83035

Аналіз біологічних активів підприємства (на матеріалах ФГ «Поліська родина»)

Курсовая

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Незважаючи на вагомі наукові напрацювання в частині аналізу біологічних активів, залишається ще ряд теоретико-методологічних, практичних і організаційних проблем, які потребують подальшого ґрунтовного дослідження та практичного вирішення.

Украинкский

2015-03-06

111.32 KB

43 чел.

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Аналіз господарської діяльності»

на тему:

Аналіз біологічних активів підприємства

(на матеріалах ФГ «Поліська родина»)

 

Студентки 2 курсу ОАС – 21 групи
напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»
Зінчук С.А.
(прізвище та ініціали) 

Керівник: к.е.н., доцент   Ткачук І.М.
 (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ___________________________
Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _______

Члени комісії

________________
(підпис)

Московчук А.Т.
(прізвище та ініціали)

________________
(підпис)

Садовська І.Б.
(прізвище та ініціали)

________________
(підпис)

Талах Т.А.
(прізвище та ініціали)

.        

                                   м. Луцьк – 2014 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

……………………………………………………………..……...

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІ

5

1.1.

Систематизація наукових досліджень щодо біологічних активів……………………………………………………………

5

1.2.

Методика аналізу біологічних активів: теоретичний аспект …..

15

1.3.

Завдання та інформаційне забезпечення аналізу біологічних активів……………………………………………………………….

20

РОЗДІЛ 2

ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ФГ « Поліська родина»

25

2.1.

Загальні відомості про  фермерське господарство

25

2.2.

Аналіз основних показників діяльності господарства

30

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ У ФГ «ПОЛІСЬКА РОДИНА……………………………………………………………

35

3.1.

Аналіз динаміки біологічних активів та їх зміни ……………..

35

3.2.

Аналіз складу та структури біологічних активів ……………

40

3.3.

Ефективність використання  біологічних активів ……………….……………………………………………………

45

3.4.

Визначення впливу факторів при аналізі біологічних активів .

50

РОЗДІЛ 4

РОЗРОБКА ПРОЕКТУ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ЗА УМОВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ФГ «Поліська родина» …… 

55

4.1.

Обґрунтування резервів своєчасності погашення біологічних активів ……………………………………………………………..

55

4.2.

Обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання біологічних активів…………………………….

60

4.3.

Вдосконалення методики аналізу біологічних активів ………

65

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………

70

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...

73

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...

78


ВСТУП

 Одним з  основних інформаційних джерел і дієвим важелем оперативного та стратегічного управління виробничо-господарською діяльністю аграрних підприємств є аналіз біологічних активів. Облікова інформація про стан, рух і результати перетворень біологічних активів використовується при плануванні виробничо-торговельної діяльності господарств, нормуванні насіннєвого фонду і кормової бази, контролі за їх цільовим використанням. Аналіз біологічних активів необхідний при виявленні внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Теоретичні та методологічні засади аналізу біологічних активів досліджували провідні вітчизняні і зарубіжні вчені-економісти: А.С. Бакаєв, П.С. Безруких, Ф.Ф. Бутинець, В.Г. Гетьман,  С.Ф. Голов, М.Я. Дем’яненко, Н.І. Дорош, Є.В. Калюга, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний, Л.Г. Ловінська, П.Т. Саблук, Я.В. Соколов, В.В. Сопко, Л.К. Сук та ін. Методологію аналізу біологічних активів, запроваджену П(С)БО 30 «Біологічні активи», проблеми її практичного застосування, вплив на достовірність облікової інформації вивчали: Р.Є. Грачова,  В.М. Жук, М.Г. Михайлов, В.Б. Моссаковський, М.Ф Огійчук, С.О. Олійник, О.М. Петрук, Н.Л.  Правдюк, В.К. Савчук та ін.

Незважаючи на вагомі наукові напрацювання в частині аналізу біологічних активів, залишається ще ряд теоретико-методологічних, практичних і організаційних проблем, які потребують подальшого ґрунтовного дослідження та практичного вирішення. Зокрема, відсутнє однозначне й вичерпне трактування обліково-аналітичної сутності біологічних активів, не повною мірою відпрацьовані теоретико-методологічні засади аналізу з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності. Потребує удосконалення й апробації на практиці методика оцінки біологічних активів, актуальним залишається уточнення та розширення класифікації таких активів, а також розробка методологічних засад аналізу їх динаміки та ефективності використання.   

Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних засад аналізу біологічних активів у сільському господарстві.

Для досягнення вищезазначеної мети були поставлені такі завдання:

1) Розкрити сутність біологічних активів як економічної аналітичної категорії;

2) Уточнити класифікацію біологічних активів;

3) Обґрунтувати теоретичні засади аналізу динаміки та ефективності використання біологічних активів;

4) Розкрити і критично оцінити методологічні засади аналізу біологічних активів;  

5) Удосконалити аналізу біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах;

5) Дослідити методичні підходи до аналізу оцінки біологічних активів; визначити напрями удосконалення аналізу біологічних активів;

6) Розробити рекомендації щодо удосконалення організаційно-методичних підходів до оцінки аналізу біологічних активів;

7) Сформулювати методичні підходи до аналізу ефективності використання біологічних активів.

Об’єктом дослідження є система аналізу біологічних активів,  господарських операцій щодо їх біологічних перетворень, формування та використання в сільськогосподарських підприємствах України.

Предметом дослідження є  матеріали ФГ «Поліська родина» котрі ми використовуватимемо для аналізу біологічних активів.

Обґрунтування і розкриття обліково-аналітичної  сутності біологічних активів здійснено методами індукції і дедукції, аналізу та синтезу. Використання системного методу, а також методів порівняння і групування дозволило визначити основні класифікаційні ознаки і здійснити загальну обліково-економічну класифікацію біологічних активів. При узагальненні результатів наукових розробок  щодо методологічних засад аналізу сільськогосподарських рослин і тварин, формуванні пропозицій щодо їх удосконалення застосовано діалектичний, логічний, табличний і графічний методи. Результати практичного впровадження методологічних засад  аналізу біологічних активів, запровадженої П(С)БО 30 «Біологічні активи»[1],  вивчались  за допомогою соціологічного обстеження, опитування, експертної оцінки. Методичні підходи до аналізу тенденцій розвитку, ефективності використання біологічних активів досліджувалися із застосуванням абсолютних, відносних, середніх величин, групування, порівняння, рядів динаміки, балансового, логарифмічного, інтегрального методів. Для дослідження впливу факторів на ефективність використання біологічних активів застосовувався кореляційно-регресійний аналіз.

Інформаційною базою наукового дослідження були нормативно-правові документи Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики України, Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, матеріали Державного комітету статистики України, розробки науково-дослідних установ, наукові праці та публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, первинні документи, бухгалтерська, податкова і статистична звітність підприємства.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ

  1.  Систематизація наукових досліджень біологічних активів

Сільське господарство є особливою сферою виробничої діяльності, оскільки в процесі виготовлення готової продукції, поряд з фінансовими, матеріально-технічними та трудовими ресурсами, використовуються ще й природні ресурси: земля та живі організми.

У міжнародному стандарті  МСБО 41 «Сільське господарство»  дуже просто визначено поняття «біологічні активи» - це живі тварини і рослини. Але, дане визначення досить не чітке та багатозначне, адже не всі рослини і тварини можна віднести до активів, а тільки ті які приносять економічну корисність та прибуток від їх використання.

Відповідно до П(С)БО 30 біологічний актив –  це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. При цьому біологічні перетворення —  це процес якісних і кількісних змін біологічних активів. Для уточнення визначення поняття проаналізуємо погляди різних науковців, що наведені  у таблиці 11.

Таблиця 1.1

Визначення поняття «біологічні активи» різними авторами

Автор

Визначення

Власні судження

Позитивні

Негативні

1

2

3

4

Перевозник  Н.В. [8]

Огійчук М.Ф. [4]

Біологічний актив – живі рослини, тварини , а також інші біологічні ресурси контрольовані підприємством, які в процесі  біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або  інші біологічні активи, а також приносити в іншій спосіб економічні вигоди.

На нашу думку дане визначення справді визначає сутність біологічних активів.

Жук  В.М [3]

Біологічні активи – живі організми (тварини та рослини), які вирощуються підприємством з метою отримання сільськогосподарської продукції або утримуються ним з метою  отримання інших вигід.

Дане поняття правильно відображає зміст біологічних активів.

Сук  Л.К.

Сук П.Л. [10]

Біологічні активи – це «явище життя», тобто живі тварини або рослини, які здатні до біологічної трансформації. Вони можуть забезпечувати процес виробництва нових неживих продуктів.

Ми не згідні з даною думкою, оскільки вважаємо що не доречно туту використовувати  словосполучення  «явище життя».

Кузьмович П.М. [7]

Біологічні активи – це сукупність біологічних ресурсів, що достовірно оцінені, контрольовані та ідентифіковані підприємством, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію  та/або додаткові біологічні активи,а також приносити в іншій спосіб економічні вигоди.

 Ми цілком згідні з даною думкою.

Богданюк О.В. [5]

На макро-  рівні: біологічні активи - це частина національного багатства країни, на які встановлено право власності та які реалізують свої функції: ресурсну,екологні послуги, забезпечення  продовольством та підвищення добробуту населення.

Ми згідні з даною думкою.

На мікро- рівні: біологічні активи - біологічні активи - це природні ресурси які використовуються в сільському господарстві ,контролюються підприємством,здатні до біологічної трансформації, результатом якої є отримання додаткових біологічних активів та біологічно повноцінної,екологічно безпечної продукції

На нашу думку дане визначення правильно трактує поняття біологічних активів на макро рівні.

 

Згідно даної таблиці, бачимо наскільки різноманітні твердження з визначення економічної категорії  біологічних активів, але всі вони так чи інакше спираються на П(С)БО 30.

Замула І.В.  надає своє визначення біологічних активів за яким - це біологічні складники екосистем, які мають фізичну або потенційну корисність для підприємства.

На думку Вороновської В.О. до біологічних активів відносяться всі об'єкти біосфери, що використовуються у діяльності підприємства.

Пасенко В.В. вважає що біологічний актив - це сукупність природних (біологічних) ресурсів, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або поточні і додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Остапчук О.В.  трактує біологічні активи немов це живі істоти та організми в сільському господарстві, що здатні рости, розвиватися, містять «активне начало», яке за відповідних умов може створювати живий організм.

Клименко О.П. вважає що біологічні активи - це біологічні ресурси, достовірно оцінені та контрольовані підприємством, які в процесі біологічних перетворень  здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

На основі всебічного критичного дослідження та узагальнення існуючої термінології нами пропонується таке визначення біологічних активів: біологічні активи – це сукупність біологічних ресурсів, що достовірно оцінені, контрольовані та ідентифіковані підприємством, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або поточні і додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Для повного та більш конкретного дослідження варто розглянути класифікацію біологічних активів. Вона полягає в розмежуванні та поділі їх на окремі групи з певними ознаками. Міжнародний стандарт визначає групу, як сукупність подібних живих тварин або рослин та класифікує біологічні активи на: споживні біологічні активи та біологічні активи-носії або зрілі та незрілі (якщо доречно). Відповідно, споживні – це такі біологічні активи, з яких збирають урожай у вигляді сільськогосподарської продукції або які продають як біологічні активи. Прикладом споживних біологічних активів є:

1)   худоба, призначена для виробництва м’яса;

2)  худоба яку утримують з метою продажу;

3)  риба в рибгоспах;

4)  зернові такі як кукурудза або пшениця;

5)  ліс,що вирощується для отримання деревини.

Біологічні активи-носії – це всі біологічні активи, інші, ніж споживні. Наприклад:

1)  худоба для отримання молока;

2)  виноградники, фруктові дерева;

3)  ліс, із якого отримують дрова, залишаючи частину дерев.

 Біологічні активи-носії не є сільськогосподарською продукцією, а рідше є само відтворюваними активами.

Зрілі біологічні активи – це ті, що набули ознак того, що їх можна зібрати як урожай (для споживчих біологічних активів), або ті, з яких періодично можна збирати врожаї (для біологічних активів-носіїв).

 До незрілих довгострокових біологічних активів відносяться біологічні активи, операційний цикл створення яких перевищує 12 місяців (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі), які у звітному періоді ще не здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи визначеної якості, зокрема, багаторічні насадження (сади, виноградники, ягідники тощо), що не досягли пори плодоношення.

 У П(с)БО 30 «Біологічні активи» наведено наступне визначення групи біологічних активів, що являє собою сукупність біологічних активів подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин. Крім цього в даному положенні біологічні активи класифікують за періодом надання економічних вигід, тобто поділяють  на довгострокові поточні та додаткові. Відповідно, до поточних відносять біологічні активи, які здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи,приносити в інший спосіб економічні вигоди  протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. Довгострокові біологічні активи – це всі інші активи, що не увійшли до поточних біологічних активів. До додаткових біологічних активів відносять біологічні активи,одержані в процесі біологічних перетворень.

 Більш  розгорнуту класифікацію наведено у праці В.М.Жука [3]. Науковець запропонував відобразити біологічні активи: за видом господарської діяльності (сільськогосподарські та інші біологічні); за періодом участі у господарському обороті(поточні біологічні активи, довгострокові біологічні активи та незрілі довгострокові); за методом оцінки( оцінені за справедливою вартістю та первісною вартістю).

Цікавою є думка П.М. Кузьмовича [7]. Він вважає, що чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий ступінь пізнання об’єкта і від того, наскільки правильно обрані класифікаційні ознаки об’єкта, може залежати порядок його обліку. Тому він запропонував відобразити біологічні активи: за строком використання( оборотні і необоротні); за характером відображення зносу (біологічні активи,що амортизуються та що, не амортизуються); за правом власності (власні та орендовані).

Дані класифікації найбільшою мірою характеризують сутність біологічних активів, як важливу обліково - аналітичну категорію. Але з метою усунення існуючих недоліків та всебічного розгляду біологічних активів, як самостійної економічної категорії й усунення існуючих недоліків, а також забезпечення методичних аспектів визнання та відображення біологічних активів в бухгалтерській звітності слід ввести додаткові класифікаційні ознаки:

1) Залежно від можливості отримання сільськогосподарської продукції біологічні активи поділяються на:

а) Споживані;

б) Біологічні активи – носії.

2) За ознакою зрілості:

а) Зрілі;

б) Не зрілі.

3) За галузями:

а) Біологічні активи рослинництва;

б) Біологічні активи тваринництва.

4) За періодом надання економічних вигід:

а) Довгострокові;

б) Поточні;

в) Додаткові.

5) За характером відображення зносу:

а) Біологічні активи, що амортизуються;

б) біологічні активи, що не амортизуються.

6) За правом власності:

а) Власні;

б) Орендовані.

7) За вартістю оцінки:

а) За справедливою вартістю;

б) За первісною вартістю.

8) Залежно від екологічного спрямування:

а) Екологічно чисті біологічні активи;

б) Традиційні біологічні активи;

в) ГМО.

9) Залежно від мети використання:

а) На продаж;

б) Для внутрішніх потреб підприємства.

10) За походженням:

а) Створені природою;

б) Створені людиною.

На думку Кузьмовича П.М., запропоновані ознаки дадуть можливість більш детально здійснювати облік біологічних активів  підприємства підвищити ефективність їх використання у діяльності. Розкриття класифікаційних ознак  автора наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Розкриття класифікаційних ознак

Класифікаційні ознаки

Визначення

Залежно від екологічного спрямування:

а) екологічно чисті б/а

біологічні активи які повинні відповідати певним державним нормам і стандартам стосовно якості; створюватись та розвиватись в екологічно-чистих умовах і не наносити шкоди навколишньому середовищі

б) ГМО

організми, генетичні клітини яких були замінені штучним шляхом, що не відбувається в природних умовах

в) традиційні б/а

всі інші біологічні активи

Залежно від мети використання :

а) на продаж

біологічні активи, що створені для реалізації, з метою отримання прибутків та інших економічних вигід

б) для внутрішніх потреб організації

біологічні активи, що використовуються підприємством для задоволення внутрішніх потреб

За походженням:

а) створені природою

живі організми, які розвиваються на основі законів природи

б) створені людиною

результати, які були отримані в процесі людської діяльності

 

Класифікаційна ознака залежно від екологічного спрямування в умовах екологічної кризи відіграє важливе значення. Споживачі біологічних активів повинні отримувати доступну інформацію, щодо обраної продукції тому екологічно чисті, традиційні та генно модифіковані біологічні активи повинні відображатися як окремі облікові елементи формування вартості таких активів також має бути різною.

 Особливу увагу потрібно приділити геномодифікованим продуктам, вживання яких шкідливе для організму людини, але вони мають достатньо низькі ціни на ринку, що привертає увагу покупців. Тому,  досить важливим є відображення їх окремо в бухгалтерському обліку. Це значно спростить проведення  економічного аналізу на сільськогосподарському підприємстві.

Також, слід відмітити актуальність поділу біологічних активів залежно від мети використання, це відіграє позитивну роль для підвищення  контролю за ефективністю використання  ціллю вилучення максимального фінансового результату.

В залежності від того, яким чином були створені біологічні активи, на думку авторів, залежить які витрати будуть включені у собівартість готової продукції для реалізації біологічних активів.

Згідно з П(С)БО 30 [1] підприємство має самостійно здійснювати оцінку активів за справедливою вартістю, а у досліджуваному Положенні лише рекомендовано основні підходи до застосування такої оцінки.

Так, придбані за грошові кошти біологічні активи тваринництва оцінюються за первісною вартістю, яка включає: ціну придбання за вирахуванням знижок, відповідно до договору з постачальником (продавцем), непрямих податків, крім випадків, якщо вони не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства; суму ввізного мита; витрат на транспортування; інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням біологічних активів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Безоплатно отримані біологічні активи тваринництва оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою ціллю. На справедливу вартість безоплатно отриманих довгострокових біологічних активів збільшується додатковий капітал, а поточних активів - інший операційний дохід.

Справедлива вартість біологічних активів внесених до статутного капіталу є погоджена засновниками (учасниками) підприємства вартість з урахуванням витрат, пов’язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання.

При обміні на неподібні біологічні активи такі активи оцінюються за справедливою вартістю переданого біологічного активу, збільшену (зменшену) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належить до сплати (отримання) за обмінною операцією.

Додаткові біологічні активи оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Проте, щодо оцінки біологічних активів існують розбіжності у чинних нормативних актах, адже на відміну від П(С)БО 30 у статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [13] визначено, що пріоритетною є оцінка біологічних активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання – принцип історичної (фактичної) собівартості. Крім того, на сьогоднішній день залишаються чинними Методичні рекомендації з обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції, якими передбачено облік прямих витрат на виробництво обліковувати на рахунку 23 «Виробництво» за аналітичними рахунками по кожному виду продукції, а облік накладних витрат - на окремих рахунках із їх розподілом на кожний вид продукції в кінці року. У зв’язку з цим, розглянемо порядок оцінки, оприбуткування в обліку додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції та формування основних складових фінансового результату від первісного визнання - доходів та витрат.

Витрати на виробництво біологічних активів тваринництва в аналізі обліку визнаються витратами основної діяльності і пов’язані з процесом їх перетворенням.  Біологічне перетворення – це процес якісних і кількісних змін біологічних активів. Дані витрати не є однорідними а ні за своїм складом, а ні за значенням в діяльності підприємства. Тому, враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва і з метою забезпечення раціональної організації аналізу, визначення величини витрат і здійснення контролю за формуванням собівартості продукції тваринництва, важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація.

Велика різноманітність операційних витрат та об’єктів аналізу, що використовуються під час біологічних перетворень характеризуються певною економічною однорідністю. Сукупність економічно однорідних витрат називають елементом витрат. На території України, у тваринництві відповідно до стандарту 16 «Витрати»  виділяють такі елементи операційних витрат:   матеріальні затрати, витрати на оплату праці працівників, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, інші операційні витрати.

Загальні правила формування в аналізі інформації про витрати виробництва та принципи формування собівартості (калькулювання) у тваринництві окрім П(С)БО 16 «Витрати» [18] регламентуються й «Методичних рекомендаціях з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств»  та П(С)БО 31 «Фінансові витрати» [19] . В положеннях чітко визначено склад витрат, їх класифікація, поняття собівартості. Крім того п.6 ст.6 Закону про бухгалтерський облік передбачено,  що «міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування».

Аналіз витрат у галузі тваринництва  Жук  В.М рекомендує вести за такими статтями витрат:

—  витрати на оплату праці;

—  відрахування на соціальні заходи;

—  засоби захисту тварин;

—  корми;

—  роботи та послуги;

—  витрати на ремонт необоротних активів;

—  інші витрати на утримання основних засобів;

—  інші витрати;

—  непродуктивні витрати (в обліку тваринництва);

—  загальновиробничі витрати.

Отже аналізі біологічних активів є проблема оцінки біологічних активів та проблема в розробці Методичних рекомендацій з аналізу у сільському господарстві, які передбачатимуть формування виробничих витрат у повному обсязі. Що може дати можливість визначити  фінансові результати від сільськогосподарського виробництва.

Нами були проведені дослідження  авторефератів з аналізу біологічних  активів інформація про які наведена у таблиці що наведена у додатках (Додаток А.А). В даних роботах відображається інформація про особливості обліку та аналізу  біологічних активів.

При дослідженні інформації про біологічні активи нами були розглянуті дисертації різних авторів, інформація про яких наведена у таблиці, що наведена у додатках (Додаток А.В).

В даній таблиці знаходить відображення інформації про довгострокові біологічні активи, особливості проведення їх аналізу.

Нами були дослідженні монографії інформація про котрі  відображається у таблиці, що наведена у додатках (Додаток А.Г).

У монографіях, котрі буди нами досліджені відображається інформація про аналіз реалізації поточних біологічних активів.

  1.  Методичні підходи до аналізу біологічних активів

Метою дослідження особливостей сільськогосподарського виробництва та їх урахування в методиці й критеріях визначення ефективності формування витрат підприємства. У процесі дослідження використовувалися такі методи: діалектичний, абстрактно-логічний, системний аналіз (теоретичні й методологічні узагальнення, формулювання висновків), економіко-статистичний аналіз (визначення показників ефективності сільськогосподарського виробництва), розрахунково - конструктивний метод та інші.

Основну увагу при аналізі слід приділити вивченню витрат на виробництво продукції та виявленню можливостей раціонального їх використання. Зниження собівартості виробництва сільськогосподарської продукції є одним з важливих напрямів підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. При аналізі важливо дати оцінку досягнутому рівню і виконанню плану по собівартості, з’ясувати вплив на неї окремих факторів, виявити раціональні та нераціональні суми витрат і на цій основі запропонувати шляхи підвищення ефективності виробництва.

Загальний рівень собівартості виробництва продукції господарства відображається показником витрат на 1 грн. валової продукції у порівняльних цінах, який визначають як відношення загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах.

Від рівня витрат на 1 грн. валової продукції залежить в основному і показник витрат на 1 грн. виручки. Однак при цьому враховують, що загальний рівень собівартості товарної продукції може відхилятися від собівартості валової продукції за рахунок додаткових витрат на реалізацію, а також різниці в структурі товарної та валової продукції.

Рівень витрат на 1 грн. валової продукції в порівняльних цінах залежить насамперед від двох факторів: 1) обсягу і структури біологічних активів; 2) виробничої собівартості окремих видів продукції. Для аналізу використовують умовний показник витрат на 1 грн. біологічних активів при фактичному обсязі продукції і плановому (базисному) рівні собівартості окремих видів продукції.
Разом із завданням економії витрат у кожній галузі виробництва важливою умовою зниження собівартості продукції є збільшення обсягу її виробництва. Залежність собівартості від обсягу валової продукції зумовлюється тим, що розмір постійних витрат господарства (таких, як витрати з організації виробництва і управління, на амортизацію та ремонт основних засобів тощо) з розрахунку на 1 грн. валової продукції зменшується. Треба зазначити, що собівартість продукції сільськогосподарських підприємств залежить від розмірів виробництва та інтенсивності його ведення.

Собівартість одиниці продукції в сільському господарстві при аналізі вивчається як результат впливу насамперед двох факторів: 1) рівня продуктивності одиниці розміру галузі; 2) величини виробничих витрат на одиницю розміру галузі. Для рослинництва - це будуть урожайність і витрати на 1 га посівної площі сільськогосподарських культур, для тваринництва — продуктивність і величина витрат на 1 голову тварин.

Основним об’єктом вивчення при аналізі собівартості є витрати на виробництво, які складаються з окремих елементів: витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування; матеріальні витрати, у тому числі на придбання насіння і садивний матеріал, корми, іншої продукції сільського господарства; витрати на мінеральні добрива, нафтопродукти, електроенергію, паливо; інші матеріальні витрати; на амортизацію основних засобів; страхові платежі; інші витрати. У плануванні, обліку і звітності витрати на виробництво групуються також по окремих статтях, які охоплюють один або кілька елементів. При економічному аналізі окремі елементи і статті витрат вивчають з урахуванням впливу на їх величину двох груп факторів: нормативних та оціночних. 

Нормативні фактори відображають кількісну сторону витрачання ресурсів у процесі виробництва: праці — в людино-годинах; насіння або садивного матеріалу, добрив, кормів — у центнерах; обсяг виконаних робіт тракторами — у машино-годинах або нормо-годинах, еталонних гектарах; вантажним автотранспортом — у машино-годинах або тонно-кілометрах; робочою худобою — у відпрацьованих коне-днях, електроенергії — в кіловат-годинах тощо. До нормативних факторів відносяться також фізичні обсяги технологічних операцій (робіт) з вирощування культур або утримання продуктивних тварин.

Кожному виду нормативного фактора відповідає оціночний фактор, який відображає його якісну сторону. До них відносяться: оплата однієї людино-години; оцінка 1 ц насіння, добрив, кормів; собівартість одиниці роботи тощо. Для з’ясування причин зміни собівартості і пошуку шляхів її зниження для потреб управління виробництвом важливо визначити величини впливу факторів продуктивності та розміру витрат на одиницю галузі. Методика аналізу із використанням способу послідовних підстановок, яка широко висвітлена в економічній літературі і застосовується тепер на практиці в сільськогосподарських підприємствах, полягає в тому, що спочатку розраховують умовний показник собівартості при базисній величині витрат на одиницю галузі, але при фактичному рівні її продуктивності. Далі, порівнюючи розрахунковий показник собівартості з базисним, визначають розмір впливу фактора продуктивності галузі, а з фактичним — величину витрат на виробництво.

З цією метою аналогічні розрахунки можна виконати за допомогою способу абсолютних різниць. При цьому продуктивність галузі вважають за кількісний нормативний фактор собівартості, а витрати на 1 га або на 1 голову тварин — за якісний, оціночний фактор. Таким чином, вплив на собівартість зміни продуктивності галузі визначається множенням відхилення по продуктивності на планову собівартість одиниці продукції і діленням одержаного результату на фактичну продуктивність галузі. Вплив на собівартість зміни витрат дорівнює відхиленню у витратах на одиницю розміру галузі, поділеному на фактичну продуктивність галузі.

У цей же спосіб оцінюють вплив на собівартість нормативних і оціночних факторів витрат по окремих їх статтях і елементах. Наприклад, вплив трудомісткості обробітку 1 га посіву культури на собівартість 1 ц продукції визначається так: відхилення витрат людино-годин на 1 га помножити на планову оцінку однієї людино-години і одержаний результат поділити на фактичну врожайність. Вплив на собівартість фактора оцінки праці розраховують множенням відхилення в оцінці однієї людино-години на фактичні витрати людино-годин на 1 га і одержаний результат ділять на фактичну врожайність.

Подібну методику використовують при аналізі собівартості продукції у рослинництві, а також продукції тваринництва по видах і групах тварин.

В рослинництві загальна сума економії (перевитрат) визначається так: від планової собівартості фактичного збору продукції віднімають фактичні витрати по рослинництву у цілому. Відсоток зміни собівартості валової продукції рослинництва порівняно з плановою дорівнює відношенню загальної суми економії (зниження) або перевитрат (підвищення) до планової собівартості фактичного збору продукції. Загальну суму планової собівартості продукції можна розрахувати, якщо фактичні витрати зменшити на суму перевитрат або збільшити на суму економії.

Собівартість 1 ц основної продукції сільськогосподарських культур залежить від урожайності основної продукції з 1 га, витрат на вирощування культури і виходу побічної продукції.

Витрати у рослинництві групуються по статтях: витрати на оплату праці; відрахування на соціальне страхування, насіння і садивний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, роботи і послуги, у тому числі плата за подачу води для зрошення; витрати на утримання основних засобів, у тому числі на пальне і мастильні матеріали, амортизацію, ремонт основних засобів; витрати на використання і охорону природних ресурсів; з організації виробництва та управління; страхові платежі; оплата відсотків короткотермінових кредитів; невиробничі витрати; інші витрати.

При аналізі собівартості продукції по окремій культурі групують і порівнюють фактичні показники з плановими.

Одним з важливих завдань аналізу є кількісний вимір впливу окремих факторів на собівартість продукції. При цьому визначають економію і перевитрати по факторах у розрахунку на 1 ц продукції та на весь валовий збір. Загальні суми економії та перевитрат по факторах визначаються множенням відповідних відхилень у витратах в розрахунку на 1 ц продукції на фактичний валовий збір.

Недоліком цієї методики є те, що при такому аналізі не беруть до уваги головне — закономірності формування витрат на одиницю розміру галузі і рівня її продуктивності в умовах підвищення інтенсифікації виробництва. При цьому не враховують залежність, наприклад, рівня врожайності від величини витрат і, навпаки, величини витрат від урожайності. В дійсності зростання урожайності зумовлює деяке збільшення витрат, особливо при збиранні врожаю і, навпаки, збільшення раціональних витрат на інтенсифікацію виробництва підвищує урожайність культур.

Загальна економія або перевитрати по тваринництву визначаються аналогічно, як і по рослинництву, тобто шляхом порівняння планової собівартості фактичного виробництва валової продукції з фактичною сумою витрат по тваринництву. Відношення загальної суми економії або перевитрат до планової собівартості фактичного виходу продукції визначає відсоток зниження або підвищення собівартості продукції тваринництва порівняно з плановою. 

Собівартість одиниці тваринницької продукції окремого виду залежить від рівня продуктивності однієї голови тварин, виходу супутньої і побічної продукції та витрат на утримання однієї середньорічної голови тварин. До складу витрат входять статті: витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, корми, засоби захисту тварин, роботи і послуги, утримання основних засобів, у тому числі: на пальне і мастила, амортизацію, ремонт основних засобів, витрати з використання і охорони природних ресурсів, з організації виробництва і управління, страхові платежі, оплата відсотків по короткотермінових кредитах, невиробничі витрати, інші витрати.
Загальний підхід і методика розрахунків при аналізі собівартості продукції тваринництва аналогічні таким по рослинництву. 

Так само як і в рослинництві, у тваринництві існує кореляційний взаємозв’язок між рівнем продуктивності тварин і величиною витрат на одну голову. Підвищення оплати 1 людино-години деякою мірою можна виправдати виконанням плану по продуктивності тварин. Факти значних перевитрат кормів, які не виправдані зростанням продуктивності, потребують детального вивчення.

Рівень використання кормів відображає показник витрат кормових одиниць на 1 ц продукції тваринництва.

Корми для одержання тваринницької продукції є важливим ресурсом виробництва. Вартість кормів дорівнює майже половині всієї суми витрат на виробництво продукції тваринництва. Тому раціональне використання кормів — один з основних шляхів зміцнення економіки господарства. Збільшення ефективності витрачання кормів можна досягти двома шляхами — підвищенням рівня трансформації кормів у тваринницьку продукцію і зниженням вартості раціону та окремих його складових частин. Тому при аналізі необхідно визначити витрачання кормів по видах у фізичній вазі на одну голову тварин та в кормових одиницях, структуру раціонів і порівняти ці показники з плановими. Для пошуку шляхів зниження вартості раціону необхідно дати оцінку 1 ц фізичної ваги кормів, а також 1 ц кормоодиниць і порівняти ці показники з плановими.

Поряд з аналізом собівартості приросту ваги молодняка та відгодівлі тварин важливо проаналізувати собівартість центнера живої ваги поголів’я тварин, реалізованих на м’ясо, а також тих, що залишилися у господарстві на кінець року.

Собівартість 1 ц живої ваги тварин залежить від витрат на вирощування і собівартості приросту тварин не лише звітного року, а й за минулі роки, а також від балансової вартості вибракуваних дорослих тварин. Собівартість 1 ц живої ваги формується з урахуванням:

  1.  руху поголів’я, ваги живої маси і вартості тварин на початок року;
  2.  надходження (приплід, приріст, інші надходження);
  3.  вибуття тварин, у тому числі внаслідок реалізації державі, падежу та іншого вибуття.

По кожному з цих видів руху тварин собівартість 1 ц живої маси залежить від: а) середньої ваги однієї голови тварин; б) вартості однієї голови тварин.

При аналізі визначають вплив цих факторів.
Результати аналізу собівартості по видах продукції рослинництва і тваринництва використовуються по-різному, насамперед при підведенні підсумків господарської діяльності, розробці заходів з її поліпшення. Такий аналіз сприяє обґрунтуванню ефективної виробничої програми господарства в цілому та його підрозділів. При цьому разом з прийняттям господарських рішень щодо збільшення обсягу валової продукції, галузевої структури і рівня продуктивності галузей, важливо дати оцінку рівню витрат на виробництво і виявити шляхи їх зменшення. Для цього користуються показником витрат на 1 грн. валової продукції.

З метою економії витрат окремо розглядають і приймають рішення щодо використання робочої сили, техніки, кормів, добрив тощо. При цьому з’ясовують, чи ефективно використовується відповідний ресурс виробництва. Якщо ні, то величину ресурсу приводять у відповідність до розмірів та обсягу виробництва або підвищують рівень використання ресурсів виробництва.

Таким чином, запропоновані критерії з оцінки ефективності витрат у сільському господарстві дозволять більш обґрунтовано обирати напрями управління витратами безпосередньо на підприємстві, що, у свою чергу, буде сприяти підвищенню прибутковості виробництва. Для подальшого дослідження вважаємо необхідним застосування зазначених підходів до оцінки ефективності витрат на сільськогосподарських підприємствах з метою прийняття оптимальних управлінських рішень. На особливу увагу заслуговує розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування витрат сільськогосподарського виробництва.

Ми провели аналіз статей біологічних активів відповідно до років написання інформація про котрі наведена у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Аналіз назв статей біологічних активів у наукових виданнях (чи періодичній літературі) України та Російської Федерації

№.

з/п

Назва журналу

Роки

Разом

1980-1990

1991-2000

2001-2014

Українські періодичні видання

1

Облік і фінанси АПК

15

15

10

40

2

Все про бухгалтерський облік

25

10

12

47

  3

Дебет - кредит

5

8

12

25

Російські періодичні видання

1

Главбух

24

24

24

72

2

Вопросы экономики

5

5

5

15

Всього

74

47

63

158

Ми вважаємо за доцільне подати дані таблиці 1.4 у вигляді гістограми котра наведена на рисунку 1.1

Рис. 1.1 Кількість наукових видань в Україні та Російській Федерації.

Тобто в даній таблиці відображається інформація про наукові видання згідно теми біологічні активи про їх кількість, відповідно до різних років написання.

  1.  Завдання та інформаційне забезпечення аналізу біологічних активів.

Для досягнення мети в роботі поставлено й вирішено такі завдання:

1) Розкрити сутність біологічних активів як економічної аналітичної категорії;

2) Уточнити класифікацію біологічних активів;

3) Обґрунтувати теоретичні засади аналізу динаміки та ефективності використання біологічних активів;

4) Розкрити і критично оцінити методологічні засади аналізу біологічних активів;  

5) Удосконалити аналізу біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах;

5) Дослідити методичні підходи до аналізу оцінки біологічних активів; визначити напрями удосконалення аналізу біологічних активів;

6) Розробити рекомендації щодо удосконалення організаційно-методичних підходів до оцінки аналізу біологічних активів;

7) Сформулювати методичні підходи до аналізу ефективності використання біологічних активів.

Документи мають юридичне значення як письмові докази здійснення господарських операцій. Порядок документального оформлення господарських операцій регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХХV від 16.07.1999 р., Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. та іншими нормативними документами.

Первинні документи виступають підставою для обліку операцій з надходження, переміщення та вибуття поточних біологічних активів тваринництва. На сьогодні, наказом Міністерства аграрної політики України «Методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів у сільськогосподарських підприємствах» № 73 від 21.02.2008. р., затверджено типові форми первинного обліку біологічних активів. Розглянемо основні з них.

Акт на оприбуткування приплоду тварин (форма № ПБАСГ-3) застосовується для  аналізу оформлення отриманого на фермі приплоду тварин: телят, поросят, ягнят, лошат та ін. Акт складається у двох примірниках завідувачем ферми у день отримання приплоду окремо за кожним видом тварин. В акті вказується П.І.Б. працівника, за яким закріплено тварин, кличка або номер матки, кількість голів і маса отриманого приплоду, присвоєні їм інвентарні номери, грошова оцінка отриманого приплоду, підписи осіб, які підтвердили отримання приплоду. Окремо фіксуються мертвонароджені тварини. Акт є підставою для нарахування заробітної плати працівникам ферми.

Акт на вихід і сортування добового молодняку птиці (форма № ПСАСГ-5) – застосовується  для аналізу у спеціальних птахівницьких господарствах і на птахофабриках для оприбуткування виведеного поголів’я молодняку (для приймання отриманих пташенят у результаті інкубації). Акт складається начальником цеху інкубації у день виведення пташенят. Виходячи з кількості закладених на інкубацію 332 яєць і виведених пташенят визначається відсоток виходу пташенят. Акт підписується керівником структурного підрозділу, зоотехніком, старшим оператором.

Акт на вибуття поточних біологічних активів тваринництва (забій, прирізка, падіж) (форма № ПБАСГ-6) складається у день вибуття поточних біологічних активів комісією у складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми та особи, за якою закріплені тварини. Акт затверджується підписом керівника та матеріально відповідальної особи, яка приймає продукцію від забою.

Обліковий лист № _ забою та падежу худоби (форма № ПСАСГ-8) – застосовується для аналізу використання в спеціалізованих свинарських комплексах. Він включає три розділи: І «Забій», ІІ «Вихід продукції», ІІІ «Падіж». Обліковий лист складається у двох примірниках, підписується керівником структурного підрозділу та головним ветеринарним лікарем. Дані про отримання на склад продукції від забою підписується комірником, який прийняв цю продукцію.

Акт на переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологічних активів (форма № ПБАСГ-9) складає зоотехнік або завідувач ферми у день переведення тварин і птиці з однієї групи до іншої, відлучення молодняку звірів і кролів. У ньому вказуються всі необхідні реквізити з їх обліку. Акти підписуються керівником структурного підрозділу, завідувачем ферми підприємства.

Відомість зважування тварин (форма № ПБАСГ-10) застосовується  для аналізу визначення фактичної живої маси тварин, яка в процесі вирощування або відгодівлі тварин збільшується. Основною продукцією, яку отримують від молодняку на вирощуванні і відгодівлі є приріст живої маси. Для того, щоб його визначити, тварин зважують, результати записують у Відомість, яку складає зоотехнік при щомісячних, періодичних і вибіркових зважуваннях тварин при визначенні приросту живої маси, а також у випадках надходження і вибуття тварин за видами та обліковими групами. Відомість підписує зоотехнік, бригадир і працівник, за яким закріплено худобу.

Розрахунок визначення приросту (форма № ПСАСГ-11) – застосовується для аналізу визначення приросту живої маси тварин з урахуванням руху поголів’я. Розрахунок складається завідувачем ферми 333 щомісяця в цілому за фермою та обліковими групами тварин на підставі даних Відомості (форма № ПСАСГ-10). Розрахунок передається до бухгалтерії і служить підставою для оприбуткування отриманого приросту живої маси і нарахування заробітної плати працівникам тваринництва.

Книга обліку руху тварин і птиці на фермі (форма № ПСАСГ-12) призначена для щоденного обліку руху тварин і птиці на кожній тваринницькій фермі. Книгу веде завідувач ферми за обліковими статевовіковими групами тварин і птиці за кількістю голів, живою масою і приростом. Після запису всіх даних первинних документів за місяць підраховують підсумки з руху тварин і залишок на початок наступного місяця, які відображаються у кількісних показниках (головах, кілограмах живої маси). Підсумкові дані Книги є підставою для складання Звіту про рух тварин і птиці на фермі.

Звіт про рух тварин і птиці на фермі (форма № ПСАСГ-13) застосовується для узагальнення даних, що відображають наявність та рух тварин і птиці на фермі за звітний період, складається щомісячно завідувачем ферми у двох примірниках. У Звіті вказують за кожною обліковою групою наявність тварин та їх живу масу на початок місяця, рух за місяць і залишок на кінець звітного місяця. Дані Звіту за основними показниками в бухгалтерії звіряють: кількість кормо-днів повинна відповідати даним у Відомості витрат кормів; приріст живої  маси – Розрахунку приросту живої ваги; приплід тварин – даним Актів на оприбуткування приплоду тощо.

Разом з тим, для обліку поточних біологічних активів тваринництва використовуються й інші первинні документи, зокрема товарно-транспортні накладні; рахунки-фактури; накладні.

Проведені дослідження свідчать, що на сільськогосподарських підприємствах використовується значна кількість первинної документації з обліку поточних біологічних активів тваринництва.

Правильне та своєчасне складання первинної документації з обліку поточних біологічних активів тваринництва дозволить забезпечити підприємство цілісною та достовірною інформацією, а також є основою для прийняття раціональних управлінських рішень.

Для того щоб відобразити джерела інформації котрі ми використовували для написання роботи ми створили таблицю.

Таблиця 1.8

Дослідження статтей

№ з/п

Джерело

Загальна ознака (тема, категорія явище)

Визначення (цитата)

Власні судження

Автор

Назва

Позитивні сторони

Недоліки

1

Швець В. Г

Стаття

Теорія бухгалтерського обліку

Порядок заповнення первинних документів

Ми вважаємо що даний автор, досить добре описує порядок заповнення первинних документів

2

Яловега Л.В,

П’ятниця Ю.Г

Стаття

Поточні біологічні активи тваринництва особливості документування

  1.  У статті розглянуто особливості та порядок складання первинних документів з
  2.  обліку поточних біологічних активів тваринництва та узагальнено схему їх
  3.  документування

Ми вважаємо, що в даній статті досить гарно розкрита інформація про біологічні активи

В даній таблиці відображається інформація про авторів котрі у своїх роботах описували первинні документи та порядок їх заповненя з обліку біологічних активів.

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ФГ «ПОЛІСЬКА РОДИНА»

2.1. Загальні відомості про підприємство

Фермерське господарство «Поліська родина» (надалі – господарство) створене для здійснення підприємницької діяльності громадян  щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації, здійснення інших видів підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до Законодавства України та згідно Статуту.

Фермерське господарство має повну назву:  Фермерське господарство «Поліська родина». Скорочена назва ФГ «Поліська родина».       Місцезнаходження господарства: 44840 Україна, Волинська область, Турійський район, с. Мокрець, вул. Васильчука, 21.  

Господарство є  юридичною особою з моменту його державної реєстрації згідно з чинним законодавством України. Господарство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки, печатку та штамп зі своїм найменуванням, знаки для товарів та послуг та інші необхідні для  здійснення своєї діяльності реквізити.

Для забезпечення діяльності господарства створено статутний капітал  в розмірі 5000000 грн. (п’ять мільйонів гривень).

Статутний капітал розподіляється між засновниками  та членами господарства у слідуючому  порядку:

  1.  Засновник – 2500000,00 грн., що становить 50% статутного капітала;
  2.  Член господарства – 2500000,00 грн., що становить 50% статутного капітала.

Предметом діяльності господарства є:

  1.  виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація;
  2.  переробка товарної сільськогосподарської продукції;
  3.  торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації  сільськогосподарської продукції, продовольчих та непродовольчих товарів;
  4.  торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації  алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  5.  заготівля сільськогосподарської продукції;
  6.  надання та отримання майна в користування на умовах найму (оренди), позички, прокату, лізингу;
  7.  ремонт та технічне обслуговування тракторів, іншої сільськогосподарської техніки та устаткування, вантажних автомобілів тощо;
  8.  здійснення агрохімічного, зоотехнічного і ветеринарного обслуговування;
  9.  заготівля лікарських рослин грибів, ягід,  горіхів;
  10.  надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях;
  11.  виробництво продовольчих, непродовольчих та будівельних матеріалів;
  12.  ремонт, сервісне обслуговування та експлуатація об’єкта, обладнання і технічних засобів;
  13.  заготівля та переробка вторинних ресурсів;
  14.  внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
  15.  надання майна в користування на умовах найму ( оренди), позички, прокату, лізингу;
  16.  управлінські та консультаційні послуги;
  17.  надання транспортних та побутових послуг;
  18.  придбання та продаж особистих майнових прав;
  19.  надання послуг громадянам та суб’єктам підприємницької діяльності в сільськогосподарському рослинництві та тваринництві;
  20.  оптова торгівля насінням;
  21.  оптова та роздрібна торгівля зерном та кормами для тварин;
  22.  оптова та роздрібна торгівля м’ясом;
  23.  роздрібна торгівля товарами на ринках;
  24.  інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України.

Основними видами діяльності фермерського господарства є: розведення свиней, вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві, будівництво.

Свою продукцію Фермерське господарство «Поліська родина» реалізовує Ковельському м’ясокомбінату. На сьогодні в господарстві поголів’я свинеї великої білої породи становить 1080 голів.

В галузі рослинництва фахівці ФГ «Поліська родина» також застосовують лише передові технології вирощування культур. За рахунок використання пестицидів (гербіцидів та інсектицидів) вирішується проблема забур’яненості та шкідників. Внесення у грунт мінеральних та органічних добрив, а також вирощування бобових культур забезпечує покращення їх родючості.

В галузі рослинництва фахівці ФГ "Поліська родина" також застосовують лише передові технології вирощування культур. За рахунок використання пестицидів (гербіцидів та інсектицидів) вирішується проблема забур'яненості та шкідників. Оцінка посівних площ господарства наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка посівних площ ФГ «Поліська родина»

Показник

Одиниці виміру

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Пшениця

(га)

356

371

400

Жито

(га)

100

40

130

Ячмінь

(га)

35

78

70

Овес

(га)

100

72

20

Горох

(га)

30

40

-

Кукурудза

(га)

28(зерно)

-

150 (силос)

Соя

(га)

-

48

10

Картопля

(га)

9

40

Багаторічні  трави

(га)

32

42

60

Озимий ріпак

(га)

-

145

48

На сьогодні ФГ «Поліська Родина» робить ставку на такі культури, як зимовий ріпак, соя, кукурудза і ячмінь. Останні використовуються лише як корм.

На сьогодні, на жаль, ФГ «Поліська родина» недостатньо забезпечене деякою технікою. Тому господарство орендує зернозбиральні та силосні комбайни для збору урожаю, автомобілі для перевезення зерна на зберігання у комбінати хлібопродуктів та молоковоз.

Виробнича структура сільськогосподарських підприємств має окремі внутрішньогосподарські підрозділи: відділки, ферми, бригади.

Основними називаються цехи, де виробляється спеціалізована продукція для даного підприємства, а допоміжними  називаються цехи які  забезпечують  виробництво всім необхідним для нормального функціонування господарства.

Господарство «Поліська Родина» орендує 900 га земельних паїв. Оплата, яка є найвищою у районі, сплачується власникам землі стабільно та своєчасно.

Виробнича структура ФГ «Поліська родина» має окремі внутрішньогосподарські підрозділи:

- Фермерська бригада №1 с. Селець;

- Фермерська бригада №2 с. Задиби;

- Тракторна бригада.

Виробнича структура Фермерського господарства «Поліська родина» зображено схематично. СХЕМА

Очолює підприємство голова, якому підпорядковуються заступники (виконавчі директори), їх кількість визначається розмірами підприємства. За кожним заступником закріплюються конкретні керівні функції.

Головному бухгалтерові підпорядковані функції бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу стану підприємства.

Фермерське господарство застосовує лінійний тип організаційної структури бухгалтерії котрий  передбачає пряме підпорядкування працівників бухгалтерської служби її керівникові — головному бухгалтерові.

Працівники бухгалтерії виконують свої обов`язки згідно посадової інструкції. Посадова інструкція – це документ, що регламентує виробничий процес кожного працівника. Вона включає короткий виклад основних обов'язків, повноважень і необхідних навиків, що відносяться до конкретної посади в організації.

2.2.  Аналіз основних показників діяльності підприємства

Показники, які містяться в балансі підприємства (Ф № 1), є моментними, тому аналіз лише за даними балансу проводиться за значеннями їх на початок і кінець звітного періоду. Загальний аналіз балансу підприємства включає: — порівняльний аналіз темпів зміни валюти балансу (підсумкове значення активу або пасиву); обсягу реалізації, величини прибутку. Аналіз статей балансу Фермерського господарства  «Поліська родина» наведені у таблиці, що відображена у додатках (Додаток ).

Провівши аналіз видно що валюта балансу активу у 2012/2011 рр. зросла на 1893,3 тис.грн. (34,5%), що є позитивним фактором. Зміни відбулися за рахунок  того що зменшились необоротні активи на 204,5 тис.грн. (7,7%). Збільшились оборотні активи на 2097,8 тис.грн. (74,1%), зокрема з них готова продукція збільшилась  на 709,1 тис.грн. (49,1%), запаси збільшились на 719,7 тис.грн. (48,5%), поточні біологічні активи збільшились на 32,9 тис.грн. (49,4%), чиста реалізаційна вартість збільшилась на 145,8 тис. грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом збільшилась на 8,6 тис.грн. (140,9%) грошові кошти та їх еквіваленти зменшились на 14,8 тис.грн. (80,9%), Збільшення оборотних активів свідчить про покращення структури активів, збільшення їх мобільної частини.

Валюта балансу активу у 2013/2012 рр. збільшилась на 830,3 тис.грн. (11,25%), що є позитивним фактором. При цьому необоротні активи зменшились на 187,6 тис.грн.(7,7%), що свідчить про згортання господарської діяльності підприємства. Збільшились оборотні активи на 907,7 тис.грн. (18,4%),  готова продукція зменшилась на 222,4 тис. грн.. Грошові кошти та їх еквіваленти збільшились на 21,5 тис.грн. (36,65%).

Валюта балансу пасиву у 2013р. в порівнянні з 2012р. збільшився на 1893,3  тис.грн. (34,5%), що є позитивним фактором. При цьому власний капітал збільшився на 607,5 тис.грн. (12,4%), що є позитивним моментом у діяльності підприємства, оскільки означає зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нерозподілений прибуток  (непокритий збиток) збільшився на 607,7 тис.грн., (17,05%). Поточні зобов’язання зросли на 6779,8 тис.грн. , а поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями зменшилась на17 тис.грн., (21,8%). Також позитивним явищем являється те що поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом зменшились на 46,7%, зі страхування на 44,8%, а з оплати праці на 41,0%.

Валюта балансу пасиву у 2012р. в порівнянні з 2011р. збільшився на 830,3  тис.грн. (11,25%), що є позитивним фактором. При цьому власний капітал збільшився на 1930 тис.грн. (35,3%), що є позитивним моментом у діяльності підприємства, оскільки означає зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нерозподілений прибуток  (непокритий збиток) збільшився на 1929,6 тис.грн. (46,2%). Поточні зобов’язання зменшились на 6593,7  тис.грн. (89,4%), а поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями збільшилась на 481,0 тис.грн.. Також поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом зменшились на 22,5 %, зі страхування  збільшились на 11,4 %, а з оплати праці на 124 %.

Аналіз структури доходів Фермерського господарства «Поліська родина» наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз структури  доходів ФГ «Поліська родина»

Показник

2011 рік

2012 рік

2013 рік

Відхилення питомої ваги, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

2012/2011

2013/2012

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг)

680,8

99,1

163,0

98,8

1000,0

90,7

-0,3

-8,8

2. Інші операційні доходи

6,3

0,9

1,9

1,2

102,0

9,3

0,3

8,1

3. Інші доходи

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього доходів

687,1

100

164,9

100

1102,0

100

Х

х

Якщо провести аналіз доходу ФГ «Поліська родина» то звідси видно, що дохід підприємства у 2012 р. в порівнянні з 2011р. зменшився і його питома вага змінилась на -0,3%. Але якщо порівнювати 2013 та 2012 то звідси видно що дохід господарства зріс, а питома вага його змінилась на  -8,8%.  Абсолютне відхилення питомої ваги іншого операційного доходу, якщо порівнювати 2011р. та 2012р. становить 0,3%, а у 2013р. в порівнянні з 2012р. становить 8,1%. Найбільшу питому вагу у складі всіх доходів містить чистий дохід (виручка) від реалізації продукції.

Аналіз структури витрат Фермерського господарства «Поліська родина» наведемо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки структури витрат ФГ «Поліська родина»

Показник

2011 рік

2012 рік

2013 рік

Відхилення питомої ваги, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

сума, тис. грн.

питома вага, %

2012/2011

2013/2012

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1. Собівартість реалізовано продукції (товарів, робіт, послуг)

659,3

88,3

169,4

29,5

664,0

93,3

-58,8

63,8

2. Інші операційні витрати

87,0

11,7

24,0

4,2

48,0

6,7

-7,5

2,5

3. Інші витрати

-

-

380,6

66,3

-

-

-

-

Усього витрат

746,3

100

574,0

100

712,0

100

х

Х

Проводячи аналіз витрат понесених  на ФГ «Поліська родина» видно що витрати у 2012р. в порівнянні з 2011р. та 2013р. є меншими. Абсолютне відхилення питомої ваги  собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у 2012р. в порівняні з 2011р. зменшилось на -58,8%, а у 2013р. в порівнянні з 2012р. збільшилось 63,8%.  Питома вага інших операційних витрат у 2012р. в порівнянні з 2011р. зменшилась на -7,5%, а якщо порівнювати 2013р. та 2012р. то збільшилась на  2,5%.

Фінансові показники діяльності фермерського господарства «Поліська родина» за 2011-2013рр. наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Фінансові показники діяльності ФГ «Поліська родина» за 2011-2013рр.

з/п

Показник

Значення показників у відповідному періоді

Темпи приросту за роками %

2011

2012

2013

2012/2011

2013/2012

2013/2011

1

2

5

6

7

8

9

10

1

Рентабельність

54,8

74,8

45,5

20,0

-29,3

-9,3

2

Коефіцієнт загальної ліквідності

4,7

7,5

7,4

3,0

-0,1

2,7

3

Коефіцієнт термінової ліквідності

2,1

1,5

3,2

-0,6

1,7

1,1

4

Чистий оборотний капітал

5925,1

3456,7

5055

-2468,4

1598,3

-870,1

5

Коефіцієнт оборотності активів

0,10

0,41

0,009

0,31

-0,401

-0,091

6

Коефіцієнт рентабельності реалізації

0,10

0,002

-

-0,098

-

-

7

Коефіцієнт автономії

0,8

0,9

0,9

-

-

-

Провівши аналіз показників фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що рентабельність підприємства у 2012р. в порівнянні з 2011р. зросла на 20%, а у 2013 зменшилась на 9,35, також якщо порівнювати рентабельність підприємства за 2013р. та 2012р. то видно, що вона зменшилась на 29,3%.

Коефіцієнт ліквідності ФГ «Поліська родина» свідчить про достатність на підприємстві оборотних засобів для покриття боргів. Даний  коефіцієнт у 2012р. збільшився на 3% у порівнянні з 2011р., а у 2013р. зменшився на 0,1%., але він відповідає нормативно значенню, що свідчить про достатність на підприємстві оборотних коштів.

Коефіцієнт термінової ліквідності  на господарстві у 2012р. в порівнянні з попереднім зменшився на 0,6%, а 2013. зріс на 1,7%. Він характеризує, наскільки короткострокові (поточні) зобов’язання можуть бути негайно погашені швидколіквідним майном. 

Чистий оборотний капітал за 2012р. у порівнянні з 2011р. зменшився 2468,4 тис.грн., а у 2013р. зріс 1598,3 тис. грн.. Якщо порівнювати показники оборотності активів 2012р з 2011р. то видно, що їх темп приросту становить 0,31%, а у 2013р в порівнянні з 2012р. він зменшився на 0,401%.

Коефіцієнт рентабельності ФГ «Поліська родина» у 2012р  в порівнянні з попереднім  зменшився 0,098%, що є негативним явищем для підприємства. Коефіцієнт автономії у 2011р. становить 80%, а 2012-2013рр. – 90% . Це означає,  що підприємство має оптимальний варіант частки власного капіталу  у всіх аналізованих роках і це значить, що  становище підприємства є  більш стабільним та незалежним від зовнішніх джерел.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ НА ФГ «ПОЛІСЬКА РОДИНА»

3.1 Аналіз динаміки біологічних активів та їх зміни

Ряди динаміки – надзвичайно важливий метод аналізу, завдяки якому можна охарактеризувати зміну явищ у часі, виявити особливості, основні тенденції, закономірності їх розвитку, спрогнозувати їх на майбутнє та виразити у цифровій і графічній формах. У процесі аналізу наявності та динаміки фактичні данні порівнюють з плановими або за попередні періоди, розраховують процент виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи росту і приросту за проміжок часу, що аналізується, абсолютне значення однопроцентного приросту.

Аналіз наявності на ФГ «Поліська родина» біологічних активів наведений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Аналіз динаміки біологічних активів на ФГ «Поліська родина»

п/п

Показники

Обсяг біологічних активів у відповідному періоді тис. грн..

Абсолютний приріст тис.грн

Темпи приросту,%

2011р.

2012р.

2013р.

2012/2011

2013/

2012

2012/2011

2013/

2012

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Довгострокові біологічні активи

23,3

28,1

18,0

4,8

-10,1

20,6

-35,9

2

Поточні біологічні активи

66,6

51,5

88,0

-15,1

37,0

-22,7

70,8

Разом

89,9

79,6

106,0

-10,3

26,4

-11,5

33,1

Провівши аналіз біологічних активів можна зробити висновок, що обсяг довгострокових біологічних активів в 2012р. збільшився на 4,8 тис. грн.  (20,6%) у порівнянні з 2011р. Це пов’язано з тим що зменшилась справедлива вартість активів на суму очікуваних витрат на місці продажу, а в 2013р. зменшився на 10,1тис.грн. ( 35,9%). А обсяг поточних біологічних активів у 2012р. зменшився на 10,3 тис. грн., (11,5%) у порівнянні з 2011р., але у 2013р. збільшився на 26,4 тис. грн. (33,1%) у порівнянні 2012р..Зменшення біологічних активів відбувається за рахунок збільшення їх справедливої вартості за рахунок збільшення очікуваних витрат на місці продажу.

3.2 Аналіз структури  біологічних активів на ФГ «Поліська родина».

Важливим етапом аналізу є аналіз структури та її зміни. В процесі його здійснення оцінюють структуру явища чи процесу, визначають відхилення часток складових від аналогічних даних минулих років і плану, розраховують вплив таких відхилень на зміну підсумкового показника. Аналіз структури досліджуваного явища чи процесу тісно пов'язаний з аналізом динаміки. У процесі аналізу виділяють складові явища чи процесу, що становлять найбільшу частку в сумарних даних, й складові, за якими відбулись найбільші зміни. Такий аналіз дає змогу визначити напрями подальших досліджень, звернути увагу на ті явища чи процеси, частка яких змінилася найсуттєвіше.

Аналіз структури біологічних активів ФГ «Поліська родина» наведений у таблиці.

Таблиця 1.6

Структура біологічних активів за 2011-2013роки.

п/п

Показник

2011р.

2012р.

2013р.

Відхилення у пунктах структури

Сума тис.

грн.

Питома вага, %

Сума тис.

грн.

Питома вага, %

Сума тис.грн.

Питома вага, %

2012/

2011

2013/

2012

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Довгострокові біологічні активи

23,3

25,9

28,1

35,3

18,0

17,0

9,4

-18,3

2

Поточні біологічні активи

66,6

74,1

51,5

64,7

88,0

83,0

-9,4

18,3

Разом

89,9

100

79,6

100

106

100

х

х

Проаналізувавши аналіз структури біологічних активів ми побачили, що  питома вага довгострокових  біологічних активів у 2012р. в порівнянні з 2011р. зросла на 9,4%, а у 2013р. в порівнянні з 2012р. зменшилась на 18,3%. Якщо ж порівнювати поточні біологічні активи то ми бачимо, що їх питома вага у 2012р. у порівнянні з 2011р. зменшилась на 9,4%, а  в 2013р. у порівнянні з 2012р. зросла на 18,3%.

3.3 Аналіз ефективності використання біологічних активів.

Сучасні умови господарювання та рівень конкуренції потребує від підприємств  підвищення ефективності їх діяльності, яка визначає здатність підприємств до фінансового виживання. Ефективність діяльності підприємства значною мірою характеризується показником ефективності використання явища, тобто максимальної його віддачі, яка виражається збільшенням суми прибутку на 1 гривню явища. Цього можна досягти за умови раціонального використання всіх видів ресурсів, недопущення їх перевитрат, втрат на всіх стадіях кругообороту.

Аналіз ефективності використання біологічних активів на ФГ «Поліська родина» відображений у таблиці.

Таблиця 1.7

Аналіз ефективності використання  біологічних активів за 2011-2013 роки.

п/п

Показники

2011р

2012р

2013р

Абсолютне відхилення

2012/

2011

2013/

2012

2013/

2011

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Рентабельність за рахунок поточних біологічних активів

0,88

17,57

4,4

16,69

-13,17

3,52

Рентабельність за рахунок довгострокових  біологічних активів

2,5

41,09

21,66

38,59

-60,49

19,16

2

Матеріаловіддача поточних біологічних активів

12,27

82,15

11,36

69,88

-70,79

-0,91

Матеріаловіддача довгострокових  біологічних активів

35,06

192,15

55,6

157,09

-136,55

20,54

На ефективність використання біологічних активів на ФГ «Поліська родина» впливає  рентабельність та матеріаловіддача. Рентабельність за рахунок поточних біологічних активів в 2012р. у порівнянні з 2011р. збільшилась на 16,69 тис. грн., а в 2013р. у порівнянні з 2012р зменшилась на 13,17 тис. грн., але якщо порівнювати 2013р. з 2011р то  рентабельність зросла на 3,52 тис.грн.

Рентабельність за рахунок довгострокових біологічних активів у 2012р. в порівнянні з 2011р. збільшилась на 38,59 тис. грн, але у порівняння 2013р. з 2012р. рентабельність зменшилась на 60,49 тис.грн., якщо брати до уваги 2013р. і порівнювати його 3 2011р. то видно що вона зросла на 19,16 тис. грн..

Матеріаловіддача за рахунок поточних біологічних активів збільшилась у 2012р. в порівнянні з 2011р. на 69,88 тис. грн., якщо порівнювати 2013р. з 2012р. то знизилась на 70,79 тис.грн., а в порівняння з 2011р. на 0,91 тис. грн.

Матеріаловіддача  за рахунок довгострокових біологічних активів у 2012 р. в порівнянні з 2011р. збільшилась на 157,09 тис.грн., але у 2013р. в порівнянні з 2012р. знизилась на 136,55 тис. грн., але у порівнянні з 2011р. зросла на 20,54 тис. грн..

Усі явища і процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємообумовленості. Деякі з них безпосередньо пов’язані між собою, а інші – опосередковано. Кожний результативний показник залежить від численних і різноманітних факторів. Звідси, важливим методологічним питанням економічного аналізу є вивчення й вимірювання впливу факторів на величину досліджуваних економічних показників.

Аналіз впливу факторів на ФГ «Поліська родина» за 2011-2013 рр.

Фактор

Методика розрахунку

Розмір впливу

2012/

2011

2013/

2012

2013/

2011

1

2

3

4

5

Зміна рентабельності

в тому числі за рахунок:

Рентабельність = Чистий прибуток / поточні біологічні активи

а)Поточних біологічних активів

Р(ПБА)= -=3,19;

Р(ПБА)= -=-2,7;

Р(ПБА)= -=1,5;

3,19

-2,7

-1,5

б) Довгострокових біологічних активів

Р(ДБА)= -0;

Р(ПБА)= -=4,9;

Р(ПБА)= -=4,9

0

4,9

4,9

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. . Міжнародний стандарт фінансової звітності 41 «Сільське господарство». [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://minfin.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=92408

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»  затверджений наказом Міністерством фінансів України від 5 грудня 2005 р. №1456/11736.

3. Жук В.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки : Монографія / Жук В. М. –  К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – 648 с.

4. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік в сільському господарстві в первинних документах і проводках / За ред. М.Ф. Огійчука та В.М. Пархоменка. – Х.: Фактор, 2008. – 480 с.

5. Богданюк О.В. Обліково-аналітичне забезпечення управління біологічними активами садівництва. 08.00.09-бухгалтерський облік, аналіз та аудит : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук / О. В. Богданюк. – К. : НУБПУ, 2011. – 21 с.

6. Клименко О.П.  Економічна сутність і класифікація біологічних активів [Текст] / О.П.Клименко // Економічний аналіз. – 2010. – №6. – С. 72 – 76.

7. Кузьмович П.М.  Поняття біологічних активів та їх класифікація [Текст] / П.М.Кузьмович  // Облік і фінанси АПК. – 2010. – №4. – С.32 – 37.

8. Перевозник Н.В. Біологічні активи як обліково – аналітична та економічна категорія [Текст] / Н.В.Перевозник // Формування ринкових відносин в Україні. – №6(73). – С.115-118.

9. Перевозник Н.В. Класифікація біологічних активів в обліку та звітності [Текст] / Н.В.Перевозник // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №8(75) – С. 71-76.

10. Сук Л.К. Облік біологічних активів [Текст]  / Л.К. Сук, П.Л. Сук // Облік і фінанси АПК. – 2006. - №9-10. – С.128-134.

11. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. 

12. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV.

13. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV.

14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.

15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Положення, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 03.06.2013р. - № 574.

16.  Наказ Міністерства Аграрної політики України «Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу» від 04.06.2009 р. № 390.

17.  Методичні рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21.02.2008 р. №73.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджений наказом Міністерством фінансів України від 19 січня 2000р. № 27/4248.

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»  затверджений наказом Міністерством фінансів України від 28.06.2004р. № 415.

20. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» № 88 від 24 трав. 1995 р. [Електронний ресурс]. / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21689. НЕЙРОННЫЕ СЕТИ 394 KB
  НЕЙРОННЫЕ СЕТИ Нейронные сети начали активно распространяться 20 лет назад они позволяют решать сложные задачи обработки данных. Нейронные сети названы так потому что их архитектура в некоторой степени имитирует построение биологической нервной ткани из нейронов в мозге человека. Первый шаг был сделан в 1943 году с выходом статьи нейрофизиолога Уоррена Маккалоха и математика Уолтера Питтса про работу искусственных нейронов и представления модели нейронной сети на электрических схемах.htm Итак нейронные сети появились как результат...
21690. ТЕХНОЛОГИИ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ 181 KB
  Он составляет основу для большинства схем нейронного управления. ТЕХНОЛОГИИ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ Во многих реальных системах имеются нелинейные характеристики сложные для моделирования динамические элементы неконтролируемые шумы и помехи а также множество обратных связей и другие факторы затрудняющие реализацию стратегий управления. За последние два десятилетия новые стратегии управления в основном развивались на базе современной и классической теорий управления. Как современная в частности адаптивное и оптимальное управление так и...
21691. Расширение последовательной схемы нейронного управления 106 KB
  Простая процедура обучения для эмулятора выглядит так: {рис. 109} Целью обучения является минимизация ошибки предсказания . 109} Для ускорения сходимости процесса обучения можно использовать другую модель эмулятора: {рис.
21692. Нейронный контроллер 225 KB
  Сегодня мы посмотрим что внутри у нейроконтроллера а также займёмся повышением эффективности оперативного управления. Нейронный контроллер Предположим что объект управления описываемый уравнением является обратимым. Если выход близок к выходу при соответствующих входах то многослойная нейросеть может рассматриваться как контроллер в прямой цепи управления.
21693. Обучение контроллера: подход на основе прогнозируемой ошибки выхода 361.5 KB
  Шаг 1. read ; Шаг 2. {Обучение эмулятора} for := downto 0 do begin :=; ; end; Шаг 3. {Генерация управляющего входного сигнала} :=; или :=; :=; Шаг 4.
21694. ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ СХЕМА УПРАВЛЕНИЯ 538.5 KB
  ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ СХЕМА УПРАВЛЕНИЯ В параллельной архитектуре нейронного управления нейронная сеть используется наравне с обычным ПИДрегулятором. Настройка выполняется таким образом чтобы выходной сигнал объекта управления как можно точнее соответствовал заданному опорному сигналу . Из этих примеров следует что даже если удастся разработать хорошую общую стратегию управления может возникнуть необходимость в её настройке с целью получения лучших практических результатов.
21695. ПРИЛОЖЕНИЯ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ 453.5 KB
  Далее мы будем изучать примеры практического применения некоторых методов нейроуправления и не только нейроуправления для реальных систем. ПРИЛОЖЕНИЯ НЕЙРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ В качестве реальной системы будем рассматривать систему управления температурой водяной ванны инвертированный маятник систему управления генератором в электрическом транспортном средстве и печь как многомерный объект управления со многими входами и выходами. Система управления температурой водяной ванны Система управления представляет собой регулятор температуры для...
21696. МЕТОДЫ ИСКУССТВЕННОГО ИНТЕЛЛЕКТА 286 KB
  Вычисления соответствующие действиям нечёткого контроллера в системе управления температурой водяной ванны можно представить в виде следующего алгоритма: Шаг 1. Гн Омату рассматривает помимо нейросетевого и нечёткого управления ещё два способа управления водяной ванной. По результатам экспериментов из всех схем управления схема ПИД наиболее проста в реализации.
21697. Система стабилизации перевёрнутого маятника 668.5 KB
  Система стабилизации перевёрнутого маятника Перевёрнутый маятник представляет собой модель нестабильной системы управления сам маятник закреплён сверху на тележке которая может перемещаться вправо и влево в горизонтальной плоскости причём это перемещение является управляемым. Задача управления состоит в стабилизации маятника в вертикальном положении на возможно более продолжительное время. Цель управления состоит в том чтобы переместить тележку в позицию таким образом чтобы маятник оставался в вертикальном положении.