83082

Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Меблі»

Курсовая

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

У процесі господарської діяльності у підприємства виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські потреби та службові відрядження. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства установи та організації...

Украинкский

2015-03-07

115.5 KB

2 чел.

29

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи обліку розрахунків з підзвітними особами       5

1.1. Основні поняття з обліку розрахунків з підзвітними особами                    5

1.2. Документування господарських операцій з обліку розрахунків з

підзвітними особами                                                                                             16

1.3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами  21

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ „Меблі"             23

2.1. Постановка завдання                                                                                     23

2.2. Порядок ведення розрахунку фінансових результатів діяльності            28

ВИСНОВКИ                                                                                                           42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                             44

ДОДАТКИ


Вступ

На зламі тисячоліття в Україні відбувається перехід до принципів       ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на основі та у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Причин для цьому більш ніж достатньо. Найважливішими серед них, є прагнення продемонструвати потенційним і реальним інвесторам наше бажання влитися у світову бухгалтерську спільноту, зробити український облік і звітність     достуною і зрозумілою для всіх зацікавлених користувачів цією                             інформацією, як всередині країни, так і за її межами, наблизивши                     бухгалтеський облік і фінансову звітність вітчизняних підприємств до тих форм, якими користуються в усьому світі.

Для бухгалтера по обліку операцій з підзвітними коштами важливо постійно слідкувати за змінами в законодавстві про порядок відшкодування витрат при відрядженні, норми добових витрат на території України та за її межами, а також розмір суми яку дозволено оплачувати готівкою. Крім того, необхідно контролювати строки звіту підзвітних осіб, правельність                 заповнення документів, та повернення невикористаних коштів.

Актуальність теми полягає в тому, що фактично не має підприємств чи організацій, які не відряджають своїх спеціалістів на інші підприємства, та навіть в інші країни, для обміну досвідом.  

Метою написання курсової роботи є дослідження бухгалтерського обліку розрахунків з підзвітними особами.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні                завдання:

- розглянути основні поняття з обліку розрахунків з підзвітними особами;

- охарактеризувати документування операцій обліку розрахунків підзвітними особами;

- охарактеризувати синтетичний та аналітичний облік розрахунків з            підзвітними особами;

- проаналізувати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Меблі».

Предметом дослідження є облік розрахунків з підзвітними особами на підприємстві.

Об`єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ТОВ   "Меблі" та його діяльність.


РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи обліку розрахунків з підзвітними особами

1.1. Основні поняття з обліку розрахунків з підзвітними особами

З каси будь-якого підприємства можуть видаватись готівкові кошти для розрахункових операцій на місці придбання товарно-матеріальних цінностей (на ринку, підприємствах роздрібної торгівлі, у населення і тлі.), а також для витрат по службових відрядженнях, інших потреб (пересилка службової     кореспонденції, придбання господарського знаряддя та інше).

Розрахунки з підзвітними особами — це широке коло операцій з         готівковими коштами, розрахунками, придбанням матеріальних цінностей, оподаткуванням тощо. Тому виконання цієї частини облікової роботи         вимагає  чіткого дотримання чинних нормативних актів та оформлення        відповідних документів.

У процесі господарської діяльності у підприємства виникає                 необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на      господарські потреби та службові відрядження. У цьому випадку виникають    розрахункові відносини з підзвітними особами.

Підзвітні особи — це працівники підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням)      керівника підприємства. На підприємстві повинен бути складений і              затверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші під звіт на господарські потреби.

Службовим  відрядженням  вважається  поїздка працівника за                розпорядженням керівника  підприємства, установи та  організації                                (далі - підприємство), на певний   строк   до  іншого  населеного  пункту  для  виконання службового  доручення  поза  місцем  його  постійної  роботи     (за наявності   документів,   що   підтверджують   зв'язок  службового          відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що  підтверджують  зв'язок  такого відрядження з         основною діяльністю підприємства,  є,  зокрема (але не  виключно):             запрошення  сторони,  що  приймає  і  діяльність якої збігається з діяльністю підприємства,  що направляє  у  відрядження;  укладений договір   чи           контракт;  інші  документи,  які  встановлюють  або засвідчують   бажання   встановити   цивільно-правові   відносини; документи, що  засвідчують         участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах,   інших заходах,  які проводяться  за тематикою,  що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника [61, с. 8].

Днем вибуття у відрядження  вважається  день  відправлення поїзда,  літака,  автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної  роботи  відрядженого  працівника,  а  днем  прибуття  з відрядження  - день             прибуття  транспортного  засобу  до  місця постійної  роботи  відрядженого   працівника.   При   відправленні транспортного  засобу  до  24-ї  години  включно  днем  вибуття  у відрядження вважається поточна доба,  а з 0        години  і  пізніше  - наступна  доба.  Якщо станція,  пристань,  аеропорт         розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений            працівник, у строк відрядження  зараховується  час,  який  потрібний  для  проїзду до станції,  пристані,  аеропорту.  Аналогічно   визначається   день  прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Дата  на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця  постійної  роботи  відрядженого працівника) має збігатися з датою  вибуття  працівника  у  відрядження  згідно  з  наказом про відрядження.  Дата на   транспортному квитку (прибуття транспортного засобу  до  місця  постійної  роботи  відрядженого працівника) має збігатися  з  датою  прибуття           працівника  з  відрядження згідно з наказом  про  відрядження.

Суму авансу на відрядження, що видається під звіт, визначають  на        підставі попереднього розрахунку. При цьому аванси на закордонні           відрядження повинні видаватися у валюті тієї країни, до якої працівник        відряджається, або у вільноконвертованій валюті в розмірах,                         зумовлених реальними потребами в країні перебування з дотриманням вимог НБУ щодо вивезення іноземної валюти за кордон та норм діючого                 законодавства.

Видачу грошей під звіт можна проводити безпосередньо із каси            підприємства, за грошовим чеком з поточного або валютного рахунку             підприємства, грошовим переказом через органи зв'язку у місці знаходження підзвітної особи, за допомогою гарантованого платіжного доручення через банк, а також за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт,   послуг) [31, с. 8].

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови          повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт          сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт про витрачені (частково витрачені)       кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки,  виданої під звіт.

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт про витрачання одержаних у касі сум [64, с. 3].

Податковим кодексом України (ст. 170, п. 170.9) визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником        податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк [87, с. 13].

Податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум,       отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником    податку протягом встановленого строку, є особа, що надала такі суми.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного        доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних      доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Після виконання доручення підзвітна особа повинна подати Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт про здійснені      витрати. До нього прикладаються рахунки, квитанції, касові і товарні чеки, проїзні квитки та інші документи, які підтверджують проведені витрати. На документах про придбання матеріальних цінностей мають бути підписи осіб, які їх прийняли на відповідальне зберігання. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, підписує підзвітна особа. Готівка видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернута до каси       підприємства не пізніше трьох робочих днів після закінчення відрядження.

Подані Звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, перевіряють в бухгалтерії в частині обґрунтованості здійснених         платежів і визначають суму витрат, яка має бути затверджена керівником підприємства. Після затвердження Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, бухгалтерія повністю розраховується з               підзвітною особою. Якщо сума авансу перевищує суму витрат за звітом, то різниця повертається в касу, якщо навпаки, то відшкодовуються перевитрати шляхом видачі грошей з каси.

Найбільше грошей під звіт видають на службові відрядження.          Відрядження працівників підприємствами здійснюється відповідно до         Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, яка            затверджена  наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 р.  (у редакції наказу Міністерства фінансів України .№ 362 від 17           березня 2011 р.)[34, с. 5].

Строк відрядження не може перевищувати: в межах України 30          календарних днів, за кордон — 60 календарних днів.

Строк відрядження наукових і науково-педагогічних працівників, які направляються на стажування до провідних вищих навчальних закладів та наукових установ в Україні, не повинен перевищувати шести місяців, а           аспірантів і докторантів — двох місяців.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження, що робиться за місцем відрядження. Відмітки про прибуття і вибуття працівника засвідчуються в посвідченні про в       ідрядження тією печаткою, якою користуються на підприємстві для                засвідчення підпису відповідної службової особи. У разі відсутності відміток в        посвідченні про відрядження добові не виплачуються.

На підприємстві ведуть журнал реєстрації посвідчень про відрядження за встановленою формою.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи і середній      заробіток за час відрядження. На працівника, який знаходиться у                відрядженні, поширюється режим робочого часу і часу відпочинку тих             підприємств та установ, до яких він відряджений.

Відрядженому працівнику згідно зі Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, відшкодовуються витрати з наймання житлового приміщення та проїздудо місця відрядження і назад до місця          постійної роботи, а також виплачуються добові.

Відрядження за кордон має свої особливості. Воно здійснюється       відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після            затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду, строк, умови                 перебування  за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його         копія з перекладом), і кошторису витрат. Строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів.Інструкцією        передбачено, що термін відрядження працівників, які направляються за          кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних,         будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, технічного монтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, не          повинен перевищувати одного року [43, с. 3].

На відрядження видається аванс у національній валюті країни              відрядження або у вільно конвертованій валюті. Для придбання квитків для проїзду по Україні можуть бути видані гривні. Наприклад, працівник              виїжджає з Дніпропетровськау Берлін. Йому потрібно доїхати до Києва, а із Києва (Бориспіль) вилетіти літаком у Берлін. Отже, в такому разі оплата за проїзд із Дніпропетровська до Києва буде у гривнях. У гривнях також будуть добові до того часу, коли працівник має пройти митний контроль. За дні       перетину кордону України (в обох напрямах) відповідно з датами відміток у закордонному паспорті, добові витрати відшкодовуються за нормами,        встановленими для відряджень за кордон.

Якщо працівник одержав аванс на відрядження за кордон, але не        виїхав, він повинен протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства раніше виданий аванс в тих грошових одиницях, в яких був одержаний. Підприємство ці кошти          протягом п'яти робочих днів має повернути в банк.

У разі неповернення цих коштів з працівника стягується заборгованість в еквівалентній потрійній вартості іноземної валюти, перерахованій у гривні за курсом Національного банку України на день погашення заборгованості. Стягнуті суми спрямовуються на відшкодування збитків, завданих                підприємству, а решта перераховується до Державного бюджету України.

Якщо працівник після повернення із відрядження повертає в касу        невикористану іноземну валюту, то вираховують і відображають курсові      різниці за нею.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на   пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за  кілометр пробігу та затвердженого маршруту. Відшкодовуються також інші витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля, оплатою вартості страхового поліса.                       Відшкодовуються збори за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та          водними переправами. Документи, що підтверджують вартість витрат,            проведених за кордоном, оформляються відповідно до законодавства країни відрядження.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, то виплата здійснюється в національній валюті України за обмінним курсом гривні на день погашення заборгованості.

За кожний день (включаючи день вибуття та  день  прибуття) перебування  працівника у відрядженні в межах України,  враховуючи вихідні,  святкові й неробочі дні  та  час  перебування  в  дорозі (разом  з вимушеними                зупинками),  йому виплачуються добові в межах сум,  затверджених            постановою  Кабінету  Міністрів  України № 98  від 02.02.2011 р.

За кожний день перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові і неробочі дні та час перебування у дорозі, йому                виплачуються добові у розмірі 229,40 гривень за добу при відрядженнях у межах  України.  Для відряджень за кордон добові видають у гривнях у сумі, еквівалентній 860,25. США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком України на день видачі авансу.

Змінювати розмір добових не дозволяється.[71, с. 15].

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових              проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до    місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

При відрядженні працівника строком на один день або в таку             місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця           постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.             Документом, на підставі якого виплачуються добові, є посвідчення про           відрядження з відмітками про дати прибуття та вибуття працівників з пунктів відрядження.

Відрядженим працівникам відшкодовують фактичні витрати з найняття житлового приміщення згідно з поданими документами з розрахунку            вартості одного місяця у готельному номері за кожну добу такого              проживання.

Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються          працівникові у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі),             включаючи всі витрати пов'язаніз придбанням проїзних квитків і                 користуванням постільними речами в поїздах, страхові платежі з                  обов'язкового особистого страхування пасажирів на транспорті.

Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем              відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого керівником.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за  наявності            документів  в  оригіналі,  що  засвідчують вартість цих витрат,  а саме:            транспортних квитків або  транспортних  рахунків  (багажних квитанцій), у  тому   числі   електронних   квитків  за  наявності посадкового  талона  та   документа  про  сплату  за  всіма  видами транспорту,  в тому числі чартерних рейсів,  рахунків, отриманих з готелів (мотелів)  або  від  інших  осіб,  що  надають  послуги  з розміщення  та  проживання  відрядженого працівника,  в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів          тощо.[28, с. 5].

Податковим кодексом України (ст. 140, п. 140.1.7) визначено, що до витрат на відрядження належать також витрати, не підтверджені                 документально, на харчування та фінансування інших власних потреб          фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня         звітного податкового року, в розрахунку на добу. На 1 січня 2013 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 грн., отже, розмір добових         становить: по Україні — не більше 229,40 грн. (1147 х 0,2 =  229,40); за        кордон — не більше 860,25 грн. (1147 х 0,75 =  860,25) [14, с. 2].

Перед від'їздом у відрядження працівникові видається грошовий аванс у межах сум, визначених на відшкодування витрат на відрядження. Після  повернення з відрядження протягом трьох банківських днів, наступних за днем прибуття до місця постійної роботи, працівники зобов'язані подати Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт про фактичні витрати на відрядження. До Звіту додається посвідчення про відрядження і документи, що підтверджують суму фактичних витрат, пов'язаних з           відрядженням.

Визначення кількості днів  відрядження  для  виплати  добових            проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до    місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та
відповідними первинними документами.

За відсутності  наказу добові витрати не виплачуються.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату  вартості  проживання  у готелях (мотелях),  інших житлових приміщеннях або до проїзних  документів,  оплачуються  відрядженим працівником за     рахунок добових витрат.

Якщо   працівник,   відряджений  для  участі  у  переговорах,            конференціях,   симпозіумах   з  питань,  що  стосуються  основної діяльності    підприємства,за    умовами   запрошення   безоплатно забезпечується           харчуванням  організаторами таких заходів або якщо вартість  харчування  включається  до  рахунків  житлового приміщення,  проїзних  документів  без визначення конкретної суми, добові  витрати  відшкодовуються  в  розмірах,  що  визначаються у відсотках  сум  добових  витрат для України згідно з         додатком 1 до постанови   Кабінету  Міністрів   України № 98   від  02.02.2011, зокрема  80  відсотків  -  при  одноразовому, 55 відсотків          дворазовому, 35 відсотків -  триразовому  харчуванні.

На підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку             працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

Після повернення  з  відрядження  працівник  зобов'язаний до             закінчення п'ятого банківського дня,  наступного за днем  прибуття  до  місця постійної роботи,  подати звіт про використання коштів, наданих на              відрядження.  Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму,  витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на                   відрядження)  підлягає  поверненню  працівником  до  каси  або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства,  що їх надало,  у встановленому             законодавством порядку.

У разі   якщо   під   час  службових  відряджень  відряджений працівник отримав готівку із застосуванням платіжних  карток,  він подає  звіт  про         використання  виданих  на  відрядження  коштів і повертає суму надміру       витрачених  коштів  до  закінчення  третього банківського  дня  після           завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи) [34, с. 8].

У разі   якщо   під   час  службових  відряджень  відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків  у безготівковій      формі і строк подання звіту про використання виданих на  відрядження          коштів  не  перевищив  10  банківських  днів,  за наявності  поважних причин керівник може продовжити такий строк до 20 банківських  днів  (до               з'ясування  питання  в  разі  виявлення розбіжностей між відповідними          звітними документами).

Разом із  звітом  подаються   документи   в   оригіналі,   що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Обов’язковим реквізитом звіту є резолюція керівника підприємства або уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його           підпис. Бухгалтер опрацьовує звіт, проставляючи на документах і на звіті       кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу. Після         складання звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу та         фактичними витратами. Якщо працівник перевитратив авансову суму, то     кошти повинні бути відшкодовані йому з каси підприємства без його заяви. Винятки становлять випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не  передбачені наказом. У такому випадку можливі такі варіанти:

— суму перевитрат відшкодовують за рішенням керівника з наступним приєднанням цієї суми до сукупного оподатковуваного доходу працівника;

— суму перевитрат за звітом не відшкодовують і на авансовому звіті пишуть тільки суму, затверджену керівником [21, с. 7].

Видані під звіт суми повинні витрачатися тільки за призначенням.        Передача їх однією особою іншій забороняється. Видача готівки під звіт  проводиться за умови повного звітування підзвітної особи за раніше виданий їй аванс.

Якщо підзвітна особа не подала звіту та необхідних виправдувальних документів у встановлені строки або не повернула до каси залишків             невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку               заборгованість із нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. До того ж, без подачі та підтвердження звіту за        попереднє відрядження працівник не може отримати гроші з каси                  підприємства за наступне [54, с. 8].

Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулюється та обмежується кошторисними призначеннями, а також Положенням про      ведення касових операцій у національній валюті, затвердженим Постановою НБУ№ 637 від 15.12.2004 року.

Видача сум під звіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми, не дозволяється.


1.2. Документування господарських операцій з обліку розрахунків з               підзвітними особами

Видача грошей працівникові на відрядження або на господарські          потреби проводиться в касі підприємства шляхом оформлення видаткового касового ордера, а повернення невикористаних коштів працівником           оформляється прибутковим касовим ордером.

Надходження ж товарно – матеріальних цінностей від підзвітної особи, тобто їх оприбуткування, підтверджує прибуткова накладна. В прибутковій накладній зазначається синтетичний рахунок, на якому обліковується данний вид ТМЦ, їх найменування, одиниця виміру, кількість отриманих цінностей, їхня ціна та загальна сума, а також зазначається, куди були вони              оприбутковані [36, c.3].

Дебіторська заборгованість підзвітних осіб нараховується за фактом отримання даними особами авансових підзвітних сум і погашається при       повному розрахунку за даними сумами. Фактично здійснені та                     документально підтверджені витрати підзвітних осіб, пов’язані з виробничою діяльністю, списуються на собівартість продукції (робіт, послуг).

Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків з підзвітними особами наведено на рис. 1.1                                          

Каса

Бухгалтерія

 

Одержування готівки

Д-т рах. 372

Повернення авансу

К-т рах. 372

  Відзвітування

Виконання завдання

Регістри обліку

Журнал 3.  Відомість 3.2

Фінансова звітність

Головна книга

Рис 1.1.  Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків з                 підзвітними особами

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється   керівником цього підприємства або його заступником і оформляється            наказом (розпорядженням), який повинен містити такі дані: пункт призначення; назву підприємства, куди відряджається працівник; термін, мета       відрядження.

У наказі про відрядження може бути й інша інформація. Так,       наприклад, за наявності кількох видів транспорту, що зв’язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати вид          транспорту, яким йому слід користуватись, або передбачити, що проїзд залізничним транспортом відшкодовується лише в межах вартості місця в купе, проживання — в межах вартості одномісного номера, або інше

Наказ (розпорядження) по підприємству є обов’язковим для видачі      посвідчення про відрядження особі, яка перебуває в трудових відносинах з цим підприємством, та виконання службового доручення поза місцем її постійної роботи.

На лицьовому боці посвідчення наводиться така інформація: ПІБ працівника; термін, місце, мета відрядження; номер наказу; серія і номер паспорта відрядженого працівника.

На зворотному боці посвідчення робляться відмітки про вибуття у     відрядження, прибуття у пункти призначення, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про дні прибуття й вибуття проставляються в кожному пункті.

Під час заповнення посвідчення про відрядження необхідно              враховувати, що днем вибуття у відрядження вважається день відправлення потягу, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття — день прибуття       транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.

У разі відправлення транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і                пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у термін відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Кожне відрядження повинно бути зареєстровано у спеціальному      журналі за формою. У ньому має бути відображено таку інформацію: прізвище та ініціали відрядженого працівника; місце роботи та посада; місце відрядження; дата й номер наказу (розпорядження) про відрядження та       посвідчення про відрядження; дата вибуття і прибуття з відрядження. Здійснює реєстрацію службова особа, на яку покладено обов’язки щодо реєстрації осіб як тих, що вибувають у відрядження, так і тих, що               прибувають з нього. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються печаткою, якою користується у своїй          господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов’язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у            відрядження та прибувають з нього.

Печатка повинна відповідати вимогам, зокрема, має бути круглою або трикутною. Напис на печатці повинен відповідати назві, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію підприємства і виконана українською мовою. На печатці повинен зазначатись ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи.

 Вимоги щодо надання коштів на відрядження встановлено підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 розділу III Податкового кодексу України  (далі - Кодекс) та іншими нормативно-правовими актами, пов'язаними із        службовими відрядженнями у межах України та за кордон. 

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок         податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається          платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Дія абзаців першого та другого цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, оплачених з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів.

При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку   отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання Звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого          банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує      відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за        дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу - за рахунок            оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку на доходи фізичних осіб утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового                зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті чи визнання платника податку судом безвісно відсутнім або             оголошення судом померлим, така сума утримується під час нарахування  доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в         непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у        самозайнятої особи.

До суми перевищення не включаються та не оподатковуються          документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи           безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків у межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок унесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проводок, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти; "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).

 

1.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами

Операції з відображення в обліку розрахунків з підзвітними                   особами - звичні, можна сказати повсякденні для бухгалтерів підприємств усіх форм власності і видів діяльності. Реформа бухгалтерського обліку практично не зачепила цього виду розрахунків, незмінними залишилися й правова база таких операцій, коло документів і реєстрів обліку, що            оформляються при цьому, й багато чого іншого.

Водночас розрахунки з підзвітними особами зачіпають досить широке коло операцій - з готівковими коштами у національній та іноземній валюті, розрахунками, переміщенням цінностей (необоротні й оборотні активи), оплатою послуг, формуванням витрат і вартості цінностей, оподаткуванням, утриманнями із заробітної плати працівників, специфічно вирішених             правових відносин, використанням як типових форм первинних документів, так і нестандартних документів, розроблених на підприємстві.

Розрахунки за підзвітними сумами обліковують на субрахунку 372 " Розрахунки з підзвітними особами". Це активно-пасивний рахунок. На дебеті його записують видані суми під звіт, а також відшкодування перевитрат,  тобто погашення кредиторської заборгованості. Запис роблять на підставі  видаткових касових ордерів, кредитуючи рахунок 30 "Каса". За кредитом       субрахунку 372 відображають списання підзвітних сум, яке може відбуватися шляхом повернення грошей в касу, віднесення на витрати виробництва, оприбуткування придбаних матеріальних цінностей. При цьому дебетують рахунки 20 "Виробничі запаси", 23 "Виробництво", 92 "Адміністративні      витрати", 30 "Каса" та інші залежно від характеру операції, а кредитують       субрахунок 372.

Синтетичний облік ведеться в Журналі 3 і Відомості 3.2.

Кореспонденцію рахунків щодо обліку розрахунків з підзвітними        особами наведено в табл. 1.1

Таблиця 1.1.

Кореспонденція рахунків щодо обліку розрахунків з підзвітними особами

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Відображено суму авансу, виданого
працівникові на відрядження або на
господарські потреби

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

30 « Каса»

2

Списано з картрахунку проведені
оплати підзвітною особою

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

313«Інші розрахунки
в банку в національній
валюті»

3

Списано витрати в межах норм що
оплачені з підзвітних сум і затверджені керівником

23 «Виробництво»

91«Загальновиробничі витрати»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

4

Використано підзвітні суми для
придбання основних засобів, інших
необоротних матеріальних активів

10 «Основні засоби»,

11 «Інші необоротні матеріальні активи»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

5

Придбано підзвітною особою виробничі запаси. МШП,товари

20 «Виробничі запаси»

22 «МШП»
28 «Товари»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

6

Відображено податковий кредит з
ПДВ за придбаними ТМЦ

641 «Розрахунки за податками й платежами»

372 «Розрахунки з підзвітними особами »

7

Утримано із заробітної плати працівника підзвітні суми

661 «Розрахунки за заробітною платою»

372 «Розрахунки з підзвітними особами »

8

Відображено суми витрат, понесені
підзвітною особою понад встановлені норми (на відшкодування цієї
суми є згода керівника)

949 «Інші витрати операційної діяльності»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

9

Повернуто до каси залишки невикористаних підзвітних сум

30 «Каса»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»


РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МЕБЛІ»

2.1. Постановка завдання

При розв’язку задачі необхідно:

  1.  Проставити кореспонденцію рахунків та зробити необхідні            розрахунки у журналі господарських операцій (Додаток А).
  2.  Для кожної операції визначити первинний документ.
  3.  Заповнити первинні документи:
  4.  прибуткова накладна (Додаток Б);
  5.  податкова накладна (Додаток В);
  6.  платіжне доручення (Додаток Г);
  7.  прибутковий касовий ордер (Додаток Д);
  8.  Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (Додаток Е).
  9.  Розрахувати залишки за рахунками бухгалтерського обліку.
  10.  Заповнити облікові регістри (журнали-ордери та відомості (Додатки Ж, З, К, Л, М, Н, П)).
  11.  Скласти оборотно-сальдову відомість (Додаток Р).
  12.  Заповнити звітність підприємства:
  13.  Баланс ф. №1 (Додаток С);
  14.  Звіт про фінансові результати ф. №2 (Додаток Т);
  15.  Звіт про рух грошових коштів ф. №3 (Додаток У);
  16.  Звіт про власний капітал ф. №4 (Додаток Ф).

ТОВ «Меблі» займається виробництвом меблів для дому та офісу. Підприємство є платником податку на прибуток і ПДВ на загальних        підставах.

Повна назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі».

Код ЄДРПОУ: 15608201.

Форма власності: колективна.

Вид економічної діяльності: виробництво меблів.

Місце знаходження: м. Черкаси вул. Енгельса, буд. 250.

Назва банку: ЧФ АБ «Укргазбанк». МФО (код) банку: 354842.

Поточний рахунок №26004508001204.

Директор підприємства: Романенко С.С.

Головний бухгалтер: Михайлик В.П.

Касир: Сидоренко Р.В.

Залишки за рахунками синтетичного обліку станом на 01.10 поточного року наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Залишки за рахунками синтетичного обліку

Назва рахунку

Сума, грн.

1

2

3

10

Основні засоби

249130,00

13

Знос необоротних активів

81086,00

14

Довгострокові фінансові інвестиції

15583,00

201

Сировина і матеріали

24030,00

204

Тара та тарні матеріали

100,00

203

Паливо

1180,00

23

Виробництво

10338,00

22

МШП

3100,00

26

Готова продукції

60565,00

30

Каса

720,00

31

Рахунки в банках

86800,00

36

Розрахунки з покупцями і замовниками

12200,00

377

Розрахунки з іншими дебіторами

580,00

40

Статутний капітал

183890,00

42

Додатковий капітал

38180,00

43

Резервний капітал

24650,00

44

Нерозподілені прибутки

22100,00

46

Неоплачений капітал

3100,00

62

Короткострокові векселі видані

20000,00

63

Розрахунки з постачальниками і замовниками

30950,00

6411

Розрахунки за податками та платежами (ПДВ)

3770,00

6412

Податок з доходів фізичних осіб

4250,00

651

Єдиний соціальний внесок

16030,00

661

Розрахунки з оплати праці

42520,00

Аналітичні дані по субрахунку 201 «Сировина і матеріали» наведено в табл.

Таблиця 2.2

Аналітичні дані по субрахунку 201

№ п/п

Найменування сировини

Одиниця виміру

Кількість

Сума, грн.

1

Дошка

м3

300

21000,00

2

Клей

кг

200

680,00

3

Шурупи

кг

100

150,00

4

Транспортно-заготівельні витрати

-

-

2200,00

Разом

-

-

24030,00

Аналітичні дані по рахунку 26 «Готова продукція» показано в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Аналітичні дані по рахунку 26

з/п

Найменування продукції

Одиниця виміру

Кількість

Облікова вартість

Фактична собівартість

1

Стіл

шт.

300

63600,00

45735,00

2

Стілець

шт.

200

19600,00

14830,00

Разом

-

-

83200,00

60565,00

Аналітичні дані по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та       підрядниками» наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Аналітичні дані по рахунку 63

з/п

Постачальник

Сума, грн.

1

ПАТ «Будівельник»

22500,00

2

ТОВ «Постачальник»

8450,00

Разом

30950,00

Дані аналітичного обліку по рахунку 10 «Основні засоби» та            субрахунку 131 «Знос основних засобів» наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Дані аналітичного обліку з основних засобів та зносу

з/п

Назва основного засобу

Первісна вартість

Знос

1

Адміністративна будівля

58750,00

25786,00

2

Будівля магазину

53240,00

14290,00

3

Будівля цеху

75600,00

26730,00

5

Верстат для виготовлення столів

3870,00

520,00

6

Комп’ютер (адміністрація)

4200,00

972,00

8

Легковий автомобіль (адміністрація)

45840,00

10744,00

9

Токарний станок

3300,00

867,00

10

Верстат для виготовлення стільців

2230,00

739,00

11

Інструмент різальний для обробки деревини

2100,00

438,00

Разом

249130,00

81086,00

Розшифровка до статті «Незавершене виробництво» наведена в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Розшифровка до статті «Незавершене виробництво»

з/п

Стаття затрат

По виробах

Разом

Стіл

Стілець

1

Сировина і матеріали

4406,00

1470,00

5876,00

2

Зарплата виробничого персоналу

1400,00

900,00

2300,00

3

Відрахування на соціальне страхування

527,00

339,00

866,00

4

Знос основних засобів

238,00

158,00

396,00

5

Загальновиробничі витрати

500,00

400,00

900,00

Разом

7071,00

3267,00

10338,00

Додаткові дані згідно наказу про облікову політику підприємства:

  1.  Підприємство обліковує витрати на рахунках дев’ятого класу.
  2.  При нарахуванні амортизації основних засобів застосовується       прямолінійний метод та кумулятивний метод.
  3.  Вартісна межа малоцінних необоротних активів – 500,00 грн.; їх амортизацію нараховують у першому місяці використання у розмірі 100% вартості.
  4.  Списання виробничих запасів у виробництво і готової продукції на реалізацію здійснюється за методом середньозваженої собівартості.
  5.  Розподіл загальновиробничих витрат при визначенні виробничої собівартості окремих виробів здійснюється пропорційно нарахованій            заробітній платі виробничого персоналу.
  6.  Перелік змінних загальновиробничих витрат:
  7.  матеріальні витрати;
  8.  витрати на оплату праці (25% нарахованої зарплати і премій);
  9.  єдиний соціальний внесок на ФОП – 37,2%;
  10.  інші операційні витрати.
  11.  Господарські операції за 4 квартал 2013 року наведені у журналі господарських операцій (Додаток А).

Для визначення деяких сум у журналі господарських операцій           необхідно зробити додаткові розрахунки в наведених таблицях.


2.2. Порядок ведення розрахунку фінансових результатів діяльності

Для складання журналу реєстрації господарських операцій потрібно скласти проведення та розрахувати невизначені суми по операціях. В сумах, де відсутні числа ставляться останні дві цифри залікової книжки – 18.

Згідно наказу про облікову політику на ТОВ «Меблі» для ведення обліку використовують такі аналітичні рахунки:

  1.  201/1 «Дошка»;
  2.  201/2 «Клей»;
  3.  201/3 «Шурупи»;
  4.  23/1 «Виробництво столів»;
  5.  23/2 «Виробництво стільців»;
  6.  26/1 «Готова продукція столи»;
  7.  26/2 «Готова продукція стільці»;
  8.  641/1 «Податок на додану вартість»;
  9.  641/2 «Податок з доходів фізичних осіб»;
  10.  641/3 «Податок на прибуток»;
  11.  901/1 «Собівартість реалізації столів»;
  12.  901/2 «Собівартість реалізації стільців».

В операції №2, під час придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємства виникає податковий кредит, що становить 20% від їх вартості:

1020,00 × 20% = 204,00 (грн.).

Аналогічні розрахунки по операціях № 9, 11, 13, 14, 15,19 31, 35.

Амортизацію на калькулятори в операції №4 нараховуємо в розмірі 100% їх первісної вартості, оскільки відповідно до вартісних ознак вони відносяться до малоцінних необоротних активів.

По операції №8 розраховуємо суму коштів, витрачених у відрядженні майстром Смирновим С.С. (добові складають 229,40 грн. (0,2 розміру мінімальної заробітної плати на 01.01 звітного року)):

(50,00×2)+(5,00×2)+(118,00×4)+(229,40×5)=1729,00 (грн.).

При проведенні розрахунку в з підзвітною особою в операції №9 визначаємо різницю між сумою витрачених у відрядженні коштів (операція №8) та сумою коштів, виданих у підзвіт (операція №7):

1729,00-818,00=911,00 (грн.).

В операції №16 суму списання виробничих запасів на виробництво меблів здійснюємо за методом середньозваженної собівартості (Додаток Х). Згідно цього методу розрахунок вартості одиниці товару, здійснюється виходячи з середніх цін. Такий розрахунок робиться по кожній одиниці товару.

Визначимо ціну одиниці продукції, яка є в наявності на початок  звітного періоду:

  1.  дошка: 21000,00/300 = 70,00 (грн.);
  2.  клей: 680,00/200 = 3,40 (грн.);
  3.  шурупи: 150,00/100 = 1,50 (грн.).

Для визначення суми запасів, що були передані у виробництво,      спочаткувизначимо середньозважену собівартість матеріалів:

  1.  дошка: (21000+54000)/(300+720) = 73,53(грн.);
  2.  клей: (680+2793)/(200+798) = 3,50 (грн.);
  3.  шурупи: (150+206,25)/(100+165) = 1,34 (грн.).

Далі помножимо їх середню ціну на кількість матеріалів вибутих у звітному періоді, для виробництва:

  1.  дошка (891 м3): 73,53*891= 65515,23(грн.);
  2.  клей (708 кг): 3,48*708= 2463,84 (грн.);
  3.  шурупи (234 кг): 1,34*234=313,56 (грн.).

Залишок на кінець знаходимо, додаючи залишок запасів на початок періоду та суму їх надходжень та віднімаючи кількість запасів, що вибули протягом звітного періоду.

Розподіл списаних виробничих запасів між видами виготовленої продукції здійснюємо наступним чином (табл. 2.7).

                                                                                   

Таблиця 2.7.

Розподіл списаних виробничих запасів між видами виготовленої продукції

Назва продукції

Дошка

Клей

Шурупи

Всього, грн.

Кількість

Сума

Кількість

Сума

Кількість

Сума

Стіл

656

48235,68

590

2053,20

164

219,76

50508,64

Стілець

235

17279,55

118

410,64

70

93,80

17783,99

Разом

891

65515,23

708

2463,84

234

313,56

68292,63

Для розрахунку суми списаних виробничих запасів використовуємо суму вибуття, знайдену у попередній дії:

  1.  дошка (для виготовлення столів): 65515,23/891×656 = 48235,68 (грн.), для стільців – розрахунок аналогічний;
  2.  клей (для виготовлення столів): 2463,84/708×590 = 2053,20 (грн.), для стільців – аналогічно;
  3.  шурупи (на виготовлення столів): 313,56/234×164 = 219,76 (грн.), на виготовлення стільців – аналогічно.

По операції №17 розрахунок транспортно-заготівельних витрат     наведено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахунок транспортно-заготівельних витрат

№ п/п

Показник

Розрахунок

Вартість матеріалів

За цінами придбання

Транспортно-заготівельні витрати

1

2

3

4

5

1

Залишок на початок

-

21830,00

2200,00

2

Надійшло матеріалів за    звітний період

-

56999,25

-

3

Нараховано ТЗВ

-

-

1180,00

4

Разом

-

78829,25

3520,00

5

Відсоток ТЗВ до купівельної вартості матеріалів

(ТЗВп+ТЗВн) / (Зпн)*100%

4,29%

Продоаження таблиці 2.8.

1

2

3

4

5

6

Витрачено матеріалів на     виробництво, усього

У т. ч. – столів;

– стільців

-

 68292,63

50508,64

17783,99

-

7

ТЗВ на суму витрачених на виробництво матеріалів,       усього

У т. ч. – столів;

– стільців

-

-

3052,01

2166,82

     762,93

8

Залишок на кінець

-

-

467,32

Визначаємо відсоток транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості матеріалів:

(2200,00+1180,00)/(21830,00+56999,25)×100% = 4,29%.

Транспортно-заготівельні витрати на суму витрачених на виробництво матеріалів розраховуємо як добуток суми таких матеріалів на відсоток  транспортно-заготівельних витрат:

  1.  столи: 50508,64×4,29% = 2166,82 (грн.);
  2.  стільці: 17783,99×4,29% = 762,93 (грн.).

До операцій №20 і №21 відомість нарахування заробітної плати працівникам збуту і утримань з неї наведена в Додатку Ц.

Утримання із заробітної плати складають:

  1.  єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне страхування – 3,6%;
  2.  єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне страхування, що утримується з лікарняних – 2%;
  3.  податок на доходи фізичних осіб – 15%;
  4.  профспілкові внески – 1%.

Розподіл заробітної плати та нарахувань на неї до операції 24 наведено у табл. 2.9.

                                                                                                     

          Таблиця 2.9

Відомість розподілу заробітної плати та нарахувань на неї

Дебет рахун-ка

Вид витрат

Заробітна плата

Лікарня-ні

Нарахування на зарплату та лікарняні

Всього      нара-ховано

37,2%

33,2%

1

2

3

4

5

6

7

23/1

23/2

Нараховано зарплату, усього у т.ч.:

а) робітникам за     виготовлення

- столів

- стільців

5180,00

4180,00

-

-

1926,96

1554,96

-

-

1926,96

1554,96

91

б) робітникам, зайнятим на роботах загальновиробничого характеру

7180,00

-

2670,96

-

2670,96

92

в) адміністративному персоналу

9180,00

-

3414,96

-

3414,96

93

г) працівникам відділу збуту

8952,00

218,00

3249,05

72,38

3321,43

Разом

34672,00

218,00

12816,89

72,38

12889,27

Для нарахування на фонд оплати праці (надалі – ФОП) потрібно на    суму нарахованої заробітної плати здійснити нарахування за такими        ставками:

  1.  37,2% – нарахування на ФОП із заробітної плати;
  2.  33,2% – нарахування на ФОП із лікарняних.

В операції №29 нарахування зносу на основні засоби підприємства, згідно облікової політики ТОВ «Меблі», здійснюється за кумулятивним та прямолінійним методами (остання цифра залікової книжки – 8).

Розрахунок нарахування амортизації основних засобів відображено у табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Розрахунок нарахування амортизації основних засобів

№п/п

Назва обєкта основних засобів

Д-т ра-хун-ка

Почат-кова вартість

Ліквіда-ційна вартість

Термін експ-луата-ції, років

Рік експ-луата-ції

Метод нараху-вання аморти-зації

Сума нара-хова-ної амортизації

1

Верстат для    виготовлення столів

23/1

3870,00

318,00

18

4

Кумуля-тивний

77,91

2

Верстат для      ви-готовлення стільців

23/2

2230,00

218,00

9

3

Кумуля-тивний

78,24

3

Будівля              магази-ну

93

53240,00

5188,00

28

5

Прямо-лінійний

429,12

4

Основні засоби   адміністративно-го             призначення

92

108790,00

-

-

-

-

5439,50

5

Основні засоби загальновироб-ничого призна-чення

91

81000,00

-

-

-

-

4050,00

Річна сума амортизації за кумулятивним методом                                  визначаєтьсямноженням амортизованої вартості (різниця первісної та           ліквідаційної вартості) на кумулятивний коефіцієнт.

Величину кумулятивного коефіцієнта розраховуємо діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта, на суму числа років корисного використання об’єкта.

Визначимо суму амортизації на верстат для виготовлення столів:

Загальна кількість років експлуатації:

1+2+3+4+5+6+7+8+9+10+11+12+13+14+15+16+17+18= 171

Коефіцієнт амортизації на 4 рік експлуатації об’єкта: 15/171 = 0,088.

Сума нарахованої амортизації за рік:

(3870,00-318,00)×0,088 = 312,58(грн.).

Сума нарахованої амортизації за квартал:

312,58/4 = 77,91(грн.).

Аналогічно розраховується сума амортизації на верстат для                   виготовлення стільців.

Нарахування амортизації на будівлю магазину здійснюється                  прямолінійним методом шляхом ділення вартості, що амортизується, на   кількість років корисного використання об’єкта. Отже, сума нарахованої амортизації за рік становить:

(53240,00-5188,00)/28 =1716,14  (грн.).

Сума квартальної амортизації становить: 1716,14/4 = 429,12 (грн.).

По операції №33, щоб знайти суму відвантаженої покупцям готової продукції за ринковими цінами, ми перемножуємо ціну одного столу(стільця) на їх кількість:

- столи: 356,00*590=210040 (грн.)

- стільці: 154,00*410=63140 (грн.)

По операції №34 податкове зобов’язання визначається як шоста           частина від суми реалізації в операції №33. Аналогічно в операції №35.

По операції №37 загальновиробничі витрати групуються за такими статтями (табл. 2.11):

  1.  матеріальні витрати;
  2.  витрати на оплату праці;
  3.  нарахування на ФОП;
  4.  знос необоротних активів;
  5.  інші витрати.

Таблиця 2.11

Групувальна відомість загальновиробничих витрат

№ п/п

Операція

Всього

У т.ч. за статтями загальновиробничих витрат

Матеріальні витрати

Витрати на опла-ту праці

Нарахуван-ня на ФОП

Знос необо-ротних активів

Інші витра-ти

1

Авансо-вий звіт

1729,00

-

-

-

-

1729,00

2

Нарахо-вана за-робітна плата

7180,00

-

7180,00

-

-

-

3

Нараху-вання на ФОП

2723,04

-

-

2723,04

-

-

4

Відпуще-ні МШП

418,00

418,00

-

-

-

-

5

Знос

4050,00

-

-

-

4050,00

-

Разом, із них:

16047,96

418,00

7180,00

2723,04

4050,00

1729,00

Змінні

4609,74

418,00

1795,00

667,74

-

1729,00

Постійні

11438,22

-

5385,00

2003,22

4050,00

-

Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи розподіляємо на змінні і постійні – відповідно 25% і 75%.

Витрати на оплату праці:

  1.  змінні: 7180,00×25% =1795,00 (грн.);
  2.  постійні: 7180,00×75% =5385,00 (грн.).

Нарахування на ФОП:

  1.  змінні: 2670,96×25% = 667,74 (грн.);
  2.  постійні: 2670,96×75% = 2003,22 (грн.).

Загальновиробничі витрати розподіляємо наступним чином (табл. 2.12):

Таблиця 2.12

Розподіл загальновиробничих витрат

№ п/п

Показник

Усього

На одиницю бази роз-поділу

Загальновиробничі витрати

До витрат на одиницю продукції

23

До собівартості реалізації гото-вої продукції

90

1

База розподілу за нормальною по-тужністю (кіль-кість випущених виробів)

1000

-

-

-

2

Загальновиробни-чі витрати, усього

- змінні

- постійні

1000

2000

8000

10

2

8

-

-

3

База розподілу за фактичною по-тужністю (кіль-кість випущених виробів)

563

-

-

-

4

Загальновиробни-чі витрати, усього

- змінні

- постійні:

а) розподілені

б) нерозподілені

16047,96

4609,74

11438,224504,00

6934,22

-

9113,74

4609,74

4504,00

6934,22

6934,22

Загальновиробничі витрати (надалі – ЗВВ) розподілені визначаємо множенням кількості випущених виробів на суму постійних                          загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу:

ЗВВ розподілені = 563×8 = 4504,00 (грн.)

Суму нерозподілених загальновиробничих витрат розраховуємо як    різницю між постійними загальновиробничими витратами та постійними    розподіленими загальновиробничими витратами:

ЗВВ нерозподілені = 11438,22-4504,00 = 6934,22 (грн.).

Розподіляємо загальновиробничі витрати між об’єктами                       калькулювання  (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Розподіл загальновиробничих витрат між об’єктами калькулювання  

№ п/п

Показник

Разом

У тому числі

Столи

Стільці

1

Нарахована заробітна плата ви-робничому персоналу

9360,00

5180,00

4180,00

2

Питома вага (%)

100

55,34

44,66

3

Загальновиробничі витрати

9113,74

5043,54

4070,20

       Питома вага нарахованої заробітної плати між об’єктами калькулювання відповідно дорівнює:

  1.  столи: (5180,00/9360,00)×100% = 55,34%;
  2.  стільці: (4180,00/9360,00)×100% = 44,66%.

Розподіл ЗВВ між об’єктами калькулювання:

  1.  столи: (9231,76×55,19%)/100 = 5095,01 (грн.);
  2.  стільці: (9231,76×44,81%)/100 = 4136,75 (грн.).

Використовуючи дані попередніх таблиць, заповнюємо групувальну відомість витрат на виробництво столів та стільців (Додаток Ш).

Далі визначаємо виробничу собівартість виробу «Стіл» (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Розрахунок виробничої собівартості виробу «Стіл»

№ п/п

Операція

Усього

У т. ч. за статтями витрат

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Нарахування на ФОП

Знос основних засобів

Загально-виробничі витрати

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Незавершене виробництво на 01.10.13 р.

7071,00

4406,00

1400,00

527,00

238,00

500,00

2

Витрати на виробництво

64897,87

52675,46

5180,00

1926,96

77,91

5043,54

3

Незавершене виробництво

6760,00

4280,00

1300,00

490,00

210,00

480,00

Продовження таблиці 2.14

1

2

3

4

5

6

7

8

4

Фактична собівартість випущеної продукції

65208,87

-

-

-

-

-

5

Облікова вартість випущеної продукції

69536,00

-

-

-

-

-

6

Відхилення від облікової вартості

(4327,13)

-

-

-

-

-

7

Кількість виготовленої продукції

328

-

-

-

-

-

8

Виробнича собівартість одиниці виробу

198,81

-

-

-

-

-

Фактичну собівартість виготовленої продукції визначаємо як різницю між сумою незавершеного виробництва на початок і витрат на виробництво та незавершеним виробництвом на кінець:

Фактична собівартість = 7071,00+64897,87-6760,00 = 65208,87(грн.).

Відхилення від облікової вартості столів розраховуємо як різницю між їх фактичною та обліковою собівартістю: 65208,87–69536,00 = –4327,13 (грн.).

Отже, виробничу собівартість одного виробу визначаємо діленням  фактичної собівартості столів на їх кількість:

Виробнича собівартість = 65208,87/328 = 198,81(грн.).

Аналогічно розраховуємо виробничу собівартість одного стільця (табл. 2.15).

Таблиця 2.15

Розрахунок виробничої собівартості виробу «Стілець»

№ п/п

Операція

Усього

У т. ч. за статтями витрат

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Нарахування на ФОП

Знос основних засобів

Загально-виробничі витрати

1

Незавершене виробництво на 01.10.13 р.

3267,00

1470,00

900,00

339,00

158,00

400,00

2

Витрати на виробництво

28430,14

18546,92

4180,00

1554,96

78,24

4070,02

3

Незавершене виробництво на 31.12.13 р.

2971,00

1325,00

860,00

324,00

115,00

347,00

4

Фактична собівартість випущеної продукції

28726,1

-

-

-

-

-

5

Облікова вартість випущеної продукції

23030,00

-

-

-

-

-

6

Відхилення від облікової вартості

5696,14

-

-

-

-

-

7

Кількість виготовленої продукції

235

-

-

-

-

-

8

Виробнича собівартість одиниці виробу

122,24

-

-

-

-

-

Для визначення суми по операції №39 спочатку заповнюємо таблицю «Оцінка вибуття готової продукції за методом Середньзваженої собівартості» (Додаток Щ).

Ціна фактичної собівартості стола визначається діленням суми           фактичної собівартості на кількість виробів:

Ціна фактичної собівартості = 45735,00/300 = 152,45 (грн.).

Суму облікової вартості випущених столів обчислюємо як добуток їх кількості на ціну облікової вартості:

Сума облікової вартості = 328×212,00 = 69536,00 (грн.).

Суму фактичної собівартості випущених столів розраховуємо              множенням їх кількості на ціну фактичної собівартості:

Сума фактичної собівартості = 328×198,82 = 65208,87 (грн.).

Визначаємо фактичну собівартість відвантажених столів за методом Середньозваженої собівартості:

 Сума фактичної собівартості відвантажених столів =(45735,00+65208,87)/(300+328)*590= 104229,40 (грн.).

Залишок готової продукції на 31.12.13 р. розраховуємо як різницю між рядками «Усього» та «Разом відвантаженої продукції».

Аналогічні розрахунки проводяться для виробу «стілець».

Розрахуємо фактичну собівартість реалізованої готової продукції (табл. 2.16):

Таблиця 2.16

Розрахунок фактичної собівартості реалізованої готової продукції

№ п/п

Показник

Разом

У тому числі

стіл

стілець

1

Реалізовано готову продукцію за     фактичною собівартістю

145282,70

104229,40

41053,30

2

Питома вага (%)

100

71,74

28,26

3

Загальновиробничі витрати (постійні нерозподілені)

6934,22

4974,61

1959,61

4

Собівартість реалізації

152216,92

109204,01

43012,91

         Питома вага собівартості столів = (104229,40/145282,70)×100= 71,74%.

Питома вага собівартості стільців = (41053,30/145282,70)×100= 28,26%.

ЗВВ нерозподілені (стіл) = 6934,22×71,74% = 5073,00 (грн.).

ЗВВ нерозподілені (стілець) = 6934,22×28,26%= 1959,61 (грн.).

Собівартість реалізації розраховуємо як суму реалізованої готової        продукції за фактичною собівартістю та загальновиробничих витрат            нерозподілених.

Отже, собівартість реалізації:

  1.  разом: 145282,70+6934,22=152216,92 (грн.);
  2.  стіл: 104229,40+ 4974,61= 109204,01 (грн.);
  3.  стілець: 41053,30+ 1959,61= 43012,91 (грн.).

Розрахуємо чистий прибуток (збиток) від операційної діяльності в табл. 2.17.

Таблиця 2.17

Розрахунок чистого прибутку (збитку)

№ п/п

Показник

Розрахунок

Сума

1

Дохід від реалізації продукції

210040,00+63140,00

273180,00

2

ПДВ

273180/6

45530,00

3

Собівартість реалізації продукції

Сума по дебету рахунка 901

159151,14

4

Адміністративні витрати

Сума по дебету рахунка 92

18970,46

5

Витрати на збут

Сума по дебету рахунка 93

17391,88

6

Податок на прибуток

(273180-45530,00-159151,14-18970,46-17391,88)×19%

6105,94

7

Чистий прибуток

273180-45530,00-159151,14-18970,46-17391,88-6105,94

26030,58

Отже, в моїй курсовій роботі я проаналізувала фінансово-господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі», яке            займається виробництвом і реалізацією меблів. Одним із напрямків            виробничо-господарської   діяльності товариства є випуск столів та стільців. За результатами операцій, здійснених в IV кварталі  2013 року, ТОВ «Меблі» отримало чистий прибуток у розмірі 26030,58 грн.


ВИСНОВ
КИ

Розглянувши та проаналізувавши облік розрахунків з підзвітними       особами,можна зробити наступні висновки:

1. Підзвітні особи — це працівники підприємства, які отримали       грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом                       (розпорядженням) керівника підприємства. На підприємстві повинен бути складений і затверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші під звіт на господарські потреби. 

Службовим  відрядженням  вважається  поїздка працівника за            розпорядженням керівника  підприємства, установи та  організації             (далі -  підприємство), на певний   строк   до  іншого  населеного  пункту  для  виконання службового  доручення  поза  місцем  його  постійної  роботи            (за наявності   документів,   що   підтверджують   зв'язок  службового             відрядження з основною діяльністю підприємства).

2. Первинними документами з обліку розрахунків з підзвітними         особами є наказ про відрядження (який повинен містить пункт призначення, назву підприємства, куди відряджається працівник,термін, мета                        відрядження), журнал реєстрації посвідчень про відрядження ( в якому має бути відображенно призвіще та ініціали відрядженого працівника,місце          роботи та посада,місце відрядження,дата й номер наказу про відрядженн та посвідчення про відрядження,дата вибуття і прибуття з відрядження ), касові ордери, звіт про використання коштів, наданих на   відрядження або під звіт з доданими виправдувальними документами       (квитки, рахунки, чеки, квитанції), посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття (прибуття).

3. Синтетичний облік по розрахунках з підзвітними особами ведеться на рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" який є                              активно-пасивним. За дебетом відображають отримання коштів під звіт, оплату перевитрат, за кредитом — списання витрачених коштів на відповідні рахунки витрат або матеріальних цінностей, повернення невитрачених          залишків. Сальдо субрахунку 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – в складі           оборотних активів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань балансу                підприємства.    

4. В ході аналізу діяльності ТОВ «Меблі» встановлено, що дане підприємство займається виробництвом меблів для дому та офісу.   Підприємство є платником податку на прибуток і ПДВ на загальних               підставах.  

Собівартість реалізованої продукції столів дорівнює 109204,01 грн., а стільців – 43012,91 грн. Разом виробнича собівартість становить 152216,92

Дохід від реалізації столів і стільців становив 227650,00 грн.              Нараховано податкове зобов’язання в розмірі 45530,00 грн. Адміністративні витрати узагальнилися в сумі 18970,46 грн. , а витрати на збут дорівнювали 17391,88 грн.. Податок на прибуток склав 6105,94 грн. При підрахунках     чистого прибутку було виявлено, що підприємство отримало прибуток в сумі 26030,58 грн.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бондар М. І. Фінансовий облік: підручник : у 2 ч. Ч. 1 / М. І. Бондар, В. І. Єфіменко, Л. Г. Ловінська, Л. І. Лук'яненко, Н. І. Красноступ; ред.: М. І. Бондар, Л. Г. Ловінська; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». - К., 2012. - 553 с.

2.Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підруч. для студ. вищ. навч. закл.» / Ф. Ф. Бутинець, О. С. Бородкін, А. М. Герасимович, Г. Г. Кірейцев, М. В. Кужельний, Ю. І. Осадчий, Н. Г. Виговська, С. В. Івахненков; Житомир. інж.-технол. ін-т. - 2-ге вид. - Житомир : ПП «Рута», 2000. - 608 с.

3.Волкова І. А.  Фінансовий облік – 2: Навчальний посібник / І.А. Волкова. — К.: ЦУЛ, 2009. — 224 с.

4.Грабова Н. М. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. М. Грабова, Ю. Г. Кривоносов. - 3-є вид., доповн. - К. : А.С.К., 2002. - 416 с.

5.Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua.

6.Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджено наказом МФУ від 30.11.1999 № 291) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

7.Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник / О.В. Лишиленко. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Київ: ЦУЛ, 2009. –  670 с.

8.Ловінська Л. Г. Бухгалтерський облік для економістів та правознавців у схемах і таблицях: навч. посіб. / Л. Г. Ловінська, Я. В. Олійник, Л. О. Галат; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». - 3-тє вид., доповн. і переробл. - К., 2010. - 391 с.

9.Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом МФУ від 07.02.2013 № 73. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

10.Нашкерська Г. В. Фінансовий облік: Навчальний посібник / Г.В. Накшерська. — К.: Кондор, 2009. — 503 с.

11.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом МФУ від 30.11.1999 № 291. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

12.Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

13.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»,          затверджено наказом МФУ від 31.12.1999 № 318.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

14.Сопко В. В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підруч. / В. В. Сопко, В. П. Завгородній; Київ. нац. екон. ун-т. - К., 2004. - 411 с.

15.Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник / Н.М. Ткаченко. - 3-те вид. допов. і перероб. - К.: Алерта, 2008. - 926 с.

16.Чебанова Н. В. Бухгалтерський фінансовий облік: Посіб. / Н. В. Чебанова, Ю. А. Василенко. - К. : Вид. центр «Академія», 2002. - 672 с.

17.Чебанова Н. В. Фінансовий облік: Підруч. / Н. В. Чебанова, Т. І. Єфіменко. - К. : Вид. центр «Академія», 2007. - 704 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35134. Альтернативная программная реализация выборки и модификации данных в базе данных Interbase 34.5 KB
  Конфигурируется ODBCисточник реализующий доступ к БД Interbse. В DBE dministrtor настраивается псевдоним БД доступной через BDE и представляющей собой в данном случае ODBCисточник. В отличие от 3го способа являющегося усовершенствованным подходом BDE 1й способ является более универсальным и более ресурсоемким в первую очередь по критерию времени поскольку представляет собой использование промежуточного уровня BDE и промежуточного уровня ODBC а 2й – менее универсальным и менее ресурсоемким поскольку предполагает использование...
35135. Пример реализации трехзвенной архитектуры 39.5 KB
  Два разрабатываемых при этом программных компонента – это сервер приложений и клиент взаимодействующие по протоколу DCOM. Разработка сервера приложений Основные шаги создания сервера приложений: Создание удаленного модуля данных Remote Dt Module. Однократный запуск программы с целью регистрации сервера приложений в реестре Windows. Для распределенного использования разработанных клиентского и серверного приложений требуется установка некоторых дополнительных программных компонент.
35136. Пример реализации обмена данными с Microsoft Excel 45.5 KB
  Создание новой книги Vrint MSBooks; MSBooks = MSExcel. Создание нового листа книги. Сохранение книги. Создание нового листа книги.
35137. Изучение формата баз данных Visual FoxPro 549.5 KB
  После заголовка таблицы следует цепочка 32байтовых описаний полей таблица 4.fmp Fp 01 1 YY Год последнего обновления таблицы Все 02 1 MM Месяц последнего обновления таблицы Все 03 1 DD День последнего обновления таблицы Все 04 4 RecordsCount Количество записей в таблице Все 08 2 HederSize Размер заголовка в байтах Все 10 2 RecordSize Размер записи в байтах Все 12 2 0x000x00 Зарезервировано Все 14 1 0x01 Начало транзакции D4 D5 0x00 Конец транзакции D4 D5 0x00 Игнорируется FS D3 Fb Fp CL 15 1 0x01 Закодировано D4 D5 0x00 Нормальная...
35138. Разработка файл-серверной информационной системы с использованием технологий Borland 47.5 KB
  Программное использование БД Простейший случай Для обращения к таблицам используются невизуальные компоненты TTble и TDtSource закладки Dt ccess и BDE палитры компонентов и ряд визуальных: TDBGrid TDBEdit TDBLookupComboBox и т. В компоненте TTble устанавливаются свойства TbleNme TbleType. В последнем случае псевдоним БД указывается в свойстве DtbseNme объекта TTble. В компоненте TDtSource устанавливается свойство DtSet как указатель на TTble.
35139. Поддержка сложных запросов в файл-серверной информационной системе с использованием технологий Borland 59.5 KB
  Способным работать независимо от того отсутствуют ли требуемые таблицы или наличествуют и заполнены данными. Например: SELECT fio FROM stud; – выборка поля fio из всех записей таблицы stud SELECT fio n_spect FROM stud; – выборка полей fio n_spect из таблицы stud SELECT FROM stud; – выборка всех полей из таблицы stud SELECT s. FROM stud S s; – выборка всех полей из таблицы stud с присваиванием таблице псевдонима s SELECT s.n_spect S spect FROM stud S s; – выборка из таблицы stud полей fio и n_spect с присваиванием им...
35140. Использование встроенных средств SQL-сервера InterBase для создания и использования базы данных 127 KB
  оздание БД интерфейсными средствами WISQL. Выполняется путем использования функции WISQL File Create Database. Диалог создания БД показан на рисунке 1. В поле Location Info устанавливается переключатель Local Engine
35142. Программная реализация выборки и модификации данных в базе данных Interbase 56.5 KB
  При этом сохранение результатов редактирования выполняется путем вызова рассмотренной ранее функции pplyUpdtes класса TBDEDtSet и всех его потомков например компонента Query содержимое выборки которого редактируется и кэшируется которая выполняет отправку в БД закэшированных на клиентской стороне изменений. Пример реализации функции обработки события OnUpdteRecord: void __fstcll TDtModule1::Query1UpdteRecordTDtSet DtSet TUpdteKind UpdteKind TUpdtection Updtection { switch UpdteKind { cse ukModify: brek; cse ukInsert:...