83070

Взаємозв’язок батьківського виховання та самооцінки підлітків

Курсовая

Педагогика и дидактика

Актуальність теми полягає в тому, що в даний час все більше уваги приділяється самооцінці підлітка, а батьківське виховання впливає на самооцінку підлітка. Батьки є першою соціальним середовищем дитини і саме вони надають найбільш значущий вплив на становлення і формування багатьох рис особистості...

Украинкский

2015-03-07

334.5 KB

0 чел.

                                                     Зміст

Вступ........................................................................................................

IРОЗДIЛ .САМООЦІНКА ПІДЛІТКА.............................................

1.Види самооцінки................................................................................

2.Формування самооцінки..................................................................

ВИСНОВКИ ПО I РОЗДIЛУ...............................................................

II.Самооцінка та родинa......................................................................

1.Виховання у родині...........................................................................

2.Роль батьківського виховання у розвитку самооцінки.............

ВИСНОВКИ ПО II РОЗДIЛУ...........................................................

III.Дослідження виховання підлітків та їх самооцінки................

1.Організація проведення дослідження...........................................

2.Результати дослідження...................................................................

ВИСНОВКИ ПО III РОЗДIЛУ..........................................................

Загальний висновок...........................................................................

Список використаних джерел...........................................................

ДОДАТКИ.............................................................................................

                                                            Вступ

Сім'я – це особливе соціальне середовище . У ній діють правила і норми поведінки , може існувати своя ієрархія , саме в сім'ї дитина знаходить свої перші приклади для наслідування, бачить першу реакцію людей на свої вчинки . Не маючи ні соціального , ні особистого досвіду , дитина не може оцінити ні свою поведінку , ні прояви особистісних якостей інших людей . В даний час все більше вчених , педагогів , психологів визнають : все , що є в дитині , - і погане , і хороше - він бере з дитинства . Дитина виросте , а сформовані у нього якості особистості , духовно - моральні цінності , норми моралі залишаться . Саме ними буде керуватися доросла людина , проходячи свій життєвий шлях , роблячи часом нелегкий вибір . Враження , отримані в дитинстві , часом визначають подальшу роботу людини , її життєвий уклад - адже родина передає і культурні традиції , досвід попередників , який складався протягом багатьох років . Дитячо-батьківські відносини є середовищем , яке зумовлює психічний розвиток дитини і формування особистості . Вплив батьків на дитину в чому пов'язане з виховними впливами на нього , а уявлення про дитину є внутрішньою (орієнтовною) основою виховання . Сім'я є для дитини основною моделлю соціальних відносин . У сім'ї на основі прихованих взаємовідносин і взаємовпливів створюється особлива атмосфера , коли навіть не висловлені думки відзначаються дитиною і , проникаючи в його свідомість , виявляються потім у поведінці . У сім'ї найбільш емоційно насиченими є стосунки між дитиною і матір'ю . Саме у спілкуванні з нею дитина отримує перший досвід надійності навколишнього світу і власної здатності жити в цьому світі . Саме материнська любов стає першим соціальним дзеркалом для самосвідомості дитини .

Останнім часом проблема особистості та її розвитку є однією з актуальних в психології . На формування самосвідомості дитини впливають такі параметри , як  розміри сім'ї , старшинство серед дітей , соціальний статус сім'ї , відсутність одного з батьків (смерть або розлучення) , відносини між батьками . Головною рисою індивідуальності є самооцінка особистості , яка багато в чому визначає життєві позиції людини , рівень його домагань , всю систему оцінок . Вона впливає на формування стилю поведінки і життєдіяльність людини . Самооцінка багато в чому обумовлює динаміку і спрямованість розвитку суб'єкта .

Актуальність теми полягає в тому, що в даний час все більше уваги приділяється самооцінці підлітка , а батьківське виховання впливає на самооцінку підлітка . Батьки є першою соціальним середовищем дитини і саме вони надають найбільш значущий вплив на становлення і формування багатьох рис особистості, наприклад, особистісної автономії, почуття захищеності, а так само і на формування самооцінки.

Проблема полягає у виявленні взаємозв'язку батьківського виховання та самооцінки підлітків.

Значні зміни , що відбулися в суспільстві в останні роки , створили нові проблеми інституту сім'ї , значно зросла кількість сімей з несприятливим психологічним кліматом , складними міжособистісними відносинами , що обумовлює актуальність проведення досліджень проблеми впливу різних стилів сімейного виховання на самооцінку підлітка .

Дослідження визначається недостатньою розробленістю в соціально-психологічній літературі даної проблеми.

Новизна дослідження полягає в теоретичному аналізі особливостей виховання дітей у сім'ї ; у виявленні факторів , що обумовлюють позитивні / негативні взаємини дітей з батьками.

Батьківські установки , або позиції - один з найбільш вивчених аспектів дитячо-батьківських відносин . Серед вітчизняних психологів найбільш систематичне експериментальне дослідження в цій області здійснювали А.Я. Варга та В.В. Столін , які розуміли під батьківськими установками "систему, або сукупність батьківського , емоційного ставлення до дитини , сприйняття дитини батьком і способів поведінки з ним".  Ще в 30-х рр . були виділені чотири батьківські установки і відповідні їм типи поведінки : "прийняття і любов" , "явне відкидання" , "зайва вимогливість" , "надмірна опіка" , а також була простежується певна залежність між поведінкою батьків і поведінкою дітей . Так , наприклад , "прийняття і любов" породжують в дитині відчуття безпеки і сприяють нормальному розвитку особистості , в той час як "явне відкидання" веде до агресивності та емоційному недоразвітію .

Мета : виявити вплив сімейного виховання на самооцінку підлітка.

Об'єктом дослідження виступили особливості батьківського виховання та їх вплив на самооцінку підлітка.

Предметом дослідження є рівень самооцінки дітей підліткового віку залежно від виховання в сім'ї .

Методи дослідження: методологічні - вивчення та порівняльний аналіз літератури з проблеми дослідження ; емпіричні методи дослідження – тестування ; методи соціологічного дослідження: - збір інформації та її аналіз.

Методики дослідження: Дослідження самооцінкі за методикою Дембо-Рубінштейн в модіфікації А . М . Прихожина, Підлітки про батьків " (ADOR) , проектні методики" Моя сім'я ".

      Обсяг вибірки та відбір респондентів . Обсяг вибірки - 35 чоловік . Відбір респондентів здійснювався за віковим принципом. У зв'язку з тим , що в нашому дослідженні беруть участь підлітки у віці від 15 до 18 років (тільки в цій віковій групі ) .

Гіпотеза дослідження: Ми припускаємо , що рівень самооцінки підлітка буде відрізняться в залежності від стильових особливостей виховання батьків.

Емпіричною базою дослідження є ОШ №65(м.Маріуполь). Загальна вибірка складає 35 осіб, що беруть участь в дослідженні.

Завдання роботи

1.Розглянути стилі батьківського виховання

2.Вивчити вплив батьківського виховання на самооцінку підлітка

3.Розглянути види самооцінки підлітка

Завдання дослідження

1.Вивчити самооцінку підлітків в емпіричної частини.

2.Дати характеристику самооцінки підлітків.

3.Виділити типи батьківського виховання

4.Вивчити типи самооцінки підлітків

При написанні даної роботи використані різні наукові джерела.

                                   

                                   І.Самооцінка підлітка .

                                  1.Формування самооцінки .

     Самооцінка дитини починає формуватися ще в утробі матері , між майбутньою матір'ю та малюком виникає емоційний зв'язок , та ще ненароджений малвідчуваєває переживання матері , бажаність свого появлення . Тому дуже важливо,у у якому психологічному кліматі винашуеться дитина .

    Чи бажана ця дитина ? Любовь , з якою мама винашує своє чадо , та думки , пов'язані з його появою , оказує важливий вплив  на розвиваючуюся психіку плода , на так називаєму кліткову пам'ять , формуя основні якості особи,котрі зберігаються протягом усього життя .

     Але ситуації бувають різні : майбутні матері часто нервують переймаючись вийдуть чи заміж за батька дитини . Бувають сітуації ,коли мужчина взагалі отказується від батьківства і жінка находиться у відчаї . Про яку гармонію можно казати у такому випадку ? Природно , цей негатив передається малюку , котрий не відчуває . Дитина на безусвідомлюванному рівні починає розуміти : якщо про мене бобре дбають я хороший , якщо про дитину забули ( не погудували своєчасно , він довго плаче , мама рідко уділяє йому увагу ) в нього виникає почуття , що він поганий та непотрібний .

Пізніше , приблизно з двух років , самооцінка починає диференціюватися : " Коли я голодний я злий ,  а ситий добрий " або " Так , я погано малюю , але я добре танцюю " .

     Здесь силу набирає стиль виховання прийнятий у родині .Заохочення ( поцілуї , обійми , подарунки ) , підтримуючи та закріпляючи конкретну поведінку , працюють на формування позитивної оцінки себе , а наказання та ігноруванняна спробу знайти захочуваємий варіант і негативну оцінку себе у теперешнему . Якщо виховання грішить одноманіттям не сприяючи розрізненню типів поведінки і дитина отримує тільки похвали , щоб не зробила ,ця неадекватність переходить у неадекватну самооцінку .

      Також у житті дитини вижливу роль грають слова .Те що говорять батьки ,проекція їх бажань та надій на дитину .На цьому етапі дитяча самооцінка залежить від батьків (сімейної виховальної політики).

Слова дорослих можуть стати " путівником по життю " в одному випадку або " шкідливими порадами " , де все потрібно робити строго навпаки , в іншому : " Ти такий славний , такий же невдаха , як я " ; " Ти обов'язково станеш зубним лікарем , втілиш мою мрію , адже мені самому не вдалося " ; " Головне - розраховувати тільки на себе і ніколи не розслаблятися , тоді досягнеш всього , чого захочеш " ... На цьому етапі дитяча самооцінка залежить від особливостей сімейної виховної політики . [7; C.28]

      У дітей також є природні характеристики , які не можна змінити . Наприклад : У людей , як правило , володарів сильної нервової системи та черезмірної активності - самооцінка завишена ,та критика на самооцінці не сказується .

      Але не всі педагогічні хитрощі закінчуються очікувано : і в батьків , і у дітей є природою дані характеристики , які не можна змінити . У деяких людей спочатку дещо занижена самооцінка , і це їх природний стан (П.Волков описує людей , " завжди живуть у нірках " , хоча зрідка вони вибираються в палац ) . У інших - як правило , володарів сильної нервової системи і надмірної активності  - самооценка , навпаки , завищена , а критика не чинить на них ніякої дії [5; C.23] .

      Часто буває , що ці риси  " передаються у спадок " : тоді скільки батькі не б'ються , виростає хто-то дивовижно на них схожий . А буває , що у сильних егергійних батьків народжується ніжна , чуттєва дитина , котра совсім не схожа на них : батьки чекають , що вона буде кричати , битися , непріривно щось робити - а дитина читає собі у кутку книжку . Чи навпаки у астенічних тендітних батьків дитя виявляється крупним та активним , гучним ,  пригнічує їх кожним своїм кроком . Важливо враховувати і подібності батьків та дітей .

Прийнято вважати , що висока самооцінка – добре , а низька  - погано . Але говорять також,що наші недоліки - продовження наших достоїнств . Оптимізм , впевненість , активність та ініціативність людиниз високою самооцінкою можуть обернутися низькою самокритичністю , агрисивністю , зарозумілистю песимізм і невпевненість у своїх силах нерідко сприяють більший реалістичності у постановці завдань , увазі до помилок , чуйності щодо інших людей .

                                      2.Види самооцінки.

   Переживання різних емоцій , які супроводжують процеси самопізнання, формують у людини ставлення до себе. Знання про себе, поєднане з певним ставленням до себе, становить самооцінку особистості.

   Самооцінка – це оцінка особистості самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Належачи до ядра особистості, самооцінка є важливим регулятором її поведінки. Від самооцінки залежать взаємовідносини людини з оточуючими, її критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і дальший розвиток її особистості.Самооцінка – це своєрідні когнітивні схеми, котрі узагальнюють минулий досвід особистості і організують нову інформацію відносно даного аспекту „Я". Разом з тим самооцінка, особливо якщо мова йде про здібності і потенційні можливості особистості, виражає певний рівень домагань. А він залежить від багатьох умов. Хлопчик, хвальковитий з товаришами, може набагато скромніше оцінювати себе в розмові з учителем. Самооцінка є засобом самовираження, створення в оточуючих більш приємного враження про себе.

   Особистість оцінює себе двома шляхами:

- шляхом співставлення рівня своїх домагань, з об’єктивними результатами своєї діяльності;

- шляхом порівняння себе з іншими людьми.Знати самооцінку дуже важливо. Це відіграє важливу роль у процесі взаємовідносин, морального спілкування, в які люди як соціальні істоти, безперечно, включаються. Знаючи тип самооцінки можна певною мірою нею регулювати. У визначенні власної самооцінки слід знати орієнтовні характеристики людей із заниженою і завищеною самооцінкою.

   Звідки ж береться ця занижена самооцінка?

Тут доречно згадати вислів відомого австрійського психоаналітика Альфреда Адлера: «Всі ми родом з дитинства».   «Як ти міг розбити цю тарілку, нічого довірити не можна!», «Невже ти не можеш розв’язати цей приклад, ну зовсім нероба!», « А ну зроби собі нормальну зачіску, а то схожий на динозавра якогось!». Такий тип батьківського виховання ні до чого доброго не доведе. Отож, батьки пам’ятайте : якщо весь час повторювати своєму чаду, що він нічого не знає, не вміє і в нього нічого не виходить, то, можливо, ваша дитина в це повірить і тоді проблеми з самооцінкою їй гарантовані. Критикуйте сам вчинок, а не винуватця.

       Виховання в сім'ї впливає не тільки на соціалізацію дитини, але і на його ставлення до себе, тобто на самооцінку. У підлітків самооцінка залежить від думки значущих дорослих і, в першу чергу, від оцінки батьків. При цьому занижена самооцінка може призвести до порушення поведінки підлітка вже в більш старшому віці. Прояви негативної самооцінки можуть бути самі різні: від зниження працездатності, до прояву агресії [1; C.23].

       Батьки, виявляють інтерес до проблем своїх дітей, беруть участь у вирішенні проблемних ситуацій, які вважають своїх дітей гідними поваги, допомагають своїм дітям оцінювати себе позитивно.

Таким чином, хоч роль сім'ї в житті дитини з віком і знижується, вона все одно продовжує впливати на ставлення дитини до себе. Зміна ставлення батьків до дитини впливає на його самооцінку [6; C.89].

      Хоча не тільки зовнішні чинники впливають на самооцінку, свою роль у формуванні та розвитку  самооцінки також грає тип темпераменту. Сангвініки та флегматики, як правило, мають стабільну самооцінку, у холериків вона скаче то вниз то вгору, меланхоліки частіше за все страждають від заниженої самооцінки.

Занижена самооцінка

      Людина з заниженою самооцінкою відчуває себе невдахою. Вона не хоче братися ні за що нове, оскільки боїться, що в неї нічого не вийде. Вона терпіти не може ризику, тому що не вірить, що її зусилля до чого-небудь приведуть. Вона не намагається що-небудь змінити у своєму житті, оскільки вважає, що майбутнім керувати неможливо, і все визначиться само собою. Характерні якості таких людей: упевнені в глибині душі, що небагато варті (принижена гідність); бояться здійснити помилки; постійно мріють про фізичну досконалість; обмежуються інтересами і вчинками, які добре відомі і безпечні; не вміють сприймати компліменти; в спілкуванні з іншими передусім турбуються про враження, яке справляють на них; несміливі; схильні до самозгубної поведінки (наприклад, вживання наркотиків); або не сприймають критики, або впадають від неї в розпач. [6;C.107]     

     При постійних навіюваннях з боку близьких, що він вроджений невдаха, що він дурний, поганий, хворий, безграмотний, у чутливого дитини "опускаються руки". Смирення з власною нікчемністю призводить до "вивченої безпорадності". Дитя перестає вчитися, тому "все одно нічого не виходить", перестає спілкуватися, тому "все одно зі мною ніхто не грає" ... У критичні моменти діяльність обмежується проханнями про допомогу, адресованими до більш успішним учасникам. Ці прохання з часом стають відпрацьованої маніпуляцією: "Я такий слабкий, ви можете зробити зі мною все, що завгодно - будь ласка, допоможіть мені!". Відмовив у допомозі людина відчуває, що надійшов неблагородно. Він не підозрює, що існування за рахунок чужої роботи - просто спосіб життя такого маніпулятора. Це сумна ситуація, але багато людей навчаються жити саме так.

Неадекватна самооцінка, що не усвідомлювана, тому що не піддається зміні, у багатьох людей викликає складнощі у спілкуванні, заважає адаптуватися до роботи, перешкоджає самоактуалізації.

     Занижена самооцінка (у побуті - "комплекс неповноцінності") характеризується повною відсутністю віри у власний успіх аж до відмови щось робити, це доведена до автоматизму безпорадність. Тут теж з'являється маніпуляція, ідея якої така: "Я такий слабкий, зі мною кожен може зробити що завгодно, тому допоможіть мені".

Завищена самооцінка

     Людина з завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це – наслідок власних помилок, ліні, недостатності знань, здібностей або неправильної поведінки. Виникає важкий емоційний стан – ефект неадекватності, головною причиною якого є стійкість сформованого стереотипу завищеної оцінки своєї особистості. Якщо ж висока самооцінка пластична, змінюється відповідно до реального стану справ – збільшується при успіху і знижується при невдачі, то це може сприяти розвитку особистості, тому що вона змушена докладати максимум зусиль для досягнення поставлених цілей, розвивати власні здібності і волю.

     Завищена самооцінка (у побуті часто іменована "манією величі") - це переоцінка себе і своїх можливостей, самоствердження за рахунок чужих досягнень. Гасло людини з такою самооцінкою: "Я чудовий і завжди правий, тому ви повинні мені підкорятися". [6; C.39]

                                    

                            IIРОЗДЕЛ.Самооцінка та родині.

                                       1.Виховання у родині.

Самооцінка - це те, що нас прикрашає в очах оточуючих, але, з тим же успіхом, і псує. Самооцінка взагалі відіграє велику роль у житті кожної людини - особливо це важливо, коли характер тільки виховується, тобто у дітей, тому що вони інтенсивно розвиваються і щодня здобувають нові особистісні якості.

Самооцінка впливає не тільки на ставлення людини до життя, на його сферу інтересів і майбутні перспективи, але і на ставлення оточуючих. Проявляючись у манері поводитися, розмовляти, самооцінка часто затьмарює реальні переваги і недоліки людини.

Самооцінка людини - це її самовідчуття, ставлення до себе і уявлення про себе. Людина, чия самооцінка висока, створює навколо себе атмосферу чесності, відповідальності, співчуття, любові ... Така людина відчуває себе важливим і потрібним, він відчуває, що світ став кращим від того, що він в ньому існує. Тільки відчуваючи свою власну високу цінність, людина здатна бачити, приймати і поважати високу цінність інших людей. Відчуття самоцінності може сформуватися тільки в атмосфері такої сім'ї (країни, суспільства, робочого колективу, школи), де приймаються будь-які індивідуальні відмінності, де спілкування відверто і довірливо, а правила поведінку не перетворюються в застиглі догми, де особиста відповідальність і чесність кожного - невід'ємна частина взаємин.

Найчастіше - і в побуті теж - прийнято говорити про два види самооцінки: високою і низькою. Зрозуміло, "виміряти" самооцінку може тільки фахівець-психолог, але що мається на увазі, звичайно інтуїтивно зрозуміло: по-перше, очікування від себе і оточуючих, по-друге, рівень домагань

2.Роль батьківського виховання у розвитку самооцінки.

    Самооцінку з раннього дитинства формує виховання. Низька самооцінка не дає здібностям дитини повністю розкритися. А надто високу думку про себе може бути небезпечним: дитина буде приписувати собі неіснуючі достоїнства і нереальні перспективи, а потім, у майбутньому, страждати, коли життя почне все розставляти на свої місця.

    Часто батьки придумують, яким повинен бути дитина в ідеалі, а, коли він не відповідає їхнім мріям, дорікають його за це, не помічаючи достоїнств, які просто не були включені в їх, батьківські, плани. Тому, щоб у дитини не виховалося низької самооцінки і відчуття ущербності, не варто покладати на нього якихось величезних надій, щоб згодом не прийти до розчарування. І, навпаки, потрібно старанно помічати гідності, відкривати в дитині йому притаманні риси.

Похвала і критика теж повинні мати розумне співвідношення: не можна все, що робить дитина, беззастережно хвалити, але й лаяти за все підряд - теж не варто. Якщо критика буде перевищувати похвалу, то дитина почне уникати спілкування з батьками. І, критикуючи дитину (якщо є в цьому необхідність), потрібно знайти, за що його можна похвалити, наприклад, за самостійність, за розум, силу волі.   Більш того, в кінці розмови потрібно висловити щиру надію, що дитина зрозуміла критику і швидко все виправить.

    Особливо акуратно потрібно поводитися з дітьми, якщо їх двоє і більше. Є батьки, які відверто порівнюють дітей, ставлять одного іншим у приклад. Звичайно, це відбивається на самооцінці дітей, викликає у них почуття заздрості, сумнів у батьківській любові і відверту неприязнь до того, кого постійно звеличують [6; C.67].

Фактично, самооцінка - це різниця між собою реальним і собою ідеальним, а діти, особливо підлітки, люблять створювати собі ідеали. Часом вони хочуть бути схожими на героїв книг або гучних фільмів, але проблеми в тому, що це недосяжно. В результаті розрив між ідеалом і підлітком настільки великий, що самооцінка падає мало не до нуля.

    Найприкріше, що це стосується, більшою мірою, найрозумніших, інтелігентних, знаючих і допитливих підлітків. Саме вони найбільше і найчастіше незадоволені собою і мають низьку самооцінку. У легковажних підлітків, які живуть сьогоднішнім днем, не думають про майбутнє і не забивають собі голови ідеалами, якраз з самооцінкою все гаразд.

    Звичайно, потрібно вітати прагнення дитини до ідеалу, інакше він виросте самовдоволеною і не дуже освіченою особистістю. Але, в першу чергу, потрібно зуміти пояснити йому, що до ідеального наблизитися можна тільки поступово, шляхом копіткої праці. Пояснити дитині, що, якщо ідеали здаються недосяжними, якщо не можеш змінити себе реального, то потрібно вміти змінювати уявлення про себе - ідеальному. І, найголовніше, потрібно полюбити себе, такого, який є. [11; C.120]

    Виховання самооцінки в дитині - одна з найважливіших завдань для його майбутнього життя.

Велике значення в становленні самооцінки має стиль сімейного виховання, прийняті в сім'ї цінності.

3 стилю сімейного виховання:

- демократичний

- авторитарний

- Попустіческій [12; C.100]

При демократичному стилі насамперед враховуються інтереси дитини.              Стиль "згоди".

При авторитарному стилі батьками нав'язується свою думку дитині. Стиль "придушення".

При попустіческом стилі дитина надається сам собі.

Дитина бачить себе очима близьких дорослих, його виховують. Якщо оцінки та очікування в сім'ї не відповідають віковим та індивідуальним особливостям дитини, її уявлення про себе здаються    М.І. Лісіна простежила розвиток самосвідомості дітей залежно від особливостей сімейного виховання. Діти з точним уявленням про себе виховуються в сім'ях, де батьки приділяють їм досить багато часу; позитивно оцінюють їх фізичні та розумові дані, але не вважають рівень їх розвитку вище, ніж у більшості однолітків; прогнозують хорошу успішність у школі. Цих дітей часто заохочують, але не подарунками; карають, в основному, відмовою від спілкування. Діти із заниженим уявленням про себе ростуть у сім'ях, в яких з ними не займаються, але вимагають послуху; низько оцінюють, часто дорікають, карають, іноді - при сторонніх; не очікують від них успіхів у школі і значних досягнень у подальшому житті [8; C.88].

Від умов виховання в сім'ї залежить адекватне і неадекватна поведінка дитини.

     Діти, у яких занижена самооцінка, незадоволені собою. Це відбувається в сім'ї, де батьки постійно засуджують дитини, або ставлять перед ним завищені завдання. Дитина відчуває, що він не відповідає вимогам батьків.

Неадекватність також може проявлятися з завищеною самооцінкою. Це відбувається в сім'ї, де дитину часто хвалять, і за дрібниці і досягнення дарують подарунки (дитина звикає до матеріальної винагороди). Дитину карають дуже рідко, система вимоги дуже м'яка.

Адекватне уявлення - тут потрібна гнучка система покарання і похвали. Виключається захоплення і похвала при ньому. Рідко даруються подарунки за вчинки.

     У сім'ях, де ростуть діти з високою, але не з завищеною самооцінкою, увага до особистості дитини (його інтересам, смакам, стосунків із друзями) поєднуються з достатньою вимогливістю. Тут не вдаються до принизливим покаранням і охоче хвалять, коли дитина того заслуговує. Діти зі зниженою самооцінкою (не обов'язково дуже низькою) користуються будинки більшою свободою, але ця свобода, по суті, - безконтрольність, слідство байдужості батькам до дітей і один до одного.

    Шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини як особистості з боку дорослих і однолітків. Ставлення до себе як до учня значною мірою визначається сімейними цінностями. У дитини на перший план виходять ті його якості, які найбільше турбують його батьків - підтримання престижу. У самосвідомості школяра зміщуються акценти, коли батьків хвилюють не навчальні, а побутові моменти в його шкільного життя ("У класі з вікон не дме?", "Що вам давали на сніданок?"), Або взагалі мало що хвилює - шкільна життя не обговорюється або обговорюється формально. Досить байдужий питання: "Що було сьогодні в школі?" Рано чи пізно призведе до відповідного відповіді: "Нічого особливого", "Все нормально". [4; C.29]

    Батьки задають і вихідний рівень домагань дитини - те, на що він претендує у навчальній діяльності та відносинах. Діти з високим рівнем домагань, завищеною самооцінкою і престижною мотивацією розраховують лише на успіх. Їх уявлення про майбутнє настільки ж оптимістичні.

Діти з низьким рівнем домагань і низькою самооцінкою не претендують на багато що ні в майбутньому, ні в сьогоденні. Вони не ставлять перед собою високих цілей і постійно сумніваються у своїх можливостях, швидко миряться з тим рівнем успішності, який складається на початку навчання.

Особистісної особливістю в цьому віці може стати тривожність.    Висока тривожність набуває стійкість при постійному невдоволенні навчанням з боку батьків. Припустимо, дитина захворіла, відстав від однокласників і йому важко включитися в процес навчання. Якщо пережиті їм тимчасові труднощі дратують дорослих, виникає тривожність, страх зробити щось погано, неправильно. Той же результат досягається в ситуації, коли дитина вчиться досить успішно, але батьки очікують більшого і пред'являють завищені, нереальні вимоги [11; C.100].

Через наростання тривожності і пов'язаної з нею низької самооцінки знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх.   Невпевненість у собі призводить до ряду інших особливостей - бажанню бездумно слідувати вказівкам дорослого, діяти тільки по зразках і шаблонах, боязні проявити ініціативу, формальному засвоєнню знань і способів дій.

Дорослі, незадоволені падаючої продуктивністю навчальної роботи дитини, все більше і більше зосереджуються на цих питаннях в спілкуванні з ним, що підсилює емоційний дискомфорт. Виходить замкнуте коло: несприятливі особистісні особливості дитини відбиваються на його навчальної діяльності, низька результативність діяльності викликає відповідну реакцію оточуючих, а ця негативна реакція у свою чергу, посилює сформовані в дитини особливості. Розірвати це коло можна, змінивши установки та оцінки батьків. Близькі дорослі, концентруючи увагу на найменших досягненнях дитини. Чи не осуджуючи його за окремі недоліки, знижують рівень його тривожності і цим сприяють успішному виконанню навчальних завдань.

    Другий варіант - демонстративність - особливість особистості, пов'язаної з підвищеною потребою в успіху й увазі до себе оточуючих. Джерелом демонстративності зазвичай стає недолік уваги дорослих до дітей, які відчувають себе в сім'ї закинутими, "недолюбленими". Але буває, що дитині виявляється достатня увага, а воно його не задовольняє в силу гіпертрофованої потреби в емоційних контактах. Завищені вимоги до дорослих пред'являються не бездоглядними, а навпаки, найбільш розпещеними дітьми. Така дитина буде домагатися уваги, навіть порушуючи правила поведінки. ("Краще нехай лають, чим не помічають"). Завдання дорослих - обходитися без нотацій і повчань, як можна менш емоційно робити зауваження, не звертати увагу на легкі провини і карати за великі (скажімо, відмовою від запланованого походу в цирк). Це значно важче для дорослого, ніж дбайливе ставлення до тривожного дитині [10; C.45].

Якщо для дитини з високою тривожністю основна проблема - постійне несхвалення дорослих, то для демонстративної дитини - недолік похвали [25; C.192].

    Третій варіант - "відхід від реальності". Спостерігається в тих випадках, коли в дітей демонстративність сполучається з тривожністю. Ці діти теж мають сильну потребу в увазі до себе, але реалізувати її не можуть завдяки своїй тривожності. Вони мало помітні, побоюються викликати несхвалення своєю поведінкою, прагнуть до виконання вимог дорослих. Незадоволена потреба в увазі призводить до наростання ще більшої пасивності, непомітності, що ускладнює і так недостатні контакти. При заохоченні дорослими активності дітей, прояві уваги до результатів їх навчальної діяльності та пошуках шляхів творчої самореалізації досягається відносно легка корекція їхнього розвитку [21; C.142].

     Таким чином, для того, щоб максимізувати позитивні і звести до мінімуму негативний вплив сім'ї на виховання дитини необхідно пам'ятати внутрісімейні психологічні фактори, що мають виховне значення:

· Брати активну участь у житті сім'ї;

· Завжди знаходити час, щоб поговорити з дитиною;

· Цікавитися проблемами дитини, вникати в усі виникаючі в його житті складності і допомагати розвивати свої вміння і таланти;

· Чи не чинити на дитину ніякого натиску, допомагаючи йому тим самим самостійно приймати рішення;

· Мати уявлення про різні етапи в житті дитини;

· Поважати право дитини на власну думку;

· Вміти стримувати власницькі інстинкти і ставитися до дитини як до рівноправного партнера, який просто поки що володіє меншим життєвим досвідом;

· З повагою ставитися до прагнення всіх інших членів родини робити кар'єру і самовдосконалюватися. [12; C.109]

     Наша думка про себе, наша оцінка самих себе відіграє важливу роль у становленні особистості. Дорослі ще можуть якось захиститися від критики з боку інших людей, не знизивши самооцінки. А підліток? Він ранимий і чутливий. І вирішальний вплив на його ставлення до себе чинять найближчі люди - його батьки. У підлітків з високою самооцінкою батьки суворі, але послідовні. Вони вимагають, щоб їхня дитина багато знав і вмів, ріс чуйним і чесним, але в той же час проявляють достатню гнучкість і за певних обставин допускають виключення з правил. У таких сім'ях теплота відносин поєднується з суворою дисципліною. Тут проявляють взаєморозуміння і прихильність. Батьки підлітків з низькою самооцінкою часто бувають непослідовні у своїх очікуваннях і методи виховання. Іноді батьки занадто багато забороняють або надмірно критично ставляться до дітей.

Отже, у підлітка з'явиться висока самооцінка тільки в тому випадку, якщо батьки піклуються і виявляють до нього інтерес.

    

                III.Дослідження виховання підлітків та їх самооцінки.

                   1.Організація проведення дослідження.

Наше дослідження проводилося на базі ОШ-65м.Маріуполя.У дослідженні прийняли участь 35 підлітків.

1.Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн в модифікації А. М. Прихожан

Дана методика заснована на безпосередньому оцінюванні (шкалировании) школярами ряду особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т. Д. Обстежуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки) і рівень домагань, т. е. рівень розвитку цих же якостей, який би задовольняв їх. Кожному випробуваному пропонується бланк методики, що містить інструкцію і завдання.

Для дослідження були використованні наступні методики.

2.Підлітки про батьків"(ADOR).

Опитувальник "Поведінка батьків та відношення підлітків до них"вивчає установки , поведінку та методи виховання батьків так,як їх бачать діти.

Основою даного опитувальника служить методика,яку створив Шафер у 1965 році,у Росії адаптован співробітниками лабароторії клинічної психології інститута ім.Бехтерева Васерманом Л. І., Гороковою І.А., Роміциной Е.Е.  та став активно використовуватисяпід назвою ADOR"Підлітки про батьків".Ця методика базуєтся на положенні Шафера про те,що виховничій вплив батьків(так як його описують діти) можна охарактеризувати  за допомогою трьох факторів змінних:прийняття підлітків батьками-емоційне відторгнення їх;директивність зі сторони батьків-психологічна автлномність їх;послідовність-непослідовність у здійсненні батьками виховальних принципів.Результати тесту представлені у виді сум балів набраних по п'яти основним шкалам.

POZ-позитивна зацікавленість;

DIR-директивність;

HOS-ворожість;

AVT-автономність;

NED-непослідковність.

Під поняттям позитивної зацікавленногсті розуміється безумовно позитивне ставлення до дитини від вихідних очікувань батьків та від конкретних успіхів дитини .Приймающі дитину батьки-це батьки емоційно розуміющі його,сопереживаючі йому своєчасно реагующі на потреби підлітка.Тим самим такі батькистворюють у підлітка безосознану впевненість у тому,що він володіє необхідними особистими засобами для досягнення своеї мети.

3.Проективна методика "Моя сім'я".

Ця методика допомогає виявити ставлення дитини до членів своєї родини та своє місце у сім'ї.Кожен малюнок є творчою діяльністю , не тільки відображає сьогодення та минуле,але також спрямовані на майбутнє,  так як при малюванні дитина інтерпритує ситуацію вирішує проблему  актуальних сімейних відносин. Дитині діється інструкція "Будь ласка,намалюй свою сім'ю,щоб її члени були чимось зайняті".Після того,як дитина намалювала,її малюнок інтерпритують.

                            

                                2.Результати дослідження.

1.Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн в модифікації А. М. Прихожан.

Зовні ця методика досить проста - випробуваним пропонується пройти тест, результати якого згодом інтерпретуються психологом.

Бланк методики дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн виглядає наступним чином: на аркуші паперу є сім вертикальних ліній (шкал), що позначають здоров'я, розум (здатності), вміння робити щось своїми руками, зовнішність, характер, авторитет в однолітків, впевненість у собі. Кожна лінія має чіткі межі початку і кінця, а середина відзначена ледве помітним штрихом. Верхня межа позначає вищий розвиток якості (найщасливіша людина), нижня - повна відсутність якості (найнещасніша людина). Від випробуваного потрібно відзначити на кожній лінії рискою (-) ступінь розвитку кожної якості на даний момент. Гуртком (О) потрібно відзначити той рівень розвитку якостей, який би змусив відчувати за себе гордість. Далі слід об'єктивно оцінити свої можливості і відзначити хрестиком (х) рівень, який може бути досягнутий.

Випробуваному видається бланк, на якому зображено сім ліній, висота кожної - 100 мм, із зазначенням верхній, нижній точок і середини шкали. При цьому верхня і нижня точки відзначаються помітними рисами, середина - ледь помітною точкою.

Методика може проводитися як фронтально - з цілим класом (або групою), так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на запитання. Після цього випробуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом з читанням інструкції, 10-12 хв.

Розум (здатності)

Вміння робити щось своїми руками

Зовнішність

Характер

авторитет в однолітків

впевненість у собі

1

75

33

54

85

52

41

2

50

74

100

84

99

100

3

88

92

65

41

81

78

4

65

20

95

78

82

100

5

54

54

65

41

65

88

6

95

95

74

74

78

100

7

72

62

80

85

89

80

8

54

55

22

54

66

40

9

42

85

95

80

69

74

10

65

65

54

55

41

50

11

44

45

80

78

62

50

12

80

92

100

85

100

100

13

78

74

80

85

65

79

14

64

85

54

65

74

85

15

25

66

41

72

80

80

16

85

65

65

80

85

99

17

44

54

45

55

65

78

18

92

82

80

87

88

88

19

100

100

92

100

100

78

20

78

78

64

65

50

50

21

65

62

80

55

74

30

22

50

54

82

44

62

40

23

51

55

85

85

74

20

24

46

92

93

93

74

72

25

92

100

100

99

72

98

26

64

66

70

70

75

75

27

80

65

80

80

82

71

28

75

54

54

80

65

50

29

43

92

41

42

52

65

30

33

66

62

30

20

10

31

80

92

95

74

52

64

32

41

85

64

65

41

52

33

80

64

93

95

96

64

34

66

76

65

74

65

95

35

100

99

74

66

80

64

Висота самооцінки

Кількість балів від 45 до 74 («середня» і «висока» самооцінка) засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку.

Кількість балів від 75 до 100 і вище свідчить про завищену самооцінку і вказує на певні відхилення у формуванні особистості. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на суттєві викривлення у формуванні особистості - «закритості для досвіду», нечутливості до своїх помилок, невдач, зауважень і оцінками оточуючих. Кількість балів нижче 45 вказує на занижену самооцінку (недооцінку себе) і свідчить про крайній неблагополуччя у розвитку особистості. Ці учні складають «групу ризику», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть ховатися два абсолютно різних психологічних явища: справжня невпевненість у собі і «захисна», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутності здатності і тому подібного дозволяє не докладати жодних зусиль.

2.Підлітки про батьків"(ADOR).

          Перед початком експерименту підліток вводиться в курс справи щодо цілей і завдань дослідження, після чого йому пред'являється така інструкція:

         "Просимо Вас оцінити, виходячи з власного досвіду, які із зазначених положень найбільше характерні для Ваших батьків. Для цього уважно прочитайте кожне твердження, не пропускаючи жодного з них".

          Потім підлітку пред'являється реєстраційний бланк для заповнення окремо на кожного з батьків.

В результаті обробки даних ми отримали наступне:

За методикою «Підліток про батьків» ми відзначатимемо тільки сильно виражені шкали знаком «+». Це буде показувати, що впливає на підлітка, які стилі виховання використовуються в кожній родині.

Процес обробки включає в себе заповнення таблиць по кожному параметру:

POZ - позитивний інтерес,

DIR - директивність,

HOS - ворожість,

AUT - автономність,

NED – непослідовність.

Показник 1-2 бали говорить про слабку вираженості параметра, 4-5 увазі виразну вираженість характеристики.

Нижче представимо бали, набрані за кожною шкалою.

Підліток

Шкала позитивного інтересу

Шкала директивности.

Шкала ворожості.

Шкала автономності.

Шкала непослідовності.

1

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

4

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

6

3

середній норматив

за балами говорить про те, що шкала позитивного інтересу знаходиться в межах норми.

4

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

найменш виражена

шкала ворожості. До дитині не ставляться вороже.

2

найменш виражена

шкала автономності.

1

найменш виражена

шкала ворожості. До дитині не ставляться вороже.

7

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

8

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

9

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

10

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

11

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

12

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

13

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

14

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

15

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

16

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

17

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

18

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

19

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

20

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

21

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

22

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

23

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

24

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

25

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

4

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

26

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

27

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

28

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

29

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

30

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

31

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

32

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

33

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

34

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

3

Середній норматив по балах говорить про те, що дана шкала

знаходиться в межах норми.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

35

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

5

Дана шкала виражена найбільш. Це говорить про те, що у вихованні проявляється даний стиль виховання

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

1

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

2

Найменш виражена дана шкала. Це говорить про те, що даний

фактор не має відхилень і не завдає шкоди у вихованні.

Уявімо таблицю з показниками найбільш високих балів з розподілом за шкалами.

Таблиця 2. Дані по найбільш вираженим шкалами

Підліток

Шкала позитивного інтересу

Шкала директивности.

Шкала ворожості.

Шкала автономності.

Шкала непослідовності.

1

+

2

+

3

+

4

+

5

+

6

+

7

+

8

+

9

+

10

+

11

+

12

+

13

+

14

+

15

+

16

+

17

+

18

+

19

+

20

+

21

+

22

+

23

+

24

+

25

+

26

+

27

+

28

+

29

+

30

+

31

+

32

+

33

+

34

+

35

+

Тепер розглянемо представлені шкали у відповідності зі стилями виховання в сім'ї.

Шкала позитивного інтересу. Виражається у відносно критичному підході до них. Підлітки часто відчувають необхідність у допомозі та підтримці батьків, в більшості випадків приймають їх думку, схильні погоджуватися з ними. Такі ж форми поведінки, як владність, підозрілість, тенденція до лідерства заперечуються. (7 чол.)

Шкала директивности. вбачають у нав'язуванні їм почуття провини по відношенню до батьків,, що повністю беруть на себе відповідальність за все, що зробив, робить і робитиме дитина. (9 чол)

Шкала ворожості. Характеризується агресивністю і надмірною строгістю в міжособистісних стосунках. Орієнтування батьків виключно на себе, своє самолюбство, зайве самоствердження, як правило, виключають прийняття дитини. Він сприймається, насамперед, як суперник, якого необхідно придушити, щоб затвердити свою значимість. (7чoл)

Шкала автономності. Розуміється як диктат, повне захоплення владою, навіть деяка маніакальність в цьому відношенні, не визнає ніяких варіацій. Батьки при цьому не сприймають дитину як особистість, зі своїми почуттями, думками, поглядами й спонуканнями, вони являють собою «сліпу» силу влади і амбіцій, якої всі, незважаючи ні на що, зобов'язані підкорятися. ( 6чол)

Шкала непослідовності. оцінюється підлітками як якесь чергування (залежно від ступеня інформативної значущості) таких психологічних тенденцій, як панування сили і амбіцій і покірність (в адаптивних формах), делікатність і сверхальтруізм і недовірлива підозрілість. Причому всі вони мають тенденцію до екстремальних форм прояву (амплітуда коливань максимальна). (6 чол)

Уявімо дані у вигляді графіка.

3.Проективна методика "Моя сім'я".

Підлітку дають простий олівець середньої м'якості і стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.

Інструкція: "Намалюй, будь ласка, свою сім'ю". Не слід давати якісь вказівки чи уточнення. На виникаючі у підлітка питання, такі, як "Кого треба малювати, а кого не треба?", "Треба намалювати всіх?", "А дідуся малювати треба?" і т.д., відповідати слід ухильно, наприклад: "Малюй так, як тобі хочеться".

Поки підліток малює, ви повинні ненав'язливо проводити спостереження за ним, відзначаючи такі моменти, як:

Порядок заповнення вільного простору.

Порядок появи персонажів малюнка.

Час початку і закінчення роботи.

Виникнення труднощів при зображенні того чи іншого персонажа або елементів малюнка (надмірна зосередженість, паузи, помітна повільність і т.д.).

Час, витрачений на виконання окремих персонажів.

Емоційний настрій дитини під час зображення того чи іншого персонажа малюнка.

По закінченні малюнка попросіть підлітка підписати або назвати всіх зображених персонажів малюнка.

                                                

ВЫ/ВОД

Таким чином, ми бачимо залежність виховання батьків та його впливу на самооцінку підлітків.

Таким чином, сім'я - одна з найбільш значущих чинників, що впливають на самооцінку підлітка. При теплих, довірчих відносинах молодої людини з батьками у нього формується більш висока самооцінка. Матеріальне становище в сім'ї рідко впливає на підліткову самооцінку, якщо батьки самі мають адекватну самооцінку і грамотно намагаються формувати її у своїх дітей. Сімейний фактор передбачає не тільки відносини батьків до підлітка, також він включає в себе розмір сім'ї, наявність братів і сестер і старшинство серед дітей. Для молодої людини джерелом низької самооцінки є також розлучення батьків або несприятливі відносини між ними. Підлітковий період - це період особливої чутливості психіки, саме тому всі перераховані вище фактори роблять колосальний вплив на рівень самооцінки юнака чи дівчини.

Як ми бачимо, результати нашого дослідження допомогли нам виявити вплив батьківського виховання на самооцінку підлітка.

  Висновок

Самооцінка - річ гнучка (недарма такою популярністю користуються тренінги впевненості в собі). Стаючи більш зрілим, людина поступово струшує з себе шари сімейних і соціальних впливів, які не відповідають йому самому: він виробляє власну позицію. І саме з неї відповідає на питання: хто я насправді, як я до себе ставлюся, що чекає мене в житті.

Оцінка людиною самого себе є вирішальним чинником у його особистісному і соціальному становленні. У той час, як дорослі можуть ігнорувати критику інших людей, підліток не володіє такою захисною функцією. Іноді зауваження та критика від сторонніх людей можуть завдати величезної шкоди самооцінці, істотно знизивши її. Вирішальні вплив на рівень самооцінки підлітка надають безпосередньо його батьки.

У сім'ях, де сувора дисципліна гармонійно поєднується з теплими стосунками , самооцінка дитини , як правило , не страждає , а помірно підвищується . Суворі , але послідовні батьки вимагають від своєї дитини уміння здобувати знання і різнобічне розвиватися .

Стилі виховання , які сприятливо впливають на самооцінку підлітка:

- Ліберальний стиль : батьки залишають за підлітком право самостійного прийняття рішення , обмежуючись лише порадами .

- Інфантильний стиль: батьки сприймають підлітка як порадника і помічника, часто дають йому відповідальні завдання, які не критикуючи при цьому за їх можливе невиконання.

Низька самооцінка у підлітка - результат непослідовних методів виховання. Батьки таких дітей часто багато чого їм забороняють, не пояснюючи причини самого заборони. Багато батьків надмірно критично ставляться до діяльності своєї дитини, вимагають від нього неможливого.

У старшокласників поведінкова автономія, як правило, вже досить велика. Старшокласник самостійно розподіляє свій час, вибирає друзів і т.п. Зростання самостійності дитини обмежує функції батьківської влади. У сім'ях, які тяжіють до авторитарного устрою, ця автономізація іноді викликає гострі конфлікти, батьківський приклад уже не сприймається так абсолютно і некритично, як у дитинстві. У старшокласника з'являються інші авторитети, крім батьків. Чим старша дитина, тим імовірніше, що ідеали він знаходить у більш широкому колі відносин, зате всі недоліки і протиріччя в поведінці близьких і старших сприймає гостро і болісно. Подолання цих протиріч обумовлено тим стилем виховання, який переважає в сім'ї.

Природно, що стилі виховання, які прийняті в сім'ї, впливають на самооцінку підлітка Самооцінка підлітка відіграє важливу роль у розвитку підлітка і саме тому ми склали програму поради батькам, з метою підвищення самооцінки у підлітків і можливої зміни стилів виховання в сім'ї.

Виходячи з результатів дослідження, ми можемо сказати, що наша гіпотеза про те, що батьківське виховання впливає на самооцінку підлітка, підтвердилася.

                          

       Список використаних джерел

1. Андрєєва, Т.В. Сімейна психологія / Т.В. Андрєєва. - СПб. , 2004. - 244с.

2. Буянов, М.І. Дитина з неблагополучної сім'ї / М.І. Буянов. - М.: Просвещение, 2008. - 207с.

3. Гладких, В.І. Про індивідуальний підхід до учнів у школі та сім'ї / В.І. Гладких. - Пенза, 2004. - 397с.

4. Дружинін, В.Н. Психологія сім'ї / В.М. Дружинін. - М.: КСП, 2006. - 158с.

5. Зацепін В. Ми і наша сім'я / В. Зацепін, В. Цимбалюк. - М.: Изд. Молода гвардія, 2009. - 415с.

6. Кондрашенко, В.Т. Основи сімейної психотерапії та сімейного психологічного консультування // Загальна психотерапія / В.Т. Кондрашенко, Д.І. Донський, С.А. Ігумнов. - М.: Изд-во Інституту Психотерапії, 2008. - 453с.

7. Реан, А.А. Психологія людини від народження до смерті / А.А. Реан. - СПб. : Прайм-Еврознак, 2012. - 656с.

8. Рогов, Є.І. Настільна книга практичного психолога: Навчальний посібник / Є.І. Рогов. - М.: Владос, 2011. - 480с.

9. Хевен, Патрік.Современние підлітки: Соціально-психологічний підхід / П. Хевен. М.Владос., 2011.- 146с.

10. Ейдеміллер Е.Г., Юстицкис В. Психологія та психотерапія сім'ї / Є.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкис. - СПб. : Питер, 2012. - 752с.

11. Авдєєва Н.Н., Сілвестрі А.І., Смирнова Е.О. Розвиток уявлень про самого себе у підлітка // Виховання, навчання і психологічний розвиток. - М., 2007.-544.

12. Виховання самооцінки і активність у підлітків. - М., 2003.-543с.

13. Лісіна М.І., Сілвестрі А.І. Психологія самосвідомості у старших школярів. - Кишинів: Штіінца, 2003.-23с.

14. Спілкування дітей у дитячій садку і сім'ї / Під. ред. Т.А. Репиной, Р.Б. Стеркиной; Наук.-дослід. ін-т дошкільного виховання Акад. пед. наук СРСР. - М .: Педагогіка, 2000.-125с.

15. Сантагостіно П. Як виховати впевненого в собі дитину. Видавництво: "Діля", 2005.-250с.

16. Культура сімейних відносин. 2 вид. М. (1985; Зацепін В. І. Про життя подружньої. 2 вид. М., 1984;

17. Левкович В.П., Зуськова О.Е. Методика діагностики подружніх відносин. // Питання психології. - 1987. - N4. - С. 19-29.

18. Лісіна М. І. Формування особистості дитини в спілкуванні // Психолого-педагогічні проблеми становлення особистості та індивідуальності в дитячому віці. М., 1980. C. 36-46.

19. Московський психологічний журнал. Психологічний тлумачний словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magazine.mospsy.ru/dictionary/dictionary.php?term=224

20. Ми і наша сім'я: Кн. для молодого подружжя .// под. Ред.Савічева А.Г. М.: Просвещение, 2005.-322с.

21. Наша сім'я: Кн. для молодят .// під ред.Свенской А.Н. Київ: Гридні, 2005.-112с.

22. Обозов М.М., Обозова А.Н. Діагностика подружніх труднощів // Психологічний журнал. - 1982. - Т.3.- N2. - С. 129-135

23. Обозова А.Н., Штільбанс В.І. Аксіоми шлюбу (Психологія подружніх відносин) / / А.Н.Обозова, В.І.Штільбас. - Л .: Знання, 1984. - 507с.

24. Обухова Л.Ф. Вікова психологія. Навчальний посібник М .: Грані, 1999.-493с.

25. Пахальян В. Е. Місце і роль спілкування з батьками в структурі спілкування старшокласників // Психолого-педагогічні проблеми становлення особистості та індивідуальності в дитячому віці. М., 1980. C. 126-133.

26. Психологічний освітній сайт. Інтернет-ресурс http://www.psihodiagnostika.com/metodika/samoal.html

27. Психологія. Словник психолога [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://psy.rin.ru/cgi-bin/dictionary.pl?page=1&literal=%DD

  1.  Пейдж С. Подружнє життя: шлях до гармонії. / С.Пейдж - М.: Фоліант, 2005. -389с

. Актуальные вопросы современной психологии и педагогики: Сборник докладов IV-й Международной научной заочной конференции / Отв.ред. Горбенко А.В. Липецк: Гравис. 2011.

                                                                                                              ДОДАТОК 1

Методика Дембо-Рубінштейн

Питання завищеною і заниженої самооцінки завжди цікавив психологів, періодично робилися спроби зі створення дієвих методик. Не можна сказати, що всі вони були невдалими, але абсолютно точного способу діагностики поки немає. Однією з найвідоміших методик дослідження самооцінки є спосіб діагностики Дембо-Рубінштейн. Названий він так на честь творців - Тамара Дембо розробила методику, а Сусанна Рубінштейн модифікувала її для дослідження самооцінки.

Методика вивчення самооцінки Дембо-Рубінштейн

Зовні ця методика досить проста - випробуваним пропонується пройти тест, результати якого згодом інтерпретуються психологом.

Бланк методики дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн виглядає наступним чином: на аркуші паперу є сім вертикальних ліній (шкал), що позначають здоров'я, розум (здатності), вміння робити щось своїми руками, зовнішність, характер, авторитет в однолітків, впевненість у собі. Кожна лінія має чіткі межі початку і кінця, а середина відзначена ледве помітним штрихом. Верхня межа позначає вищий розвиток якості (найщасливіша людина), нижня - повна відсутність якості (найнещасніша людина). Від випробуваного потрібно відзначити на кожній лінії рискою (-) ступінь розвитку кожної якості на даний момент. Гуртком (О) потрібно відзначити той рівень розвитку якостей, який би змусив відчувати за себе гордість. Далі слід об'єктивно оцінити свої можливості і відзначити хрестиком (х) рівень, який може бути досягнутий.

Для простоти підрахунків висоту кожної шкали потрібно зробити 100 мм, а один міліметр шкали вважати рівним одному балу (зразок представлений на малюнку). На виконання тесту відводиться 10-12 хвилин. Якщо ви збираєтеся оцінити власну самооцінку, то спочатку пройдіть тест, а потім читайте інтерпретацію. Інакше її розуміння вплине на результати тесту.

Інтерпретація методики Дембо-Рубінштейн

Для визначення самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн необхідно визначити три її параметра - висоту, стійкість і реалістичність. Перша шкала «здоров'я» в оцінці не бере участь, називаючись пробної, решта шкали потрібно оцінювати.

Висота самооцінки. Кількість балів до 45 означає низьку самооцінку, від 45 до 74 говорить про середній рівень самооцінки, а високою відповідає 75-100 балів. Завищена самооцінка може говорити про особистісну незрілість, невміння правильно оцінювати результати своєї роботи, порівнювати себе з іншими. Також занадто висока самооцінка може вказувати на спотворення у формуванні особистості - закритість для досвіду, нездатність усвідомлювати власні помилки. Низька самооцінка свідчить або про справжню невпевненості в собі або про захисної реакції, коли за визнанням невміння приховується небажання що-небудь робити.

Реалістичність самооцінки. Нормальний рівень характеризується результатом від 60 до 89 балів, причому оптимальним вважається показник 75-89 балів, який відображає найбільш реальне уявлення про свої можливості. Результат більше 90 балів говорять про нереалистичном поданні про власні можливості. Результат менше 60 характеризує занижений рівень домагань людини, що є індикатором інтерпретація методики Дембо рубінштейннеблагопріятного розвитку особистості.

Стійкість самооцінки. Про цей факт говорить співвідношення між значками, розставляють на шкалах. Хрестики повинні розташовуватися між знаками «-» і «О». Відстань між нулем і хрестиком відображає інтервал недосяжного, чим він менше, а відстань до хрестика більше, тим вище рівень оптимізму. Гуртки повинні бути трохи нижче самої верхньої позначки, людина повинна розуміти, що ідеал йому не потрібен. Якщо самооцінка нерівномірна, показники різних шкал «скачуть», то це свідчення емоційної нестійкості.

Застосування даної методики для дослідження самооцінки може дати досить точні результати. Але варто врахувати, що найточніший аналіз може призвести тільки фахівець, так як любитель просто не зверне уваги на дрібниці, які мають дуже велике значення.

                                                                                                              

                                                                                                             ДОДАТОК 2

Тест «Підлітки про батьків» ADOR. (автор Шафер, модифікований З. Матейчик і П. Ржічаном)

Щоб пройти тест Вам знадобляться аркуш паперу і ручка.

опис:

Опитувальник «Поведінка батьків і ставлення підлітків до них» (ADOR - скорочено, підлітки про батьків) вивчає установки, поведінку і методи виховання батьків так, як бачать їх діти в підлітковому віці.

Основою служить опитувальник, який створив Шафер в 1965 р Ця методика базується на положенні Шафера про те, що виховний вплив батьків (так, як це описують діти) можна охарактеризувати за допомогою трьох факторних змінних: прийняття-емоційне відкидання, психологічний контроль-психологічна автономія , прихований контроль-відкритий контроль. При цьому прийняття тут на увазі безумовно позитивне ставлення до дитини незалежно від вихідних очікувань батьків.

Емоційне ж відкинення розглядається як негативне ставлення до дитини, відсутність до нього любові і поваги, а часом і просто ворожість. Поняття психологічного контролю позначає як певний тиск і навмисне керівництво дітьми, так і ступінь послідовності у здійсненні виховних принципів.

Використання опитувальника в Чехословаччині на вибірці молоді показало необхідність його переробки та адаптування до соціокультурних умов. Модифікований варіант опитувальника був запропонований З. Матейчик і П. Ржічаном в 1983 р

В ході міжнародного наукового співробітництва лабораторії клінічної психології Інституту ім. В. М. Бехтерева з Інститутом психодіагностики (Братислава, Словаччина) ця методика була апробована на підлітках 13-18 років в Росії, як це передбачено авторами модифікації.

Інструкція:

Перед початком експерименту підлітка вводять в курс справи щодо цілей і завдань дослідження, після чого йому пред'являється така інструкція:

«Просимо Вас оцінити, виходячи з власного досвіду, які зазначених положень найбільше характерні для Ваших батьків. Для цього уважно прочитайте кожне твердження, не пропускаючи жодного з них. Якщо Ви вважаєте, що твердження повністю відповідає виховним принципам вашого батька (чи матері), обведіть кружком цифру "2". Якщо Ви вважаєте, що це висловлювання частково підходить для Вашого батька (або матері), обведіть цифру "1". Якщо ж, на Вашу думку, твердження не відноситься до Вашому батькові (чи матері), обведіть цифру "0" ».

Потім підлітку видають реєстраційний бланк для заповнення окремо на кожного з батьків. Принципової різниці між формулюваннями висловлювань немає: по відношенню до матері всі твердження представлені в жіночому роді, а по відношенню до батька - в чоловічому. Причому бланки заповнюються окремо, спочатку, наприклад, заповнюють бланк, в якому відображаються виховні принципи до матері, потім цей бланк здається експериментатору і тільки після цього видається аналогічний бланк, де зазначені положення повинні бути оцінені підлітком уже в застосуванні до батька.

Тестове завдання: № Мій батько (моя мати) Так Частково Ні

1 Дуже часто посміхається мені 2 1 0

2 Категорично вимагає, щоб я засвоїв, що я можу робити, що немає 2 1 0

3 Володіє недостатньою терплячістю щодо мене 2 1 0

4 Коли я йду, сам вирішує, коли я повинен повернутися 2 1 0

5 Завжди швидко забуває те, що сам говорить або наказує 2 1 0

6 Коли в мене поганий настрій, радить мені заспокоїтися або розвеселитись 2 1 0

7 Вважає, що у мене має існувати багато правил, які я зобов'язаний виконувати 2 1 0

8 Постійно скаржиться комусь на мене 2 1 0

9 Надає мені стільки свободи, скільки мені треба 2 1 0

10 За одне і те ж один раз карає, а інший - прощає 2 1 0

11 Дуже любить робити що-небудь разом 2 1 0

12 Якщо призначає якусь роботу, то вважає, що я повинен робити тільки її, поки не закінчу 2 1 0

13 Починає сердитися і обурюватися з приводу будь-якої дрібниці, який я зробив 2 1 0

14 Не вимагає, щоб я запитував у нього дозволу, щоб йти туди, куди захочу 2 1 0

15 Відмовляється від багатьох своїх справ залежно від мого настрою 2 1 0

16 Намагається розвеселити і надихнути мене, коли мені сумно 2 1 0

17 Завжди наполягає на тому, що за всі мої провини я повинен бути покараний 2 1 0

18 Мало цікавиться тим, що мене хвилює і чого я хочу 2 1 0

19 Припускає, щоб я міг би йти куди хочу щовечора 2 1 0

20 Має певні правила, але іноді дотримується їх, іноді ні 2 1 0

21 Завжди з розумінням вислуховує мої погляди і думки 2 1 0

22 Стежить за тим, щоб я завжди робив те, що мені сказано 2 1 0

23 Іноді викликає у мене відчуття, що я йому противний 2 1 0

24 Практично дозволяє мені робити все, що мені подобається 2 1 0

25 Мій батько (моя мати) змінює свої рішення так, як йому (їй) зручно 2 1 0

26 Часто хвалить мене за що-небудь 2 1 0

27 Завжди точно хоче знати, що я роблю і де перебуваю 2 1 0

28 Хотів би, щоб я став іншим, змінився 2 1 0

29 Дозволяє мені самому вибирати собі справу до душі 2 1 0

30 Іноді дуже легко мене прощає, а іноді - ні 2 1 0

31 Намагається відкрито показати, що любить мене 2 1 0

32 Завжди стежить за тим, що я роблю на вулиці або в школі 2 1 0

33 Якщо я зроблю що-небудь не так, постійно і всюди говорить про це 2 1 0

34 Надає мені багато свободи. Рідко говорить «повинен» або «не можна» 2 1 0

35 Непередбачуваний у своїх вчинках, якщо я зроблю щось погане або хороше 2 1 0

36 Вважає, що я повинен мати власну думку з кожного питання 2 1 0

37 Завжди ретельно стежить за тим, яких друзів я маю 2 1 0

38 Чи не буде зі мною говорити, поки я сам не почну, якщо до цього я його чимось зачеплю чи ображу 2 1 0

39 Завжди легко мене прощає 2 1 0

40 Хвалить і карає дуже непослідовно: іноді занадто багато, а іноді занадто мало 2 1 0

41 Завжди знаходить час для мене, коли це мені необхідно 2 1 0

42 Постійно вказує мені, як себе вести 2 1 0

43 Цілком можливо, що, по суті, мене ненавидить 2 1 0

44 Проведення канікул я планую за власним бажанням 2 1 0

45 Іноді може образити, а іноді буває добрим і вдячним 2 1 0

46 Завжди відверто відповість на будь-яке питання, про що б я не запитав 2 1 0

47 Часто перевіряє, чи я прибрав, як він велів 2 1 0

48 Нехтує мною, як мені здається 2 1 0

49 Чи не втручається в те, прибираю я чи ні мою кімнату (або куточок) - це моя фортеця 2 1 0

50 Дуже неконкретний у своїх бажаннях і вказівках 2 1 0

Обробка сирих даних:

Після того як підліток заповнив обидва бланка (на батька і на матір), всі отримані дані зводяться в «оціночний лист» окремо на матір і на батька. Потім по кожному параметру підраховується арифметична сума сирих балів.

До шкалою позитивний інтересу належать питання 1, 6, 11, 16, 21, 26, 31, 36, 41, 46.

До шкалою директивности - 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37, 42, 47.

До шкалою ворожості - 3, 8, 13, 18, 23, 28, 33, 38, 43, 48.

До шкалою автономності - 4, 9, 14, 19, 24, 29, 34, 39, 44, 49.

До шкалою непослідовності - 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50.

Далі сирі бали переводяться в стандартизовані відповідно до таблиць.

Стандартизовані дані розташовуються від 1 до 5 і нормою є середнє значення, т. Е. 3. Якщо по параметру вийшло 1-2 бали, то можна говорити, що він слабо виражений, якщо ж 4-5 - то вимірюваний якість виражено цілком чітко.

Потім будуються оцінні профілі відносин як до матері, так і до батька, на спеціальному бланку.

                                                                                                          

                                                                                                              ДОДАТОК 3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25945. Большепролетные покрытия – висячие конструкции 67.5 KB
  Большепролетные покрытия – висячие конструкции. Висячие конструкции представляют собой один из наиболее экономичных видов покрытий благодаря тому что материал несущих конструкций работает исключительно на растяжение и несущая способность конструкций используется полностью. б ужесточенными считают такие висячие системы жесткость которых препятствует возникновению недопустимых кинематических и упругих деформаций Сюда относятся в основном висячие предварительно напряженные оболочки.
25947. Большое распространение в зарубежной и отечественной практике получили также висячие тонколистовые системы - мембранные покрытия 76.5 KB
  В некоторых случаях вместо сплошной мембраны покрытие образуется из отдельных не соединяемых друг с другом тонких стальных лент. Сплошное мембранное покрытие успешно применено для универсального стадиона на проспекте Мира в Москве размеры в плане которого достигают 183x224 м рис.
25949. Сводчатые покрытия проектируются, как правило, из сборных железобетонных элементов для прямоугольных в плане однопролетных или многопролетных зданий 35.5 KB
  По продольным краям вдоль образующей своды могут опираться на колонны стены или непосредственно на фундаменты.1 Своды с затяжками Рисунок 7.2 Своды без затяжек 7. Своды призматического полигонального очертания состоят из прямолинейных участков вписанных в дугу указанных выше кривых.
25950. Городские транспортные сооружения 34 KB
  Путепроводы и эстакады можно отнести ко второй группе сооружений. Эстакады применяют в следующих случаях: на пересечениях двух и более транспортных магистралей для увеличения пропускной способности улиц для пропуска скоростных автомагистралей над городской застройкой независимо от сложившейся сети улиц на подходах к большим мостам вместо высоких насыпей на подходах к местам скопления большого числа автомобилей вокзалам аэродромам гостиницам стадионам для уширения набережных и организации движения вдоль рек на косогорах болотах и...
25951. Стоянка для автомобилей (далее автостоянка) - здание, сооружение или специальная открытая площадка, предназначенные только для хранения (стоянки) автомобилей 32.5 KB
  Механизированная автостоянка автостоянка в которой транспортировка автомобилей в места ячейки хранения осуществляется специальными механизированными устройствами без участия водителей.5 Автостоянки закрытого типа для автомобилей с двигателями работающими на сжатом природном газе и сжиженном нефтяном газе встраивать в здания иного назначения и пристраивать к ним а также располагать ниже уровня земли не допускается.7 Хранение автомобилей для перевозки горючесмазочных материалов следует как правило предусматривать на открытых...