8302

Активізація суспільних та політичних рухів на початку ХХ століття

Конспект урока

История и СИД

Тема уроку. Активізація суспільних та політичних рухів на початку ХХ століття. Мета: пояснити причинно-наслідкові звязки та перебіг суспільно-політичний рухів на початку ХХ століття розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії...

Украинкский

2013-02-09

52.5 KB

38 чел.

Тема уроку. Активізація суспільних та політичних рухів на початку ХХ століття.

Мета: пояснити причинно-наслідкові зв’язки та перебіг суспільно-політичний рухів на початку ХХ століття; розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії; виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії

Обладнання: підручник, карта, дидактичний матеріал.

Хід уроку

Організація навчальної діяльності.

Характерною рисою урядів і держав на початку ХХ ст.. стає реформізм – орієнтація на проведення соціально-політичних і економічних реформ. Значення розширенню повноважень виборних органів влади (парламентів, муніципалітетів),

На початку ХХ ст.. у більшості євро і США. Громадяни мали політичні права і свободи. Поділ влади на законодавчу виконавчу та судову, діяли представницькі органи. Встановлення парламентських режимів.

США, Велика Британія і Франція були демократичними держ, Німеччина та Австро-Угорщина наближалися до демократії, Росія монархія.

1. Державний устрій і політичне життя США

США жило за конституцією 1787 року. Сильна федеративна влада й автономія штатів.

Законодавча влада належала Конгресу, який складався з двох палат. Палата представників обиралася населенням штатів, а членів Сенату обирали парламенти штатів. Палата представників і Сенат мали рівні права.

Головою виконавчої влади був президент, який обирався загальним голосуванням в усіх штатах. Президент обирався на 4-річний термін, але міг бути переобраний. Він був главою держави й уряду; президенту доручалося верховне командування збройними силами. Для усунення президента від влади конституція вимагала обґрунтованого звинувачення в державній зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах. Це правило застосовувалося й до міністрів уряду.

Судова: Паралельно із судами штатів діяла й федеральна судова система, що складалася з районних та окружних судів. Конгрес надавав Верховному суду право скасовувати будь-який закон, який порушував конституцію. Верховний суд міг видавати накази, обовязкові для органів виконавчої влади, включаючи президента й міністрів.

На поч.. ХХ ст.. повноваження центральної влади (у Вашингтоні) зросли. Штати були зобовязані віддавати до державного бюджету набагато більше коштів, ніж раніше. Іноді вони були змушені просити допомоги від центрального уряду.

Ідеологія винятковості американців (місія США полягає в поширенні американського досвіду на інші народи).

Після вбивства в 1901 р. Президента Мак-Кінлі його місце в Білому домі зайняв віце-президент США, 43-річний Теодор Рузвельт (1858-1919рр.) член Республіканської партії.

Внутрішня політика Рузвельта: посилення державного регулювання економіки, встановлення контролю над корпораціями, збереження природних ресурсів, виділення територій під заповідники, обмеження притоку до США іммігрантів. «Справедливий курс» програма проти ряду монополій.

У 1904 р. Рузвельт був обраний президентом США. У 1909р. президент Уїльям Тафт (1909-1912рр.) менш прогресивний підтримував капіталізм, що призвела до кризи Р. партії. Республіканська партія розкололася Національна прогресивна партія (до неї ввійшов Рузвельт). У 1912р. Вудро Вільсон, перший президент від Демократичної партії з часів Громадянської війни 1981-1865рр. Передвиборна програма називалася «Нова свобода». Він вважав, що США вступили в новий період свого розвитку. Вважав, що історія – це «ера реформ, але не революцій». Держава існує для суспільства, а не суспільство для держави. Рівність можливостей всіх громадян США.

Зміни за Вільсона:

Право робітників створювати профспілки, проводити страйки й пікетування, судове покарання за участь у страйках скасовано. Заборона використання дитячої праці в промисловості. Встановлення  8-годинного робочого дня і плати роботодавців за його перевищення в півтора розміру для робітників, що обслуговували магістральні залізниці. Надання фермерам можливості брати в держави кредит, закон про товарні склади передбачав видачу позик фермерам під майбутній урожай. Створення федеральної резервної системи банків (1913р.). Законодавче обмеження монополій «Антитрестівське законодавство»1914р.

2. Державно-політичний устрій Великої Британії.

Політичний устрій базувався на прийнятому конституційному акті «Білль про права», кін 17ст. Тільки парламент був наділений правом приймати або скасовувати закони, встановлювати нові податки та розподіляти державний бюджет.

У січні 1901р. померла королева Вікторія, королем став Едуард 7 старший син Вікторії.

Законодавча влада належала парламенту. До верхньої палати (Палати лордів) входили представники значних родин країни. Титул лорд призначався лише монархом. Нижня палата (палата громад) обиралася на основі загального голосування. Право голосу мали лише чоловіки, які мали строк осілості 12 місяців, помешкання чи знімали житлову площу не менше ніж за 10 фунтів стерлінгів. Жінки виборчих прав не мали.

Двопартійність (Віги(ліберали) та торі(консерватори)) після перемоги однієї з партій, від партії обирали Премєр-міністра, а партія яка програла переходила до опозиції. Проводили реформи: узаконили діяльність тред-юніонів (профспілок), визнали право робітників на страйк, обмежили права великих землевласників, розширили виборче право.

Вересень 1900р. Консерватори – Джозеф Чемберлен. Проти вільної торгівлі і впровадження імперського мита. (не вдалося).

У 1901р. створено Лейбористська(робітнича) партія.

В 1906р. ліберали. Безкоштовна початкова освіта, безкоштовне харчування  в шкільних їдальнях для дітей з бідних родин. Обмежувалася нічна праця, а жінок заборонялася. Постраждалі на виробництві безкоштовне лікування та допомогу по інвалідності. Пенсія з 70 років. Допомога по безробіттю та хворобу.

Підвищення податків на спадщину, великі прибутки, земельну власність. Тютюнову та горілчану промисловість.

1910 помер Едуарда 7 прийшов його син Георг 5.

3. Німеччина

За конституція 1871р. На чолі король Пруссії з титулом імператора (кайзер). Головнокомандуючий збройних сил, призначав урядовців, керував міністрами. Скликав і розпускав парламент (Рейхстаг), (двопалатний Бундесрат (законодавча і частина виконавчої), Бундестаг виконавча виборна 5років.) Уряд обмежувався канцлером, кабмін був підлеглий канцлеру. Правлячим в Німеччині був Юнкерський (поміщицький) блок.

Німецько-консервативна партія (землевласники, промисловці, чиновники та офіцерів). Монархічна та антисемітська.

Націонал-ліберальна партія – інтереси буржуазії, підтримувала зовнішню політику уряду.

Партія прогресистів – права робітників і представників середнього класу.

Клерикально-католицька партія – католицьке населення Рейнської провінції, Баварії  та ін.. південнонімецьких держав.

4. Франція.

Державний устрій затверджений конституцією 1875 року.

Президент глава держави. Обирався парламентом національних зборів на 7 років і між бути переобраний на новий строк.  Існувала багатопартійність. Боротьба між лівими (радикалами) і правими (поміркованими).

На поч.. ХХ ст.. у Ф. парламенті діяло близько 10 партій, жодна з яких не мала більшості в парламенті. Уряд могли створити лише блоки партій (були не стійкими). З 1900 по 1914 рік змінилося 13 урядів. Політика «реваншу» за програну Франко-прусську війну. Називали Нім. «Спадкоємним ворогом»

5. Російська імперія.

Абсолютна монархія.

Органи були дорадчими. (сенат, синод, державна рада, кабінет міністрів, міністерства, імперська канцелярія, корпус жандармів.) Поширення ідей марксизму. В 1903р. російські соціал-демократи поділялися на два крила: право радикальне – меншовики та ліворадикальне – більшовики, лідером яких був Володимир Ульянов.

Виразниками інтересів рос. Селянства стали представники Партії соціалістів-революціонерів (есери). Земельна реформа та «особливий шлях» розвитку Росії, на противагу країнам Європи.

6. Австро-Угорщина.

Дуалістична монархія – форма правління, за якої поряд з монархом функціонують парламент і уряд. Імператор (цісар). Австрійський парламент, Угорський парламент, Збори представників австрійського та угорського парламентів. Обєднана айстро-угорська адміністрація зі спільними міністерствами оборони закордонних справ та фінансів.

Франц Йосип Габсбург - Цісар був імператором Австрії і королем Угорщини, контролював збройні сили та зовнішню політику.

Домашнє завдання: Соціалістичний рух в Німеччині. Параграф 2.

Тема уроку. Міжнародні відносини на початку ХХ століття.

Мета: вивчити особливості міжнародних відносин на початку ХХ століття; розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії; виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії

Обладнання: підручник, карта, дидактичний матеріал.

Хід уроку

Організація навчальної діяльності.

Зовнішня політика провідних держав світу на початку століття носила яскраво виражений імперіалістичний характер. Вона повністю підпорядковувалась їх боротьбі за переділ світу, захоплення нових територій, ринків збуту товарів і застосування капіталу, використання дешевої робочої сили та джерел сировини. В результаті нерівномірного економічного розвитку індустріальних країн змінилося співвідношення сил на світовій арені. Ті держави, які спізнилися на розподіл «колоніального пирога», а вважали себе сильнішими від суперників, вимагали його перерозподілу. США та Німеччина, які раніше відставали, на початку століття потіснили Велику Британію та Францію на економічному Олімпі і тому вимагали перерозподілу колоній, яких у них було мало. Таку ж позицію займала й Японія Ураховуючи політичний менталітет того часу, такі суперечності могли розв'язуватись, як правило, за допомогою воєн.

Особливо претензійними були плани в Німеччини, США та Японії. Намагалися розширити свої політичні володіння і сфери впливу також Франція, Росія, Австро-Угорщина. Слід зазначити, що певні суперечності були між кожною з цих країн, але найбільшими вони були між Німеччиною і Великою Британією. У своєму прагненні до колоніальних захоплень Німеччина всюди зіштовхувалась з Великою Британією. Суперечності між Німеччиною і Францією існували з часів франко-прусської війни, коли Німеччина захопила багаті вугіллям та залізною рудою французькі провінції Ельзас і Лотарингію та отримала 5 млрд. франків контрибуції. їх суперництво поширювалось і на інші території, зокрема обидві держави претендували на Марокко.

Джерелом протиріч між Німеччиною і Росією були проти лежні торгові інтереси (високе німецьке мито на російське зерно, конкуренція німецьких товарів) і боротьба за вплив у Туреччині. Крім того, Росія здавна мріяла захопити чорноморські протоки. Протиріччя між Росією і Австро-Угорщиною в основному стосу валися панування на Балканах.

У цих умовах індустріальні держави прагнули визначити свої зовнішньополітичні пріоритети, згладжуючи другорядні протиріччя і намагаючись зосередитись на вирішенні своїх головних завдань. Почався пошук союзників, організація блоків держав. Ще у 1879 р. в результаті загострення російсько-німецьких та російсько-австрійських відносин після російсько-турецької війни 1877-1878 pp. був підписаний австро-німецький договір. У 1882 р. до нього приєдналася Італія, яка була незадоволена Францією, що захопила Туніс. Так утворився Троїстий союз 1882 p., спрямований проти Франції та Росії. У відповідь Росія і Франція у 1893 р. підписують угоду про союз і спільні дії у випадку війни Німеччини проти Франції чи Австро-Угорщини проти Росії. Результатом загострення англо-німецьких протиріч стала англо-французька угода 1904 p., яка узгоджувала основні колоніальні суперечності між Великою Британією і Францією. Після російсько-японської війни починається зближення між Великою Британією та Росією, які були занепокоєні посиленням позицій Німеччини, особливо в Туреччині і Персії. У 1907 р. була підписана англо-російська угода, яка врегулювала відносини між двома країнами. Цим завершилося утворення другої коаліції держав — Антанти (з француз, «антанткордіаль» — сердечна (щира) згода). Таким чином, на початку XX ст. Європа виявилася розколотою на два військових блоки, які протистояли один одному.

Про гостроту міжнародної ситуації на початку XX ст. свідчить те, що зовнішньополітичні кризи і війни йшли фактично суцільним потоком, майже щорічно, змінюючи одна одну.

Першу імперіалістичну війну, пов'язану з переділом світу, почали США у 1898 р. проти Іспанії. Безпосереднім приводом до оголошення війни став вибух американського корабля «Мен» на рейді порту Гавани 14 лютого 1898 р. У результаті швидкоплинної війни (вона тривала всього 10 тижнів) до США відійшли Пуерто-Рико, Філіппіни, о. Гуам, під «протекторат» потрапила Куба.

Другою імперіалістичною війною стала англо-бурська (1899-1902). Бури були потомками нідерландських поселенців у Південній Африці, багатій на золото та алмази. Населення цих республік складало лише 1,5 млн. осіб. Лише до весни 1902 р. 400 тис. англійських солдатів удалося зломити опір 50-тис. бурської армії. Війна обійшлася Великій Британії в 6 тис. вбитими, 23 тис. пораненими, 16 тис. померлими від ран, а в грошовому еквіваленті — у 222 млн. фунтів. У результаті війни утворився Південно-Африканський союз, що став домініоном Великої Британії.

Третьою великою імперіалістичною війною була російсько-японська, про яку вже писалося вище.

Суперництво імперіалістичних держав неодноразово приз водило до гострих політичних криз, які ставили світ на грань війни. Такими були Марокканські кризи 1905-1906 та 1911 pp. (конфлікт між Німеччиною та Францією за пануванням у Марокко); Боснійська криза (1908-1909) між Росією і Австро-Угорщиною, коли остання анексувала Боснію і Герцеговину. Великою та гострою кризою були Балканські війни.

Початок століття характеризувався також швидкою мілітаризацією двох коаліцій. Загальні військові витрати Великої Британії за 1905-1914 р. збільшилися втричі. Вона першою по чала будівництво нових потужних кораблів — дредноутів. Франція тільки за 1913 р. збільшила військові асигнування на 30%. Військові витрати Німеччини 1913 р. становили більше 2 млрд. марок, тобто половину всього державного бюджету. У Австро-Угорщини з 1900 по 1913 р. вони зросли більш ніж на 70%.

Країни Антанти значно переважали своїх суперників за кіль кістю військ і озброєнь та за економічним потенціалом. їх армії в сумі були на 2 млн. чол. більшими, вони мали вп'ятеро більше крейсерів, на 3 тис. більше гармат, видобували на 83 млн. т вугілля і на 9,1 млн. т нафти більше, ніж центральні держави. Німеччина мала переваги в озброєнні та маневреності своїх військ.

Домашнє завдання: параграф 3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55012. Влияние инвестиций на национальный объем производства. Мультипликатор инвестиций 43.97 KB
  Инвестиции – важный фактор экономического развития. При этом они подвержены действию особого мультипликационного механизма, умножающего их воздействие на рост валового национального продукта (ВНП).
55013. Похідна та її застосування 844 KB
  Мета уроку: навчальна мета: перевірити узагальнити систематизувати поглибити знання вміння навички учнів з теми; повторити та удосконалити знання правил і формул диференціювання елементарних функцій...
55014. Похідна як швидкість. Розв’язання задач прикладного характеру з застосуванням похідної. Похідна в математиці та фізиці 126.5 KB
  Мета уроку: Розкрити технологію розв’язання текстових фізичних задач із застосуванням похідної, дати уявлення про похідну як швидкість; систематизувати та поглибити теоретичні знання учнів; орієнтувати учнів на виявлення та вивчення багатогранності зв’язків між фізичними та математичними поняттями...
55015. Доба героїчних походів козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний 102.5 KB
  Мета: розглянути напрями морських походів козаків; охарактеризувати діяльність гетьмана П.Актуалізація опорних знань учнів: фронтальна бесіда: Про кого ми вивчаємо у 8класіпро козаків; Хто такі козаки Які причини виникнення козацтва...
55016. Морські походи козаків. Гетьман П.Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні 74 KB
  Мета уроку: розкрити характерні особливості історії України першої половини ХVІІст. – «доби героїчних походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; ознайомити учнів з військовою, суспільно-політичною та дипломатичною діяльністю видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного...
55017. Використання надбудови. Пошук розв’язку електронних таблиць Microsoft Excel 466.5 KB
  В теоретичної частині роботи розглядається питання: Засіб Пошук розв’язку. Розв’язання задач з використанням функціональних можливостей електронних таблиць Microsoft Excel.
55018. Розв'язування показникових рівнянь 428 KB
  Мета: Систематизувати компетентність по розвязуванню показникових рівнянь. Виховувати наполегливість, вміння аналізувати, розвивати кмітливість. Обладнання: дошка, крейда, роздатковий матеріал.
55019. Інформація. Інформаційні процеси в системі. Апаратне забезпечення інформаційної системи 44 KB
  Мета: повторити і закріпити основні поняття вміння; поглибити розуміння учнями фактичного матеріалу: спонукати до самостійного опанування учнями предмета; розвивати пізнавальну активність увагу пам’ять уміння аналізувати;...
55020. СЕКРЕТНИЙ ПОКУПЕЦЬ 81.5 KB
  Мета конкурсу: узагальнення і поглиблення професійних знань, умінь та навичок продавця. Демонстрація досягнутого рівня підготовки студентів–практикантів та розвиток зацікавленості їх до майбутньої професії з предмету навчальна практика.