внутрішньої і зовнішньої політики, сформульовані парламентом;

підконтрольні представницькій владі.

Органи судової влади - це система державних органів, які здійснюють правосуддя.

Основні функції судової влади:

охоронна (охорона прав і свобод людини і громадянина);

функція правосуддя (захист, відновлення порушених прав);

контрольно-наглядова (стримування двох інших гілок влади в рамках права шляхом здійснення судового контролю).

До системи судових органів належать конституційний суд та суди загальної юрисдикції.

У наш час теорія поділу влади є важливим чинником упровадження інституту демократії, захисту прав і свобод громадян, формування правової держави та громадянського суспільства.

Домашнє завдання: Параграф 2. Реферати, конспект, терміни.  Міні дослідження: Зясувати як називаються органи законодавчої та виконавчої влади різних країн світу. (6-10 )


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14060. Остап Вишня. Засоби зображення комічного 48 KB
  УРОК № 46 Тема. Остап Вишня. Засоби зображення комічного. Мета: дати учням поняття про гумореску як жанр про засоби комічного; розвивати зв’язне мовлення креативне образне мислення вміння висловлювати свої думки використовуючи засоби гумору; виховувати почуття так...