83043

Зовнішня морфологія пагона

Реферат

Биология и генетика

У пазухах розміщені пазушні бруньки. Первинний пагін бере початок із зародкової брунькию. Головний пагін є першим за походженням; його розвиток починається від початку формування зародку до відмирання його конусу наростання; бічний пагін пагін що утворився з бічної бруньки...

Украинкский

2015-03-06

308.54 KB

1 чел.

Вінницький медичний коледж ім.акад.Д.К.Заболотного

Реферат

На тему: «Зовнішня морфологія пагона»

Виконала: студентка групи 2 фарм Б Шафаренко Катерина

Викладач: Черчик Н.Л.

Вінниця 2014


Пагін

 Пагін — це стебло з розміщеними на ньому листками, бруньками, вузлами і міжвузлями. Вузлом називається ділянка стебла, яка служить місцем прикріплення листків. Ділянка стебла між двома сусідніми вузлами називається міжвузлям. Кут між стеблом і черешком листка утворює пазуху листка. У пазухах розміщені пазушні бруньки.

  ПАГІН (лат. Cormus; TURIO; blastos) - вегетативний орган вищих рослин, складається зі стебла з розташованими на ньому листками, бруньками, інколи квітками та спорангіями. Формується внаслідок діяльності меристеми,має загальну провідну систему. Первинний пагін бере початок із зародкової брунькию. Особливості морфологічної та анатомічної будови складових пагона : брунька, листок та стебло.Пагін здатен до росту в довжину протягом усього життя рослини за рахунок верхівкових (апікальних) та вставних (інтеркалярних) меристем. У будові пагона виділяють вузли (місця прикріплення листків) та меживузля (частини пагона між вузлами). Структурним елементом (метамером) пагона є вузол з листком або мутовкою листків, брунькою та нижче розташованим меживузлям і брунькою. Метамери поступово утворюються апексом та чергуються закономірно від верхівки до основи.

Морфологічно класифікують пагін за типом галуження (рис. 1, а-г): дихотомічні (плаун булавовидний), моноподіальні (сосна звичайна), сипмодіальні (яблуня звичайна) та псевдодихотомічні (бузок звичайний).

   За положенням у просторі :прямостоячі (жито посівне), висхідні (купина пахуча), виткі (хміль звичайний), чіпкі (плющ звичайний), повзучі (жовтець повзучий), лежачі (гірчак пташиний).

За довжиною меживузлів: вкорочені і подовжені (яблуня звичайна).

За будовою: вегетативні, генеративні та змішані вегетативно-генеративні.

Залежно від наявності листків: олистяні та неолистяні (як його різновид — квіткова стрілка).   

 Залежно від виконуваних функцій пагони  можуть видозмінюватись. Розрізняють надземні (колючки, вусики, вуси, кладодії, надземні бульби) та підземні (цибулина, бульба, бульбоцибулина, кореневище) видозміни (метаморфози) пагона .

                                     

                        а                      б                       в                                          г

Рис. 1. Типи галуження пагона: а — дихотомічне, б — моноподіальне, в — симподіальне, г — псевдодихотомічне

 

Структурно-морфологічні типи пагонів

За походженням:

головний пагін - пагін, що утворюється з апікальної меристеми стеблової осі зародка. Головний пагін є першим за походженням; його розвиток починається від початку формування зародку до відмирання його конусу наростання; бічний пагін - пагін, що утворився з бічної бруньки;

 За наявністю репродуктивних органів:

вегетативний (неплідний) — пагін, що несе листки та бруньки; репродуктивний (квітконосний) — пагін, що несе репродуктивні

органи;

вегетативно-репродуктивний (змішаний);

  За напрямком росту: ортотропний - має вертикальний напрямок росту;

диференціації бічних гетеротропний - має змінній напрямок росту, найчастіше спочатку

росте як плагіотропний підземний, надалі як ортотропний

надземний;

  За довжиною міжвузлів: видовжений - пагін з міжвузлями, довжина яких перевищує ширину

стебла в тій же ділянці стебла; вкорочений - пагін із вкороченими міжвузлями, довжина яких не

перевищує ширину стебла; розетковий - крайній випадок вкороченого пагону, всі міжвузля

якого вкорочені і несуть більше 3 листків (розетку); напіврозетковий - вегетативно-репродуктивний пагін, вегетативна

частина якого розеткова, а репродуктивна видовжена.

  За розташуванням відносно поверхні ґрунту: надземний; підземний;

  За характером галуження: материнський пагін - головний пагін або пагін будь-якого порядку

галуження, з якого утворився бічний пагін, який в такому разі є

дочірнім (пагоном галуженням) по відношенню до материнського; пагін галуження (дочірній) - бічний пагін по відношенню до

материнськог

  Завершується ріст вегетативного пагона верхівковою брунькою або ж квіткою чи суцвіттям. Інколи спостерігається після деякого періоду спокою подальший ріст пагона, відновлюються, виникають так звані Іванові або водяні пагони (дуб, клен, малина).

 Однорічний пагін - це величина приросту рослини за вегетаційний період. У багаторічних трав’янистих рослин вони створюють надземну фітомасу. Щороку однорічні пагони відмирають, а наступної весни з бруньок відновлення виростають нові. У деревних рослин нові пагони розвиваються на старих. Пагони, які утворюють стовбур дерева, зберігаються протягом усього життя.

За довжиною міжвузлів розрізняють: укорочені (яблуня, груша), нормальні (ліщина, слива, горіх) та видовжені (айлант, абрикос, верба) пагони.

Укорочені пагони мають надзвичайно вкорочені міжвузля, їх важко розрізнити, а при черговому розміщенні листків здається, що вони створюють кільця. На вкорочених пагонах розвиваються квітки, а потім — плоди, через що їх називають плодушками. На вкорочених пагонах сосни і модрини розміщені хвоїнки.

Нормальні пагони з нормальними або середніми меживузлями є в багатьох сільськогосподарських і дикорослих рослин (соняшник, картопля, горох). Видовжені пагони мають надмірно видовжені безлисткові, безквіткові меживузля. Вони характерні для ліан, айланта. Видовжені пагони утворюють і водяні пагони .

Брунька

Брунька є невід'ємною частиною пагона, його мініатюрним зачатком, який ще не розвинувся. У центрі її знаходиться укорочене стебло, верхівка якого утворює конус наростання, складений меристематичними тканинами (гістогенами) — зовнішньою і внутрішньою (корпусом).

 Біля основи стебла формуються бічні первинні горбочки, з яких розвиваються примордіальні (зачаткові) листки, які згортаються в бруньку.

         За будовою бувають бруньки вегетативні, з яких навесні розвиваються пагони з листками, і генеративні, або квіткові, що утворюють квітки і суцвіття. Якщо з бруньок формується стебло з листками, бруньками і квітками, то вони належать до змішаних.

За положенням бруньки бувають верхівкові і бічні (пазушні).

   За   розміщенням розрізняють бруньки поодинокі, серіальні (розміщені одна над одною) і колатеральні (розташовані одна поруч з іншою).

З гілок сплячі бруньки проростають і дають нові пагони – водяні пагони, або вовчки (осика, яблуня, тополя).

Брунька — зачатковий пагін, який знаходиться у стані відносного спокою. Брунька складається із зачаткового стебла з конусом наростання на верхівці і тісно скупчених на стеблі різновікових зачаткових листків, в пазухах яких розміщені зачаткові бруньки.

Бруньки розрізняють за будовою: закриті бруньки — захищені зовнішніми видозміненими листками — бруньковими лусками.

Вони розрізняються між собою кількістю лусок, їх формою, розмірами, розміщенням, ступенем зімкнутості, характером поверхні. Такі бруньки  характерні для більшості дерев’янистих рослин; відкриті або голі бруньки  — не захищені бруньковими лусками, але зазвичай опушені, вкриті частинами більш дорослих листків або прилистками, листковими піхвами. Такі бруньки характерні для трав’янистих і деяких дерев’янистих рослин (крушини ламкої тощо). Як правило, багаторічні рослини влітку мають відкриті, а взимку — закриті бруньки.

За розміщенням на стеблі розрізняють: верхівкові або термінальні бруньки, які розміщені на верхівках головного та бічних пагонів і забезпечують ріст пагона в довжину.

Бічні або пазушні бруньки , які розташовані в пазухах листків або листкових рубців. Як правило, у пазусі закладається одна брунька,але іноді й декілька. Коли вони розміщені одна над одною вертикально, їх називають серіальними, а коли поряд в одній поперечній по відношенню до стебла площині — колатеральними.

  Бічні бруньки ,забезпечують розвиток бічних пагонів та розгалуження рослини.

За призначенням розрізняють: вегетативні Б., які містять зачатковий олистяний пагін; вегетативно-генеративні Б., які містять декілька метамерів пагона, а конус наростання утворює квітки або суцвіття (бузок); генеративні або квіткові Б., які містять зачаткові квітки або суцвіття (вишня). Брунька , що містить одну квітку, називається бутоном або пуп’янком.

Бруньки бувають активні, або зимуючі, які після перезимівлі прокидаються, і сплячі, котрі довгий час перебувають у стані спокою. Сплячі бруньки пробуджуються після завмирання верхівкової бруньки й активного притоку ауксинів до місць їх розміщення. При обрізуванні або обмерзанні

 

                                  а                                            б

Рис. Будова закритих бруньок, (зовні і в розрізі): а — вегетативна; б — вегетативно-генеративна

 

Крім того, розрізняють додаткові або адвентивні бруньки, що не мають визначеного місця розташування, утворюються поза пазухою листка (на коренях, листках або міжвузлях стебла) і служать для вегетативного розмноження.

 Виводкові бруньки — спеціалізовані органи вегетативного розмноження деяких папоротеподібних і квіткових рослин. Вони закладаються в пазухах листків, у суцвіттях, після опадання проростають і дають нові рослини. Такий термін часто застосовується щодо нижчих рослин та мохів, але буквальний зміст він має тільки для пагоноутворювальних рослин.

Виводкові бруньки бувають невидозмінені (каланхое перисте) і видозмінені: виводкові цибулинки (лілії), виводкові бульбочки (гірчак живородний).

Зимуючі бруньки, або гібернакули, характерні для водних рослин, виникають наприкінці літа та восени на верхівках пагонів, потім опадають на дно, а навесні спливають і утворюють нову рослину.

Бруньки  відновлення нерідко також називають зимуючими або спочиваючими; вони впадають на деякий час у стан спокою, а потім утворюють нові пагони (характерні для багаторічних рослин).

Бруньки  відновлення з частиною стебла навколо, яка використовується для щеплення, називають вічком. Бруньки

збагачення не мають періоду ростового спокою і знаходяться у функціональній активності разом з ростом материнського пагона; вони характерні для більшості однорічних трав (квасолі, волошок синіх тощо).

 Сплячі бруньки тривалий час знаходяться у стані спокою і розвиваються у разі пошкодження розташованої вище частини пагона, наприклад спричиняють утворення порослі на пні. Активні бруньки утворюють нові пагони наступного року після формування.

При морфологічному описанні бруньок , як правило, враховують: їх розміри — великі, дрібні, довгі, короткі, вузькі тощо. Характер поверхні бруньки  — липка, блискуча, глянцева, гола або опушена, вкрита смолоподібними речовинами, які склеюють і захищають її, тощо.

Форма бруньки  — кулеподібна, яйцеподібна, еліптична, конічна, веретеноподібна та ін.; форму верхівки бруньки — тупа, притуплена, гостра, загострена тощо; колір — коричневий, сіруватий, буруватий, оливково-зелений, червонуватий тощо. Основні функції бруньок — забезпечення наростання пагонів у довжину, утворення бічних пагонів (галуження), вегетативне відновлення і розмноження.

У фармації бруньки деяких рослин, наприклад берези, сосни, використовуються як лікарську рослину сировину.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

858. Внешняя политика США в 1953-1975 годах 198 KB
  Основные черты внешнеполитической стратегии США 1953–1975 годах. Крупнейшие внешнеполитические инциденты 1953–1975 годах. Внешняя политика США в 1953-1975 годах.
859. Основы организации бизнеса 162.5 KB
  Развитие в России всех видов собственности и видов деятельности, современных предприятий и представительств зарубежных стран. Формы собственности и организация управления. Адаптация к рынку. Тенденции организационных изменений при переходе к рынку. Программы государственной поддержки малого бизнеса.
860. Интеграция организаций и ее сфера. Понятие венчурных фондов и организаций 176.5 KB
  Разновидности трестов. Финансово-промышленные группы. Их классификация. Формы финансово-промышленных групп. Преимущества их пред другими субъектами рынка. Направления деятельности ФПГ. Понятие венчурных фондов и организаций. Транснациональные кампании. Их типы и основные характеристики. Международные совместные предприятия.
861. Основы профессиональных информационных технологий 158 KB
  Рассмотреть основные понятия, термины и определения информатики и информационных технологий. Информация и ее свойства. Информационные технологии в профессиональной деятельности. Цель и задачи изучения учебного курса Информатика и информационные технологии в профессиональной деятельности.
862. Детские церебральные параличи 164 KB
  Заболевание центральной нервной системы. Глубокая недоношенность и гидроцефалия. Травматическое повреждение головного и спинного мозга. Атонически-астатическая форма. Реабилитационные мероприятия при ДЦП. Клинико-педагогическая характеристика речевых нарушений при ДЦП.
863. Самоорганизация в живой и неживой природе 136.5 KB
  Порядок и беспорядок в природе. Особенности эволюционных процессов. Синергетический подход в естествознании. Общие свойства систем, способных к самоорганизации. Качественное описание процесса самоорганизации. Синергетика и самоорганизация.
864. Виды производства молока 33.5 KB
  Промышленность выпускает большой разнообразный ассортимент молочных продуктов. Блочное молоко долго хранится и применяется для изготовления шоколада и шоколадных конфет.
865. Полномочия Верховной Рады Украины 37 KB
  Назначение очередных и внеочередных выборов в органов местного самоуправления. Предоставление согласия на назначение Президентом Украины на должность Генерального прокурора Украины; высказывание недоверия Генеральному прокурору Украины, которая имеет следствием его отставку из должности.
866. Организация и планирование производства. Управление дистанцией сигнализации и связи 782.5 KB
  Расчет технического штата для обслуживания устройств СЦБ и связи. Поездная и станционная радио и громко говорящая связь. Расчет эксплуатационного штата телеграфно-телефонной станции. Расчет штата производственной базы дистанции. Четырех недельный план-график технического обслуживания устройств СЦБ чётной сортировочной горки ГАЦ.