8282

Перегляд воєнних договорів у двадцятих роках

Конспект урока

История и СИД

Тема. Перегляд воєнних договорів у двадцятих роках. Мета: розглянути спроби повоєнного переділу світу у 20-х роках розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої іст...

Украинкский

2013-02-08

44 KB

18 чел.

Тема. Перегляд воєнних договорів у двадцятих роках.

Мета: розглянути спроби повоєнного переділу світу у 20-х роках; розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії; виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії

Обладнання: підручник, карта, дидактичний матеріал.

Хід уроку

Організація навчальної діяльності.

Листопад 1921 - лютий 1922 рр. - Вашингтонська конференція

  1.  Вашингтонська конференція

Для розгляду далекосхідних питань у листопаді 1921 - лютому 1922 рр. була скликана Вашингтонська конференція 9-ти держав - США, Великобританії, Японії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Португалії, Китаю. Найактивніший учасник конференції - США, які намагалися встановити контроль над Азійсько-Тихоокеанським регіоном. Офіційна мета конференції - обмеження морських озброєнь і вирішення проблеми Далекого Сходу й Тихоокеанського регіону. В основному її рішення були спрямовані на обмеження програми Франції по збільшенню свого флоту і зменшенню впливу Японії, яка втрачала свої позиції в Китаї. США вимагали припинити в усіх країнах будівництво великих військових кораблів.

13 грудня 1921 р. підписано договір «чотирьох держав» - США, Британії, Франції та Японії, який, в цілому, був договором про ненапад у зоні Тихого океану. Він скасував англо-японський договір 1902 року. Країни, що підписали договір, домовилися «поважати всі права стосовно їх острівних володінь... у зоні Тихого океану». США надавалася можливість «придбання» островів у регіоні.

6 лютого 1922 р. підписано договір про обмеження морських озброєнь (договір «п'яти держав») між США, Британією, Францією, Японією та Італією строком на 15 років. У ньому визначалася кількість лінкорів, що їх могли мати держави-учасниці, у такій пропорції: по 5 для США і Англії, 3 - для Японії, по 1,75 - для Франції та Італії. Було вирішено заморозити будівництво лінкорів на 10 років. Обмежень на інші класи кораблів не встановили. Японії, Англії і США не дозволялося укріплювати свої бази на островах. Від цього виграла Японія, яка щойно закінчила будівництво нової бази на о. Бонін.

Одним з найскладніших на конференції вважалося питання Китаю. 6 лютого 1922 р. підписано договір «дев'яти держав», у якому йшлося про дотримання суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Китаю і дотримання принципу «відкритих дверей», тобто «рівних можливостей, що відкриваються у Китаї для торгівлі і промисловості всіх націй». Фактично, це давало перевагу США в Китаї, оскільки до цього останній був поділений на сфери впливу тільки Франції, Англії та Японії. Держави-учасниці обіцяли не використовувати ситуацію, що склалася в Китаї, з метою здобуття переваг для себе. На той час у Китаї існували 2 уряди: у Пекіні - монархічний, у Кантоні - республіканський на чолі з Сунь Ятсеном, які ворогували між собою. Іноземні громадяни мали право екстериторіальності - тобто у разі порушення ними китайських законів вони не підлягали юрисдикції Китаю.

Вашингтонська конференція зафіксувала нове співвідношення сил на Далекому Сході на користь США, Британії і Франції.

2. Спроба перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

Репарації • повне або часткове відшкодування державою, що розв'язала агресивну війну, збитків, заподіяних іншим державам, які зазнали нападу

Інтервенція (лат. interventio — втручання) — у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави або в її відносини з третіми державами. Інтервенція буває військова, економічна, дипломатична, ідеологічна. Заборонена міжнародним правом.

ДАТИ:

Квітень-травень 1922 р. - Генуезька конференція

Квітень 1922 р. - Рапалльський договір Радянської Росії і Німеччини

1924 - 1929 рр. - дія «плану Дауеса»

Жовтень 1926 р. - Локарнські угоди

1928 р. • пакт Бріана • Келллога

1929 - 1931 рр. • дія «плану Юнга»

Після підписання Версальсько-Вашингтонської системи договорів міжнародна ситуація в Європі стабілізувалася. Однак «відкритим питанням» залишалася Радянська Росія: європейські уряди не визнавали більшовицького режиму, намагалися ліквідувати його під час громадянської війни у Росії; радянський уряд відмовився розраховуватися за царськими кредитами. Це стримувало її міжнародне визнання і розвиток торгівлі. Винятком став торговий договір Росії з Англією 1921 року.

Початком виходу Росії з міжнародної ізоляції стала Генуезька конференція, яка проводилася з квітня по травень 1922 року. Основне питання конференції - взаємне визнання боргів. Однак Росія погодилася оплатити царські борги у тому випадку, якщо європейські держави відшкодують збитки від інтервенції 1918 - 1920 років. Оскільки остання сума, з точки зору Росії, перевищувала борги періоду царизму, а європейські країни це не влаштовувало, - конференцію було припинено. Проте у містечку Рапалло 16 квітня 1922 р. підписано договір Росії з Німеччиною, за яким країни визнали одна одну і встановили тісні політичні, військові та економічні зв'язки.

11 січня 1923 р. франко-бельгійські війська окупували Рурську область Німеччини через те, що остання не мала можливості виплатити астрономічну суму репарацій. Уряд Німеччини закликав населення не співробітничати з окупантами, не працювати на виробництві, а Німеччина продовжувала виплату заробітної плати у цьому регіоні. Це призвело до гіперінфляції - ціна одного американського долара дорівнювала сотням мільярдів марок.

У серпні 1923 р. Німеччину охопив загальний страйк. У результаті посилився вплив радикальних партій (лівих - комуністичних і правих - фашистських). Лідер до цього невідомої націонал-соціалістичної партії А. Гітлер навіть закликав до походу на Берлін.

Фінансові питання розглядалися і на Гаазькій конференції влітку 1922 р., однак теж безрезультатно. Єдиним практичним результатом її стало визнання Радянської Росії повноправним учасником міжнародних відносин без будь-яких поступок з її боку.

   На Лозаннській конференції 1922 - 1924 рр. укладено договір (1924) європейських країн та Туреччини, що замінив Севрський договір. Відповідно до Лозаннського договору встановлені сучасні кордони Туреччини.

За Локарнськими угодами жовтня 1925 р. гарантована недоторканність кордонів між Францією і Бельгією та Німеччиною. Східні кордони Німеччини гарантуванню не підлягали. Німеччину було прийнято до Ліги Націй. З Саарської області виводилися французькі війська.

Поступово країни Європи відходили від принципів Версалю, ставали на шлях визнання СРСР, і до 1925 р. він був визнаний 22 країнами.

Після Рапалло зав'язалися найтісніші контакти СРСР і Німеччини, особливо у військовій сфері: з 1923 р. практикувалася спільна підготовка офіцерів Червоної Армії і Рейхсверу, провадився обмін військовими технологіями. На території СРСР таємно вироблялися підводні човни, зброя для Німеччини. Взаємні кредити становили 700 млрд марок. У квітні 1926 р. між СРСР і Німеччиною підписано договір про ненапад і нейтралітет.

У 1924 р. голова американської репараційної комісії, директор банку Моргана у Чикаго Ч. Дауес запропонував знизити суму репарацій і надати Німеччині кредит у 800 млн золотих марок для стабілізації її валюти - так званий «План Дауеса». За шість років Німеччина виплатила 7,5 млрд, а отримала кредитів на 21 млрд марок.

За «Планом Юнга» (1929 -1931) репарації зменшено, а з 1932 р. за ініціативою Англії Німеччина взагалі звільнилася від них, виплативши 21,7 млрд, отримавши при цьому кредитів на 38 млрд марок.

З метою забезпечення миру в Європі 27 серпня 1928 р. у Парижі було підписано пакт Бріана - Келлога, за яким країни-учасниці пакту відмовлялися у взаєминах між собою від війни як знаряддя політики. Спочатку його підписали 15, а на 1929 р. - 44 країни.

      Однак економічна криза 1929 - 1933 рр. зруйнувала багато міжнародних домовленостей, система договорів, що існувала, не змогла втримати фашистську агресію 30-х рр., не запобігла Другій світовій війні.

Домашнє завдання: Конспект, реферати.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82531. Память. Виды памяти 72.5 KB
  Виды памяти Память психический познавательный процесс направленный на запечатление сохранение воспроизведение и забывание той или иной информации. В структуре памяти можно выделить четыре относительно самостоятельных процесса: запоминание воспроизведение сохранение и забывание усвоенной ранее информации. Запоминание процесс памяти обеспечивающий удержание материала путём связывания новой информации с прошлым опытом. Запоминание Механическое зубрёжка Осмысленное логическое...
82532. Особенности памяти у детей с задержкой психического развития (ЗПР) 25.5 KB
  У детей с психофизическим инфантилизмом наблюдаются: уменьшение объема и скорости запоминания; неумение рационально организовать и контролировать свою работу; преобладание зрительной памяти над слуховой; У детей с ЗПР соматогенного генеза отмечается недоразвитие кратковременной памяти проявляющееся в снижении скорости запоминания в медленном нарастании продуктивности запоминания снижении объема памяти. У детей с ЗПР церебральноорганического генеза наблюдаются разнообразные нарушения памяти: повышенная тормозимость следов под...
82534. Особенности памяти у детей с нарушениями слуха 36 KB
  Образный материал глухие школьники непосредственно запоминают более успешнее чем слышащие так как у них зрительный опыт богаче. Но в то же время можно встретить в литературе данные что в дошкольном возрасте глухие хуже запоминают места расположения предметов в младшем школьном возрасте путают места расположения предметов сходных по изображению или реальному функциональному назначению. Глухие школьники младших классов применяют вспомогательные средства для запоминания. При запоминании ряда сходных предметов глухие плохо умеют...
82535. Особенности памяти у детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата 33 KB
  При обследовании и лечении детей с ДЦП в возрасте от года до 15 лет выявлено что недостаточность ВПФ по типу психического недоразвития и ЗПР отмечена в среднем в 407 случаев. Анализ особенностей памяти у детей с диплегической формой ДЦП показал что ребята лучше запоминали смысловые структуры чем изолированные цифры и слова. При гиперкинетической форме ДЦП у детей выявлены трудности запоминания в слухоречевой модальности.
82536. Особенности памяти у детей с нарушениями интеллекта 28.5 KB
  Замский умственно отсталые дети усваивают новое очень медленно быстро забывают воспринятое не умеют вовремя воспользоваться приобретёнными знаниями и умениями на практике. Ослабление активного внутреннего торможения обусловливающее недостаточную концентрированность очагов возбуждения делает воспроизведение учебного материала многими умственно отсталыми детьми крайне неточным. Чаще всего физиологической основой забывчивости умственно отсталых детей является не угасание условных связей как при обычном забывании а временное внешнее...
82537. Особенности памяти у детей с нарушениями речи 40 KB
  Наиболее специфична следовательно значима для развития речи слуховая память. Без моторной памяти невозможно освоение экспрессивной речи устной и письменной. Зрительная память необходима для освоения письменной речи а также для связи между первой и второй сигнальной системами.
82538. Мышление, его виды и мыслительные операции 35 KB
  В зависимости от характера деятельности и ее конечных целей доминирует тот или иной вид мышления. Однако по степени своей сложности по требованиям которые они предъявляют к интеллектуальным и другим способностям человека все виды мышления не уступают друг другу. Виды мышления: Нагляднодейственное мышление представляет собой совокупность способов и процесс решения практических задач в условиях зрительного наблюдения за ситуацией и выполнения действий с представленными в ней предметами. Необходимые для мышления образы представлены в...