83017

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНИХ ОПЕРАЦІЙ НА МІСЦЯХ ЗАГАЛЬНОГО ТА НЕЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Курсовая

Логистика и транспорт

У залежності від обсягу та характеру роботи, яка виконується на МЗК ВР, передбачені: криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищена колія, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад...

Русский

2015-03-06

1.49 MB

4 чел.

Форма № Н-6.01

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра «Управління вантажною і комерційною робото»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація виконання вантажних операцій»

на тему: ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНИХ ОПЕРАЦІЙ НА МІСЦЯХ ЗАГАЛЬНОГО ТА НЕЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Студента (-ки) _____ курсу  ______ групи

напряму підготовки  070101  Транспортні технології  (залізничний транспорт)

_____________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник _____________________________________

        (посада, вчене звання, науковий ступінь)

_____________________________________

       (прізвище та ініціали)

Національна шкала: ___________________

Кількість балів: ____  Оцінка ECTS: _____

Члени комісії

___________ _________________

(підпис)   (ініціали  та прізвище)

___________ _________________

(підпис)   (ініціали  та прізвище)

Харків – 201  рік



Завдання, методичні вказівки, пояснювальна записка для виконання курсової роботи розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри “Управління вантажною і комерційною роботою” 19 березня 2012 р., протокол № 13.

Ця розробка створена для застосування її студентом при виконанні курсової роботи “Організація виконання вантажних операцій на місцях загального та незагального користування” і призначена при розв’язанні питань, які зустрічаються в курсовій роботі та недостатньо розглянуті в спеціальній літературі. При опрацюванні роботи студент також повинен користуватись навчально-методичними джерелами та довідниками.

У тексті розробки наведені розрахункові таблиці і схеми, а також методики їх заповнення.

    Укладачі:

    доцент  А.О. Ковальов,

    ст. викладач А.Л. Обухова,

    асистенти  Г.С. Бауліна,

       Г.Є. Богомазова

Рецензент

д.т.н., доцент УкрДАЗТ      О.М. Огар


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська державна академія залізничного транспорту

Факультет УПП        Кафедра УВКР

Завдання

на розробку курсової роботи

з дисципліни “Організація виконання вантажних операцій”

на тему

“Організація виконання вантажних операцій 

на місцях загального та незагального користування”

студенту групи ____ - ІІ – УПП _________________________________

(прізвище, ініціали)

Вихідні дані

1 Для розрахунку компоновки вантажного району

1.1 Схема розміщення дільниць, до яких примикає вантажна станція Ован (рисунок 1).

Рисунок 1 – Схема розміщення ділянок, до яких примикає вантажна станція Ован

 

1.2 Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. тонн (таблиці 1, 2, 3, варіант __ ).

2 Для розрахунку фронту зливу (наливу) нафтопродуктів

2.1 Кількість цистерн в одній подачі  - 6;  8;  10;  12;  15.

2.2 Характеристика рухомого складу: довжина 4-вісної цистерни – 12950 мм; місткість 4-вісної цистерни – 59 т.

2.3 Маса вантажу в одному маршруті, , т -                .

2.4 Річний вантажопотік ст. Ован, , т -                  .

2.5 Площа поперечного перетину трубопровода, , м2 – 0, 07065

2.6 Кількість трубопроводів, що використовується паралельно, 

- 4;  5;  6;  7.

 2.7 Щільність нафтопродукта, , т/м3 0,7 (бензин);   0,8 (дизельне паливо);   0,89 (мазут).

 2.8 Час на подачу цистерн на естакаду, , хв – 20, час на забирання цистерн з естакади, , хв – 10.

 2.9 Площа поперечного перетину зливного отвору, , м2 – 0, 0314.

Дата видачі завдання “ _____ ” _________________ 20 __ р.

Строк закінчення виконання проекту “ _____ ” ________________ 20 __ р.

Керівник проекту ___________        _____________________

(підпис)      (ініціали і прізвище)


Таблиця 1 – Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. т. (варіант 1)

На/З

Рід вантажу

А

Б

ОВАН

Коефіцієнт нерівномір-

ності, α

Доля вантажо-

потоку, μ, який перево-

зиться у вагонах

4-віс

них

8-віс

них

А

Вугілля (антрацит, кам’яне)

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера-2000 кг)

Тарно –штучні вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона-18,5 т)

-

-

-

-

-

-

800

150

70

1,2

1,0

1,2

0,8

1,0

1,0

0,2

-

-

Разом

-

-

1020

-

-

-

Б

Гравій, пісок,вапняне каміння

Цемент усякий

Бумага газетна у рулонах

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера-2000 кг)

Тарно – штучні вантажі (середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-18,5 т)

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1000

350

70

100

100

1,1

1,0

1,1

1,0

1,1

0,8

1,0

1,0

1,0

1,0

0,2

-

-

-

-

Разом

-

-

1620

-

-

-

ОВАН

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера-2000 кг)

Тарно–штучні  вантажі (середнє завантаження 4-вісного вагона-18,5 т)

150

230

100

150

-

-

1,0

1,1

1,0

1,0

-

-

Разом

380

250

-

-

-

-

Час на подачу (забирання) вагонів від сортувальних колій станції до вантажних пунктів, хвилин

7

Час на розстановку, перестановку або збирання на один вагон, хвилин

1,2


Таблиця 2 – Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. т. (варіант 2)

На/З

Рід вантажу

А

Б

Ован

Коефіцієнт нерівномір-

ності, α

Доля вантажо-

потоку, μ, який перево-

зиться у вагонах

4-

віс-

них

8-

віс-

них

А

Цукор (пісок, рафінад)

Цегла силікатна

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -

1800 кг)

Тарно – штучні вантажі(середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-20,5 т)

-

-

-

-

-

-

-

-

100

200

150

150

1,0

1,1

1,0

1,1

1,0

1,0

1,0

1,0

-

-

-

-

Разом

-

-

600

-

-

-

Б

Щебінь, гравій, пісок

Цемент усякий, гіпс будівельний

Вугілля (антрацит, кам’яне)

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера –

1800 кг)

Тарно – штучні вантажі (середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-20,5 т)

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

750

250

300

100

150

1,2

1,0

1,0

1,0

1,1

0,8

1,0

0,6

1,0

1,0

0,2

-

0,4

-

-

Разом

-

-

1550

-

-

-

ОВАН

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера -

1800 кг)

Тарно–штучні вантажі (середнє завантажен-ня 4-вісного вагона-20,5 т)

150

70

100

100

-

-

1,0

1,1

1,0

1,0

-

-

Разом

220

200

-

-

-

-

Час на подачу (забирання) вагонів від сортувальних колій станції до вантажних пунктів, хвилин

6

Час на розстановку, перестановку або збирання на один вагон, хвилин

1


Таблиця 3 - Річні місцеві вантажопотоки станції Ован по родам вантажів в тис. т. (варіант 3)

На/З

Рід вантажу

А

Б

ОВАН

Коефіцієнт нерівномір-

ності, α

Доля вантажо-

потоку, μ, який перевозиться у вагонах

4-віс-

них

8–віс-

них

А

Ліс круглий (сосна, береза),

довжина пакета–6,5 м

Пиломатеріали (сосна, береза),

довжина пекета – 5,0 м

Щебінь, гравій

Вантажі в універсальних 3 тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера – 1900кг)

Тарно–штучні вантажі (серед. завантаж. 4-вісн. вагона – 18,0т)

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

830

170

300

48

18

1.2

1.2

1.0

1.0

1.1

0.7

0.7

1.0

1.0

1.0

0.3

0.3

-

-

-

Разом

-

-

1366

-

-

-

Б

Цемент усякий

Сталь прокатна

Цукор (пісок, рафінад)

Вантажі в універсальних 3 тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера – 1900кг)

Тарно – штучні вантажі (середнє завантаж. 4-вісн. вагона –18.0т)

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

200

150

100

48

14

1.1

1.0

1.3

1.3

1.1

1.0

1.0

1.0

1.0

1.0

-

-

-

-

-

Разом

-

-

512

-

-

-

ОВАН

Холодильники побутові („Дніпро”, ”Кристал”, ”Норд”)

Вантажі в універсальних 3 тонних контейнерах (середнє завантаження контейнера – 1900кг)

Тарно –штучні вантажі (середнє завантаж. 4-вісн. вагона – 18.0т)

5

48

17

6

48

13

-

-

-

1.0

1.0

1.1

1.0

1.0

1.0

-

-

-

Разом

70

67

-

-

-

-

Час на подачу (забирання) вагонів від сортувальних колій станції до вантажних пунктів, хвилин

6

Час на розстановку, перестановку або збирання на один вагон, хвилин

1,2

Додаток до таблиць 1, 2, 3 (за варіантами) – Коригування вихідних даних

Для вибору варіанта завдання студент (слухач) бере суму двох останніх цифр номера залікової книжки та використовує відповідні коефіцієнти.

Для розділу 1

Для розділу 2

Сума двох останніх цифр номера залікової книжки

Варіант 1

(Таблиця 1)

Варіант 2

(Таблиця 2)

Варіант 3

(Таблиця 3)

Кількість цистерн в одній подачі (nn)

Маса вантажу в маршруті (Gм), т

Річний вантажопотік (Qр), тис т

Кількість трубопроводів (Z)

Щільність нафтопродукту (ρн), т/м3

0

К1

6

2200

800

4

0,7 (бензин)

1

К1

8

2250

850

5

0,8 (дизпаливо)

2

К1

10

2300

900

6

0,89 (мазут)

3

К2

12

2350

950

7

0,7 (бензин)

4

К2

15

2400

1000

4

0,8 (дизпаливо)

5

К2

6

2450

1050

5

0,89 (мазут)

6

К3

8

2500

1100

6

0,7 (бензин)

7

К3

10

2550

800

7

0,8 (дизпаливо)

8

К3

12

2600

850

4

0,89 (мазут)

9

К4

15

2650

900

5

0,7 (бензин)

10

К4

6

2700

1000

6

0,8 (дизпаливо)

11

К4

8

2750

1050

7

0,89 (мазут)

12

К5

10

2800

1100

4

0,7 (бензин)

13

К5

12

2850

800

5

0,8 (дизпаливо)

14

К5

15

2900

850

6

0,89 (мазут)

15

К6

8

2950

900

7

0,7 (бензин)

16

К6

8

3000

950

4

0,8 (дизпаливо)

17

К6

10

3050

1000

5

0,89 (мазут)

18

К1

12

3100

1050

6

0,7 (бензин)

Примітка: кожне значення річних вантажопотоків у таблиці 1, 2 або 3 завдання (для всіх вантажів) помножити на відповідний коефіцієнт коригування:

1) значення коефіцієнтів коригування вантажопотоків:

К1 – 1,2

К2 – 1,1

К3 – 1,0

К4 – 0,9

К5 – 0,8

К6 – 0,7

2) при виборі варіантних вантажів у таблиці 1 необхідно обрати лише один вантаж (наприклад: або гравій, або пісок, або вапняне каміння (варіант 1))

Телефон кафедри УВКР (для довідок) (057)730-10-85.


УкрДАЗТ

Н.контр.

Затверд.


Вступ

Вантажні пристрої та колійний розвиток, які б відповідали вантажній роботі, що виконується на місцях загального користування (МЗК), згідно з вимогами сконцентровані в одному районі станції – на МЗК вантажного району (ВР) загального типу.

Розташування ВР на станції забезпечує: зручне сполучення з районами міста та промисловими підприємствами, вільний під’їзд транспортних засобів при виконанні операції з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів.

У залежності від обсягу та характеру роботи, яка виконується на МЗК ВР, передбачені: криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищена колія, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипучих вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарна контора та інші необхідні допоміжні будинки та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу вантажно-розвантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та ін.).

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип та продуктивність обладнання встановлюється проектом в залежності від роду вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт.



1 Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування

1.1 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції Ован

Прибуття (вивантаження) або відправлення (навантаження) для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах, т, та загальне за середню добу максимального місяця визначені за формулами

 

Зміст

Вступ

9

1

Організація виконання вантажних операцій на місцях загального користування........................................................................................

10

1.1

Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків вантажного району станції Ован............................................................................................

10

1.2

Розрахунок потрібних складських площ (по питомому навантаженню) та визначення габаритних розмірів складів...........

13

1.3

Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції в залежності від способу їх виконання ............................................................................................

19

1.4

Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг...................

21

1.5

Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завозу і вивозу вантажів……............

23

1.6

Розробка схеми компонування споруд вантажного району………

27

2

Організація вантажної роботи на місцях незагального користування (розрахунок фронту зливу (наливу) нафтопродуктів) ..................................................................................

30

Висновки.......................................................................................................

31

Додаток А Вибір раціональних типів вагонів для перевезення вантажів.........................................................................................................

35

Додаток Б Середня розрахункова маса вантажу, Р, на 1м2 площі складу............................................................................................................

36

Додаток В Розрахункова тривалість зберігання вантажу на складі, tз

37

Додаток Г Коефіцієнт, β, який враховує додаткову площу складу.........

37

Список використаних джерел……….........................................................

38

КРУ. 102.00.00 ПЗ

Зм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Розробив

Організація виконання вантажних операцій на місцях загального та незагального користування

Літера

Лист

Листів

Перевір.

і

9

41

(1.1)

де  Q4, Q8 – прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця у тоннах відповідно в 4- і 8-вісних вагонах;

Qд, Qр – загальне прибуття або відправлення кожного роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця і за рік;

α – коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів (див. таблиці 1, 2, 3 до завдання);

μ4, μ8 – частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах (див. таблицю 1, 2, 3 до завдання).

Результати розрахунків Q4, Q8 і Qд наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

Прибуття або відправлення для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначені за формулами

Q4 = (α μ4 Qp) / 365;

Q8 = (α μ8 Qp) / 365;

Qд = Q4 + Q8,

(1.2)

де U4, U8 – кількість відповідно 4- і 8-вісних вагонів;

P4, P8 – технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. додаток А);

Uд – загальне прибуття або відправлення кожного роду вантажу в середньому за добу, ваг.

Результати розрахунків U4, U8 і Uд наведені у відповідних графах таблиці 1.1.

При розрахунках Q і U округлені до більшого цілого числа.

В таблиці 1.1 необхідно передбачити такі підсумкові рядки: прибуття з А, прибуття з Б, разом по прибуттю (А+Б), відправлення на А, відправлення на Б, разом по відправленню (А+Б). Ці підсумки отримані шляхом складання встановлених розрахунковим шляхом значень Q і U (графи 3 і 9-28).


Таблиця 1.1 – Вантажопотоки ВР станції Ован на розрахункову добу за родами вантажів в тоннах (Qд) і вагонах (Uд)

U4 = Q4 / P4;

U8 = Q8 / P8;

Uд = U4 + U8,

Примітка. * Числівник – кількість вантажу, що відправляється на А:

Знаменник – кількість вантажу, що відправляється на Б.

На

-

Із

Найменування вантажу

Qріч

тис. т

μ

Ртех, т

А

Б

Ован

РАЗОМ

μ 4

μ 8

Р4

Р8

Qд, т

Uд, ваг.

Qд, т

Uд,ваг.

Qд, т

Uд,ваг.

Q4

Q8

Ра-

зом

U4

U8

Ра-

зом

Q4

Q8

Ра-

зом

U4

U8

Ра-зом

Q4

Q8

Ра-

зом

U4

U8

Ра-

зом

Qд

Uд,

ваг.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

А

Прибуття з А

Б

Прибуття з Б

Всього прибуття (А+Б)

Ован

Всього відправлення (А+Б)


1.2 Розрахунок потрібних складських площ (по питомому навантаженню) та визначення габаритних розмірів складів

Площа , м2, необхідна для зберігання вантажів, які прибувають або відправляються з ВР, визначена за питомим навантаженням як

(1.3)

де  Qрск – річний вантажообіг складу ВР за вантажем, що розглядається, т;

Qдск – розрахунковий добовий вантажообіг вантажу, що розглядається, т/добу

,

або

,

(1.4)

де  v – питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу ВР (див. таблицю 1, 2, 3 завдання);

tз – розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, діб;

– коефіцієнт, який враховує додаткову площу на проходи, проїзди для вантажно-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

ε – коефіцієнт, який враховує прямий варіант перевантаження, приймаємо від 0,10 до 0,20;

Р – розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.

Значення Р, tз і  прийнято згідно [] і наведено в Додатках Б, В і Г.

Результати розрахунків fск наведено у таблиці 1.2.


Таблиця 1.2 – Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибуттю і відправленню

Примітки до графи 4

1 НП – навалочна площадка;

2 КП – контейнерна площадка;

3 АС – ангарний склад;

4 КС – критий склад;

5 ПВВ – площадка для великовагових вантажів

Найменування

вантажу

Прибут-тя (П)

Відправ-лення (В)

Прибуття або від-правлення вантажу за розрахун-кову добу, т/добу

Тип складу або прист-рою

Параметри для розрахунку потрібної площі складу

Площа складу, яка потрібна для зберіган-ня вантажу, fск, м2

tз,

діб

Р,

т/м2

ε

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

У проекті передбачені спеціалізовані або об’єднані склади для зберігання вантажів, що прибувають та відправляються (контейнерні площадки, ангарний склад). Окрім того, однорідні (припускаючі сумісне зберігання) вантажі при незначному їх вантажообігу перероблюються на одному складі (ангарний склад).

За даними таблиці 2 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів ВР (наприклад, F1=f1+f2; F2=f3; F3=f5+f8+f9+f11 і так далі).

Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектований одноповерховий ангарний склад з внутрішнім розташуванням вантажно-розвантажувальних колій, обладнаний пристроями пожежної і вартової сигналізації. Одноповерхові склади з внутрішнім розміщенням вантажно-розвантажувальних колій (ангарні склади) можуть бути однопрольотними (24 або 30 м), двопрольотними (24+24 або 30+30 м), трипрольотними (24+30+24 м), якщо є сортування вантажів. Кількість колій та платформ в багатопрольотних складах повинна відповідати характеру і розмірам операцій, що виконуються. Для цементу, гіпсу і вапна передбачено однопрольотний критий склад із зовнішнім розташування залізничних колій.

Для переробки контейнерних та великовагових вантажів передбачені контейнерні та великовагова площадки, які обладнані двоконсольними козловими кранами. Розміри їх встановлено в залежності від технологічного процесу роботи і вибраних засобів механізації та автоматизації.

На ВР запроектована висока платформа. Вїзд з торцевого боку на відкриту платформу споруджено на рівні підлоги вагона і має поздовжній ухил не крутіше 1/7, а для вантажно-розвантажувальних машин – не крутіше 1/10.

Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектована підвищена колія, яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вітрів у даному районі на довжину не менше 50 м від складів тарно-штучних вантажів і контейнерного пункту. Склад для вивантаження хімічних (неотруйних) та пиляних вантажів розташовується не ближче 300 м від службових та житлових будівель.

На ВР передбачено вантажно-розвантажувальні колії і платформу з під’їздами до неї для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.

Результати встановлення потрібної кількості складів ВР наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Відомості про склади ВР

Примітка – Будівельна довжина ангарних складів прийнята кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ – 12 м, навалочних площадок – 3 м.

№ скла-ду

Тип складу

Вантажі, які треба

зберігати

в складі

Спеціалі-зація

складу

Загальна пло-

ща складу Fск, м

Розміри складу, м

ширина

довжина

будівель-

на,

Вск

роз-раху-нкова,

Lрск

буді-вель-

на,

Lск

1

2

3

4

5

6

7

8

Розрахункова довжина складу , м, визначена як

(1.5)

де Fск – прийнята (після об’єднання) площа складу, м2;

– будівельна ширина складу, м.

Далі приймається будівельна довжина складу Lск  1], яка повинна бути не менше розрахункової довжини L рск вантажно-розвантажувального фронту як з боку залізниці , так і з боку автотранспорту .

У свою чергу,

(1.6)

(1.7)

де   – кількість вагонів, які проходять вантажні операції у даному складі за розрахункову добу;

Lв – довжина вагона, м;

Кпод – кількість подач вагонів до даного складу за добу.

Мінімальна кількість подач

(1.8)

де  Тпер – тривалість перерв у роботі складу, приймаємо від 0,5 до 2,0 год.;

tнв – тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год.;

tпз – час на подавання, розстановку, збирання та забирання групи вагонів, год.;

– розрахунковий добовий вантажообіг обєднаного складу, т (див. таблицю 1.1);

Lа фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м [, таблиці 2.3 і 2.4];

tа – середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймаємо від 0,1 до 0,5 год. у залежності від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження;

Та – середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год;

qa – середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює yga, т;

ya – коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (прийнятий приймаємо від 0,6 до 1,0, в залежності від роду вантажу та способу його перевезення);

ga – вантажопідйомність автомобіля, т.

Результати розрахунків  та наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Розрахункова довжина вантажно-розвантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів ВР

,



1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції в залежності від способу їх виконання

Використовуючи [2 - 7], вибрати для кожного складу, згідно з вантажами, що переробляються у ньому, вантажно-розвантажувальні машини, встановити їх потрібну кількість і норми часу на виконання вантажно-розвантажувальних робіт на один вагон.

Потрібна кількість вантажно-розвантажувальних машин визначена як

№ скла-ду

Lск,

м

Uдск,

ваг.

Кпод

Lв,

м

Lфз,

м

Qдск,

т

Lа,

м

ta,

год

Та,

год

ga,

т

γа

Lфа,

м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

(1.9)

де 2 – кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;

Пе – експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює

,

(1.10)

де Qзм – змінна норма виробітку вантажно-розвантажувальної машини, т/зм [6];

7 – розрахункова тривалість зміни, год;

Ко – коефіцієнт, який ураховує використання машини протягом зміни, приймаємо від 0,70 до 0,80.

Результати встановлення потрібної кількості вантажно-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами, визначені згідно з [] і наведено у таблиці 1.5.


Таблиця 1.5 – Засоби механізації та норми часу на виконання вантажних робіт

,


1.4 Визначення потрібної кількості товарно-багажних ваг

Потрібна кількість товарно-багажних ваг для кожного критого складу визначена як

скла-ду

Найменування вантажу

Кількість вагонів, які прохо-дять вантажні операції за добу

Виван-тажен-

ня (В)

Наван-тажен-

ня (Н)

Кіль-кість подач, Кпод

Середня кіль-

кість вагонів

у пода-

чі

Тип ВРМ

або прист-рою

Кількість ВРМ

або вантаж-ний фронт, ваг.

Норма

часу на наван-таження (розван-таження) 4-вісного вагона

год

хв

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

(1.11)

де ρ – частка вантажообігу, яка потребує переваження, приймаємо від 0,20 до 0,40;

ПТВ – продуктивність ваг, т/добу, яка дорівнює

,

(1.12)

де ТПР – тривалість перерв у роботі ваг (перевірка ваг, передавання складу при зміні черг та ін.), приймаємо від 1,0 до 4,0 год.;

tВАЖ – тривалість однієї операції важення з урахуванням часу на переміщення, укладання, знімання з ваг та складування вантажу, приймаємо від 0,10 до 0,30 год;

РВ – найбільше навантаження рухомих ваг, РВ – 1,0; 2,0; 3,0 т, постійних (врізних) – 5,0 т;

η – коефіцієнт використання навантаження ваг при зважуванні, приймаємо від 0,40 до 0,80.

Результати розрахунків по визначенню потрібної кількості NТВ наведено в таблиці 1.6.


Таблиця 1.6 – Відомості про потрібну кількість товарно-багажних ваг

,


1.5 Визначення потрібної кількості автомобілів та причепів при здійсненні централізованого завозу і вивозу вантажів

Потрібна кількість автомобілів без причепів при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів автомобілями залізниці визначена як

скла-

ду

Тип складу

Вантаж, який потребує зважування у складі

,

т/добу

ρ

ТПР,

год.

tВАЖ,

год.

РВ,

т

η

ПТВ,

т/добу

NТВ,

шт.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

(1.13)

де δ – частка вантажопотоку, який перевозиться автомобілями без причепів, приймаємо від 0,50 до 0,70;

Оа – обіг автомобіля, год.;

2 – максимальна кількість вантажних операцій, які виконують з автомобілем за один обіг;

 – коефіцієнт використання автомобіля за пробігом (відношення часу руху автомобіля з вантажем до загального часу).

Потрібна кількість автомобілів з причепами при здійсненні централізованого вивозу і завозу вантажів визначена як

,

(1.14)

де  Оап – обіг автомобіля з причепом, год.;

gп – вантажопідйомність причепа, т.

Автомобілі у місті працюють за різними схемами. Більша частина з них має дві вантажні операції (навантаження та розвантаження). Автомобілі при перевезенні дрібних відправок, контейнерів та інших вантажів курсують за схемою “трикутника” (рисунок 2).

Рисунок 2 – Схема курсування автомобілів за “трикутником”

Сипучі та лісні вантажі, а також борошно, крупи, цукор і папір розвозять за маятниковою схемою (рисунок 3).

Рисунок 3 – Маршрут курсування автомобілів за маятниковою схемою

З урахуванням вказаних схем роботи автотранспорту середня тривалість обігу автомобіля для кожної з них відповідно буде

,

(1.16)

Обіг автомобіля з причепом, год., дорівнює

Оа'

(1.15)

Оа''

(1.17)

а обіг автомобіля з причепом для сипучих вантажів –

Оап' 

(1.18)

де  – час на навантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;

– час на вивантаження автомобіля (причепа) на станції, год.;

– час на вивантаження автомобіля (причепа) у одержувача, год.;

– тривалість навантаження автомобіля (причепа) у відправника, год.;

– середня тривалість чекання автомобілем вантажних операцій на станції, приймаємо від 0,10 до 0,20 год.;

t1 – тривалість руху автомобіля від станції до одержувача, год.;

t2 – те ж від одержувача до відправника, год.;

t3 – те ж від відправника до станції, год.;

– тривалість зважування автомобіля (причепа), приймаємо від 0,05 до 0,08 год. та приймається тільки для сипучих вантажів.

Розрахунки по визначенню обігу автомобілів наведено в таблиці 1.7, а по встановленню потрібної кількості автомобілів – в таблиці 1.8.

Таблиця 1.7 – Визначення обігу автомобілів

Оап'' 

Таблиця 1.8 – Визначення потрібної кількості автомобілів

скла-

ду

Найменування вантажу

,

год

tзв,

год

t1, год

tво, год

t2,

год

tнв,

год

t3,

год

, год

, год

Оа, год

Оап, год

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13


1.6 Розробка схеми компонування споруд вантажного району

В залежності від місцевих умов, ВР можуть бути тупикового або наскрізного типу з послідовним або паралельним розташуванням приймально-відправних колій відносно вантажних фронтів. Схеми компонування ВР наведено у [1, 3, 4, 8]. На рисунку 5 (для одного із двох рекомендованих варіантів (рис. 4)) наведено схему, яку мають всі раніше запроектовані склади.

1 – контейнерна площадка; 2 – склад для тарних і штучних вантажів; 3 – площадка для великовагових вантажів; 4 – підвищена колія для розвантаження сипких вантажів; 5 – склад для мінерально-будівельних матеріалів; 6 – платформа для колісних вантажів; 7 – крита платформа для безпосереднього перевантаження «вагон-автомобіль»; 8 – службово-технічна будівля з побутовими приміщеннями

1 – контейнерна площадка; 2 – ангарний склад; 3 – площадка для великовагових вантажів; 4 – підвищена колія для насипних вантажів; 5 – критий склад

Рисунок 4 – Схема вантажного району тупікового типу

Окрім того, на схемі передбачена одна колія з улаштуванням підїздів до неї для безпосереднього перевантаження з вагонів у автомобілі та навпаки. Спеціальний склад для в’язких будівельних матеріалів (вапна, цементу, гіпсу та ін.), а також інші склади для пилових вантажів розташовуються у віддалені від житлових кварталів, складів штучних вантажів і контейнерних площадок не менше, ніж на 50 м.

Товарна контора розташована поблизу від автомобільної брами. Побутові приміщення прийомоздавальників знаходяться у будівлі товарної контори або в окремій будівлі на території ВР. ВР має огорожу, протипожежні засоби, зв’язок, освітлення, відповідні споруди, а автомобільні дороги та вантажно-розвантажувальні площадки мають тверде покриття.

На станції, на якій проводиться навантаження та вивантаження навалочних і насипних вантажів, передбачені вагонні ваги. Вагова колія розташована у горловині колій ВР, яка веде до фронтів навантаження-розвантаження, та ізольована від пропуску вагонів, які не потребують зважування, і локомотивів. Колія до ваг наскрізна, пряма та горизонтальна. Пряма ділянка прийнята не менш 15 м з кожного боку від ваг.

Автомобільні ваги розташовані на території ВР поблизу вїзду, але так, щоб вони не заважали проїзду автомобілів, які не треба зважувати.

На станції для перевірки габариту навантаження на відкритому рухомому складі передбачена габаритна брама або спеціальний пристрій для автоматичної сигналізації про негабаритність вантажів.


            Рисунок 5 – Схема вантажного району


2 Організація вантажної роботи на місцях незагального користування  (розрахунок фронту зливу (наливу) нафтопродуктів)

Залізничні та автомобільні під’їзні колії разом із зливними (наливними) пристроями називають фронтом зливу (наливу) [9, 10].

Довжина фронту зливу на естакаді

скла-

ду

Найменування вантажу

,

т

δ

ga,

т

gп,

т

ya

βа

Та,

год

Оа,

год

Оап,

год

А,

шт

Ап,

шт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

(2.1)

де  - кількість цистерн в одній подачі (див. завдання);

 - довжина цистерни, м (див. завдання).

                                       =            м.

Число наливних маршрутів розраховується за річною вантажопереробкою (наливу-зливу) нафтопродуктів

,

(2.2)

де  - коефіцієнт нерівномірності прибуття (відправлення) нафтопродуктів, приймаємо від 1,2 до 1,5;

- коефіцієнт нерівномірності добової подачі вагонів ( = 1,3 – 2,0 при N< 10 цистерн; = 2,0 при N > 10 цистерн);

- маса вантажу в одному маршруті, т (див. завдання);

- річний вантажопотік, т (див. завдання).

                                                               =  .

Тривалість зливу (наливу) цистерн

,

(2.3)

де    - місткість цистерни, т (див. завдання);

- середня швидкість руху нафтопродуктів у трубопроводі, приймаємо від 1,0 до 2,5 м/с;

- площа поперечного перетину трубопровода, м2 (див. завдання);

- кількість трубопроводів, що використовується паралельно (див. завдання);

- щільність нафтопродуктів, т/м3 (див. завдання).

                                                                        =                хв.

Загальний час, що витрачається на злив і налив

,

(2.4)

де  - тривалість підготовчих операцій, хв;

- тривалість заключних операцій, хв.

Тривалість підготовчих операцій (відкриття люків, заправка шлангів) та заключних операцій (прибирання шлангів, замірювання рідини в цистернах, закриття люків) складає від 2 до 2,5 хв на одну цистерну.

                                                   =             хв.

Тривалість зайняття естакади

,

(2.5)

де  - тривалість подачі цистерни на естакаду, хв (див. завдання);

- тривалість прибирання цистерн з естакади, хв (див. завдання).

                                                             =             год.

Якщо злив (налив) нафтопродуктів здійснюється тільки маршрутами, то необхідна кількість естакад для нафтобази

,

(2.6)

де  - кількість маршрутів за добу, що наливають.

                                                  =  .

Тривалість зливу нафтопродуктів, що не потребують попереднього розігріву, через нижній зливний пристрій цистерни , хв., визначається за формулою

,

(2.7)

де  - коефіцієнт стиснення струменя, приймаємо 0,6;

- площа поперечного перетину зливного отвору, м2 (див. завдання);

- середня швидкість витікання нафтопродуктів із зливного отвору, м/с, приймаємо від 1,2 до 2 м/с.

=                                                                  +                +                =               хв.

Пропускна спроможність наливних та зливних пристроїв, що виражається у кількості цистерн, які можна залити та злити протягом доби, визначається за формулою

,

(2.8)

                                                            =                    цистерн.


Висновки

У висновках вказуються основні результати, що отримані при виконанні курсової роботи.


Додаток А

(довідковий)

Таблиця А.1 – Вибір раціональних типів вагонів для перевезення вантажів (варіант __ ) (заповнюється відповідно до даних варіанту завдання, що містяться в таблиці 2)

.

-

ПВ

4

64,0

68,0

21,8

18,0

Ртек = QнПн = 1,8·10=18,0т

Ртекз = (1,8+0,6)·10=24,0т

(брутто, з урах. маси конт)

Примітки:

  1.  У графі 8 технічні норми завантаження вагонів наведені з урахуванням фактичної вантажопідйомності вагона, яка вказана на бокових стінках, котлі цистерни або бортах платформи (трафаретної вантажопідйомності).
  2.  Технічна норма завантаження універсальними контейнерами вагона вказана без урахування маси тари контейнерів.


Додаток Б

(довідковий)

Таблиця Б.1 – Середня розрахункова маса вантажу, Р, на 1м2 площі складу

Найменування вантажу

№ тариф. гр. ванта-жу

Характеристика вагона

Тех. норма заван-таж. вагона,

т

Примітка

тип

кіль-кість осей

ванта-жопід-йомн,

т

повн.

об’єм кузова, м

маса тари, т

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Щебінь (гравій)

23

ПВ

4

8

69,0

125,0

73,0

137,5

22,0

45,1

69,0

125,0

Навалом

Ліс круглий

(сосна)

08

ПВ

4

8

69,0

125,0

73,0

137,0

22,0

45,1

55,0

82,5

1п = 13,0м (2 пакета)

1п = 19,0м (3 пакета)

Пиломатеріали

(сосна)

09

ПВ

4

8

69,0

125,0

73,0

137,0

22,0

45,1

44,0

56,5

1п = 10,0м (2 пакета)

1п = 15,0м (3 пакета)

Тарно-штучні вантажі

-

КР

4

68,0

120,0

24,7

18,0

Пакетами на піддонах

N = 25 шт

Цемент

28

КР

ЦМВ

4

4

68,0

74,0

120,0

60,0

24,7

23,2

68,0

74,0

У мішках до 50 кг

Портландцемент, насипом

Сталь прокатна

32

ПВ

4

69,0

73,0

22,0

69,0

В пакетах, листова

Цукор-пісок

(рафінад)

52

КР

4

68,0

120,0

24,7

68,0

(63,0)

У мішках Рміш<50 кг

(в картонних ящиках)

Вугілля

16

ПВ

4

8

69,0

125,0

73,0

137,5

22,0

45,1

69,0

125,0

Камяне та ін.

Навалом з “шапкою”

Холодильники побутові

40

КР

4

68,0

120,0

24,7

10,2

17,5

136 шт. у вагоні

146 шт. у вагоні

Цегла

26

ПВ

4

69,0

73,0

22,0

69,0

Силікатна у пакетах,

Рпак = 2,8 т

Пісок (вапняне каміння)

23

ПВ

4

8

69,0

125,0

73,0

137,5

22,0

45,1

69,0

125,0

Навалом

Гіпс

23

КР

4

68,0

120,0

24,7

68,0

Будівельний (у мішках)

Рміш<60 кг

Папір газетний

13

КР

4

68,0

120,0

24,7

28,5

В рулонах 42 шт.,

Ширина 1620 мм

Вантажі в універсальних 3-тонних контейнерах

Рід вантажу

Найменування складу

Маса Р, т/м2

1 Тарні та штучні вантажі по вагонних відправках

Критий склад або платформа

0,85

1.1 В загальному складі

1.2 В спеціалізованому складі

1.2.1 Промислові товари широкого вжитку (трикотаж, взуття, одяг та ін.)

Критий склад або платформа

0,25

1.2.2 Меблі

0,25

1.2.3 Папір

1,10

2 Тарні та штучні вантажі при дрібних відправленнях

0,40

3 Тарні вантажі в контейнерах

Площадка для контейнерів

0,50

4 Великовагові вантажі

Площадка для великовагів

0,90

5 Вантажі, що перевозяться навалом

Площадка для вантажів, що перевозяться навалом

1,10

Примітка:

В тих випадках, коли перевищують легковагові вантажі або застосовується стелажне зберігання вантажів, площу складу треба розрахувати, дивлячись на масу вантажу на 1м2, яка визначається у роботі.



Додаток В

(довідковий)

Таблиця В.1 – Розрахункова тривалість зберігання вантажу на складі, tз

Рід вантажу

Тривалість зберігання, діб

до відправлення

по надходженню

1 Тарні та штучні вантажі в критих складах:

при повагонних відправках

1,5

2,0

2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах

1,0

2,5

3 Великовагові вантажі

1,0

2,0

4 Колісні вантажі та сільгосптехніка

1,0

2,5

5 Цемент, вапно, гіпс, крейда, мінеральні добрива

-

2,5

6 Вантажі, що перевозяться навалом

2,5

3,0

Примітка:

Для порожніх контейнерів розрахунковий термін знаходження на контейнерній площадці – одна доба.

Додаток Г

(довідковий)

Таблиця Г.1 – Коефіцієнт, β, який враховує додаткову площу складу

Склад вугілля та не рудних (мінерально-будівельних) матеріалів

1,5


Список використаних джерел

  1.  Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах СССР МПС СССР [Текст] : (ВСН 56-78 : инструкции / Минтрансстрой СССР, МПС СССР. [Срок введ. в действие 01.01.79]). – М. : Транспорт, 1978. – 175 с. : ил. - Б. ц. ББК 656.21.001.2.
  2.  Погрузочно-разгрузочные работы с насыпными грузами [Текст] : справочник / Д. С. Плюхин, Е. Г. Угодин, Е. А. Иконников, Л. И. Алькинская; Под ред. Д. С. Плюхина. – М. : Транспорт, 1989. – 303 с.: ил., табл. - Библиогр.: с. 295 - 297. ISBN 5-277-00604-4.
  3.  Типовой технологический процесс работы грузовой станции. МПС СССР [Текст]. – М. : Транспорт, 1991. – 216 с.
  4.  Котенко, А. М. Управління вантажною і комерційною роботою на залізничному транспорті [Текст] : підручник / А. М. Котенко. - 2-е вид. - Харків : ПП вид-во "Нове слово", 2005. - Ч. 2. - 384 с. - ISBN 966-7593-39-8.
  5.  Повороженко, В. В. Повышение производительности грузового вагона [Текст] / В. В. Повороженко, И. А. Орлова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Транспорт, 1979. – 215 с.
  6.  Единые нормы выработки и времени на вагонные, автотранспортные и складские погрузочно-разгрузочные работы [Текст] : [утв. Госуд-ным комитетом Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам 02.10.1975] : обязательны для применения на предприятиях и в организациях народного хозяйства СССР. – изд. 3-е, откор. и доп. – М. : Транспорт, 1987. – 256 с.
  7.  Падня, В. А. Погрузочно- разгрузочные машины [Текст] : справочник / В. А. Падня. – М. : Транспорт, 1981. – 448 с.
  8.  Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте [Текст] : учебник для студентов ВУЗов / Под ред. проф. А. А. Смехова. – М. : Транспорт, 1990. – 351 с.
  9.  Гриневич, Г. П. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на железнодорожном транспорте [Текст] : учеб. для вузов железнодорожного транспорта / Г. П. Гриневич. – М. : Транспорт, 1981. – 237 с.
  10.  Гриневич, Г. П. Комплексно-механизированные и автоматизированные склады на транспорте [Текст] / Г. П. Гриневич. – М. : Транспорт, 1976. – 280 с.
  11.  Збірник № 5 Правил перевезень і тарифів на залізничному транспорті [Текст] : [Зареєстровано в Мін. юстиції України 24.11.200 р. за № 875/5096] : Видається на підставі ст. 5 Статуту залізниць України. – К. : Укрзалізниця, 2001. – 76 с. - ISBN 966-7652-00-9.


ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНИХ ОПЕРАЦІЙ НА МІСЦЯХ ЗАГАЛЬНОГО ТА НЕЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Завдання, методичні вказівки, пояснювальна записка для виконання курсової роботи з дисципліни “Організація виконання вантажних операцій”

КРУ. 102.00.00 ПЗ

Відповідальний за випуск Бауліна Г.С.

Редактор  _________________________

Рід вантажу

Найменування складу

Коефіцієнт β

1 Тарні та штучні вантажі:

повагонні відправки

Критий склад або платформа

1,7

2 Тарні та штучні вантажі в контейнерах

Контейнерна площадка

1,9

3 Великовагові вантажі

Площадка для великовагових вантажів

1,6

4 Ліс круглий

Пиломатеріали

Площадка круглого лісу

Площадка для пиломатеріалів

1,6

1,6

5 Вугілля та нерудні (мінерально-будівельні) матеріали

Підписано до друку

Формат паперу 60х48  1/16. Папір писальний.

                                            Умовн.-друк.арк..                  Обл.- вид.арк.

Замовлення №         .тираж            Ціна договірна

         Видавництво УкрДАЗТу, свідоцтво ДК № 112 від 06.07.2000 р.

Друк ТОВ "Енергозберігаючі технології"

61050, Харків, Харківська набережна, 8.

Свідоцтво про реєстрацію ДК № 1360 від 19.05.03 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80161. ПОНЯТИЕ НАУКИ ФИНАНСОВОГО ПРАВА 114 KB
  Но в наш век который может быть назван материальным веком по преимуществу особенное внимание обращают на себя те науки которые ведут к практическим результатам напр. науки естественные а также социальные или общественные эти последние потому что они представляют данные для разрешения многих вопросов волнующих современное общество. Неудивительно поэтому что науки занимающиеся исследованием политического строя и законов общественного развития и пользуются теперь наибольшим вниманием.
80162. Понятие и виды эксплуатационно-технической документации на АЭС 103 KB
  Эксплуатационно-техническая документация ЭТД предназначена для изучения конструкции правил эксплуатации ТО и Р планирование и оформление работ по ТО и Р а также для учета работы численности движения и технического состояния оборудования и сооружений АС учета их доработок и ведения отчетности. Пономерная документация предназначена для оформления государственной регистрации разрешения лицензирования каждого ЭБ АС на эксплуатацию учета наработки и технического состояния данного...
80163. Нарушения нормальной эксплуатации, обусловленные нарушением отвода тепла со стороны 2-го контура 191 KB
  Отключение одного ТПН из двух работающих. Полное прекращение подачи питательной воды от ТПН и ВПЭН на все парогенераторы. г Закрывается задвижка пароснабжения ТПН12 от СПП13 RB50S02. м Открываются задвижки пароснабжения ТПН12 от КСН RQ50S0102 и регулятор байпаса RQ50S03.
80164. Нарушения нормальной эксплуатации, обусловленные нарушениями в работе компенсатора давления и подпитки 1-го контура 111.5 KB
  Лекция № 18 Тема: Нарушения нормальной эксплуатации обусловленные нарушениями в работе компенсатора давления и подпитки 1го контура План лекции 1. Внезапный переход на подпитку 1го контура водой с температурой 6070 оС. Отключение трех подпиточных насосов подпиткипродувки первого контура. Указанная ситуация возможна после динамических возмущений реакторной установки приводящих к повышению давления 1 контура до открытия...
80165. Нарушения нормальной эксплуатации, обусловленные нарушениями в работе вспомогательного оборудования реакторной установки 114 KB
  Рассматривается ситуация, связанная с прекращением подачи охлаждающей воды системы промконтура (TF) на потребители системы. Указанное нарушение может явится следствием отказов в цепях блокировок и механических повреждений насосов
80166. Аварийные режимы, обусловленные несанкционированным изменением реактивности 130 KB
  Мгновенное прекращение расхода теплоносителя в одной из петель первого контура. Срыв естественной циркуляции первого контура. эквивалентную разрыву трубопровода Ду 55; компенсация течи аварийными насосами происходит при давлении контура равным 5560 кгс см2 т.С разрыв трубопровода 1 контура контроль параметров работы механизмов СБ на расхолаживании первого контура при наличии течи эквивалентным Ду 55мм в соответствии с требованиями разделов Течи 1 контура.
80167. Аварийные режимы, обусловленные нарушением режима теплоотвода по второму контуру 163 KB
  Рассматривается авария, связанная с резким увеличением расхода пара от ПГ в результате разрыва главного паропровода 2 контура при работе блока на любом уровне мощности. Предполагается мгновенный разрыв одного из паропроводов.
80168. Аварийные режимы, обусловленные разуплотнением первого контура 298 KB
  В связи с тем, что размер и место утечки является фактором, ограничивающим нормальную работу реакторной установки и вспомогательных систем (например: системы ТК, системы ТF),возможность работы реакторной установки на мощности определяется для каждого конкретного случая.
80169. Максимальная проектная авария – разрыв трубопровода первого контура большого диаметра 131 KB
  В результате выброса горячего теплоносителя давление и активность под оболочкой резко возрастают. С момента разрыва по сигналу аварии происходит запуск механизмов систем обеспечения безопасности. В случае обесточивания секций надежного питания