83025

Розробка конструкції моделі жіночого демісезонного пальто та її модифікай

Курсовая

Косметология, дизайн и стилистика

Визначення вихідних для проектування нової моделі одягу. Огляд тенденцій моди по заданому асортименту одягу. Найбільшої сили естетичне виховання досягає лише тоді коли увесь предметний світ оточуючий людину буде пронизаний красою гармонією коли культура в поведінці і одягу стане нормою.

Украинкский

2015-03-06

459 KB

25 чел.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Рівненський економіко - технологічний колледж

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему:  «Розробка конструкції моделі жіночого демісезонного пальто та її модифікай»

                                                                                              Виконала:

                                                                                              студентка 4 курсу

                                                                                              групи 4 МК

                                                                                 Загральська О.А.

                                                                       Перевірив:

                                                                                               викладач Петрук Н.В.

                                                                      Оцінка:

Рівне-2013


РЕТК НУВГП

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Група 4МК

Загральської Ольги Анатоліївни

Рівне-2013



З
МІСТ

    Вступ.

1.Визначення вихідних для проектування нової моделі одягу.

 1.1. Опис груп споживачів.

 1.2. Огляд тенденцій моди по заданому асортименту одягу.

  1.3. Вимоги до проектованого виробу.

  1.4. Вибір моделі та складання технічного опису.

  1.5. Вибір матеріалів для виготовлення даного виробу.

2. Розробка конструкцій базової моделі.

  2.1. Формування базової конструкції моделі.

  2.2. Розрахунок і побудова креслення базової конструкції моделі.

  2.3. Технічне моделювання проектованого виробу.

3. Вибір технологічних методів обробки виробу.

4. Розробка моделей-модифікацій.

     Висновки.

     Література.

ВСТУП


    Перед працівниками швейної промисловості країни стоїть відповідальне завдання задовольнити потреби населення в швейних виробах. 
    Розширення випуску товарів для населення, поліпшення їх якості, швидкий розвиток всіх видів послуг розглядають як незмінну вимогу підйому життєвого рівня населення на якісно новий, більш високий ступінь.

    При виконанні поставленої мети значна роль належить правильній організації художнього проектування виробів, призначених для промислового виробництва. Художнє проектування визначає подальше життя виробів. 
    
Результатом правильно організованого процесу художнього проектування  являється його продукт - виріб, оптимально вирішений з точки зору технології, економіки і естетики.

    Найбільшої сили естетичне виховання досягає лише тоді, коли увесь предметний світ, оточуючий людину, буде пронизаний красою, гармонією, коли культура в поведінці і одягу стане нормою. Постійне поповнення асортименту і підвищення естетичного рівня швейних виробів - це єдина мета, яка згуртовує колективи будинків моделей одягу і суміжних підприємств.
    
Розвиваючись за певними законами, мода швидко і точно реагує на усі події в житті суспільства. Людина не може жити поза модою. Навіть відхиляючи і заперечуючи її, вона тим самим висловлює своє відношення до неї і до визначних проявів життя. 

    Випуск товарів для населення повинен базуватися на використовуванні досягнень науково-технічного процесу, який дозволяє не тільки підняти на новий рівень якість товарів, але і розширити їх асортимент. 
    
Перед легкою промисловістю стоять задачі більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення асортименту міжсезонного одягу з застосуванням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів і комплектів. А одним із найпоширеніших завдань в роботі по розширенню асортименту швейних виробів являється : розвиток і зміцнення співробітництва між швейними фабриками і підприємствами суміжних галузей промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення, прикладні матеріали [1]. 

          Ріст об'єму швейних виробів і покращення якості виготовленого одягу знаходяться в прямій залежності від подальшої вдосконаленості технологічних процесів, обладнання підприємств новою високоефективною технікою, вдосконаленості структури і управління виробництвом, організація праці, раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, впровадження досягнень науки і техніки, покращення якості роботи в усіх ланках виробництва.

    Проектування одягу промислового виробництва базується на даних маркетингових дослідженнях, де визначають потреби споживачів у тих або інших потребах. При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються споживчими вимогами до них та ситуаціями їх використання, а також залежать від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому. Тому необхідно отримати дані про споживчі групи людей. Це дасть можливість визначити групу споживачів, які незадоволені існуючими виробами [ ].

    Щоб визначити напрямок моди потрібно визначити групу споживачів та вид одягу — це являється основним завданням. Виріб, який визначається повинен бути перспективним для запровадження його у масове виробництво. Оскільки, одяг відноситься до певної системи і через нього можна виразити індивідуальність людини або певний етнічний тип, він є найважливішим елементом в складній системі, що характеризує культуру або цивілізацію. Проектування одягу припускає, рішення завдань шукати по аналогії з відомими раніше, такими, що зустрічаються в природі, техніці, художній літературі і мистецтві. З літературного або іншого джерела береться реальна або фантастична ідея, образ і утілюється в даному художньому завданні проектування виробу.

    Робота із створення моделей починається з розробки систем уніфікованих деталей і елементів конструкції (застібок, кишень, поясів і т. п.), що утворюють так зване проектне поле. Усі деталі такого поля мають конструктивну і композиційну сумісність і взаємозамінюваність.

    Художнє конструювання займається створенням великого асортименту одягу різноманітного призначення, що вимагає різного підходу до розробки форм, задоволення індивідуального смаку, напряму моди, можливостей промислового виробництва, що враховує необхідність. Рішення задачі такого рівня складності можливо тільки тоді, коли одяг і її доповнення проектуються як художня система [ ].

    Використання тієї або іншої художньої системи в художньому конструюванні обумовлене особливостями реалізації створюваних проектів або моделей: в промисловості, на виставках, в журналах мод. Характеристики кожного виду художньої системи визначаються конкретно поставленими завданнями і вимогами процесу проектування, мірою складності і об'ємом творчої роботи.

     Демісезонні пальта присутні в гардеробі кожної людини, хто звик себе вважати елегантним. В основному, це жінки, які прагнуть підкреслити свій особливий  соціальний статус. Тому, темою курсового проекту є розробка креслення конструкції жіночого демісезонного  пальто .


1. ВИЗНАЧЕННЯ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ ОДЯГУ.

1.1. ОПИС ГРУПИ СПОЖИВАЧІВ.

    З метою виявлення потреб у виробах, споживчих властивостей виробів, прогнозу споживання, необхідно одержати дані про споживачів, визначити групи споживачів, незадоволених існуючими виробами. Це дозволить розробити типологію споживачів одягу, конкретизувати вимоги, визначити орієнтири проектних розробок.

У проектуванні одягу уявлення про споживачів обмежуються існуючою розмірною типологією населення, умовним розділенням споживачів у відношенні до моди, угрупуваннями за віком, матеріальним станом. Але навіть за таким уявленням про споживачів, вироби, які випускаються промисловістю не охоплюють споживачів за типами фігур, розмірами та ростами, за відношенням до моди [2].

    Залежно від ставлення  до моди   виділяють три групи споживачів.

1. Споживачі «авангарду моди», які понад усе прагнуть виділитися серед інших (ціна виробу не має значення).

2. Споживачі суспільно визнаної «помірної моди», які не хочуть виділятися серед маси.

3. Консерватори - споживачі добротних, комфортних речей, не гостро модних, які довго будуть актуальними ( найчастіше, це люди старшої вікової групи, пенсіонери).

   Важливе значення для проектування одягу має темперамент людини.  Існують чотири види темпераменту: холерик, сангвінік, меланхолік і флегматик.

    Холерик – нетерплячий, і коли захоплюється, то його важко зупинити. Чекання здатне вивести його із себе. Він являє поривчастість, різкість рухів і неприборканість.

    Сангвінік характеризується високою швидкістю реакції, його вчинки обмірковані. Жвавість нервової системи обумовлює можливість його почуттів прихильностей, інтересів, поглядів, високу пристосовуваність до змін умов життя. Це товариська людина, що легко вступає в контакт з новими людьми, і тому в неї широке коло знайомств, хоча вона і не відрізняється сталістю в спілкуванні і прихильностях.

    Меланхолічний тип. Він часто буває подавленим, невпевненим у собі, тривожним. У звичних обставинах меланхолік може бути контактним, успішно виконувати доручену справу, але він замкнений при зустрічі з новими людьми, нерішучий у нових ситуаціях. Меланхоліки нерідко мають яскраво виражені художні й інтелектуальні здібності.

    Флегматик – емоційно зрівноважений, його важко розсердити чи розвеселити. Настрій стабільний , рівний. Навіть при серйозних неприємностях флегматик залишається зовні спокійним. Даний тип має високу працездатність, добре опирається сильним і тривалим подразникам, але здатний швидко реагувати в несподіваних важких ситуаціях [1].

       Велику увагу при проектуванні одягу звертають на поставу. Постава — це звичне, природнє положення тіла людини в стані спокою, стоячи, без напруження м’язів. В житті зустрічаються люди, які мають найрізноманітнішу поставу. Основними факторами , які її визначають, рахують перш за все форму вигинів хребта і форму тулуба. Для конструювання одягу фігури людей по поставі прийнято підрозділяти на три основні типи: нормальні, перегнуті і сутулі.

    Фігура з нормальною поставою характеризується рівномірним профільним вигином хребта в області лопаток і по лінії талії. Виїмка на талії і виступ сідниць помірні. Шия спереду злегка нахилена, груди розвинені, виступаючі точки грудних залоз розташовані дещо нижче за рівень пахвових западин і висунуті вперед відносно виступу живота, який розташований зазвичай нижче за талію і дещо видається вперед.

    Перегнута фігура характеризується широким розворотом грудей і плечей, випрямленою спиною без виступу лопаток , дещо відхиленим назад корпусом, збільшеною виїмкою на лінії талії. Шия менш нахилена, груди розвиненіші, виступаючі точки грудних залоз при підняті. Відстань від найвищої точки проектованого плечового шва у основи шиї до лінії талії спереду збільшена, а ззаду — зменшена.

    Сутула фігура характеризується плоскими грудьми, дещо нахиленим вперед корпусом (плечима і руками), округлою і розширеною спиною з різко виступаючими лопатками. Шия більше нахилена вперед. Виїмка на талії і виступ сідниць зменшені . Відстань від лінії талії ззаду до вищої точки проектованого плечового шва у основи шиї збільшена [2].

     Важливе значення при проектуванні промислових виробів має статура. У статурі  жіночих фігур в основному враховується тільки один чинник — величина жировідкладення на різних ділянках. Класифікація, запропонована Б.Шкерлі, містить три основні і одну додаткову групи статури жінок.

    Перша група — з рівномірним розподілом жировідкладень. У цій групі виділяються три типи: тонкий, нормальний і повний.

    Друга група — з нерівномірним розподілом жировідкладень. У цій групі виділяються два типи: верхній — з підвищеним жировідкладенням у верхній частині тіла, і нижній — з підвищеним жировідкладенням у нижній частині тіла.

     Третя група — фігури з нерівномірним розподілом жировідкладень, переважно на тулубі або кінцівках .

    До додаткової групи відносять фігури з сильно розвинутими жировідкладеннями на окремих ділянках тіла [2].

    Таким чином, споживачами демісезонного пальто будуть жінки, які відносяться до першої групи. Оскільки, характеризуються як фігури з рівномірним розподілом жировідкладень.

    Окрім відмінностей статури, спостерігаються відмінності в співвідношенні окремих частин фігури — пропорціях. Розрізняють три типи пропорцій тіла людини, які найчастіше зустрічаються : доліхоморфний (характеризується відносно довгими кінцівками і вузьким коротким тулубом); мезоморфний (займає проміжне положення між доліхоморфним і брахіморфним); брахіморфний (характеризується відносно короткими кінцівками та довгим і широким тулубом). Даний виріб проектується на фігуру з мезоморфним типом пропорцій. Тому цей тип пропорцій вважається нормальним, проміжним між доліхоморфним і брахіморфним.

    Біосоціальна характеристика людини дає можливість визначити у суспільстві зміну вимог до навколишнього середовища. Біологічна характеристика — це сукупність антропометричних, фізичних, психічних та антропо-морфологічних ознак. Соціальні ознаки визначаються бажанням, інтелектом, впевненістю, які формуються під впливом навколишнього середовища. Співвідношення індивідуальних біологічних та соціальних ознак становить спільний вигляд  угруповання людей (габітус), яке дає можливість узагальнити їхні вимоги до одягу і відповідно забезпечити при проектуванні [4].

     На сьогодні у процесі проектування одягу не існує науково обґрунтованої класифікації біосоціальної характеристики суспільства.

         Професор Шершньова Л.П. у своїх наукових роботах доводить, що провідними ознаками габітусу повинні бути:

     -тип геометрії фігури;

     -антропоморфологічні співвідношення частин тіла;

     -кольорова визначеність типу (образу).

        Вона вважає, що визначеність габітусу за цих ознак при наявності науково обґрунтованих класифікацій дасть можливість виконувати адресне проектування швейних виробів. У роботах Шершньової Л.П. доведено, що варіантів існування кожної ознаки дуже багато, тому сьогодні говорити про створення науково обґрунтованої класифікації типів споживачів одягу передчасно. Однак вона пропонує виділити 7 типів габітусу:

    - молодіжний тип — це жваві, холеричного темпераменту люди, які мають вузько- або середньо кістковий склад, подовжені обличчя та шию. Тип фігури рівномірний у розподілі жирових відкладень (не залежно від віку);

    - елегантний тип — це здебільшого сангвініки будь-якого кісткового складу, але середнього та високого зросту, з верхнім типом будови тіла (перевага маси верхньої частини тіла над нижньою);

    - діловий тип — це флегматики та сангвініки, врівноважені, з невиразною зовнішністю, короткою шиєю, широким обличчям, верхнього типу будови тіла;

    - жіночий тип — це меланхолічні флегматичні жінки. Вони невисокі на зріст, кремезні, переважно нижнього типу будови тіла,з мякими рисами обличчя;

    - геріототипи— це люди, загальний вигляд яких нагадує літніх людей, байдужих до всього. Будова тіла також має вікові відхилення від типової статури;

    - тип кантрі— це переважно люди з невиразною зовнішністю, колоподібним обличчям, грубі, незграбні. Будова тіла громіздка, богатирська. Частіше невибагливі, в одязі переважна еклектика;

     - змішаний тип— угруповання , що не належить до зазначених типів, можуть складатися комбінації інших ознак або типів габітусу [4].

  Визначення габітусу вкрай конче необхідне при проектуванні виробів.

Біосоціальна характеристика жіночого демісезонного пальто.

Даний виріб проектується для жінок віком від 18-29 років, з напіввовняної пальтової тонкосуконної тканини. Пальто може використовуватись як для прогулянок, відпочинку, так і для ділових зустрічей. Пальто буде пректуватися на новаторів - споживачів моди «люкс». Оскільки до даного типу належить молодіжний авангард, тобто, люди, які йдуть «в ногу з модою»  і мають добре матеріальне забезпечення.

     Даний виріб буде розроблятися на людину з видом темпераменту флегматика в поєднанні з сангвініком. Такі люди характеризуються сильною, врівноваженою, рухливою нервовою системою. Вони добре справляються з психічними і емоційними навантаженнями, при цьому врівноважені в своїх почуттях і діях. Даному типу властива гнучкість поведінки і висока соціальна адаптивність.

Люди для яких розробляється нова модель виробу мають нормальну поставу, рівномірний розподіл жировідкладень, середнього та високого зросту, з типовою фігурою 164-80-84, першої повнотної групи.

1.2. ОГЛЯД ТЕНДЕНЦІЙ МОДИ ПО ЗАДАНОМУ АСОРТИМЕНТУ ОДЯГУ.

    Ще якихось два десятиліття тому жінка не могла собі дозволити купити гарну річ. В країні був повальний дефіцит. Сьогодні життя змінилося, і на моду ми дивимося зовсім іншими очима.

    Побачивши людину, ми в першу чергу звертаємо увагу на його одяг. Така наша психологія, таке наше сприйняття світу. Чим серйозніше і ретельніше продуманий образ, тим глибше можна виразити свій внутрішній світ. Дизайнери, розуміючи це, з особливим зусиллям працюють над новими колекціями. Вони постійно радують нас своїми новинками, в яких нерідко зустрічаються відлуння минулого.

                 

    Сезон зима-весна  багатогранний. У своєму гардеробі ми можемо дозволити собі мати як однотонну одяг, так і піддатися колірному божевіллю.

    Вибір величезний. Все залежить від ваших пристрастей. У моді залишається асиметрія у крої і авангардні деталі в двобортних і однобортних напівпальто.

     Стильне пальто — річ, в будь-якому гардеробі незамінна. Проте які б шалені тренди не виявлялися в числі модних фаворитів, демісезонні пальта класичного стилю завжди залишаються поза конкуренцією. Вони мають простий крій і, облягаючу фігуру, підкреслюють всі її переваги. З роками силуети залишаються практично незмінними, видозмінюється тільки обробка і додаткові елементи: наприклад, додається або знову відсікається капюшон, оновлюється форма коміра, який може бути представлений і стандартними лацканами, і стійкою, і «Шальке», а також варіюється довжина. Класичне демісезонне пальто не може бути занадто коротким: як мінімум, воно прикриває ноги до коліна; як максимум – до щиколотки. 

    Варіанти демісезонних пальто, розраховані на молодь досить короткі. Їх правильніше було б називати «напівпальто», та тільки це слово поступово витісняється з ужитку. Молодь першою оцінила і почала носити демісезонні пальта в стилі мілітарі, більше схожі на військові бушлати які відрізняються двобортною застібкою.

    У молодіжному сегменті переважають приталені моделі пальто, створені для того, щоб підкреслити струнку фігуру. В  середовищі « шістнадцяти і старше» сформувалася тенденція носити демісезонний одяг з джинсами, легінсами, високими чобітьми-ботфортами, мілітаристськими черевиками на шнурівці, довгими в’язаними шарфами, виконаними в яскравих тонах, і широкими шкіряними ременями [1].

 [1].

Таблиця 1. Характеристика елементів жіночого демісезонного пальто, які відповідають напрямку моди.

№ елементу

Назва елементу

Варіанти елементів

1

Об’ємність форми

Мала, середня

2

Силует

Напівприлеглий, прямий, трапецієвидний

3

Рівень довжини

Вище колін, до колін

4

Покрій

Вшивний, реглан

5

Кольорове рішення

Однотонність, яскравість

6

Оздоблення виробу

Накладні кишені,кокетки, хлястики

  

    Така різноманітність дає повну свободу вибору моделі, але все ж необхідна певна конкретна модель.

    Проектований виріб повиннен відповідати напрямку моди того сезону, в якому воно буде експлуатуватися, тому один з обов'язкових етапів роботи —аналіз напрямки моди. Мода поширюється не тільки на силует і покрій, матеріали, їх колір і фактура теж повинні відповідати модним тенденціям.


1.3.
 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТОВАНОГО ВИРОБУ.

     Стадія проектування виробу починається з розробки програми, вимог до властивостей, якими він повинен володіти. Розробляючи перелік вимог до сучасних швейних виробів, користуються спеціальною класифікацією, згідно якої в залежності від вимог споживача і промислового виробництва визначають дві групи вимог до одягу : споживацькі і промислові (техніко-економічні) вимоги.

     Споживацькі вимоги це такі властивості виробів, які повинні задовольняти певні потреби людини в процесі використання цих виробів.

     До групи споживацьких належать вимоги: соціальні, функціональні, естетичні, ергономічні, експлуатаційні.

     Соціальні. Стадія проектування виробу починається з розробки програми,вимог до властивостей , якими він повинен володіти. Розробляючи перелік вимог до сучасних швейних виробів користуються спеціальною класифікацією, згідно якої в залежності від вимог споживача і промислового виробництва визначають дві групи вимог до одягу, споживацькі і промислові (техніко-економічні) вимоги. Вимоги цих груп часто вступають в протиріччя між собою, тому на стадії проектування необхідно їх збалансувати так, щоб виробництво і збут одягу були економічно доцільними.

     Соціальні вимоги характеризуються відповідністю виробів суспільним потребам, які обумовлюють доцільність їх виробництва та збуту. Тому вимоги соціально-економічного спрямування необхідно врахувати на стадії розробки технічного завдання при визначенні доцільності асортименту виробів, тобто до стадії проектування та виготовлення одягу. Клас соціальних показників поділяють на три підкласи: відповідність прогнозу споживацького попиту на одяг даної цільової функції; конкурентоспроможність на внутрішньому і світовому ринках; відповідність розміроростовочного асортименту одягу попиту споживачів.

     Функціональні вимоги. Одяг за своїми розмірами, формою, конструкцією, застосованими матеріалами повинен відповідати насамперед основному конкретному призначенню, зовнішньому вигляду та психологічним особливостям споживачів, тобто одяг повинен забезпечити конкурентну функцію, яка покладена на нього, що і визначить його функціональну довершеність.

     Різні умови споживання визначили різноманітний асортимент одягу. В зв’язку із значними відмінностями у зовнішньому вигляді і психологічному складі людей різного віку, розмірних і повнотно-вікових груп одяг навіть одного і того ж призначення рекомендується проектувати з урахуванням всіх притаманних цим групам особливостей.

     Естетичні вимоги. Під час оцінювання якості одягу, як предмету особистісного споживання, група естетичних вимог займає особливе місце. Відсутність естетичних показників перетворює одяг в непотрібну річ. Одяг повинен відповідати сучасним нормам художнього оформлення та законам зорового сприйняття, стильовому напрямку, смакам, моді, тощо.

       Клас естетичних показників поділяють на три групи :

  1.  Відповідність сучасному стилю і моді (за силуетом, конструктивним членуванням форми (покрій), кольоровим вирішенням моделі, фактурою  матеріалів, формою дрібних та оздоблювальних деталей);
  2.  Ступінь довершеності композиції моделі ( архітектоніка форми, пластична виразність, тектоніка форми); архітектоніка – це цілісність форми, тобто узгодженість і гармонія функції, форми, кольору, домірність частин та  цілого, організація внутрішньої структури виробу; пластична виразність визначається чіткістю і вишуканістю всіх конструктивних елементів; тектоніка форми визначається конструктивною логічністю і взаємозв’язком форми, конструкції та властивостей матеріалів.
  3.  Показники що визначають зовнішній вигляд, внутрішнє оздоблення,

виразність фірмових знаків; естетичне сприйняття одягу залежить від точності та ретельності технологічної обробки і оздоблення всіх доступних для зовнішнього сприйняття конструктивних елементів, від всіх елементів, які визначають товарний вид одягу масового виробництва (торгові знаки, ярлики, маркування, пакування).

    Ергономічні вимоги характеризують ступінь пристосовності виробу до людини і поділяються на вимоги: антропометричної, гігієнічної і психофізіологічної  відповідності.

    Антропометрична відповідність. Характер антропометричних  контактів людини і одягу не однакові у спокої та русі.

      Гігієнічна відповідність. Гігієнічні показники якості одягу характеризують його відповідність санітарно-гігієнічним  нормам, які забезпечують комфортні умови  мікроклімату простору під одягом. Основними гігієнічними вимогами до одягу є: захист тіла людини від механічних та хімічних пошкоджень, від дії шкідливих факторів навколишнього середовища (холоду, вологості, жари, сонячних опіків, дощу, радіації, укусів комах, тощо); забезпечення нормальної життєдіяльності організму (дихання шкіри, газообмін, виділення водяної пари та поту, тощо); підтримування теплового балансу (стабільної температури на поверхні тіла людини).

      Забезпеченням гігієнічних вимог досягається збереження працездатності та здоров’я людини. Гігієнічні властивості одягу в значній  мірі залежать від виду матеріалів одягу  і конструкції виробу. Показниками гігієнічних властивостей одягу є його теплозахисні властивості, гігроскопічність, повітропроникність, газопроникність, пило ємність, маса, тощо.

     Психофізіологічна відповідність. До психофізіологічних показників належать показники відповідності одягу фізіологічним властивостям і психологічним особливостям людини: зручність одягання і знімання одягу (розміщення застібки та її надійність,гладкість підкладки, форма горловини);

зручність користування окремими елементами (наприклад, кишені); маса одягу (особливо важливо враховувати при проектуванні теплозахисного одягу) – маса одягу повинна бути мінімально необхідною.

    Експлуатаційні вимоги (надійність). Особливим показником якості одягу є його надійність, яка визначає безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність виробу.

    До показників надійності одягу в процесі експлуатації належать три групи вимог: зносостійкість матеріалів і елементів конструкції; стійкість матеріалів і з’єднувальних швів до розривних навантажень; формостійкість деталей і країв одягу.

    Промислові (техніко-економічні) вимоги – це такі властивості виробів, що визначають ступінь технічної довершеності конструкції, методи проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виробництво та експлуатацію.

    Отже, група промислових вимог до одягу – це вимоги: стандартизації і уніфікації, технологічності конструкції, економічності.

    Вимоги до товарного вигляду одягу також важливі при оцінці його якості.

   Для даного виробу, який проектується одними з найважливіших вимог є естетичні, вони є основними у визначенні його якості. Одяг повинен бути не тільки красивим, а й гармоніювати із зовнішнім виглядом людини. Це залежить як від вдалої композиції, так і від правильного виконання усіх технологічних операцій під час виготовлення виробу. Зовнішній вигляд людини значною мірою залежить від вибору фасону одягу, крою. При виборі фасону важливу роль відіграють особливості фігури (постава, пропорції тощо).     

  Також велике значення при проектуванні пальто приділяється ергономічним вимогам. Оскільки, виріб повинен бути зручним і створювати відчуття комфорту,  не має втомлювати і викликати зниження працездатності.

   Не менш важливими є експлуатаційні вимоги. Вони визначаються стійкістю проти різних атмосферних впливів, води, миючих засобів, хімічного чищення, зносостійкістю, міцністю тканини на розрив. Усадка не повинна перевищувати

межу, встановлену технічними умовами і стандартами.

         Ергономічні вимоги характеризують ступінь пристосовності виробу до людини і поділяються на вимоги: антропометричної, гігієнічної і психофізіологічної  відповідності.

    Антропометрична відповідність. Характер антропометричних  контактів людини і одягу не однакові у спокої та русі.

      Гігієнічна відповідність. Гігієнічні показники якості одягу характеризують його відповідність санітарно-гігієнічним  нормам, які забезпечують комфортні умови  мікроклімату простору під одягом. Основними гігієнічними вимогами до одягу є: захист тіла людини від механічних та хімічних пошкоджень, від дії шкідливих факторів навколишнього середовища (холоду, вологості, жари, сонячних опіків, дощу, радіації, укусів комах, тощо); забезпечення нормальної життєдіяльності організму (дихання шкіри, газообмін, виділення водяної пари та поту, тощо); підтримування теплового балансу (стабільної температури на поверхні тіла людини).

      Забезпеченням гігієнічних вимог досягається збереження працездатності та здоров’я людини. Гігієнічні властивості одягу в значній  мірі залежать від виду матеріалів одягу  і конструкції виробу. Показниками гігієнічних властивостей одягу є його теплозахисні властивості, гігроскопічність, повітропроникність, газопроникність, пило ємність, маса, тощо.

     Психофізіологічна відповідність. До психофізіологічних показників належать показники відповідності одягу фізіологічним властивостям і психологічним особливостям людини: зручність одягання і знімання одягу (розміщення застібки та її надійність,гладкість підкладки, форма горловини); зручність користування окремими елементами (наприклад, кишені); маса одягу (особливо важливо враховувати при проектуванні теплозахисного одягу) – бути маса одягу повинна мінімально необхідною.

    Експлуатаційні вимоги (надійність). Особливим показником якості одягу є його надійність, яка визначає безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність виробу.

    До показників надійності одягу в процесі експлуатації належать три групи вимог: зносостійкість матеріалів і елементів конструкції; стійкість матеріалів і з’єднувальних швів до розривних навантажень; формостійкість деталей і країв одягу.

    Промислові (техніко-економічні) вимоги – це такі властивості виробів, що визначають ступінь технічної довершеності конструкції, методи проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виробництво та експлуатацію.

    Отже, група промислових вимог до одягу – це вимоги: стандартизації і уніфікації, технологічності конструкції, економічності [8].

    Вимоги до товарного вигляду одягу також важливі при оцінці його якості.

   Для даного виробу, який проектується одними з найважливіших вимог є естетичні, вони є основними у визначенні його якості. Одяг повинен бути не тільки красивим, а й гармоніювати із зовнішнім виглядом людини. Це залежить як від вдалої композиції, так і від правильного виконання усіх технологічних операцій під час виготовлення виробу. Зовнішній вигляд людини значною мірою залежить від вибору фасону одягу, крою. При виборі фасону важливу роль відіграють особливості фігури (постава, пропорції тощо).     

  Також велике значення при проектуванні пальто приділяється ергономічним вимогам. Оскільки, виріб повинен бути зручним і створювати відчуття комфорту,  не має втомлювати і викликати зниження працездатності.

   Не менш важливими є експлуатаційні вимоги. Вони визначаються стійкістю проти різних атмосферних впливів, води, миючих засобів, хімічного чищення, зносостійкістю, міцністю тканини на розрив. Усадка не повинна перевищувати межу, встановлену технічними умовами і стандартами.

  

    

1.4. ВИБІР МОДЕЛІ ТА СКЛАДАННЯ

ТЕХНІЧНОГО ОПИСУ.

    На основі  даних про тип споживача, про вимоги до виробу, про тенденції розвитку моди та асортимент виробу запропоновано модель жіночого демісезонного пальто , яка представлена на рис.1 (вигляд спереду і вигляд ззаду).

Технічний опис моделі

    Пальто жіноче, демісезонне, для молодшої та середньої вікової групи, з тонкосуконної напіввовняної пальтової тонкосуконної тканини.

    Пальто прямого силуету, зі зміщеною асиметричною застібкою на три виметані петлі та ґудзики. Покрій рукава – вшивний.

    На пілочці наявні нагрудні виточки, які виходять із бокового шва.

    На спинці є плечові виточки.

    Рукав вшивний двохшовний з пришивною манжетою, яка розташовується  нижче лінії ліктя на 8 см.

    Горловина оброблена обшивкою, ширина якої 3 см.

    На пілочці розташовуються три горизонтальні членування, контрастних кольорів. Перша лінія знаходиться на відстані 6 см  нижче лінії талії, друга — на відстані 8 см від першої та третя — 8 см від другої.

    Пальто рекомендується виготовляти на типову фігуру 164-80-84, 1-ої повнотної групи з напіввовняної пальтової тонкосуконної тканини малинового кольору (основний матеріал), червоного, темно-синього та зеленого (для оздоблення).

1.5. ВИБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ДАНОГО ВИРОБУ.

    На основі даних про розвиток тенденцій моди та з врахуванням вимог до виробу виконано підбір пакету матеріалів. Пакет матеріалів являє собою основні матеріали, підкладочні, прокладочні, скріплюючі та фурнітура .

     Особливу увагу при підборі пакету матеріалів потрібно звернути на такі властивості:  теплозахисні, зносостійкість, здібність до формування при ВТО.

      В якості основного матеріалу для демісезонних пальто в основному використовуються чистововняні і напіввовняні тонкосуконні тканини – драпи полегшені, пальтові тканини, сукна, тонкосуконні кашемірові.

   Драпи — це щільні, пружні, м’які пальтові тканини з ворсовою поверхнею, з одиничної або крученої апаратної пряжі. Для виробництва драпів застосовують одиничну чисто і напіввовняну пряжу або кручену тонкосуконну пряжу. Поверхнева  густина  драпів становить 450…760  г/. За забарвленням бувають гладкофарбовані, меланжеві.

    Сьогодні широким попитом користуються також тонкосуконні кашемірові пальтові тканини з велюровою обробкою (мають на поверхні м’який , низький підстрижений ворс) як вітчизняного, так і імпортного виробництва, здебільшого гладко фарбовані,  напіввовняні (20…50 % вовни).

    Даний виріб, що проектується рекомендовано виготовляти із тонкосуконних тканин. Це тканини полотняного саржевого переплетення з щільним повстяним застилом, утвореним завдяки звалюванню. Вміст вовни в сукні становить 40…73 %, його виробляють з бавовняної пряжі в основі та вовняної  або змішаної пряжі в пітканні. За обробкою сукно є гладко фарбованим, малинового кольору (основний матеріал), темно - синього, зеленого та червоного (для оздоблення). Поверхнева густина 300…450 г/, ширина матеріалу 150 см [6].

Підкладка шовкового волокнистого складу з поверхневою щільністю 150г/м2. Ця тканина гладкофарбована , червоного кольору з наявністю блиску на лицевій стороні, шириною 150 см.

    При обробці пальто в якості прокладочного матеріалу використовується дублерин.

    Дублерин може бути як нетканим, так і тканим матеріалом, що виготовляють з волокон бавовни , з нанесенням на поверхні клеєної речовини крапковим способом. З відбіленим, гладко фарбованим у білий, сірим кольорами. Поверхнева щільність сягає 150 г/м2. Випускають шириною 90-150 см. Застосовують для дублювання деталей у верхньому одязі як основних, так і мілких. Цей матеріал є міцним, стійким до прання, температур та хімічної чистки. В даному випадку використовується дублерин сірого кольору, ширинию 150 см [5].

    Скріплюючим матеріалом являються нитки бавовняного волокнистого складу, які виготовляють з високоякісної гребінної пряжі шляхом скручування. Залежно від товщини швейним ниткам присвоюють різні номери — № 10,20…120. За забарвленням нитки можуть бути: чорні, білі або кольорові. При розробці пальто будуть використовуватись нитки № 40, гладкофарбовані кольорові : малинові (для з’єднання основних вузлів), червоні, зелені та темно - сині (для оздоблення)

    В якості фурнітури будуть використовуватись пальтові ґудзики. За формою вони можуть бути: круглими, овальними, довгастими, фігурними. За способом прикріплення до одягу — з дірочками, з тунелькою та на стійці. За кольором — чорні, білі, кольрові. Також , ґудзики бувають : металеві, дерев’яні, скляні, пластмасові.        

   В даному випадку використовуються пластмасові круглі ґудзики з тунелькою, червоного кольору діаметром 2 см. [6].  

2. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ БАЗОВОЇ МОДЕЛІ.

2.1. ФОРМУВАННЯ БАЗОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ МОДЕЛІ.

    Конструювання одягу — це процес створення оболонки об’ємної форми з плоского матеріалу; це процес побудови конструкції одягу.

    Весь процес конструювання одягу можна представити як послідовних робіт:

    - збір вихідних даних (вивчення ескізу виробу, знімання розмірних ознак, вимір припусків);

    - побудова креслення основи конструкції на основі вихідних даних;

    - виготовлення лекал з картону, виконується по контурах деталі з креслення основи конструкції з припуском на шви та підгин;

    - розкрій тканини по лекалу, виготовлення зразка виробу, примірка на тканині;

    - уточнення лекала і креслення основи конструкції після примірки;

    - розробка креслень деталей одягу різних моделей на базі уточненого креслення основи конструкції.

     Побудову креслення плечового виробу починають з виконання креслень спинки й пілочки. Креслення пілочки й спинки будують на одній базисній сітці.

     Базисна сітка — це сукупність паралельних горизонтальних і вертикальних ліній, які визначають габарити виробу і параметри основних конструктивних ділянок.

    При побудові креслення основи жіночого демісезонного пальта використаний Єдиний метод конструювання  одягу ЦДТШЛ. Ця методика використовується як на масовому, так і при індивідуальному виробництві одягу. Дана методика має свої переваги в конструюванні одягу: точність конструкції , правильна посадка на фігурі замовника. Використовують для  побудови конструкцій жіночого, чоловічого та дитячого одягу. Для побудови базової конструкції будуть використовуватися розмірні ознаки  типової фігури 164-80-84, I – повнотної групи, які представлено у таблиці 2 та припуски — у таблиці 3.

    Таблиця 2. Розмірні ознаки, необхідні для побудови креслення основи конструкції.

п/п

Назва розмірної ознаки

Умовне позначення

Величина, см

1

2

3

4

1.

Ріст

Р

164,0

2.

Напівобхват шиї

Сш

17,1

3.

Напівобхват грудей перший

Сг1

41,2

4.

Напівобхват грудей другий

Сг2

44,2

5.

Напівобхват грудей третій

Сг3

44,0

6.

Напівобхват талії

Ст

30,7

7.

Напівобхват бедер

Сб

44,0

8.

Ширина грудей

Шг

16,0

9.

Відстань між сосковими точками

Цг

9,2

10.

Відстань від лінії талії ззаду до найвищої точки проектованого плечового шва по основі шиї

Дтс2

40,1

11.

Відстань від вищої точки проектованого плечового шва по основі шиї до талії спереду

Дтп2

44,5

1

2

3

4

12.

Висота грудей від вищої точки проектованого плечового шва по основі  шиї до талії спереду

Вг2

25,3

13.

Відстань від вищої точки проектованого плечового шва по основі шиї до рівня задніх кутів пахових западин

Впрз2

17,2

14.

Висота плеча коса від точки перетину лінії талії із хребтом до кінцевої точки проектованого плечового шва

Впк2

42,5

15.

Ширина спини

Шс

16,7

16.

Обхват плеча

Оп

25,5

17.

Ширина плечового скату

Шп

13,0

18.

Довжина рукава

Др

64,0

19.

Довжина виробу

Дв

80,0

  Припуски на вільне облягання для побудови креслення основи конструкції представлено в таблиці 3[3].

п/п

Назва ділянки до якої додається припуск

Умовне позначення

Величина, см

1

2

3

4

1.

До напівобхвату грудей

Пг

8,0

2.

До напівобхвату бедер

Пб

3.

До  ширини спини

Пшс

2,3

4.

До ширини грудей

Пшг

2,0

5.

На свободу пройми

Пспр

3,0

1

2

3

4

6.

До довжини спинки до лінії талії

Пдтс

1,0

7.

До висоти горловини спинки

Пвгс

0,3

8.

До ширини пілочки

Пшп

1,5

9.

До обхвату плеча

Поп

8,5


2.2.
 РОЗРАХУНОК І ПОБУДОВА КРЕСЛЕННЯ .

    Розрахунки для побудови креслення базової конструкції жіночого демісезонного пальто прямого силуету з вшивним рукавом представлено в таблиці 4[3].

п/п

Умовне позначення

Розрахункова формула

Величина відрізка,см

1

2

3

4

1.

А0а1

Сг3+ Пг+0,5=44,0+8,0+0,5

52,5

2.

А0а

Шс+Пшс=16,7+2,3

19,0

3.

а1а2

Шг+(Сг3-Сг1)+Пшг=16,0+(44,2-41,2)+2,0

21,0

4.

аа2

А0а1-(А0а+а1а2)=52,5-(19,0+21,0)

12,5

5.

А0у

0,4*Дтс2=0,4*40,1

16,0

6.

А0Г

Впрз2+Пспр+0,5*Дтс=17,2+3,0+0,5*1

20,7

7.

А0Т

Дтс2+Пдтс=40,1+1

41,1

8.

ТБ

0,5*Дтс2-2,0=0,5*40,1-2,0

18,0

9.

А0А2

Сш/3+Пшг=17,1/3+2,0

7,7

10.

А2А1

А0А2/3+Пвгс=7,7/3+0,3

2,9

11.

АН

АН1=Дв+Пдтс

12.

А2П1

Шп+р.в.+Ппос=13,0+2,0+0,5

15,5

13.

Т1П1

Т2П1=Впк2+Пдтс+1=42,5+1+1

44,5

14.

П1П́1

1,0

15.

Г1П3

Г1П2/3+2=17,7/3+2

7,9

16.

Г11

0,2*Г1Г4-0,5

3,0

17.

Г1Г2

Г1Г4/2 = 12,5/2

6, 25

1

2

3

4

18.

Т3Т8

1,0

19.

Т8А3

Дтп2+Пдтс+У=42+1+1,5

44,5

20.

А3А31

1,0

21.

А3А4

Сш/3+Пшг=17,1/3+2

7,7

22.

А31А5

А31А4+1=6,7+1

7,7

23.

Г3Г6

Цг+0,5*Пшп=9,2+0,5*1,5

10,0

24.

А4А9

2(Сг2-Сг1)+2=2(44,2-41,2)+2

8,0

25.

Т4П4

Г1П2-1=17,7-1

16,7

26.

Г4П6

Г4П4/3=16,7/3

5,6

27.

А9П5

Шп

13,0

28.

П63

П5П6/2=11,2/2

5,6

29.

Г42

0,2*Г1Г4

2,5

30.

П5П

0,5

31.

Т8Н3

ТН=Т1Н

Розрахунки для побудови креслення конструкції двохшовного вшивного рукава представлено в таблиці 5[3].

п/п

Умовне позначення

Розрахункова формула

Величина відрізка,см

1

2

3

4

1.

Вок

О1О2-ОО2=17,5-2

15,5

2.

Шр

(Оп+Поп)/2=(25,5+8,5)/2

17,0

3.

О1Рп

Шр/2=17,0/2

8,5

4.

О3М

Др-1=64-1

63,0

5.

О3Л

О3М/2+3

34,2

6.

ММ1

Шрук.вн.

10,0

7.

М1М2

1,5

8.

Рп1

П6Г4

5,6

1

2

3

4

9.

1-1́

1-1́́́ ́

0,5

10.

РлР3

Г1П3

7,9

11.

Р3Р

Р3Р ́

0,5

12.

О2О6

О2О4/2=8,5/2

4,25

13.

О2О5

О2О3/2+2=8,5/2+2

6,25

14.

О52

2,5

15.

О63

2,0

16.

РпГ2

Г1Г4/2+0,5=12,5/2+0,5

6,8

17.

Р ́4

Р ́Г2/2=12,6/2

6,3

18.

4-5

2,0

19.

ЛЛ1

1,0

20.

Рп8

Г42+0,5=2,5+0,5

3,0

21.

РпР1

Л1Л11=ММ3

3,0

22.

Р1Р11

Р5Р51

0,7

23.

РпР2

РлР4

3,0

24.

Л2Л3

1,0

25.

Р2Р21

Р4Р41

4,0

26.

аР41

аР21

3,0

  2.3. ТЕХНІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЕКТОВАНОГО ВИРОБУ.

    Процес розробки креслень конструкції моделі на основі базової конструкції називають технічним моделюванням.

    Технічне моделювання виконують у такій послідовності:

  •  вивчення і аналіз моделі;
  •  вибір базової основи, яка відповідає силуету і формі нової моделі або розробка нової основи;
  •  уточнення креслень базової основи і нанесення на неї модельних особливостей;
  •  перевірка розроблених креслень конструкції нової моделі.

    Модельну конструкцію виробу будують за допомогою прийомів. Прийоми технічного моделювання можна розділити на чотири види:

    1. Прийоми першого виду — це такі прийоми технічного  моделювання, які не змінюють силуетної основи виробу. До них відносяться: перенесення виточок, створення рельєфів і кокеток, нанесення модельних особливостей, проектування защипів і складок.

    2. Прийоми другого виду — це прийоми, які змінюють силуетну основу виробу (паралельне і конічне розширення, побудова підрізів та драпіровок.

    3. Прийоми третього виду — це прийоми, які значно змінюють базову основу, і стосуються в основному змін покрою рукава.

    4. Прийоми четвертого виду — це створення нових  форм одягу (пелерини, спідниці, брюки).

    При розробці жіночого демісезонного пальто використовуються прийоми першого виду [8].

   В дану базову модель пальто внесені такі модельні особливості:

     - нагрудна виточка на пілочці виходить із бокового шва;

     - плечову виточку перенесено на     см в сторону пройми;

     - на пілочці і спинці наявні три горизонтальні членування: перша лінія розташовуються на відстані 6 см нижче лінії талії, друга — на відстані 8 см від першої та третя — на відстані 8 см від другої ;

     - форма застібки — асиметрична, фігурна;

- рукав з пришивною манжетою, ширина манжета — 8 см.

     - горловина і лінія борту оброблені обшивками шириною 3 см.

   Креслення МК пілочки та спинки пальто представлено на схемі 3,   креслення МК двохшовного рукава — на схемі 4.


3. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ОБРОБКИ ВИРОБУ

     Технологія виготовлення виробів має дуже тісний звязок  з конструюванням промислових виробів.

     При масовому виробництві швейних виробів важлива роль належить технологічному процесу, доцільною сукупністю технологічних операцій по обробці і зєднанні деталей швейних виробів.

    Технологія сучасного швейного виробництва все більше стає механізованою, а ефективність в першу чергу залежить від використовуваного устаткування.

    Існує безліч технологічних методів обробки виробів, тому також необхідно звертати увагу на матеріали, які використовуватимуть для певного виробу та нададуть йому красивого естетичного вигляду і відповідатимуть експлуатаційним вимогам.

    Схеми по вузлової обробки жіночого демісезонного пальто, що розробляється в даному курсовому проекті представлено на рис.5 [7].


 
4.РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ-МОДИФІКАЦІЙ

    На основі отриманих даних про будову людини з врахуванням  вимог щодо напрямку моди розроблено три моделі-модифікації.

    Кожна модель-модифікація будується на кресленні модельної конструкції базової моделі та має нові рішення декоративних та конструктивних елементів.

    Таким чином, модель-модифікація №1 відрізняється від базової моделі тим, що на пілочці спроектована кокетка. Застібка асиметрична, фігурна, продовжена до лінії талії. На спинці наявний середній шов. На рукаві спроектовано дві складки , шириною по 3 см. Лінія низу знаходиться на 6 см вище , ніж довжина базової моделі.

    Модель-модифікація №2 відрізняється від базової моделі тим, що вона є відрізною по лінії талії. Застібка асиметрична по діагоналі. На пілочці розташовуються накладні кишені. Рукав з манжетою, шириною 8 см, яка має членування напополам.

    Модель №3 відрізняється тим, що по низу пальто спроектована планка, шириною 8 см. Рукав викроюється без манжети, довжиною нижче лінії ліктя на 8 см.     

    Модельні особливості моделей-модифікацій на типовій конструкції  на схемі 6 показано так:

Модель №1:

Модель № 2:

       Модель № 3:


ВИСНОВКИ

     Курсовий проект є важливою частиною підготовки спеціалістів.

    Завданням курсового проекту було розробка жіночого демісезонного пальто в умовах масового виробництва. У першому розділі виконано опис групи споживачів для яких рекомендується виготовляти даний виріб. В описі типу споживачів було проведено біосоціальну характеристику та характеристика габітусу. Біосоціальна характеристика надавалась за ознаками: статево-вікова група, соціально-культурне середовище проживання, сфера використання одягу, ставлення до моди, матеріальне забезпечення, емоційно-психологічні ознаки, морфологічні ознаки тіла людини і типову фігуру, на яку буде розроблятися пальто. Опис габітусу надавався за ознаками зовнішнього образу людини: тіло будови, статури тіла.

    При огляді тенденцій моди по заданому асортименту одягу було розглянуто тенденції розвитку моди на останній сезон, зазначено модні силуети, форми, покрої, матеріали, декор, лінії та членування. Було визначено вимоги до виробу,  що проектується, обрано модель, а також здійснено підбір матеріалів для виконання даного проекту.

    У другому розділі розроблено базову конструкцію пілочки, спинки та рукава на основі яких побудовано МК пальто, а також нанесено на креслення модельні особливості виробу.

    У третьому розділі курсового проекту було вибрано технологічні методи обробки основних вузлів виробу.

    У четвертому розділі було розроблено ескізи моделей – модифікацій. Нанесено модельні особливості на креслення модельної конструкції базової моделі.

    


ЛІТЕРАТУРА

   1. Мережа інтернет.

    2. Дунаевская Т.Н., Коблякова Е.П., Ивлева Г.С. Размерная типология с основами анатомии и морфологии человека, М., 1980,-216 с.

    3. Амирова Є.К., Саккулин О.В., Труханова А.Т., Конструирование одежды:Учебник: Издательский центр «Академия», 2004.

    4. Шершнева Л.П. Конструирование женской одежды на типовые и нетиповые фигуры. М.,1980,-230 с.

    5. Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва: Навч. посіб.-Київ: Арістей, 2003,-288с.

    6. Лазур К.Р. Швейне матеріалознавство: Підручник. -Львів: Світ, 2003. -240 с.

    7. Амирова І.А. , Труханова О.В.,Саккулин М. Технология швейного производства. Учебное пособие для средних професиональных заведений: Издательский центр «Академия», 2004.

    8. Т. И. Дорчинская, Сулан А.Т. Инженерия проектирования швейных изделий.

    


Змн
.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

1

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Розробив

Загральська О.А

Перевірив

Лехновська О.Л.

 

 

Літ.

Акрушів

4 МК

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.

РЕТК НУВГП 5.05160203 ДВ 170000 ПЗ

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Змн.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51272. МОДЕЛИРОВАНИЕ КОМПЬЮТЕРНЫХ СИСТЕМ. МЕТОДИЧЕСКАЯ РАЗРАБОТКА 357.5 KB
  Суть компьютерного моделирования заключена в получении количественных и качественных результатов на основе имеющейся модели. Качественные выводы сделанные по результатам компьютерного моделирования позволяют обнаружить такие свойства сложной системы как ее структуру динамику развития устойчивость целостность и др. Одно из основных направлений использования компьютерного моделирования – поиск оптимальных вариантов внешнего воздействия на объект с целью получения наивысших показателей его функционирования. Методологической основой...
51273. МОДЕЛЮВАННЯ КОМПЮТЕРНИХ СИСТЕМ. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 1.23 MB
  Обгрунтування моделі передбачає визначення класифікаціїонних ознак виявлення та модельне опис основних інформаційних пропроцесів що діють в системі вибір використовуваних принципів і критеріїв оцінки системи методів і засобів моделювання розробку моделі зовнішнього середовища і мо делей базових компонентів створюваної системи. Реализація моделі системи. Після того як визначені методи і засоби моделювання і сформовано безліч альтернативних варіантів створюваної системи виконується безпосередня розробка моделі що забезпечує вико...
51274. СЭЗ как инструменты регионального развития, мировой опыт, его применение в Республике Беларусь 241.6 KB
  Одновременно с изменениями в мировой экономике происходила эволюция организационно-функциональных форм СЭЗ. На начальном этапе своего развития свободные зоны были преимущественно ориентированы на торговлю товарами
51276. ПРОГРАММНО-АППАРАТНАЯ ЗАЩИТА ИНФОРМАЦИИ 967 KB
  Межсетевые экраны по понятным причинам используются для сетей TCP IP и классифицируются в соответствии с уровнем эталонной модели взаимодействия открытых систем сетевой моделью OSI. Вопервых сетевая модель сетей TCP IP предусматривает только 5 уровней физический интерфейсный сетевой транспортный и прикладной в то время как модель OSI 7 уровней физический канальный сетевой транспортный сеансовый презентационный и прикладной. Для сканирования всех 131070 портов от 1 до 65535 для TCP и UDP на всех узлах может понадобиться...
51277. Распределение объема услуг предприятия бытового обслуживания 130.5 KB
  Выполнить распределение объема услуг предприятия по видам услуг и ассортименту изделий по форме табл. Определить объем бытовых услуг заданного предприятия структурного подразделения в форме табл.1 вначале по видам услуг затем по ассортименту изделий.
51278. Теплотехника и теплоэнергетика. Лабораторные работы 5.76 MB
  Вентиляторы – это воздуходувные машины создающие определенное давление и служащие для перемещения воздуха при потерях давления в вентиляционной сети не более 12кПа. Вентиляторы высокого давления используют в основном для технологических целей например для дутья в вагранки в агломерационных установках для подачи воздуха к форсункам в фильтроочистительных системах и в системах пневмопочты. При вращении рабочего колеса 1 частицы воздуха увлекаются лопатками 2 во вращательное движение при этом на частицы воздуха действуют центробежные...
51279. Настройка параметров Windows 127 KB
  Microsoft Windows хранит информацию о конфигурации в двух местах: реестре и службе каталогов ctive Directory. Модификации реестра или ctive Directory приводят к изменению конфигурации Windows. Для настройки среды Windows прежде всего просматривает файл utoexec.