82858

Прислівник як частина мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови прислівником його граматичними ознаками; формувати вміння знаходити прислівники у тексті; розвивати звязне мовлення вміння аналізувати і порівнювати мовні явища; виховувати бажання активно працювати на уроці.

Украинкский

2015-03-03

74 KB

4 чел.

 

Прислівник  як

 частина  мови

     урок української мови

                                          

                                          

                                                   Підготувала:

                                        вчитель початкових класів

                               Прилуцької ЗОШ I – III ст. №9

                         Сиромятнікова Ю. О.

                                

                                  2011 р.

Тема.  Прислівник як частина мови. Складання речень з прислівником

            за схемами (Впр. 156 – 161)

Мета:  ознайомити учнів з новою частиною мови – прислівником, його   

            граматичними ознаками; формувати вміння знаходити прислівники у

           тексті; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати і порівнювати

           мовні явища; виховувати бажання активно працювати на уроці.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання: дидактичний матеріал уроку в презентації Power Point, картки з питальними словами до нової частини мови.

                                                Хід уроку:

I. Організаційний момент (Слайд №2)   

    Доброго дня травам росистим!

   Доброго дня квітам барвистим!

   Доброго дня сонечку ясному!

   Людям усім і усьому прекрасному!

II. Актуалізація опорних знань (Слайд №3)

Погляньте уважно на дошку:

http://www.ex.ua/load/1577822http://www.ex.ua/load/1577822

- Як можна назвати ці поняття одним словом?(Частини мови).

- Скільки частин мови в українській мові?(Десять).

- Назвіть усі частини мови, які ми вже вивчили, пригадавши слова з вірша Дмитра Білоуса «Частини мови».

Вчитель: Як намистинки, диво калинове – частини мови! Іменник!

Діти: Він узяв собі на плечі велике діло – називати речі.

Вчитель: Прикметник!

Діти: Дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету.

Вчитель: Ну а візьмімо назву Дієслово!

Діти: Само підказує, що діє слово.

Вчитель: Числівник!

Діти: Зможе визначить тобі число речей, порядок при лічбі.

Вчитель: А поспитай звичайного Займенника, за кого він у мові?

Діти: За іменника!

Вчитель: Сполучник каже:

Діти: Скромну роль я маю, але слова у мові сполучаю.

Вчитель: Прийменник! 

Діти: Це хоч і службове слово, але без нього зникне звязність мови.

- Яка хмаринка залишилася із знаком питання?

III. Оголошення теми і мети уроку

- То ж що ми будемо робити сьогодні на уроці?(Слайд №4)

- Ми вивчимо нову частину мови. А як вона називається, дізнаємось, розвязавши кросворд.

IV. Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу (За впр.156). Розвязування кросворду (Слайд №5)

    1. Доберіть антоніми до поданих слів і у виділеному стовпчику прочитаємо назву частини мови, що вивчатимемо :                                      

                                                                     

1   П 

   І

   З

  Н

  О

2     Р

  І

  В

  Н

  О

3     Т

  И

  Х

  О

4    С

  У

  М

  Н

  О

5    Л

  Е

  Г

  К

  О

6    М

   І

  Ц

  Н

  О

7     В

  А

  Ж

  К

  О

8    Н

  І

  Ж

  Н

  О

9   Ч

  И

  С

  Т

  О

10    К

  Р

  И

  В

  О

                 1. Рано.

              2. Косо.

              3. Голосно.

              4. Весело.

              5. Важко.

              6. Слабко.

              7. Легко.

              8. Грубо.

              9. Брудно.

              10. Прямо.

    Отже, сьогодні на уроці ми познайомимося з новою частиною мови, яка називається прислівник. Навчимося визначати ознаки прислівника, а це допоможе нам знаходити дану частину мови у текстах, вчитимемось будувати речення за схемами з прислівником. Будемо удосконалювати власне мовлення і збагачувати його новими словами. Отож, бажаю всім успіху!

- На яке питання відповідають наведені у кросворді прислівники?( Як?)

V. Пояснення нового матеріалу у викладі сильніших учнів

Сьогодні в ролі вчителя виступить кілька учнів. Вони пояснять нам новий матеріал.

     Перший учень: Діти, яку частину мови ми з вами вивчили останньою?(Дієслово). Прислівник – це частина мови, яка тісно повязана з дієсловом. Прислівник виражає ознаку дії, тобто вказує на те, якою є дія. Наприклад: читаю (як?) виразно; пишу (як?) старанно. А ще прислівник пояснює де? коли?відбувається дія і куди?вона спрямована. Наприклад: летить (де?) вгорі; стоїть (де?) збоку; прийду (коли?) завтра, скоро; рухаюсь (куди?) вперед, вгору.

(Під час пояснення учень вивішує на дошку картки з питальними словами.)

    Другий учень: Прослухайте уважно вірш Лариси Лужецької і запамятайте на які питання відповідає прислівник? (Учень розказує вірш із вправи 159). ( Прислівники відповідають на питання: Як? Коли? Куди? Де? Звідки?). Увага учнів ще раз звертається на питальні слова вивішені на дошці.

VI. Опрацювання нового матеріалу

1. Робота в зошитах

а) Хвилинка каліграфії

П п пр ис сл при слі ів ник прислівник – при слові

б) Розбір слова « прислівник»  за будовою. (Слайд №6)

в) Вправа 157. (Прочитай вірш. Випиши сполучення дієслів з прислівниками за зразком):

Сміється ( як?) ласкаво;

мандрує ( як?) величаво;

голубіє ( як?) дивно;

пливуть ( як?) тихо, мирно;

цвітуть ( коли?) весною, улітку;

збирають ( коли?) восени;

чекають ( коли?) узимку.

г) Розбір слова «восени» за будовою, добір спільнокореневих слів (Слайд №7)

Восени – осінь, осінній. Висновок: прислівник – незмінна частина мови!

2. Підготовка до роботи з правилом

Отже, давайте зробимо висновок про прислівник як частину мови, відповідаючи на питання: (Слайди №8 - 9) Дай відповідь:

1. Що означають прислівники?

2. На які питання вони відповідають?

3. З якою частиною мови найчастіше звязуються у реченні?

4. Яким членом речення бувають?

3. Робота з правилом (с. 83) (Слайд №10)

- А тепер звіримо свої відповіді з правилом ( учні самостійно читають правило)

- Що значить незмінна частина мови?

     Фізкультхвилинка

Сонце піднялося високо - високо.

Ми вдихаємо глибоко - глибоко.

Руки плавно опускаємо – все повітря видихаємо.

В другій вправі для дітей руки ставим до плечей.

Руки вгору почергово, вправу робимо чудово.

Чітко руки піднімаєм, пальці угорі стискаєм.

Виправляємо хребет: нахиляйсь назад - вперед.

нахилились вліво - вправо, дружно робим різні вправи.

Вниз - присіли, вгору – встали і за парти посідали.

- Молодці! А тепер давайте спробуємо виписати з даної фізкультхвилинки якомога більше прислівників. Перевіримо себе за дошкою - прислівники виділяються іншим кольором (Слайди №11 – 12)

4. Колективна робота за вправою 158. Відгадування загадки. Робота з словниковими словами

Назвіть по порядку пять днів тижня, не вживаючи при цьому ні назв днів, ні назв чисел.

    Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра (Слайд №13)

- Яка це частина мови? Доведіть це. На які питання відповідають ці слова?

Це словникові слова. Які помилки можемо допустити при їх написанні? Запишіть їх у словничок і запамятайте.

5. Складання речень з прислівниками  за схемами (Слайд №14)

Складіть речення за схемами, використовуючи прислівники:

( Коли?) і ( коли?)   _______  _________  ( як?). Вчора і сьогодні Олесь працював наполегливо.

( Коли?) _______ і _______  _________  ( як?). Сьогодні Оксанка і Петрик гралися дружно.

( Як?),( як?) і ( як?)_______  _________  ……… . Завзято, дружно і натхненно хор виконував пісню.

VII. Закріплення та систематизація знань

1.Самостійна робота за вправою 160

Зверніть увагу на словникові слова. Зачитайте, які прислівники ви підкреслили.

( Як?) страшенно, ( куди?) ліворуч, праворуч, ( де?) довкола,( коли?) нарешті,

( куди?) угору, ( як?) далеко-далеко, впевнено, повільно,( коли?) удень, вночі.

VIII. Підсумок уроку

1. Гра «Закінчи речення»(Слайд №15)

- Прислівник – це…( незмінна частина мови );

- Прислівник відповідає на питання…( Як? Де? Куди? Коли? Звідки?);

- Прислівник виражає…( ознаку дії, місце, час, причину виконання дії );

- Прислівник найчастіше звязується з … ( Дієсловом );

- Прислівник у реченні виступає …( Другорядним членом ).

2. Гра «Знайди зайве слово» (Слайд №16)

- Гарно, чудово, прекрасно, добра, солодко. (Прикметник, решта – прислівники).

- Дивно, швидко, добре, сьогодні, дзвінко. (Відповідає на питання Коли?, решта – Як?).

- Чітко, точно, правильно, влучно, невпевнено. (Не входить до синонімічного ряду).

3. Домашнє завдання: виконати праву 161, вивчити правило с. 83.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28519. Створення сховищ даних. Технології OLAP та Data Mining 399 KB
  Структура сховища даних та оптимізація його обсягів Методи інтелектуального аналізу інформації часто розглядають як природний розвиток концепції сховищ даних. Головна відмінність сховища від бази даних полягає в тому що їх створення і експлуатація переслідують різну мету. База даних відіграє роль помічника в оперативному управлінні організацією.
28520. Основи кореляційно-регресійного аналізу 434.5 KB
  Оцінка параметрів рівняння регресії що виражає залежність середніх значень результативної ознаки від значень факторної ознаки ознак. Задача вирішується шляхом обчислення коефіцієнтів регресії. Парна регресія дозволяє описати форму звязку у вигляді рівняння парної регресії. Основні види рівнянь парної регресії показано в таб.
28521. Автоматизовані інформаційні системи для підприємств та організацій 282 KB
  Інформаційні системи і технології в сучасному суспільстві В наш час відбувається глобальний перехід від індустріального суспільства до інформаційного розвиток якого безпосередньо пов'язаний з інтенсифікацією інформаційних процесів необхідністю збору обробки і передачі величезних об'ємів інформації перетворенням інформації у товар як правило значної вартості. Автоматизовані інформаційні системи і нові технології дають можливість оптимізувати і раціоналізувати управлінські функції відкривають нові шляхи побудови збалансованого...
28522. Опис бізнес-процесів за допомогою блок-схем 523 KB
  Опис бізнеспроцесів за допомогою блоксхем Моделювання бізнеспроцесів це віддзеркалення суб'єктивного бачення реально існуючих в організації процесів за допомогою графічних табличних текстових способів уявлення. Розглянемо методологію опису бізнеспроцесів. Методології опису бізнеспроцесів Під методологією нотацією створення моделі описи бізнеспроцесу розуміється сукупність способів за допомогою яких об'єкти реального світу наприклад діяльність організації і зв'язки між ними представляються у вигляді схеми або графічної моделі....
28523. Технології моделювання бізнес-процесів. Мова UML 336.5 KB
  Мова UML 1. Для побудови зазначених типів моделей використовуються як власні методи моделювання ARIS так і різні відомі методи та мови моделювання зокрема UML. Автори методу EricssonPenker створили свій профіль UML для моделювання бізнеспроцесів EricssonPenker Business Extensions ввівши набір стереотипів які описують основні категорії бізнесмоделі: процеси ресурси правила і цілі діяльності підприємства. Мова UML використовується також в методі який є частиною технології Rational Unified Process фірми IBM.
28524. Основні поняття бізнес-моделювання. Системний підхід у моделюванні бізнес-процесів 147.5 KB
  Системний підхід у моделюванні бізнеспроцесів Термін моделювання бізнеспроцесів був придуманий у 1960ті роки в галузі інженерних систем. Моделювання бізнеспроцесів покращує адміністративний контроль полягала в том що методи для отримання більш глибокого розуміння фізичних систем управління можуть бути використані аналогічним чином для бізнеспроцесів. Нові методики такі як реорганізація бізнеспроцесів впровадження інноваційних бізнеспроцесів управління бізнеспроцесами комплексне бізнеспланування спрямовані на вдосконалення...
28525. Дані, інформація, її види та формалізація. Інформаційна технологія автоматизації процесу аналізу інформації 170.5 KB
  Технології виявлення знань в базах даних 1. Головною особливістю даних сьогодні є те що їх стає надзвичайно багато. При масовому застосуванні комп'ютерів виникла гігантська кількість джерел даних. Для прикладу можна взяти обсяг даних у всесвітній мережі Інтернет що збільшується щохвилини.