82930

Корегування пасажиропотоків з урахуванням пропусконої здатності ділянок вулично-дорожної мережі

Курсовая

Логистика и транспорт

Модель мережі будується у вигляді плоского графа. Для створення топологічної схеми територія міста розділяється на окремі транспортні райони. Умовні центри транспортних районів показані як вершини графа, ділянки вулично-дорожньої мережі, на яких можна організувати рух маршрутного транспорту, показані як дуги цього граф

Украинкский

2015-03-05

993.5 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Факультет менеджменту

Кафедра транспортних систем і логістики

 

                                          

                                                               

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

з дисципліни:

«Основи теорії транспортних процесів і систем»

        

 

Керівник, ас. каф. ТСіЛ                                                                 Толмачов І.О.             

Студент гр. ТТ 2012 3Н                                                                Корецький Є.С.

Харків – 2014


ЗМІСТ

Вступ..................................................................................................................4

1.Складання топологічної схеми міста.........................................................5

1.1 Формування траспортних районів.....................................................5

1.2 Характеристика вулично-дорожної мережі......................................10

2. Визначення ємкостей транспортних районів..........................................18

2.1.Визначення чисельності населення транспортних районів............18

2.2.Визначення кількості людей, які приїжджають у транспортні райони чи виїжджають з них.................................................................21

3. Розрахунок пасажиропотоків  на мережі................................................27

4.Корегування пасажиропотоків з урахуванням пропусконої здатності ділянок вулично-дорожної мережі..............................................................28

Висновки........................................................................................................29

Література......................................................................................................30

Додаток А.......................................................................................................31 Додаток  Б.......................................................................................................32

Додаток  В.......................................................................................................33

Додаток  Г.......................................................................................................40

 


ВСТУП

       Зростання автомобільного парку в містах і підвищення інтенсивності дорожнього руху призвели до зниження швидкостей руху, виникнення затримок у транспортних вузлах, погіршення умов руху, підвищення загазованості і рівня шуму в міській забудові, зростання аварійності на вулично-дорожньої мережі. Все це викликає необхідність розробки ефективних заходів щодо усунення таких негативних наслідків, особливо щодо зниження дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

      При розробці конкретних заходів щодо поліпшення умов дорожнього руху вирішальне значення має забезпечення пропускної здатності, зручності і безпеки руху в місті.

     

  1.  
    СКЛАДАННЯ ТОПОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ МІСТА

Топологічна схема є моделлю транспортної мережі міста і повинна якомога точніше описувати реальний об’єкт. Модель мережі будується у вигляді плоского графа. Для створення топологічної схеми територія міста розділяється на окремі транспортні райони. Умовні центри транспортних районів показані як вершини графа, ділянки вулично-дорожньої мережі, на яких можна організувати рух маршрутного транспорту, показані як дуги цього графу .

  1.  Формування транспортних районів

Транспортні райони формуємо таким чином, щоб всі пересування між ними здійснювались між їх центрами, а всі внутрішні пересування в межах району здійснювались пішки.

Схема міста з вказаними центрами й межами транспортних районів наводимо у додатку А .

Далі визначаємо площу всього міста, площу кожного транспортного району та площу кожного виду забудови у кожному транспортному районі.

Далі визначимо площу схеми, мм2:

    (1.1)

де    П – кількість клітин, що повністю покривають схему міста;

Ч – кількість клітин, що частково покривають схему міста.

Площу міста (SM, км2) визначаємо через масштаб 1:35000 (=0,000028)

Рис. 1.1 – Схема міста з межами транспортних районів

Умовні позначення:

– центр транспортного району

– промислова зона

– одно-двоповерхова забудова

– три-пятиповерхова забудова

пяти-девятиповерхова забудова

девяти-дванадцятиповерхова забудова

– дванадцяти-шіснадцятиповерхова забудова


 

                                                                                                                        (1.2)

61,45 км2

 

Наступні данні заносимо до таблиці 1.1

Значення площ транспортних районі та площ кожного виду забудов у транспортних районах наводимо в таблиці 1.1

Крім того, треба розрахувати коефіцієнти приведення для кожного транспортного району в залежності від типу забудови та площі.

                                                   (1.3)

Де  Кпі –  коефіцієнт приведення для j-го виду забудови;

Sij  – площа j-го виду забудови в і-му районі.

Si  – площа і-го району.

Значення коефіцієнтів приведення для цього та іншого районів наводимо в таблиці 1.1  

Район

Площа забудови,мм²

Площа району мм²

Площа району км²

Коефіцієнт приведення

1 - 2

3-5

5-9

9-12

12-16

Пром.зона

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

 

 

 

130

196

 

536

0,66

7,12

2

156

 

 

130

 

 

496

0,61

3,06

3

156

 

 

 

208

 

574

0,70

4,8

4

253

 

 

 

139

 

622

0,76

3,2

5

199

 

196

 

 

 

615

0,75

2,55

6

 

 

160

 

237

 

565

0,69

7,23

7

 

 

160

130

320

 

560

0,68

11,6

8

156

180

 

130

180

 

926

1,13

4,85

9

156

180

 

 

208

287

1102

1,35

3,2

10

119

135

 

 

208

300

1078

1,32

3,02

11

119

150

70

172

 

 

772

0,95

3,9

12

 

 

118

307

 

 

461

0,56

8,8

13

220

 

160

 

 

 

416

0,51

3,2

14

220

 

370

 

180

 

1075

1,32

4,71

15

180

180

210

 

180

 

1060

1,3

4,36

16

180

180

 

 

 

627

1293

1,58

0,7

17

 

 

 

 

 

805

835

1,02

0

18

190

190

 

746

 

320

1974

2,42

4,5

19

437

 

 

 

 

 

512

0,63

0,8

20

425

170

270

 

 

 

1190

1,46

2,52

21

180

170

270

 

180

 

1115

1,37

4,48

22

400

 

 

 

170

400

1310

1,60

1,93

23

370

 

 

 

270

 

975

1,20

3,84

24

115

70

 

140

190

 

770

0,94

5,51

25

 

70

 

460

 

 

560

0,69

9,1

26

170

 

 

 

230

 

450

0,55

6,8

27

170

170

 

280

210

 

1140

1,40

5,63

28

 

170

 

280

130

 

865

1,06

6,06

29

181

118

 

 

355

 

944

1,16

5,4

30

181

128

306

 

276

 

1226

1,50

5,13

31

 

80

271

 

334

 

860

1,05

7,43

32

 

110

295

 

280

 

920

1,13

6,53

33

 

 

150

 

100

 

505

0,62

4,55

34

 

 

 

 

130

 

190

0,23

8,55

35

450

 

 

 

230

 

730

0,89

4,5

36

205

230

 

280

210

 

1260

1,54

5,31

37

 

250

 

295

390

 

1270

1,56

7,1

38

 

20

 

 

670

 

965

1,18

8,8

39

 

 

 

208

350

 

678

0,83

9,7

40

 

 

 

230

150

 

500

0,61

8,58

41

 

95

 

270

160

 

660

0,81

7,9

42

 

660

 

320

 

 

1190

1,46

5,04

43

265

210

 

 

 

 

545

0,67

1,9

44

 

310

 

 

180

 

600

0,74

5,8

45

 

390

 

 

105

 

595

0,73

4,8

Рис. 1.2 – вулично-дорожня мережа

 

Далі для кожної ділянки визначаємо час пересування нею:

     (1.4)

де  lij – довжина ділянки, км;

Vc – швидкість сполучення, км/год. Приймаємо = 20 км/год.

  

 Наступні підрахунки заносимо до таблиці 1.3

Далі для кожної ділянки призначаємо тип відповідної міської вулиці. Інформацію про ділянки вулично-дорожньої мережі зводимо в таблицю 1.3

В таблиці 1.2 наведено рекомендовані значення кількості смуг руху на ділянках мережі відповідно до питомого змісту вулиць у загальній  довжині ВДМ.

 Таблиця 1.2 – Характеристика міських вулиць

Тип вулиці

Кільк. смуг в одному напрямку  з розділовою смугою

Пропускна здатність вул. в одному напрямку

Питомий зміст вул. в заг. Довжині ВДМ %

Приведених од.год

Пас.год

1

2

3

4

5

Міські магістральні вулиці з розд.смугою

4

2900

24000

10

Міські магістральні вулиці без розділової смуги

3

2400

19000

20

Основні міські вулиці

2

1800

12000

60

Міські вулиці в районах із малоповерховою забудовою

1

1000

5000

10

                    Таблиця 1.3 – Характеристика дуг транспортної мережі

Ділянка

Довжина,мм

Довжина,км

Час руху,хв

Кількість смуг руху

1-7

35

1,225

3,675

3

2-8

35

1,225

3,675

4

3-9

33

1,155

3,465

3

6-7

28

0,98

2,94

3

7-8

28

0,98

2,94

3

8-9

30

1,05

3,15

2

9-10

43

1,505

4,515

3

4-10

35

1,225

3,675

3

5-11

32

1,12

3,36

2

11-12

12

0,42

1,26

2

10-11

43

1,505

4,515

1

7-14

41

1,435

4,305

3

8-15

41

1,435

4,305

4

9-16

41

1,435

4,305

1

10-18

52

1,82

5,46

3

11-18

54

1,89

5,67

2

18-23

50

1,75

5,25

1

18-24

49

1,715

5,145

3

13-14

26

0,91

2,73

2

14-15

28

0,98

2,94

3

15-16

31

1,085

3,255

1

16-17

26

0,91

2,73

1

14-20

54

1,89

5,67

2

15-21

54

1,89

5,67

4

16-22

54

1,89

5,67

1

19-20

28

0,98

2,94

1

20-21

28

0,98

2,94

2

21-22

33

1,155

3,465

3

22-23

44

1,54

4,62

1

23-24

40

1,4

4,2

3

24-25

21

0,735

2,205

3

26-27

26

0,91

2,73

3

27-28

29

1,015

3,045

2

28-29

30

1,05

3,15

3

29-30

31

1,085

3,255

1

30-31

65

2,275

6,825

3

20-27

34

1,19

3,57

1

21-28

34

1,19

3,57

4

22-29

34

1,19

3,57

3

23-30

37

1,295

3,885

3

24-31

37

1,295

3,885

3

35-36

27

0,945

2,835

3

36-37

38

1,33

3,99

2

39-40

54

1,89

5,67

3

32-33

50

1,75

5,25

3

33-34

32

1,12

3,36

3

27-36

52

1,82

5,46

3

28-37

58

2,03

6,09

4

29-38

64

2,24

6,72

3

30-32

32

1,12

3,36

2

32-38

40

1,4

4,2

3

33-39

35

1,225

3,675

3

41-42

78

2,73

8,19

3

36-43

44

1,54

4,62

1

37-44

47

1,645

4,935

4

39-41

40

1,4

4,2

3

41-45

30

1,05

3,15

3

31-33

40

1,4

4,2

3

Далі розраховуємо щільність вулично-дорожньої мережі j і смугову

Щільність j п за формулами: jn4

j =   ,                                                                                   (1.5)

 j = 474

                j n   =  ,                                                      (1.6)

де m – кількість ділянок мережі;

nп – кількість смуг в одному напрямку на даній ділянці.

Розраховуємо смугову щільність для міських вулиць із розділовою

смугою; для міських магістральних вулиць без розділової смуги; для

основних міських вулиць; для міських вулиць із малоповерховою забудовою:

j n1 = 29,82

jn2 =  46,9

jn3 = 261,87

jn4 = 75,32

  1.  ВИЗНАЧЕННЯ ЄМНОСТЕЙ ТРАНСПОРТНИХ РАЙОНІВ

Ємності транспортних районів визначаємо через площу транспортних

районів, вид забудови та щільність населення.

2.1 Визначення чисельності населення транспортних районів

Чисельність населення транспортного району визначається виходячи з

його площі та значення середньозваженого коефіцієнта приведення по

всьому місту К :

                                                                                              (2.1)

Далі визначається величина відносної щільності населення:

                                                                                               (2.2)

де Nм – загальна чисельність мешканців у місті, тис. чол.

2563

Загальна кількість мешканців у місті згідно з варіанту дорівнює 580

тис. чол.

Чисельність населення у кожному транспортному районі визначається

за формулою:

        N = r ×K × S                                                                                            ( 2.3)

N1 = 2563 * 7.12 * 0.66 =12044,04

N2 = 2563 * 7.06 * 0.61 = 4767.18

Аналогічно розрахуємо для інших районів, результати розрахунків

зводимо до таблиці 2.1

 Для кожного району розрахуємо щільність населення:

                                                                                                                      (2.4)

Аналогічно розрахуємо для інших районів, результати розрахунків

зводимо до таблиці 2.2

Район

Чисельність населення,чол

Щільність населення,км

1

2

3

1

12044,04

18248,54545

2

4767,18

7815,04918

3

8611,68

12302,4

4

6228,09

8194,855263

5

4895,33

6527,106667

6

12763,74

18498,17391

7

20196,44

29700,64706

8

140045,24

123933,8407

9

11072,16

8201,6

10

10200,74

7727,833333

11

9483,1

9982,210526

12

12609,96

22517,78571

13

4100,8

8040,784314

14

15890,6

12038,33333

15

14352,8

11040,61538

16

2819,3

1784,367089

17

0

0

18

27680,4

11438,18182

19

1281,5

2034,126984

20

9226,8

6319,726027

21

15634,3

11411,89781

22

7945,3

4965,8125

23

11789,8

9824,833333

24

13071,3

13905,6383

25

15890,6

23029,85507

26

9483,1

17242

27

19991,4

14279,57143

28

16403,2

15474,71698

29

15890,6

13698,7931

30

19478,8

12985,86667

31

19991,4

19039,42857

32

18709,9

16557,43363

33

7176,4

11574,83871

34

4869,7

21172,6087

35

10252

11519,10112

Продовження таблиці 2.2

36

20760,3

13480,71429

37

28193

18072,4359

38

26398,9

22371,94915

39

20504

24703,61446

40

13327,6

21848,52459

41

16146,9

19934,44444

42

18309,9

12541,0274

43

3075,6

4590,447761

44

10764,6

14546,75676

45

8970,5

12288,35616

2.2 Визначення кількості людей, які приїжджають у транспортні

райони чи виїжджають з них

В рамках даної роботи ємністю транспортного району по прибуттю є

кількість людей, що приїжджають на роботу в першу зміну. Розподіл

робочих місць по території міста призначається наявністю промислових зон,

де в першу зміну працюють 30% населення міста та робочими місцями на

решті території міста, де зайнято 10% населення. Таким чином, загальна

кількість людей, що працюють в даний період часу складає 40%. Кількість

людей, що працюють в промзонах пропорційна їх площі, а кількість людей

що працюють в селитебних зонах, площа цих зон та щільності населення в

них.

Виходячи з цього, для розв’язання поставлених завдань треба

розрахувати загальну кількість людей, що працюють у першу зміну Nр,

кількість людей, що працюють у промислових та Nрп  у селитебних Nрс зонах:

Np = 0,4×Nм                                                                                                                                                                                                     (2.5)

Np = 0,4 * 580000 = 232000 чол.

Npn = 0,3 * 580000 = 174000 чол.                                                                               (2.6)

Npc = 0,1 * 580000 = 58000 чол.                                                                                 (2.7)

Далі визначаємо щільність населення, що працює у промислових

зонах:

                                                                                                         (2.8)

 чол./км2

де i6 S – площа 6-го виду забудови (промислова зона) в і-му районі міста, км2.

Для кожного району визначається кількість людей, що працюють в пром.

зонах за залежністю:

Npn i = pn * Si6 ,                                                                                                   (2.9)

Npn 1 = 18729,81 * 1,35 = 25285,24 чол.

Npn 2 = 18729,81 * 1,32 = 24723,34 чол.

Аналогічно розрахуємо для інших районів, результати розрахунків

зводимо до таблиці 2.2

Визначається щільність робітників у селитебних зонах:

                                                                                                 (2.10)

Для кожного району визначається кількість людей, що працюють в

селитебних зонах:

Npc = pc * Si * Ki ,                                                                                              (2.11)

Npc 1 = 256,3 * 0.66 * 7.12 = 1204,4 чол.

Npc 2 = 256,3 * 0.61 * 3.06 = 478,4 чол.

Аналогічно розрахуємо для інших районів, результати розрахунків

зводимо до таблиці 2.2.

Після цього знаходимо загальну кількість людей, що працюють в

кожному транспортному районі

Npi = Npni + Npci ,                                                                                                (2.12)

Np 1 = 25285,24 + 1204,4 = 26489.64 чол.

Np 2 = 24723,34 + 478,4 = 25201,74 чол.

Аналогічно розрахуємо для інших районів, результати розрахунків

зводимо до таблиці 2.2

Після цього визначаємо корегувальний коефіцієнт для розрахунку

кількості людей, що виїжджають з кожного району:

                                                                                                    (2.13)

= 0,2

Кількість людей, що виїжджають з кожного району, розраховуємо за

залежністю:

Nві = Кк * Ni ,                                                                                                     (2.14)

Nв1 = 0,2 * 12044,04 = 2408,808

Nв2 = 0,2 * 4767.18 = 953,436

Аналогічно розрахуємо для інших районів, результати розрахунків

зводимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Визначення ємності по відправленню та прибуттю

Район

Кількість робітників (Hpi,чол)

Виїжджають з району(HOj, чол)  

У промзонах

У селетебних зонах

Всього

1

2

3

4

5

1

0

1204,40496

1204

4537

2

0

478,40958

478

3081

3

0

861,168

861

3850

4

0

623,3216

623

3374

5

0

490,17375

490

3107

6

0

1278,60381

1279

4681

Продовження таблиці 2.2

7

0

2021,6944

2022

6167

8

0

1404,65215

1405

30137

9

25285,2435

1107,216

26392

4342

10

24723,3492

1021,71432

25745

4168

11

0

949,5915

950

4025

12

0

1263,0464

1263

4650

13

0

418,2816

418

2948

14

0

1593,46836

1593

5306

15

0

1452,7084

1453

4999

16

29593,0998

283,4678

29877

2692

17

19104,4062

0

19104

0

18

45326,1402

2791,107

48117

7664

19

0

129,1752

129

2384

20

0

942,97896

943

3973

21

0

1573,06688

1573

5255

22

29967,696

1181,0304

31149

3717

23

0

1327,48022

1327

4486

24

0

1609,3077

1609

4742

25

0

958,562

959

5306

26

0

2020,1566

2020

4025

27

0

1646,36868

1646

6126

28

0

1605,4632

1605

5409

29

0

1972,2285

1972

5306

30

0

1999,52445

1999

6024

31

0

1891,21207

1891

6126

32

0

723,0223

723

5870

33

0

504,01395

504

3563

34

0

1026,4815

1026

3102

35

0

2095,86762

2096

4178

36

0

2838,7788

2839

6280

37

0

2661,4192

2661

5973

38

0

2063,4713

2063

7408

39

0

1341,42294

1341

6229

40

0

1640,0637

1640

4793

41

0

1885,95792

1886

5367

42

0

326,2699

326

5790

43

0

1100,0396

1100

2743

44

0

898,0752

898

4281

45

0

898,0752

898

3922

232097

232097


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58575. Сложение вида: к числу прибавить 8, к числу прибавить 9 43.5 KB
  Кто знает что это такое рисунок кляксы А если я не знаю что это слово значит как мне быть толковый словарь Клякса это бесформенное пятно краски или чернил. Иногда с пера падала капелька и на бумаге появлялась клякса.
58576. Формування здорового способу життя школярів 567.5 KB
  Щодня ви пізнаєте життя відкриваєте для себе світ відкриваєте світу себе. Усе життя для вас попереду. Здоров’я не можна купити ні за які гроші його можна сформувати шляхом одержання знань і постійною роботою над собою а саме дотриманням правил здорового способу життя.
58577. Разработка технологического процесса изготовления вала-шестерни 651 KB
  В процессе разработки технологии изготовления детали решаются следующие вопросы: выбор способа получения заготовки, металлорежущего оборудования; режущего и измерительного инструментов; назначение припусков на обработку, режимов резания и норм времени; проектирование оригинального и модифицированного станочного или сборочного приспособления.
58578. Классно-урочная система 122.5 KB
  Уроки чередовались с переменами. Выделены несколько типов уроков: комбинированные или смешанные уроки уроки по ознакомлению с новыми фактами конкретными явлениями или имеющие целью осмысление и усвоение обобщений уроки закрепления и повторения знаний уроки имеющие основной целью обобщение и систематизацию изученного уроки выработки и закрепления умений и навыков уроки проверки знаний и разбора проверочных работ. Даже контрольные уроки здесь довольно часто включают в себя другие виды работы: устное сообщение материала...
58579. Що таке скульптура? Види скульптури. Порівняльний аналіз розмірів і пропорцій форм та їх складових частин. Ліплення котика (пластилін) 43 KB
  Що таке скульптура Види скульптури. Не менш цікавий вид образотворчого мистецтва скульптура: памятники видатним людям і скульптурні групи прикрашають вулиці та майдани фонтани парки та сквери окремі громадські будинки також прикрашені скульптурами.
58580. Конституция России 51 KB
  Цель урока: учащиеся продолжают работу по формированию основ правовой культуры закреплению знаний учащихся о государственном устройстве страны о трех ветвях власти. Правила игры: Право ответа игрок получает только от капитана.
58581. Свобода в жизни человека 72 KB
  Воспитательная: подвести учащихся к пониманию что свобода является непреходящей ценностью в любом обществе раскрыть ее значимость в жизни каждого человека; продолжить формирование ценностных ориентаций учащихся путем обсуждения альтернативных моделей поведения человека в ситуациях выбора...
58582. Развитие общества 110.5 KB
  Цель: сформировать у учащихся комплекс знаний о развитии общества. Задачи: Учебная: усвоение учащимися сведений о развитии общества глобальных проблемах человечества понятий прогресс регресс реформа революция глобализация. 2 назовите основные сферы жизни...