8280

Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема уроку. Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин. Мета: Актуалізувати знання ліцеїстів з питання правовідносини, поглибити їх з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів розвивати вміння аналізувати...

Украинкский

2013-02-08

47.5 KB

165 чел.

Тема уроку. Правовідносини. Види, зміст, об’єкти і суб’єкти правовідносин.

Мета: Актуалізувати знання ліцеїстів з питання правовідносини, поглибити їх з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; розвивати вміння аналізувати зміст понять, висловлювати й обґрунтовувати власну позицію; виховання в ліцеїстів правової культури, правомірної поведінки та законослухняності.

Обладнання: Дошка, підручник, підбір законодавчих статей.

Хід уроку.

Організація навчальної діяльності.

Актуалізація навчального матеріалу.

Сьогодні ми розглянемо загальні засади правовідносин, а також дізнаємось, що є об’єктом, а хто є суб’єктом правовідносин.

  1.  Поняття, ознаки та види правовідносин.

У суспільстві існує багато різних за змістом відносин, серед яких правові відносини займають своє особливе місце. Правові відносини є результатом дії вимог норм права щодо відносин між різними суб'єктами. Вони мають ряд ознак, що у своїй сукупності відрізняють їх від інших видів суспільних відносин.

Правовідносини — це особлива форма взаємозв'язку між суб'єктами через їхні права і обов'язки, що закріплені у правових нормах;

Ознаки правових відносин:

  1.  виникають тільки між людьми (суб’єктами права визнаються тільки люди).
    1.  правовідносини є результатом свідомої діяльності людини (особи, які не можуть усвідомлювати значення своїх дій (наприклад, визнані судом недієздатними;
    2.  правовідносини нерозривно пов'язані з нормами права, оскільки виникають на їхній основі. Реально можуть виникати лише ті правовідносини, на котрі вказує юридична норма. у правовідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечується можливістю застосування заходів державного примусу;
    3.  правовідносини — це вольове відношення між суб'єктами, тобто для його виникнення потрібне виявлення їхньої волі. При цьому, є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (наприклад, укладення шлюбу, договір купівлі-продажу), а також правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).

Види правовідносин:

1) за галузевою ознакою — конституційні, цивільні, кримінальні та інші, відповідно до галузей права;

2) за кількістю суб'єктів правовідношенняпрості (між двома суб'єктами); складні (між трьома і більше суб'єктами);

3) за рівнем визначеності кількості суб'єктівзагальні (кількість уповноважених або зобов'язаних суб'єктів невизначена); конкретні (кількість суб'єктів правовідносин точно визначена);

4) за функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникаютьрегулятивні (поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною); охоронні (реакція держави на неправомірну поведінку суб'єктів);

5) залежно від розподілу прав і обов'язківодносторонні (кожна зі сторін має або права, або обов'язки); двосторонні (кожна зі сторін має і права, і обов'язки);

6) за характером дії зобов'язаного суб'єктаактивні (зобов'язаний суб'єкт повинен вчинити певні дії); пасивні (зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від певних дій).

  1.   Структура правовідносин: суб'єкти, об'єкти і зміст правовідносин.

Склад (структуру) правовідносин складають суб'єкти, об'єкти і зміст правовідносин.

Суб'єкт правовідносин — це правоздатний суб'єкт суспільного життя, який є носієм юридичних прав і обов'язків.

Об'єкт правовідносин — це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти правовідносин вступають між собою у певні правові відносини. Тобто, об'єкт правовідносин — це те, з приводу чого виникають правовідносини.

Об'єкти правовідносин поділяються на:

1)  предмети матеріального світу: речі, цінності, майно тощо. Речі — предмети природи в їх природному стані, а також створені в процесі трудової діяльності. Цінності — гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи (диплом, атестат).

2)  послуги виробничого і невиробничого характерувиконання роботи, обумовленої договором або контрактом, наприклад, договір перевезення, підряд на капітальне будівництво, виконання пісні на святковому концерті та ін.

3)  продукти духовної та інтелектуальної творчості — твори мистецтва, літератури, живопису, кіно, інформація, комп'ютерні програми та інші результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом.

4) особисті немайнові блага — життя, здоров'я, честь, гідність, право на освіту та інші права і свободи. Наприклад, між учнем і керівництвом школи виникають правовідносини, їх об'єктом є не атестат, а освіта. Між громадянином, що придбав путівку в санаторій, і адміністрацією санаторію виникають правовідносини, їх об'єкт — здоров'я громадянина тощо.

Виходячи з того, що у правовідношенні поєднуються фактичні суспільні відносини і юридичні (правові) норми, розрізняють його юридичний і фактичний зміст.

Юридичний зміст правовідносинце зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників.

Суб'єктивне правоміра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Юридичний обов'язокце покладена на зобов'язану особу і забезпечена можливістю застосування засобів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона зобов'язана здійснювати в інтересах уповноваженої особи.

Фактичний зміст правовідносинце реально здійснювані учасниками правовідносин дії, спрямовані на реалізацію їхніх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

  1.  Суб’єкти правовідносин.

Види суб'єктів правовідносин:

  1.  фізичні особи (люди, індивіди):
    •  громадяни даної держави;
    •  іноземці (громадяни інших держав);
    •  апатриди (особи без громадянства);
    •  біпатриди (особи, що мають громадянство двох держав).
  2.  колективні суб’єкти (юридичні особи):
    •   державні органи, організації, установи, підприємства;
    •   органи місцевого самоврядування;
    •  комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);
    •  громадські об'єднання (політичні партії, громадські організації, профспілкові організації тощо);
    •   релігійні організації.
  3.  соціальні спільноти: народ (нація); населення певної адміністративно-територіальної одиниці (міста, села, області, будинку, мікрорайону); трудові колективи.

Юридична особа організація, якій притаманна така ознака як організаційна єдність, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Така ознака як організаційна єдність означає, що вона має чітку внутрішню структуру, органи управління і відповідні підрозділи для виконання завдань і функцій, закріплених статутом. Має реквізити, затверджені при реєстрації в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ін.) і органах державної статистики (присвоєння ідентифікаційного коду, який є єдиним для всього простору України і зберігається протягом усього періоду існування).

Для того, щоб юридична чи фізична особа була суб'єктом правовідносин, вона повинна володіти правосуб'єктністю, яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

Правоздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта мати юридичні права і нести юридичні обов'язки.

Дієздатність — це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою можливість суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати юридичні права і юридичні обов'язки. 

Деліктоздатність — здатність суб'єкта правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.

У фізичної особи правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Повна дієздатність фізичної особи, згідно з чинним законодавством України, наступає з 18 років. Залежно від виду правовідносин, в які вступає суб’єкт (цивільні, кримінальні тощо), він може володіти більшим чи меншим обсягом дієздатності, що встановлюється нормами відповідної галузі права (наприклад, неповна цивільна дієздатність 14-18 років).

Обмеження дієздатності (наприклад, у разі зловживання спиртними напоями, що ставить сім’ю у тяжке матеріальне становище).

Деліктоздатність фізичних осіб, згідно з чинним законодавством, наступає з 16 років (за окремі види правопорушень може наступати раніше або пізніше).

Право-, діє- та деліктоздатність юридичної особи, як правило, наступають одночасно, тобто з моменту реєстрації чи затвердження її статуту (положення) і припиняються з ліквідацією юридичної особи.

Домашнє завдання: Конспект. Реферати.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75905. Почему большевики смогли взять и удержать власть 15.43 KB
  Напротив большевики придя к власти незамедлительно приняли Декрет о земле отменивший право частной собственности на землю: земля переходила во всенародную государственную собственность; В 1914-1918 гг. Большевики соответственно также издали и Декрет о мире; Политическая раздробленность царившая среди остальных партийных кругов компромисс кадетов с эсерами с меньшевиками привела к потере ими фактического влияния в стране; наиболее организованной группой оставались лишь большевики способные в короткий срок мобилизовать собственные...
75906. Диссидентское движение в СССР: основные направления, лидеры и результаты деятельности 19.6 KB
  Диссиденты (лат. dissidents - несогласный) - термин, который с середины 70-х годов применялся к лицам, открыто спорившим с официальными доктринами в тех или иных областях общественной жизни СССР и пришедшим к явному столкновению с аппаратом власти. Первые годы брежневского правления
75907. Сравнительный анализ политических программ двух-трех современных российских политических партий (целевая аудитория (электорат) партии, образ желаемого будущего России (политическая, социально-экономическая модели, место России в международных процессах) 16.93 KB
  Все три партии видят будущее России поразному. Окончательное формирование социалистических общественных отношений В качестве альтернативы этим шагам предусмотрена программаминимум которая предполагает национализацию природных богатств России установление власти трудящихся и т. В программе ЕР нет ясного положения относительно будущего России какой она должна быть отсутствует там и идеология партии.
75908. Аграрная политика в дореволюционной России и в СССР: крепостное право и коллективизация без выдачи паспортов, община и колхоз 16.6 KB
  Крепостное право и кресьянская община. В России крестьянская община зародилась вместе с Древнерусским государством и видоизменяясь просуществовала вплоть до конца 1920х. В период Киевской Руси крестьянская община стала основной производящей единицей.
75909. В чем причины кризиса советской экономики в 1980-е гг.? Системный кризис, падение цен на нефть, нерентабельность производства, экстенсивный характер развития? Причины субъективные и объективные 15.55 KB
  Системный кризис падение цен на нефть нерентабельность производства экстенсивный характер развития Причины субъективные и объективные. Проблемы экономического развития были вызваны рядом причин: Системный кризис. В условиях догоняющего развития без демократических свобод при отсутствии гражданского общества в СССР произошла подмена цели средствами главной жертвой которой стала свобода как необходимое хотя и не единственное условие развития человека его инициативы и предприимчивости. Советская модель хозяйствования лишенная...
75910. Как характеризуют существовавшие в конце 80-х - начале 90-х программы реформ Г.Явлинский и А.Чубайс? Каковы отличия в подходах и восприятии 18.19 KB
  Российская приватизация по масштабам и объему стоящих перед ней задач принципиально отличалась от приватизации осуществленной в 1980е годы в странах Запада.Чубайс прохладно относился к приватизации однако понимал важность ее осущетсвления в рамках проведения рыночных реформ. списка литры: мы вели очень жесткую теоретическую дискуссию с Виталием Найшулем как автором концепции ваучерной приватизации приводили ему длинный список катастрофических тяжелейших последствий которые она неизбежно повлечет за собой. мне лично тема приватизации...
75911. Особенности шоковой терапии и приватизации в России 18.04 KB
  Особенности процесса приватизации происходившего в России: массовый характер приватизации вызванный высокой долей государственной собственности в стране а также стремлением ускорить процесс преобразования экономической структуры общества; значительный удельный вес неэквивалентных форм безвозмездная передача оплата не в полной мере и др. вызванный отсутствием денежных средств в частных руках; проведение особого ваучерного этапа приватизации. Целью приватизации провозглашалось создание эффективного собственника однако бесплатная...
75912. Российские экономические реформы 1990-х гг. в оценках западных исследователей: направления критики 19.84 KB
  В оценках западных исследователей: направления критики Негативная оценка результатов российских реформ общее в выступлениях экономистов Оправдывать или объяснять логику развития событий в России становится неприличным и социально опасным Российские реформы далеки от того чтобы считать их феноменально успешными Главные аргументы критиков Игнорирование китайского опыта...
75913. Понятие «модернизация». Что подразумевают под «европейской модернизацией» России? Какие исторические формы этот процесс приобретал? Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией 16.6 KB
  Что подразумевают под европейской модернизацией России Какие исторические формы этот процесс приобретал Можно ли считать сталинскую индустриализацию модернизацией Модернизация современный термин используемый для характеристики давно уже идущего в мире процесса процесса социальных изменений посредством которых менее развитые общества приобретают характеристики отличающие большинство развитых обществ. Несмотря на то что исторически многие страны в своем развитии шли бок о бок термин модернизация долгое время не использовался....