82993

Хліб – усьому голова

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Формувати у дітей розуміння цінності хліба як мірила життя як святині як одного найважливіших харчових продуктів. Виховувати бережливе ставлення до хліба повагу до праці людей що зростили хліб. Ілюстрації книжки рушник виставка зразків хлібо-булочних виробів таблички груп прислівя пісня про хліб...

Украинкский

2015-03-05

148.5 KB

0 чел.

     Урок – конференція.

Тема уроку.«Хліб – усьому голова ».

                     

Мета уроку. Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як мірила

                     життя, як святині, як одного найважливіших харчових

                      продуктів.

                     Розвивати усне мовлення, вміння виділяти головне з

                     почутого шляхом аналізу інформації.

                     Виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до

                     праці людей, що «зростили хліб».

Обладнання. Ілюстрації, книжки, рушник, виставка зразків    

                      хлібобулочних виробів, таблички груп,прислів’я,пісня

                      про хліб Зикіної.

Хід уроку.     Організація класу.

Тренінг на привітання та настрою щодо уроку. «Я хочу,

щоб …».  Починає учитель:

«Я хочу щоб урок пройшов не марно,

  Треба встати рівно, гарно.

   І виконуй тільки те,

   Про що мова на уроці йде.» (Потім всі учні говорять свої бажання).

Діти, відгадайте загадку: «У кожнім місті та селі, головний я на столі». (Хліб).

  Сьогодні ми проводимо урок – конференцію за темою «Я називаю хліб святим …».

                  Ми хлібом і сіллю друзів зустрічаємо.

                  Хай в світі буде більше в нас братів,

                  Хай в кожній хаті будуть короваї,

                   Щоб люд ніколи хліба не просив.

В українського народу існує дуже давній звичай зустрічати гостей хлібом – сіллю. На чому підносять хліб – сіль? (На вишитому рушнику). Так його підносили шанованим гостям. Це була ознака гостинності. І ми сьогодні привітаємо гостей давнім звичаєм. (Виноситься хліб – сіль на рушнику).

Здається, що ми знаємо про хліб усе. Хліб – усьому голова. Але скільки цікавого ще можна розповісти про цей продукт харчування. Вважаю, що урок – конференція, який ми проведемо, викличе у вас інтерес, бо діти класу підготували доповіді – повідомлення.

       Всі учні діляться на групи:

 1.історики;

  2.агрономи;

  3.робітники хлібозаводу (технолог, дієтолог, валеолог);

  4.народознавства;

  5.читці.

Учитель.      Народження хліба завжди диво: і багато віків назад, коли наші предки вперше скуштували шматочки обвугленої зернової каші, і тепер, коли ми їмо батони, булки, калачі.

 Слово надається групі істориків.

          Вживати в їжу насіння диких злаків люди почали 15 тисяч років тому. Перш за все пращури навчилися розтирати зерна між каменями та їсти їх змішаними з водою. Минали віки. Люди почали використовувати вогонь для випікання смачнішої зернової каші.

         Перший печений хліб зٰявився у єгиптян. Це було 6 тисяч років тому. Населення цієї країни навчилося розрихляти тісто способом бродіння. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Греки знали 70 рецептів випікання хліба.

        Хліб – символ життя. З давніх – давен він у великій пошані народу. Так вважають і зараз. А чому, дізнаємось  із розповіді іншої групи.

 Учитель. Ми прослухали трошечки історію хліба. А зараз слово передаємо агрономам.

           Багато тисячоліть тому люди навчилися вирощувати жито, пшеницю, овес, просо, ячмінь та інші злаки. Нині зернові займають величезні площі. Найбільшу масу продукції дає пшениця.

  Пшениця – однорічна рослина. Є озимі та ярові форми. Основний хліб Землі – мٰяка пшениця. Її озимі сорти сіють у районах з нежарким кліматом. Наша національна їжажитній хліб. Форма хлібини характерна для українського хлібопеченнякругла, - пов’язана з вірування словٰян у силу сонця.

Гра «Хлібороби». Вибрати ці професії, які потрібні для вирощування хліба. (Шофер, учитель, агроном, тракторист, комбайнер, робітники, льотчики).

Фізкультхвилинка.

Їздив зайчик до млина, лантушок змолов зерна.

Для маленьких ласунців, випік сотню буханців.

Тато наш ходив у ліс, буханців і нам приніс.

Зٰїли ми окрайчикадобрий хліб від зайчика.

Слово надаємо читцям.

     Калачі.

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу,

Зверху маком притрушу,

В піч гарячу посаджу.                               

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі.

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати!      (Г.Демченко.)

А зараз ми послухаємо робітників хлібозаводу.

Технолог.

Раніше процес випікання хліба був дуже трудомісткий. Праця пекаря важка, її можна було порівняти з працею металурга. В наш час створена машинна технологія виробництва хліба. Головне завдання технологів – зберегти якість виробів. Цікаво, з одного зернятка пшениці можна одержати 20 міліграмів борошна,а для приготування одного батона треба змолотити 10 тисяч зернят.

Дієтолог.

Харчові смаки у кожного різні. Але без хліба не живе ніхто. Природа заклала в пшеничне і житнє зерно комплекс життєво необхідних людині поживних речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних  сполук, без яких неможливе життя жодного із нас. Тому зернові продукти не лише забезпечують нормальний розвиток організму, а й стимулюють фізичну та духовну діяльність людини.

Валеолог.

Бажано споживати хліб, який випікається з борошна грубого помолу, а ще корисніше час від часу збагачувати свій раціон пророслою пшеницею. Це цілюще харчування, яке додає бадьорості, підвищує опірність несприятливим факторам.

Читці.

    -    Хліб, як сонце.

  •  Хліб, як сонце, - каже мати.
  •  Хліб. Як сонце, - каже тато,

  А сестра й собі до слова:

-   Хліба й сонця в нас багато.

-   Хліб, як сонце, - кажуть люди,

-   Хліб, як сонце, - з нами всюди.

   А сестричка знов до слова  

- Хліб, як сонце, завжди буде.   (М.Сингаївський.)

Народознавці.

Хліб з пшеничного борошна завжди служив обрядовою їжею, це знайшло своє продовження і в українських традиціях: весільний коровай, паска. Більшість обрядових страв побутує і в наші дні. На свят - вечір подають вареники та коржі з маком, на Василя та Маланки атрибутом святкового столу були пироги, на маковій пекли коржі с маком, на Дмитра пекли обрядовий хліб.

Діти, а як багата усна народна творчість різними загадками,

     прислів’ями, приказками. Будь ласка скажіть нам.

Загадки.   Виріс у полі на добрій землі,

                Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)

                В землю кидалося, на повітрі розгулялося,

                В печі гартувалося, запахом своїм

                Всіх приваблює. (Хліб)

Прислівٰя. На чорній землі білий хліб родить.

                Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

                Найсмачніший хліб від свого мозоля.

                Не той урожай, що на полі, а той що в коморі.

Слухання пісні.

Хвилинка – цікавинка.

У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько 6 тисяч років тому.

Найбільші млинці – метр у діаметрі пекли в Петербузі за велінням імператриці Катерини 2.

На Мадагаскарі ростуть хлібні дерева.

Підсумок.    Тисячу років поряд з людиною хліб. І весь час ми не перестаємо поважати його і віддавати йому належне. Щодня, коли ви берете до рук скибу хліба, згадайте добрим словом усіх тих, хто створює цей продукт харчування. Нехай завжди на вашому столі буде запашний хліб.

(Пригостити всіх гостей короваєм).

Домашня робота.  Малюнки про хліб.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10166. Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники 50.5 KB
  Периодизация развития техники как философская проблема. Основные способы периодизации развития техники. Закономерности исторического развития техники. Проблема периодизации. Предметная сторона Т. Техника и наука. Т как деятельность. ФТ выделяе...
10167. Взаимоотношение науки и техники на различных этапах эволюции техники 50 KB
  Взаимоотношение науки и техники на различных этапах эволюции техники Они не всегда были взаимосвязаны Т долгое время развивалась независимо от всякой науки. Это не означает что в технике не применялись научные знания. Доинженерный период. Но наука не имела дисциплин
10168. Техногенная цивилизация, ее история и перспективы 108 KB
  Техногенная цивилизация ее история и перспективы. Информационное общество это высшая стадия развития техногенной цивилизации. Для характеристики его места в истории вернемся к общим представлениям о развитии культуры. С т.з. современной социальной философии сущ
10169. Чернобыльская радиация в вопросах и ответах 735.41 KB
  Когда в СССР сообщили об аварии на Чернобыльской АЭС Первая информация об аварии прозвучала в программе Время вечером 27 апреля, первая публикация в печати состоялась 28 апреля...
10170. Информационное общество как тип социальной организации 58 KB
  Информационное общество как тип социальной организации. Оценка сущности последней стадии в социальной философии ХХ в. претерпела эволюцию. Первоначально она характеризовалась как постиндустриальное общество Д. Белл технотронное общество З. Бжезинский. В 80х г...
10171. Проблема личности в информационном обществе 150 KB
  Проблема личности в информационном обществе Таким образом можно составить обобщенный свод проблем личности в информационном обществе. 1. Проблемы общения. С одной стороны благодаря Интернету мир превратился в мировую деревню: термин ввел в 70е гг. Маклюэн: все д...
10172. Гуманитарная философия техники. Льюис Мэмфорд: миф машины 44.5 KB
  Гуманитарная философия техникиИнженерная философия техники анализ техники как бы изнутри и в конечном счете интерпретация технического способа бытия человека в мире как парадигматического главного для понимания других типов человеческого мышления и действия мог
10173. Ортега-и-Гассет Х. 31.5 KB
  Х. Ортегаи-Гассет. Испанский философ Хосе Ортегаи-Гассет 18831955 в связи с анализом техники указывал на двойственность человека он отличен от природы и вместе с тем посредством техники он с ней сливается. По мысли Ортегии-Гассета современный мир сделали возможным тр...
10174. Смысл техники в философии Карла Маркса 41.5 KB
  Смысл техники в философии Карла Маркса О смысле техники и ее роли в человеческой истории философы много спорили. Широкое распространение получил марксистский подход который отождествлял технику с объективацией некоторых природных свойств в инструментальных целях тр