82928

Реагування на НС та ліквідація її наслідків - вибух на складі боєприпасів навчального центру «Оршанець» Державної прикордонної служби, розташованому біля с. Геронимівка

Курсовая

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Надзвичайний стан ‒ це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат...

Украинкский

2015-03-05

133.74 KB

2 чел.

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

Кафедра економіки та управління

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Організація управління діяльністю органів

та підрозділів пожежної безпеки»

Курсанта 5 курсу 51 взводу

спеціальності 8.17020301 «Пожежна безпека»

Змаги М.І.

           (прізвище та ініціали)

Номер залікової книжки 24366

Керівник завідувач кафедри, д.е.н., доц.,

Кришталь Тетяна Миколаївна

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)   

Кількість балів: __________________

Оцінка:  ECTS ___________________

Національна шкала _______________    

Члени комісії:    ______________________        __________________ 

                                             (підпис)                             (прізвище та ініціали)

                                    _______________        ______________________________

                                             (підпис)                             (прізвище та ініціали)

                                    _______________        ______________________________

                                             (підпис)                             (прізвище та ініціали)

м. Черкаси – 2015 рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ……………………………………………...

РОЗДІЛ 1. Порядок подання інформації у режимі надзвичайної ситуації техногенного характеру ‒ вилив аміаку на ВАТ «Азот» м. Черкаси ...........

  1.  Надзвичайна ситуація…………………………………………………...
  2.  Визначення класифікаційних ознак, код, характер, рівень НС………
  3.  

РОЗДІЛ 2. Організація управління та робіт з реагування на надзвичайні ситуації - вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля с. Геронимівка ...............................................................................................................................

РОЗДІЛ 3. Дії по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації - вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля с. Геронимівка ..................................................

РОЗДІЛ 4. Реагування на НС та ліквідація її наслідків - вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля с. Геронимівка ..................................................

ВИСНОВОК........................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........................................

 

ВСТУП

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

РОЗДІЛ 1

Порядок подання інформації у режимі надзвичайної ситуації техногенного характеру ‒ вилив аміаку на ВАТ «Азот» м. Черкаси.

1.1.Надзвичайна ситуація

О 9.20. 15.09.2015 року внаслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” порушена технологічна цілісність ємності з аміаком. Вилив небезпечної речовини склав приблизно 50т. Первинна хмара аміаку, що виникла в результаті виливу, розповсюджується у напрямку с. Червона слобода. Санітарна зона що відділяє від міста територію підприємства відсутня, хмара досягне  околиці міста через 15 -20 хвилин. Площа зони зараження складе близько 7,2 км2. Є інформація, що 20 чоловік із числа персоналу підприємства загинули на місті, в зоні ураження опиниться персонал підприємства - до 320 чоловік та населення міста – до 65000 чоловік.

Метеорологічні умови: напрямок вітру –  215 о  північно східний; швидкість вітру – 15 м/с; температура повітря  – +15 0С; вертикальна стійкість повітря –  інверсія.

1.2. Визначення класифікаційних ознак, код, характер, рівень НС

Надзвичайний стан ‒ це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування

відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози  та забезпечення безпеки і здоров'я громадян,  нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав  і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. [3]

Умови введення надзвичайного стану


Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.
Надзвичайний стан може бути введений в разі:

  1.  виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій  тощо), що створюють  загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;
  2.  здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення;
  3.  виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну
    діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  4.  виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
  5.  спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
  6.  масового переходу державного кордону з території  суміжних держав;
  7.  необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.


аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;(2)

надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;(2)

1. Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

2. Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

1) техногенного характеру;

2) природного характеру;

3) соціальні;

4) воєнні.

3. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:

1) державний;

2) регіональний;

3) місцевий;

4) об’єктовий.(2)

Єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах:

1) повсякденного функціонування;

2) підвищеної готовності;

3) надзвичайної ситуації;

4) надзвичайного стану.

Режим надзвичайної ситуації

1. У разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється режим надзвичайної ситуації.(2)

    Стаття 5. Порядок введення надзвичайного стану

    Надзвичайний стан в Україні  або  в  окремих  її  місцевостях
вводиться  Указом  Президента України,  який підлягає затвердженню
Верховною Радою України протягом двох  днів  з  моменту  звернення
Президента України.

    До введення надзвичайного стану за підставами,  передбаченими
пунктами  2-7  частини  другої  статті  4  цього Закону, Президент
України  звертається  через  засоби масової інформації або в інший
спосіб до груп осіб,  організацій,  установ, які є ініціаторами чи
учасниками   дій,   що  можуть  бути  приводом  для  запровадження
надзвичайного стану,  з вимогою  припинити  свої  протиправні  дії
протягом  встановленого  у  зверненні  строку  і попередженням про
можливість введення надзвичайного стану.

    За умов,  що вимагають невідкладних  заходів  для  врятування
населення  або недопущення загибелі людей,  надзвичайний стан може
бути введено без попередження.

    Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або  в
окремих   її   місцевостях   Президентові   України   подає   Рада
національної  безпеки  і  оборони  України.  В  разі  необхідності
введення  надзвичайного  стану  з підстав,  передбачених пунктом 1
частини  другої  статті  4  цього  Закону,  пропозиції  щодо  його
введення подає Кабінет Міністрів України.

Об'єкти класифікації в КНС - надзвичайні ситуації (НС). Класифікації підлягають НС (виявлені й можливі), а також ті, що можуть виникнути на об'єкті в різних галузях національного господарства чи на окремій території України. Класифікаційна ознака НС - технічна чи інша характеристика події, що її визначають установленим порядком і яка дає змогу віднести подію до надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат і матеріальних збитків.

Рис.1.  Узагальнений алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС

НС

1

2

3

4

Оперативно-чергова служба

ДСНС

Оперативно - чергові служби

Чергово-диспетчерські служби

О

М

Р

Д

Органи управління

ЕДСЦЗ

О

М

Р

Д

Голова ДСНС посадові особи ДСНС

Адміністрація Президента

Кабінет Міністрів України

Регіональні,  місцеві

органи виконавчої влади та місцевого самоврядування

Приведення органів управління, сил і засобів ЕДСЦЗ різного рівня у режим підвищеної готовності  та НС

Дії органів управління, сил і засобів при реагуванні на  НС

Організація управління

Безпека під час дій у режимі НС

Угрупування сил та засобів

Організація забезпечення

Організація взаємодії

Державна та  регіональні і місцеві комісії з питань ТЕБ та НС

Створення спеціальної Урядової, спеціальних комісій з ліквідації НС

Призначення Уповноваженого керівника з ліквідації НС

Створення Штабу з ліквідації НС

Призначення  Уповноваженого керівника з ліквідації НС

Створення Штабу з ліквідації НС

Надзвичайна ситуація

Характер походження

Витік аміаку

Ступінь поширення

близько 7,2 км2

Розмір людських втрат

20 загиблих/ 320 в зоні зараження

Матеріальні збитки

Не встановлені

1.7

Викид небезпечної хімічної речовини (НХР), що має відповідний клас небезпеки (відповідний ступінь токсичності), до якої відноситься небезпечний вантаж (або викид з технологічного обладнання об’єкта), що може створити або створює фактори ураження для персоналу транспортного засобу (об’єкта), населення або інших об’єктів навколишнього середовища

Клас небезпеки НХР визначається за ГОСТ 12.1.007.76 "Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности”, затвердженим постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579 (далі - ГОСТ 12.1.007.76)

для НХР 1 класу небезпеки

Тонна

Від 0,01

Для випадків викиду НХР у замкнутих приміщеннях порогові значення збільшуються вдвічі

для НХР 2 класу небезпеки

-"-

Від 0,05

-"-

для НХР 3 класу небезпеки

-"-

Від 0,1

-"-

для НХР 4 класу небезпеки

-"-

Від 0,5

-"-

(29)

За даними про надзвичайну ситуацію вона техногенного характеру. Надзвичайна ситуація техногенного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

4. Державного рiвня визнається надзвичайна ситуацiя:

1) яка поширилась або може поширитися на територiю iнших держав;

2) яка поширилась на територiю двох чи бiльше регiонiв України (Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її лiквiдацiї необхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищують можливостi цих регiонiв, але не менш як 1 вiдсоток вiд обсягу видаткiв вiдповiдних мiсцевих бюджетiв (надзвичайна ситуацiя державного рiвня за територiальним поширенням);

3) яка призвела до загибелi понад 10 осiб або внаслiдок якої постраждало понад 300 осiб (постраждалi - особи, яким внаслiдок дiї уражальних чинникiв джерела надзвичайної ситуацiї завдано тiлесне ушкодження або якi захворiли, що призвело до втрати працездатностi, засвiдченої в установленому порядку) чи було порушено нормальнi умови життєдiяльностi понад 50 тис. осiб на тривалий час (бiльш як на 3 доби);

(пiдпункт 3 пункту 4 у редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02.04.2009р. N 297)

4) внаслiдок якої загинуло понад 5 осiб або постраждало понад 100 осiб, чи було порушено нормальнi умови життєдiяльностi понад 10 тис. осiб на тривалий час (бiльш як на 3 доби), а збитки (оцiненi в установленому законодавством порядку), спричиненi надзвичайною ситуацiєю, перевищили 25 тис. мiнiмальних розмiрiв (на час виникнення надзвичайної ситуацiї) заробiтної плати; (20)

10310 НС унаслідок аварії з викиданням (загрозою викидання), утворенням ірозповсюдженням НХР під час їх виробляння, переробляння чи зберігання (захоронення)(24)

Додаткові заходи режиму надзвичайного стану у
               зв'язку із надзвичайними ситуаціями техногенного
               або природного характеру

    У разі введення надзвичайного стану з  підстав,  передбачених
пунктом  1  частини  другої  статті 4 цього Закону,  крім заходів,
передбачених статтею 16 цього Закону,  можуть також  здійснюватися
такі заходи:

    1) тимчасова   чи   безповоротна  евакуація  людей  з  місць,
небезпечних   для   проживання,   з   обов'язковим   наданням   їм
стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

    2) встановлення  для юридичних осіб квартирної повинності для
тимчасового розміщення евакуйованого  або  тимчасово  переселеного
населення,    аварійно-рятувальних    формувань    та   військових
підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;

    3) тимчасова заборона будівництва  нових,  розширення  діючих
підприємств  та  інших  об'єктів,  діяльність  яких не пов'язана з
ліквідацією    надзвичайної     ситуації     або     забезпеченням
життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;

    4) встановлення  карантину  та  проведення інших обов'язкових
санітарних та протиепідемічних заходів;

    5) запровадження особливого  порядку  розподілення  продуктів
харчування і предметів першої необхідності;

    6) мобілізація та використання ресурсів підприємств,  установ
і організацій,  незалежно від  форми  власності,  для  відвернення
небезпеки  та  ліквідації  надзвичайних  ситуацій  з  обов'язковою
компенсацією понесених втрат;

    7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх
форм  власності,  переорієнтація  їх  на  виробництво необхідної в
умовах  надзвичайного  стану  продукції,  інші  зміни   виробничої
діяльності,   необхідні   для  проведення  аварійно-рятувальних  і
відновлювальних робіт;

    8) усунення від роботи на період надзвичайного стану,  в разі
неналежного   виконання  своїх  обов'язків,  керівників  державних
підприємств,  установ і організацій,  від діяльності яких залежить
нормалізація   обстановки   в   районі   надзвичайного  стану,  та
покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених  керівників
на інших осіб.

    З метою  ліквідації стихійного лиха чи катастроф у мирний час
може здійснюватися цільова мобілізація,  обсяги і строк проведення
якої   визначаються   в  Указі  Президента  України  про  введення
надзвичайного стану.

    У виняткових випадках,  пов'язаних з необхідністю  проведення
невідкладних  аварійно-рятувальних  робіт,  допускається тимчасове
переведення або залучення  на  добровільній  основі  працездатного
населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених
робіт  за  дозволом  відповідного  керівника  аварійно-рятувальних
робіт  та  за  умови  обов'язкового  забезпечення  безпеки  праці.
Забороняється  залучення  неповнолітніх, а також вагітних жінок до
робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.


    
Стаття 5. Підстави для оголошення окремої місцевості зоною
              надзвичайної екологічної ситуації

    Підставами для    оголошення    окремої    місцевості   зоною
надзвичайної екологічної ситуації є:

    значне перевищення гранично допустимих норм показників якості
навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

    виникнення реальної   загрози   життю   та  здоров'ю  великої
кількості  людей  або  заподіяння   значної   матеріальної   шкоди
юридичним,  фізичним особам чи навколишньому природному середовищу
внаслідок   надмірного   забруднення   навколишнього    природного
середовища,  руйнівного  впливу  стихійних  сил  природи  чи інших
факторів;

    негативні зміни,  що  сталися  в   навколишньому   природному
середовищі  на  значній  території  і  які  неможливо  усунути без
застосування надзвичайних заходів з боку держави;

    негативні зміни,  що  сталися  в   навколишньому   природному
середовищі,   які  суттєво  обмежують  або  виключають  можливість
проживання населення і  провадження  господарської  діяльності  на
відповідній території;

    значне збільшення  рівня  захворюваності  населення внаслідок
негативних змін у навколишньому природному середовищі. (5)

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій

1. Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання та населення.

2. Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом:

1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення;

2) централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;

3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;

4) функціонування на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.

3. Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

4. Оператори телекомунікації, телерадіоорганізації зобов’язані забезпечити підключення технічних засобів мовлення до автоматизованих систем централізованого оповіщення з установленням спеціального обладнання для автоматизованої передачі сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

{Частина четверта статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 353-VII від 20.06.2013}

5. Порядок організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту визначається положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.(2)

Журнал обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій

з/п

Дата та час виникнення

НС

Дата та

час

ліквідації

НС

Регіон

(регіони)

Код НС та

класифікаційні ознаки*

Рівень

НС**

Стислий

опис НС

Дата і час отримання інформації та внесення НС, П.І.Б. чергового, підпис

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

15.09.2015

9.20

Черкаси та Черкаська область

10310 НС унаслідок аварії з викиданням (загрозою викидання), утворенням ірозповсюдженням НХР під час їх виробляння, переробляння чи зберігання (захоронення)

державний

внаслідок руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот” порушена технологічна цілісність ємності з аміаком. Вилив небезпечної речовини склав приблизно  50т. Первинна хмара аміаку, що виникла в результаті виливу, розповсюджується у напрямку с. Червона слобода. Площа зони зараження складе близько 7,2 км2. Є інформація, що 20 чоловік із числа персоналу підприємства загинули на місті, в зоні ураження опиниться персонал підприємства - до 320 чоловік та населення міста – до 65000 чоловік.

Метеорологічні умови: напрямок вітру –  215 о  північно східний; швидкість вітру – 15 м/с; температура повітря  – +150С; вертикальна стійкість повітря –  інверсія.

15.09.2015.

о 9.25

диспетчер 4 караулу ДПРЧ-19

Клочко А.В.

Розділ 2. Реєстрація надзвичайних ситуацій

Реєстраційний номер НС

Регіон

(регіони)

Код НС та

класифікаційної ознаки*

Рівень НС за рішенням Експертної комісії**

Уточнені

наслідки НС

Дата та № протоколу Експертної комісії

9

10

11

12

13

14

1

Черкаська область

10310  НС унаслідок аварії з викиданням (загрозою викидання), утворенням і розповсюдженням НХР під час їх виробляння, переробляння чи зберігання (захоронення)

державний

20 чоловік загинуло, зона зараження 7,2 км2, вилив 50 т аміаку.

15.09.2015

№1

ОПЕРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

з ліквідації надзвичайної ситуації

Об'єкт (територія, підприємство) _ВАТ «АЗОТ» вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, Черкаська область,18014

Орган, якому підпорядкований об'єкт Публічне акціонерне товариство «АЗОТ» холдингу OSTCHEM ( ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлівка, Донецька обл.), ПАТ «Рівнеазот» (м. Рівне), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.)).

Вид надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Осередок (місце) надзвичайної ситуації цех виробництва аміаку ВАТ «АЗОТ» , первинна хмара розповсюджується в напрямку с. Червона слобода.

Час виникнення надзвичайної ситуації (дата, год., хв.) 15.09.2015, о 9.20хв.

Час

виникнення

НС (число,

місяць, рік,

год., хв.)

Інформація про аварійну обстановку, зміст завдань з ліквідації аварії згідно з планом ліквідації аварії або оперативними планами, хід аварійно-рятувальних робіт. Звіт про виконання завдань.

Прізвище, ініціали, підпис особи, яка видала

завдання, та особи,

відповідальної за їх виконання

1.

2.

3.

15.09.2015,

о 9.20хв.


Додаток 4.

ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАН N _____

ліквідації надзвичайної ситуації

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(вид НС, місце, дата і час її виникнення)

Об'єкт (територія, підприємство) ____________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Орган, якому підпорядкований об'єкт ________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Час (дата, год., хв.) розроблення ____________________________________________

________________________________________________________________________

Обстановка в зоні НС на час розроблення ________________________________________________________________________

№ п/п

Перелік заходів з ліквідації НС та її наслідків

Термін

виконання

(дата, час)

Особи,

відповідальні

за  виконання

Відмітка про

виконання або

причину

невиконання

1.

2.

3.

4.

5.

  Уповноважений керівник з     

ліквідації надзвичайної ситуації

_________               __________________

   (підпис)                         (прізвище, ініціали)    

Керівник

аварійно-рятувальних робіт           

_________                ____________

   (підпис)                       (прізвище, ініціали)


Додаток 5.

ГОЛОВІ ДСНС

ІНФОРМАЦІЯ

ПРО НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ В М.НЕТІШИН ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7 жовтня 20.. року о 13 годині 40 хв. до СМЧ - 4 ДП НАЕК «Енергоатом» м. Нетішин Хмельницької обл. почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 127 дітей.

При з'ясуванні обставин даної події встановлено, що можливим отруєнням охоплені діти, які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м. Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2005 року -972 дитини.

Для організації роботи щодо ліквідації наслідків надзвичайної події, надання медичної допомоги потерпілим та з'ясування обставин, що призвели до масового харчового отруєння створено оперативний штаб комісії ТЕБ та НС на чолі з першим заступником голови облдержадміністрації Круком А.М. З метою своєчасного надання медичної допомоги потерпілим залучено медичних працівників з СМЧ - 4 м. Нетішин, фахівців обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно-епідеміологічної станції, медичний персонал м. Шепетівка, Славута, Остріг, керівництво головного управління ДСНС України в Хмельницькій області на чолі з генерал-майором служби цивільного захисту Васильченком П.Д. та особовий склад загону державної пожежної охорони №1 м. Нетішин у кількості 87 чоловік.

За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання неякісних продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8.10.2005 року.

Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходиться 155 дітей різного ступеня важкості. Ситуація на даний час стабілізувалась та знаходиться під контролем лікарів.

Координацію дій щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснює керівництво ГУ ДСНС України в Хмельницькій області.

Начальник ГУ ДСНС України

в … області

генерал-майор служби цивільного захисту          ІПП


Додаток 6.

Повідомлення № 1

про виникнення надзвичайної ситуації та ліквідацію її наслідків в районі виїзду ЗДПО-1 по охороні ВП "ХАЕС" та м.Нетішин

Вид інформації

Зміст інформації

Примітка

  1.  

Код НС (або загрози її виникнення) згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні

Надзвичайна             подія            згідно класифікатора 20630 Класифікаційні    ознаки    надзвичайної ситуації - п. 4.34.

  1.  

Місце НС (АР Крим, область, район, населений пункт, об'єкт, адреса та належність об'єкта, напрямок і відстань від обласного центру, географічні координати)

м.Нетішин, розташоване на відстані 120 км від м.Хмельнщький

  1.  

Початок НС (дата, час) та дата і час доповіді (станом на який час складена доповідь)

Початок   надзвичайної   ситуації   07 жовтня   2005 року  о   13  годині  40 хвилин. Доповідь складено станом на 20 годину 45 хвилин 07 жовтня 2005року

  1.  

Закінчення НС (дата, час)

----------------------------

  1.  

Характер та масштаб НС (опис події, причини виникнення; площа, що охоплена дією події; кількість людей, які знаходяться в зоні події; шкода, заподіяна населенню та господарству, обсяги руйнування споруд, масштаби пошкодження довкілля і т. ін.)

О 13 год. 40 хв. 07 жовтня 2005 року до СМЧ-4 ДП НАЕК « ЕНЕРГОАТОМ» м.Нетішин Хмельницької області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 127 дітей. При з'ясуванні обставин даної події встановлено, що можливим отруєнням охоплені діти, які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м.Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2005 року — 972 дитини. За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання неякісних продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8.10.2005року.

  1.  

Кількість та стан потерпілих, у тому числі кількість загиблих, постраждалих (травмованих, захворілих), евакуйованих, врятованих і т. ін.

Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходиться 155 дітей різного ступеня важкості.

  1.  

Вплив на роботу інших галузей господарської діяльності та додаткова загроза у разі можливості розвитку НС (вказати об'єкти, що розташовані поблизу, для яких існує загроза внаслідок розвитку цієї події і т. ін.)

--------------------------------

  1.  

Сили, що залучаються (залучались) для ліквідації

НС (осіб - з них працівників ДСНС, одиниць техніки

- з них тієї, що належить ДСНС, інші сили (МО,

МВС. МОЗ), види та кількість одиниць спеціальної

техніки,    кількість    спеціалізованих    формувань,

воєнізованих формувань, добровільних формувань

-   ОДА   Хмельницької   області   -   4

чоловіка, 1 одиниця техніки

-  ГУ ДСНС -   7  чоловік,   2   одиниці

техніки.

- СМЧ-4ДП НАЕК «Енергоатом» - 215

чоловік, 8 одиниць техніки

-  СЕС №4 м.Нетішин -  12 осіб,   1

одиниця техніки;

бригади    лікарів    з    м.Славута,

Шепетівка, Остріг 4 одиниці техніки;

-   СЕС   Хмельницької   області   —   4

чоловіка, 1 одиниця техніки;

- дитяча інфекційна обласна лікарня —

6 чоловік, 2 одиниці техніки;

- управління охорони здоров»я ОДА 3

чоловіка, 1 одиниця техніки;

- 2 бригади медицини катастроф — б

чоловік, 2 одиниці техніки;

-  ЗДПО-1   —  87  чоловік,   7  одиниць

техніки;

- управління освіти м.Нетішин - 120

чоловік, 3 одиниці техніки;

- МВ У МВС м.Нетішин - 18 чоловіка, 4

одиниці техніки;

- СБУ - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;

- Прокуратура - 8 чоловік, 2 одиниці

техніки.

-  ВП»ХАЕС»  - 5  чоловік,   4  одиниці

техніки;

- міськвиконком ~ 8 чолдовік, 2 одиниці

техніки.

- військовий госпіталь м.Славута - 6

чоловік, 2 одиниці техніки

  1.  

Потреба у додаткових силах та засобах (види та

кількість   одиниць   необхідної   штатної   техніки,

спеціального обладнання, кількість фахівців)

немає

  1.  

Стисла характеристика робіт з рятування людей та

локалізації і ліквідації наслідків  НС (характер і

обсяг аварійно-відновлювальних, рятувальних робіт,

їх інтенсивність та терміни виконання)

Організовано     звільнення     місця     в

палатах     стаціонарного     відділення

СМЧ-4 та розміщення в них дітей з

підозрою       на      кишково-інфекційне

захворювання.                    Організовано

проведення   бактеріологічних   аналізів

продуктів     харчування.      Проведено

забезпечення лікарськими препаратами

відділень     СМЧ-4    та    дітей,    які

знаходяться на самостійному лікуванні

вдома.    Організовано   роботу    щодо

забезпечення вільних місць в СМЧ-4,

м. Славута та м. Остріг.

  1.  

Оцінка     матеріальних     збитків,     завданих     НС

(вказувати  первинну оцінку або за результатами

роботи комісій, відповідних актів)

встановлюються

  1.  

Матеріальні Витрати на ліквідацію НС

встановлюються

  1.  

Додатки    :    карти,    схеми,    слайди,    документи

(кількість)

--------------------------

  1.  

Посада, прізвище, ініціали керівника (начальника)

штабу з ліквідації наслідків НС; телефон, телекс

Перший   заступник   голови   ОДА   —

голова  обласної комісії ТЕБ та НС

Крук А.М.

  1.  

Посада,  прізвище,  ініціали  особи,  яка  підписала

повідомлення. Телефон, телекс

Начальник ЗДПО-1

Підполковник вн. служби Дуб Сергій

Дмитрович

Тел.8-03333-3-33-33

Начальник ЗДПО-1

підполковник вн.сл.        С.Д. Дуб


Додаток 7.

ПРЕС - РЕЛІЗ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ИАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ В М. НЕТІШИН ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7 жовтня 2005 року о 13 годині 40 хв. до СМЧ - 4 ДП НАЕК «Енергоатом» м.Нетішин Хмельницької обл. почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру, і на той час було госпіталізовано 127 дітей.

При з'ясуванні обставин даної події встановлено , що можливим отруєнням охоплені діти , які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м.Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2005 року -972 дитини.

О 16 годині під головуванням Нетішинського міського голови М.В. Панасюка відбулося термінове засідання міської надзвичайної протиепідемічної комісії, в роботі якої взяли участь співробітники управління СБ України в Хмельницькій області. Комісія заслухала інформацію про ситуацію, визначила заходи щодо її ліквідації та проінформувала керівництво Хмельницької ОДА, Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, ДП НАЕК «Енергоатом», СБ України, МВС України та МОЗ України.

Медичним персоналом СМЧ - 4 було терміново вжито невідкладні медичні та протиепідемічні заходи щодо госпіталізації хворих дітей та організовано надання невідкладної медичної допомоги.

Для організації роботи щодо ліквідації наслідків надзвичайної події,
надання медичної допомоги потерпілим та з'ясування обставин , що
призвели до масового харчового отруєння створено обласний оперативний
штаб комісії ТЕБ та НС на чолі з першим заступником голови
облдержадміністрації Нестеруком А.М. З метою своєчасного надання

медичної допомоги потерпілим залучено медичних працівників з СМЧ - 4 м.Нетішин, фахівців обласного управління охорони здоров'я, обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні, та обласної санітарно-епідеміологічної станції, медичним персонал міст Шепетівка , Славута , Острог, керівництво головного управління ДСНС в Хмельницькій області та особовий склад загону державної пожежної охорони м. Нетішин.

Оперативним штабом було прийнято рішення про інформування мешканців міста через ЗМІ про ситуацію , що склалася та силами медперсоналу та працівників закладів освіти організовано по квартирний обхід вихованців дошкільних закладів міста за місцем проживання.

У зв’язку із масовим поступленням дітей до лікарні силами особового складу ДСНС додатково було створено 200 ліжко-місць для госпіталізації хворих.

Для оперативної госпіталізації дітей із симптомами захворювання силами ВП «Хмельницької АЕС» було організовано додаткове транспортне забезпечення.

Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходилося 155 дітей різного ступеня важкості. Кількість госпіталізованих впродовж чотирьох годин ( до 24 години) збільшилась до 277 дітей.

Усім хворим надавалася   медична допомога лікарями СМЧ -4, фахівцями   обласної  лікарні,  обласної  інфекційної лікарні   та  обласної санітарно - епідеміологічної станції.

Виявлено 74 дитини з проявами захворювання легкого ступеню, яким організовано лікування вдома.

О 22 годині на місце події прибув голова Хмельницької ОДА Гладуняк І.В., який провів засідання оперативного штабу, де було заслухано звіт керівників служб взаємодії про вжиті заходи та наслідки. Було відзначено ефективну роботу штабу з ліквідації надзвичайної ситуації. Комісійно здійснено обхід дітей, яким надавалася медична допомога.

В ніч з сьомого на восьме жовтня 2005 року до Нетішина оперативно прибули в.о. Міністра охорони здоров’я Микола Єфремович Поліщук, заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій України , генерал-майор цивільного захисту Микола Олексійович Горбенко , віце-президент НАЕК «Енергоатом» Ольга Олександрівна Кравець, заступник директора департаменту з лікувальної роботи МОЗ України Раїса Олександрівна Моїсеєнко, головний дитячий інфекціоніст МОЗ України, професор Сергій Олександрович Крамарев, інші провідні фахівці.

За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8 жовтня 2005 року.

На даний час ситуація стабілізувалася та знаходиться під контролем лікарів. Стан дітей з позитивною динамікою у лікуванні.

Прокуратурою М.НЕТІШИН по даному факту порушена кримінальна справа. Управлінням СБ України в Хмельницькій області та Управлінням МВС України в Хмельницькій області проводяться оперативно - слідчі дії щодо встановлення причин виникнення надзвичайної ситуації.


ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Головного управління

ДСНС України в Черкаській області

генерал-майор служби цивільного захисту

                       В.М. Гвоздь

09„  вересня 2015 року

ПЛАН

заходів по реагуванню на надзвичайну ситуацію

щодо виливу небезпечної речовини в цеху виробництва аміаку ВАТ «АЗОТ»

№ з/п

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний виконавець

Відмітка про виконання

1

2

3

4

5

1

Виїзд мобільної оперативної групи ГУ ДСНС на місце надзвичайної ситуації

Негайно

Начальник ГУ ДСНС України в Черкаській області

2

Інформування про подію, яка сталася керівництва ОДА, обласного управління охорони здоров'я, УМВС, СБУ, обласної СЕС, медичної служби катастроф, доведена первинна інформація до чергової служби ДСНС України

Негайно

Оперативний черговий ОКЦ

3

Організація оперативного штабу з ліквідації НС

Негайно

Начальник УПМ

4

Проведення постійного моніторингу ситуації

Постійно

Оперативний штаб з ліквідації НС

5

Прийняття участі у засіданні комісії ТЕБ та НС м. Черкаси

15.09

Начальник ГУ ДСНС України в Черкаській області

6

Залучення особового складу ДСНС до підготовки осадження аміачної хмари

15.09.

Начальник ДПРЧ-19, ДРПЧ-18,

7

Організація обходу дошкільних закладів міста для встановлення кількості дітей, що відвідали заклади 6 та 7 жовтня 2005 року, прогнозування можливих масштабів отруєння

15.09.

Оперативний штаб з ліквідації НС

8

Проведення збору всього о/с загону по сигналу „ЗБІР"

15.09.

Начальник Аварійно-рятувального загіну спеціального призначення

9

Надання допомоги СМЧ-4 в створенні прийомних пунктів по прийому дітей

15.09.

Начальник ЗДПО-1

10

Проведення попередження медичних закладів суміжних районів про необхідність надання допомоги фахівцями та підготовки закладів до прийому постраждалих дітей (в разі необхідності)

15.09.

Робоча група ГУ ДСНС

11

Приведення в готовність наявних автомобілів швидкої допомоги в Шепетівській, Білогірській, Теофіпольській, Полонській та Старокостянтинівській ЦРЛ для виїзду до місця події

15.09.

Робоча група ГУ ДСНС

12

Інформування населення про надзвичайну подію та її розвиток через засоби масової інформації з метою недопущення паніки серед населення міста

15.09.

Оперативний штаб з ліквідації НС

13

Організація постійного чергування на пунктах прийому постраждалих від отруєння

15.09.

Начальник ГУ ДСНС України в Хмельницькій області

14

Проведення заходів щодо забезпечення СМЧ-4 додатковими ліжками та комплектами

15.09.

Начальник ЗДПО-1

15

Доставка до СМЧ-4 постільної білизни для розміщення постраждалих із залученням особового складу та техніки ЗДПО-1

15.09.

Оперативний штаб з ліквідації НС

16

Залучення вихователів та вчителів дитячих закладів для проведення подвірного обходу за адресами проживання дітей для попередження про масове отруєння

15.09.

Оперативний штаб з ліквідації НС

17

Організація доставки необхідних медпрепаратів до відділень СМЧ-4

Постійно

Оперативний штаб з ліквідації НС

18

Прийняття участі у засіданні комісії ТЕБ та НС під керівництвом першого заступника голови ТЕБ та НС щодо організації дій усіх служб по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення своєчасної і кваліфікованої допомоги постраждалим від отруєння дітей

15.09.

Начальник ГУ ДСНС, перший заступник начальника ГУ ДСНС, заступник начальника ГУДСНС з питань реагування на НС

19

Створення резерву ліжко-місць для госпіталізації хворих у всіх відділеннях лікувального корпусу СМЧ-4.

15.09.

Оперативний штаб з ліквідації НС, Начальник ЗДПО-1

20

Прийняття участі у засіданні оперативного штабу з ліквідації НС під керівництвом Голови Хмельницької ОДА для покращення ефективності координації спільних дій служб взаємодії

15.09.

Начальник ГУ ДСНС, перший заступник начальника ГУ ДСНС, заступник начальника ГУДСНС з питань реагування на НС

21

Забезпечення прийому та розміщення медикаментів, що прибувають, по лікувальним відділенням СМЧ-4

Постійно

Оперативний штаб з ліквідації НС, Начальник ЗДПО-1

22

Ведення постійного моніторингу кількості госпіталізованих людей

Постійно

Робоча група ГУ ДСНС

23

Проведення детального аналізу НС згідно методичних рекомендацій міністерства

18.10-28.10

Робоча група ГУ ДСНС

Перший заступник

начальника ГУ ДСНС України

в ……. області
полковник вн.сл.          Г.В. Петренко


Додаток 9.

ХРОНОЛОГІЯ

дій щодо ліквідації надзвичайної події пов'язаної з масовим отруєнням дітей в дошкільних дитячих закладах м.Нетішин Хмельницької області.

07.10.20-- року

13.40 - до СМЧ - 4 ДП НАЕК «Енергоатом» м.Нетішин Хмельницької області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання.

  1.  - повідомлення про дану надзвичайну ситуацію поступило від чергового лікаря приймального відділення на пульт зв'язку частини СДПЧ-8 по охороні м.Нетішин. Для вияснення обставин, що спричинили виникнення надзвичайної ситуації до СМЧ-4 ДП НАЕК «Енергоатом» виїхав начальник ЗДПО-1 та помічник начальника ШПГ ЗДПО-1.
  2.  - до ОДС ОКЦ ГУ ДСНС в Хмельницькій області поступило повідомлення про масове отруєння дітей в м.Нетішин.

15.20 - до місця події, для координації дій виїхала мобільна оперативна група ГУ ДСНС на чолі з начальником ГУ ДСНС генерал-майором служби цивільного захисту Томчишиним П.Д., до складу якої увійшли: перший заступник начальника ГУ ДСНС полковник вн. служби Манільчук А.В., заступник начальника ГУ ДСНС полковник вн. служби Рогульський В.О., начальник управління цивільного захисту ГУ ДСНС підполковник вн. служби Бондаренко Г.В.

15.25 - про подію повідомлено керівництво облдержадміністрації, обласне управління охорони здоров'я, обласну санітарно-епідеміологічну службу, медичну службу катастроф, обласне управління СБУ, доведена первинна інформація до чергової служби ДСНС України.

16.00 - звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 41 дитину. Медичним персоналом СМЧ-4 було терміново вжито невідкладні медичні та протиепідемічні заходи щодо госпіталізації хворих дітей та організовано надання невідкладної медичної допомоги.

16.00 - У кабінеті міського голови м.Нетішин організовано засідання комісії ТЕБ та НС м. Нетішин, на яке були запрошені керівники відповідних служб та організацій міста. На засіданні даної комісії було чітко визначено задачі для кожної служби (питання прийому, розміщення та надання медичної допомоги постраждалим, проведення аналізу для встановлення причини отруєння). Комісія заслухала інформацію про ситуацію, визначила заходи щодо її ліквідації та проінформувала керівництво Хмельницької ОДА, ДП НАЕК "Енергоатом", СБ України, МВС України та МОЗ України. Особовий склад чергового караулу СДПЧ-8, ШПГ ЗДПО-1 залучено до підготовки палат в СМЧ-4, начальницький склад направлено в усі дошкільні заклади для встановлення кількості дітей, що відвідували заклади 06 та 07.10 2005 року для прогнозування можливих масштабів отруєння.

16.10 - до місця надзвичайної ситуації прибуло 18 чоловік особового складу та 4 одиниці техніки. Організовано збір всього особового складу загону по сигналу цивільної оборони «Збір».

16.20 - в СМЧ-4 створено чотири прийомних пункти по прийому дітей, що звертаються за медичної допомогою. Попереджено медичні заклади м.Шепетівка, Славута, Ізяслав та Остріг про необхідність надання допомоги фахівцями та підготовки закладів в разі необхідності до прийому постраждалих від отруєння дітей. До місця події виїхали керівники вищевказаних установ.

16.40 - працівниками Нетішинського відділу СБУ вилучено та забезпечено охорону продуктів харчування, що знаходилися в користуванні дошкільних закладів. До місця події виїхали 5 лікарів, одна медсестра з обласної інфекційної лікарні та 2 лікаря реаніматора з дитячої обласної лікарні. На цей момент госпіталізовано 74 дитини.

16.45 - організовано шість прийомних пунктів в СМЧ-4. На цей момент госпіталізовано 79 дітей.

17.05 - приведено в готовність наявні автомобілі швидкої допомоги в Шепетівській, Білогірській, Теофіпольській, Полонській та Староконстянтинівській ЦРЛ для виїзду до місця події. На цей момент госпіталізовано 96 дітей.

17.20 - з метою недопущення паніки серед населення міста Нетішин комісією ТЕБ та НС організовано доведення інформації про стан через засоби масової інформації.

1735 - начальницьким складом ЗДПО-1 встановлено, що дошкільні заклади 07.10.2005 р. відвідали 972 дитини, з яких 183 дитини на протязі дня по причині погіршення стану здоров'я передано батькам для встановлення причини цього погіршення. З особового складу призначено чергових на пунктах прийому постраждалих від отруєння для узагальнення обліку дітей, що звернулися по допомогу. На цей момент госпіталізовано 111 дітей.

18.05 - вживаються заходи щодо забезпечення СМЧ-4 додатковими ліжками та комплектами постільної білизни для розміщення постраждалих. Для цієї мети організовано особовий склад та техніку ЗДПО-1 для доставки вищевказаного обладнання з дошкільних навчальних закладів м.Нетішин до СМЧ-4. Залучено вихователів та вчителів дитячих закладів для проведення подвірного обходу за адресами проживання дітей з вищевказаних закладів для попередження про масове отруєння. На цей момент госпіталізовано 127 дітей.

18.20 - з Шепетівської ЦРЛ до СМЧ-4 для надання допомоги направлено 4 лікаря. Особовим складом ЗДПО-1 організовано доставлення медичних препаратів зі складу СМЧ-4 до відділень стаціонару СМЧ-4. На цей момент госпіталізовано 147 дітей.

18.30 - до СМЧ-4 направлено 4 автобуса від транспортного цеху ВП»ХАЕС» для можливого перевозу хворих, які знаходились на стаціонарному лікуванні в лікувальні заклади близько розташованих міст.

19.30 - проведено засідання комісії ТЕБ та НС під керівництвом першого" заступника голови ОДА - голови комісії ТЕБ та НС Нестерука А.М. щодо організації дій усіх служб по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення своєчасної та кваліфікованої допомоги постраждалим від отруєння дітей. Організовано надання усім хворим медичної допомоги лікарями СМЧ-4, фахівцями обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно-епідеміологічної станції. Співробітниками ЗДПО-1 організовано контроль за наявністю вільних місць та доставленням хворих у кожному відділенні стаціонару СМЧ-4.

Станом на 21 годину 00 хвилин в ліквідації надзвичайної ситуації були задіяні:

  1.  ОДА Хмельницької області - 4 чоловіка, 1 одиниця техніки;
  2.  ГУ ДСНС - 7 чоловік, 2 одиниці техніки;
  3.  СМЧ-4 ДП НАЕК «Енергоатом» - 215 чоловік, 8 одиниць техніки;
  4.  СЕС №4 м.Нетішин - 12 осіб, 1 одиниця техніки;
  5.  бригади лікарів з м.Славута, Шепетівка, Остріг 4 одиниці техніки;
  6.  СЕС Хмельницької області - 4 чоловіка, 1 одиниця техніки;
  7.  дитяча інфекційна обласна лікарня - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;
  8.  управління охорони здоров»я ОДА - 3 чоловіка, 1 одиниця техніки;
  9.  2 бригади медицини катастроф - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;
  10.  ЗДПО-1 - 87 чоловік, 7 одиниць техніки;
  11.  управління освіти м.Нетішин - 120 чоловік, 3 одиниці техніки;
  12.  МВ УМВС м.Нетішин - 18 чоловіка, 4 одиниці техніки;
  13.  СБУ - 6 чоловік, 2 одиниці техніки;
  14.  Прокуратура - 8 чоловік, 2 одиниці техніки;
  15.  ВП»ХАЕС» - 5 чоловік, 4 одиниці техніки;
  16.  міськвиконком - 8 чоловік, 2 одиниці техніки;
  17.  військовий госпіталь м.Славута - 6 чоловік, 2 одиниці техніки.

21.30 - Силами особового складу ЗДПО-1 створено резерв ліжко-місць у кількості 200 штук для госпіталізації хворих у всіх відділеннях лікувального корпусу СМЧ-4.

22.00 - до СМЧ-4 прибув голова Хмельницької ОДА Гладуняк І.В., який провів засідання оперативного штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, де було заслухано звіт керівників служб взаємодії про вжиті заходи та наслідки. Було відзначено ефективну роботу штабу. Комісійно здійснено обхід дітей, яким надавалась медична допомога..

22.30 - На цей момент госпіталізовано 256 дітей різного ступеня важкості.

23.00 - В СМЧ-4 був наданий необхідний запас медикаментів від:

  1.  МПП "Глорія" м.Остріг;
  2.  Управління охорони здоров»я м.Рівне;
  3.  Центральна районна аптека №8 м.Ізяслав;
  4.  Управління охорони здоров'я М.Хмельницький;
  5.  МКА "Віола" М.Хмельницький;
  6.  Медицина катастроф М.Хмельницький;

- ВП СМЧ-3 м.Кузнецовськ Рівненської області.

Особовий склад ЗДПО-1 забезпечив прийом та розміщення медикаментів по лікувальним відділенням лікарняного корпусу СМЧ-4.

08 жовтня 20-- року:

00.30 - На даний момент госпіталізовано 276 дітей різного ступеня важкості. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога лікарями СМЧ-4, фахівцями обласної лікарні, обласної інфекційної лікарні та обласної санітарно-епідеміологічної станції.

00.50 - на місце події прибули в.о. Міністра охорони здоров'я Поліщук М.Є., заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи генерал-майор служби цивільного захисту Горбенко М.О., віце-президент НАЕК "Енергоатом" Кравець О.О., заступник директора департаменту з лікувальної роботи МОЗ Мойсеєнко Р.О., головний дитячий інфекціоніст МОЗ України, професор Крамарів С.О. та інші провідні фахівці МОЗ України. Організовано харчування силами СМЧ-4 безпосередньо хворих дітей та силами ВП "ХАЕС" - батьків дітей та медичного персоналу, який прибув для надання допомоги з інших лікувальних закладів.

02.00 - На даний момент госпіталізовано 277 дітей різного ступеня важкості.

04.00 - На даний момент госпіталізовано 281 дитина різного ступеня важкості. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей.

08.00 - На даний момент госпіталізовано 299 дітей різного ступеня важкості. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.

10.00 - На даний момент госпіталізовано 310 дітей різного ступеня важкості. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.

12.00 - На даний момент госпіталізовано 332 дітей. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.

14.00 - На даний момент госпіталізовано 359 дітей : з них 6 - важкий стан, 244 - стан середньої важкості, 109 - легкий стан. Для надання допомоги в ліквідації НС задіяно 2 АЦ, 1 вантажний автомобіль, 1 мікроавтобус, 1 автобус ПАЗ - 672, 26 чоловік особового складу підрозділів ДСНС області.

09жовтня 20-- року:

08.00 - в СМЧ-4 м. знаходиться у важкому стані, 244 мають
середню ступінь важкості, 118 - легку. 23 дитини відвідують денний
стаціонар. Усім хворим надається медична допомога Нетішин знаходиться на
стаціонарному лікуванні 368 дітей, а саме: 6 дітей лікарями. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.

09.30 - відбулось засідання штабу з ліквідації наслідків НС в м.Нетішин.

Із офіційних даних на стаціонарному лікуванні знаходиться 332 дитини.У всіх дітей легкий стан захворювання. На амбулаторному лікуванні та під наглядом медичних працівників в домашніх умовах знаходяться близько 115 чоловік. Попередньо 118-130 дітей готується на виписку з лікарні 09.10.05 року. Ситуація знаходиться під контролем лікарів.

Із повідомлення заступника міністра охорони здоров'я України Бережного С.П. ймовірною причиною вірусного захворювання є вживання молочної продукції із Славутського молочного підприємства „АГРО Прогрес", де прцювало дві особи, які є носіями дизентерійної палочки. Офіційні дані будуть оголошені 10.10.00 року .

10.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться стаціонарному
лікуванні 332 дітей, а саме:

6 дітей знаходиться у важкому стані, 244 мають середню ступінь важкості, 82 - легку. 23 дитини відвідують денний стаціонар. Усім хворим надається медична допомога лікарями. Спостерігається позитивна динаміка в лікуванні дітей.

14.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 336 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-15, легких-321 зокрема з 10.00 до 12.00 поступило 4 дитини. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 115 дітей.

16.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 258 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-11, легких-247 зокрема з 10.00 до 16.00 поступило 15 дітей, виписано на амбулаторне лікування 89 дітей. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 204дітей.

18.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 203 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-11, легких-192 зокрема з 10.00 до 18.00 поступило 21 дитини, виписано на амбулаторне лікування 150дітей. Усім хворим продовжується надаватися   медична   допомога.   Спостерігається   позитивна   динаміка   у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 265 дітей.

20.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 187 людей, з них 2 дорослих та 185 дітей різного ступеню важкості, а саме: важких немає, середніх-11, легких-176 зокрема з 10.00 до 20.00 поступило 26 дітей, виписано на амбулаторне лікування 171 дитина. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 286 дітей.

10 жовтня 20-- року:

00.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 190 хворих різного ступеня важкості, з них 2 дорослих а саме: важких -1, середніх-11, легких-178 зокрема з 10.00 до 24.00 поступило 29 дітей, виписано на амбулаторне лікування 171 дитина. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 286 дітей.

06.00 - в СМЧ-4 м.Нетішин знаходиться на стаціонарному лікуванні 197 хворих різного ступеня важкості, з них 2 дорослих а саме: середніх-15, легких-182 зокрема з 10.00 09.10.20--р.до 06.00. 10.10.20--р. поступило 36 дітей. Виписано на амбулаторне лікування 171 дитина. Усім хворим продовжується надаватися медична допомога. Спостерігається позитивна динаміка у лікуванні дітей. На амбулаторному лікуванні за даними працівників лікарні знаходиться 286 дітей.


Додаток 10.

Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та

у режимі надзвичайної ситуації

Основні заходи (питання) взаємодії

Виконавці

Термін виконання

Сили і засоби, що залучаються

1

2

3

4

1. Організація оповіщення органів управління та взаємодіючих сил і засобів про настання надзвичайної ситуації

ОКЦ ГУ ДСНС, ОЧ управління з питань НС та ЦЗН облдерж-адміністрації

Негайно

ОКЦ ГУ ДСНС, ОЧ пункту управління

2. Організація зв’язку з органами управління, від яких виділяються сили і засоби у разі загрози чи виникненні надзвичайної ситуації

Відділ зв’язку та оповіщення ГУ ДСНС, підприємство електрозв’язку “Укртелеком”

2 год.

Підрозділи ГУ ДСНС, територіальні органи управління

3. Визначення порядку забезпечення органів управління або їх оперативних груп, що керують  рятувальними та  іншими невідкладними роботами під час ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха зв’язком з використанням мереж зв’язку загального користування та відомчих мереж зв’язку

ГУ ДСНС, управління з питань НС та ЦЗН, “Укртелеком”

До 1 год

Вузли   та засоби зв’язку загального користування і відомчих мереж зв’язку

4. Проведення аналізу і оцінки характеру, масштабу та можливих наслідків надзвичайної ситуації, визначення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт

ГУ ДСНС, управління з питань НС та ЦЗН

До 1 год.

Територіальні органи управління

5. Організація і проведення розвідки (візуального обстеження місцевості):

у районі (зоні) настання надзвичайної ситуації з використанням територіальних органів управління

МОГ ГУ ДСНС, управління з питань НС та ЦЗН

1-6 год.

Сили і засоби структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

6. Встановлення порядку збирання (отримання), оброблення  та аналізу даних розвідки, спостереження та лабораторного контролю, даних метеорологічної обстановки, а також взаємного інформування про стан наявної обстановки у районі (зоні) аварії, катастрофи та стихійного лиха

ГУ ДСНС, Управління

з питань НС та ЦЗН ОДА, управління ОЗ ОДА, територіальні лабораторії міністерств та інших органів виконавчої влади

Негайно

Оперативно-коорднаційний центр ГУ ДСНС

ОЧ управління з питань НС та ЦЗН

7. Визначення складу, кількості, технічного оснащення та порядку матеріально-технічного забезпечення:

медичних сил, засобів та лікувальних закладів державної служби медицини катастроф, які додатково залучаються для проведення робіт з пошуку і рятування;

підрозділів УМВС України в області;

сил і засобів структурних підрозділів Мінтрансу у разі настання надзвичайної ситуації на об’єктах транспорту і комунікаціях;  

Медичних сил, засобів та лікувальних закладів державної служби медицини катастроф (підготовка необхідної кількості медперсоналу для роботи у складі рятувальних груп для надання першої медичної допомоги потерпілим та їх доставка до лікувальних закладів)

Управління охорони здоров’я облдержадміні-страції

Управління МВС України в області

Шевченківська дирекція залізничних перевезень, відділ промисловості, транспорту та зв’язку облдерж-адміністрації

Управління охорони здоров’я облдержадміні-страції

1-2 год.

2 год.

2 год.

4 год.

Сили і засоби служби медицини катастроф

Сили і засоби УМВС

Сили і засоби структурних підрозділів Мінтрансу

Медичні сили, засоби та лікувальні заклади державної служби медицини катастроф

8. Приведення у готовність та залучення чергових сил і засобів територіальної підсистеми та структурних підрозділів функціональної підсистеми ЄДС НС техногенного та природного характеру, пошуку і рятування до дій за призначенням

ОКЦ ГУ ДСНС Оперативний черговий управління

з питань НС та ЦЗН   ОДА

Після одержання інформації про надзвичайну ситуацію

Чергові сили і засоби.

9. Визначення порядку оточення району, проведення рятувальних робіт, забезпечення охорони громадського порядку у цьому районі, безпеки та регулювання дорожнього руху

Управління МВС України в області

2 год.

Підрозділи МВС

10. Організація охорони зон виникнення осередків радіоактивного, хімічного та біологічного зараження під час проведення у цих зонах пошуково-рятувальних робіт

ГУ ДСНС Управління

з питань НС та ЦЗН  облдерж-адміністрації, управління МВС України в області

2 год.

Підрозділи МВС

11. Організація забезпечення органів управління пошуково-рятувальними роботами інформацією про гідрометеорологічні умови та їх прогноз

Облгідромет

Негайно

Метеорологічні підрозділи

12. Організація і координація робіт з надання невідкладної медичної допомоги потерпілим у районі рятувальних та інших невідкладних робіт, аварій, катастроф та евакуації осіб, які постраждали

Управління з управління охорони здоров’я облдержадміні-страції

Негайно

Територіальні медичні заклади

13. Вирішення питань про організацію медичного забезпечення пошуково-рятувальних робіт, підготовку лікувальних закладів для додаткового прийому осіб, які постраждали , термінові поставки ліків та лікувальних засобів

Управління охорони здоров’я облдержадміні-страції

2 год.

Територіальні медичні заклади

14. Організація безперешкодного і безпечного пересування  автоколон взаємодіючих підрозділів і спеціалізованих формувань, які залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Управління МВС України в області

2 год.

Підрозділи державної автоінспекції

4.8. Особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків аварії на хімічно небезпечних об’єктах

4.8.1. Під час виникнення аварій на хімічно небезпечних об'єктах можливі: залпові викиди небезпечних хімічних речовин у довкілля; пожежі з виділенням токсичних речовин; забруднення об'єктів і місцевості в осередках аварії та на сліді розповсюдження хмари; широкі зони задимлення в сполуці з токсичними продуктами.

Під час аварії можуть діяти, як правило, декілька факторів ураження: пожежа, вибухи, хімічне забруднення повітря і місцевості, а за межами об'єкта - забруднення довкілля. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах характеризуються високою швидкістю формування і дією вражаючих факторів. У зв'язку з цим заходи щодо захисту особового складу та населення, локалізації та ліквідації наслідків аварії повинні проводитись у мінімально можливі строки.

4.8.2. До організації рятувальних та інших невідкладних робіт під час аварії на небезпечних хімічних об’єктах входять: розвідка осередку ураження з метою встановлення характеру руйнувань, межі зони зараження, напрямку та швидкості розповсюдження небезпечних хімічних речовин, строку дії джерела забруднення, об’єктів та населених пунктів, яким загрожує небезпека, порядок оповіщення особового складу про виникнення загрози ураження хімічно небезпечними речовинами, локалізація та ліквідація осередків ураження; проведення дегазації будівель та споруд, місцевості, техніки, автотранспорту, засобів індивідуального захисту, санітарної обробки особового складу та населення, надання першої невідкладної медичної допомоги потерпілим та евакуація їх до лікувальних закладів охорони здоров’я, взяття участі в евакуації населення у безпечні райони та його розміщення.

4.8.3. При проведенні рекогносцировки району аварії визначаються: масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації, можливі зони розповсюдження рідкої і парової фази виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин у існуючих метеорологічних умовах, потреба необхідної кількості сил і засобів для проведення хімічної розвідки.

4.8.4. При постановці завдань на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах визначаються: особливості об’єкта, характер і масштаб аварії, завдання підрозділу, засоби підсилення, завдання підпорядкованим підрозділам, обсяги робіт, способи їх проведення та об’єкти зосередження основних зусиль, заходи безпеки під час проведення робіт і порядок використання засобів індивідуального захисту, місця розташування медичних підрозділів, шляхи та порядок евакуації постраждалих, час початку та завершення робіт, порядок зміни, район збору після виконання завдань, порядок подання донесень, пункти управління, порядок охорони.

4.8.5. Додатково вказуються:

групам радіаційної, хімічної та біологічної розвідки - виявлення хімічної обстановки на маршрутах і визначення зон хімічного забруднення;

аварійно-рятувальним підрозділам - ділянки (об’єкти) робіт, види, обсяги і строки проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, місця усунення аварій, у першу чергу, на комунікаціях (технологічних лініях) з небезпечними хімічними речовинами, порядок евакуації уражених, маршрути руху до осередку ураження, час проходження вихідного пункту;

підрозділам радіаційного, хімічного та біологічного захисту - ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дегазації, порядок та способи дегазації; пункти приготування дегазуючих розчинів та зарядки техніки; час початку і закінчення дегазаційних робіт; місце і час розгортання пункту спеціальної обробки; місце взяття води для санітарно-технічних потреб; маршрут просування та час проходження вихідного пункту;

інженерним підрозділам - види, обсяги робіт і способи їх виконання, місця улаштування захисних валів або периметра обвалування, направляючих канав, які обмежують розповсюдження рідкої фази небезпечних хімічних речовин, час початку і закінчення робіт, маршрут руху; час проходження вихідного пункту;

резервам: склад, район розташування, час готовності до виконання завдання, маршрут руху до осередку ураження (ділянки, об’єкта робіт).

4.8.6. Враховуючи швидкоплинність попадання небезпечних хімічних речовин у довкілля при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах, фактор часу в організації та проведенні хімічної розвідки і хімічного контролю має першочергове значення.

4.8.7. Хімічна розвідка організовується одночасно з виконанням завдань підрозділами, що проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

Хімічна розвідка ведеться групами розвідки у складі не менше 3-х осіб, одна з яких є хіміком - розвідником, і починається з розвідки осередку аварії.

Розвідка осередку аварії проводиться тільки з використанням ізолюючих протигазів і засобів індивідуального захисту шкіри.

4.8.8. Групи хімічної розвідки визначають тип небезпечної хімічної речовини та її концентрацію, встановлюють і позначають межі зон (ділянок) забруднення, місця застою та напрямок поширення забруднення повітря, місця можливого перекриття трубопроводів, шляхи введення сил на ділянки, об’єкти робіт, місцезнаходження постраждалих, визначають місця і характер пошкодження комунальних і енергетичних мереж, здійснюють відбір зразків продуктів харчування, води, надсилають їх до хімічних лабораторій для проведення аналізу. Пости ведуть спостереження за зміною хімічного становища безпосередньо поблизу аварії та доводять до підрозділів відомості про його результати.

4.8.9. Підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту разом з пожежно-рятувальними та інженерно-технічними підрозділами проводять дегазацію місцевості, виробничих територій, споруд і обладнання, забруднених хімічно небезпечними речовинами.

У першу чергу дегазуються під’їзди та внутрішні об’єктові дороги, шляхи евакуації постраждалих, майданчики посадки їх у транспорт, місця, де розлилися небезпечні хімічні речовини.

За потреби місця, де розлилися небезпечні хімічні речовини, обваловуються, речовини з пошкоджених ємностей перекачуються у непошкоджені та інші придатні для цієї мети ємності з наступною дегазацією пошкоджених, ставлять водяні завіси, проводиться розчинення розлитих небезпечних хімічних речовин.

4.8.10. При необхідності створюється тимчасовий підрозділ спеціальної обробки із залученням приданих сил та засобів. Підрозділ спеціальної обробки за потреби розгортає пункт спеціальної обробки, організовує і проводить санітарну обробку людей і знезараження техніки, транспорту та інших матеріальних засобів.

З цією метою можуть використовуватися миючі пункти транспорту об’єктів економіки, що розташовані на незараженій території. Цей підрозділ може бути залучений для проведення заходів з нейтралізації небезпечних хімічних речовин.

Перед початком ліквідації наслідків аварії у зоні хімічного забруднення до особового складу доводяться заходи безпеки, а також визначаються тип і порядок використання засобів індивідуального захисту.

4.8.11. Після закінчення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку хімічного забруднення аварійно-рятувальні підрозділи, за потреби, проводять повну спеціальну обробку. Пункт спеціальної обробки розгортається на незабрудненій місцевості поблизу ділянки (об’єкта) робіт. Після проведення спеціальної обробки підрозділи виводяться у вихідні райони (райони зосередження) для підготовки їх до наступних дій.(28)

6. Забезпечення дій підрозділів при ліквідації надзвичайної ситуації

6.1. Оперативне забезпечення

6.1.1. Оперативне забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на підвищення ефективності дій підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту щодо порятунку людей, надання допомоги постраждалим, недопущення збільшення масштабів та мінімізації збитків від надзвичайної ситуації.

Види оперативного забезпечення: розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне, гідрометеорологічне та психологічне забезпечення.

Керівництво оперативним забезпеченням дій підрозділів покладається на керівника органу управління (підрозділу), а безпосередня організація оперативного забезпечення за видами - на відповідних посадових осіб органу управління (підрозділу). Заходи оперативного забезпечення, як правило, здійснюються силами та засобами самих підрозділів.

6.1.2. Розвідка організовується з метою отримання необхідної інформації для оцінки обстановки в районі надзвичайної ситуації та прийняття рішення на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Відповідно до характеру завдань розвідка поділяється на загальну та спеціальну, а залежно від способу її ведення - на наземну, повітряну і надводну (підводну).

6.1.3. Загальна розвідка проводиться з метою визначення: меж району надзвичайної ситуації, характеру обстановки, обсягів збитків, кількості загиблих та постраждалих, які потребують допомоги, вторинних небезпечних факторів надзвичайної ситуації, першочергових заходів щодо захисту і порятунку людей та матеріальних цінностей, орієнтовних обсягів аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Під час загальної розвідки проводяться огляд району надзвичайної ситуації та спостереження із застосуванням технічних засобів, опитування очевидців надзвичайної ситуації, пошук потерпілих та надання першої медичної допомоги, виявлення осередків небезпеки. При проведенні розвідки на аварійному об’єкті додатково вивчається його технічна документація (плани, схеми, технологічні процеси виробництва тощо).

6.1.4. Спеціальна розвідка організовується з метою отримання додаткових даних про характер обстановки в районі надзвичайної ситуації і поділяється на радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну, медичну і біологічну (бактеріологічну). Спеціальна розвідка проводиться у взаємодії із службами цивільного захисту і установами мережі спостереження та лабораторного контролю.

6.1.5. Організація розвідки включає: визначення її мети і завдань; планування розвідки; формування груп розвідки та їх підготовку до виконання завдань; збір інформації в районі надзвичайної ситуації; передачу зібраної інформації на пункт управління; узагальнення інформації та її врахування при підготовці рішень керівника органу управління (підрозділу).

6.1.6. Керівник органу управління (підрозділу) під час організації розвідки визначає: склад групи розвідки та її керівника, завдання і райони (ділянки, об’єкти), строки і порядок ведення розвідки; організацію зв’язку групи з пунктом управління, форму та періодичність передачі інформації.

6.1.7. Інженерне забезпечення здійснюється з метою створення необхідних умов для своєчасного розташування, розгортання і пересування підрозділів до району надзвичайної ситуації та місць проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

6.1.8. Інженерне забезпечення передбачає: інженерну розвідку об’єктів і місцевості в районі дій, інженерне облаштування районів для розташування підрозділу, розгортання пунктів управління, життєзабезпечення, облаштування та утримання шляхів руху, підвезення та евакуації, обладнання та утримання переправ через водні перешкоди, проходів (проїздів) у завалах, здійснення інженерних заходів, спрямованих на подолання руйнувань, затоплень і локалізацію осередків пожеж, добування та очищення питної води, облаштування пунктів водопостачання, проведення інженерних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

6.1.9. Керівник органу управління (підрозділу) під час організації інженерного забезпечення визначає: обсяги, послідовність і строки інженерного обладнання районів розташування підрозділів, місць розгортання пунктів управління, шляхи пересування підрозділу і характер їх підготовки, порядок пропуску техніки через важкі для подолання ділянки місцевості, місця та види переправ через водні перешкоди і строки їх готовності, райони та строки обладнання пунктів польового водопостачання, кількість особового складу, техніки та оснащення для виконання завдань інженерного забезпечення, порядок їх використання під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

6.1.10. Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення здійснюється з метою виключення або максимального зниження втрат і створення підрозділам умов для виконання поставлених завдань шляхом захисту від хімічного і радіоактивного забруднення та біологічного зараження.

Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення передбачає:

радіаційну, хімічну та неспецифічну біологічну розвідку;

своєчасне використання засобів індивідуального і колективного захисту;

дозиметричний і хімічний контроль підрозділів, техніки та засобів;

спеціальну обробку;

дегазацію і дезінфекцію ділянок місцевості.

6.1.11. Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення передбачає: радіаційну, хімічну та біологічну розвідку, своєчасне використання засобів індивідуального і колективного захисту, хімічний і дозиметричний контроль особового складу, аварійно-рятувального та спеціального спорядження, оснащення, техніки та інших матеріальних засобів підрозділів, дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію ділянок місцевості та об’єктів, санітарну обробку людей.

6.1.12. Керівник органу управління (підрозділу) при організації радіаційного, хімічного і біологічного забезпечення визначає: основні завдання при проведенні хімічної і радіаційної розвідки, послідовність виконання завдань (заходів), порядок проведення спеціальної обробки підрозділів (об’єктів), завдання підрозділів радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а також особового складу і техніки, виділених для виконання завдань радіаційного, хімічного і біологічного забезпечення, послідовність і строки забезпечення підрозділів засобами індивідуального і колективного захисту.

6.1.13. Гідрометеорологічне забезпечення здійснюється з метою оцінки та врахування метеорологічних та гідрологічних умов у процесі підготовки і прийняття рішень щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

6.1.14. Гідрометеорологічне забезпечення передбачає отримання від територіальних органів гідрометеорологічної служби інформації про фактичну і очікувану гідрометеорологічну ситуацію та небезпечні явища для оцінки обстановки і прогнозування її впливу на організацію і виконання заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

6.1.15. Керівник органу управління (підрозділу) при організації гідрометеорологічного забезпечення визначає: джерела та канали зв’язку для отримання інформації про гідрометеорологічну обстановку, порядок оповіщення і строки доведення підрозділам про небезпечні погодні явища і гідрометеорологічні режими.

6.1.16. Психологічне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на підтримання у рятувальників високого морального стану, організованості і непохитної рішучості точно і в строк виконати поставлені завдання, мобілізацію рятувальників на організоване висування в район стихійного лиха, суворе дотримання дисципліни, успішне проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах надзвичайної ситуації, організацію надання психологічної допомоги постраждалим, боротьбу з панікерством.

6.1.17. Психологічне забезпечення передбачає:

мобілізацію рятувальників на сміливі, ініціативні та вмілі дії, найшвидший розшук постраждалих, своєчасне надання їм медичної допомоги та евакуацію в безпечні райони;

своєчасне піклування про збереження сил рятувальників, їх харчування, відпочинок, дотримання встановленого режиму робіт і заходів безпеки при їх виконанні;

організацію та здійснення заходів з надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації, персоналу об’єктів, який працює в умовах ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також рятувальникам;

припинення і рішучу боротьбу з мародерством, панікерством, залучення місцевого населення до свідомої і активної участі у проведенні робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

6.1.18. Керівник органу управління (підрозділу) при організації психологічного забезпечення визначає:

завдання керівникам усіх рівнів щодо підтримання постійного контакту з підлеглими під час виконання завдань, перш за все з особами, котрі відчувають емоційну напруженість, невпевненість, врахування настрою особового складу при розподілі завдань, чіткого доведення до підлеглих умов обстановки, в яких доведеться діяти, інформації щодо шкідливих і небезпечних факторів, заходів захисту та першої допомоги при їх проявах;

організацію надання медичної допомоги особовому складу, який отримав травми при виконанні робіт або захворів;

порядок проведення заходів щодо нейтралізації чуток, боротьби з мародерством, панікерством та іншими негативними явищами, надання екстреної психологічної допомоги постраждалому внаслідок надзвичайної ситуації населенню та персоналу об’єктів.

6.2. Технічне забезпечення

6.2.1. Технічне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на підтримання рівня готовності техніки та оснащення, який дозволяє підрозділам виконувати завдання з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, поповнювати запаси технічного майна та експлуатаційних матеріалів, своєчасно проводити ремонт техніки та оснащення, що вийшли з ладу.

6.2.2. Технічне забезпечення передбачає:

постійний контроль за станом і порядком експлуатації техніки та оснащення, ретельну підготовку їх до застосування;

налагодження системи своєчасного і якісного ремонту техніки, що вийшла з ладу, як у період підготовки, так і в процесі виконання рятувальних та інших невідкладних робіт;

створення у встановлених обсягах запасів технічного майна та забезпечення ремонтних підрозділів запасними частинами і матеріалами.

6.2.3. Керівник органу управління (підрозділу) при організації технічного забезпечення визначає:

завдання з технічного забезпечення для аварійно-рятувальних підрозділів та підрозділів технічного забезпечення, послідовність їх виконання за місцем та часом;

режим роботи підрозділів технічного забезпечення;

строки, райони, обсяги і порядок обслуговування та ремонту техніки;

заходи щодо евакуації пошкоджених машин та механізмів, які не можуть бути відремонтовані в районі проведення робіт;

порядок поповнення запасів технічного майна та експлуатаційних матеріалів;

організацію зв’язку між аварійно-рятувальними підрозділами та підрозділами технічного забезпечення.

6.3. Матеріальне забезпечення

6.3.1. Матеріальне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на своєчасне і повне забезпечення потреб підрозділів у рятувальному обладнанні, техніці, пальному, продовольстві, речовому, медичному, інженерному, хімічному та іншому майні і матеріалах при виконанні завдань за призначенням.

6.3.2. Матеріальне забезпечення передбачає:

доставку та створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів, речового майна і оснащення у визначених районах, своєчасне поповнення їх витрат (втрат) при виконанні підрозділами завдань за призначенням;

організацію харчування, відпочинку, необхідних санітарно-гігієнічних умов у місцях розміщення особового складу підрозділів, залучених до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

розгортання підрозділів матеріального забезпечення в районі надзвичайної ситуації з метою здійснення заходів щодо всебічного забезпечення дій аварійно-рятувальних підрозділів;

організацію взаємодії з місцевими органами виконавчої влади з питань матеріального забезпечення підрозділів при виконанні завдань у районі надзвичайної ситуації.

6.3.3. Керівник органу управління (підрозділу) при організації матеріального забезпечення визначає:

завдання підрозділам матеріального забезпечення та послідовність їх виконання за місцем та часом;

режим роботи підрозділів матеріального забезпечення та порядок організації харчування особового складу;

строки, райони, обсяги і порядок забезпечення потреб підрозділів та поповнення запасів пального, продовольства, майна і матеріалів, необхідних для виконання завдань за призначенням;

організацію зв’язку між аварійно-рятувальними підрозділами та підрозділами матеріального забезпечення.

6.4. Медичне забезпечення

6.4.1. Медичне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я особового складу, запобігання виникненню та поширенню інфекційних захворювань, своєчасне надання медичної допомоги ураженим і хворим, їх своєчасну евакуацію, лікування та якнайшвидше одужання.

Воно включає: лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні заходи, а також забезпечення підрозділів медичним майном.

6.4.2. Медичне забезпечення передбачає:

організацію та проведення лікувально-евакуаційних заходів, зокрема розшук потерпілих та уражених, своєчасне надання їм медичної допомоги, збір, вивезення (винесення) їх до місця розташування медичного пункту, сортування й підготовку до евакуації хворих та уражених у лікувальні заклади охорони здоров’я;

організацію та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, зокрема медичного контролю за станом здоров’я особового складу, санітарний нагляд за умовами проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, розміщення, харчування, водопостачання, банно-прального обслуговування особового складу, медичної експертизи продуктів харчування та питної води, здійснення заходів, спрямованих на зниження сприйнятливості особового складу до інфекцій, локалізацію та ліквідацію інфекційних захворювань в районах дій підрозділів;

проведення медичних заходів, спрямованих на захист особового складу від ураження.

6.4.3. Керівник органу управління (підрозділу) при організації медичного забезпечення визначає:

завдання керівникам усіх рівнів та медичному персоналу щодо медичного забезпечення дій підрозділів;

місце та час розгортання медичного пункту у районі дій підрозділу;

сили та засоби, які передаються в розпорядження керівника медичного підрозділу для виконання завдань медичного забезпечення.

4.3. Гасіння пожеж при наявності небезпечних хімічних речовин

4.3.1. У разі пожеж (аварій) на об’єктах, пов’язаних з виробництвом, зберіганням, транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин та небезпечних хімічних речовин (далі - НХР), може виникнути складна обстановка з утворенням зон хімічного забруднення та осередків хімічного ураження, яка здатна призвести до ураження людей та тварин, при якій можливі:

термічне розкладання хімікатів з виділенням НХР, горючих газів і сильних окислювачів;

створення вибухо-, пожежонебезпечних сумішей;

руйнування посудин і технологічних установок з цими речовинами, їх поширювання на великі площі;

вибухи ємностей, тари, руйнування конструктивних елементів будівель;

утворення хмари отруйних речовин та її поширення на значну територію;

скупчення пари отруйних речовин у підвалах та низьких місцях;

попадання вказаних речовин у природні джерела водопостачання та інженерно-комунікаційні споруди;

ураження працюючих на пожежі уламками конструкцій та осколками, а також опіки та отруєння токсичними продуктами.

4.3.2. Під час пожеж на об’єктах з наявністю НХР КГП зобов’язаний:

перед виїздом до місця аварії чи пожежі екіпірувати особовий склад наявними в підрозділі індивідуальними засобами захисту, приладами хімічної розвідки;

після прибуття до місця аварії чи пожежі провести розвідку, з’ясувати у адміністрації об’єкта властивості НХР, у якій кількості, де і як зберігаються (знаходяться), загрозу і розміри хімічної небезпеки, визначити строк перебування особового складу у забрудненій зоні та вирішити, які вогнегасні речовини використовувати; при виборі вогнегасної речовини необхідно враховувати її здатність до взаємодії з НХР та можливі наслідки цієї взаємодії;

організувати роботу штабу, включивши до його складу представників адміністрації об’єкта (населеного пункту), отримати від них відповідні письмові допуски на гасіння пожежі та (або) ліквідацію наслідків аварії, зразки яких наведені у додатку 10 до цього Статуту;

організувати гасіння пожежі мінімальною кількістю особового складу, захищеного індивідуальними засобами захисту; роботу особового складу організовувати у три зміни: перша - працює в забрудненій зоні, друга - перебуває на межі забрудненої зони, третя - в резерві;

організувати розміщення пожежно-рятувальної техніки за межами хімічного забруднення з навітряного боку на безпечній відстані від місця викиду НХР з урахуванням прогнозованої зміни розмірів і напрямку розповсюдження зони хімічного забруднення;

встановити взаємодію зі службами, що залучені згідно з планом залучення сил і засобів для організації спеціальної хімічної розвідки;

визначити позиції ствольників та техніки з навітряного боку;

у разі створення хмари НХР вжити заходів щодо евакуації людей і тварин з підвітряної сторони;

у разі використання для ліквідування наслідків аварії води тип (компактна чи розпилена) та напрямок подачі водяних струменів узгодити з адміністрацією об’єкта;

визначити місце проведення дегазації особового складу та техніки;

дегазацію дільниць забруднення проводити до безпечної концентрації;

призначити відповідального за безпеку праці, організувати через адміністрацію об’єкта (населеного пункту) пункти медичної допомоги, харчування і відпочинку особового складу;

створити резерв сил і засобів, ланок ГДЗС, засобів індивідуального захисту, який повинен знаходитися за межами забрудненої зони;

після ліквідування пожежі (аварії) забезпечити проведення повної або часткової санітарної та спеціальної обробки особового складу, його медичного огляду, дегазацію техніки, пожежно-технічного оснащення, обладнання і спорядження, яке використовувалось на пожежі (аварії).

4.3.3. Залучати членів добровільних протипожежних формувань і громадян до розбирання і евакуації хімікатів і добрив тільки за узгодженням з адміністрацією об’єкта (населеного пункту), яка зобов’язана забезпечити їх необхідними захисними засобами і проінструктувати про заходи безпеки під час проведення робіт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Конституція України// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.
  2.  Кодекс цивільного захисту України (№ 5403-VI від 02.10.2012, із змінами, внесеними згідно із Законами № 224-VII від 14.05.2013 та № 353-VII від 20.06.2013)
  3.  Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua.
  4.  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua.
  5.  Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р. : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа:  http://zakon2.rada.gov.ua.
  6.  Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня      2000 р. : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua.
  7.  Закон України  «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 44, ст.416 
  8.  Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного                       благополуччя населення» //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 27, ст.218
  9.  Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які      постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 16, ст.200 )
  10.  Постанова  Кабінету  Міністрів  України  від 3 серпня 1998 р.  N 1198 ( 1198-98-п ) «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації  техногенного  та природного характеру»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  11.  Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98р. №174  «Про затвердження положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  12.  Постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.02р. №843 «Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об'єктового рівня»:[Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  13.  Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня» : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  14.  Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. №415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z1581-04
  15.  Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.99р. №140 «Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/
  16.  Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.92р. №562 «Про Порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/
  17.  Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.01р. №308 «Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/
  18.  Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.01р. №1432 «Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/
  19.  Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.99р. №192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/
  20.  Постанова КМУ від 24.03.04 р. № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру  за їх рівнями»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  21.  Постанова КМУ від 15.02.03р. № 175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  22.  Постанова КМУ Про затвердження Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій від 9 жовтня 2013 р.  № 738: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/  
  23.   Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11         Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www.kmu.gov.ua/
  24.  Національний класифікатор ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій» (КНС): [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/.
  25.  Наказ МНС України від 21.12.98  N 387 «Про затвердження типових положень про функціональну та територіальну підсистеми єдиної  державної системи запобігання  і  реагування  на  надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/ z 0092-99.
  26.  Наказ МНС України від 03.11.04р. № 145 «Про затвердження Порядку створення і функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1581-04
  27.  Наказ МНС України від15.08.2007  №558 « Про затвердження інструкції з перевірки та оцінки готовності функціональних і територіальних  підсистем єдиної системи цивільного захисту»: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/  
  28.  Наказ МНС України від 13.03.2012,  № 575 Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа:  mns.gov.ua/  
  29.  Наказ МНС України від 12.12.2012 N 1400 Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа:  mns.gov.ua/  
  30.  Наказ ДСНС України  12.06.2013 № 403(з основної діяльності) Про оперативне інформування в системі ДСНС України: [Электрон. ресурс]. – Режим доступа:  mns.gov.ua/  
  31.  Наказ ДСНС України  14.11.2013 № 698(з основної діяльності) Про впорядкування ведення обліку надзвичайних ситуацій : [Электрон. ресурс]. – Режим доступа:  mns.gov.ua/  
  32.  МНС України «Методичні рекомендації керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по практичному застосуванню законодавства України у сфері цивільного захисту при організації дій у випадку загрози та виникнення найбільш характерних для території України надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

1. Єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах:

1) повсякденного функціонування;

2) підвищеної готовності;

3) надзвичайної ситуації;

4) надзвичайного стану.

2. Положенням про єдину державну систему цивільного захисту визначається перелік заходів, що здійснюються у відповідному режимі, завдання та порядок взаємодії суб’єктів забезпечення цивільного захисту під час функціонування зазначеної системи у відповідному режимі.(2, 23)

Розділ 2

Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

1. Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається для безпосереднього управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час виникнення будь-якої надзвичайної ситуації.

2. Залежно від рівня надзвичайної ситуації керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається:

1) Кабінетом Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня - Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник (заступник);

2) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня - перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій;

3) районною державною адміністрацією у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня - один із заступників голови районної державної адміністрації;

4) виконавчим органом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня - один із заступників міського голови;

5) сільською, селищною радою у разі виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня - сільський, селищний голова;

6) керівником суб’єкта господарювання у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідного об’єктового рівня - керівник або один із керівників суб’єкта господарювання відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.

3. До прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту або оперативної групи (представник центру управління в надзвичайних ситуаціях), який прибув до зони надзвичайної ситуації першим. Якщо надзвичайна ситуація трапилася на потенційно небезпечному об’єкті або об’єкті підвищеної небезпеки, до прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка перебуває на зміні.

4. У разі ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка за характером та наслідками не потребує спеціального призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, обов’язки такого керівника забезпечує керівник аварійно-рятувальної служби, що виконує ліквідацію наслідків цієї надзвичайної ситуації.

5. На час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у підпорядкування керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації переходять усі аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації таких наслідків.

6. Ніхто не має права втручатися в діяльність керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

7. Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації самостійно приймає рішення щодо:

1) здійснення заходів з евакуації;

2) зупинення діяльності суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, та обмеження доступу населення до такої зони;

3) залучення в установленому порядку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;

4) зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих.

8. Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації оформляється розпорядженням. Підготовка розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, їх реєстрація в установленому порядку після підписання та доведення до виконавців здійснюється штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, розташованими у зоні надзвичайної ситуації.

9. Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, керівники аварійно-рятувальних служб мають право на повну та достовірну інформацію про надзвичайну ситуацію для організації робіт з ліквідації її наслідків і зобов’язані інформувати відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування про вжиті ними заходи.

10. Після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації подає органові, що його призначив, звіт про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

11. Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації несе персональну відповідальність за управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.(2)

Розділ 3

До сил цивільного захисту належать:

1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

2) аварійно-рятувальні служби;

3) формування цивільного захисту;

4) спеціалізовані служби цивільного захисту;

5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

6) добровільні формування цивільного захисту. (2,23)

2. Основними завданнями сил цивільного захисту є:

1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;

2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

3) гасіння пожеж;

4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;

5) проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;

6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;

8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;

9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;

10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.(2)

Радіаційний і хімічний захист населення і територій

1. Радіаційний і хімічний захист населення і територій включає:

1) виявлення та оцінку радіаційної і хімічної обстановки;

2) організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю;

3) розроблення та впровадження типових режимів радіаційного захисту;

4) використання засобів колективного захисту;

5) використання засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасінні пожеж в осередках ураження радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та населення, яке проживає у зонах небезпечного забруднення;

6) проведення йодної профілактики рятувальників, які залучаються до ліквідації радіаційної аварії, персоналу радіаційно небезпечних об’єктів та населення, яке проживає в зонах можливого забруднення, радіоактивними ізотопами йоду з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози;

7) надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного та хімічного контролю;

8) проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

9) розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

10) інші заходи радіаційного і хімічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

2. Радіаційний і хімічний захист населення і територій забезпечується:

1) визначенням суб’єктів господарювання, на яких обладнуються місця для проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

2) завчасним накопиченням і підтриманням у готовності:

а) засобів колективного та індивідуального захисту;

б) приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю;

в) засобів фармакологічного протирадіаційного захисту для йодної профілактики населення, рятувальників та персоналу радіаційно небезпечних об’єктів радіоактивними ізотопами йоду з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози.

3. Здійснення заходів радіаційного і хімічного захисту та його забезпечення покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

4. Порядок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.(2)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49094. Диэлектрическая линзовая антенна 635 KB
  Расчет параметров линзы. Краткие теоретические сведения Линзовая антенна состоит из электромагнитной линзы и облучателя. Назначение линзы трансформировать фронт волны создаваемый облучателем в плоский и сформировать требуемую диаграмму направленности ДН. Принцип работы линзовых антенн основан на разности скоростей фазового фронта электромагнитной волны в свободном пространстве и непосредственно в теле линзы.
49095. Структурная схема смешанной системы связи и сигналы в различных её сечениях 3.47 MB
  Рассчитать и построить спектр сигнала дискретной модуляции и определить ширину его спектра Δfs. Рассчитать: приходящуюся в среднем на один двоичный символ мощность Рs и амплитуду Um сигнала дискретной модуляции необходимую для обеспечения требуемого ОСШ h2; пропускную способность С гауссовского НКС. Построить функции плотности вероятности мгновенных значений и огибающей узкополосной гауссовской помехи а так же ФПВ мгновенных значений и огибающей гармонического сигнала и УГП. Изобразить схему приемника сигнала дискретной модуляции.
49096. Схема смешанной системы связи и сигналы в различных ее сечениях 1.59 MB
  Рассчитать: априорные вероятности и передачи нуля и единицы по двоичному ДКС; ширину спектра сигнала ИКМ. Рассчитать и построить спектр сигнала дискретной модуляции и определить ширину его спектра. Рассчитать: приходящуюся в среднем на один двоичный символ бит мощность и амплитуду сигнала дискретной модуляции необходимую для обеспечения требуемого ОСШ ; пропускную способность гауссовского НКС. Построить функции плотности вероятности ФПВ мгновенных значений и огибающей узкополосной гауссовской помехи УГП а также...
49098. Структурная схема смешанной системы связи и сигналы в различных её сечениях 2.85 MB
  Рассчитаем энергетическую ширину спектра Δf: Δf= Максимальное значение спектральной плотности мощности: Gmx=G0=4924104; Подставив это значение в формулу для расчета ширины спектра и посчитав интеграл получаем значение: Δf=3250 [Гц]. Рассчитаем интервал корреляции τ: τ=dτ=7692 [мкс].3 Рассчитаем мощность Рх отклика ФНЧ: Рх==2346 [В2]. Рассчитаем СКП фильтрации...
49099. Региональные особенности продуктивного пласта АС11 в Фроловской нефтегазоносной области 10.98 MB
  В результате работы будут даны обобщенные выводы, каким образом и почему, продуктивность пласта, даже при близком региональном расположение может быть разной. Будут сделаны заключения, как различные характеристики влияют на породы коллекторы...
49100. МАКРОЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДИНАМИКА РЫНОЧНОГО ХОЗЯЙСТВА 452 KB
  Процентная ставка – один из самых важных механизмов, с помощью которого осуществляется регуляция экономики страны. В частности, вопросы темпов экономического роста и инфляционное давление регулируются именно с помощью ставки процента
49101. Принцип построения систем электросвязи и расчёта их параметров 2.43 MB
  Затем сигнал Xt дискретизируется во времени в дискретизаторе далее квантуется по уровню и затем квантованные уровни кодируются. Для передачи полученного ИКМсигнала необходимо использовать один из видов дискретной модуляции в нашем случае ДОФМ. В передающем устройстве ПДУ системы на основе аналогоцифрового преобразования АЦП сообщение преобразуется в первичный цифровой сигнал импульснокодовой модуляции ИКМ в результате при использовании ДОФМ формируется канальный сигнал St. При передаче сигнала по узкополосному непрерывному...
49102. Анализ помехоустойчивости и эффективности системы передачи информации 525 KB
  В приемном устройстве ПРУ системы принятая смесь сигнала и шума подвергается некогерентной НП обработке с последующим поэлементным принятием решения методом однократного отсчета. Рассчитать: априорные вероятности и передачи нуля и единицы по двоичному ДКС; ширину спектра сигнала ИКМ. Рассчитать и построить спектр сигнала дискретной модуляции и определить ширину его спектра . Рассчитать: приходящуюся в среднем на один двоичный символ бит мощность и амплитуду сигнала дискретной модуляции необходимую для обеспечения...