8280

Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема уроку. Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин. Мета: Актуалізувати знання ліцеїстів з питання правовідносини, поглибити їх з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів розвивати вміння аналізувати...

Украинкский

2013-02-08

47.5 KB

134 чел.

Тема уроку. Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин.

Мета: Актуалізувати знання ліцеїстів з питання правовідносини, поглибити їх з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; розвивати вміння аналізувати зміст понять, висловлювати й обґрунтовувати власну позицію; виховання в ліцеїстів правової культури, правомірної поведінки та законослухняності.

Обладнання: Дошка, підручник, підбір законодавчих статей.

Хід уроку.

Організація навчальної діяльності.

Актуалізація навчального матеріалу.

Сьогодні ми розглянемо загальні засади правовідносин, а також дізнаємось, що є об’єктом, а хто є суб’єктом правовідносин.

  1.  Поняття, ознаки та види правовідносин.

У суспільстві існує багато різних за змістом відносин, серед яких правові відносини займають своє особливе місце. Правові відносини є результатом дії вимог норм права щодо відносин між різними суб'єктами. Вони мають ряд ознак, що у своїй сукупності відрізняють їх від інших видів суспільних відносин.

Правовідносини — це особлива форма взаємозв'язку між суб'єктами через їхні права і обов'язки, що закріплені у правових нормах;

Ознаки правових відносин:

  1.  виникають тільки між людьми (суб’єктами права визнаються тільки люди).
    1.  правовідносини є результатом свідомої діяльності людини (особи, які не можуть усвідомлювати значення своїх дій (наприклад, визнані судом недієздатними;
    2.  правовідносини нерозривно пов'язані з нормами права, оскільки виникають на їхній основі. Реально можуть виникати лише ті правовідносини, на котрі вказує юридична норма. у правовідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечується можливістю застосування заходів державного примусу;
    3.  правовідносини — це вольове відношення між суб'єктами, тобто для його виникнення потрібне виявлення їхньої волі. При цьому, є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (наприклад, укладення шлюбу, договір купівлі-продажу), а також правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).

Види правовідносин:

1) за галузевою ознакою — конституційні, цивільні, кримінальні та інші, відповідно до галузей права;

2) за кількістю суб'єктів правовідношенняпрості (між двома суб'єктами); складні (між трьома і більше суб'єктами);

3) за рівнем визначеності кількості суб'єктівзагальні (кількість уповноважених або зобов'язаних суб'єктів невизначена); конкретні (кількість суб'єктів правовідносин точно визначена);

4) за функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникаютьрегулятивні (поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною); охоронні (реакція держави на неправомірну поведінку суб'єктів);

5) залежно від розподілу прав і обов'язківодносторонні (кожна зі сторін має або права, або обов'язки); двосторонні (кожна зі сторін має і права, і обов'язки);

6) за характером дії зобов'язаного суб'єктаактивні (зобов'язаний суб'єкт повинен вчинити певні дії); пасивні (зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від певних дій).

  1.   Структура правовідносин: суб'єкти, об'єкти і зміст правовідносин.

Склад (структуру) правовідносин складають суб'єкти, об'єкти і зміст правовідносин.

Суб'єкт правовідносин — це правоздатний суб'єкт суспільного життя, який є носієм юридичних прав і обов'язків.

Об'єкт правовідносин — це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти правовідносин вступають між собою у певні правові відносини. Тобто, об'єкт правовідносин — це те, з приводу чого виникають правовідносини.

Об'єкти правовідносин поділяються на:

1)  предмети матеріального світу: речі, цінності, майно тощо. Речі — предмети природи в їх природному стані, а також створені в процесі трудової діяльності. Цінності — гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи (диплом, атестат).

2)  послуги виробничого і невиробничого характерувиконання роботи, обумовленої договором або контрактом, наприклад, договір перевезення, підряд на капітальне будівництво, виконання пісні на святковому концерті та ін.

3)  продукти духовної та інтелектуальної творчості — твори мистецтва, літератури, живопису, кіно, інформація, комп'ютерні програми та інші результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом.

4) особисті немайнові блага — життя, здоров'я, честь, гідність, право на освіту та інші права і свободи. Наприклад, між учнем і керівництвом школи виникають правовідносини, їх об'єктом є не атестат, а освіта. Між громадянином, що придбав путівку в санаторій, і адміністрацією санаторію виникають правовідносини, їх об'єкт — здоров'я громадянина тощо.

Виходячи з того, що у правовідношенні поєднуються фактичні суспільні відносини і юридичні (правові) норми, розрізняють його юридичний і фактичний зміст.

Юридичний зміст правовідносинце зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників.

Суб'єктивне правоміра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Юридичний обов'язокце покладена на зобов'язану особу і забезпечена можливістю застосування засобів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона зобов'язана здійснювати в інтересах уповноваженої особи.

Фактичний зміст правовідносинце реально здійснювані учасниками правовідносин дії, спрямовані на реалізацію їхніх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

  1.  Суб’єкти правовідносин.

Види суб'єктів правовідносин:

  1.  фізичні особи (люди, індивіди):
    •  громадяни даної держави;
    •  іноземці (громадяни інших держав);
    •  апатриди (особи без громадянства);
    •  біпатриди (особи, що мають громадянство двох держав).
  2.  колективні суб’єкти (юридичні особи):
    •   державні органи, організації, установи, підприємства;
    •   органи місцевого самоврядування;
    •  комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);
    •  громадські об'єднання (політичні партії, громадські організації, профспілкові організації тощо);
    •   релігійні організації.
  3.  соціальні спільноти: народ (нація); населення певної адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, області, будинку, мікрорайону); трудові колективи.

Юридична особа організація, якій притаманна така ознака як організаційна єдність, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Така ознака як організаційна єдність означає, що вона має чітку внутрішню структуру, органи управління і відповідні підрозділи для виконання завдань і функцій, закріплених статутом. Має реквізити, затверджені при реєстрації в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ін.) і органах державної статистики (присвоєння ідентифікаційного коду, який є єдиним для всього простору України і зберігається протягом усього періоду існування).

Для того, щоб юридична чи фізична особа була суб'єктом правовідносин, вона повинна володіти правосуб'єктністю, яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

Правоздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта мати юридичні права і нести юридичні обов'язки.

Дієздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати юридичні права і юридичні обов'язки. 

Деліктоздатність — здатність суб'єкта правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.

У фізичної особи правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Повна дієздатність фізичної особи, згідно з чинним законодавством України, наступає з 18 років. Залежно від виду правовідносин, в які вступає суб’єкт (цивільні, кримінальні тощо), він може володіти більшим чи меншим обсягом дієздатності, що встановлюється нормами відповідної галузі права (наприклад, неповна цивільна дієздатність 14-18 років).

Обмеження дієздатності (наприклад, у разі зловживання спиртними напоями, що ставить сім’ю у тяжке матеріальне становище).

Деліктоздатність фізичних осіб, згідно з чинним законодавством, наступає з 16 років (за окремі види правопорушень може наступати раніше або пізніше).

Право-, діє- та деліктоздатність юридичної особи, як правило, наступають одночасно, тобто з моменту реєстрації чи затвердження її статуту (положення) і припиняються з ліквідацією юридичної особи.

Домашнє завдання: Конспект. Реферати.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61061. Г. Сковорода. Біблійна основа творчості. «Вступні двері до християнської добронравності», афоризми 86.5 KB
  Сковорода і що з цього приводу зазначено в Біблії Чи спроможний кожний із вас пізнати себе виявити свої задатки і в результаті цього обрати в майбутньому вид практичної діяльності Відповідь стисло вмотивуйте.
61062. Розділові знаки між частинами складносурядного речення 48.5 KB
  Мета: поглибити знання учнів про складносурядні речення; формувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати складносурядні речення; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення за поданим початком або з кількох простих речень...
61064. Монтаж и приемочные испытания промышленного оборудования 79 KB
  Цели урока: обучающая студент должен: а иметь представление: о видах испытаний промышленного оборудования; б знать: основные правила монтажа и приемки к эксплуатации оборудования машиностроительного производства...
61066. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ПРЯМА МОВА І ДІАЛОГ 57 KB
  Мета: повторити узагальнити й поглибити основні теоретичні відомості про просте і складне речення пряму мову й діалог сформувати цілісну систему особистих знань восьмикласників з теми...
61067. Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Трагічний конфлікт Фауст — Маргарита 59 KB
  Не лише похмурі невдоволені шукання Фауста а й знущання й гірка іронія Мефістофеля становлять частину моєї власної душі. Погляньте будь ласка на вислів Ґете який став епіграфом сьогоднішнього уроку: автор частками своєї душі вважає і Фауста і Мефістофеля.
61068. Усна народна творчість. Давня українська література 79 KB
  Мета: за допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рівень знань умінь та навичок із вивченої теми закріпити їх; розвивати увагу пам’ять спритність рішучість уміння акумулювати отриманні знання і застосовувати їх під час виконання завдань...