8281

Теорії виникнення держави. Історичні типи держав

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема №. 2. Теорії виникнення держави. Історичні типи держав. Мета уроку: Ознайомлення учнів з теорією виникнення держави та історичними типами держав розвивати в учнів здатність застосовувати отримані знання на практиці виховання в ліцеїстів право...

Украинкский

2013-02-08

48.5 KB

57 чел.

Тема №. 2. Теорії виникнення держави. Історичні типи держав.

Мета уроку: Ознайомлення учнів з теорією виникнення держави та історичними типами держав; розвивати в учнів здатність застосовувати отримані знання на практиці; виховання в ліцеїстів правової культури, правомірної поведінки та законослухняності.

Обладнання: Дошка, підручники, підбір законодавчих статей з основними положеннями принципів держави.

Хід уроку.

У понятті держава в різні історичні епохи вкладали різний зміст, так в свій час Томас Мор твердив, що держава є змова багатих проти бідних. Німецький філософ Гегель говорив: держава – дійсність розуму.

У питанні про виникнення держави в науці є два підходи – класовий і позакласовий.

Існують такі теорії позакласового підходу:

У теорії держави і права існують різноманітні концепції виникнення держави.
Теологічна теорія, її автором був Фома Аквінський (1225-1274). Його вчення побудовано на ієрархії форм: від Бога - чистого розуму - до духовного і матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найреакційніші держави, підкреслює думки про те, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки владу вкладено в руки правителя Богом, і вона покликана захищати благо всіх.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а отже, абсолютна влада монарха - це продовження батьківської влади. Основними представниками названої теорії є Арістотель, Фільмер, Михайловський та ін. Приміром, Р. Фільмер у своєму творі "Патріархія чи природна влада короля" твердив, що абсолютна влада монарха бере початок безпосередньо від Адама. Держава виростає з сім'ї, а влада монарха через Адама дана Богом і непідвладна ніяким людським законам.

Договірна теорія. Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші - виконувати їхні управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Гроцій, Спіноза, Гоббс, Руссо, Радищев та ін.

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці начебто притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і нездатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867-1931).

Теорія насильства. За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.

Органічна теорія. Її обґрунтовував англійський філософ Г. Спенсер (1820-1903). Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні функції.

Серед інших теорій походження держави заслуговують на увагу космічна і технократична. Прихильники космічної теорії пояснюють виникнення держави завезенням на землю політичної організації суспільства з космосу іншими цивілізаціями. Суть технократичної теорії виникнення держави начебто полягає в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці.

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності виникнення держави і права. Існують численні неодноманітні доктрини виникнення держави, а також історичні, географічні, демографічні та інші особливості виникнення держави у різних народів.

Найбільш обґрунтованою на сьогодні з класового підходу є соціально-економічна або маркситська теорія, яка пояснює виникнення держави соціально-економічними причинами. Зокрема поява металевих знарядь праці привела до покращення обробітку землі.

Будь-яка держава характеризується такими ознаками: наявність публічної (відкритої) влади, державної території, мови, громадянства, армії, грошової одиниці і фінансової системи.

Виникнення держави спричинено необхідністю врегулювання відносин між людьми, в суспільстві загалом, в економіці, іноді підтримання нерівності між ними – виникає держава.

Історичні типи держави.

    Типологія держави призначена розподіляти держави та правові системи, які існували й існують нині, на певні групи, що дають змогу розкрити їх найсуттєвіші риси. Сутність держави полягає в їх здатності задовольняти життєво важливі потреби та інтереси певної спільноти (класу, народу, соціальної групи). Ця  соціальна сутність змінювалася  з історичним розвитком держави. Саме тому їх типи називають історичними.

 Історичний тип держави і права являє собою систему суттєвих рис, притаманних тим явищам соціальної дійсності, що виражають їх сутність та історичне призначення.

До  основних  причин зміни типів держави належать зміна виробничих відносин внаслідок розвитку продуктивних сил, зміна соціально-класової структури суспільства; встановлення нового співвідношення соціальних сил, зміна панівної групи суспільства;  зміна соціальної суті держави і права внаслідок переходу державної влади до представників іншого класу чи групи.

Однак характеризуючи зміну одного типу держави іншим, треба враховувати  і  їхню відносну самостійність, а  саме:

- відносну відокремленість від суспільства;

- наявність внутрішньої будови;

- залежність від зовнішньополітичних умов і необхідність виконувати загальносоціальні функції.

Останній фактор зумовлює існування держав перехідного періоду, а також можливість не лише поступової зміни одного історичного типу іншим, а й революційного переходу.

Так, з точки зору ставлення до поступового розвитку держави класифікують на прогресивні, консервативні та реакційні. За способом здійснення владних повноважень демократичні та антидемократичні (авторитарні). Залежно від змісту зовнішньої політики розрізняють миролюбні та агресивні держави.  За відношенням до права держави поділяють на правові і неправові.

Кожній класовій суспільно-економічній формації відповідає певний історичний тип держави.

Першою в історії була рабовласницька держава, яка являла собою диктатуру класу рабовласників. Виникнення рабовласницьких  держав сягає IV — III тисячоліть  до  н.  е.  У  межах цього  типу  держави  вирізняють  держави  Старо-давнього Сходу ( Єгипет, Вавилон, Ассирія ). Характерною формою правління була деспотія. У рабовласницьких  державах  існували різні форми правління: монархія, аристократична й демократична республіки. Найтиповішою формою державного устрою була імперія, а  політичного режиму авторитарна (деспотична). Право  за  своїм  змістом  мало суто рабовласницький характер:   раби   не   були  суб'єктом  права  і  прирівнювалися  до   неживих  предметів.

Феодальна держава виникла у зв'язку із зародженням феодальних виробничих відносин. Основу суспільства становила власність феодала на землю, а держава і право стали інструментами диктатури класу феодалів. Основною формою правління була монархія в різних варіантах (ранньофеодальна, централізована, станово-представницька). Феодальне правожорстке, відверто класове, неузгоджене і розпорошене. Значний вплив тут мали релігійно-правові норми.

Буржуазна (капіталістична) держава виникли внаслідок буржуазних революцій, спрямованих проти феодально-абсолютистської монархії та феодальних відносин. Для них характерні такі риси:

- формальне закріплення рівноправ'я, законності, непорушності прав людини, свободи приватної власності і договорів, невтручання держави в суспільне життя;

- цензовий характер, тобто відсторонення за допомогою майнових та інших цензів більшості населення від участі у формуванні органів влади;

- зосередження основних зусиль держави в основному на політичних функціях;

- множинність форм правління (конституційна монархія в країнах, де буржуазія йшла на компроміс із дворянством; демократична республіка в країнах, де буржуазія досягла повного панування);

-  зростання ролі права в регулюванні суспільних відносин ;

Соціалістична держава - це остання стадія розвитку суспільства за класифікацією прийнятої в формаційному підході. Вона протиставляється трьом іншим типам держави, не будучи саме державою в загальноприйнятому значенні цього слова.

Істотна відмінність соціалістичної держави від всіх решти типів держав полягає у відсутності цих умов придушення. Тут відсутні класи, а, отже, немає ні експлуататорів, ні людей яких експлуатують. У соціалістичній державі немає того апарату насильства, котрий притаманний державі, можна сказати, що держава, як така відсутня, немає тих факторів, які підтримували державу, будь вона рабовласницька, феодальна або капіталістична. Більше немає класів і встановленого апарату підпорядкування.

Історична типологія держав при цивілізаційному підході

Цивілізація - це соціокультурна система, що включає соціально-економічні умови життєдіяльності суспільства, етнічні, релігійні його основи, ступінь гармонізації людини і природи, а також рівень економічної, політичної, соціальної та духовної свободи особистості.

Виділяються такі типи цивілізацій (Дмитрук В. М.):

1. стародавні держави;

2. середньовічні держави;

3. сучасні держави.

На відміну від формаційного підходу, цивілізаційний підхід містить велику кількість різних теорій. Тут і теорії економічного зростання, і так звані теорії виклику, теорії зближення капіталістичних і соціалістичних систем.

Кожне суспільство представляє собою замкнуте утворення зі своїми особливостями економіки, культури, релігії, психології і т.д. Ці теорії розробляли А. Тойнбі, Л. М. Гумільов.

Домашнє завдання: Конспект, вивчити термінологію, Реферати на теми: Історичні типи держав; Теорії виникнення держави.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33998. ИДЕАЛИЗМ 26.5 KB
  Марксизмленинизм все разновидности идеализма подразделяет на две группы: объективный идеализм принимающий за основу действительности личностный или безличный всеобщий дух некое сверхиндивидуальное сознание и субъективный идеализм сводящий знания о мире к содержанию индивидуального сознания. Однако различие между субъективным и объективным идеализмом не абсолютно Многие объективноидеалистические системы содержат элементы субъективного идеализма; с другой стороны субъективные идеалисты пытаясь уйти от солипсизма нередко переходят...
33999. Понятие движения. Свойства движения. Движение и развитие, их соотношение 23 KB
  Описание механизма саморазвития: качество количество скачок мера. Качество выражается в свойствах. Качество такие свойства предмета которые выражают его специфику и неповторимость в отличии от других предметов. Количество характеризует качество с точки зрения интенсивности выражается числом.
34000. Понятие знания. Знание и информация 25.5 KB
  Знание и информация. Однако далеко не всякое содержание опыта есть знание а только то которое можно передать посредством языка. Знание это положительная или отрицательная ценность. Не всякое знание есть благо и польза для человека и общества.
34001. Проблема познания в философии, Чувственное и рациональное познание 28 KB
  Для познания объектов необход функционирование органов чувств нервной системы мозга благодаря чему возникает ощущ восприятие мат объектов. Ощущения простейший и исходный элемент чувств познания. РАЦИОНАЛЬНАЯ ЛОГИЧЕСКАЯ СТУПЕНЬ ПОЗНАНИЯ.
34002. Проблема истины. Критерий истины 36.5 KB
  Критерий истины. Объективное и субъективное знание = Ю такие же истины. истины разные формы объетивной истины.
34003. Специфика философского знания. Структура философского знания 24 KB
  Философия существует в виде знания которое необходимо специфицировать например на основе сопоставления с научным знанием. Их соотношение можно изобразить графически: Под физическим знанием в широком смысле понимается знание которое может быть проверено опытным путем. Философское знание по большей части есть умозрительное знание в котором субъективнооценочный момент выражен неизмеримо сильнее чем в научном знании. Философия же есть только знание.
34004. Антропология 25 KB
  в изучении человека никогда не будет поставлена точка что никогда очевидно не удастся создать унифицированную теорию человека.Сущность человека нельзя точно и строго зафиксировать как например сущность лошади собаки змеи и т. Универсальность человека многомерна.1она означает разнообразие и многообразие человека и человечества во времени и пространстве.
34005. Понятие человека 38 KB
  Изучая поведение разных животных и человека К. Практически все инстинкты у социализированного человека поставлены под контроль общества и моральнопсихологических механизмов саморегуляции. при помощи которой сдерживаются агрессивные импульсы умиротворяется и облагораживается эмоциональноволевая сфера человека.
34006. Основные антропологические парадигмы 31.5 KB
  Проблема человека одна из центральных тем философии. В разных философских традициях и школах по разному трактуется феномен человека. Христианская антропология зиждется на ряде основополагающих постулатов: а человек есть триединство духовного душевного и телесного;б человек есть образ и подобие Божие;в онтологическая ущербность человека наступившая после грехопадения прародителей человечества Адама и Евы;г онтологический грех человека искупается жертвенной смертью Иисуса Христа каждый имеющий в своем сердце веру в Спасителя...