82739

Скульптура на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі

Курсовая

Культурология и искусствоведение

Особливості вивчення ліплення у початковій школі. Заняття ліпленням розвивають художній смак індивідуальність інтуїцію виховують організованість дисциплінованість і акуратність під час роботи з глиною і пластиліном і навіть вміння планувати творчий процес кожним учням.

Украинкский

2015-03-02

14.39 MB

13 чел.

PAGE  47

Міністерство освіти і науки України

ВНЗ «Прикарпатський національний Університет імені Василя Стефаника»

Інститут мистецтв і реставрації імені Михайла Фіголя

Кафедра образотворчого мистецтва

Курсова робота

на тему:

«Скульптура на уроках образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі»

Виконав:

студент гр. ОМ-41

Кудрик Іван

Перевірив:

Яцишин Р. М.

Івано-Франківськ  
2014

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………. 3

Розділ 1. Теоретичні основи залучення скульптури до шкільного навчально – виховного процесу………………………………………………………………….... 4

1.1 Історія розвитку скульптури…………………………………………………..4

1.2 Особливості скульптури рідного краю……………………………………….

1.3 Естетичне виховання учнів засобами скульптури.Вікові особливості дітей під час навчання ліпнини у початковій школі. ……………………………………..8

Розділ 2. Особливості вивчення ліплення у початковій школі………………..11

2.1 Аналіз програм по образотворчому мистецтву…………………………….11

2.2 Дослідно – експериментальна робота з удосконалення процесу прилучення до скульптури учнів молодших класів. ……………………………………………15

Розділ 3. Зразки уроків скульптури для учнів молодшого шкільного віку…..19


    3.1 Урок № 1
…………………………………..…………………………………..19

3.2 Урок № 2…………………………………..…………………………………..26

3.3 Урок № 3…………………………………..…………………………………..38

Висновки…………………………………..……………………………………....46

Список літератури………………………………..………………………………47

Вступ

 Скульптура - (лат. sculptura, від sculpo - висікаю, вирізаю), ліпка, пластика вид мистецтва, заснований на принципі об'ємного, фізично тривимірного зображення предмета. Як правило, об'єкт зображення в скульптурі - людина, рідше - тварини (анімалістичний жанр), ще рідше - природа (пейзаж) і речі (натюрморт).

Ліпнина  - один із видів образотворчого мистецтва, створення скульптури з м'яких матеріалів. Цей вид мистецтва доступний на заняттях як у дитячому садку,так і в школі.

Заняття ліпленням розвивають художній смак, індивідуальність, інтуїцію, виховують організованість, дисциплінованість і акуратність під час роботи з глиною і пластиліном, і навіть вміння планувати творчий процес кожним учням.

На уроках образотворчого мистецтва вчитель дарує дітям радість творчості, знайомить із історією художніх народних керамічних промислів, показує професійні прийоми ліплення, знайомить із образною стилізацією глиняних іграшок.

Викладач допомагає розкрити здібності дітей, долати труднощі у процесі навчання, прищепити інтерес до ліплення, правильні професійні прийоми ліплення й уміння спостерігати, створюючи свій скульптурний образ.

Діти одержують знання, вміння, навички, йде усвідомлення єднання з дикою природою, ознайомлення з світом різних предметів у процесі часткового використання з так званого непридатного матеріалу, розростаються можливості образотворчої діяльності дітей.

Актуальність цієї теми залежить від ефективності коштів пізнання объемно-просторових властивостей дійсності.

Тривимірне зображення об'ємних предметів допомагає школярам пізнати об'єкти у реальній повноті їх форми. У такій роботі  повною мірою реалізуються великі змоги естетичного й художнього виховання учнів, і навіть їхнього загального розвитку. Також ці заняття дають школярам хорошу можливість у оволодінні навичками роботи з різними матеріалами і інструментами, якими сповна користуються у багатьох видах праці.

Методика викладання образотворчого мистецтва у загальноосвітніх установах сьогодні розвивається дуже інтенсивно.

Мета: виявити можливості використання ліплення з глини і пластиліну під час уроків образотворчого мистецтва - у початковій школі.

Об'єктом є ліплення, як вид образотворчого мистецтва.

Предметом - методичні прийоми навчання ліплення молодших школярів.

- розробка уроків з допомогою пластичних матеріалів.

Практична значимість даної роботи у тому, що теоретичні відомості, методичні прийоми,можуть служити опорою вчителям початкових класів під час уроків образотворчого мистецтва і студентам для поглиблення знань у питанні.

Розділ 1. Теоретичні основи залучення скульптури до шкільного навчально – виховного процесу

1.1 Історія розвитку скульптури.

Виникнення скульптури, що відноситься до первісної епохи, безпосередньо пов'язане з трудовою діяльністю людини і магічними віруваннями.

У палеолітичних стоянках, відкритих в багатьох країнах (Монтеспан у   Франції,Вілендорф.Австрії,та ін.),виявлені різноманітні скульптурні зображення тварин і жінок - попередниць роду.

 Ще ширше коло неолітичних скульптурних пам'яток. Круглу скульптуру, зазвичай невеликих розмірів, різали з м'яких порід каменю, з кістки і дерева; рельєфи виконувалися на кам'яних пластинах і стінах печер.

 Скульптура часто служила засобом прикраси, знарядь праці і полювання, використовувалася в якості амулетів.

Подальший розвиток скульптура отримала в період розкладання первісно-общинного ладу, у зв'язку із зростанням розподілу праці і технологічним прогресом; найяскравіші пам'ятники цього етапу - скіфські золоті рельєфи, теракотові голови культури Нок, типологічно різноманітна дерев'яна різьблена скульптура океанійців.

У мистецтві рабовласницького суспільства скульптура виділилася як особливий рід діяльності, який має специфічні завдання і своїх майстрів. Скульптури давньосхідних держав мають об'єктивну загальнолюдську цінність потяг до значного і здійсненного.

Скульптура Стародавнього Єгипту: величезні нерухомі сфінкси, повні величі;статуї фараонів і їхніх дружин, портрети вельмож, з канонічними позами і фронтальною побудовою за принципом симетрії і рівноваги; колосальні рельєфи на стінах гробниць і храмів і дрібна пластика, пов'язані з заупокійним культом. Подібними шляхами розвивалася скульптура інших давньосхідних деспотій - Шумерів, Аккади, Вавілонії, Ассирії.

Інший, гуманістичний характер носить скульптура Стародавньої Греції і частково Стародавнього Риму, звернена до маси вільних громадян і багато в чому зберігає зв'язок з античною міфологією. В образах богів і героїв, атлетів і воїнів - скульптори Стародавньої Греції втілюють ідеал гармонійно розвиненої особистості, стверджують свої етичні і естетичні уявлення.

На зміну  наївно - цілісної, пластично - узагальненої скульптури періоду архаїки приходить гнучка, розчленована, заснована на точному знанні анатомії скульптурної класики, що висунула таких великих майстрів, як Мирон, Фідій, Поліклет, Скопас, Пряксітель, Лисипп.

Реалістичний характер давньогрецьких статуй і рельєфів (нерідко пов'язаних з культовою архітектурою), надгробних стел, бронзових і теракотових статуеток наочно проявляється у високій майстерності зображення оголеного або задрапіровані людського тіла.

У давньогрецької скульптури вірність дійсності, життєва виразність форм поєднуються з  ідеальною узагальненістю образу.

У період еллінізму громадянський пафос і ясність класичної скульптури змінюються драматичною патетикою, бурхливими контрастами світла і тіні; образ набуває помітно більший ступінь індивідуалізації.

Реалізм  давньоримської скульптури особливо повно розкрився в мистецтві  портрета, який вражає гостротою індивідуального та соціального змалювання характерів.

Отримав розвиток рельєф з історико-розповідними сюжетами, що прикрашає тріумфальні колони і арки; склався тип кінного пам'ятника (статуя Марка Аврелія, згодом встановлена ​​Мікеланджело на площу Капітолія у Римі).

Християнська релігія як основна форма світогляду багато в чому визначила характер європейської скульптури середніх століть.

Як необхідна ланка - скульптура входить в архітектуру  романських соборів, підкоряючись суворій урочистості їх ладу.

У мистецтві готики, де рельєфи і статуї апостолів, пророків, святих,  фантастичних істот, а часом і реальних осіб буквально заповнюють портали соборів, галереї верхніх ярусів, ніші башточок і виступи карнизів, скульптура відіграє особливо помітну роль. Вона як би "олюднює" архітектуру, посилює її духовну насиченість. У Древній Русі високого рівня досягло мистецтво рельєфу (київські шиферні рельєфи, оздоблення володимиро-суздальських храмів). У середні століття скульптура одержала широкий розвиток в країнах Середнього і Далекого Сходу; особливо велике світове художнє значення скульптур Індії, Індонезії, Індокитаю, монументальної за характером, що поєднує потужність побудови обсягів з чуттєвою вишуканістю моделювання.

У 13-16 ст. західно-європейська скульптура, поступово звільняючись від релігійно-містичного змісту, переходить до більш безпосереднього зображення життя. Раніше, ніж в скульптурах інших країн, у 2-ій половині 13 - початку 14 ст. нові, реалістичні тенденції виявилися в скульптурах Італії (Нікколо Пізано і інші скульптори).

У 15-16 ст. Італійська скульптура, спираючись на античну традицію, все більше тяжіє до вираження ідеалів ренесансного гуманізму. Втілення яскравих людських характерів, пройнятих духом життєствердження, стає її головним завданням (творчість Донагелло, Л. Гіберті, Верроккьо, Луки делла Роббиа, Якопо делла Кверча та ін.).

Був зроблений важливий крок вперед у створенні вільно стоячих (тобто відносно незалежних від архітектури) статуй, у вирішенні проблем пам'ятника в міському ансамблі, багатопланового рельєфу.

Удосконалюється техніка бронзового литва, карбування, використовується в скульптурі техніка майоліки. Однією з вершин мистецтва Відродження з'явилися скульптурні твори Мікеланджело, повні титанічної потужності і напруженого драматизму.

У скульптурі бароко, гармонія і ясність поступаються місцем стихії мінливих форм, динамічно підкреслених. Стрімко зростають декоративні тенденції: скульптури буквально сплітається з архітектурою церков, палаців, фонтанів, парків.

В епоху бароко створюються також численні парадні портрети і пам'ятники. Найбільші представники скульптури бароко - Л. Берніні в Італії, А. Шлютер в Німеччині, П. Пюже у Франції, де в тісному зв'язку з бароко розвивається класицизм (риси обох стилів переплелися в творчості Ф. Жирардона, А. Куазевокса та ін.)   

Принципи класицизму, наново осмислені в епоху Просвітництва, зіграли важливу роль у розвитку західноєвропейської скульптури 2-ї половини 18 - 1-й третині 19 ст., В якій разом з історичними, міфологічними і алегоричними темами велике значення придбали портретні задачі (Ж. Б. Пігаль, Е. М. Фальконе, Ж. А. Гудон у Франції, А. Канова в Італії, Б. Торвальдсен у Данії).

В умовах кризи буржуазної культури в 20 ст. розвиток скульптури приймає суперечливий характер і часто пов'язаний з різними модерністськими течіями і формалістичними експериментами кубізму (А. П. Архипенко, А. Лоран),

В західноєвропейській Скульптурі реакція проти фашизму і війни викликала активізацію найбільш прогресивних сил, сприяла створенню творів, пройнятих високим гуманістичним пафосом (скульптори М. Мадзакураті, Дж. Манцу в Італії, В.В.Аалтонен у Фінляндії та ін.)

Скульптури передових художників пропагують прогресивні ідеї сучасності, з особливою широтою, епічністю і експресією,відтворюють історичні та сучасні події, в той час як представники різних течій модернізма поринають в живий зв'язок з реальністю, йдучи від актуальних життєвих проблем у світ суб'єктивної фантастики і формалістичних експериментів.

1.2 Особливості скульптури рідного краю

Народна глиняна іграшка є одним із складових скульптурного образу. Працюючи з українськими народними глиняними іграшками діти одержують навички, що використовуються ними під час створення інших напрямів ліпнних робіт, чому вироби і стають виразнішими за задумом і за оформленням. Виразність дитячого ліплення залежить не тільки від того, наскільки дитині вдалося передати форму і пропорції іграшки, а й від того, як дитина зуміла прикрасити свої роботи, чи виліпити відповідні елементи оформлення фігурки.

Народна іграшка відкриває великі можливості  у дітей . Вона різноманітна за стилем виконання. Уміння ліпити іграшки у різних стилях можливе лише за повного розуміння дитиною розбіжності у зображенні форми і декоративних прикрас. Треба лише частіше знайомити дітей із іграшками різних промислів, зі своїми особливостями, як скульптурними, так і орнаментальними.

Показуючи дітям іграшку, викладач може направити увагу дітей,на те,чим виділяється скульптура, яку вони ліплять. Наприклад, пропонуючи ліпити ляльку з коромислом — «Водоноску», педагог розповідає, що зображує фігурка, запитує дітей, чи бачили вони, як носять воду на коромислах, потім звертає їхню увагу до пластичності форми, аналізує деталі одягу, розміщення рук, відер, які грайливо розкачуються на коромислах.

Майже всі народні іграшки одноманітні за способом зображення. Це потрібно враховувати регулярно працюючи з дітьми. Так, козли, коні, барани, олені і ведмеді зображуються єдиним чином: тулуб і ноги роблять з одного шматка. Однотипно зображуються і птиці. Тому прийоми ліплення показують  лише тоді, коли вперше ліплять предмет. Використання народних іграшок у процесі ліплення можуть призвести до типовості робіт як за способом зображення, так й у формі. Тому іграшки слід підбирати в такий спосіб, щоб кожен персонаж був представлений в різних варіантах. Цим можна буде показати дітям розмаїття форм, пропорцій, розписів та способів зображення іграшок.

Заняття з допомогою предметів народної творчості допомагають розвивати розумову діяльність дитини. Але це можливе лише в тому випадку, якщо здійснюється планомірне, систематичне ознайомлення дітей із предметами народної творчості,так в результаті у дітей будують декоративні роботи.

Своєю багатою тематикою народні іграшки впливають на задум дитини під час ліплення, збагачують уявлення про світ. З іншого боку, розростаються можливості дітей у сюжетному ліпленні. Народні глиняні іграшки слід вивчати, зважаючи на вікові особливості дітей.

1.3 Естетичне виховання учнів засобами скульптури.Вікові особливості дітей під час навчання ліпнини у початковій школі.

Діти 6-7 років, які надходять до школи, мають вкрай низький рівень розвитку моторних навичок, що дуже яскраво проявляється у невмінні накреслити пряму лінію, написати друковану букву на зразок, вирізати з паперу і акуратно клеїти, малювати.

Численні психологічні дослідження свідчать, що існує пряма залежність між розвитком цих навичок і низькому рівні загального психічного і інтелектуального розвитку. У цьому можна переконатися, якщо учень може правильно відтворити графічний матеріал, то він має змогу значно успішніше оволодіти навчальною програмою загалом, і навпаки, що гірше розвинені ці навички, то більше клопоту від такої дитини.

Для розвитку дрібної моторики є безліч різноманітних вправ по ліпленні з глини і пластиліну. Займаючись ліпленням, діти починають розумітися на поєднанні декоративних елементів в візерунку і в їхньому розташуванні   на поверхні предметів. У виробах народних майстрів бачимо різні орнаменти. І всі специфічні. Якщо знайомити дітей із різними національними орнаментами вже у дошкільному віці, то діти рано починають відчувати характер, колорит виробу.

Вироби народних майстрів надають позитивний вплив на композиційну побудову сюжетів, створюваних дітьми. Зазвичай дитина, під час сюжетних робіт, залишається під впливом ілюстрацій казок, оповідань. Дитячі скульптури не підпорядковуються правилам композиційного рішення скульптури. Але якщо дитячі сюжетні роботи порівнювати з тим, що роблять народні майстри, то можна відзначити спільні риси.

Дрібна народна пластика дає приклад ритмічного елементарного розташування предметів. Роботи школярів, виконані під впливом сюжетних народних глиняних іграшок, набувають стрункість і ритм.

Створення виробу з глини завжди пов'язане з вираженням його пластичних особливостей. Творчі здібності дитини під час ліплення можуть розвиватись у різних напрямах: в попередньому створенні ескізів на папері для ліплення; в продумуванні елементів візерунка; розташування їх у обсягах; у створенні предметів декоративного характеру для прикраси приміщення; у вмінні знайти метод зображення оформлення предмета; у перенесенні навичок декоративного ліплення на зображення предметів недекоративного характеру і сюжетного ліплення.

Для розвитку зорово-моторної і зорової пам'яті необхідно організовувати роботу  дітей з зразком,поділити роботу по таких етапах: спочатку дитина працює з постійною зоровою опорою на зразок, потім час розглядання зразка значно скорочується по 15-20 секунд залежно від складної запропонованої роботи, але так, щоб дитина встигла роздивитися зразок. У декоративному ліпленні велике значення має робота над формою. Чим частіше дитина спостерігає предмети декоративно-прикладного мистецтва, тим швидше в неї накопичується досвід у вирішенні зорових образів. Діти розглядають вази, чашки, ковші і народні іграшки; аналізують їх форму, пропорції, деталі.

Ліплення цих предметів,чи відтворення їх за допомогою пам'яті, навчає дитину самостійно створювати цікавий по обрисам і прикрасам посуд та інші вироби.

Розвиток дитячої творчості в ліпленні великою мірою залежить від вміння дітей працювати з глиною, пластиліном і відповідними інструментами.

На заняттях скульптури діти одержують певне фізичне навантаження, що має місце і під час підготовки матеріалів, і під час роботи з глиною. Бажання дітей створити гарний предмет прикрасити його великою мірою залежать від інтересу вихователя до роботи дітей. Викладач повинен уважно розглянути роботу дитини, показати її іншим дітям, та запропонувати дитині розповісти, як йому вдалося так красиво зробити іграшку. Отже, всі дії викладача мають бути спрямовані те, щоб навчити дитину способам зображення предметів і підвести її до бажання зробити свою роботу цікавішою, кращою, дати зрозуміти дитині, чого від неї чекають саме такої роботи.

Гра, казки, інтерес до картинки згодом входять у заняття ліпленням і виготовленням різних виробів. Такі зображення періодично змінюються, вдосконалюються у залежності від віку дитини,та умов, які допомагають чи заважають її художній активності.До початку занять у школі рівень розвитку різних дітей є неоднаковим, що неодмінно слід враховувати вчителю.

Тому в школі гра, чуйність на казки і увага до картинки,присутні в  заняттях дітей. Ігрова форма організації уроків значно підвищує творчу активність учнів. Казкові сюжети сильніше, ніж інші, збуджують їх уяву. Твори скульпторів розкривають раніше відомі їм можливості матеріалів, інструментів.

Діти полюбляють скрізь ліпити тому і можуть відразу «себе показати». На перших уроках потрібно хвалити дітей до праці. Художні роботи молодших школярів різняться  не так за змістом, як за якістю роботи. Зазвичай вважають, що ці відмінності пояснюються різними здібностями дітей.

На початковому етапі важливо, щоб діти були вже мотивовані до художньої діяльності.

Дитяча художня творчість (фігурки з пластиліну чи глини та інші вироби) становлять особливу цінність. Для дорослих воно цінно тим, що проект відбиває своєрідність дитячого ставлення до світу. Для самої дитини – це свідчення її можливостей і досягнень, що можна повісити на стінку і, показуючи іншим, говорити, що це сам зробив. Педагогам і батькам треба ставитися до них із повною серйозністю і під постійною увагою, оскільки яскраво бачити світ ми ніколи не зможемо. Ніколи пізніше люди й не виявляють такого художнього таланту, як у дитинстві. При уважному відношенні дорослих, захоплення ліпленням до кінця дошкільного віку переростає в художню творчість, яка може яскраво проявитися в індивідуальності дитини.

Будь-яке створення фантазії дитини будується з елементів, отриманих реальністю,які закріпилися у його досвіді. Що ширшим його почуттєвий досвід, то різноманітніше враження і переживання, то більше матеріалу, який може комбінувати уяву. Для зміцнення зв'язку фантазії з реальністю вчителю необхідно всіляко розширювати почуттєвий досвід своїх учнів, і виховувати спроможність до його актуалізації.

Уява може створювати й образи, які у повному розумінні не вважаються лише комбінаторними. Вони виділяються особливою виразністю, наприклад, тим, як перебільшенням чи зменшенням окремих постатей чи його частин, передається їх значення в зображенні деталей.

З переліченого вище можна дійти висновку, що в роботі з дітьми молодшого шкільного віку потрібно брати до уваги їх вікові особливості. Слід зрозуміти, кожна дитина індивідуальна по-своєму, розкриває свої здібності по-різному, розвивається неоднаково. Для  розвитку й навчання дітей ліплення у початковій школі існує програма по образотворчому мистецтву, яку ми розглянемо у наступному розділі.

Розділ 2. Особливості вивчення ліплення у початковій школі

2.1 Аналіз програм по образотворчому мистецтву

У шкільній програмі є кілька програм по образотворчому мистецтву. Загальними цілями всіх програм є всебічний розвиток особистості, естетичне виховання, формування художнього смаку дітей, творчих здібностей, навчання основам образотворчої грамотності, систематичний розвиток просторової уяви, почуття форми, прищеплювання інтересу й любові до художньої діяльності. Кожна діюча програма показує, з допомогою яких завдань можна досягти вищезгаданих цілей навчання образотворчого мистецтва. Слід зазначити, що з приводу спільності поставленої мети освітньої системи «Мистецтво» різні автори немають єдиної думки. Одне з основних завдань навчання образотворчої діяльності — не окремі точоки дотику з дитиною, a прагнути побачити особистість загалом, здібності сприйняття, мислення, інтелекту, постійно мінливому співвідношенні з виразними можливостями, з активною потребою дітей реагувати на видимий світ.

Найчастіше вчителі у початковій школі користуються програмою «Образотворче мистецтво». Авторами діючої системи є:Кузин В.С., КоваленкоП. Ю.,Витковский О.Н.

Відповідно до програми, скульптура у вигляді образного відображення предметів і явищ дійсності допомагає дітям із перших кроків навчання у школі пізнавати світ довкола себе, вбачати у ньому красу, розвивати свої здібності.

У програмі уроків по ліпленню з глини і пластиліну - обмаль. Знайомство дітей із пластичними матеріалами починається з 2 класу. Даній темі приділено лише три уроки: «Осінні подарунки природи» (Ліплення з натури фруктів, і овочів. Жанр натюрморту.), «Друзі дитинства» (Ліплення з натури тваринного світу. Анатомія, пропорції. Характер анімалістики. Жанр анімалістики.), «Ми  любимо спорт» (Ліплення постаті людини у русі, пропорції тіла людини.).

У першому уроці діти ліплять з натури з допомогою натурних моделей – фрукти, овочі, муляжі. Основними завданнями уроку є:

- знайомство з жанром натюрморту. Ознайомлення з натюрмортами відомих художників із зображенням фруктів;

- закріпити вміння роботи з обсягом, масою, передача форми овочів і фруктів;

- розвивати вміння аналізувати, розмірковувати, систематизувати враження, знання;

- виховувати акуратність під час роботи з пластиліном.

На 2 занятті діти ліплять з пластиліну тварин з пам'яті (заєць, лисиця, кіт, собака, ведмідь, кінь). Завдання уроку:

-дати уявлення про особливості роботи над зображенням обсягом різними матеріалами;

- знайомство з анімалістичним жанром;

- розвинути спостережливість, увагу до природи, здібності;

На 3 уроці діти ліплять постать людини у русі по уяві, пам'яті, частково з натури.

Основні завдання:

- розвинути вміння вловити і передати пропорції, співвідношення, пластику людського тіла обсягом;

- розвинути образне бачення;

- розвинути вміння дивитися із різних точок зору на скульптуру, поєднувати в одну цілу всі  деталі;

- розвинути підвищену емоційність, вразливість, творчий склад розуму, уяви, асоціативного мислення;

- розвинути уміння працювати з пластиліном;

- розвинути вміння знайти координаційні точки постаті;

- засвоїти співвідношення мас частин тіла.

У третьому класі вчителі продовжують розвивати у учнів вміння ліпити з допомогою предметів декоративно прикладного мистецтва. У цьому уроці діти знайомляться з глиняною іграшкою, розвивають і зміцнюють дрібні м'язи руки.

Наприкінці курсу навчання, по програмі, діти повинні уміти працювати з глиною і пластиліном і знати елементи ліплення.

Зміст предмета «Образотворче мистецтво» у початковій школі — це основа загального художнього розвитку. Якщо уникнути цей етап пізнання мистецтва, художній розвиток неминуче виявиться збитковим. У I—IV класах закладаються фундаменти — основи художніх уявлень. Кожен навчальний рік у в цій системі є незамінною щаблею цілісного художнього розвитку та покликаний забезпечувати поетапне, поступове занурення дитини на усвідомлення багатства й багатоманітності зв'язків мистецтва, із життям кожної людини та кожного народу. Саме зв'язок мистецтва, із життям (а чи не просто саме мистецтво) є змістом навчального предмета.

Робота з урахуванням спостереження та естетичного переживання оточуючої реальності є важливою умовою освоєння дітьми програмного матеріалу. Прагнення вираження свого ставлення до дійсності повинне бути джерелом розвитку образного мислення. Роль вчителя є головною у процесі залучення дітей мистецтва. Саме вчитель створює на уроці емоціонально - образну атмосферу пізнання, ставить цілі й організує живе спілкування між дітьми й художніми творами так, щоб мистецтво служило розвитку духовного світу дитини.

Художня діяльність школярів під час уроків знаходить розмаїття різноманітних форм висловлювання: зображення на площині і обсягом (з натури, з пам'яті, за поданням); декоративна і конструктивна робота, сприйняття явищ дійсності і літературних творів мистецтва; обговорення робіт товаришів, результатів колективної творчості й індивідуальною роботою на уроках; вивчення художнього виробу; добір ілюстративного матеріалу до досліджуваних тем; прослуховування музичних і літературних творів.

Протягом усього курсу школярі знайомляться із видатними творами архітектури, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Величезне значення має тут пізнання художньої культури над народом.

Тематична цілісність і послідовність розвитку програми допомагають забезпечити прозорі емоційні контакти з мистецтвом в  кожному етапі навчання.

Художні знання, вміння і навички є основним засобом прилучення до художньої культури. Кошти художньої виразності – форма, пропорції, простір, обсяг, ритм, композиція – освоюються учнями протягом усього навчання.

У першому класі діти знайомляться з м'якими матеріалами: глиною і пластиліном. Вони дізнаються, що міра займає місце у просторі, і можна розглядати різнобічно. Вони навчаються перетворювати клубок пластиліну в птицю або тварину, спостерігають природні явища та будуються природні будиночки: стручки, горішки, раковини, норки, гнізда тощо.

У другому класі діти навчаються ліпити з пластиліну вже з великого шматка шляхом витягування і удавлення, а  не шляхом сполуки окремих частин. Вони дізнаються що зображення теж висловлюють наше ставлення до світу, відчуття,світосприйняття.

У третьому класі 1 чверть починається з ліплення. Діти ліплять іграшки з матеріалів за вибором (пластилін, глина), знайомляться із зображенням іграшки (дитячі, народні, саморобні). На наступному уроці діти ліплять посуд, визначають його призначення. У третій чверті діти дізнаються про розмаїття світу театру ляльок. Йде робота художника над лялькою, її конструкцією і костюмом. На 4 чверті діти вчаться дивитися на скульптуру. Довідаються, що скульптуру треба дивитися різнобічно, які бувають скульптурні пам'ятники, що таке паркова скульптура, розмаїтість скульптурних матеріалів: камінь, метал, дерево, глина.

У 4 класі зростає значення колективних робіт у навчально-виховному процесі.

Через вивчення програми учні:

- освоюють основи первинних поглядів на напрямах: зображення на площині і обсягом; на будівництво чи художнє конструювання на площині, обсягом і просторі; прикрасу чи декоративну художню діяльність із використанням різноманітних мистецьких матеріалів;

- освоюють виразні особливості художніх матеріалів: пластиліну, глини;

- починає розуміти особливості образної мови скульптури;

- навчаються аналізувати витвори мистецтва, набувають знання про конкретні твори видатних скульпторів, навчаються активно використовувати художні терміни й поняття;

- опановують початковий досвід самостійної творчої діяльності, і навіть набувають певних навичок колективної творчості, вміння взаємодіяти у процесі спільної художньої діяльності;

Програма «Образотворче мистецтво. Основи народного і декоративно-прикладного мистецтва. 1 - 8 класи», науковий керівникТ.Я.Шпикалова, було розроблено для поглибленого вивчення предметів художньо-естетичного циклу.

Цей курс призначений для вивчення в 1—8-х класах — від однієї до чотирьох годин на тиждень. Програма інтегрована з урахуванням образотворчого мистецтва і мистецької праці.

Тут широко представлена народна глиняна іграшка, декоративне оформлення предметів. Програма націлює формування у молодших школярів цілісної естетичної культури.

Упродовж років початкового навчання діти спробують свій творчий хист до скульптури різних видів тварин і жанрів з матеріалів, доступними і посильні їхнього віку. Спочатку буде пластилін, пізніше до них додасться глина (якщо у школі цього є умови).

З початку дітей вчать художньому об'ємному зображенню: гарному, своєрідному,виражающему відчуття провини та думки кожної дитини, його неповторну індивідуальність.

Перші ліплення знайомлять дітей із скульптурою,як однією з провідних видів образотворчого мистецтва і мистецької праці, дають можливість спробувати сили й уміння в ліпленні «круглої скульптури». Щоб полегшити їм перехід від звичних плоских малюнків до об'ємного зображення, в основі скульптури беруться й ті ж плями, що вони робили пензлем, вирізали ножицями і потім з'єднували в фігуру-силует.

Створення об'ємних форм різної форми і величини починається з освоєння первинних прийомів ліплення: скочування, витягування, стискування і формовки прикладанням до площини м'яких пластичних матеріалів: глини, пластиліну та ін. Учитель показує так само, як і у попередніх заняттях «наосліп», тобто, роблячи рухи руками оскільки між долонями поклав уявний шматочок пластиліну, та його немає. Учні вгадують у яке з плям, при таких рухах вийде схожа об'ємна форма. Потім пробують повторити рух без пластиліну, а під кінець з пластиліну створюють цю форму.

Після кожного уроку вчитель має зробити оцінку ефективності заняття, яка передбачає аналіз,творчу активність учнів, рівня освоєння ними способів дії і операцій, і навіть оцінку ефективності заняття.

З наших спільних цілей і завдань всіх програм, можна сказати, у результаті освоєння обов'язкового мінімуму по образотворчому мистецтві у початковій школі учні матимуть уявлення про образотворче мистецтво,про основні поняття образотворчої грамоти. На уроках образотворчого мистецтва діти набудуть досвід роботи з пластичними матеріалами  такими як пластилін і глина.

Навчання образотворчого мистецтва дає підстави застосовувати творчий досвід у практичну роботу на оформлення класу  і брати участь у шкільних чи міських виставках.

Щоб реалізувати цілі, поставлені в програмах, необхідною умовою є застосування різних методів, способів, прийомів під час роботи з пластичними матеріалами під час уроків образотворчого мистецтва - у початковій школі.

2.2 Дослідно – експериментальна робота з удосконалення процесу прилучення до скульптури учнів молодших класів.

 Скульптура означає «вирізати, висікти, виліпити,наліпити

У роботі ліплення сприймається як самостійна частина скульптури.Ліпнина застосовується у будь-якій скульптурній роботі, яка починається виконанням моделі, яку потім переводять у інший матеріал.

Ліпнину можна класифікувати за матеріалом: з глини, з тіста, пластиліну, снігу та інших м'яких матеріалів.

Глина – природний матеріал, що добували ще з давнини і застосовували для виготовлення посуду, іграшок та інших предметів побуту.

Досвідчені скульптори воліють працювати з глиною, знаючи, що пластилін гірше піддається обробці, його довго доводиться розминати.

У школах найчастіше використовується ліплення з пластиліну, бо для роботи з глиною потрібні додаткові заняття з зачистки і випалу виробів. Тому такі заняття краще здійснювати в студіях на позакласній роботі. Але прийоми та фізичні методи для ліплення з глини і пластиліну ідентичні.

Пластилін – штучний матеріал, спеціально створений для ліплення і моделювання.Виготовляєтьсятся з очищеного і подрібненого порошку глини з додаванням воску, гліцерину, жирів, барвників та інших речовин, котрі задають властивості й особливості того чи іншого виду пластиліну.

Вирізняють особливості роботи з пластиліном:

· дрібна пластика

· матеріал мало вимагає додаткової підготовки;

· дозволяє створювати об'ємні, всі види рельєфних зображень; плоскі картини, що дозволяє вживати його як різновид технік;

· за дотримання температурного режиму гарно тримає форму, пластичний.

За змістом скульптура буває - предметна, сюжетна, декоративна, комплексна.

У предметної скульптури діти ліплять окремі конкретні зображення – фрукти, овочі, іграшки, постаті покупців, безліч тварин, побутові предмети, транспорт, фантазійні істоти. Зображення окремих предметів для дитини є простим.

Діти швидше опановують зображення предметів конструктивної, ніж пластичної форми. Дослідження свідчать, у результаті дітей можна підвести до правильного зображення людини і тварини спочатку конструктивного, та пластичного способу (панянка, їжачок).

У сюжетної скульптури діти передають сюжетні композиції, у яких окремі образи пов'язані між собою: за змістом (герої однієї казки), розміщення у просторі (об'єднують у сюжет на загальній основі), по пропорціям (однакового чи різного розміру відповідно до сюжету), за динамікою (герої тримаються за руки, біжать, дивляться друг на друга) тощо. Сюжетна скульптура вимагає великого обсягу роботи, часу, тому планується не  на один урок («Ежики на прогулянці»).

У декоративної скульптури діти створюють декоративні чи декоровані вироби – вази, маски, панно,  орнаменти, вироби з мотивів дрібної декоративної пластики народних умільців. Ці вироби пов'язані з життям, тому мають більший вплив  на дитину.

Народна пластика – «це образи, близькі світосприйманню і світовідчуттю дитини, це художня мова, доступна для розуміння і засвоєння зовсім малими дітьми всього матеріалу, це техніка, віртуозно відточена часом і руками сотень майстрів». Спорідненість дитячої творчості і народного мистецтва проявляється у настрої, життєрадісності, сприйнятті світу.

Скульптура з мотивами народної пластики знайомить дітей із унікальними образами і збагачує їх раціональними способами ліплення; підводить дітей до ясного розуміння такої художньої особливості, як узагальнений образ. На прикладі виробів ДПМ простіше продемонструвати дітям єдність форми та змісту, особливості композиції, бо при їх розгляді діти не відволікаються на сюжетну лінію роботи. Декоративна скульптура дозволяє навчати дітей попередньо обмірковувати тему, створювати заздалегідь ескіз  малюнка, умовно вирішувати форму предмета. Робота над скульптурним орнаментом навчає дитину працювати кінчиками пальців, зробити їх гнучкішими до форми.

По видам скульптури можна назвати: ліплення круглих форм (кругла скульптура), рель’єфна скульптура (рельєф).

По способу створення образу: з пам'яті, за поданням (по словесному опису, із малюнка, схеми, і т.д.), з натури.

По способу організації дітей і характерові своєї діяльності буває індивідуальна, колективна чи комплексна, коли скульптура узгоджується з іншими видами мистецького середовища і пізнавальної діяльності, іграми.

Основними способами ліпнини є - конструктивний, скульптурний, комбінований.

Конструктивний спосіб. При цьому способі образ створюється із окремих частин,як з деталей конструктора (тому й назва).Конструктивним способом діти починають ліпити дуже рано – вже у 2 – 3 класі – і найчастіше самі «відкривають» його собі. З розвитком уяви, вміння володіти руками, здібності планувати свою роботу, цей спосіб вдосконалюється: зростає кількість деталей, ускладнюється їх взаємне розташування, ретельнішим і виразнішим стає доопрацювання.

Скульптурний спосіб. Такий спосіб ще називають пластичним чи ліпленням з цілого шматка. Процес роботи йде від загального до окремого: залежно від образу, з шматка пластичного матеріалу моделюється потрібна форма. Спочатку ліпиться характерна форма – основа, яка доповнюється дрібнішими деталями (деталі витягуються,приліплюються тощо.). Скульптурний спосіб - складніший спосіб ліплення ніж конструктивний,так,як у процесі зображення дітям дошкільного й молодшого шкільного віку легше йти від аналізу, перерахування деталей предмета до об'єднання у якийсь конкретний образ.

Комбінований спосіб. Такий спосіб об'єднує два способи: конструктивний і скульптурний.

Він дає змогу поєднувати особливості ліплення з цілого шматка і із окремих частин. Зазвичай, найбільші деталі виконуються скульптурним чином, а дрібні створюються і приєднуються до скульптурної форми. До 5 – 8 років діти воліють саме такий спосіб, як більше доступний і універсальний за своїми можливостями.

Можна виділити основні прийоми формоутворення такі, як розкачування, скочування, сплющування, згинання, витягування, вдавлення, відтягування, скручування, приліплення (відтягування з моделюванням), відгинання країв.

Також є додаткові прийоми – це вирізання, витискання,відбивання,висікання, насічка, надріз (розріз), стругання.

Прийомами сполуки деталей є - притиснення, приклеєння, вдавлювання, насадка на каркас, з'єднання з допомогою джгута, врізування.

Особливо необхідно поняття базових елементів скульптури під час роботи конструктивним і комбінованим способом. Базові елементи скульптури – основні форми майбутніх образів  кулька і валик (кулю та циліндр).

 Видозмінюючи і комбінуючи їх, можна було одержати дуже багато образів. З кульки і валика, застосовуючи різні прийоми, отримуємо додаткові часто використовувані елементи – крапелька (конус),жгутик. Оперуючи цими формами, дитина починає читати і самостійно створювати будь-які твори, поступово опановуючи скульптуру.

Техніка у перекладі грецького «>techne» позначає – мистецтво, майстерність, а усфері мистецтва: сукупність спеціальних навичок, засобів і прийомів, з яких виповнюється художній твір.

Можна виокремити такі техніки: пластиліновий живопис, ліплення з кілець, ліплення з пластин, ліплення на формі,відлиття.

У пластиліновому живописі можна виліпити цілі картини, як декоративного, і реалістичного характеру, плоскі і рельєфні. У цій техніці використовується робота пластиліновим мазком,- окремими різнобарвними шматочками, крапельками, кульками,жгутиками тощо.; вливання кольору ще на колір, змішування і нових кольорів та відтінків,

Техніка застосування пластиліну як фарб, для більшості дітей знайома. Особливо тим дітям, котрі відвідували дитсадок. Однак ті, які знайомляться з цією технікою вперше, охоче виконують роботу.

Варіанти ведення роботи:

1) Розминаємо пластилін, щоб він легко розмазувався, й у такому ж стані намазуємо його на картон. Створюємо фон майбутньої картини. До того ж звичайним робочим пластиліном "накрапом" виконуємо всі потрібні деталі задуманого малюнка. Невдалі місця легко виправити, прибравши стеком пластилін і наліпивши новий. У разі робота ведеться «пошарово» і вельми ефективна щодо пейзажу (йдемо від далекого плану до ближнього; ближче – чітко, яскраво, загороджує, далі –не чітко,загороджуєтьтся), в зображенні елементів пейзажу, декоративних рельєфних панно, кахлів

2) На картоні намічаються контури майбутнього образу, які заповнюються пластиліном необхідного кольору - всередині контуру, а кольором фону – зовні.

Тут необхідна акуратність і точність заповнення, щоб не порушити кордону малюнка. Під час вивчення малювання від плями,силуетного зображення на жанрах натюрморту, портрета, пейзажу,анімалістичного жанру. Цей варіант потім використовувати як на першому варіанті, і процарапувати.

3)Комбинированний варіант, коли об'єднуються перший і другий варіант.

Основою картин може бути картон, оргскло, ДВП.

Змішування пластиліну буває: повне (змішування до освіти чудернацьких розлучень і плям) і неповне (змішування до отримання нового кольору чи відтінку).

Далі йде відкриття раціональної операції змішування. Головне правило - не змішувати одночасно багато кольорів, а друге правило,якщо змішуючи навіть два кольори, у різних пропорціях,то можна одержувати дуже багато відтінків.

Отже, можна дійти висновку, що ліплення з глини і пластиліну допомагає дітям молодшого шкільного віку розкрити свої здібності як самостійно, так під наглядом педагога. Дітям подобається ліпити з цього матеріалу, оскільки матеріал пластичний, може приймати будь-яку форму і відповідати задумам дитини.

Розділ 3. Зразки уроків скульптури для учнів молодшого шкільного віку.

Урок №1

Тема:              Майстерня скульптора.  Хто в лісі живе? У майстерні скульптора. Специфіка праці скульптора.  Передавання елементарної будови тварин. Ліплення пластичним способом композиції «Хто в лісі живе?» (Пластилін).

Мета:    - продовжувати надавати учням відомості про скульптуру  як вид мистецтва, поглиблювати знайомство з видами скульптури; ознайомлювати учнів із поняттям «кругла скульптура», «пам’ятник»,  «статуетка», «рельєф»; закріплювати навички роботи з пластиліном; продовжувати ознайомлювати з поняттям «анімалізм як жанром образотворчого мистецтва;

 - збагачувати та закріплювати у дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості об’ємної форми; закріплювати навички основних видів ліплення, передавання форми та побудови предметів; розвивати дрібну моторику рук;

- виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості; виховувати екологічну культуру.

Обладнання:    Навчальні плакати. Репродукції картин відомих художників, об’ємні зображення.

Матеріали та

інструменти:     Дошка для ліплення, пластилін, стеки, шаблони.

Тип:                      Комбінований урок.                         

Хід уроку:

Заходячи в клас, діти обирають собі кольорову смужку, відповідно до свого настрою (коричневу, жовту, оранжеву чи сіру). За кольоровими ознаками створюється група. На партах лежить такого ж кольору листочок.  

І. Організація класу.

Дзвоник  дзвенить, не стихає ,

Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

Слова вчителя: Діти, ми одержали листа з лісу. Його господиня, лісова фея, запрошує нас до себе у гості. Ось послухайте, що вона пише:

Тож приходьте, поспішайте,

В путь-дорогу вирушайте.

Лісові казки новенькі

Розкажу вам, діти,

Покажу звірят маленьких…

А щоб ви не заблукали висилає карту.

Вчитель:            Ну то що, помандруємо у ліс ?

Щоб швидше туди дістатися, оберемо транспорт.

Відгадайте, чим же ми поїдемо.

Загадки:              Залізний кінь, фарбований

                           І гумою підкований.  (Автомобіль)  

                           Хатку на колесах маю

І бі-бі собі співаю. (Автомобіль)  

Вчитель:            Гляньте під аркушиками на парті є авто,

Обраного вами кольору .

Сідаємо і їдемо. (Діти гудуть, відтворюючи  звук автомобіля)

А ось уже і ліс. Вийдемо з машин. Ідемо тихенько, пам’ятаючи

Правила поводження у лісі:

  1.  Пам’ятай,   ліс  - твій друг.
  2.  

Не рви квіти, не ламай

дерева кущів.

  1.  Дбай, щоб ліс був чистий.
  2.  Піклуйся про лісових мешканців.

А от і «лісова школа». Зайдемо?

Я тут бачу тварин. Відгадайте, хто тут є?

Загадка 1:          Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Пухова руденька шуба

Із сосни стриба на дуба. (Білка)

Загадка 2:           Під ялинками , під соснами лежить

     Лежить клубок з голками. (Їжак)

Загадка 3:           Взимку ляже спать

Дядько волохатий.

Лиш тоді устане

Як весна настане. (Ведмідь)    

Загадка 4:          Вдень  сліпа,

А вночі зряча.    

Ловить мишей,

А не кіт. (Сова)

   

А ще хто там є?  Прочитайте,  розгадавши ребуси.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1).  Вчитель виставляє малюнки тварин на дошці .

Проводиться гра : Хто тут зайвий? Чому? (Сова – бо це птах).

2). Слова вчителя : Про птахів ми будемо говорити на наступному уроці, а зараз послухаємо про що йде мова на уроці у лісовій школі. А вивчають вони тему «Скульптура».

- Бачу, затрудняються.

- Може допоможемо їм?

3). Проблемне питання:  

- Скажіть, що таке скульптура?

- Які є скульптури?

-  Яки види?

-  З чого вони виконуються?  З якого матеріалу?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Затрудняєтеся і ви? Ну що ж, тоді будемо разом із тваринами лісу  вивчати це питання.

1). Повідомлення вчителя:  Так от, слухайте: усі роботи пов’язані з мистецтвом ліплення – називаються скульптурою.  

Скульптура – це вид образотворчого мистецтва, твори якого  мають об’ємну форму і виконуються з твердих або пластичних матеріалів.  

Круглу скульптуру можна побачити з усіх боків, обійти навколо. До круглої скульптури відносяться пам’ятники, створені на честь історичних подій чи видатних людей. Вони великі за розміром, виконані з довговічних матеріалів: бетону, каменю, металу. Встановлюють пам’ятники на вулицях і майданах , у садах, парках , скверах.

Зображення не дуже велике за розміром називається статуєю.  Вони призначені для прикрашання приміщень. Їх виконують з мармуру, бронзи або деревини.  

Декоративні скульптурки призначені для прикрашання меблів, - це статуетки. Їх виконують із глини, бронзи, деревини, скла, напівкоштовних каменів і дорогоцінних металів.  

              Рельєф – скульптура,  обмежена площиною фону і пропонується для огляду з одного боку.   Рельєфи прикрашають стіни будівель зовні,  із середини. Виникла скульптура дуже давно. Ще серед первісних людей. Тоді створювались фігурки з одного  шматка глини чи каменю, були дуже примітивними і не надто схожими  на людину чи тварину. Зараз же створюють художники чудові скульптури. (див.додаток 1)

2). Робота з підручником.

1. Розгляд фотографій, малюнків  (Л.М.Любарська,  Образотворче мистецтво 3 клас, стор. 39-40).

2. Слово вчителя:     Перш ніж щось створити, скульптор виготовляє малі пошукові роботи. Спочатку  із слухняного пластиліну чи глини. Це – ескізи. А потім уже робить великі скульптурні роботи, які закріплюють на металевому або дротяному каркасах.

     

Під час створення скульптурних зображень складної форми з  м’яких матеріалів  художники-скульптори  використовують три способи ліплення:

  •  конструктивний (скульптура складається з окремих частин);
    •  скульптурний (створення з цілого шматка за допомогою видалення непотрібних фрагментів – тобто висіканням);
    •  комбінований.

V. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель: Дуже захотілося деяким звірятам отримати скульптури  із  своїм зображенням, аби прикрасити ними свої помешкання. Це – лисичка, зайчик, білочка та ведмідь.

Отже я думаю діти, що сьогодні ми цим і займемося. Уважимо звірятам?

VІ. Виконання практичного завдання.

1). Візьмемо для роботи матеріал, що може замінити глину – пластилін. З чого виготовляється пластилін , знаєте?  (Відповіді учнів)

Слова вчителя:  Це штучний  матеріал із суміші глини з олією, смальцем або бджоляним воском  та фарбниками.  Як ви гадаєте, що являється  найголовнішим інструментом при ліпленні?  Відгадайте?

Загадка: П’ять братів, п’ять силачів,

  Хоч і здаються малими  

Можеш все робити ними:

І писати, й майструвати…

Хто вони ? Зумій вгадати? (Пальці)

                А допоміжним матеріалом є ….  стеки.

2). За кольоровими смужками ви об’єдналися в групи. Працювати будемо колективно, конструктивним способом ліплення (з окремих частин). А значить попередньо  розприділивши обов’язки у групі.

Читаємо на дошці девіз:           

В колі друзів

Краще працювати,

Легше думати

І вироби виготовляти

3). Правила роботи у групі:

1. Уважно слухай товариша.

2. Не критикуй! Не принижуй!

3. Пам’ятай про взаємоповагу.

4. Маєш право промовчати.

5. Дотримуйся визначеного часу.

4). Згадаємо ще й правила користування пластиліном:

  •  не брати  до рота;
  •  не запихати в очі;
  •  не розкидати;
  •  не наліплювати на парту;
  •  ліпити на дощечці;
  •  користуватися стеками;
  •  помити руки після користування пластиліном.

5). Інструктаж.

І виготовляти будемо тваринку відповідно до обраного кольору… Коли ми зображуємо тварину, скульптура називається анімалістичною.

  •  Перед початком роботи  пластилін треба  добре розігріти та розім’яти;
  •  починати ліплення конструктивним способом потрібно з найбільших частин (у тварин – це тулуб і голова) ;
  •  потім виконуйте  частини менші за розміром (лапи, вуха, хвіст, шию). Слід пам’ятати, що задні лапи  в усіх звірів ніби вигнуті в коліні назад.
  •  під час ліплення весь час порівнюйте розміри і пропорції окремих частин тіла.
  •  частини тіла скріпіть між собою примазуванням. При з’єднанні тонких частин скульптури ( хвіст, кінцівки) можуть погнутися . Тому всередину таких деталей треба вставити шматочки дроту чи тоненькі палички (сірники)      (Див. Додатки № 2,3,4,5)
  •  постарайтеся передати своєму звірові характерні пози, передати його рух.  

6). Хвилинка – веселинка.

Але дивіться, щоб не було так як  у Андрія.

(вірш О.Фесюка «Я ліплю слона»)   

Я зараз вам зліплю слона,

Заждіть лише хвилину…

Не вийшов слон – була лише одна

Коробка  пластиліну.

7).Самостійна робота учнів (всі отримують листочки: демонстраційний матеріал і послідовність ліплення)

8). Фізкультхвилинка

Пташка високо літає.

Зайчик високо стрибає.

Тихо лис десь пробіжить.

Їжачок в траві сидить.

Десь в барлозі спить ведмідь.

Цих тваринок всіх любіть.

9). Завершення роботи.

10. Виставка робіт і підбиття підсумків.

(Виявлення і виправлення помилок)

- Ну що ж завершили роботи? Подаруємо тваринкам їхні   скульптурні  зображення.

- А нам  час  повертатися додому.

 І пам’ятайте:  ліс – дуже добрий,

І якщо його не ображати,

Він завжди буде вам радий.

Урок №2

Тема:             Райдужна пташка. Виражальні можливості силуетної форми. Оздоблення форми декором. Виконання об’ємної композиції «Райдужна пташка» (Пластилін)

Мета :   - розширити  поняття  про різноманітність форм  і пропорційні  особливості будови птахів;  удосконалювати навички роботи з пластиліном, уміння передавати форму та пластику птахів, ліпити казкових птахів на основі спостереження за творами декоративно-прикладного мистецтва; активізувати творчість учнів;

- розвивати моторику рук; формувати естетичні почуття, смак;

- виховувати вміння працювати в колективі, узгоджувати свої дії з товаришем,  акуратність  під час роботи з пластиліном; шанобливе  ставлення  до природи, птахів, бажання допомагати їм.

Обладнання:       Ілюстрації, фото, зразки учнівських робіт.

Тип:                     Узагальнення і систематизація знань.          

Хід уроку

І. Підготовка робочих місць

ІІ. Організація класу

Слова вчителя:

Щоб упоратись із завданням  цього уроку, вам слід слухати уважно, працювати старанно.

Наш девіз:   Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1). Інтерактивна гра «Давайте сперечатися».

  1.  Що таке пластилін ?

Це суміш глини, смальцю, олії чи бджолиного воску  та барвників. (Так).

  1.  Скульптура буває круглою чи рельєфною? (Так)
  2.  Круглу скульптуру можна споглядати з одного боку? (Ні, можна обійти з усіх боків).
  3.  З одного боку  розглядається рельєфна скульптура? (Так)
  4.  На минулому уроці ми з вами споглядали рельєфну скульптуру? (Ні, круглу)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми будемо з вами вчитись виготовляти рельєфну скульптуру.

Щоб дізнатися, який виріб виготовлятимемо, відгадайте загадку:

Прилетіли гості,

Сіли на помості,

Без сокири, без лопати

Збудували собі хати.  (Птахи)

V. Виклад нового матеріалу.

1). Слово вчителя:

Птахи – це група тварин, добре пристосованих до польоту. Їх тіло вкрите пір’ям, яке захищає від холоду. Міцний дзьоб допомагає захоплювати і подрібнювати їжу. Птахи - дуже корисні тварини.

На минулому уроці ви поділилися на групи, склавши малюнки із їх частинок. Кожна утворена група повинна була приготувати цікавий матеріал про свого птаха, що отримали на малюнку.

2). Перша група презентує свого екзотичного птаха.

1-й  учень читає загадку:  

Ця пташка різнокольорова

Дивовижна і чудова.

Ось перед вами диво-птиця,

Чимось схожа на жар-птицю.

Яке пір’я в птиці,

А ну, лиш подивіться.

(Діти показують пір’я та ілюстрацію павича)

2-й учень :    Павич належить до родини фазанових. Що й казати, павич – красень, особливо коли розпушить свій гарний хвіст. Кожна пір’їнка його прикрашена «очима». Голова, шия і груди – сині. Спина – зелена.

 У нас на Україні можна побачити павича  лише в зоопарку, а завезені вони з теплих країн.

3-й учень:  Існує вислів «Синій птах щастя». Цей птах зустрічається у міфах та легендах. Він також  схожий  на павича.

4-й учень:  Я, мабуть, зараз всіх здивую, сказавши, що сині птахи існують і в реальному житті. Живуть вони на Тянь-Шані і добре імітують голоси своїх сусідів -птахів.

5-й учень: У приказках і фразеологізмах  так говорять: «Хвалилася ґава  павою стати, та забула пір’я поміняти», «Ходить  як пава».  Поясніть значення цих висловів.

6-й учень:

Походжає гордо, іч,

Розмальований павич.

Хай там день чи темна ніч,

Він надутий, наче сич,

В чому справа, в чому річ?

Запишався наш павич! (А.Камінчук)

7-й учень: Мені було цікаво дізнатися, що дуже красиві райські птиці мають спокійну вдачу, ніколи не б’ються аби зберегти своє гарне оперення.

Слова вчителя: А зараз послухаємо учнів другої групи.

1-й учень:

Ми приготували кросворд про птаха, що живе в дикій природі на території нашої країни.

2-й учень:

Назвіть пташок за їхніми силуетами, впишіть у клітинки. У виділеному стовпчику прочитайте назву птаха, якого ми ї хочемо вам представити. (див.

с  1

о

в

а

п  2

і

в

е

н

ь

л  3

а

с

т

і

в

к

а

г  4

о

л

у

б

ж 5

у

р

а

в

е

л

ь

о  6

р

е

л

3-й учень : Прочитайте слово:   (Снігур).

Учень виставляє малюнок.

(Див. додаток № 1).

4-й  учень:

Виснуть густо на гілках,

Бо замерзли долі

У синеньких піджаках

У червоних льохах.. (В. Підпалий).

5-й учень :

Пропонуємо вам гру  «Хто зайвий».

Подивіться на птахів  і скажіть, хто тут зайвий. (Півень, бо це свійський птах).

Учень виставляє  малюнки птахів

(Див. додаток № 1,2, 3, 4)

Слова вчителя:  І настав час третій  групі представити свого птаха.

1-й учень:

На подвір’ї ходить птах

І співає по складах .

Шия жовта, хвіст зелений,

Борода, як маків  цвіт,

Ходить птах цей по двору,

Співом будить дітвору. (Півник)

(учень виставляє малюнок)

2-й учень:

Півника люди любили завжди

Захисту знак від нещастя й біди.

Півник здавна на дахах красувався ,

На рушниках він також вишивався.

3-й учень :

Був оберегом співець наш горластий

Ось на тарілці мальований красень,

Гребінь великий, червоний, розкішний,

Хвіст різнобарвний, як райдуга пишний.

Півник завжди поважався людьми…

Вчитель:      Мабуть, я знову вас здивую, сказавши, що півень і павич – родичі. Але це так. Вони належать до сімейства курячих.

4-й учень :

Півень – ранковий птах. Він своїм криком сповіщає: «Сонце зійшло. Відступили темні сили. Прийшов новий день».

3). Надання необхідної інформації.

Слова вчителя:  Вам, напевно, не раз  доводилося бачити зображення  птахів на серветках, у вишивках,, іграшках.  Адже в Україні птах - це символ світла, благополуччя, добра. Він приносить на своїх крилах щастя. Птахи гарні, райдужні, казкові.  

    Створюючи якийсь образ, ми вдихаємо у нього життя, вкладаємо у нього часточку себе і, водночас, змінюємось самі: стаємо чуйнішими, уважнішими, добрішими. Здавалося б, звичайна пташка, яка щодня милує наше око своїм ошатним оперенням і дзвінким голосом. Може у наших виробах бути незвичайним, казковим, райдужним птахом.

(демонстрація ілюстрацій із зображенням візерунків

декоративно-прикладного мистецтва)

- Чому їх назвали казковими?

Творче завдання.

Слово вчителя. Який радісний казковий настрій  створює сполучення яскравих   кольорів! Гадаю і ви  зможете створити диво-птаха, але  свого. Виконувати роботу будете в техніці   рельєфної скульптури .

Повідомлення.

Ви вже знаєте, що рельєф – це скульптура, яку можна розглядати лише з одного боку.

Пам’ятайте! Розрізняють три типи рельєфу: барельєф, горельєф та контррельєф.

     Зображення, що виступає над площиною фону менше, ніж на половину  свого об’єму – барельєф.

Якщо в рельєфі  предмет виступає більше, ніж на половину свого  об’єму,  майже подібний до круглої скульптури, його називають горельєфом.

Рельєф, у якому контури предмета вирізано  на площині, називається контррельєфом.

Інструктаж (послідовність виконання роботи)

Отже, сьогодні ми з вами будемо виготовляти рельєфну скульптуру. Кожна група продовжує роботу над своїм птахом.

Для виготовлення рельєфу потрібно:

  •  Приготувати дощичку або цупкий папір, пластилін, стеку.
  •  Пластилін наліпіть на дощечку рівним шаром завтовшки 5 мм. Це буде тло.
  •  Стекою або іншим гострим предметом нанесіть контур рельєфу (обведіть шаблон).

  •  Для рельєфного візерунка використовуй пластилінові джгутики різної форми, приплюснуті кульки та овали, ковбаски.

  •   Наліплюйте пластилін доти, доки не заповните весь контур малюнка. Стежте за найвищими і найнижчими точками зображення.
  •  Стекою вирівняйте площину та контури рельєфу.
  •  Пам’ятаючи, що ми створюємо композицію, то повинні визначити розташування у просторі предмета та його зв’язок з іншими предметами.
  •  За потреби, композицію можна доповнити рослинними елементами.
  •  Виконуючи заглиблений рельєф, зображення птаха продряпай на основі гострою паличкою.
  •  Скористайся будь-якими придатними для цього предметами, які при надавлюванні на поверхні пластиліну залишатимуть різні заглиблення. Це можуть бути стека, олівець, кулькова ручка, стержень, ковпачок від ручки  тощо.

4). Інтерактивна вправа.

  Виготовлення рельєфу чарівного птаха.

1. Підготовча вправа.

 Пластилін я вибираю,

Грію, в пальчиках стискаю.

І в долоньках у теплі  розм’якає пластилін.

Зліплю звіра, зліплю птаха,

Занесу до мами й тата.

2. Самостійна робота.

  (Грає музика. Учитель контролює роботу учнів, налаштовує їх на співпрацю)

VІІ. Фізкультхвилинка. (За  Л.К.Грищенко)

Крильця пташки розправляють.      Руки розвести в сторони.

Їх до сонця підіймають.                    Руки вгору. Потягнутися.

Потім можна політати.                      Покрутитися.

                                                            Рухи руками, вгору та вниз

І комашок поганяти.

На галявину злетілись,                      Присісти.            

Там зернят вони наїлись.   

Потім знову полетіли,                       Рухи руками вгору та вниз.

У гніздечко хутко сіли.                     Сісти на місця.

                  

5). Підбиття підсумків.

Перегляд та оцінювання робіт.

Слово вчителя:

      Закінчимо роботу  і птахи злітаються, щоб похизуватися своєю красою: павичі – до чарівного пташиного царства, снігурі – до годівнички, а півники – до цієї декоративної миски (вчитель показує миску) поласувати зерном. Давайте проаналізуємо і оцінимо виконані роботи . Зверніть увагу на  охайність виконання  та вдало підібрані кольори.

Що найбільше вам сподобалося на уроці ? (Відповіді учнів)

А ще я хочу додати своє слово:

Ніколи не робіть шкоди

Тварині у ріднім краю.

Нехай звеселяють природу,

Співають пташки у гаю.

Гра «З поданих слів складіть прислів’я»

Підгодовуй,  вони,  пташок,  віддячать,  влітку, взимку -  тобі.

(Підгодовуй пташок взимку - вони віддячать тобі влітку.)

ДОДАТОК №  1

ДОДАТОК №  2

ДОДАТОК № 3

ДОДАТОК № 4

Урок №3

Тема:               Веселі зимові розваги дітей. Передавання елементарної  будови людини в русі. Виконання об’ємної  композиції «Веселі зимові розваги дітей» ( глина, пластилін)

Мета:    - продовжувати ознайомлювати учнів з пропорціями людської фігури; надавати  початкові відомості про правила малювання людської фігури, що рухається; закріплювати знання про основи композиції;

- розвивати комбінаторні здібності, образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати у дітей уміння аналізувати, узагальнювати; розвивати кмітливість; навчати міркувати, стимулювати розвиток допитливості;

- виховувати в учнів акуратність, увагу.

Обладнання:   репродукції картин, фотографії, схеми послідовності малювання людини в русі, схеми пропорцій та побудови людської фігури.

Тип уроку:     Комбінований.

Хід уроку:

І. Організація класу:    

Холодно зараз в лісах і лугах

Холодно зайчикам, лискам, птахам.

Затишно, тепло в класі у нас.

Друзі мої, я вітаю всіх вас.

ІІ. Актуалізація опорних  знань.

1). Розгадай те,  будь ласка, загадку:                   

Чудо-сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

Їде в саночках цариця  -

Білокоса, білолиця.

Рукавом своїм махає,

Сріблом землю накриває.

Хто це? (Зима)                                 

2).  Давайте складемо словникову павутинку до слова

      «зима».

                                                                                  

                                                                                                                                    

                                                                                                                                         

              

                                                                                                              

                                       

      

                                                                               

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель:Знову до нас завітала зима

Снігом покрила ліси і поля.

Сніг і хурделиця всюди гуляють,

Мороз аж тріщить,

Всім дошкуляє.

 Учень: Станемо на лижі,

Візьмемо ковзани,

Спортом будемо займатися ми.

І не страшний нам ніякий мороз,

Не боїмося Його ми погроз.   

Вчитель Бачу, діти, вас зовсім не засмучує  холодна морозна погода.

Діти:  Ні. (декламують вірші)

  1.           Ой, діждались ми пори -

Кришталевої зими.

Нумо, санки й лижі в руки

І помчимо щодуху всі з гори.    

     

2.       Хай мороз за носа не щипається,

Хай він з нами, з дітьми позмагається.

Хай старенький нас наздожене

Перш , ніж всіх морозити почне.

3.       Ой, зима, ой скільки тут чудес!

Ніби в казку-чарівницю попадеш,

Для дітей -  найкращая пора,

Тому  й любить зиму  дітвора.

4.       Он в сніжки грають малюки.

В хокеїстів аж ламаються ключки.

Фігуристи так танцюють на льоду ,

Іскри крешуть ковзан очки на ходу.

  1.  Подивись на витвір дітвори.

    Це ж найкращі скульптори в дворі!

         Сніговик і баба посміхаються,

Може, і вони  з дітьми позмагаються?

ІV. Повідомлення теми і мети.

Вчитель: Ну то що, діти, позмагаємося зі  сніговиком  і бабою? І  змагатися ми з ними будемо у створенні скульптури. Ми будемо вчитися правильно передавати пропорції тіла людини і передавати її рухи. Отже, тема сьогоднішнього уроку «Зимові розваги дітей, така цікава і близька для вас».

V. Робота над темою уроку.

1). Гра «Мікрофон»

  •  Ви  не забули, що таке скульптура ? (Вид образотворчого  мистецтва, твори якого мають об'ємну форму і виконуються з твердих або пластичних матеріалів).
  •  Що це за пластичні матеріали?  (глина, пластилін).
  •  З чого виготовляється пластилін? (глина з додаванням смальцю, олії, бджолиного воску та барвників).
  •  Основні види скульптури. (кругла та рельєфна).
  •  Із скількох боків можна споглядати круглу скульптуру? ( З усіх боків її можна обійти).
  •  А рельєфну? (З одного боку).
  •  Чи помітили ви , що в круглій скульптурі  художник не зображує дерев, рослин, будинків?

Повідомлення:

Об’єктом зображення є людина чи тварина.

Пропорцію людини, що росте, змінюється. Так, у малих дітей, голова велика і займає  п’яту частину всього її зросту.   (Вчитель демонструє малюнок).

Голова дорослої людини займає сьому частину її зросту.

Коли людина рухається, положення окремих частин її тіла змінюється  за певними правилами. Так, фігура, яку ми зображуємо має врівноваженою, інакше глядачам здаватиметься, що вона падає. (вчитель демонструє малюнок).

Художники, зазвичай, починають малювати людську постать зі схем, що відображає розташування кісток у скелеті. А потім «нарощують»  м’язи, додають одяг.

2). Організація сприйняття творів мистецтва та малюнків.

        

В.І.Суриков «Здобуття снігового містечка»

Великий російський художник В.І.Суриков у картині «Здобуття снігового містечка» зобразив народну гру.

Сонячний морозний день. Іскриться пухнастий сніг. Милує око барвистий одяг святково вдягнених людей. Цілий натовп оточив місце гри, щоб помилуватися молодецькою силою і сміливістю. А сам герой на баскому коні нестримно мчить уперед, долаючи всі мури снігового містечка і опір учасників гри.

Веселощі, завзяття, життєрадісний народний дух оспівує Суриков у своїй картині.

Подивись уважно на картину. Визнач, яким кольорами художник передає небо, сніг, одяг людей.

Учитель демонструє учням репродукцію картини, що зображає  зимові розваги.

  •  Що об’єднує ці твори? (рух)

3).  Творче  завдання.

Слова вчителя:

Ви сказали, що любите зиму, любите кататися на ковзанах, санках, лижах. Уявити себе в такій ситуації вам допоможуть вірші:

        Сніги упали свіжі.

Прослався білий шлях-

Візьму я бистрі лижі,

Полину, наче птах. (М.Підгірянка)

       Засмаглі, заповзяті,

Немовби на вітрах,

Летять униз хлоп’ята,

На лижах і санках. (І.Гущак)

Отже, ми будемо сьогодні ліпити дітей у русі (за власним задумом), що катаються на лижах, ковзанах, санчатах.

 4)  Повторимо правила користування пластиліном:

  •  не брати до рота;
  •  не запихати в очі;
  •  не розкидати;
  •  не наліплювати на парту;
  •  ліпити на дощечці;
  •  користуватися стеками;
  •  помити руки після користування пластиліном.

5). Інструктаж:

  •  Ліпи в тій послідовності, яку зображено на малюнках (вчитель демонструє малюнок)

Для того, щоб  зліпити  фігуру  хлопчика,  потрібно:

  •  поділіть  шматок пластиліну на п’ять частин;
  •  дві частини  використайте для ліплення тулуба;
  •  одну частину  розріжте стекою і виліпіть ноги;
  •  ще одну частину  поділіть на дві однакових частини і виліпіть руки;
  •  з п’ятої частини виліпіть голову  та з’єднайте її з тулубом;
  •  для закріплення рук, ніг встав у середину пластиліну шматки дроту чи невеликі тонкі палички (каркас);
  •  виліплюючи форму, не забувай про шию, плечі;
  •  окремо виліпіть шапочку, приєднайте її до голови;
  •  стекою зробіть очі, пальці рук, штанці, куртку;
  •  уявіть себе на лижах чи ковзанах, надайте фігурці руху: зігни впопереку, обережно приведи ноги і руки у потрібне положення. Дій сміливо і рішуче: нахиляй фігурку, розвертай тулуб, піднімайте і згинайте кінцівки.
  •  лижі можна зробити із паличок для морозива, а ковзани – з маленьких шматочків дроту, або виліпіть санки  з додаткового шматочку пластиліну.

6). Практична діяльність учнів. Інтерактивна вправа.

Вчитель спонукає дітей до взаємодії, допомагає їм.

- Але не допускайтеся таких помилок. Уважно подивіться і скажіть, що на малюнку не так?

7). Фізкультхвилинка.         Рух – це здоров’я наше,

Він підбадьорює усіх  нас,

Давайте ж встанемо  цілим класом

Фізкультхвилинці  прийшов час.

 Школярі всі дружно встали,

Фізкультхвилинку розпочали. (Ходьба на місці)

Руки гарно розім’яли,

Як Клички  побоксували. (рухи руками).

Як Шевченко у  футболі

Забиваємо ми голи. (рухи ногами).

Всі, як Бубка, пострибали (стрибки)

І за парти посідали.

8). Продовження практичної діяльності.

Поетапне виконання завдання..

9). Підсумок уроку.

1). Демонстрування, перегляд та оцінювання дитячих робіт.

2).  Пам’ятка дорослим і дітям «Нам мороз не страшний» (Вчитель роздає пам’ятку кожному учню)

ПАМ’ЯТКА ДОРОСЛИМ І ДІТЯМ

*      *  *  *   *    *

*   *    *    *

Кожна хвилина чудесного зимового дня, проведеного дітьми на повітрі, додасть їм бадьорості і здоров’я. Для цього потрібно побільше рухатися, грати, кататися на ковзанах і санчатах, бігати на лижах. Важливо тільки, щоби під час зимових розваг ваша дитина не переохолодилася.

Щоб цього не сталося, скористайтеся нашими порадами, виходячи  на зимову прогулянку.

  •  Для профілактики переохолодження або обмороження взимку дуже важливо правильно одягатися. Якщо панчохи, рукавички і взуття стали дуже вологими чи мокрими, треба їх швидко замінити.           
  •  Щоби не отримати обмороження, не можна  кататися на лижах, санчатах чи ковзанах при температурі  -150С і нижче.
  •  Попередити обмороження відкритих ділянок шкіри можна з допомогою жирних кремів, гусячого чи іншого жиру.
  •  Якщо ваша дитина обморозила щоку чи іншу ділянку тіла, покладіть на неї суху, теплу долоню і тримайте до тих пір, поки шкіра не прийме звичайний колір. Ні в якому разі не терти шкіру снігом або грубою тканиною.
  •  При сильному обмороженні необхідно зайти в тепле приміщення, зігрітися, випити солодкого чаю, після чого звернутися до лікаря.

 *          *

  •  

*    *          *   \

Висновки

Ліплення з пластиліну і глини - як один із видів образотворчої діяльності несе величезні можливості для особистості дитини. Завдання педагога, знати і грамотно використовувати ці можливості, побудувати навчальний процес з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей дітей.

Вивчивши особливості ліплення під час уроків образотворчого мистецтва - у початковій школі,я дійшов  висновку, що ліплення під час уроків сприяють розвитку дрібної моторики, художнього смаку, індивідуальності, інтуїції, виховують організованість, дисциплінованість і акуратність під час роботи з глиною і пластиліном, і навіть вміння планувати творчий процес кожним учнем.

Скульптурою діти починають займатися вже з молодого віку, освоюючи найпростіші прийоми роботи з пластиліном і глиною. Цей період є найбільш сензитивним у розвитку творчої здібності дітей.

Заняття ліпленням є ефективним засобом пізнання объемно-просторових властивостей дійсності. Тривимірне зображення об'ємних предметів допомагає школярам пізнати об'єкти у реальній повноті їх форми. У такій роботі  повною мірою реалізуються великі змоги естетичного й художнього виховання учнів, і навіть їхнього загального розвитку. Також ці заняття дають школярам хорошу можливість у оволодінні навичками роботи з різними матеріалами і інструментами, якими сповна користуються у багатьох видах праці.Я виявив, що заняття скульптурою розвивають почуття матеріалу і пластичної форми, вдосконалюють окомір і тренують спроможність до тонкої ручної роботи.

Творчий початок закладено у кожній дитині, й важливо шукати способи його розкриття. Важливим моментом підтримки інтересу дитини до занять є її творча активність. Дитину повинен захоплювати процес оволодіння тим чи іншим навиком. Тому потрібно давати посильні, ясні цілі й завдання, обов'язково фіксувати досягнуте, та пропонувати нові завдання.

Після вивчення теми можна дійти висновку, що скульптура необхідна дітям, оскільки вона допомагає розкрити творчий потенціал дитини,її індивідуальні здібності.Скульптура сприяє всебічному розвитку особистості, допомагає дитині розслабитись, і благотворно впливає на  психіку дитини. Діти починають йти до пізнання себе і навколишнього світу.


Список літератури

1. Алексєєва, Олена Володимирівна.

Образотворче мистецтво. 3 клас.

Плани з підручника Кузіна В.С.,КубишкинойЭ.И. «Образотворче мистецтво у початковій школі» для 3 класу. Частина 1 /Сост. Є.В. Алексєєва. – Волгоград: Учитель АСТ, 2004. – 96 з.

2. Алексєєва, Олена Володимирівна. Образотворче мистецтво. 3 клас. Кузіна В.С.,КубишкинойЭ.И. «Образотворче мистецтво у початковій школі» для 3 класу. Частина 2 /Сост. Є.В. Алексєєва. – Волгоград: Учитель АСТ, 2004. – 96 з.

3. Аносова,Е.С. Особливості скульптурного образу/Е.С. Аносова// Початкова школа №1: До уроків образотворчого мистецтва.- М., 2005.-с.82-86.

4. Боголюбов, Миколо Сергійовичу. Скульптура під час занять в шкільному гуртку: Посібник для вчителя/Н.С.Боголюбов- М.: Просвітництво, 1986.-128с., мул.

5.Вигонов, Віктор Вікторович.Практикум по трудовому навчанню: Навчальний посібник для студентів вищих і середніх педагогічних навчальних закладів/ В.В.Вигонов.- М.: Видавничий центр «Академія», 1999.-256с.,12ил.

6.Горичева, Валентина Сергіївна. Казку зробимо з глини…: Посібник для батьків і сучасних педагогів/ В.С.Горичева- Ярославль: Академія розвитку, 1998.-192с., мул.

7. Давидова, Галина Миколаївна. Дитячий дизайн.Пластилінографія: Посібник для педагогів/Г.Н. Давидова.- М.:Скрипторий 2003, 2006.-80с.

8. Данкевич Є. У., Жакова Про. У.Знакомтесь: глина. – СПб.:Кристалл,1998. – 272 з. (Серія «Від простого до складного»).

9. Дроздова, Світлана Борисівна. Образотворче мистецтво. 1 клас. «Образотворче мистецтво у початковій школі 1-2 класи» у двох частинах. Частина 1 /Сост.С.Б. Дроздова. – Волгоград: Учитель АСТ, 2005. – 96 з.

10. Дроздова, Світлана Борисівна. Образотворче мистецтво. 1 клас.Плани з підручника Кузіна В.С.,КубишкинойЭ.И. «Образотворче мистецтво у початковій школі 1-2 класи» у два частинах. Частина 2 /Сост.С.Б. Дроздова. – Волгоград: Учитель АСТ, 2005. – 96 з.

11. Зимова І. А. Педагогічна психологія:Посібник. – Ростовн/Д.: Вид-во «Фенікс», 1997. – 480 з.

12. Казакова Ірина Сергіївна. Вчимося малювати і ліпити тварин/ І.С. Казакова - М.: Чисті ставки, 2006. – 32 з.

13.  Колякина В.І. Методика організації уроків колективної творчості: Плани і сценарії уроків образотворчого мистецтва. – М.:Гуманит. Вид. ЦентрВЛАДОС, 2002. –176с., - (>Б-ка вчителя образотворчої діяльності).

14. НеменскийБ.М.,Горяева Н.А.,НеменскаяЛ.А.,Питеских О.С. Образотворче мистецтво про мистецьку працю. 1-9 класи: Програми загальноосвітніх установ із короткими методичних рекомендацій/ ПідруковоствомБ.М.Неменского.- М.: Просвітництво, 2006.-145с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68202. ЗАДАЧІ З РУХОМИМИ МЕЖАМИ ДЛЯ ГІПЕРБОЛІЧНИХ СИСТЕМ КВАЗІЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ 1.29 MB
  Багато математичних моделей природознавства містять задачі з нелокальними нерозділеними або інтегральними крайовими умовами. Крайові задачі з нелокальними умовами для систем гіперболічних рівнянь досліджували...
68203. ЗАСТАВА В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКУ 283 KB
  У загальній структурі кредитних вкладень банків тільки 29 займає стандартна заборгованість при якій обслуговування боргу позичальником відповідає умовам кредитної угоди вказує на доцільність вивчення причин чому не спрацював механізм застави і банки не змогли відшкодувати належним чином...
68204. ІСТОРИКО-КНИГОЗНАВЧЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДАНЬ І. ФЕДОРОВА ТА П. МСТИСЛАВЦЯ: ФІЛІГРАНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ 152.5 KB
  З цією метою здійснено історикокнигознавче дослідження водяних знаків їхніх спільних та окремих видань насамперед великоформатних для введення у науковий обіг відомостей історії друкування видань почерговості публікації їх частин історії закупівлі паперу виявлення невідомих раніше варіантів...
68205. ВИКОРИСТАННЯ ІМПОРТНОЇ СИРОВИНИ В ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: ОБЛІКОВО-КОНТРОЛЬНІ АСПЕКТИ 272.5 KB
  Для сучасних світових тенденцій економічного розвитку характерне зростання ролі зовнішньоекономічної діяльності. В процесі її здійснення виникають певні проблеми, зумовлені невідповідністю принципів вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку вимогам митного та податкового законодавства...
68206. ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 247 KB
  Майбутні економісти потребують не тільки широкої загальної освіти а й розвинених лідерських якостей оскільки ця професія пов’язана з роботою у команді прийняттям рішень на основі аналізу ситуації умінням нести відповідальність за наслідки рішень ефективною організацією роботи не лише однієї...
68207. АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 1.1 MB
  Забруднювачі з ґрунту безпосередньо впливають на хімічний склад суміжних середовищ у тому числі й води підземних джерел. Оскільки ґрунтові води не захищені водотривкими породами а їх живлення відбувається в результаті фільтрації атмосферних опадів через інколи незначний 15–2 м завтовшки...
68208. ТЕХНОЛОГІЯ СОУСІВ ЯГІДНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИРОДНОЇ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ 975.5 KB
  Слід підкреслити що останнім часом все більшого розповсюдження у ресторанному господарстві набуває креативна кухня яка характеризується додаванням до страв з м’яса риби птиці дичини солодких соусів з плодів та ягід асортимент яких обмежується вишневим чорносмородиновим сливовим соусами...
68209. ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ 290 KB
  Нові: знання методів моделювання та застосування моделей зокрема до процесів об’єктів і суб’єктів навчання і виховання; уміння визначати доцільність застосування методів педагогічного моделювання до розв’язування педагогічних задач; здатність до освоєння сучасних в тому числі заснованих на застосуванні...
68210. СЕРЕДНЬОШРИФТОВЕ ЧЕТВЕРОЄВАНГЕЛІЄ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ І ПАЛЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ 176.5 KB
  Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань: проаналізувати безвихідні дофедорівські книговидання в контексті проблеми дофедорівського книгодрукування на східнослов’янських землях; окреслити місце середньошрифтового Євангелія серед безвихідних видань...