83036

Імунітет: види та фактори, що на нього впливають

Реферат

Биология и генетика

У разі проникнення великої кількості чужинців або масової загибелі фагоцитів у бою з ними кістковий мозок прискорює розмноження таких клітин, і нові сили стають до боротьби. Так діє клітинний імунітет.

Украинкский

2015-03-06

101.76 KB

2 чел.

10

Міністерство освіти  і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра корекційної освіти і здоровя людини

Реферат на тему:

Імунітет: види та фактори, що на нього впливають

Підготовлено:

студенткою 4 курсу 42-ої групи

факультету фізичного виховання

денної форми навчання

Січкар Юлією

Перевірено:

Козловою В.А.,  канд. пед. наук, доцент

Оцінка:  «     »

Кіровоград-2014

Зміст:

  1.  Вступ;
  2.  Імунна система;

А) Т-лімфоцити;

Б) В-лімфоцити;

  1.  Неспецифічний вроджений імунітет;

А) Гуморальна ланка;

Б) Клітинна ланка;

В) Фактори природної опірності;

  1.  Специфічний набутий імунітет;

А) Гуморальна ланка;

Б) Клітинна ланка;

5. Штучний набутий імунітет:

А) Вакцини;

Б) Сироватка;

6. Висновки.

Використана література

  1.  Зємсков М.В. – Основи загальної мікробіології, вірусології та імунології. Вид. 2-е,  М., «Колос», 1977.
  2.  http://collegemicrob.narod.ru/microbilogy/
  3.  Биков А.С., Воробйова О.О., Воробйов О., Бойченко М.Н., Воробйова О.О., Під ред. Воробйова О.О. – Мікробіологія та імунологія

ВСТУП

Імунітет (лат. immunitas — звільнення від чогось) — специфічний біологічний, імунний захист — несприймання живими організмами збудників інфекційних хвороб та чужорідних речовин. Імунітет — це активно або пасивно набута макроорганізмом здатність до захисту, специфічно спрямована проти імуногенних факторів, що зумовлюється сукупністю успадкованих та набутих біологічних особливостей та механізмів організму, здатних протистояти шкідливій дії мікробів і токсинів. Протягом тривалого часу під імунітетом розуміли не сприймання організмом заразних захворювань. Такої думки дотримувався і І.І. Мечников (1903). Пізніше поняття «імунітет» одержало більш широке тлумачення. Сьогодні цей термін включає стан не сприймання організмом не тільки мікробів, але й інших патогенних агентів, (наприклад гельмінтів), а також різних чужорідних антигенних речовин рослинного і тваринного походження. Захисні імунні реакції формувалися у процесі тривалої еволюції органічного світу, удосконалювались у близькій взаємодії організму з різними антигенними факторами, серед яких мікроби займали і займають головне місце.

Імунна система. 

Безліч речовин й інфекцій (мікроорганізмів, вірусів), проникаючи в організм, спричиняють захворювання. Небезпечними є й внутрішні вороги організму — його загиблі клітини, ракові або інфіковані вірусами. Проте наш організм здатний захищати себе від зовнішніх і внутрішніх чужорідних агентів. Цю здатність називають імунітетом. Імунітет забезпечує імунна система організму, складовими якого є клітини лейкоцити й органи, у яких вони розмножуються і спеціалізуються (дозрівають). Це червоний кістковий мозок, вилочкова залоза (тимус), селезінка, лімфатичні вузли і лімфоїдні тканини, розташовані в травній, дихальній, сечовидільній системах (мал. 17.1). Усі лейкоцити утворюються в кістковому мозку, а дозрівають у різних органах. Виходячи з них, лейкоцити циркулюють разом кров’ю і лімфою та потрапляють у тканини.

Мал. 17.1. Основні органи імунної системи:

1 — мигдалики;

2 — лімфатичні вузли;

3 — тимус;

4 — селезінка;

5 — лімфоїдна тканина травного тракту;

6 — червоний кістковий мозок

До лейкоцитів відносять кілька видів клітин різної будови (лімфоцити, моноцити, еозинофіли тощо). Лімфоцити поділяють на Т-лімфоцити (дозрівають у тимусі) і В-лімфоцити (дозрівають у кістковому мозку).

Значна кількість лейкоцитів різних видів (53-81 %) здатні до фагоцитозу. Найбільше фагоцитів розміщується в сполучних тканинах нирок, легенів, печінки, шкіри.

Як організм захищається від чужорідних агентів, якими є функції армії лейкоцитів у цій боротьбі?

Неспецифічний вроджений імунітет.

Перешкоджають проникненню чужинців в організм шкіра й слизові оболонки. Злущування відмерлих клітин епітелію шкіри і рух ворсинок слизових оболонок видаляють їх, а руйнують — бактерицидні речовини секретів потових і сальних залоз, слизу епітелію тощо.

Якщо чужорідні агенти проникли в організм, до них прямують фагоцити і знищують агресорів (мал. 17.2).

                                  

Мал. 17.2. Фагоцит захоплює бактерію

У разі проникнення великої кількості чужинців або масової загибелі фагоцитів у бою з ними кістковий мозок прискорює розмноження таких клітин, і нові сили стають до боротьби. Так діє клітинний імунітет. Він тісно пов’язаний з гуморальними факторами імунітету — певними білками, які постійно присутні в крові. Одні білки прикріплюються до мембрани мікроорганізму,  позначаючи чужинця — це полегшує фагоцитоз. Інші беруть участь у руйнуванні мембрани чужорідної клітини. Боротися з вірусами допомагають організму білки плазми крові інтерферони.

Фагоцити й гуморальні фактори імунітету, які діють на першій стадії боротьби, впливають на всіх агресорів у ті самі способи. Ці загальні способи захисту є успадкованими, тобто вродженими. Тому такий імунітет називають неспецифічним вродженим (мал. 17.3). 

              

Мал. 17.3. Система неспецифічного вродженого імунітету

Специфічний набутий імунітет.

Організм не завжди може впоратися з чужорідними агентами за допомогою неспецифічного імунітету. Отже, він застосовує інші методи — такі, що діють на агресорів у відповідності до їх особливостей. У цих специфічних реакціях організму також вирізняють дві ланки — гуморальну й клітинну. Гуморальний імунітет здійснюється завдяки В-лімфоцитам, а клітинний — Т-лімфоцитами.

Гуморальними факторами специфічних імунних реакцій є антитіла — білки-імуно- глобуліни, їх виробляють В-лімфоцити у відповідь на антигени — речовини, які організм сприймає як чужорідні. Зазвичай це певні білки в оболонках агресорів або токсини, які вони виробляють. В-лімфоцити реагують на кожний антиген утворенням антитіла, що відповідає саме цьому антигену. Якою є функція антитіл? Ці білки з’єднуються з антигеном і утворюють комплекси «антиген-антитіло» — відбувається нейтралізація і антигена, і агресора. 

Клітинна ланка специфічного імунітету знищує чужинців інакше. Так, Т-лімфоцити можуть прикріплюватися до мембран клітин, уражених вірусом або бактерією, і руйнувати їх.

Наслідки руйнівної діяльності В- і Т-лімфоцитів ліквідують фагоцити, що пожирають нейтралізованих агресорів і загиблі клітини.

Лімфоцити, які циркулюють кровотоком і лімфотоком, активуються, лише розпізнавши антиген. Розпізнання ними антигену, який вперше потрапив до організму людини, — складний процес, що може тривати до 14 днів. Його наслідком є імунна відповідь, у ній зазвичай беруть участь і Т-, і В-лімфоцити. В-лімфоцити, що розпізнали антиген, починають синтезувати антитіла до нього. Водночас в органах імунної системи розмножуються В-лімфоцити, які також чутливі до даного антигену. Одні з них приєднуються до гуморальної атаки, продукуючи антитіла з величезною швидкістю (до 30 000 молекул за секунду). Інші В-лімфоцити стають клітинами пам’яті. Керують імунною реакцією Т-лімфоцити, виробляючи різні білки-інтерлейкіни. Інтерлейкіни можуть підвищувати активність В-лімфоцитів або зменшувати її, стимулювати розмноження Т-лімфоцитів й утворення Т-клітин пам’яті або пригнічувати ці процеси.

Клітини пам’яті протягом місяців, а інколи й роками зберігають здатність реагувати на вторгнення «знайомого» антигена. Вони не витрачають часу на його розпізнавання, імунна відповідь виникає одразу, й антитіл виробляється більше. Так формується специфічний набутий імунітет (мал. 17.4).

 

Мал. 17.4. Система специфічного набутого імунітету.

Імунна відповідь на першу зустріч з інфекцією зазвичай супроводжується поганим самопочуттям людини, підвищенням температури тощо. Якщо людина набула імунітету до цієї інфекції, симптоми хвороби не спостерігаються.

Штучний набутий імунітет.

Є інфекції, перша зустріч з якими може стати для людини смертельною. Щоб створити проти них імунітет, роблять щеплення — уводять в організм людини вакцину. Це невелика кількість убитих чи послаблених збудників хвороби або речовин, що є продуктами їх життєдіяльності. Таке зараження не призводить до хвороби. Проте на введення вакцини розвивається повноцінна імунна реакція: виробляються специфічні до даного збудника антитіла й утворюються клітини пам’яті. Тому після вакцинації організм зустрічає живих збудників, що вторглися, у всеозброєнні. Так унаслідок введення вакцин створюється штучний набутий імунітет.

Вакцинація запобігає таким небезпечним захворюванням, як дифтерія, віспа, поліомієліт, гепатит тощо.

Іноді інфікованим людям уводять лікувальну сироватку, що містить уже готові антитіла. Такий набутий штучний імунітет зберігається недовго — антитіла швидко руйнуються і виводяться з організму. Сироватки з антитілами одержують із крові тварин, заздалегідь інфікованих відповідним збудником. Сироватки застосовують для лікування правця, дифтерії тощо.

Висновки

Отже, організм людини – це унікальна і до кінця не вивчена структура взаємодіючих систем. Однією з цих складових є імунна система.

Імунітет – це основа повноцінної життєдіяльності людини. Імунітет впливає на абсолютно всі сфери: і фізіологічні, і психологічні. Від стану імунної системи часто залежить і емоційний стан людини. На протязі всього життя, кожну хвилину людський організм піддається впливу навколишнього середовища. У повітрі, воді, землі, пилу знаходяться мільйони мікроорганізмів, невидимі неозброєним поглядом. Серед них розрізняють патогенні (шкідливі, викликають захворювання) і непатогенні (не заподіюють шкоди, не викликають захворювання). До патогенних мікроорганізмів відносяться мікроби, бактерії, віруси, грибки і токсини. Завдяки захисним властивостям організму, які зумовлені імунітетом, людина здатна протистояти хвороботворним мікроорганізмам. Тож імунітет – це потужний захисний бар'єр між людиною і оточуючим його мікро і макросвітом. Всі живі організми мають своєрідну систему захисту. Протягом всієї еволюції імунна система також змінювалася, усовершенствуясь і адаптуючись до навколишнього оточення.

Основне завдання імунітету людини – це збереження його життєздатності на максимально якісному рівні. На сьогоднішній день людство накопичило чимало знань в цьому питанні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70425. ПОУЧЕНИЯ ПРЕПОДОБНЫХ ОПТИНСКИХ СТАРЦЕВ КАК РУКОВОДСТВО К НРАВСТВЕННОМУ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЮ ХРИСТИАНИНА 981 KB
  Согласно учению Святой Православной Церкви, нравственное совершенствование христианина – необходимая и важная задача, от которой зависит наше спасение. Как говорит святитель Григорий Богослов: «Душа наша подобна кораблю, плывущему вверх по реке.
70428. Создание интернет-магазина игрушек для ИП «Викулов» 2.28 MB
  Цели и задачи проекта: Целью проекта является разработка Интернет-магазина для ИП «Викулов». Исходя из поставленной цели, были определены задачи: изучение существующей организации магазина и выявление его недостатков; обоснование необходимости создания Интернет-магазина...
70429. Разработка индикатора нитратов на микроконтроллере 1.28 MB
  Цель исследования теоретическое исследование применения микропроцессорных устройств для определения нитратов. Объектом исследования является устройство определяющее количественное содержание нитратов в тестируемом объекте.
70431. Разработка информационной системы по учету и реализации комплектующих на примере компьютерного салона «ISE Computers» ИП «Емельянова И. С.» (клиент-серверная реализация) 1.3 MB
  Эффективное управление в условиях рыночной экономики невозможно без создания автоматизированных систем управления позволяющих оптимально организовать внутренние бизнес-процессы на предприятии и получать оперативную информацию для принятия обоснованных управленческих решений.
70432. Засоби оформлення документів у середовищі Word 2010 1.55 MB
  Створюючи документ, можна комбінувати різними способами текст і малюнки, оформляти текст, використовуючи спецефекти: обрамлення, заповнення і т.д. Добре ілюстрований текст приносить при читанні більше задоволення і дозволяє читачеві швидко сприйняти найбільш важливу інформацію...