82912

Співучі труби. Мідні духові

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: поглибити знання про духові інструменти познайомити із мідною духовою групою особливостями звучання інструментів що входять до її складу; підвести учнів до усвідомлення значимості мідних духових інструментів для; розвивати музичну пам’ять спостережливість...

Украинкский

2015-03-04

33 KB

1 чел.

Тема: Співучі труби. Мідні духові.

Мета: поглибити знання про духові інструменти, познайомити із мідною духовою групою, особливостями звучання інструментів, що входять до її складу; підвести учнів до усвідомлення значимості мідних духових інструментів для;

розвивати музичну память, спостережливість, працювати над вокально-хоровими навичками учнів;

виховувати любов до музики.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: музичний інструмент, мультимедійний проектор, картки із зображенням музичних інструментів.

Хід уроку:

І. Організація класу до уроку.

Музичне привітання.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Основна частина.

1. Слово учителя з елементами бесіди. Мотивація.

Діти,ми  продовжуємо говорити про духові інструменти , історію їх виникнення,особливості звучання. І сьогодні розглянемо групу мідних духових інструментів. Але, що це за звук…

А у нас гостя…Це пташка! І ,здається, вона принесла нам листа…Від кого. Цікаво?

Вчитель  читає лист:

«Дорогі друзі, я знаю, ви любите музику, і знайомитися з музичними інструментами. Тому прошу вас відвідати країну Духових інструментів, де на вас чекають цікаві розповіді, завдання та зустрічі з піснями. Прохання – взяти в дорогу гарний настрій. А от і наш потяг. Але треба, щоб він рушив з місця.

Погляньте на дошку, тут є завдання. Потрібно у нотному записі визначити розмір, протактувати  зі словами, проплескати ритм.

Ми рушаємо у путь,

Гарний настрій не забудь!

1) Визначити розмір, протактувати.

2) Проплескати ритм.

2. Бесіда:

От і рушили. Поки ми в дорозі, давайте пригадаємо, що являють собою духові інструменти.

(труби різних розмірів, в яких утворюється звук за допомогою коливань повітря.

От і перша зупинка – місто «Деревяні  духові». Щоб потрапити до нього треба виконати завдання:

Робота по групах.

Я пропоную попрацювати у групах. ( Діти утворюють групи).

1. Потрібно скласти з букв назви деревяних  духових інструментів.  Шести групам роздаються окремі букви з яких треба зібрати назви інструментів: флейта, гобой, кларнет, фагот, сопілка, трембіта.

2. Показати їх на картках.

3. Ми з вами знову у дорозі. Наступна зупинка – станція «Заспіваймо». Давайте пригадаємо правила співацької постави:

Щоби правильно співати,

Треба сісти, або встати.

Спинки рівні, як тростинка,

Руки вниз, чи на колінки.

Розпівування класу.

Друга зупинка. Показ слайду. Вокально-хорова робота. Виконання пісні  «У кожного свій музичний інструмент».

Завдання:  назвати музичні інструменти, що згадуються у пісні.

4. Слово вчителя з елементами бесіди.

Загадки:

Зупинка – місто «Мідних духових».

Робота з підручником.

Погляньте у підручник. Стор.50-51 і знайдіть назви нових для вас інструментів.

Бесіда з використанням мультимедійної презентації:

1) Сурма. Один з найпоширеніших мідних духових-це сурма. Має яскравий , дзвінкий голос.

2) Валторна.  У перекладі з німецької-лісовий рог.

3) Тромбон. Має спеціальний  пристрій - куліску. За допомогою якої змінюється  обсяг повітря у порожнині інструменту.

4) Саксофон. Був виготовлений у 1841 році бельгійцем  Адольфом  Саксом. Має систему клапанів, як у гобоя,  флейти, але ніколи не виготовлявся з дерева. Тільки з міді.

5) Туба. Сучасну  модель туби теж виготовив Адольф Сакс  другій половині  19 ст. Має суворий, потужний тембр.

6) Пригадаємо назви, пригадаємо звучання.

5. Фізкульт. хвилинка.

6. Легенда про горніста.

Вокально-хорова робота:

робота над піснею «Про малого сурмача».

7. П’ята зупинка – кінцева. Зустріч із Феєю Музики.

Запитання від Феї:

1) Про які нові інструменти ви дізнались сьогодні на уроці?

2) До якої групи духових вони відносяться?

3) Що вам сьогодні запамяталось найбільше?

IV. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28886. Социально-экономическое и политическое развитие страны в пореформенный период (60–80 гг. XIX в.) 33 KB
  В пореформенный период в России был начат масштабный переход к индустриальному обществу в целом того же типа который сложился в странах Западной Европы. Основная черта пореформенной эволюции сельского хозяйства в России проявлялась в том что оно принимало все более торговый предпринимательский характер. Огромное значение в индустриализации России имело развитие транспорт главным образом железнодорожного. Быстрое развитие капитализма приводило к тому что для возникновения привилегированных прослоек типа рабочей аристократии Запада в...
28887. Во внешней политике России второй половины XIX века выделяют два этапа 26 KB
  Это означало что Россия должна использовать возникающие между европейскими государствами противоречия в свою пользу. После поражения Франции в 1870 году во франкоавстрийской войне Россия освободила себя от решений Парижского конгресса и начала активно вмешиваться в европейские дела. В 1873 году Россия заключила союз с Германией и Австрией но этот союз не удержал Германию от новой войны с Францией. С 1875 года Россия начинает сближаться с Францией и в 1891 году был заключен союзный договор.
28888. Место XX века во всемирно-иторическом процессе 25 KB
  В целом можно сказать что в результате первой мировой войны западная цивилизация попала в ситуацию глубокого кризиса. В период этого кризиса мировое производство товаров упало на 44 разорилось тысячи банков более 100 тыс. В США в период пика кризиса насчитывалось 17 млн. В капиталистических странах Европы и США были выработаны различные модели выхода из кризиса.
28890. Общественно-политические силы на рубеже 19-20вв. Революция 1905-1907 гг. в России и ее особенности 68 KB
  в России и ее особенности. Задачи революции: свержение самодержавия; созыв Учредительного собрания для установления демократического строя; ликвидация сословного неравноправия; введение свободы слова собраний партий и объединений; уничтожение помещичьего землевладения и наделение крестьян землей; сокращение продолжительности рабочего дня до 8 часов; признание права рабочих на стачки и создание профсоюзов; достижение равноправия народов России. В январе 1905г в России началась революция. Характеризуется ослаблением борьбы началом...
28891. Образование политических партий в России (конец XIX—начало XX в.) 48.5 KB
  Канун первой российской революции явился тем историческим моментом когда политические партии в России проходили 1й или 2й этапы своего становления. В зависимости от социальноклассовой основы программных и тактических установок все политические партии образовавшиеся до и в годы революции можно разделить на 4 большие группы: пролетарские большевики; революционнодемократические социалдемократического и левонароднического направлений; буржуазные с выделением двух разновидностей: либеральных и консервативных;...
28892. Предмет и задачи вузовского курса Отечественной истории 22 KB
  Предмет и задачи вузовского курса Отечественной истории. Содержанием истории как науки является исторический процесс. Предметом курса отечественной истории является российский исторический процесс от древности до современности. В процессе изучения истории у человека формируется историческое сознание в содержание которого входит ряд элементов: знание фактов истории; способность рассматривать реальную действительность во всех трех временных измерениях: в прошлом настоящем будущем; обобщенный исторический опыт и вытекающие из него уроки...
28893. Первобытная эпоха человечества 24 KB
  Лет назад до образования классовых обществ в различных регионах планеты примерно в IV тыс. В соответствии с ней в древнейшей эпохе выделяются три периода: каменный век от возникновения человека до III тыс. бронзовый век с конца IV до начала 1 тыс. железный век с 1 тыс.
28894. Древние народы на территории России. Ранние башкиры 22 KB
  С востока из-за Дона устремилась новая волна кочевников – сарматов. В 3-7 вв. н.э. в эпоху Великого Переселения народов на территории Северного Причерноморья, а позднее – между Волгой и Дунаем, хлынули гуннские племена или гунны, вышедшие из степей Забайкалья и Монголии.